1. Правова система ipLex360
  2. Законодавство
  3. Наказ


МІНІСТЕРСТВО ФІНАНСІВ УКРАЇНИ
НАКАЗ
19.11.2012 № 1203
Зареєстровано в Міністерстві
юстиції України
7 грудня 2012 р.
за № 2046/22358
( Наказ втратив чинність на підставі Наказу Міністерства фінансів № 1178 від 27.12.2013 )
Про затвердження Положення про порядок подання та розгляду скарг платників податків органами державної податкової служби
Відповідно до статті 19-1 розділу І, статей 55 та 56 глави 4 розділу II Податкового кодексу України та підпункту 64 пункту 4 Положення про Міністерство фінансів України , затвердженого Указом Президента України від 08 квітня 2011 року № 446,
НАКАЗУЮ:
1. Затвердити Положення про порядок подання та розгляду скарг платників податків органами державної податкової служби, що додається.
2. Визнати таким, що втратив чинність, наказ Державної податкової адміністрації України від 23 грудня 2010 року № 1001 "Про затвердження Положення про порядок подання та розгляду скарг платників податків органами державної податкової служби", зареєстрований у Міністерстві юстиції України 06 січня 2011 року за № 10/18748.
3. Департаменту податкової, митної політики та методології бухгалтерського обліку Міністерства фінансів України (Чмерук М.О.), Департаменту правової роботи Державної податкової служби України (Кочкаров В.В.) в установленому порядку забезпечити:
подання цього наказу на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України;
оприлюднення цього наказу.
4. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.
5. Контроль за виконанням цього наказу покласти на першого заступника Міністра фінансів України Мярковського А.І. та Голову Державної податкової служби України Клименка О.В.
Міністр Ю. Колобов
ПОГОДЖЕНО:
Голова Державної служби України
з питань регуляторної політики
та розвитку підприємництва

М.Ю. Бродський
ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ Міністерства
фінансів України
19.11.2012 № 1203
Зареєстровано в Міністерстві
юстиції України
7 грудня 2012 р.
за № 2046/22358
ПОЛОЖЕННЯ
про порядок подання та розгляду скарг платників податків органами державної податкової служби
1. Це Положення розроблене відповідно до статті 19-1 розділу І, статей 55 та 56 глави 4 розділу II Податкового кодексу України , статей 6-8, 18 Закону України "Про звернення громадян" та визначає порядок подання та розгляду органами державної податкової служби скарг платників податків при оскарженні в адміністративному порядку податкових повідомлень-рішень про визначення сум грошових зобов’язань платника податків або будь-яких інших рішень органів державної податкової служби.
2. Органи державної податкової служби розглядають скарги платників податків на податкові повідомлення-рішення про визначення сум грошових зобов’язань платника податків або будь-які інші рішення органів державної податкової служби щодо податків, зборів, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, а також стосовно законодавства, контроль за дотриманням якого покладається на органи державної податкової служби, крім мита, акцизного податку, податку на додану вартість та інших податків, зборів, які відповідно до податкового законодавства справляються у разі ввезення (пересилання) товарів і предметів на митну територію України або територію вільної митної зони або вивезення (пересилання) товарів і предметів з митної території України або з території вільної митної зони.
Не підлягає оскарженню платником податків податкове зобов’язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації (розрахунку).
3. Дія цього Положення не поширюється на розгляд скарг платників податків на податкові повідомлення-рішення та рішення, які зазначені в пунктах 1 і 2 цього Положення, які оскаржено в судовому порядку.
Відмова у прийнятті скарги платника податків забороняється. Реєстрація скарги повинна відбуватися у день її подання або надходження до органу державної податкової служби.
Платник податків одночасно з поданням скарги контролюючому органу вищого рівня зобов’язаний письмово повідомляти контролюючий орган, яким визначено суму грошового зобов’язання або прийнято інше рішення, про оскарження його податкового повідомлення-рішення або будь-якого іншого рішення.
4. У скарзі мають бути зазначені:
а) прізвище, ім’я, по батькові, місце проживання фізичної особи - платника податку, для юридичної особи - платника податку - найменування, місцезнаходження, а також адреса, на яку необхідно надіслати рішення за скаргою;
б) найменування органу державної податкової служби, яким видано податкове повідомлення-рішення про визначення суми грошового зобов’язання платника податків або будь-яке інше рішення органу державної податкової служби, що оскаржується, дата і номер, назва податку, збору або штрафної (фінансової) санкції та сума;
в) суть порушеного питання, прохання чи вимоги й обґрунтування незгоди платника податків із сумою грошового зобов’язання, визначеною органом державної податкової служби у податковому повідомленні-рішенні, або незгоди з іншим рішенням органу державної податкової служби;
г) відомості про повідомлення чи неповідомлення відповідного органу державної податкової служби про подання скарги органу державної податкової служби вищого рівня;
ґ) підпис фізичної особи - платника податку, для юридичної особи - платника податку - підпис керівника або особи, яка виконує обов’язки керівника юридичної особи - платника податку. Якщо скарга в інтересах фізичної особи - платника податку або юридичної особи - платника податку подається її представником, то до скарги долучається копія довіреності, оформленої відповідно до вимог законодавства;
д) перелік документів і розрахунків, що додаються до скарги. У разі надсилання скарги поштою додається опис укладеного та повідомлення про вручення.
5. Скарга, оформлена без дотримання вимог, зазначених у підпункті "ґ" пункту 4, або оформлена без дотримання вимог, зазначених у підпунктах "а"-"г" пункту 4 цього Положення, що не дає змоги розглянути скаргу по суті, повертається особі, яка її подала (надіслала), з відповідними роз’ясненнями не пізніше п’яти днів від дня отримання такої скарги.
6. Якщо питання, порушені у скарзі, одержаній органом державної податкової служби, не належать до компетенції органів державної податкової служби, то така скарга в термін не більше п’яти днів пересилається за належністю відповідному органу чи посадовій особі, про що повідомляється особі, яка подала скаргу. Скарга, подана з порушенням порядку, установленого цим Положенням, не підлягає розгляду по суті і повертається особі, яка подала скаргу, з роз’ясненням порядку і строків оскарження податкових повідомлень-рішень або будь-яких інших рішень органів державної податкової служби.
Не розглядаються повторні звернення до одного і того самого органу державної податкової служби від однієї і тієї самої особи з одного і того самого питання, якщо перше вирішено по суті.
7. Днем подання скарги вважається день фактичного отримання скарги відповідним органом державної податкової служби, а в разі надсилання скарги поштою - дата отримання відділенням поштового зв’язку від платника податків поштового відправлення зі скаргою, яка зазначена відділенням поштового зв’язку в повідомленні про вручення поштового відправлення або на конверті.
У разі відсутності повідомлення про вручення і опису вкладення поштового відправлення та відбитка календарного штемпеля відділення поштового зв’язку на поштовому відправленні (конверті, бандеролі), що унеможливлює з’ясування дати отримання відділенням поштового зв’язку скарги, датою подання скарги вважається дата надходження скарги до органу державної податкової служби.
8. Подання первинної скарги.
8.1. Якщо платник податків вважає, що орган державної податкової служби неправильно визначив суму грошового зобов’язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству або виходить за межі повноважень органів державної податкової служби, встановлених Податковим кодексом України або іншими законами України, такий платник податків має право звернутися до органу державної податкової служби вищого рівня зі скаргою про перегляд цього рішення, яка подається у письмовій формі з належним чином засвідченими копіями документів, розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне надати.
8.2. Скарга подається до органу державної податкової служби протягом десяти календарних днів, що настають за днем отримання платником податків податкового повідомлення-рішення або будь-якого іншого рішення органу державної податкової служби, що оскаржується.
Скарги на рішення органів державної податкової служби районного рівня подаються до органів державної податкової служби в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі.
Скарги на рішення спеціалізованих органів державної податкової служби подаються до органів державної податкової служби в округах.
Скарги на рішення органів державної податкової служби округів подаються до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.
Скарги на рішення регіональних управлінь Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів подаються до Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.
Скарги на рішення Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів подаються до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.
8.3. Якщо відповідно до Податкового кодексу України орган державної податкової служби самостійно визначає грошове зобов’язання платника податків з причин, не пов’язаних із порушенням податкового законодавства, такий платник податків має право на адміністративне оскарження рішень органу державної податкової служби протягом тридцяти календарних днів, що настають за днем надходження податкового повідомлення-рішення (рішення) органу державної податкової служби.
8.4. Зазначений у підпункті 8.3 цього пункту тридцятиденний термін для оскарження поширюється, у тому числі на:
а) суми грошового зобов’язання з плати за землю, нарахованого органами державної податкової служби фізичним особам;
б) рішення про:
розподіл суми грошових зобов’язань або податкового боргу між платниками податків, що виникають у результаті реорганізації;
погашення грошових зобов’язань або податкового боргу, забезпечених податковою заставою, до проведення такої реорганізації;
встановлення солідарної відповідальності за сплату грошових зобов’язань платника податків, який реорганізується, щодо всіх осіб, утворених у процесі реорганізації, що тягне за собою застосування режиму податкової застави щодо всього майна таких осіб;
поширення права податкової застави на майно платника податків, який створюється шляхом об’єднання інших платників податків, якщо один або більше з них мали грошові зобов’язання або податковий борг, забезпечений податковою заставою.
9. Подання повторної скарги.
9.1. У разі якщо орган державної податкової служби приймає рішення про повне або часткове незадоволення скарги, платник податків має право звернутися протягом десяти календарних днів, що настають за днем отримання рішення про результати розгляду скарги, з повторною скаргою до органу державної податкової служби вищого рівня.
Скарги на рішення державної податкової служби в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, округів подаються до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.
Скарги на рішення Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів подаються до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.
9.2. Платники податків до скарги можуть додавати належним чином засвідчені копії документів, розрахунки та докази, які платник податків вважає за потрібне надати.
9.3. Якщо платник податків до скарги не додав копій документів, зазначених у підпункті 9.2 цього пункту, орган державної податкової служби вищого рівня, що уповноважений розглядати скаргу, витребовує ксерокопії зазначених документів від органу державної податкової служби, рішення якого оскаржується.
10. Обов’язок доведення того, що будь-яке нарахування, здійснене органом державної податкової служби у визначених Податковим кодексом України випадках, або будь-яке інше рішення органу державної податкової служби є правомірним, покладається на органи державної податкової служби.

................
Перейти до повного тексту