1. Правова система ipLex360
  2. Законодавство
  3. Наказ


МІНІСТЕРСТВО ФІНАНСІВ УКРАЇНИ
НАКАЗ
05.12.2012 № 1277
Зареєстровано в Міністерстві
юстиції України
26 грудня 2012 р.
за № 2186/22498
( Наказ втратив чинність на підставі Наказу Міністерства фінансів № 904 від 25.10.2013 )
Про затвердження Порядку використання додаткових джерел погашення податкового боргу
Відповідно до пунктів 87.5, 87.6 статті 87, пункту 95.22 статті 95 глави 9 розділу ІІ Податкового кодексу України та підпункту 64 пункту 4 Положення про Міністерство фінансів України , затвердженого Указом Президента України від 08 квітня 2011 року № 446,
НАКАЗУЮ:
1. Затвердити Порядок використання додаткових джерел погашення податкового боргу, що додається.
2. Визнати таким, що втратив чинність, наказ Державної податкової адміністрації України від 24 грудня 2010 року № 1040 "Про затвердження Порядку використання додаткових джерел погашення податкового боргу", зареєстрований у Міністерстві юстиції України 30 грудня 2010 року за № 1435/18730.
3. Департаменту податкової, митної політики та методології бухгалтерського обліку Міністерства фінансів України (Чмерук М.О.), Департаменту погашення податкового боргу Державної податкової служби України (Тарасенко В.О.) у встановленому порядку забезпечити:
подання цього наказу на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України;
оприлюднення цього наказу.
4. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.
5. Контроль за виконанням цього наказу покласти на першого заступника Міністра фінансів України Мярковського А.І., заступника Голови Державної податкової служби України Ігнатова А.П.
Міністр Ю. Колобов
ПОГОДЖЕНО:
Голова Державної служби України
з питань регуляторної політики
та розвитку підприємництва

М.Ю. Бродський
ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ Міністерства
фінансів України
05.12.2012 № 1277
Зареєстровано в Міністерстві
юстиції України
26 грудня 2012 р.
за № 2186/22498
ПОРЯДОК
використання додаткових джерел погашення податкового боргу
І. Загальні положення
1.1. Цей Порядок розроблений відповідно до пунктів 87.5 і 87.6 статті 87 та пункту 95.22 статті 95 глави 9 розділу ІІ Податкового кодексу України (далі - Кодекс) і визначає механізм стягнення з дебіторів платника податків, що має податковий борг, сум дебіторської заборгованості, строк погашення якої настав та право вимоги якої переведено на органи державної податкової служби, у рахунок погашення податкового боргу такого платника податків.
1.2. Терміни, що використовуються у цьому Порядку, вживаються у значенні, наведеному в Кодексі .
1.3. У разі коли здійснення заходів щодо продажу майна платника податків не привело до повного погашення суми податкового боргу, орган стягнення може визначити додатковим джерелом погашення податкового боргу дебіторську заборгованість платника податків, строк погашення якої настав та право вимоги якої переведено на органи державної податкової служби.
1.4. Документи, передбачені цим Порядком, складаються в тій кількості примірників, яка відповідає кількості осіб, що їх підписують.
1.5. Визначення сум дебіторської заборгованості, яка є додатковим джерелом погашення податкового боргу, здійснюється на підставі даних бухгалтерського та аналітичного обліку платника податків, договорів, оформлених належним чином.
ІІ. Порядок організації укладення договору про переведення права вимоги дебіторської заборгованості платника податків на органи державної податкової служби
2.1. Орган державної податкової служби повідомляє платника податків про визначення додатковим джерелом погашення податкового боргу дебіторської заборгованості платника податків за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку.
2.2. Повідомлення розглядається як пропозиція для укладання договору про переведення права вимоги дебіторської заборгованості платника податків на органи державної податкової служби (далі - договір).
2.3. Переведення платником податків прав вимоги дебіторської заборгованості, що випливає з відносин платника податків з дебітором, на орган стягнення здійснюється на основі договору, укладеного в письмовій формі між платником податків та органом державної податкової служби.
2.4. У разі згоди платника податків орган державної податкової служби укладає договір з таким платником податків.
Договір повинен містити, зокрема:
назву договору та місце його укладання;
найменування платника податків та органу державної податкової служби;
предмет договору;
порядок виконання зобов’язань за договором;
права та обов’язки сторін;
умови укладання, зміни та припинення договору;
місцезнаходження та реквізити сторін.
2.5. На орган державної податкової служби як орган стягнення можуть переводитися всі види дебіторської заборгованості, а саме:
дебіторська заборгованість за товари (роботи, послуги);
дебіторська заборгованість, пов’язана із підзвітними особами;
дебіторська заборгованість працівників, акціонерів перед підприємством;
дебіторська заборгованість за претензіями;
інші види дебіторської заборгованості.
2.6. Визначення такої дебіторської заборгованості здійснюється шляхом перевірки органом державної податкової служби дебіторської заборгованості, яка відображена на рахунках бухгалтерського обліку платника податків та в аналітичному обліку.
2.7. Платник податків передає органу державної податкової служби всі документи, що свідчать про право вимоги.
2.8. У договорі обов'язково зазначається, що платник податків переводить на орган державної податкової служби своє право вимоги до дебітора в рахунок погашення податкового боргу.
2.9. Платник податків та орган стягнення повідомляють дебітора про переведення на орган державної податкової служби права вимоги. Повідомлення дебітора органом державної податкової служби складається за формою згідно з додатком 2 до цього Порядку.
2.10. Орган державної податкової служби звертається до суду щодо стягнення з дебіторів платника податків, що має податковий борг, сум дебіторської заборгованості, строк погашення якої настав та право вимоги якої переведено на органи державної податкової служби, у рахунок погашення податкового боргу такого платника податків.
2.11. Така дебіторська заборгованість продовжує залишатися активом платника податків, що має податковий борг, до надходження коштів до бюджету за рахунок стягнення цієї дебіторської заборгованості, про що зазначається у договорі між платником податків і органом стягнення, та повинна бути відповідним чином розкрита в примітках до фінансової звітності.
2.12. До моменту стягнення органом державної податкової служби у судовому порядку такої дебіторської заборгованості платежі продовжують надходити на рахунки платника податків, що має податковий борг.
2.13. Надходження за дебіторською заборгованістю негайно спрямовуються в рахунок погашення податкового боргу.
2.14. Орган державної податкової служби звертається до суду щодо стягнення з дебіторів платника податків, що має податковий борг, сум дебіторської заборгованості, строк погашення якої настав та право вимоги якої переведено на органи державної податкової служби, у рахунок погашення податкового боргу такого платника податків.
2.15. Орган державної податкової служби направляє платнику податків повідомлення про надходження коштів до бюджету на погашення податкового боргу такого платника за рахунок стягнення дебіторської заборгованості за формою згідно з додатком 3 до цього Порядку.
ІІІ. Порядок погашення податкового боргу філій, відокремлених підрозділів за рахунок майна юридичної особи
3.1. У разі відсутності у платника податків, що є філією, відокремленим підрозділом юридичної особи, майна, достатнього для погашення його грошового зобов’язання або податкового боргу, джерелом погашення грошового зобов’язання або податкового боргу такого платника податків є майно такої юридичної особи, на яке може бути звернено стягнення згідно з Кодексом .
3.2. Повідомлення про визначення додатковим джерелом погашення податкового боргу платника податків, що є філією, відокремленим підрозділом юридичної особи, направляється юридичній особі філії, відокремленого підрозділу за формою згідно з додатком 4 до цього Порядку.
3.3. Стягнення коштів, опис, оцінка, продаж майна та зарахування коштів проводяться у порядку, встановленому нормативно-правовими актами.
Директор Департаменту
податкової, митної
політики та методології
бухгалтерського обліку

М.О. Чмерук

................
Перейти до повного тексту