Кандидатом на пост Президента України на чергових виборах Президента України 31 березня 2019 року Гриценком А.С. в особі його уповноваженого представника в Центральній виборчій комісії з правом дорадчого голосу на чергових виборах Президента України 31 березня 2019 року Чорнолуцького Р.В. до Комісії 11 лютого 2019 року подано заяву, в якій він просить внести зміни до пункту 3.5 Порядку передачі електронної копії бази даних Державного реєстру виборців депутатським фракціям у Верховній Раді України та кандидатам на пост Президента України при підготовці проведення виборів Президента України, затвердженого постановою Центральної виборчої комісії від 26 березня 2014 року № 74 (далі - Порядок), що передбачають надання можливості кандидату на пост Президента України ознайомлюватися з електронною копією бази даних Реєстру поза межами приміщення Центральної виборчої комісії без доступу третіх осіб для такого перегляду.

На вказаному зверненні Головою Центральної виборчої комісії накладено резолюцію, якою дано доручення, зокрема, члену Центральної виборчої комісії для відповідного реагування згідно з частинами п’ятою - сьомою статті 15 Закону України "Про Центральну виборчу комісію" .

За змістом указаних вище положень заява, подана до Комісії, за дорученням Голови Комісії або одного із його заступників попередньо розглядається членом Комісії. За підсумком попереднього розгляду заяви член Комісії може рекомендувати Комісії розглянути її на засіданні Комісії та прийняти рішення з приводу такої заяви. Якщо заява не вимагає прийняття рішення Комісії, член Комісії за дорученням Голови Комісії або одного з його заступників може надати відповідь заявнику від свого імені.

За наведених обставин членом Центральної виборчої комісії Кустовою С.М. надано обґрунтовану відповідь листом від 16 лютого 2019 року № 21-36-999, у якій зазначено, що підстав для розгляду Комісією питання щодо внесення зазначених у заяві Гриценка А.С. змін до Порядку немає.

Водночас Комісія зазначає, що за ініціативи Кустової С.М. порушене у заяві кандидата на пост Президента України Гриценка А.С. від 11 лютого 2019 року питання попередньо було предметом обговорення на нараді членів Центральної виборчої комісії.

Постановою Верховного Суду від 23 лютого 2019 року в справі № 855/44/19 апеляційну скаргу кандидата на пост Президента України Гриценка Анатолія Степановича задоволено. Рішення Шостого апеляційного адміністративного суду від 19 лютого 2019 року в справі № 855/44/19 скасовано. Адміністративний позов кандидата на пост Президента України Гриценка А.С. до Центральної виборчої комісії про визнання протиправною бездіяльності щодо відсутності колегіального розгляду його заяви від 11 лютого 2019 року на засіданні Комісії та зобов’язання повторного розгляду вказаної заяви на засіданні Центральної виборчої комісії задоволено. Комісію зобов’язано повторно розглянути заяву кандидата на пост Президента України Гриценка А.С. від 11 лютого 2019 року.

За змістом частини третьої статті 272 Кодексу адміністративного судочинства України судові рішення Верховного Суду набирають законної сили з моменту проголошення і не можуть бути оскаржені.

Згідно зі статтею 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов’язковим до виконання.

Відповідно до частини другої статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України судові рішення, що набрали законної сили, є обов’язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об’єднаннями на всій території України.

Розглядаючи повторно на виконання рішення Верховного Суду заяву кандидата на пост Президента України Гриценка А.С. щодо внесення змін до пункту 3.5 Порядку передачі електронної копії бази даних Державного реєстру виборців депутатським фракціям у Верховній Раді України та кандидатам на пост Президента України при підготовці проведення виборів Президента України, затвердженого постановою Центральної виборчої комісії від 26 березня 2014 року № 74, які передбачають надання можливості кандидату на пост Президента України ознайомлюватися з електронною копією бази даних Державного реєстру виборців (далі - Реєстр) поза межами приміщення Центральної виборчої комісії без доступу третіх осіб для такого перегляду, Центральна виборча комісія зазначає.

Постановою Центральної виборчої комісії від 14 січня 2019 року № 55 зареєстровано уповноваженого представника кандидата на пост Президента України Гриценка Анатолія Степановича у Центральній виборчій комісії з правом дорадчого голосу Чорнолуцького Руслана Васильовича на чергових виборах Президента України 31 березня 2019 року.

Гриценка Анатолія Степановича зареєстровано кандидатом на пост Президента України на чергових виборах Президента України 31 березня 2019 року постановою Комісії від 15 січня 2019 року № 62.

Згідно з частиною другою статті 3 Закону України "Про Центральну виборчу комісію" Комісія та її члени зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.

Відповідно до частини дев’ятої статті 31 Закону України "Про вибори Президента України" не пізніш як через двадцять днів з дня початку виборчого процесу Центральна виборча комісія передає за відповідним зверненням засвідчену цифровим підписом електронну копію бази даних Реєстру депутатським фракціям, про створення яких було оголошено на першій черговій сесії Верховної Ради України поточного скликання, а кандидатам на пост Президента України - за їх зверненням невідкладно після їх реєстрації Центральною виборчою комісією.

Пунктом 8 статті 17 Закону України "Про Центральну виборчу комісію" на Комісію покладено повноваження розпорядника Реєстру, який забезпечує його ведення та функціонування відповідно до закону.

Правові та організаційні засади ведення Реєстру визначено Законом України "Про Державний реєстр виборців" (далі - Закон), відповідно до статті 1 якого Реєстр - це автоматизована інформаційно-телекомунікаційна система, призначена для зберігання, обробки даних, які містять передбачені Законом відомості, та користування ними, створена для забезпечення державного обліку громадян України, які мають право голосу відповідно до статті 70 Конституції України (далі - виборці).

Основними завданнями Реєстру є ведення персоніфікованого обліку виборців та складання списків виборців, зокрема для проведення виборів Президента України.

Згідно зі статтею 3 Закону до основних засад ведення Реєстру належать, зокрема, законність і пріоритет прав людини, загальний та публічний характер Реєстру, а також захищеність Реєстру.

Законність і пріоритет прав людини у процесі ведення Реєстру гарантують захист прав людини і громадянина, відповідність порядку ведення Реєстру вимогам Конституції та законів України, міжнародним договорам України, згоду на обов’язковість яких надано Верховною Радою України (частина друга статті 3 Закону).

Загальний характер Реєстру забезпечує включення до Реєстру усіх виборців незалежно від місця їх проживання чи перебування з метою реалізації принципу загального виборчого права (частина третя статті 3 Закону).

Публічний характер Реєстру забезпечує доступність для кожного виборця відомостей Реєстру в обсязі та в порядку, встановлених Законом, а також інші передбачені Законом форми публічного контролю за дотриманням засад ведення Реєстру (частина восьма статті 3 Закону).

Захищеність Реєстру означає забезпечення захисту бази даних Реєстру від несанкціонованого доступу та зловживання доступом, від незаконного використання персональних даних Реєстру, порушення цілісності бази даних Реєстру та його апаратного чи програмного забезпечення (частина десята статті 3 Закону).

Відповідно до частини першої статті 5 Закону до Реєстру заносяться та в базі даних Реєстру зберігаються ідентифікаційні персональні дані виборця, персональні дані, які визначають місце та умови голосування виборця, службові персональні дані.

Частиною першою статті 11 Закону передбачено, що Центральна виборча комісія як розпорядник Реєстру у взаємодії з Державною службою спеціального зв’язку та захисту інформації України під час ведення Реєстру забезпечує його захист, у тому числі захист цілісності бази даних Реєстру, його апаратного та програмного забезпечення, достовірності даних Реєстру, його захист від несанкціонованого доступу, незаконного використання, незаконного копіювання, спотворення, знищення даних Реєстру, безпеку персональних даних виборців відповідно до Закону та Законів України "Про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах", "Про захист персональних даних", міжнародних договорів у сфері захисту інформації, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України.

Розпорядник Реєстру за погодженням з Державною службою спеціального зв’язку та захисту інформації України здійснює комплекс заходів для забезпечення технічного захисту персональних та інших даних Реєстру в процесі їх зберігання, обробки та передачі каналами телекомунікацій відповідно до законодавства України (частина друга статті 11 Закону).

За змістом частини першої статті 12 Закону публічний характер Реєстру має на меті дотримання прав людини, гарантованих Конституцією України, міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, і забезпечується публічним контролем за дотриманням вимог Конституції та законів України у процесі ведення Реєстру.

Забезпечення публічного характеру Реєстру може допускати загальну доступність персональних даних виборців лише в обсязі та у спосіб, встановлені цим Законом та необхідні для досягнення мети, зазначеної в частині першій статті 12 Закону (частина друга вказаної статті).

Водночас згідно з частиною першою статті 33 Закону законами України передбачається кримінальна, адміністративна та інша юридична відповідальність за зловживання доступом або за несанкціонований доступ до Реєстру, порушення передбачених цим та іншими законами правил захисту персональних даних та програмного забезпечення Реєстру, за неправомірне використання та поширення персональних даних Реєстру, інші порушення вимог Закону.

Частиною четвертою статті 24 Закону на розпорядника Реєстру покладено обов’язок щодо забезпечення захисту електронних копій бази даних Реєстру від несанкціонованого використання.

Разом з тим відповідно до статей 10, 14 Закону України "Про захист персональних даних" Центральна виборча комісія зобов’язана забезпечити виконання вимог установленого режиму захисту персональних даних виборців, що містяться у базі даних Реєстру.

Підсистема формування та перегляду електронної копії бази даних Реєстру суб’єктами, передбаченими законом, функціонує у складі автоматизованої інформаційно-телекомунікаційної системи "Державний реєстр виборців".

Статтею 1 Закону України "Про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах" передбачено, що користувачем інформації в інформаційно-телекомунікаційній системі є фізична або юридична особа, яка в установленому законодавством порядку отримала право доступу до інформації в цій системі.

За змістом частини першої статті 6 указаного Закону власник інформаційно-телекомунікаційної системи надає користувачеві відомості про правила і режим роботи системи та забезпечує йому доступ до інформації в системі відповідно до визначеного порядку доступу.

Так, згідно з пунктом 3.5 Порядку перегляд електронної копії бази даних Реєстру здійснюється представником фракції, кандидатом у приміщенні Центральної виборчої комісії, де розміщено автоматизоване робоче місце, обладнане спеціалізованим програмним забезпеченням для перегляду копій бази даних Реєстру.

Носій ключової інформації надається представнику фракції, кандидату на час перегляду електронної копії бази даних Реєстру.

Про дату та час перегляду електронної копії бази даних Реєстру представник фракції, кандидат письмово повідомляє Центральну виборчу комісію.

Під час перегляду електронної копії бази даних Реєстру представнику фракції, кандидату заборонено копіювати чи передавати наявну в ній інформацію з використанням будь-яких технічних засобів або програмного забезпечення, здійснювати фото- та відеозйомку.

Центральна виборча комісія зазначає, що згідно з частиною другою статті 32 Конституції України не допускається збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.