1. Ці Правила регламентують провадження митної брокерської діяльності та порядок контролю за нею.

2. Терміни у цих Правилах та порядку вживаються у значеннях, наведених у Митному кодексі України.

1. Митним брокером є підприємство, що є резидентом, перебуває на обліку в митних органах згідно зі статтею 455 Митного кодексу України та включено до реєстру митних брокерів.

2. Митний брокер має право обмежити сферу своєї діяльності виконанням митних формальностей щодо окремих категорій товарів, митних режимів, митних органів.

3. Відповідно до частини першої статті 417 Митного кодексу України відносини митного брокера з особою, яку він представляє, визначаються відповідним договором. Для надання послуг з декларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України, договір укладається безпосередньо між митним брокером і декларантом або уповноваженою ним особою.

4. Декларування митному органу товарів, що надходять в Україну як гуманітарна допомога, здійснюється митним брокером згідно із Законом України "Про гуманітарну допомогу" та Порядком митного оформлення вантажів гуманітарної допомоги, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 22 березня 2000 року № 544 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 17 квітня 2013 року № 278).

5. Митний брокер повинен протягом не менше ніж 1095 днів зберігати документи (їх копії, у тому числі у вигляді електронного документа, або електронної (сканованої) копії паперового документа, засвідченої електронним підписом декларанта, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису відповідно до вимог Закону України "Про електронні довірчі послуги"), відомості про які зазначені в митній декларації, крім документів на паперових носіях, що надані митному органу для здійснення митних формальностей та не повернені митним органом після їх виконання.

6. У разі анулювання дозволу на підставі підпунктів 1, 2 частини третьої статті 412 Митного кодексу України, заяву про надання дозволу на провадження митної брокерської діяльності підприємство може подати не раніше ніж через рік з дати видання наказу про анулювання попереднього дозволу.

1. Митний орган узагальнює та аналізує інформацію про діяльність митного брокера, зокрема, про:

факти невиконання митним брокером вимог, встановлених Митним кодексом України, актами Кабінету Міністрів України, центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику;

порушення митним брокером вимог законодавства України з питань митної справи, які, зокрема, призвели до неправомірного звільнення від сплати митних платежів або зменшення їх розміру, до незабезпечення дотримання заходів тарифного та/або нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності;

допущені митним брокером у митних деклараціях систематичні помилки, які не призвели до неправомірного звільнення від сплати митних платежів або зменшення їх розміру, до незабезпечення дотримання заходів тарифного та/або нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності (крім орфографічних помилок). Під час здійснення аналізу інформації про діяльність митного брокера митні органи не враховують картки відмови в прийнятті митної декларації або митному оформленні, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, пов’язані з рішенням митних органів про коригування митної вартості товарів, визначення коду товару чи оформлені у зв’язку з відсутністю грошових коштів на рахунку митного органу;

виявлений факт порушення митним брокером вимог частини другої статті 413 Митного кодексу України.

2. У разі виявлення фактів порушення митним брокером вимог законодавства України з питань митної справи митний орган щомісяця до 05 числа місяця, наступного за звітним, надсилає Держмитслужбі подання про застосування до митного брокера санкцій у вигляді зупинення дії дозволу чи його анулювання.

3. Подання має містити таку інформацію:

найменування юридичної особи або прізвище, ім’я та по батькові (за наявності) фізичної особи - підприємця;

реєстраційний номер облікової картки платника податків, або серія (за наявності) та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті);