Центральна виборча комісія постановою від 9 серпня 2018 року № 122 звернулася до Комітету Верховної Ради України з питань правової політики та правосуддя щодо надання роз’яснень стосовно наявного на сьогодні законодавчого регулювання організації і порядку проведення всеукраїнського та місцевих референдумів в Україні, можливості, враховуючи положення частини другої статті 6 Закону України "Про всеукраїнський та місцеві референдуми", призначення в установленому законом порядку Центральною виборчою комісією перших і додаткових місцевих виборів без проведення місцевого референдуму щодо підтримки добровільного об’єднання територіальних громад, добровільного приєднання до об’єднаної територіальної громади, а також за необхідності внесення відповідних змін до законодавчих актів з метою усунення правових колізій та неузгодженостей.

Разом з тим, згідно з частиною першою статті 140 Конституції України та частиною першою статті 2 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" місцеве самоврядування є правом територіальної громади - жителів села чи добровільного об’єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища та міста - самостійно вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України.

Місцеве самоврядування здійснюється територіальною громадою в порядку, встановленому законом, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування: сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи (частина третя статті 140 Конституції України ).

Конституційний Суд України у своєму Рішенні від 18 червня 2002 року № 12-рп/2002 дав офіційне тлумачення положенням частини першої статті 140 Конституції України , відповідно до якого зазначені положення не встановлюють порядку об’єднання або роз’єднання самих територіальних громад. Питання організації місцевого самоврядування, які не врегульовані Конституцією України, у тому числі умови та порядок об’єднання або роз’єднання територіальних громад сіл, селищ, міст, мають визначатися законом (стаття 146 Конституції України ).

Спеціальним законом, який регулює відносини, що виникають у процесі добровільного об’єднання територіальних громад сіл, селищ, міст, а також добровільного приєднання до об’єднаних територіальних громад, у тому числі визначає порядок утворення об’єднаної територіальної громади, є Закон України "Про добровільне об’єднання територіальних громад", і саме його норми підлягають застосуванню у відповідних правовідносинах.

Зокрема, згідно з частиною п’ятою статті 7 указаного Закону в разі відповідності проекту рішення щодо добровільного об’єднання територіальних громад Конституції та законам України сільські, селищні, міські ради приймають рішення про добровільне об’єднання територіальних громад або про проведення місцевого референдуму щодо підтримки об’єднання територіальних громад.

За змістом статей 7 та 8-2 Закону України "Про добровільне об’єднання територіальних громад" до повноважень Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласної державної адміністрації належить надання висновку щодо відповідності Конституції України та законам України проектів рішень про добровільне об’єднання територіальних громад, про добровільне приєднання до об’єднаної територіальної громади, перевірка таких рішень після їх прийняття на відповідність указаному висновку, а також у разі встановлення такої відповідності - звернення до Центральної виборчої комісії для прийняття нею рішення про призначення перших, додаткових місцевих виборів.

Водночас згідно із Законами України "Про добровільне об’єднання територіальних громад", "Про місцеві вибори" до повноважень Центральної виборчої комісії належить призначення перших і додаткових місцевих виборів за відповідними зверненнями Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних державних адміністрацій.