Відповідно до абзацу п’ятого пункту 51 Порядку проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 листопада 2024 року № 1338, пункту 8 Положення про Міністерство охорони здоров’я України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 2015 року № 267 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 24 січня 2020 року № 90), НАКАЗУЮ:

1. Затвердити Порядок здійснення моніторингу оцінювання повсякденного функціонування особи, що додається.

2. Департаменту цифрових трансформацій в охороні здоров’я (Дмитру Лук’янову) забезпечити:

1) подання цього наказу в установленому законодавством порядку на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України;

2) оприлюднення цього наказу на офіційному вебсайті Міністерства охорони здоров’я України після здійснення його державної реєстрації в Міністерстві юстиції України.

3. Контроль за виконанням цього наказу залишаю за собою.

4. Цей наказ набирає чинності з 01 січня 2025 року, але не раніше дня його офіційного опублікування.

1. Цей Порядок визначає процедуру здійснення моніторингу оцінювання повсякденного функціонування особи.

2. У цьому Порядку терміни вживаються в такому значенні:

інформація про оцінювання повсякденного функціонування особи (далі — інформація про оцінювання) — агрегована інформація про розгляд експертними командами з оцінювання повсякденного функціонування особи (далі — експертна команда) справ з оцінювання повсякденного функціонування особи (далі — справа), рішення експертних команд з питань, визначених законодавством, рішення медико-соціальних експертних комісій, прийняті до 31 грудня 2024 року, у тому числі інформація, що міститься в електронній системі щодо оцінювання повсякденного функціонування особи (далі — електронна система);

моніторинг оцінювання повсякденного функціонування особи (далі — моніторинг) — комплекс заходів, що включає в себе збір, упорядкування, структурування та аналіз інформації про оцінювання, які здійснюються суб’єктами моніторингу на постійній основі, прогнозування змін та розроблення обґрунтованих рекомендацій для прийняття управлінських рішень;

рішення, що підлягають моніторингу — рішення, прийняті експертними командами за результатами оцінювання, або рішення, прийняті медико-соціальними експертними комісіями за результатами медико-соціальної експертизи;

ризик-орієнтований підхід — оцінка суб’єктом моніторингу виконання експертними командами, медико-соціальними експертними комісіями своїх завдань і функцій щодо проведення оцінювання повсякденного функціонування особи (далі — оцінювання), медико-соціальної експертизи, визначення (виявлення) ризиків в їх діяльності та оцінка (переоцінка) цих ризиків за критеріями, визначеними суб’єктом моніторингу, а також вжиття заходів, що забезпечують мінімізацію таких ризиків залежно від їх рівня;

робоча група із забезпечення здійснення моніторингу у сфері оцінювання повсякденного функціонування особи (далі — робоча група з моніторингу) — постійно діючий допоміжний орган, утворений начальником (головою) обласної, Київської міської державної адміністрації (військової адміністрації).

Інші терміни вживаються у значеннях, наведених у законах України, постанові Кабінету Міністрів України від 15 листопада 2024 року № 1338 "Деякі питання запровадження оцінювання повсякденного функціонування особи" та інших нормативно-правових актах щодо проведення оцінювання.

3. Моніторинг здійснюється з метою збирання, оброблення, зберігання, узагальнення та аналізу інформації про оцінювання, прогнозування змін та розроблення обґрунтованих рекомендацій для прийняття управлінських рішень з питань оцінювання.

4. Основними завданнями моніторингу є:

1) планування роботи з впровадження оцінювання;

2) проведення аналізу виконання норм законодавства під час проведення оцінювання;

3) розроблення пропозицій щодо формування державної політики щодо проведення оцінювання;

4) виявлення та усунення корупційних ризиків під час проведення оцінювання;

5) виявлення ознак необґрунтованого прийняття рішень окремими експертними командами та/або медико-соціальними експертними комісіями;

6) виявлення процедур під час проведення оцінювання, які підлягають удосконаленню чи оптимізації;

7) аналіз рівня задоволеності осіб, які проходили оцінювання, якістю надання послуг.

Результати моніторингу використовуються для планування роботи з впровадження оцінювання, розроблення пропозицій щодо формування державної політики щодо проведення оцінювання, визначення та вжиття заходів щодо підвищення рівня кваліфікації членів експертних команд та адміністраторів закладів охорони здоров’я.

5. Суб’єктами моніторингу є:

МОЗ;

НСЗУ;

Центр оцінювання функціонального стану особи;

робочі групи з моніторингу;

заклади охорони здоров’я, в яких організовується проведення оцінювання.

У разі необхідності органи державної влади, органи місцевого самоврядування, організації громадянського суспільства (за їх згодою) направляють суб’єктам моніторингу звернення щодо необхідності здійснення моніторингу.

6. Об’єктами моніторингу є:

знеособлена інформація про рішення, що підлягають моніторингу;

медичні та управлінські процеси, стан організації оцінювання в закладах охорони здоров’я (у тому числі за результатами аналізу скарг щодо проведення оцінювання);

умови проведення оцінювання (матеріально-технічні, нормативно-правові, кадрові, фінансові тощо);

публічність та прозорість інформації про оцінювання.

7. Моніторинг здійснюється відповідно до таких принципів:

пацієнтоцентричності;

систематичності та системності;

доцільності;

своєчасності;

недискримінації;

доброчесності;

прозорості моніторингових процедур та відкритості;

безпеки персональних даних;

об’єктивності одержання та аналізу інформації під час моніторингу;

відповідального ставлення до своєї діяльності суб’єктів, які беруть участь у підготовці та здійсненні моніторингу.

8. Збирання, обробка, передача та аналіз даних у рамках моніторингу здійснюються виключно з метою здійснення моніторингу з дотриманням вимог Закону України "Про захист персональних даних".

1. Моніторинг здійснюється на місцевому, регіональному, всеукраїнському рівнях.

2. Моніторинг на місцевому рівні здійснюється для аналізу стану, умов і результатів проведення оцінювання закладом охорони здоров’я (на рівні закладу охорони здоров’я).

3. Моніторинг на регіональному рівні здійснюється для аналізу стану, умов і результатів проведення оцінювання закладами охорони здоров’я в межах регіону.

4. Моніторинг на всеукраїнському рівні здійснюється для аналізу стану, умов і результатів проведення оцінювання в Україні.

5. Моніторинг може бути внутрішнім або зовнішнім.

6. Внутрішній моніторинг здійснюється на рівні закладу охорони здоров’я, в якому проводиться оцінювання.

Внутрішній моніторинг ініціюється та здійснюється закладом охорони здоров’я.

Заклад охорони здоров’я визначає порядок здійснення внутрішнього моніторингу з урахуванням вимог цього Порядку та інших актів законодавства.

7. Зовнішній моніторинг здійснюється на місцевому, регіональному, всеукраїнському рівнях.

Зовнішній моніторинг ініціюється та здійснюється суб’єктами моніторингу на відповідних рівнях, визначених розділом III цього Порядку.

1. МОЗ:

1) ініціює здійснення моніторингу на всеукраїнському рівні;

2) у разі отримання даних, які свідчать про порушення вимог щодо проведення оцінювання, негайно передає їх відповідному суб’єкту моніторингу, закладу охорони здоров’я, який бере участь у здійсненні моніторингу, іншому органу державної влади;

3) ідентифікує проблеми, які є поширеними та не можуть бути розв’язані суб’єктами моніторингу самостійно, вживає заходів до розв’язання зазначених проблем;

4) ідентифікує проблеми, які не можуть бути розв’язані МОЗ самостійно, готує та подає відповідному міністерству, іншому органу державної влади або Кабінету Міністрів України пропозиції щодо їх розв’язання;

5) здійснює аналіз звітів про результати моніторингу на місцевому, регіональному, всеукраїнському рівнях, здійсненого іншими суб’єктами моніторингу, з метою планування роботи з впровадження оцінювання, розроблення пропозицій щодо формування державної політики щодо проведення оцінювання, виявлення процедур під час проведення оцінювання, які підлягають удосконаленню чи оптимізації тощо.

2. НСЗУ:

1) забезпечує здійснення моніторингу виконання умов договорів про медичне обслуговування населення за програмою медичних гарантій у порядку, встановленому законодавством;

2) ідентифікує проблеми, які є поширеними та не можуть бути розв’язані суб’єктами моніторингу самостійно, вживає заходів до розв’язання зазначених проблем;

3) ідентифікує проблеми, які не можуть бути розв’язані НСЗУ самостійно, готує та подає МОЗ пропозиції щодо їх розв’язання.

3. Центр оцінювання функціонального стану особи:

1) забезпечує здійснення моніторингу на всеукраїнському рівні, оприлюднення звіту про його результати на офіційному вебсайті підприємства, установи або організації, що належить до сфери управління МОЗ, на яку(-е) покладено права та обов’язки Центру оцінювання функціонального стану особи за рішенням МОЗ, а також надсилання звіту про результати такого моніторингу до МОЗ;

2) проводить перевірку обґрунтованості рішень, що підлягають моніторингу, за запитом робочої групи з моніторингу, за результатами моніторингу наявних в електронній системі даних чи з інших підстав, визначених законодавством;

3) узагальнює, аналізує та інформує МОЗ та правоохоронні органи про випадки необґрунтованого прийняття рішень експертними командами;

4) ідентифікує проблеми, які є поширеними та не можуть бути розв’язані суб’єктами моніторингу самостійно (у тому числі за результатами аналізу скарг щодо проведення оцінювання), вживає заходів до розв’язання зазначених проблем;

5) ідентифікує проблеми, які не можуть бути розв’язані Центром оцінювання функціонального стану особи самостійно (у тому числі за результатами аналізу скарг щодо проведення оцінювання), готує та подає МОЗ пропозиції щодо їх розв’язання;

6) здійснює аналіз звітів про результати моніторингу на місцевому, регіональному, всеукраїнському рівнях з метою подання МОЗ пропозицій щодо планування роботи з впровадження оцінювання, формування державної політики щодо проведення оцінювання, виявлення процедур під час проведення оцінювання, які підлягають удосконаленню чи оптимізації тощо.

4. Робоча група з моніторингу:

1) забезпечує здійснення моніторингу на регіональному рівні, оприлюднення звіту про його результати на офіційному вебсайті місцевої державної адміністрації (військової адміністрації), при якій утворено робочу групу з моніторингу, а також надсилання звіту про результати такого моніторингу до МОЗ та Центру оцінювання функціонального стану особи;

2) здійснює моніторинг рішень, прийнятих експертними командами та медико-соціальними експертними комісіями, які провадять або провадили діяльність у межах відповідного регіону;

3) формує запити до Центру оцінювання функціонального стану особи щодо перевірки обґрунтованості рішень, що підлягають моніторингу (далі — запит до Центру оцінювання функціонального стану особи), у разі виявлення ознак систематичного необґрунтованого прийняття рішень окремими експертними командами та/або медико-соціальними експертними комісіями;

4) узагальнює, аналізує та інформує МОЗ та правоохоронні органи про випадки необґрунтованого прийняття рішень експертними командами;

5) ідентифікує проблеми, які є поширеними та не можуть бути розв’язані суб’єктами моніторингу самостійно (у тому числі за результатами аналізу скарг щодо проведення оцінювання), вживає заходів до розв’язання зазначених проблем;

6) ідентифікує проблеми, які не можуть бути розв’язані робочою групою з моніторингу самостійно (у тому числі за результатами аналізу скарг щодо проведення оцінювання), готує та подає МОЗ, НСЗУ, місцевій державній адміністрації (військовій адміністрації), при якій утворено робочу групу з моніторингу, органам місцевого самоврядування, закладам охорони здоров’я відповідно до компетенції пропозиції щодо їх розв’язання;

7) здійснює аналіз звітів про результати моніторингу на місцевому та регіональному рівнях з метою виявлення та усунення корупційних ризиків під час проведення оцінювання, виявлення ознак необґрунтованого прийняття рішень окремими експертними командами та/або медико-соціальними експертними комісіями, а в разі необхідності внесення змін до законодавства — подання МОЗ пропозицій щодо планування роботи з впровадження оцінювання, формування державної політики щодо проведення оцінювання, виявлення процедур під час проведення оцінювання, які підлягають удосконаленню чи оптимізації тощо.

5. Заклад охорони здоров’я, в якому організовується проведення оцінювання:

1) забезпечує здійснення внутрішнього моніторингу та/або моніторингу на місцевому рівні, оприлюднення звіту про його результати на власному офіційному вебсайті, а також надсилання звіту про результати такого моніторингу до робочої групи з моніторингу та Центру оцінювання функціонального стану особи;

2) здійснює моніторинг рішень, прийнятих експертними командами, які функціонують на базі відповідного закладу;

3) узагальнює, аналізує та інформує Центр оцінювання функціонального стану особи, правоохоронні органи про випадки необґрунтованого прийняття рішень експертними командами;

4) ідентифікує проблеми, які є поширеними та не можуть бути розв’язані суб’єктами моніторингу самостійно (у тому числі за результатами аналізу скарг щодо проведення оцінювання), вживає заходів до розв’язання зазначених проблем;

5) ідентифікує проблеми, які не можуть бути розв’язані закладом охорони здоров’я самостійно (у тому числі за результатами аналізу скарг щодо проведення оцінювання), готує та подає МОЗ, НСЗУ, місцевій державній адміністрації (військовій адміністрації), при якій утворено робочу групу з моніторингу, органам місцевого самоврядування відповідно до компетенції пропозиції щодо їх розв’язання;

6) здійснює аналіз звітів про результати моніторингу на місцевому рівні з метою виявлення та усунення корупційних ризиків під час проведення оцінювання, виявлення ознак необґрунтованого прийняття рішень окремими експертними командами, а в разі необхідності внесення змін до законодавства — подання МОЗ пропозицій щодо планування роботи з впровадження оцінювання, формування державної політики щодо проведення оцінювання, виявлення процедур під час проведення оцінювання, які підлягають удосконаленню чи оптимізації тощо.