1. Правова система ipLex360
  2. Законодавство
  3. Постанова


ЦЕНТРАЛЬНА ВИБОРЧА КОМІСІЯ
П О С Т А Н О В А
17.01.2006 N 215
Про відмову в реєстрації ініціативної групи всеукраїнського референдуму за народною ініціативою, утвореної на зборах громадян України, що відбулися 4 грудня 2005 року в місті Харкові
До Центральної виборчої комісії 2 січня 2006 року надійшло подання Харківського міського голови Шумілкіна В.А. від 29 грудня 2005 року N Н-205/3043.08-39 щодо реєстрації ініціативної групи всеукраїнського референдуму за народною ініціативою.
Розглянувши зазначене подання та додані до нього документи, Центральна виборча комісія встановила.
У місті Харкові 4 грудня 2005 року відбулися збори громадян України для утворення ініціативної групи всеукраїнського референдуму за народною ініціативою, в яких згідно з протоколом цих зборів взяли участь 254 особи. Учасниками зборів одноголосно схвалено пропозицію про проведення всеукраїнського референдуму за народною ініціативою та затверджено формулювання питань, які пропонується винести на всеукраїнський референдум:
"Чи підтримуєте (схвалюєте) Ви проект Закону України Гошовського Володимира Сергійовича "Про внесення змін до Конституції України" (щодо посилення захисту прав та свобод громадян)?";
"Чи підтримуєте (схвалюєте) Ви проект Закону України Гошовського Володимира Сергійовича "Про внесення змін до Конституції України" (щодо вдосконалення діяльності органів державної влади)?";
"Чи підтримуєте (схвалюєте) Ви проект Закону України Гошовського Володимира Сергійовича "Про внесення змін до Конституції України" (щодо скасування недоторканості окремих категорій громадян)?".
Учасниками зборів обрано ініціативну групу в складі 27 осіб, якій доручено збирання підписів громадян під вимогою про проведення всеукраїнського референдуму за народною ініціативою.
Перевіркою відповідності поданих до Центральної виборчої комісії документів вимогам Закону України "Про всеукраїнський та місцеві референдуми" (далі - Закон) встановлено, що документи зборів не відповідають вимогам Закону з таких підстав.
Згідно зі статтею 5 Конституції України носієм суверенітету і єдиним джерелом влади в Україні є народ, який здійснює владу безпосередньо і через органи державної влади та органи місцевого самоврядування, а узурпувати державну владу не може ніхто.
Відповідно до статті 38 Конституції України громадяни мають право, зокрема, брати участь в управлінні державними справами, у всеукраїнському та місцевих референдумах.
Статтею 69 Конституції України визначено також, що народне волевиявлення здійснюється через референдум.
У пункті 20 частини першої статті 92 Конституції України зазначено, що організація і порядок проведення виборів і референдумів визначаються виключно законами України.
Відповідно до частини першої статті 1 Закону референдум - це спосіб прийняття громадянами України рішення з важливих питань загальнодержавного та місцевого значення.
Статтею 3 Закону визначено, що предметом всеукраїнського референдуму може бути затвердження Конституції України, її окремих положень та внесення до Конституції України змін і доповнень; прийняття, зміна або скасування законів України або їх окремих положень; прийняття рішень, які визначають основний зміст Конституції України, законів України та інших правових актів.
Відповідно до частини третьої статті 5 Закону на всеукраїнський референдум не виносяться питання, віднесені законодавством України до відання органів суду і прокуратури; питання амністії та помилування; питання про вжиття державними органами України надзвичайних і невідкладних заходів щодо охорони громадського порядку, захисту здоров'я та безпеки громадян; питання, пов'язані з обранням, призначенням і звільненням посадових осіб, що належать до компетенції Верховної Ради України, Президента України та Кабінету Міністрів України.
Статтею 74 Конституції України передбачено, що референдум не допускається щодо законопроектів з питань податків, бюджету та амністії.
Відповідно до статті 154 Конституції України законопроект про внесення змін до Конституції України може бути поданий до Верховної Ради України Президентом України або не менш як третиною народних депутатів України від конституційного складу Верховної Ради України.
Згідно зі статтею 157 Основного Закону Конституція України не може бути змінена, якщо зміни передбачають скасування чи обмеження прав і свобод людини і громадянина або якщо вони спрямовані на ліквідацію незалежності чи на порушення територіальної цілісності України.

................
Перейти до повного тексту