Конституція України , прийнята Верховною Радою України від імені Українського народу - громадян України всіх національностей, виражаючи суверенну волю народу та спираючись на багатовікову історію українського державотворення і на основі здійсненого українською нацією, усім Українським народом права на самовизначення, визначає Україну як унітарну, суверенну, незалежну, демократичну та правову державу, суверенітет якої поширюється на всю її територію (статті 1, 2 Конституції України).

В Україні визнається і діє принцип верховенства права, а Конституція України має найвищу юридичну силу. При цьому за змістом статті 8 Конституції України усі нормативно-правові акти приймаються на її основі та повинні їй відповідати.

Згідно зі статтею 19 Конституції України правовий порядок в Україні грунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. У свою чергу, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Пунктом 20 частини першої статті 92 Конституції України встановлено, що організація і порядок проведення виборів і референдумів визначаються виключно законами України.

Однак на сьогодні закон, який повинен визначати організацію та порядок проведення місцевого референдуму, відсутній, оскільки Закон України "Про всеукраїнський та місцеві референдуми" згідно з пунктом 4 розділу XIII "Прикінцеві положення" Закону України "Про всеукраїнський референдум" від 6 листопада 2012 року № 5475-VI визнано таким, що втратив чинність.

Відтак підготовка проведення місцевих референдумів на території України можлива лише після прийняття Верховною Радою України, яка згідно зі статтею 75 Конституції України є єдиним органом законодавчої влади в Україні, відповідного закону, яким будуть врегульовані всі організаційно-правові механізми реалізації народного волевиявлення в такій формі, як місцевий референдум.

Натомість до законодавчого врегулювання Верховною Радою України проведення місцевих референдумів будь-які спроби їх проведення є антиконституційними і незаконними.

Верховна Рада Автономної Республіки Крим 6 березня 2014 року прийняла рішення № 1702-6/14 про проведення 16 березня 2014 року загальнокримського референдуму (включаючи м. Севастополь) щодо статусу Автономної Республіки Крим та м. Севастополь.

Центральна виборча комісія є постійно діючим державним органом, до повноважень якого належить забезпечення реалізації та захисту прав громадян України на участь у референдумах, дотримання передбачених Конституцією та законами України принципів і засад процесу референдуму, а також здійснення контролю за додержання вимог законодавства України про референдуми та забезпечення його однакового застосування на всій території України (преамбула, стаття 17 Закону України "Про Центральну виборчу комісію").

Виходячи із своїх повноважень, Комісія наголошує, що відсутність збалансованого з точки зору забезпечення прав і інтересів усіх учасників референдумного процесу механізму проведення місцевих референдумів, легітимізованого на рівні Закону України, унеможливлює дотримання засадничих принципів реалізації народного волевиявлення:

загального права голосу;

рівності;

законності;

прямого волевиявлення;

вільної участі у місцевому референдумі;

таємності голосування;

особистої участі у голосуванні;

однократності голосування.

Так, законодавча невизначеність кола суб’єктів процесу місцевого референдуму та їх прав, неврегульованість порядку утворення округів, дільниць та комісій з місцевого референдуму, фінансового та матеріально-технічного забезпечення, гарантій діяльності офіційних спостерігачів, порядку проведення голосування та встановлення результатів місцевого референдуму нівелюють місцевий референдум як одну з форм безпосередньої демократії.

З огляду на викладене вище всі дії, спрямовані на імітацію заходів з підготовки проведення місцевого референдуму в Автономній Республіці Крим за умови неврегульованості Верховною Радою України організації і порядку його проведення, містять ознаки зазіхання на конституційний лад України та захоплення державної влади і не матимуть жодних правових наслідків.

Центральна виборча комісія відзначає, що згідно зі статтею 2 Закону України "Про Державний реєстр виборців" (далі - Закон) використання бази даних Реєстру, будь-якої її частини, копії бази даних або її частини, персональних даних виборців, що містяться у базі даних Реєстру, можливе виключно лише для цілей, визначених Законом. При цьому статтею 26 Закону встановлено вичерпний перелік цілей використання персональних даних Реєстру, що унеможливлює використання бази даних Реєстру, крім передбаченої Законом мети.