До Центральної виборчої комісії 12 жовтня 2004 року надійшла скарга кандидата на пост Президента України Ющенка В.А.

Суб'єкт звернення зі скаргою просить Центральну виборчу комісію визнати дії товариства з обмеженою відповідальністю "Телерадіокомпанія "Студія "1+1" щодо поширення 5 жовтня 2004 року о 19 годині 42 хвилини у програмі "ТСН" аудіо- і відеозаписів офіційного повідомлення про кандидата на пост Президента України Януковича В.Ф. неправомірними і такими, що порушують виборче законодавство та права кандидата на пост Президента України Ющенка В.А. щодо рівності прав і можливостей його участі у виборчому процесі.

Обґрунтовуючи свої вимоги, Ющенко В.А. посилається на те, що повідомлення про кандидата на пост Президента України відповідно до частини другої статті 60 Закону України "Про вибори Президента України" (далі - Закон) є однією з форм передвиборної агітації, а надання ефірного часу за рахунок коштів виборчого фонду кандидата на пост Президента України здійснюється згідно зі встановленими частиною дев'ятою статті 61 Закону правилами - на підставі угоди та за умови попереднього надходження коштів на рахунок засобу масової інформації. У той же час, на думку суб'єкта звернення зі скаргою, Прем'єр-міністр України Янукович В.Ф., як вища посадова особа вищого органу в системі органів виконавчої влади, не може брати участі в здійсненні передвиборної агітації.

Вивчивши предмет скарги, Центральна виборча комісія виходить з такого.

Згідно з частиною першою статті 93 Закону скарга, зазначена у статтях 91 та 92 Закону, розглядається відповідною виборчою комісією або судом згідно із Законом України "Про вибори Президента України" та іншими законами України.

Відповідно до частини першої статті 102 Закону кандидат на пост Президента України, партія (блок) - суб'єкт виборчого процесу мають право оскаржувати до відповідної виборчої комісії або суду дії чи бездіяльність засобів масової інформації, їх власників, посадових та службових осіб, які порушують встановлений законом порядок діяльності засобів масової інформації під час виборчого процесу, у тому числі стосовно передвиборної агітації. Частинами третьою та четвертою цієї ж статті розмежовано компетенцію виборчих комісій та судів щодо розгляду скарг, пов'язаних з діяльністю засобів масової інформації.

Відповідно до частини четвертої статті 102 Закону до повноважень Центральної виборчої комісії віднесено розгляд скарг лише на порушення встановлених законом обмежень щодо ведення передвиборної агітації загальнодержавними засобами масової інформації. Скарги ж на дії або бездіяльність засобів масової інформації, їх власників, посадових та службових осіб відповідно до частини третьої статті 102 Закону подаються до місцевого суду за місцезнаходженням відповідного засобу масової інформації.