- Правова система ipLex360
- Законодавство
- Постанова
ЦЕНТРАЛЬНА ВИБОРЧА КОМІСІЯ
ПОСТАНОВА
від 15 липня 2022 року № 82 |
Про неприпустимість організації підготовки та проведення на тимчасово окупованих територіях України псевдореферендумів
З 24 лютого 2022 року триває масштабне військове вторгнення російської федерації в Україну. Це вторгнення стало продовженням російської агресії проти України, що розпочалася у березні 2014 року з протиправної анексії Автономної Республіки Крим, міста Севастополя та подальшої окупації частини східних територій України.
Парламентська Асамблея Ради Європи (ПАРЄ) у Думці 300 (2022) від 15 березня 2022 року найрішучішим чином засудила агресію російської федерації проти України та виказала свою солідарну з Україною та Українським народом позицію, підтвердивши свою непохитну підтримку суверенітету, незалежності та територіальної цілісності України в межах її міжнародно визнаних кордонів. ПАРЄ також зазначила, що збройний напад російської федерації на Україну є порушенням Статуту Організації Об’єднаних Націй, кваліфікується як "злочин проти миру" відповідно до
Статуту Міжнародного військового трибуналу (Нюрнберзька хартія) і є "агресією" згідно з Резолюцією 3314 (XXIX) Генеральної Асамблеї ООН, прийнятою в 1974 році. Це є порушенням Гельсінського заключного акту та Паризької хартії для нової Європи.
Загальновідомо, що у ході масштабної збройної агресії на території України російська федерація регулярно вдається до дій, які по суті неможливо розцінити інакше, як терор проти цивільного населення.
За повідомленнями засобів масової інформації, загарбники на тимчасово окупованих територіях вдаються до таких засобів тиску на місцеве населення, як знущання, викрадення, катування та вбивство. Передусім страждають представники української влади та місцевого самоврядування, які не захотіли йти на "співпрацю" та колаборацію. При цьому замість законно обраних посадовців росіяни призначають своїх так званих "мерів", які очолюють окупаційні адміністрації та реалізують загарбницьку політику москви. Відомими є факти про вчинення таких дій у місті Маріуполь, Харківській, Херсонській, Запорізькій, Миколаївській та Луганській областях, про що свідчить низка звернень Служби безпеки України, Національної поліції України, які надійшли до Комісії, стосовно надання інформації в рамках проведення досудового розслідування у кримінальних провадженнях за фактами здійснення колабораційної діяльності на відповідних територіях. Усі ці дії окупантів є ще одним кричущим порушенням міжнародного права, ще однією атакою на демократичні інституції в Україні та спробою встановлення незаконних альтернативних структур управління у суверенній державі.
При цьому, насильницьки окуповуючи території України, російська федерація також не приховує своїх намірів змінити їх правовий статус, стверджуючи, що врахує думку місцевого населення шляхом проведення так званих референдумів, які насправді не мають нічого спільного з цією формою безпосередньої демократії. Водночас з упевненістю можна заявити, що демократичний світ ніколи не визнає результатів жодного псевдореферендуму, організованого у будь-якій формі державою-окупантом на території іншої незалежної держави.
Українська держава чинить запеклий опір збройній агресії росії, консолідуючи при цьому зусилля всього суспільства та заручившись підтримкою демократичного світу. Український народ боронить від загарбника свою землю, суверенітет своєї держави та відстоює своє майбутнє у світлі європейських цінностей, свободу та демократію, права людини і повагу до них.
У переліку європейських цінностей чи не найголовніше місце посідає право на вільні вибори та референдуми. Світове співтовариство виробило міжнародні стандарти виборів та референдумів - загальноприйняті вимоги, закріплені міжнародними угодами чи встановлені міжнародними організаціями, що визначають принципи та оптимальні форми здійснення виборчих та референдумних процедур з метою реалізації повною мірою виборчих прав громадян та прав на участь у референдумі. Дотримання цих міжнародних стандартів є критерієм демократичного розвитку соціуму. Вільні вибори та референдуми вважаються стрижнем демократії як державного, так і суспільного устрою, цивілізаційного вибору в цілому і є беззаперечним обов’язком демократичної держави.
У зв’язку з цим Комісія вважає за необхідне звернути увагу, що у засобах масової інформації з квітня 2022 року періодично з’являються повідомлення про активізацію на тимчасово зайнятих російськими окупантами територіях України, зокрема в Донецькій, Запорізькій, Луганській, Харківській та Херсонській областях, заходів, спрямованих на організацію підготовки та проведення псевдореферендумів з метою легітимізації контролю над відповідними регіонами, порушення територіальної цілісності держави України та можливої зміни правового статусу цих територій. Із нещодавніх повідомлень вбачається, що росіянами проводяться тренінги з підготовки спеціалістів для організації так званих референдумів, які потім направляються на тимчасово окуповані території, також утворюються "виборчі дільниці" (https://www.pravda.com.ua/news/2022/07/12/7357735).
Позицію Комісії щодо організації підготовки та проведення незаконних референдумів було висловлено, зокрема, у постанові від 04 квітня 2022 року
№ 67 "Про деякі питання діяльності територіальних виборчих комісій, що здійснюють підготовку та проведення місцевих виборів, у період дії воєнного стану". Так, у цьому рішенні Комісія заявляла, що проведення так званих референдумів в умовах воєнного стану прямо суперечить положенням частини першої
статті 19 Закону України "Про правовий режим воєнного стану", за якими в умовах воєнного стану забороняється проведення будь-яких виборів та референдумів. Крім того, вказаним актом Комісія вирішила встановити, що на період дії воєнного стану на окремих територіях України, де перебувають збройні сили російської федерації, зупиняється виконання повноважень та діяльність територіальних виборчих комісій і їх членів у зв’язку з наявністю загрози громадській безпеці і порядку, життю і здоров’ю членів таких виборчих комісій, а також загрози організації підготовки та проведення російською федерацією незаконного референдуму чи виборів.
Комісія зауважує, що за законодавством України організацію підготовки та проведення референдумів мають здійснювати відповідно до
Конституції та законів України лише уповноважені законом суб’єкти - комісії з референдуму, утворені згідно з вимогами закону.
Проте на тимчасово окупованих територіях України не функціонують та не утворювались визначені законодавством України суб’єкти, наділені повноваженнями щодо організації підготовки та проведення будь-яких голосувань.
Водночас, зважаючи на нові маніпулятивні заяви окремих представників окупаційної адміністрації російської федерації про підготовку та проведення так званих референдумів на тимчасово окупованих територіях України, Центральна виборча комісія як постійно діючий колегіальний державний орган, наділений повноваженнями щодо організації підготовки і проведення всеукраїнського і місцевих референдумів, вважає своїм обов’язком повторно наголосити на протиправності проведення таких псевдореферендумів, нікчемності їх результатів, а також на кримінальній відповідальності за участь в їх організації та проведенні.
Комісія зазначає, що у зв’язку з військовою агресією російської федерації проти України Указом Президента України від 24 лютого 2022 року
№ 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року
№ 2102-IX, в Україні з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб введено воєнний стан (строк його дії на сьогодні продовжено з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року на 90 діб).
Проведення будь-яких виборів та референдумів в умовах воєнного стану прямо заборонено частиною першою
статті 19 Закону України "Про правовий режим воєнного стану". Аналогічні заборони встановлено також
Виборчим кодексом України та
Законом України "Про всеукраїнський референдум".
За змістом
статей 1,
2, частини першої
статті 17 Конституції України Україна є суверенною і незалежною, демократичною, соціальною, правовою державою; суверенітет України поширюється на всю її територію; складовою державного суверенітету є цілісність і недоторканність території України в межах існуючих кордонів; захист суверенітету і територіальної цілісності України є найважливішою функцією держави, справою всього Українського народу.
Згідно зі
статтею 132 Конституції України територіальний устрій України ґрунтується на засадах єдності та цілісності державної території, поєднання централізації і децентралізації у здійсненні державної влади, збалансованості і соціально-економічного розвитку регіонів, з урахуванням їх історичних, економічних, екологічних, географічних і демографічних особливостей, етнічних і культурних традицій. Зазначені конституційні принципи організації територіального устрою обумовлені формою державного устрою України як унітарної держави, закріпленою
статтею 2 Основного Закону держави.
Систему адміністративно-територіального устрою України складають: Автономна Республіка Крим, області, райони, міста, райони в містах, селища і села. До складу України входять: Автономна Республіка Крим, Вінницька, Волинська, Дніпропетровська, Донецька, Житомирська, Закарпатська, Запорізька, Івано-Франківська, Київська, Кіровоградська, Луганська, Львівська, Миколаївська, Одеська, Полтавська, Рівненська, Сумська, Тернопільська, Харківська, Херсонська, Хмельницька, Черкаська, Чернівецька, Чернігівська області, міста Київ та Севастополь (
стаття 133 Конституції України).
Питання про зміну території України вирішуються виключно всеукраїнським референдумом (
стаття 73 Конституції України).
Призначення всеукраїнського референдуму з питань, визначених указаною статтею Конституції України, належить до повноважень Верховної Ради України (пункт 2 частини першої
статті 85 Основного Закону України). Комісія зауважує, що Верховна Рада України не ухвалювала жодних рішень щодо призначення всеукраїнського референдуму стосовно будь-яких питань про зміну території України.
Як наголосив Конституційний Суд України у Рішенні від 14 березня 2014 року
№ 2-рп/2014 (справа про проведення місцевого референдуму в Автономній Республіці Крим), "принципи цілісності і недоторканності території України в межах існуючого кордону, поширення суверенітету України на всю її територію встановлені
Конституцією України. Звуження меж існуючого кордону України, виведення будь-якого суб’єкта адміністративно-територіального устрою України з її складу, зміна конституційно закріпленого статусу адміністративно-територіальної одиниці як невід’ємної складової частини України шляхом проведення місцевого референдуму суперечать зазначеним конституційним принципам)" ( абзац четвертий підпункту 4.3 пункту 4 мотивувальної частини вказаного
Рішення).
Кодекс належної практики щодо референдумів (CDL-AD (2007) 008rev) містить Керівні принципи щодо проведення референдумів, згідно з якими "використання референдумів повинно відповідати правовій системі в цілому і особливо процесуальним нормам. Зокрема, референдуми не можуть проводитися, якщо конституція або відповідний конституції закон їх не передбачають, наприклад, коли текст, що виноситься на референдум, відноситься до питань, що належать виключно до компетенції парламенту" (пункт 1 "Верховенство права" розділу III "Спеціальні вимоги").
Загальновизнані принципи та міжнародні стандарти проведення референдумів не можуть бути дотримані в умовах розв’язаної росією війни проти України та тимчасової окупації збройними силами російської федерації території України.
Саме тому всі зусилля окупанта та його окупаційної адміністрації є марними, а організовувані ними на вказаних територіях в умовах тотального тиску на місцевих жителів псевдореферендуми не можуть мати жодних юридичних наслідків і відповідно не можуть бути сприйняті усім цивілізованим світом, як не були визнані свого часу проведені на території України в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі насильницькі "референдуми" за присутності військових російської федерації.
Так, Генеральна Асамблея Організації Об’єднаних Націй (ООН) 27 березня 2014 року ухвалила Резолюцію 68/262 "Територіальна цілісність України", якою підтвердила суверенітет і територіальну цілісність України в межах її міжнародно визнаних кордонів, а також наголосила на нелегітимності "загальнокримського референдуму", який 16 березня 2014 року організувала російська окупаційна влада. Крім того, у пункті 6 указаної Резолюції Генеральна Асамблея ООН закликала держави, міжнародні організації та спеціалізовані установи не визнавати будь-яку зміну статусу Автономної Республіки Крим і міста Севастополя та утримуватись від будь-яких дій чи кроків, що можуть тлумачитись як визнання такого зміненого статусу. Таким чином, Генеральною Асамблеєю ООН на міжнародному рівні було запроваджено "політику невизнання" щодо тимчасово окупованих Автономної Республіки Крим та міста Севастополя.
Також активну проукраїнську позицію щодо збройної агресії російської федерації проти України та протиправної анексії Автономної Республіки Крим, міста Севастополя зайняв Європейський парламент, який ухвалив щодо цього питання низку Резолюцій. Зокрема, у своїй Резолюції щодо російського тиску на країни Східного партнерства та зокрема дестабілізації східної України від 17 квітня 2014 року (2014/2699(RSP) Європейський парламент рішуче засудив ескалацію дестабілізації та провокації на сході та півдні України; закликав російську федерацію негайно припинити свою підтримку насильницьких сепаратистів і озброєних формувань, які захопили урядові будівлі в Слов’янську, Донецьку та інших містах, і висловив свою підтримку Уряду України.
Європейська комісія за демократію через право (Венеційська комісія) у Висновку з питання "Чи відповідає рішення, прийняте Верховною Радою Автономної Республіки Крим в Україні про організацію референдуму щодо того, щоб стати суб’єктом російської федерації або відновити Конституцію Криму 1992 року, конституційним принципам", прийнятому на її 98-му пленарному засіданні (Венеція, 21-22 березня 2014 року (CDLAD(2014)002), зазначала, що "
стаття 2 Конституції України свідчить про те, що цілісність території України є однією з найвищих цінностей української Конституції і є свідченням того, що референдум про відділення в Україні не може бути конституційним"; "масштабна публічна присутність військових (воєнізованих) сил не сприяє демократичному прийняттю рішень"; "проведення неконституційного референдуму в будь-якому випадку суперечить європейським стандартам".
................Перейти до повного тексту