1. Правова система ipLex360
  2. Законодавство
  3. Лист


ДЕРЖАВНА КОМІСІЯ З ЦІННИХ ПАПЕРІВ ТА ФОНДОВОГО РИНКУ
Л И С Т
20.03.2009 N 11/03/4295
Депутату Фрунзенської
районної ради
у м. Харкові V скликання
Потикун Т.Ф.
61082, м. Харків,
вул. Межлаука, 6/1, к. 52
Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку на лист від 10.02.2009 року вих. N к-10/02-47 в межах компетенції повідомляє.
Відповідно до статті 7 Закону України "Про цінні папери та фондовий ринок" облігація - це цінний папір, що посвідчує внесення його власником грошей, визначає відносини позики між власником облігації та емітентом, підтверджує зобов'язання емітента повернути власникові облігації її номінальну вартість у передбачений умовами розміщення облігацій строк та виплатити доход за облігацією, якщо інше не передбачено умовами розміщення.
Облігації розміщуються у документарній або бездокументарній формі, іменні та на пред'явника.
Відповідно до частини третьої статті 163 Господарського кодексу України порядок іменної ідентифікації цінних паперів у бездокументарній формі встановлюється законом.
Частиною третьою статті 5 Закону України "Про Національну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів в Україні" встановлено, що право власності на цінні папери, випущені в бездокументарній формі, переходить до нового власника з моменту зарахування цінних паперів на рахунок власника у зберігача.
Згідно статті 4 Закону України "Про цінні папери та фондовий ринок" до особи, яка набула право власності на цінний папір, переходять усі посвідчені ним права.
Цінні папери, що використовуються у будь-яких операціях, крім операцій з їх випуску (емісії) та погашення, відповідно до пункту 1.6 статті 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" вважаються товарами.
Закон України "Про оподаткування прибутку підприємств" відносить до продажу товарів будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за плату або компенсацію, незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатного надання товарів. Не вважаються продажем, в розумінні цього Закону, операції з надання товарів у межах договорів комісії, схову (відповідального зберігання), доручення, інших цивільно-правових договорів, які не передбачають передачу прав власності на такі товари (пункт 1.31 статті 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств") .

................
Перейти до повного тексту