Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку відповідно до пункту 23 статті 7 Закону України "Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні" роз'яснює порядок застосування розділу XII Закону України "Про акціонерні товариства" щодо здійснення обов'язкового викупу акціонерним товариством розміщених ним акцій.

1. Розділом XII Закону України "Про акціонерні товариства" регулюється викуп та обов'язковий викуп акціонерним товариством розміщених ним цінних паперів.

Згідно пункту 2 частини першої статті 2 Закону України "Про акціонерні товариства" викуп акцій - це придбання акціонерним товариством за плату розміщених ним акцій.

Згідно пункту 11 частини першої статті 2 Закону України "Про акціонерні товариства" обов'язковий викуп акцій - це обов'язкове придбання за плату та на вимогу акціонера розміщених товариством акцій.

Пунктом 13 частини другої статті 33 Закону України "Про акціонерні товариства" прийняття рішення про викуп товариством розміщених ним акцій віднесено до виключної компетенції загальних зборів акціонерного товариства.

Частиною першою статті 66 Закону України "Про акціонерні товариства" передбачено, що акціонерне товариство має право за рішенням загальних зборів викупити в акціонерів акції за згодою власників цих акцій. При цьому частина перша статті 66 Закону України "Про акціонерні товариства" містить вимоги до змісту рішення загальних зборів, а також закріплює обов'язок товариства придбавати акції у кожного акціонера, який приймає (акцептує) пропозицію (оферту) про викуп акцій, за ціною, вказаною в рішенні загальних зборів.

Частиною третьою статті 68 Закону України "Про акціонерні товариства" встановлено, що у випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, акціонерне товариство зобов'язане викупити належні акціонерові акції.

Частиною першою статті 68 Закону України "Про акціонерні товариства" передбачено, що кожний акціонер - власник простих акцій товариства має право вимагати здійснення обов'язкового викупу акціонерним товариством належних йому голосуючих акцій, якщо він зареєструвався для участі у загальних зборах та голосував проти прийняття загальними зборами рішення про:

1) злиття, приєднання, поділ, перетворення, виділ товариства, зміну його типу з публічного на приватне;

2) вчинення товариством значного правочину;

3) зміну розміру статутного капіталу.

Частиною другою статті 68 Закону України "Про акціонерні товариства" передбачено, що кожний акціонер - власник привілейованих акцій має право вимагати здійснення обов'язкового викупу товариством належних йому привілейованих акцій, якщо він зареєструвався для участі у загальних зборах та голосував проти прийняття загальними зборами рішення про:

1) внесення змін до статуту товариства, якими передбачається розміщення нового класу привілейованих акцій, власники яких матимуть перевагу щодо черговості отримання дивідендів чи виплат під час ліквідації акціонерного товариства;

2) розширення обсягу прав акціонерів - власників розміщених класів привілейованих акцій, які мають перевагу щодо черговості отримання дивідендів чи виплат під час ліквідації акціонерного товариства.

Відповідно до частини четвертої статті 68 Закону України "Про акціонерні товариства" перелік акціонерів, які мають право вимагати здійснення обов'язкового викупу належних їм акцій відповідно до частини першої та другої цієї статті, складається на підставі переліку акціонерів, які зареєструвалися для участі в загальних зборах, на яких було прийнято рішення, що стало підставою для вимоги обов'язкового викупу акцій.

Таким чином, прийняття загальними зборами рішення про викуп акціонерним товариством розміщених ним акцій є реалізацією товариством права викупу власних акцій. Натомість, обов'язковий викуп акціонерним товариством розміщених акцій на вимогу акціонерів є його обов'язком, який виникає у товариства внаслідок прийняття загальними зборами рішення, яке відповідно до частин першої та другої статті 68 Закону України "Про акціонерні товариства" є підставою для вимоги акціонером обов'язкового викупу акцій.

Право товариства викупити в акціонерів акції за згодою власників цих акцій реалізується шляхом прийняття загальними зборами рішення про викуп акцій і стає обов'язком цього товариства у разі прийняття (акцепту) акціонером пропозиції (оферти) про викуп акцій.

Враховуючи зазначене, у разі прийняття загальними зборами акціонерного товариства рішення, яке відповідно до частин першої та другої статті 68 Закону України "Про акціонерні товариства" є підставою для вимоги акціонером обов'язкового викупу акцій, прийняття окремого рішення загальними зборами акціонерів про викуп товариством розміщених ним акцій не потребується.

2. Статтею 67 Закону України "Про акціонерні товариства" встановлені певні обмеження щодо права акціонерного товариства приймати рішення про викуп власних акцій та права акціонерного товариства здійснювати викуп розміщених ним акцій.

Зокрема, відповідно до частини першої статті 67 Закону України "Про акціонерні товариства" акціонерне товариство не має права приймати рішення про викуп акцій, якщо:

1) на дату викупу акцій товариство має зобов'язання про обов'язковий викуп акцій відповідно до статті 68 цього Закону;

2) товариство є неплатоспроможним або стане таким внаслідок викупу акцій;

3) власний капітал товариства є меншим, ніж сума його статутного капіталу, резервного капіталу та розміру перевищення ліквідаційної вартості привілейованих акцій над їх номінальною вартістю, або стане меншим внаслідок такого викупу.

Також, відповідно до частини третьої статті 67 Закону України "Про акціонерні товариства" акціонерне товариство не має права приймати рішення, що передбачає викуп акцій товариства без їх анулювання, якщо після викупу частка акцій товариства, що перебувають в обігу, стане меншою ніж 80 відсотків статутного капіталу.

Згідно з частиною другою статті 67 Закону України "Про акціонерні товариства" акціонерне товариство не має права здійснювати викуп розміщених ним простих акцій до повної виплати поточних дивідендів за привілейованими акціями, а також не має права здійснювати викуп розміщених ним привілейованих акцій до повної виплати поточних дивідендів за привілейованими акціями, власники яких мають перевагу щодо черговості отримання дивідендів.

Зазначені обмеження стосуються саме права акціонерного товариства приймати рішення про викуп власних акцій та здійснювати їх викуп на підставі такого рішення, а не обов'язку товариства здійснити викуп акцій у акціонерів у випадках, передбачених частинами першою та другою статті 68 Закону України "Про акціонерні товариства". Враховуючи зазначене, обмеження, встановлені статтею 67 Закону України "Про акціонерні товариства", не поширюються на випадки здійснення акціонерним товариством обов'язкового викупу акцій.

3. Частиною першою статті 69 Закону України "Про акціонерні товариства" встановлено, що при здійсненні обов'язкового викупу акціонерним товариством акцій на вимогу акціонерів ціна викупу акцій не може бути меншою, ніж їх ринкова вартість, яка визначається в порядку, встановленому статтею 8 Закону України "Про акціонерні товариства".

Відповідно до частини другої статті 3 Закону України "Про цінні папери та фондовий ринок" акції належать до емісійних цінних паперів.

Згідно з частиною другою статті 8 Закону України "Про акціонерні товариства" ринкова вартість емісійних цінних паперів акціонерного товариства визначається:

для емісійних цінних паперів, які не перебувають в обігу на фондових біржах, - як вартість цінних паперів, визначена відповідно до законодавства про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність;

для емісійних цінних паперів, що перебувають в обігу на фондових біржах, - як вартість цінних паперів, визначена відповідно до законодавства про цінні папери та фондовий ринок.

Відповідно до частини першої статті 1 Закону України "Про цінні папери та фондовий ринок" обігом цінних паперів визнається вчинення правочинів, пов'язаних з переходом прав власності на цінні папери і прав за цінними паперами, за винятком договорів, що укладаються під час розміщення цінних паперів.

Пунктом 4 розділу III Положення про функціонування фондових бірж, затвердженого рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 19.12.2006 року N 1542, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18.01.2007 року за N 35/13302, передбачено, що допуск цінних паперів та інших фінансових інструментів до торгівлі на фондовій біржі здійснюється шляхом їх внесення до біржового списку.

Згідно з пунктом 1 розділу I вказаного Положення біржовий список визначається як документ фондової біржі, який містить інформацію щодо цінних паперів та інших фінансових інструментів, які в конкретний момент часу на відповідну дату допущені до торгівлі на фондовій біржі за категорією лістингових цінних паперів або за категорією позалістингових цінних паперів та інших фінансових інструментів. Відповідно, лістинговими цінними паперами визнаються цінні папери, які пройшли процедуру лістингу на фондовій біржі, внесені до біржового реєстру як такі, що відповідають вимогам відповідного рівня лістингу, а біржовий реєстр є складовою біржового списку, що містить інформацію щодо лістингових цінних паперів.

Тобто, за законодавством про цінні папери та фондовий ринок до цінних паперів, які перебувають в обігу на фондовій біржі, слід відносити як цінні папери, що пройшли процедуру лістингу, так і поза лістингові цінні папери, які включені до біржового списку.

Частиною другою статті 3 Закону України "Про цінні папери та фондовий ринок" визначено, що емісійні цінні папери - це цінні папери, що посвідчують однакові права їх власників у межах одного випуску стосовно особи, яка бере на себе відповідні зобов'язання (емітент).

Випуском цінних паперів, згідно пункту 1 частини першої статті 1 Закону України "Про цінні папери та фондовий ринок", є сукупність певного виду емісійних цінних паперів одного емітента, однієї номінальної вартості, які мають однакову форму випуску і міжнародний ідентифікаційний номер, забезпечують їх власникам однакові права незалежно від часу придбання і розміщення на фондовому ринку.

Таким чином, спосіб визначення ринкової вартості емісійних цінних паперів залежить від перебування всієї сукупності цінних паперів або її частини в межах одного випуску в обігу хоча б на одній фондовій біржі незалежно від того, чи пройшли вони процедуру лістингу.

Отже, у разі, якщо будь-яка частина випуску акцій акціонерного товариства перебуває в обігу на фондовій біржі, то ринкова вартість всіх акцій цього випуску визначається відповідно до пункту другого частини другої статті 8 Закону України "Про акціонерні товариства", а у разі, якщо акції в межах одного випуску акціонерного товариства не перебувають в обігу на фондовій біржі, ринкова вартість всіх акцій цього випуску визначається відповідно до пункту першого частини другої статті 8 Закону України "Про акціонерні товариства".

Згідно з частиною третьою статті 8 Закону України "Про акціонерні товариства" наглядова рада затверджує ринкову вартість емісійних цінних паперів, в тому числі визначену відповідно до частини другої статті 8 Закону України "Про акціонерні товариства", при цьому наглядова рада може брати до уваги вартість цих цінних паперів, визначену суб'єктом оціночної діяльності відповідно до законодавства про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність, у разі наявності такої оцінки, однак затверджена ринкова вартість не може бути меншою ніж та, що визначена відповідно до частини другої статті 8 Закону України "Про акціонерні товариства".

4. Відповідно до частини першої статті 24 Закону України "Про цінні папери та фондовий ринок" фондова біржа створює організаційні умови для укладання договорів з цінними паперами шляхом котирування цінних паперів на основі даних попиту і пропозицій, отриманих від учасників торгів на фондовій біржі.

Відповідно до статті 25 Закону України "Про цінні папери та фондовий ринок" правила фондової біржі складаються, в тому числі, з порядку котирування цінних паперів та оприлюднення їх біржового курсу.

З урахуванням того, що під котируванням Закон України "Про цінні папери та фондовий ринок" розуміє механізм визначення та/або фіксації ринкової ціни цінного паперу, правилами фондової біржі має бути визначений порядок визначення та/або фіксації ринкової ціни цінного паперу та оприлюднення його біржового курсу.

Як встановлено пунктом 1 розділу I Положення про функціонування фондових бірж, затвердженого рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 19.12.2006 року N 1542, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18.01.2007 року за N 35/13302, ринковою ціною цінного папера є біржовий курс цінного папера.

Враховуючи зазначене, визначеною відповідно до законодавства про цінні папери та фондовий ринок ринковою вартістю емісійних цінних паперів, що перебувають в обігу на фондових біржах, є їх біржовий курс.

5. Відповідно до пункту 1 розділу VI Положення про функціонування фондових бірж, затвердженого рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 19.12.2006 року N 1542, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18.01.2007 року за N 35/13302, біржовий курс цінних паперів, визначений за результатами біржових торгів, підлягає обов'язковому оприлюдненню на власному веб-сайті фондової біржі (у цілодобовому режимі), а також може бути оприлюднений в періодичному друкованому виданні фондової біржі та/або офіційному друкованому виданні Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку.

Емітент (його органи), інші заінтересовані особи (зокрема, акціонери акціонерного товариства, акції якого перебувають в обігу на фондовій біржі) можуть звернутися до фондової біржі, за результатами торгів на якій визначено біржовий курс цінних паперів, за письмовим підтвердженням інформації щодо біржового курсу цінних паперів, оприлюдненої на веб-сайті такої фондової біржі, в періодичному друкованому виданні фондової біржі та/або офіційному друкованому виданні Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку.

Фондова біржа може надати підтвердження інформації щодо біржового курсу цінних паперів у письмовому вигляді, в обсязі не меншому ніж оприлюднено на веб-сайті такої фондової біржі, в періодичному друкованому виданні фондової біржі та/або офіційному друкованому виданні Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку.

6. Частиною першою статті 69 Закону України "Про акціонерні товариства" встановлено, що ціна викупу акцій розраховується станом на день, що передує дню опублікування в установленому порядку повідомлення про скликання загальних зборів, на яких було прийнято рішення, яке стало підставою для вимоги обов'язкового викупу акцій.

Водночас, визначений статтею 35 Закону України "Про акціонерні товариства" порядок повідомлення про проведення загальних зборів передбачає кілька способів повідомлення про проведення загальних зборів.

Так, частиною першою статті 35 Закону України "Про акціонерні товариства" передбачене письмове повідомлення про проведення загальних зборів та їх порядок денний, яке в обов'язковому порядку надсилається акціонерам персонально у строк не пізніше ніж за 30 днів до дати проведення загальних зборів.

Повідомлення про проведення загальних зборів шляхом публікації повідомлення про проведення загальних зборів в офіційному друкованому органі (одне з офіційних друкованих видань Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України або Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку) не пізніше ніж за 30 днів до дати проведення загальних зборів передбачене абзацом третім частини першої статті 35 Закону України "Про акціонерні товариства" як додаткове до письмового повідомлення акціонерів і є обов'язковим тільки для акціонерних товариств з кількістю акціонерів - власників простих акцій понад 1000 осіб. Інші акціонерні товариства мають право, але не зобов'язані публікувати повідомлення про проведення загальних зборів в офіційному друкованому органі.

Крім того, частиною п'ятою статті 47 Закону України "Про акціонерні товариства" наглядовій раді надано право прийняти рішення про скликання позачергових загальних зборів з письмовим повідомленням акціонерів про проведення позачергових загальних зборів та порядок денний відповідно до цього Закону не пізніше ніж за 15 днів до дати їх проведення. Тобто, у випадку прийняття наглядовою радою такого рішення закон передбачає єдиний обов'язковий для всіх акціонерних товариств спосіб повідомлення акціонерів про проведення позачергових загальних зборів - письмове повідомлення. При цьому мінімальний строк, встановлений для здійснення персонального письмового повідомлення акціонерів, унеможливлює публікацію повідомлення про проведення загальних зборів в офіційному друкованому органі у строк, передбачений абзацом третім частини першої статті 35 Закону України "Про акціонерні товариства".

Стаття 28 Закону України "Про інформацію" визначає режим доступу до інформації - передбачений правовими нормами порядок одержання, використання, поширення і зберігання інформації.

Згідно з вказаною статтею, за режимом доступу інформація поділяється на відкриту інформацію та інформацію з обмеженим доступом.

Відповідно до статті 29 Закону України "Про інформацію" доступ до відкритої інформації забезпечується шляхом:

систематичної публікації її в офіційних друкованих виданнях (бюлетенях, збірниках);

поширення її засобами масової комунікації;

безпосереднього її надання заінтересованим громадянам, державним органам та юридичним особам.

Повідомлення акціонерів про проведення загальних зборів та їх порядок денний є відкритою інформацією, метою надання якої є інформування акціонерів та інших заінтересованих осіб про проведення загальних зборів та забезпечення реалізації акціонерами свого права на участь у загальних зборах.

У цивільному законодавстві, у практиці застосування термінів, слів та словосполучень у юриспруденції термін "опублікування" застосовується у значенні "спосіб повідомлений невизначеному колу осіб", "спосіб доведення до відома населення".

Таким чином, опублікування товариством повідомлення про скликання загальних зборів є способом інформування акціонерів та інших заінтересованих осіб про проведення загальних зборів.

Згідно із законом акціонерні товариства з кількістю акціонерів - власників простих акцій до 1000 осіб, а у випадку прийняття наглядовою радою відповідно до частини п'ятої статті 47 Закону України "Про акціонерні товариства" рішення про скликання позачергових загальних зборів з письмовим повідомленням акціонерів про проведення позачергових загальних зборів - всі акціонерні товариства здійснюють інформування акціонерів про проведення загальних зборів шляхом надсилання акціонерам персонального письмового повідомлення.

Враховуючи зазначене, у випадках, коли акціонерне товариство відповідно до законодавства зобов'язане опублікувати повідомлення про проведення загальних зборів в офіційному друкованому органі, ціна викупу акцій розраховується станом на день, що передує дню опублікування в установленому порядку повідомлення про скликання загальних зборів, на яких було прийнято рішення, яке стало підставою для вимоги обов'язкового викупу акцій.

У випадках, коли акціонерне товариство відповідно до законодавства не зобов'язане опублікувати повідомлення про проведення загальних зборів в офіційному друкованому органі і не здійснює таку публікацію, ціна викупу розраховується станом на день, що передує першому дню надсилання акціонерам письмового повідомлення про проведення загальних зборів, на яких було прийнято рішення, яке стало підставою для вимоги обов'язкового викупу акцій.

7. Частиною першою статті 68 Закону України "Про акціонерні товариства" передбачено, що кожний акціонер - власник простих акцій товариства має право вимагати здійснення обов'язкового викупу акціонерним товариством належних йому голосуючих акцій, якщо він зареєструвався для участі у загальних зборах та голосував проти прийняття загальними зборами рішення про:

1) злиття, приєднання, поділ, перетворення, виділ товариства, зміну його типу з публічного на приватне;

2) вчинення товариством значного правочину;

3) зміну розміру статутного капіталу.

Частиною другою статті 68 Закону України "Про акціонерні товариства" передбачено, що кожний акціонер - власник привілейованих акцій має право вимагати здійснення обов'язкового викупу товариством належних йому привілейованих акцій, якщо він зареєструвався для участі у загальних зборах та голосував проти прийняття загальними зборами рішення про:

1) внесення змін до статуту товариства, якими передбачається розміщення нового класу привілейованих акцій, власники яких матимуть перевагу щодо черговості отримання дивідендів чи виплат під час ліквідації акціонерного товариства;

2) розширення обсягу прав акціонерів - власників розміщених класів привілейованих акцій, які мають перевагу щодо черговості отримання дивідендів чи виплат під час ліквідації акціонерного товариства.

Відповідно до частини третьої статті 68 Закону України "Про акціонерні товариства" акціонерне товариство у випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, зобов'язане викупити належні акціонерові акції.

Відповідно до частини другої статті 69 Закону України "Про акціонерні товариства" акціонер, який має намір реалізувати зазначене право, подає товариству письмову вимогу після прийняття загальними зборами рішення, що стало підставою для вимоги обов'язкового викупу акцій.

Таким чином, право акціонера - власника простих акцій або акціонера - власника привілейованих акцій вимагати здійснення обов'язкового викупу акціонерним товариством належних йому голосуючих акцій виникає з моменту прийняття загальними зборами рішення, яке відповідно до частини першої або другої статті 68 Закону України "Про акціонерні товариства" є підставою для вимоги обов'язкового викупу акцій, за умови, що такий акціонер зареєструвався для участі у загальних зборах, на яких прийнято рішення, що стало підставою для вимоги обов'язкового викупу акцій, та голосував проти прийняття загальними зборами такого рішення.