До Центральної виборчої комісії 7 червня 2014 року уповноваженим представником ініціативної групи з проведення всеукраїнського референдуму за народною ініціативою Каденюком Л.К. подано документи зборів громадян України щодо проведення всеукраїнського референдуму за народною ініціативою.

З указаних документів вбачається, що у місті Києві у ДП "Палац Спорту" 31 травня 2014 року за ініціативою громадян України Мороза О.О., Каденюка Л.К., Супрун Л.П., Петрова О.В., Вікнянського П.М., Єрмолаєва А.В., Чобана Ю.Д., Ющика О.І., Устенка П.І., Головні О.І. відбулися збори громадян України щодо проведення всеукраїнського референдуму за народною ініціативою, у яких згідно із протоколом цих зборів узяли участь 2347 осіб. Учасниками зборів визнано доцільним проведення всеукраїнського референдуму за народною ініціативою та схвалено пропозицію про винесення на всеукраїнський референдум за народною ініціативою таких питань:

"1. Чи згодні ви з тим, що Конституція України в новій редакції має бути ухвалена безпосередньо українським народом на всеукраїнському референдумі?

2. Чи ухвалюєте ви Конституцію України в новій редакції, проект якої додається, внесену на всеукраїнський референдум, проголошений Президентом України за народною ініціативою?

3. Чи ухвалюєте ви конституційний Закон "Про введення в дію Конституції України в новій редакції", проект якого додається, внесений на всеукраїнський референдум, проголошений Президентом України за народною ініціативою?"

Учасниками зборів також утворено ініціативну групу в складі 1533 осіб, якій доручено збирання підписів громадян під вимогою про проведення всеукраїнського референдуму за народною ініціативою.

Розглянувши документи проведених зборів громадян України, а також здійснивши у межах своїх повноважень перевірку питань та текстів проектів Конституції України та закону України, які пропонуються винести на всеукраїнський референдум за народною ініціативою, щодо їх відповідності Конституції України та законам України, Центральна виборча комісія зазначає.

Згідно з частиною другою статті 5 Конституції України носієм суверенітету і єдиним джерелом влади в Україні є народ. Народ здійснює владу безпосередньо і через органи державної влади та органи місцевого самоврядування.

Народне волевиявлення здійснюється через вибори, референдум та інші форми безпосередньої демократії (стаття 69 Конституції України).

Відповідно до частини першої статті 95 Закону України "Про всеукраїнський референдум" (далі - Закон) результати народного волевиявлення на всеукраїнському референдумі за народною ініціативою є остаточними та не потребують затвердження або схвалення будь-якими органами державної влади і є обов’язковими для виконання громадянами України, органами державної влади України, яких воно стосується та до повноважень яких віднесено.

Конституційний Суд України в Рішенні від 5 жовтня 2005 року № 6-рп/2005 дійшов висновку, що "... результати народного волевиявлення, отримані через вибори й референдум, є обов’язковими".

Таким чином, Конституція України та закони України передбачають проведення всеукраїнського референдуму, в тому числі за народною ініціативою, лише як зобов’язального (імперативного) референдуму, результати якого є обов’язковими для виконання громадянами України, органами державної влади України, яких воно стосується та до повноважень яких віднесено.

Згідно із статтею 19 Закону питання референдуму - це текст, яким викладається пропозиція референдуму, у вигляді питального речення, що пропонує учаснику всеукраїнського референдуму чіткі відповіді "так" або "ні".

Відповіді на питання, запропоновані згаданими зборами громадян України щодо проведення всеукраїнського референдуму за народною ініціативою, можуть бути взаємовиключними.

У Рішенні Конституційного Суду України від 5 жовтня 2005 року № 6-рп/2005 зазначено, що "влада народу здійснюється в межах території держави у спосіб і формах, встановлених Конституцією та законами України".

Конституційний Суд України Рішенням від 16 квітня 2008 року № 6-рп/2008 висловив позицію, що процес прийняття нової Конституції України (нової редакції) може бути започаткований лише після з’ясування волі Українського народу щодо необхідності прийняття нової Конституції України.

Також у Рішенні Конституційного Суду України від 27 березня 2000 року № 3-рп/2000 закріплено: "Питання, викладені в ... пункті 6 ("Чи згодні Ви з тим, що Конституція України має прийматися всеукраїнським референдумом?") статті 2 Указу, суперечать Конституції України... Викладене в пункті 6 статті 2 Указу питання виноситься на всеукраїнський референдум без з’ясування волі народу щодо необхідності прийняття нової Конституції України і, отже, ставить під сумнів чинність Основного Закону України, що може призвести до послаблення встановлених ним основ конституційного ладу в Україні, прав і свобод людини і громадянина".

Так, з аналізу правової позиції Конституційного Суду України вбачається, що винесення питання щодо схвалення Конституції України в новій редакції на всеукраїнському референдумі за народною ініціативою можливе лише після з’ясування волі Українського народу про необхідність прийняття таких змін.

Отже, у межах одного референдумного процесу винесення питання щодо необхідності викладення Конституції України в новій редакції та схвалення такої редакції є неможливим.

За змістом частин третьої, четвертої статті 77 Закону форму і текст бюлетеня для голосування затверджує Центральна виборча комісія відповідно до питання, винесеного на всеукраїнський референдум. Текст бюлетеня для голосування викладається державною мовою і повинен бути розміщений на одному аркуші та лише з одного боку.

При цьому згідно з частиною п’ятою цієї ж статті в бюлетені для голосування зазначається формулювання питання, що виноситься на всеукраїнський референдум, а у разі проведення референдуму щодо певного закону або окремих його положень - також назва закону і пропонується учаснику всеукраїнського референдуму відповісти "так" або "ні" на запитання про прийняття чи відхилення проекту, відповідного питання.

Таким чином, Законом не передбачено долучення до бюлетеня для голосування як додатка тексту проекту Конституції України або закону України, що пропонується для схвалення на всеукраїнському референдумі.

Водночас питання "Чи ухвалюєте ви Конституцію України в новій редакції, проект якої додається, внесену на всеукраїнський референдум, проголошений Президентом України за народною ініціативою?" та "Чи ухвалюєте ви конституційний Закон "Про введення в дію Конституції України в новій редакції", проект якого додається, внесений на всеукраїнський референдум, проголошений Президентом України за народною ініціативою?" на порушення положень статті 77 Закону передбачають необхідність долучення текстів проектів нової редакції Конституції України та Конституційного Закону до відповідного бюлетеня для голосування.

Згідно з частиною другою статті 95 Закону нова редакція Конституції України набирає чинності з дня оголошення Центральною виборчою комісією результатів всеукраїнського референдуму про схвалення нової редакції на всеукраїнському референдумі.

Офіційним оголошенням результатів всеукраїнського референдуму є оголошення головуючим на засіданні Центральної виборчої комісії результатів всеукраїнського референдуму.

Натомість запропонована нова редакція Конституції України та окремі положення тексту Конституційного Закону, що виносяться на всеукраїнський референдум за народною ініціативою, суперечать один одному.

Так, текст нової редакції Конституції України містить положення (стаття 163), відповідно до якого ця Конституція є чинною після оголошення результатів всеукраїнського референдуму про її ухвалення з дня прийняття рішення всеукраїнським референдумом.

Проте за текстом Конституційного Закону "Про введення в дію Конституції України в новій редакції" (стаття 1) Конституція України в новій редакції вводиться в дію з дня її офіційного опублікування в газеті "Голос України" не пізніше ніж на третій день після оголошення результатів всеукраїнського референдуму про її ухвалення.

Відповідно до статті 157 Основного Закону України Конституція України не може бути змінена, якщо зміни передбачають скасування чи обмеження прав і свобод людини і громадянина.

Частиною третьою статті 20 Закону також передбачено, що тексти нової редакції Конституції України та законопроектів, що виносяться на конституційний та законодавчий референдум, не повинні скасовувати чи обмежувати зміст та обсяг існуючих прав і свобод людини і громадянина.

У тексті нової редакції Конституції України не задекларовано окремі права і свободи, які передбачено чинною Конституцією України, зокрема гарантоване статтею 34 Конституції України право на свободу думки і слова, право бути обраним до органів місцевого самоврядування (стаття 38 Конституції України), а також положення щодо непорушності права приватної власності (стаття 41 Конституції України).

Крім того, частиною другою статті 10 нової редакції Конституції України передбачається надання офіційного статусу в Україні лише одній із мов національних меншин України, проте згідно зі статтею 24 Конституції України громадяни мають рівні права і свободи, не може бути привілеїв та обмежень, зокрема, за мовними ознаками.

За таких обставин питання та тексти нової редакції Конституції України та Конституційного Закону, що пропонується винести на всеукраїнський референдум за народною ініціативою, не відповідають Конституції України та Закону.

Водночас, проаналізувавши документи зборів громадян України щодо проведення всеукраїнського референдуму за народною ініціативою на предмет відповідності вимогам законодавства, Центральна виборча комісія встановила.