До Центральної виборчої комісії 17 січня 2006 року надійшли аналогічні скарги громадян Дернового Бориса Павловича та Максименка Леоніда Володимировича, суб'єктом оскарження в яких визначено Комуністичну партію України та Верховний Суд України.

Разом з тим, у скарзі суб'єкти звернень вимагають визнати неправомірними дії Центральної виборчої комісії щодо неналежного контролю за висуненням кандидатів у народні депутати України від Комуністичної партії України, визнати дії Верховного Суду України стосовно залишення скарг від 29 листопада та 26 грудня 2005 року без розгляду неправомірними, зняти з реєстрації кандидатами у народні депутати України осіб по списку від Комуністичної партії України та скасувати рішення Центральної виборчої комісії про їх реєстрацію, звернутися до Міністерства юстиції України щодо правомочності діяльності Комуністичної партії України.

Ознайомившись із предметом скарги, Центральна виборча комісія виходить з такого.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, частини другої статті 3 Закону України "Про Центральну виборчу комісію" Центральна виборча комісія та її члени зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з пунктом 4 розділу XIV "Прикінцеві положення" Закону України "Про вибори народних депутатів України", частиною третьою статті 172 Кодексу адміністративного судочинства України рішення, дії чи бездіяльність Центральної виборчої комісії члена цієї Комісії оскаржуються до окружного адміністративного суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ.

Частинами першою та другою статті 126 Конституції України встановлено, що незалежність і недоторканність суддів гарантуються Конституцією і законами України. Вплив на суддів у будь-який спосіб забороняється.