Згідно зі статтями 84-88 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24 березня 1999 року № 551-ХІV, пунктами 9, 11 Положення про Міністерство внутрішніх справ України, затвердженого Указом Президента України від 06 квітня 2011 року № 383, з метою належної організації заходів, спрямованих на захист прав і свобод людини, зміцнення військової дисципліни, попередження надзвичайних подій за участю військовослужбовців, упорядкування питань призначення, проведення службових розслідувань у внутрішніх військах Міністерства внутрішніх справ України та прийняття законних рішень за їх висновками

1. Затвердити Інструкцію про порядок проведення службових розслідувань у внутрішніх військах Міністерства внутрішніх справ України (далі - Інструкція), що додається.

2. Начальникові Головного управління - командувачу внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ України, начальникам управлінь територіальних командувань, навчальних закладів та установ, командирам з’єднань і військових частин внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ України:

у своїй діяльності суворо дотримуватися вимог цієї Інструкції;

забезпечити неухильне виконання вимог законодавства щодо захисту персональних даних під час проведення службових розслідувань;

забезпечити своєчасне та якісне проведення службових розслідувань за фактами порушення військовослужбовцями внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ України військової дисципліни, кримінального процесуального та адміністративного законодавства, інших надзвичайних подій за участю військовослужбовців.

3. Головному управлінню внутрішніх військ МВС України (Шуляк С.М.) забезпечити в установленому порядку подання цього наказу на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України.

4. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника Міністра генерал-лейтенанта міліції Ратушняка В.І.

5. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.

1.1. Ця Інструкція визначає порядок проведення службового розслідування стосовно військовослужбовців внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ України (далі - внутрішні війська) у разі надходження до Головного управління внутрішніх військ, управлінь територіальних командувань, навчальних закладів, установ, з’єднань та військових частин внутрішніх військ відомостей про вчинення ними дій, які порушують права і свободи громадян, а також за фактами невиконання (неналежного виконання) військовослужбовцями своїх службових обов’язків, порушення військової дисципліни, порядку несення служби або громадського порядку, оформлення результатів службового розслідування та прийняття за ними рішення.

Під час проведення розслідувань за фактами заподіяння державі матеріальних збитків ця Інструкція застосовується в межах, які не суперечать Положенню про матеріальну відповідальність військовослужбовців за шкоду, заподіяну державі, затвердженому Постановою Верховної Ради України від 23 червня 1995 року № 243/95-ВР.

1.2. З’ясування обставин порушення трудової дисципліни працівниками внутрішніх військ здійснюється відповідно до вимог Кодексу законів про працю України та правил внутрішнього трудового розпорядку.

1.3. Дія цієї Інструкції не поширюється на порядок проведення службових розслідувань:

нещасних випадків (у тому числі поранень), що сталися з військовослужбовцями внутрішніх військ, а також на порядок проведення розслідувань та облік аварій у внутрішніх військах та професійних захворювань, що сталися з військовослужбовцями внутрішніх військ, що проводяться згідно з Порядком розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій, що сталися в органах і підрозділах системи МВС України , затвердженим наказом МВС України від 27 грудня 2002 року № 1346, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 31 січня 2003 року за № 83/7404;

авіаційних подій та інцидентів, що проводяться згідно з Правилами розслідування авіаційних подій та інцидентів в авіації Збройних Сил України, затвердженими наказом Міністра оборони України від 19 травня 2010 року № 256, зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 14 червня 2010 року за № 386/17681.

1.4. За фактами розголошення державної таємниці, утрати її матеріальних носіїв та інших порушень законодавства про державну таємницю службове розслідування проводиться з дотриманням вимог законодавства у сфері охорони державної таємниці.

1.5. Терміни та скорочення, що вживаються в цій Інструкції, мають такі значення:

виконавець - військовослужбовець (крім військовослужбовців строкової служби) органу військового управління, вищого навчального закладу, військової частини внутрішніх військ, якому доручено проведення службового розслідування;

військова частина - з’єднання, військова частина, установа внутрішніх військ;

військовослужбовець - особа, яка проходить військову службу у внутрішніх військах, військовозобов’язаний під час проходження ним навчальних і спеціальних зборів або резервіст під час проходження ним підготовки та зборів у внутрішніх військах;

ВНЗ - вищий навчальний заклад внутрішніх військ;

ГУВВ - Головне управління внутрішніх військ;

дисциплінарний проступок - невиконання чи неналежне виконання військовослужбовцем військової дисципліни;

МВС України - Міністерство внутрішніх справ України;

надзвичайна подія - порушення нормальних умов і безпеки діяльності органу військового управління, ВНЗ, військової частини, їх посадових осіб та функціонування об’єктів внутрішніх військ;

органи військового управління - ГУВВ, управління територіальних командувань внутрішніх військ;

особовий склад - військовослужбовці та працівники внутрішніх військ;

порушення військової дисципліни - порушення військовослужбовцями порядку і правил несення або проходження військової служби, установлених військовими статутами та іншим законодавством України, наказів командирів (начальників);

посадова особа юридичної служби - посадова особа юридичного управління ГУВВ, начальник (старший офіцер, офіцер) юридичної служби (юрисконсульт) управління територіального командування внутрішніх військ, ВНЗ, військової частини;

службове розслідування - комплекс заходів, які здійснюються в межах компетенції з метою уточнення причин і умов подій, що стали підставою для призначення службового розслідування, та визначення ступеня вини особи (осіб), якою (якими) вчинено порушення військової дисципліни, а також з’ясування інших пов’язаних з таким порушенням обставин.

1.6. Якщо під час службового розслідування буде встановлено, що вчинений військовослужбовцем дисциплінарний проступок містить ознаки кримінального правопорушення, виконавець уносить командирові (начальнику), яким призначено службове розслідування, пропозицію щодо вжиття заходів у порядку, передбаченому Кримінальним процесуальним кодексом України, стосовно письмового повідомлення про це органу досудового розслідування.

Якщо під час службового розслідування буде встановлено, що вчинений військовослужбовцем дисциплінарний проступок містить ознаки адміністративного або адміністративного корупційного правопорушення, виконавець уносить командирові (начальнику), яким призначено службове розслідування, пропозицію щодо вжиття заходів у порядку, передбаченому законодавством. У цьому випадку командир (начальник), який призначив службове розслідування, зобов’язаний у межах своїх повноважень ужити заходів щодо припинення такого правопорушення. Якщо дисциплінарний проступок містить ознаки адміністративного корупційного правопорушення, командир (начальник) негайно письмово повідомляє про його вчинення прокуророві та спеціально уповноваженому суб’єктові у сфері протидії корупції.

1.7. Службове розслідування не проводиться, якщо причини та умови, що сприяли вчиненню правопорушення, ступінь вини, розмір заподіяної матеріальної шкоди та інші обставини встановлено під час перевірки, ревізії, інвентаризації, а також кримінального провадження.

2.1. Службове розслідування проводиться в разі:

2.1.1. Невиконання або неналежного виконання військовослужбовцем службових обов’язків, вимог законодавства, наказів начальників (керівників) чи інших розпорядчих документів, що негативно вплинуло на стан виконання покладених на внутрішні війська службово-бойових завдань або створило загрозу здоров’ю чи життю особового складу та/або призвело до порушення прав та законних інтересів громадян, до людських жертв чи інших тяжких наслідків, порушень громадського порядку, заподіяння шкоди державі, підприємству, установі, організації незалежно від форми власності чи об’єднанню громадян.

2.1.2. Недотримання положень законодавства, що призвело до створення передумов або розголошення конфіденційної, таємної, службової або іншої інформації, яка містить таємницю, що охороняється законом, утрати її матеріальних носіїв та інших правопорушень у сфері охорони державної таємниці.

2.1.3. Утрати (викрадення), пошкодження печаток, штампів і бланків.

2.1.4. Втрати службових документів або розголошення змісту.

2.1.5. Реєстрації в Єдиному реєстрі досудових розслідувань відомостей про скоєне військовослужбовцем кримінальне правопорушення.

2.1.6. Повідомлення військовослужбовцю про підозру в учиненні ним кримінального правопорушення.

2.1.7. Скоєння військовослужбовцем корупційного правопорушення або надходження подання спеціально уповноваженого суб’єкта у сфері протидії корупції.

2.1.8. Скоєння військовослужбовцем адміністративного правопорушення, за яке передбачена дисциплінарна відповідальність.

2.1.9. Самогубства або спроби самогубства військовослужбовця.

2.1.10. Застосування військовослужбовцем вогнепальної зброї.

2.1.11. Використання військовослужбовцем вогнепальної зброї.

2.1.12. Порушення порядку застосування вогнепальної зброї, спеціальних засобів чи заходів фізичного впливу.

2.1.13. Утрати або викрадення табельної зброї чи боєприпасів.

2.1.14. Неправомірне застосування військовослужбовцем спеціальних засобів або заходів фізичного впливу.

2.1.15. Утрати або викрадення спеціальних засобів.

2.1.16. Порушення статутних правил несення вартової служби чи патрулювання у варті (військовому наряді) з конвоювання, військовому наряді з охорони громадського порядку, варті (військовому наряді) з охорони важливих державних об’єктів, дипломатичних представництв, консульських установ іноземних держав, представництв міжнародних організацій в Україні.

2.1.17. Неправомірних дій військовослужбовців щодо осіб, узятих під варту (охорону).

2.1.18. Порушення правил несення вартової чи внутрішньої служб, що призвело до тяжких наслідків або створило загрозу настання таких наслідків.

2.1.19. Скоєння втечі особи, узятої під варту, з-під охорони варти (військового наряду).

2.1.20. Непокори, нападу особи, узятої під варту, або засудженого до позбавлення волі під час їх конвоювання чи охорони під час судового засідання на особовий склад варти (військового наряду), суддю (суддів), учасників судового провадження.

2.1.21. Скоєння дорожньо-транспортної пригоди за участю військовослужбовця або військового транспортного засобу внутрішніх військ.

2.1.22. Надзвичайних подій на об’єктах внутрішніх військ.

2.1.23. Пожеж на об’єктах внутрішніх військ.

2.1.24. Порушення вимог нормативно-правових актів з питань охорони праці та пожежної безпеки.

2.1.25. Учинення правопорушення, що містить ознаки кримінального правопорушення або адміністративного корупційного правопорушення.

2.1.26. Утрати або викрадення у військовослужбовця документів, які посвідчують його належність до внутрішніх військ, МВС України.

2.1.27. Порушення фінансово-господарської діяльності органів військового управління, ВНЗ, військової частини, виявлені під час ревізій або перевірок, інших контрольних заходів, якщо під час проведення зазначених заходів не встановлено причини та умови, що сприяли вчиненню правопорушення, ступінь вини, розмір матеріальної шкоди та інші обставини правопорушення.

2.1.28. Надходження акта прокурорського реагування, окремої ухвали суду про виявлені в службовій діяльності органу військового управління, військової частини порушення законодавства.

2.2. Службове розслідування може також проводитися з метою уточнення причин та умов, що сприяли правопорушенню, та встановлення ступеня вини службових осіб.

2.3. За рішенням уповноваженого командира (начальника) службове розслідування призначається за письмовим рапортом військовослужбовця з метою зняття безпідставних, на його думку, звинувачень або підозри.

2.4. Службове розслідування не проводиться в разі отримання інформації про повідомлення військовослужбовцю про підозру в учиненні кримінального правопорушення, якщо його було проведено на підставі підпункту 2.1.5 пункту 2.1 цього розділу, а до особи (осіб), винної(их) у його скоєнні, ужито заходів дисциплінарного впливу.

2.5. Підстави для призначення службового розслідування можуть міститися в службових документах, матеріалах перевірок, письмових зверненнях громадян України, осіб без громадянства та іноземців, запитах та зверненнях народних депутатів України, повідомленнях уповноважених органів досудового розслідування, заявах і повідомленнях інших правоохоронних органів, підприємств, установ і організацій незалежно від їх підпорядкування і форм власності, об’єднань громадян, засобів масової інформації або в інших документах, отриманих у встановленому законодавством України порядку.

2.6. Військовослужбовці про наявні факти вчинення правопорушення, події тощо зобов’язані негайно письмово доповісти в установленому порядку безпосередньому командирові (начальнику).

2.7. Підставою для проведення службового розслідування є належним чином письмово оформлений наказ уповноваженого на те командира (начальника).

3.1. Міністр внутрішніх справ України та командувач внутрішніх військ мають право призначати службові розслідування за всіма підставами та стосовно всіх військовослужбовців внутрішніх військ. У цьому разі Міністр внутрішніх справ України та командувач внутрішніх військ можуть доручити проведення службового розслідування як посадовим особам (комісії) МВС України або ГУВВ відповідно, так і посадовим особам підпорядкованих органів військового управління, у яких або у військових частинах, що їм підпорядковані, скоєно правопорушення, сталася подія.

3.2. Рішення про проведення службового розслідування приймається начальником (командиром), який має право видавати письмові накази та притягати підлеглого військовослужбовця до дисциплінарної відповідальності.

Інші службові особи мають право в разі потреби звертатися з клопотанням за підпорядкованістю про призначення службового розслідування.

3.3. За зверненнями громадян, представників органів місцевого самоврядування, засобів масової інформації, у яких не міститься відомостей з ознаками кримінального правопорушення, службові розслідування за наявності повноважень та правових підстав можуть призначати командири (начальники), яким вони адресовані, або командири (начальники) органів військового управління, ВНЗ, військових частин, до яких вони надійшли.

Службове розслідування не проводиться за анонімними повідомленнями, заявами, скаргами.

3.4. У кожному випадку вчинення адміністративного корупційного правопорушення або невиконання військовими посадовими особами вимог Закону України "Про засади запобігання і протидії корупції" з метою виявлення причин та умов, що сприяли його вчиненню, службове розслідування призначається начальником (командиром) органу військового управління, ВНЗ, військової частини самостійно або проводиться за його рішенням за поданням спеціально уповноваженого суб’єкта у сфері протидії корупції.

3.5. Командир (начальник) зобов’язаний призначити службове розслідування з моменту, коли йому стало відомо про факт учинення правопорушення, подію, що потребують з’ясування обставин, за яких вони сталися.

3.6. Службове розслідування призначається письмовим наказом.

У наказі зазначаються:

підстави для призначення службового розслідування;

прізвище, ім’я, по батькові особи (якщо вона встановлена), стосовно якої воно має бути проведено, та її посада;

мета проведення службового розслідування;

дата початку та закінчення проведення службового розслідування;

посадова особа чи склад комісії, якій доручено його проведення;

матеріально-технічне забезпечення роботи посадової особи чи комісії на час проведення службового розслідування (за необхідності).

У наказі також мають бути вирішені питання (за необхідності та/або наявності підстав) щодо:

звільнення від виконання службових обов’язків за посадою посадової особи (членів комісії) на час проведення нею (ними) службового розслідування;

усунення від виконання службових обов’язків (відсторонення від посади) особи, стосовно якої проводиться службове розслідування.

3.7. Службове розслідування може бути проведено особисто командиром (начальником), яким воно призначено, чи доручено іншій посадовій особі або декільком особам (комісії), одна з яких призначається її головою.

У разі потреби залучення відповідних фахівців до проведення службового розслідування командир (начальник) призначає групу фахівців на чолі зі старшим групи, про що зазначається в наказі.

У випадку захворювання виконавця (голови чи одного з членів комісії) або відсутності його з інших документально підтверджених поважних причин обов’язок голови комісії в установленому порядку покладається на одного з членів комісії, а в разі відсутності з вищезазначених причин одного з членів комісії здійснюється відповідно до наказу командира (начальника) його заміна іншою посадовою особою.

У разі необхідності з метою забезпечення повного та об’єктивного проведення службового розслідування командир (начальник) може клопотати перед старшим командиром (начальником) про залучення до проведення зазначеного розслідування відповідних фахівців з інших органів військового управління, військових частин, що знаходяться в його підпорядкуванні. У такому випадку залучені фахівці включаються до складу комісії з проведення службового розслідування в порядку, установленому пунктом 3.6 цього розділу.

3.8. Забороняється проводити службове розслідування особам, які є підлеглими військовослужбовця, чиє правопорушення підлягає розслідуванню, а також особам - співучасникам правопорушення або заінтересованим у наслідках розслідування. Розслідування проводиться за участю безпосереднього командира (начальника) порушника.

У разі виникнення таких обставин виконавець упродовж двадцяти чотирьох годин повинен повідомити про це командирові (начальнику), який призначив службове розслідування, без припинення службового розслідування.

3.9. До проведення службових розслідувань також можуть залучатися працівники підрозділів внутрішньої безпеки МВС України.

За фактами порушення фінансово-господарської діяльності органу військового управління, ВНЗ, військової частини, виявленими під час ревізій або перевірок, інших контрольних заходів, можуть залучатися працівники підрозділів внутрішнього аудиту та інші фахівці.

За випадками або спробами самогубств військовослужбовців до проведення службового розслідування в обов’язковому порядку залучаються офіцери-психологи та/або фахівці центрів практичної психології при головних управліннях, управліннях МВС України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі.

3.10. У разі скоєння військовослужбовцями правопорушення, зазначеного в пункті 2.1 розділу ІІ цієї Інструкції, та непризначення відповідним командиром (начальником) з будь-яких причин службового розслідування або проведення його неповно чи необ’єктивно службове розслідування за таким фактом проводиться за письмовим наказом начальника органу військового управління, який виявив цей факт. Таке розслідування має бути проведено в строки, визначені статтею 85 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24 березня 1999 року № 551-ХІV. При цьому в обов’язковому порядку вирішується питання про притягнення до відповідальності осіб, винних у неповному чи необ’єктивному проведенні (непроведенні) службового розслідування.

4.1. Службове розслідування має бути завершене протягом одного місяця з дня його призначення командиром (начальником).

У разі необхідності за мотивованим рапортом (доповідною запискою) виконавця або голови комісії визначений строк може бути продовжено командиром (начальником), який призначив службове розслідування, або старшим прямим командиром (начальником), але не більш як на один місяць.

4.2. Початок службового розслідування визначається датою видання наказу про його призначення.

4.3. Завершення службового розслідування визначається датою затвердження командиром (начальником), який призначив службове розслідування, висновку за результатами службового розслідування (далі - висновок службового розслідування).

4.4. Строк проведення службового розслідування не включає час ознайомлення військовослужбовця, стосовно якого воно проводиться, з висновком службового розслідування, а також час перебування такого військовослужбовця у відпустці, службовому відрядженні, на лікуванні або за відсутності з інших документально підтверджених поважних причин.

Розрахунок часу, який не включається в строк проведення службового розслідування, викладається в доповідній записці, яка разом з документом, що містить підстави для зміни терміну завершення службового розслідування, доповідається службовій особі, яка призначила службове розслідування.

Про зміну терміну закінчення службового розслідування службова особа (особи), яка (які) проводить (проводять) службове розслідування, інформує (інформують) підрозділ, який здійснює контроль за додержанням строку проведення службового розслідування.

4.5. Про накладення дисциплінарного стягнення видається наказ, зміст якого оголошується особовому складу органу військового управління, ВНЗ, військової частини в частині, що його стосується. Оголошувати дисциплінарне стягнення військовослужбовцю в присутності його підлеглих заборонено.

4.6. Військовослужбовець, стосовно якого проводилося службове розслідування, має право оскаржити рішення щодо накладення на нього дисциплінарного стягнення в порядку, визначеному законодавством України.

Службове розслідування має встановити:

наявність чи відсутність події, з приводу якої було призначено це розслідування, її обставини (час, місце) та наслідки;

осіб, з вини яких трапилася подія, та осіб, дії чи бездіяльність яких сприяли негативним наслідкам або створювали загрозу для їх спричинення;

наявність причинного зв’язку між подією, з приводу якої було призначено службове розслідування, та неправомірними діями (бездіяльністю) військовослужбовця;

конкретні неправомірні дії або бездіяльність військовослужбовця, який учинив правопорушення;

вимоги законів чи інших нормативно-правових актів або посадових інструкцій, які було порушено;

ступінь вини кожної з осіб, причетних до правопорушення;

форму вини (навмисно чи з необережності) та мотиви протиправної поведінки військовослужбовця і його ставлення до скоєного;

причини правопорушення та умови, що сприяли правопорушенню;

чи вчинено правопорушення під час виконання військовослужбовцем службових обов’язків.

6.1. Командир (начальник), який призначив проведення службового розслідування має право:

здійснювати контроль за своєчасністю виконання виконавцем запланованих заходів, періодично знайомиться з матеріалами службового розслідування;

надавати окремі доручення стосовно ходу його проведення, розглядати заяви, рапорти військовослужбовців, інші матеріали, необхідні для встановлення істини, на будь-якому етапі розслідування може брати безпосередню участь у його проведенні;

за наявності сумнівів щодо об’єктивності особи, якій доручено проведення службового розслідування, чи інших поважних причин змінювати виконавців і доручати його проведення іншим особам, що оформляється письмово;

у разі відсутності повноваження на залучення до проведення службового розслідування представників інших служб звертатися до начальників, які наділені повноваженнями давати таким підрозділам відповідні доручення, щодо включення їх до складу комісії;

під час розгляду висновку службового розслідування перед його затвердженням в межах строку, який установлений для проведення службового розслідування, давати доручення щодо додаткової перевірки фактів і обставин, які раніше не були відомі або не враховані при проведенні службового розслідування, а також щодо доопрацювання висновку службового розслідування;

затверджувати висновок службового розслідування.

При затвердженні висновку службового розслідування, ураховуючи думку виконавця (голови, членів комісії), та на підставі поданих матеріалів службового розслідування командир (начальник) може прийняти рішення, яке відрізняється від запропонованого. У разі прийняття такого рішення він власноруч викладає та обґрунтовує його у висновку службового розслідування.

За відсутності повноважень щодо накладення на військовослужбовця дисциплінарного стягнення доповідає висновок службового розслідування для його затвердження старшому командирові (начальнику), наділеному відповідними повноваженнями. У разі відсутності в командира (начальника) військової частини права щодо накладення конкретного виду дисциплінарного стягнення на військовослужбовця він затверджує висновок службового розслідування з одночасним порушенням у порядку, установленому статтею 92 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24 березня 1999 року № 551-ХІV, клопотання про притягнення до дисциплінарної відповідальності цього військовослужбовця перед старшим командиром (начальником), наділеним правом накладати таке стягнення.

6.2. Права та обов’язки виконавця (голови, членів комісії):

6.2.1. Виконавець (голова, члени комісії) з метою забезпечення повного, усебічного і об’єктивного дослідження обставин подій, що стали підставою для призначення службового розслідування, має право:

виїжджати за необхідності на місце скоєння дисциплінарного проступку, кримінального чи адміністративного правопорушення, іншої події, що стала підставою для призначення службового розслідування. При цьому він не повинен перешкоджати здійсненню компетентними особами огляду місця події в межах кримінального процесуального законодавства чи законодавства про адміністративні правопорушення;