До Центральної виборчої комісії 9 серпня 2007 року надійшла скарга громадянина Каряки Олександра Геннадійовича, суб'єктами оскарження в якій визначено громадську приймальню та обласний штаб "Блоку Юлії Тимошенко".

У скарзі Каряка О.Г. просить надати правову оцінку діям суб'єктів оскарження, звернутися до відповідних правоохоронних органів з метою перевірки викладеної у скарзі інформації щодо порушення суб'єктами оскарження Закону України "Про вибори народних депутатів України" (далі - Закон) у частині ведення передвиборної агітації, за результатами розгляду скарги вжити відповідних заходів щодо недопущення подібних порушень у майбутньому, визнати оскаржувані дії протиправними та надати обґрунтовану відповідь у порядку та строки, встановлені Законом.

Свої вимоги суб'єкт звернення із скаргою обґрунтовує тим, що на загальнонаціональних каналах телебачення неодноразово транслювалися виступи лідера "Блоку Юлії Тимошенко" на фоні назви та логотипу цього блоку. Такі виступи, на думку скаржника, містили ознаки передвиборної агітації, передбаченої частиною першою статті 66 Закону. У скарзі Каряки О.Г. також вказано, що останній такий виступ транслювався на телеканалі "1+1" 2 серпня 2007 року.

Крім того, суб'єктом звернення зі скаргою зазначено, що 2 серпня 2007 року в його поштовій скриньці залишено виборчу листівку, в якій розміщено матеріали передвиборної агітації. При цьому згадана листівка не містила відомостей про установу, яка здійснила друк, їх тираж, інформацію про осіб, відповідальних за друк, передбачених частиною двадцять третьою статті 71 Закону. Також Карякою О.Г. зауважено, що такі дії можуть вказувати на порушення встановленого Законом порядку фінансування передвиборної агітації.

Відповідно до частини другої статті 3 Закону України "Про Центральну виборчу комісію" Центральна виборча комісія та її члени зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України, цим та іншими законами України.

Згідно з частиною четвертою статті 14 Закону України "Про Центральну виборчу комісію" скарги подаються і розглядаються в порядку та строки, встановлені відповідним законом України про вибори або референдуми.

Відповідно до частин першої та п'ятої статті 106 Закону скарга до виборчої комісії може бути подана суб'єктом звернення зі скаргою протягом п'яти днів після вчинення дії чи бездіяльності суб'єктом оскарження; днем подання скарги вважається день фактичного отримання скарги суб'єктом її розгляду.

Загальний порядок обчислення строків установлено статтею 17 Закону, згідно з яким першим днем строку, який відповідно до Закону має початися у зв'язку з настанням певної події, є день, наступний після дня настання вказаної події. З огляду на це початок строку для оскарження дії, вчиненої суб'єктом оскарження, настає з дня, наступного після вчинення оскаржуваної дії.

Згідно з частиною шостою статті 106 Закону строк подання скарги продовженню або поновленню не підлягає, крім випадку повторного подання скарги після усунення її недоліків не пізніше наступного дня після дня її повернення суб'єктом розгляду скарги без розгляду відповідно до частини третьої статті 108 Закону.

Як вбачається зі змісту скарги, дії, що є предметом її розгляду, відбулися 2 серпня 2007 року.

Таким чином, суб'єктом звернення зі скаргою пропущено встановлений Законом строк для подання скарги.

Крім того, стаття 103 Закону визначає, хто може бути суб'єктом звернення із скаргою, що стосується процесу виборів народних депутатів України. Відповідно до пункту 5 частини першої цієї ж статті суб'єктом звернення зі скаргою може бути лише той виборець, виборчі права або охоронювані законом інтереси якого щодо участі у виборчому процесі порушено рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта оскарження.

Згідно з частиною першою статті 11 Закону виборчий процес - це здійснення суб'єктами, визначеними статтею 12 Закону, виборчих процедур, передбачених Законом, відповідно до засад і принципів виборчого права, встановлених у Законі.

Зокрема, частиною першою статті 6 Закону передбачено, що громадянам України забезпечуються умови для вільного формування своєї волі та її вільного виявлення при голосуванні. При цьому частиною другою цієї ж статті заборонено застосування насильства, погроз, обману, підкупу чи будь-яких інших дій, що перешкоджають вільному формуванню та вільному виявленню волі виборця.