Відповідно до пункту 27 частини другої статті 17, статті 24 Кодексу цивільного захисту України, постанови Кабінету Міністрів України від 25 квітня 2014 року № 120 "Питання спрямування та координації діяльності Державної служби з надзвичайних ситуацій" та з метою визначення порядку організації внутрішньої, гарнізонної та караульної служб в органах управління і підрозділах Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту Державної служби України з надзвичайних ситуацій НАКАЗУЮ:

1. Затвердити Порядок організації внутрішньої, гарнізонної та караульної служб в органах управління і підрозділах Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту Державної служби України з надзвичайних ситуацій, що додається.

2. Департаменту юридичного забезпечення МВС України (Горбась Д.В.) забезпечити подання цього наказу на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України в установленому порядку.

3. Контроль за виконанням цього наказу залишаю за собою.

4. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.

1. Цей Порядок визначає організацію несення внутрішньої, гарнізонної та караульної служб в органах управління, аварійно-рятувальних формуваннях центрального підпорядкування, аварійно-рятувальних формуваннях спеціального призначення, спеціальних авіаційних, морських та інших формуваннях, державних пожежно-рятувальних підрозділах (загонах, частинах, постах), навчальних закладах, формуваннях і підрозділах забезпечення Державної служби України з надзвичайних ситуацій (далі - органи управління та підрозділи), права, обов’язки та взаємовідносини осіб рядового і начальницького складу та працівників Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту Державної служби України з надзвичайних ситуацій (далі - особовий склад).

2. Загальні обов’язки посадових осіб апарату ДСНС України, територіальних органів ДСНС України визначаються відповідними положеннями та функціональними обов’язками (посадовими інструкціями).

3. Обов'язки для особового складу, що не регламентуються цим Порядком, визначають їхні безпосередні керівники.

4. Правом начальника (керівника) є віддання (видання) наказів та розпоряджень, перевірка їх виконання, а обов’язком підлеглого - їх виконання.

5. Під час віддання та виконання наказів чи розпоряджень, вітання, представлення начальникам (керівникам, командирам), які прибули для перевірки, особовий склад органів управління та підрозділів гарнізону Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту (далі - ОРС ЦЗ) зобов’язаний дотримуватися вимог Стройового статуту Збройних Сил України.

6. Усі особи рядового і начальницького складу органів управління та підрозділів гарнізону ОРС ЦЗ під час звернення один до одного повинні дотримуватися правил ввічливості та виявляти витримку.

7. Усі особи рядового та начальницького складу органів управління та підрозділів гарнізону ОРС ЦЗ виконують свої обов’язки неупереджено, незалежно від статі, віку, політичних уподобань, відповідно до чинного законодавства України.

8. У цьому Порядку терміни вживаються в таких значеннях:

внутрішня служба - вид служби, що організовується в органах управління та підрозділах гарнізону ОРС ЦЗ Державної служби України з надзвичайних ситуацій (далі - ДСНС України) для підтримання внутрішнього порядку, забезпечення нормальних умов життєдіяльності особового складу, виконання ним функціональних обов’язків (посадових інструкцій), організації та забезпечення охорони в місцях дислокації;

гарнізон ОРС ЦЗ - сукупність органів управління, аварійно-рятувальних формувань центрального підпорядкування, аварійно-рятувальних формувань спеціального призначення, спеціальних авіаційних, морських та інших формувань, державних пожежно-рятувальних підрозділів (загонів, частин, постів), навчальних закладів (навчальних центрів), формувань і підрозділів забезпечення ОРС ЦЗ, дислокованих в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі і призначених для ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій та гасіння пожеж у межах певної території;

гарнізонна служба - вид служби, що організовується в гарнізоні ОРС ЦЗ з метою забезпечення постійної готовності сил та засобів гарнізону ОРС ЦЗ і визначає порядок їх взаємодії та залучення до виконання завдань за призначенням під час ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій (подій) та гасіння пожеж;

караульна служба - вид служби, що організовується в чергових змінах (караулах) і оперативних групах органів управління та підрозділів гарнізону ОРС ЦЗ з метою забезпечення їх постійної готовності до проведення аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт із запобігання та ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій (подій), гасіння пожеж;

мобільна оперативна група - визначений особовий склад органу управління або підрозділу, який здійснює організаційно-управлінські функції в зоні надзвичайної ситуації (події) або на місці гасіння пожежі;

номер (ранг) виклику - умовна (цифрова) ознака, що визначає кількість сил та засобів, що направляються для ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій (подій) та гасіння пожеж залежно від їх складності;

оперативна група - визначений наказом Голови Державної служби України з надзвичайних ситуацій, начальника гарнізону ОРС ЦЗ, підрозділу особовий склад, який здійснює чергування в пунктах постійної дислокації і залучається для моніторингу обстановки в разі загрози виникнення надзвичайної ситуації (події) або пожежі, оперативного та ефективного вирішення питань щодо їх ліквідації;

оперативна обстановка - сукупність обставин і умов у разі загрози виникнення або виникнення надзвичайної ситуації (події) або пожежі, з урахуванням яких визначаються і уточнюються завдання для органів управління та підрозділів гарнізону ОРС ЦЗ;

оперативно-рятувальна служба цивільного захисту Державної служби України з надзвичайних ситуацій - спеціальне невійськове об’єднання аварійно-рятувальних та інших формувань, органів управління такими формуваннями системи центрального органу виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері цивільного захисту;

план залучення сил та засобів - оперативний документ, що встановлює порядок залучення сил та засобів гарнізону ОРС ЦЗ, інших аварійно-рятувальних формувань та служб цивільного захисту, техніка яких може залучатися під час ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій (події) та гасіння пожеж;

район виїзду підрозділу - визначена територія, на якій розкладом виїзду передбачено першочергове направлення підрозділу ДСНС України за викликом на ліквідацію наслідків надзвичайних ситуацій (подій) та гасіння пожеж;

резерв - визначені наказом Голови Державної служби України з надзвичайних ситуацій, керівників територіальних органів ДСНС України, аварійно-рятувальних формувань центрального підпорядкування або державних пожежно-рятувальних загонів (частин) ДСНС України додаткові сили та засоби, які залучаються до виконання завдань за призначенням у випадку ускладнення оперативної обстановки;

розклад виїзду - оперативний документ, що встановлює кількість і порядок виїзду підрозділів гарнізону ОРС ЦЗ для ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій (подій) та гасіння пожеж у визначеному районі виїзду;

чергова зміна (караул) - особовий склад органу управління або підрозділу, який здійснює чергування, зокрема з використанням спеціальної (пожежної, аварійно-рятувальної) техніки, обладнання та оснащення, відповідно до чинного законодавства України;

чергування - строк, визначений для несення караульної служби особовим складом чергової зміни (караулу), оперативної групи органу управління або підрозділу.

1. Начальник управління (відділу, сектору), міськрайонного (міського, районного) управління (відділу, сектору) територіального органу ДСНС України безпосередньо підпорядковується начальнику територіального органу ДСНС України і є прямим начальником особового складу органів управління та підрозділів гарнізону ОРС ЦЗ.

2. Начальник управління (відділу, сектору), міськрайонного (міського, районного) управління (відділу, сектору) територіального органу ДСНС України має право віддавати накази в межах своєї компетенції.

3. Начальник управління (відділу, сектору), міськрайонного (міського, районного) управління (відділу, сектору) територіального органу ДСНС України відповідає за:

1) підбір та розстановку кадрів, їх професійну підготовку та морально-психологічний стан;

2) суворе і неухильне дотримання існуючого законодавства щодо організації внутрішньої і караульної служб, запобігання надзвичайним ситуаціям, готовності підрозділів до виконання завдань за призначенням, виконання заходів цивільного захисту;

3) утримання і правильну експлуатацію аварійно-рятувальної та пожежно-рятувальної техніки (далі - спеціальна техніка), обладнання, оснащення, засобів телекомунікації та інформатизації;

4) стан дисципліни і законності, організацію індивідуальної виховної роботи та профілактики правопорушень, збереження життя і здоров’я особового складу;

5) функціонування системи управління охороною праці.

4. Начальник управління (відділу, сектору), міськрайонного (міського, районного) управління (відділу, сектору) територіального органу ДСНС України повинен:

1) знати оперативну обстановку і своєчасно реагувати на її зміни;

2) знати місцезнаходження, конструктивні особливості будинків і споруд, основні найважливіші об’єкти, пожежну та техногенну небезпеку технологічних процесів виробництва, протипожежне водопостачання і зв’язок на території обслуговування, можливості щодо укриття персоналу об’єктів та населення в захисних спорудах, необхідні заходи з радіаційного та хімічного захисту населення та тих, хто працює, на потенційно небезпечних об’єктах, тактико-технічну характеристику спеціальної техніки, дислокацію підрозділів;

3) знати ділові, професійні й морально-психологічні якості особового складу;

4) здійснювати керівництво й особисто проводити заняття зі службової підготовки з особовим складом;

5) контролювати стан внутрішньої та караульної служб, роботу оперативних чергових;

6) забезпечувати належний стан пожежної та техногенної безпеки на об’єктах, що обслуговуються на договірних засадах;

7) організовувати взаємодію з іншими наглядовими органами під час проведення заходів, спрямовану на забезпечення техногенної та пожежної безпеки;

8) забезпечувати належне утримання й експлуатацію спеціальної техніки, обладнання та оснащення;

9) вживати заходів щодо розвитку матеріально-технічної й навчально-спортивної баз;

10) розробляти із відповідними службами цивільного захисту заходи взаємодії щодо спільних дій під час ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій (подій) та гасіння пожеж;

11) вносити на розгляд місцевих органів влади пропозиції щодо поліпшення захисту об’єктів, населених пунктів, організації заходів щодо створення фонду захисних споруд цивільного захисту та утримання його в стані готовності до використання за призначенням, організації інженерного, радіаційного та хімічного захисту населення і територій;

12) забезпечувати проведення консультацій та взаємодію з пожежно-технічними комісіями, добровільною пожежною охороною в районі виїзду підрозділу;

13) виїжджати на надзвичайні ситуації (події) або пожежі та керувати роботою підрозділів.

5. Заступник начальника управління (відділу), міськрайонного (міського, районного) управління (відділу) територіальних органів ДСНС України за посадою одночасно є головним державним інспектором з нагляду у сферах пожежної і техногенної безпеки та начальником для всього особового складу підпорядкованих підрозділів і виконує визначені для нього обов’язки.

6. Заступник начальника управління (відділу), міськрайонного (міського, районного) управління (відділу) територіальних органів ДСНС України відповідає за проведення профілактичної роботи і реалізує заходи щодо забезпечення протипожежного водопостачання на об’єктах, створення на об’єктах умов для успішного гасіння пожеж.

7. Заступник начальника управління (відділу), міськрайонного (міського, районного) управління (відділу) територіального органу ДСНС України повинен:

1) знати протипожежний стан, пожежну та техногенну безпеку об’єктів на території обслуговування;

2) знати протипожежні норми і правила, а також рішення, накази, інструкції та інші вказівки щодо питань пожежної та техногенної безпеки і організації гасіння пожеж;

3) своєчасно і якісно проводити профілактичну роботу щодо попередження пожеж, аварій і забезпечення їх гасіння;

4) організовувати і проводити роботу із забезпечення техногенної та пожежної безпеки на об’єктах, у місті, районі, населеному пункті;

5) координувати роботу зі створення пожежно-рятувальних підрозділів відомчої, місцевої і добровільної пожежної охорони;

6) проводити відповідні загальні та індивідуально-виховні заходи з підлеглими.

8. Начальник державного пожежно-рятувального загону (частини) підпорядковується начальнику територіального органу ДСНС України через відповідного начальника управління (відділу, сектору), міськрайонного (міського, районного) управління (відділу, сектору), який здійснює оперативне управління. Він є прямим начальником особового складу загону (частини) та відповідає за:

1) підбір, закріплення та професійну підготовку особового складу;

2) організацію внутрішньої і караульної служб і готовність загону (частини) до реагування на надзвичайні ситуації (події) або пожежі;

3) дотримання особовим складом дисципліни, законності, морально-психологічний стан у колективі, організацію індивідуальної виховної роботи та профілактики правопорушень серед особового складу;

4) утримання і правильну експлуатацію спеціальної техніки, обладнання, оснащення, засобів телекомунікації та інформатизації, будівель, споруд та службово-побутових приміщень загону (частини).

9. Начальник державного пожежно-рятувального загону (частини) повинен:

1) знати оперативну обстановку, розташування, протипожежний стан, техногенну та пожежну небезпеку технологічних процесів і конструктивні особливості будинків та споруд найважливіших об’єктів на території обслуговування, стан протипожежного водопостачання, проїздів і зв’язку в районі виїзду підрозділу, експлуатаційні і тактико-технічні характеристики пожежної та аварійно-рятувальної техніки підрозділів і своєчасно організовувати заходи з реагування на надзвичайні ситуації (події) або пожежі;

2) проводити з особовим складом чергової зміни (караулу) аналіз дій під час ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій (подій) або гасіння пожеж;

3) організовувати несення внутрішньої і караульної служб, профілактичну роботу щодо попередження пожеж на об’єктах, що обслуговуються на договірних засадах, повсякденну діяльність особового складу, вимагати від них неухильного дотримання дисципліни;

4) здійснювати керівництво й особисто проводити заняття зі службової підготовки з особовим складом;

5) особисто брати участь у планових та позапланових перевірках об’єктів (для об’єктових підрозділів);

6) організовувати роботу й особисто брати участь у розробці (коригуванні) і практичному відпрацьовуванні оперативних планів і карток пожежогасіння;

7) створювати резерв спеціального захисного одягу й обмундирування, визначати місце його зберігання і порядок видачі особовому складу;

8) виїжджати на надзвичайні ситуації (події) або пожежі та керувати діями підлеглих;

9) керувати роботою відділень та ланок газодимозахисної служби (далі - ГДЗС), забезпечувати правильність збереження й експлуатації засобів індивідуального захисту органів дихання і зору (далі - ЗІЗОД), засобів телекомунікації та інформатизації, обладнання і спорядження, що забезпечують безпеку роботи газодимозахисників;

10) аналізувати стан організації діяльності ГДЗС у підрозділі, контролювати витрати запасних частин і матеріалів, приймати рішення щодо покращення роботи бази ГДЗС та експлуатації (ремонту) ЗІЗОД;

11) контролювати використання робочого часу особовим складом, затверджувати табелі і облік роботи підлеглих у ЗІЗОД;

12) розробляти зі службами цивільного захисту адміністративно-територіальної одиниці порядок взаємодії під час ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій (подій) або гасіння пожеж;

13) забезпечувати утримання в постійній готовності спеціальної техніки, обладнання та оснащення, перевіряти їх стан, забезпечувати ведення обліку витрат пально-мастильних та інших експлуатаційних матеріалів;

14) забезпечувати правильну експлуатацію службових приміщень загону (частини), а також їх протипожежний стан;

15) проводити заходи щодо розвитку матеріально-технічної і навчально-спортивної баз загону (частини);

16) забезпечувати належне утримання та експлуатацію засобів зв’язку.

10. Начальник державного пожежно-рятувального загону (частини) особисто проводить зміну чергових змін (караулів), затверджує наряд на службу, а також перевіряє підготовленість начальницького складу до проведення занять.

11. Заступник начальника державного пожежно-рятувального загону (частини) підпорядковується начальнику державного пожежно-рятувального загону (частини) та є прямим начальником для всього особового складу державного пожежно-рятувального загону (частини) і виконує обов’язки, визначені для нього начальником загону (частини), та відповідає за:

1) організацію внутрішньої і караульної служб у підрозділах;

2) службову підготовку особового складу;

3) реагування на надзвичайні ситуації (події) або пожежі в районі виїзду підрозділів;

4) організацію ГДЗС у підрозділах;

5) забезпечення особового складу захисним одягом, ЗІЗОД і спорядженням;

6) утримання, експлуатацію і випробування спеціальної техніки, обладнання та оснащення;

7) роботу з перевірки технічного стану зовнішніх джерел протипожежного водопостачання;

8) вивчення і знання особовим складом загону (частини) оперативно-тактичної характеристики району виїзду підрозділів;

9) розроблення і практичне відпрацювання оперативних планів і карток пожежогасіння.

12. Заступник начальника державного пожежно-рятувального загону (частини) повинен виїжджати на всі надзвичайні ситуації (події) та пожежі в районі виїзду підрозділу.

13. Начальник державного пожежно-рятувального поста є прямим начальником особового складу державного пожежно-рятувального поста та підпорядковується начальнику державного пожежно-рятувального загону (частини), якщо пост знаходиться в його підпорядкуванні, та відповідає за:

1) готовність державного пожежно-рятувального поста до виконання завдань за призначенням;

2) організацію внутрішньої та караульної служб і готовність до реагування на надзвичайні ситуації (події) або пожежі;

3) дотримання особовим складом дисципліни, законності, морально-психологічний стан у колективі, організацію індивідуальної виховної роботи та профілактики правопорушень серед підлеглих.

14. Начальник державного пожежно-рятувального поста особисто проводить зміну чергових змін (караулів, відділень), перевіряє та затверджує наряд на службу, а також підготовленість начальницького складу до проведення занять зі службової підготовки та виїжджає на всі надзвичайні ситуації (події) та пожежі в районі виїзду підрозділу.

15. Командир (капітан) пожежного корабля підпорядковується начальнику управління (відділу), міськрайонного (міського, районного) управління (відділу), начальнику державного пожежно-рятувального загону (частини) та є прямим начальником усього особового складу пожежного корабля і відповідає за його морально-психологічний стан, організацію внутрішньої та караульної служб, службову підготовку та дисципліну, а також готовність чергових змін (вахт) до виконання завдань за призначенням, технічний стан пожежного корабля і корабельних механізмів.

16. Командир (капітан) пожежного корабля повинен:

1) знати акваторію та лоцію водного об’єкта, берегову обстановку, місцевий фарватер, місцеві правила плавання внутрішніми водними шляхами України, місця розташування небезпечних техногенних та пожежних об’єктів та підходи до них;

2) організовувати службу чергових змін (вахт) на кораблі, перевіряти знання та навички особового складу;

3) забезпечувати виконання особовим складом правил плавання внутрішніми судноплавними шляхами, а також чинного законодавства України, розробляти та здійснювати заходи щодо попередження подій з кораблями;

4) у небезпечних і складних умовах плавання (туман, шторм, обмілина, перекат) особисто керувати кораблем;

5) знати тактико-технічні, експлуатаційні якості і матеріальну частину пожежного корабля та забезпечувати постійне утримання його в технічно справному стані;

6) під час ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій та гасіння пожеж забезпечувати керування кораблем та діями особового складу з урахуванням оперативної обстановки;

7) організовувати і проводити службову підготовку особового складу;

8) забезпечувати дотримання вимог пожежної безпеки, чистоти і внутрішнього порядку на кораблі та в службових приміщеннях;

9) знати ділові та морально-психологічні якості особового складу.

17. Старший водій (технік, механік) державного пожежно-рятувального підрозділу (загону, частини, поста) підпорядковується начальнику загону (частини, поста) і його заступникам та є безпосереднім начальником усіх водіїв (техніків, механіків) загону (частини, поста) і відповідає за технічну справність автотранспортних засобів, їх правильну експлуатацію та ремонт, ведення облікової документації з питань їх експлуатації, професійну підготовку водіїв (техніків, механіків).

18. Старший водій (технік, механік) державного пожежно-рятувального підрозділу (загону, частини, поста) повинен:

1) знати наявність і технічний стан усіх транспортних засобів та агрегатів підрозділу, їх будову, зміст інструкції з експлуатації, основні положення з поточного та капітального ремонту, порядок зберігання, облік роботи;

2) уміти водити автомобілі всіх типів, працювати з усіма агрегатами та обладнанням і засобами телекомунікації та інформатизації, що знаходяться в підрозділі;

3) мати допуск на право роботи на всіх штатних транспортних засобах підрозділу;

4) забезпечувати технічно правильне збереження, експлуатацію транспортних засобів підрозділу, тримати їх у постійній готовності, особисто керувати роботами з технічного обслуговування і ремонту;

5) знати рівень підготовки водіїв (техніків, механіків), проводити заняття з вивчення будови, покращення експлуатації і ремонту транспортних засобів, практичної роботи зі спеціальними агрегатами та обладнанням, правил дорожнього руху , безпеки праці, перевіряти знання ними своїх обов’язків;

6) вести облік роботи всіх транспортних засобів, що знаходяться в підрозділі, забезпечувати правильне оформлення експлуатаційно-технічної документації, проводити заходи щодо економії пально-мастильних та інших експлуатаційних матеріалів;

7) перевіряти та випробовувати спеціальну техніку в установлені терміни, вживати заходів щодо пошкоджень і відмов її роботи, попередження дорожньо-транспортних пригод;

8) своєчасно подавати заявки на необхідні запасні частини, інструменти, обладнання і пально-мастильні матеріали, організовувати їх правильне збереження та використання;

9) знати район виїзду підрозділу, місця розташування джерел зовнішнього протипожежного водопостачання, дороги і проїзди;

10) підмінювати водіїв (техніків, механіків) на період їхньої відпустки, відрядження та хвороби;

11) утримувати у справному стані гаражне, верстатне і технологічне обладнання.

19. Старший майстер (майстер) ГДЗС підпорядковується начальнику загону (частини, поста) і його заступникам. Він допускається до роботи на базі (посту) ГДЗС для обслуговування ЗІЗОД, роботи з компресорним обладнанням та посудинами під високим тиском.

20. Старший майстер (майстер) ГДЗС може залучатися для виконання обов’язків постового на контрольно-пропускному пункті на місці надзвичайної ситуації або пожежі, входити до складу ланки (відділення) ГДЗС.

21. Старший майстер (майстер) ГДЗС повинен:

1) досконало володіти знаннями з матеріально-технічної частини, правилами обслуговування, випробування та роботи в ЗІЗОД, які знаходяться на обліку;

2) уміти працювати з устаткуванням та обладнанням, що знаходиться на базі (посту) ГДЗС;

3) організовувати роботу бази (поста) ГДЗС;

4) забезпечувати правильну експлуатацію ЗІЗОД, проводити перевірку резервних ЗІЗОД, брати участь в облаштуванні баз і контрольних постів ГДЗС необхідним обладнанням;

5) здійснювати підготовку ланок ГДЗС;

6) проводити перевірку № 3 (перевірку № 2 кисневих ЗІЗОД) та щорічне технічне обслуговування ЗІЗОД, ремонт, дезінфекцію, зарядку балонів і регенеративних патронів, а також профілактичні огляди повітряних (кисневих) компресорів;

7) утримувати у справному стані і чистоті устаткування та обладнання бази ГДЗС, забезпечувати дотримання заходів безпеки під час їх експлуатації;

8) вести оперативно-службові документи бази ГДЗС, облік закріплених ЗІЗОД і запасних частин до них, перевіряти наявність кисню і хімпоглинача;

9) у встановлені терміни забезпечувати випробування кисневих і повітряних балонів, корпусів регенеративних патронів;

10) складати річний графік перевірок технічного обслуговування ЗІЗОД, забезпечувати їх якісне проведення;

11) проводити перевірку реометрів-манометрів, що обслуговуються базою ГДЗС;

12) забезпечувати доставку з бази ГДЗС необхідної кількості ЗІЗОД, резервних кисневих балонів, регенеративних патронів і приладів для перевірки ЗІЗОД до місць ліквідації надзвичайних ситуацій (події) та пожеж, організовувати нагляд за їх технічним станом, забезпечувати своєчасну заміну балонів і регенеративних патронів;

13) аналізувати стан організації ГДЗС у підрозділі та вносити пропозиції керівництву підрозділу щодо покращення роботи бази ГДЗС і використання ЗІЗОД.

22. Начальник бази (поста) ГДЗС державного пожежно-рятувального загону (частини) підпорядковується начальнику загону (частини, поста) і його заступникам та відповідає за справність технічного оснащення бази (поста) ГДЗС і теплодимокамери.

23. Начальник бази (поста) ГДЗС державного пожежно-рятувального загону (частини) повинен:

1) знати матеріально-технічну частину ЗІЗОД та вміти працювати в них;

2) знати технічні характеристики та вміти працювати на компресорних установках, що знаходяться на оснащенні підрозділу;

3) організовувати роботу інструкторів бази (поста) ГДЗС;

4) забезпечувати правильну експлуатацію ЗІЗОД, своєчасне наповнення резервних балонів до апаратів на стисненому повітрі;

5) своєчасно та якісно вести оперативно-службові документи бази (поста) ГДЗС, облік ЗІЗОД, закріплених за постом ГДЗС, і запасних частин до них;

6) складати графік щорічного технічного обслуговування апаратів на стисненому повітрі, профілактичних оглядів компресорів та забезпечувати їх якісне проведення;

7) відповідно до інструкцій з експлуатації планувати та забезпечувати своєчасне метрологічне обслуговування засобів вимірювальної техніки, що знаходяться на базі (посту) ГДЗС;

8) аналізувати стан апаратів на стисненому повітрі та обладнання, закріплених за базою (постом) ГДЗС, витрати запасних частин і матеріалів;

9) забезпечувати проведення ремонту та щорічного технічного обслуговування ЗІЗОД, повної їх дезінфекції, заряджання балонів, а також профілактичний огляд компресорів, що знаходяться на оснащенні бази (поста) ГДЗС;

10) вносити керівництво державного пожежно-рятувального загону (частини) пропозиції щодо покращення роботи бази (поста) ГДЗС, технічного стану ЗІЗОД;

11) інформувати керівництво державного пожежно-рятувального загону (частини) про необхідність комплектації обладнанням і запасними частинами до компресорів та апаратів ГДЗС;

12) під час складних та довготривалих пожежно-рятувальних (аварійно-рятувальних) та інших невідкладних робіт на місці забезпечувати належний технічний стан ЗІЗОД, своєчасну заміну повітряних (кисневих) балонів, ЗІЗОД.

24. Старший інструктор (інструктор) ГДЗС підпорядковується начальнику бази (поста) ГДЗС, а в разі відсутності бази (поста) ГДЗС - начальнику державного пожежно-рятувального загону (частини), у штатах якого (якої) він перебуває, та відповідає за технічне оснащення бази (поста) ГДЗС.

25. Старший інструктор (інструктор) ГДЗС повинен:

1) знати матеріально-технічну частину ЗІЗОД та вміти працювати в них;

2) знати технічні характеристики та вміти працювати на компресорних установках і обладнанні, що знаходяться на оснащенні гарнізону ОРС ЦЗ;

3) мати допуск до експлуатації посудин, що працюють під тиском, та агрегатів високого тиску;

4) організовувати роботу інструкторів бази (поста) ГДЗС;

5) забезпечувати правильність експлуатації ЗІЗОД;

6) вести оперативно-службові документи бази (поста) ГДЗС, облік закріплених за базою (постом) ГДЗС ЗІЗОД;

7) здійснювати перевірку правильності експлуатації ЗІЗОД особовим складом;

8) проводити перевірку та щорічне технічне обслуговування ЗІЗОД, ремонт, дезінфекцію, зарядку балонів і регенеративних патронів, а також профілактичні огляди повітряних (кисневих) компресорів, захисних масок газодимозахисників та резервних ЗІЗОД;

9) проводити ремонт ЗІЗОД, повну їх дезінфекцію, зарядку балонів, а також профілактичні огляди компресорів, що знаходяться на оснащенні бази (поста) ГДЗС;

10) утримувати у справному стані і чистоті обладнання бази (поста), забезпечувати дотримання правил безпеки праці під час його експлуатації;

11) вносити пропозиції, спрямовані на покращення роботи бази (поста) ГДЗС;

12) інформувати начальника бази (поста) ГДЗС про необхідність комплектації компресорів та апаратів ГДЗС запасними частинами;

13) під час складних та довготривалих пожежно-рятувальних робіт на місці забезпечувати належний технічний стан апаратів на стисненому повітрі, проведення своєчасної заміни повітряних (кисневих) балонів, ЗІЗОД, за необхідності - входити до складу ланки ГДЗС;

14) проводити поточний облік наявності кисню, стисненого повітря, хімічного поглинача, забезпечувати своєчасну перевірку хімічного поглинача вапняного, випробування кисневих і повітряних балонів ЗІЗОД;

15) робити своєчасно перевірку і необхідний ремонт ЗІЗОД, що знаходяться в підрозділі (частині);

16) забезпечувати створення на базі резервного комплекту ЗІЗОД кисневих і повітряних балонів, регенеративних патронів і приладів для їх перевірки;

17) забезпечувати своєчасне метрологічне обслуговування засобів вимірювальної техніки, яка знаходиться на базі (посту) ГДЗС.

26. Начальник спеціального загону (центру) центрального підпорядкування підпорядковується керівництву ДСНС України та є прямим начальником усього особового складу загону і відповідає за його моральний, психологічний стан, організацію індивідуальної виховної роботи, профілактики правопорушень та збереження життя і здоров’я особового складу, організацію внутрішньої і караульної служб, професійну підготовку, стан охорони праці, правильне утримання спеціальної техніки, обладнання та оснащення.

27. Начальник загону (центру) центрального підпорядкування повинен:

1) забезпечувати постійну готовність підрозділів загону до дій за призначенням;

2) розробляти, погоджувати та забезпечувати затвердження кошторису на утримання загону, організовувати його виконання, а також правильне й економне витрачання бюджетних і позабюджетних коштів, матеріальних ресурсів, додержання фінансово-розрахункової дисципліни та своєчасне подання бухгалтерської і статистичної звітності;

3) брати участь у розробленні методичних матеріалів та плануванні документів зі службової підготовки особового складу;

4) вивчати стан готовності особового складу, спеціальної техніки, обладнання та оснащення до дій за призначенням, розробляти заходи щодо покращення внутрішньої і караульної служб, підготовки, реагування на надзвичайні ситуації (події) та пожежі;

5) забезпечувати комплектування кваліфікованими кадрами, проводити роботу з організації службової підготовки;

6) контролювати ефективність роботи особового складу у відрядженнях, розглядати та заслуховувати звіти за їх результатами;

7) забезпечувати створення належних умов праці особовому складу, здійснювати контроль за режимом і станом його роботи, поведінкою, додержанням форми одягу та порядку в приміщеннях;

8) під час ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій та гасіння пожеж організовувати роботу загону, керувати підлеглими;

9) забезпечувати належну експлуатацію та збереження матеріальних цінностей, організовувати їх своєчасне приймання і відпуск.

28. Начальник аварійно-рятувального загону спеціального призначення підпорядковується начальнику територіального органу ДСНС України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі.

29. Начальник аварійно-рятувального загону спеціального призначення повинен:

1) забезпечувати постійну готовність підрозділів загону до дій за призначенням;

2) брати участь у розробленні методичних матеріалів та плануванні документів зі службової підготовки особового складу;

3) вивчати стан готовності особового складу, спеціальної техніки, обладнання та оснащення до дій за призначенням, розробляти заходи щодо покращення внутрішньої і караульної служб, підготовки, реагування на надзвичайні ситуації (події) та пожежі;

4) забезпечувати комплектування кваліфікованими кадрами, проводити роботу з організації службової підготовки;

5) контролювати ефективність роботи особового складу у відрядженнях, розглядати та заслуховувати звіти за їх результатами;

6) забезпечувати створення належних умов праці особовому складу, здійснювати контроль за режимом і станом його роботи, поведінкою, додержанням форми одягу та порядку в приміщеннях;

7) під час ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій (подій) та гасіння пожеж організовувати роботу загону;

8) забезпечувати належну експлуатацію та збереження матеріальних цінностей, організовувати їх своєчасне приймання і відпуск.

30. Перший заступник начальника аварійно-рятувального загону спеціального призначення підпорядковується начальнику загону та є прямим начальником усього особового складу.

31. Перший заступник начальника аварійно-рятувального загону спеціального призначення повинен:

1) підтримувати готовність особового складу до дій за призначенням, внутрішній порядок і дисципліну в загоні;

2) вивчати ділові і морально-психологічні якості особового складу;

3) організовувати проведення тактико-спеціальних навчань, рішення тактичних завдань підрозділами загону;

4) брати участь у розробленні методичних матеріалів та плануванні документів з професійної підготовки особового складу;

5) забезпечувати складання плану початкової підготовки, перепідготовки, підвищення кваліфікації та стажування особового складу;

6) вивчати та аналізувати стан готовності особового складу до дій за призначенням і розробляти заходи щодо покращення внутрішньої і караульної служб, підготовки і пожежогасіння;

7) організовувати внутрішню і караульну служби та виконання обов’язків керівниками чергових змін загону;

8) розробляти оперативно-службові документи, а також маршрути введення сил та засобів у надзвичайних ситуаціях, під час пожежі;

9) забезпечувати відпрацювання взаємодії з підрозділами та службами органів влади під час ліквідації надзвичайних ситуацій (подій) та гасіння пожеж;

10) здійснювати контроль за станом оснащення, спеціального обладнання, засобів телекомунікації та інформатизації, контролювати ведення їх обліку.

32. Заступник начальника аварійно-рятувального загону спеціального призначення з питань реагування на надзвичайні ситуації підпорядковується начальнику загону та є прямим начальником для всього особового складу і відповідає за організацію внутрішньої і караульної служб, підготовку до дій за призначенням особового складу, розроблення оперативно-службових документів щодо реагування на надзвичайні ситуації.

33. Заступник начальника аварійно-рятувального загону спеціального призначення з питань реагування на надзвичайні ситуації повинен виїжджати на місця виникнення надзвичайних ситуацій (подій) та пожеж.

34. Заступник начальника загону по роботі з особовим складом підпорядковується начальнику загону та спільно з ним відповідає за організацію роботи з підбору, розстановки, виховання кадрів, дотримання ними дисципліни і законності. Він є прямим начальником усього особового складу.

35. Заступник начальника аварійно-рятувального загону спеціального призначення по роботі з особовим складом повинен:

1) організовувати роботу з формування в особового складу високих морально-психологічних якостей, свідомого ставлення до виконання законів, загальної культури і професійної етики, вживати заходів щодо попередження та подолання конфліктних ситуацій у колективі, забезпечення успішного виконання оперативно-службових завдань;

2) аналізувати стан роботи з добору, розстановки, навчання та виховання кадрів, вести облік даних укомплектованості загону кадрами, їх якісного складу, змінності та плинності, присвоєння звань, організовувати роботу з комплектування вакантних посад і створення резерву нового прийому;

3) вести облік з питань заохочення та нагородження особового складу, висловлювати клопотання про їх нагородження державними нагородами під час виконання службових обов’язків;

4) розглядати на засіданнях атестаційної комісії питання проходження служби особовим складом, здійснювати контроль за виконанням рішень, що приймаються, організовувати роботу з атестації особового складу та узагальнення результатів, своєчасної реалізації висновків атестування;

5) організовувати роботу з молодими спеціалістами, забезпечувати розроблення індивідуальних планів, стажування та якість навчання, надавати методичну допомогу керівникам служб та змін із питань становлення молодих спеціалістів у колективі;

6) забезпечувати своєчасне направлення особового складу на початкову підготовку, перепідготовку, підвищення кваліфікації;

7) забезпечувати зв’язок з органами місцевої влади, засобами масової інформації, установами та організаціями щодо пропаганди діяльності загону, підвищення його авторитету;

8) здійснювати службові розслідування фактів порушень особовим складом дисципліни і законності, вести відповідну аналітичну роботу;

9) брати безпосередню участь у проведенні індивідуальної виховної роботи та вивчати особисті якості та морально-психологічний стан особового складу;

10) здійснювати загальне керівництво соціально-гуманітарною роботою;

11) проводити роботу щодо соціально-правового захисту особового складу, вирішення соціально-побутових питань, медичного обстеження, обслуговування та оздоровлення;

12) організовувати культурно-масову та спортивну роботу серед особового складу.

36. Заступник начальника аварійно-рятувального загону спеціального призначення з матеріально-технічного забезпечення підпорядковується начальнику загону, є прямим начальником для всього особового складу і відповідає за технічну готовність загону, організацію належної експлуатації спеціальної техніки та обладнання, їх обслуговування, зберігання та ремонт.

37. Заступник начальника аварійно-рятувального загону спеціального призначення з матеріально-технічного забезпечення повинен:

1) своєчасно забезпечувати загін спеціальним оснащенням, пально-мастильними матеріалами, речовим майном та продуктами харчування;

2) забезпечувати готовність сил та засобів до реагування на надзвичайні ситуації (події) та пожежі, технічно правильне використання спеціальної техніки, обладнання і оснащення та своєчасне проведення їх технічного обслуговування і ремонту;

3) організовувати серед водіїв навчання з експлуатації спеціальної техніки та вивчення її тактико-технічних характеристик, перевіряти знання водіями правил дорожнього руху ;

4) розробляти і здійснювати заходи щодо забезпечення безпеки руху автотранспорту;

5) забезпечувати справний стан спеціальної техніки, організовувати ведення встановленого обліку та звітності;

6) організовувати правильну експлуатацію і своєчасний ремонт інвентарю, меблів, споруд загону;

7) перевіряти наявність, стан і комплектність майна на складі, правильність та своєчасність проведення обліку;

8) організовувати прибуття і роботу пересувної авторемонтної майстерні в місцях ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій та гасіння пожеж;

9) організовувати харчування особового складу під час ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, створювати резерв вогнегасних засобів та пально-мастильних матеріалів;

10) брати участь у здійсненні заходів щодо евакуації постраждалих, матеріальних та культурних цінностей із зони надзвичайної ситуації;

11) проводити інженерне облаштування районів, зайнятих підрозділами, та району розгортання пересувного пункту управління;

12) організовувати влаштування та утримання шляхів руху, підвезення та евакуації, улаштування проходів (проїздів) у завалах, пунктів водопостачання;

13) організовувати проведення інженерних заходів щодо ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій та гасіння пожеж, електропостачання підрозділів під час виконання завдань у зоні надзвичайної ситуації.

38. Начальник групи (відділення) радіаційного та хімічного захисту підпорядковується начальнику загону, його заступникам і є безпосереднім начальником для особового складу підрозділу радіаційного та хімічного захисту.

39. Начальник групи (відділення) радіаційного та хімічного захисту повинен:

1) здійснювати керівництво силами та засобами групи (відділення) під час ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій або пожеж, пов’язаних із радіаційним чи хімічним забрудненням;

2) забезпечувати в межах своєї компетенції готовність групи (відділення) радіаційного та хімічного захисту до дій за призначенням;

3) брати участь у проведенні аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт в осередках радіаційного та хімічного забруднення;

4) розробляти організаційні і технічні заходи, спрямовані на забезпечення радіаційної та хімічної безпеки особового складу загону та населення, контролювати їх виконання;

5) організовувати заняття з керівним складом загону з питань радіаційної і хімічної безпеки, проводити тренування (відпрацювання нормативів) з радіаційного та хімічного захисту;

6) здійснювати перевірку знань і практичних навичок особового складу загону щодо заходів радіаційної та хімічної безпеки під час проведення аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт, застосування засобів індивідуального дозиметричного контролю, хімічного захисту і спеціальної обробки особового складу і техніки;

7) організовувати заходи щодо проведення індивідуального дозиметричного контролю особового складу підрозділів загону;

8) забезпечувати організацію і проведення технічного обслуговування та експлуатації приладів, засобів, спорядження для радіаційної розвідки, дозиметричного контролю, хімічного захисту, спеціальної обробки особового складу і техніки;

9) здійснювати нагляд за безпечним проведенням аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт особовим складом загону, опрацьовувати і надавати інформацію та рекомендації керівнику робіт з ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій;

10) проводити аналіз оперативної та повсякденної роботи групи (відділення) радіаційного та хімічного захисту і розробляти заходи, спрямовані на підвищення її ефективності;

11) організовувати роботу ГДЗС, проводити її аналіз;

12) розробляти та впроваджувати заходи щодо технічного оснащення загону приладами, ЗІЗОД;

13) організовувати взаємодію зі службами радіаційного та хімічного захисту об’єктів, формувань цивільного захисту в місцях проведення аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт;

14) знати особливості небезпечних хімічних виробництв, ядерних і радіаційних об’єктів, що є на території зони відповідальності загону;

15) вивчати передовий досвід у галузях радіаційно-хімічної безпеки, модернізації спеціальної техніки, обладнання, спорядження і сприяти у впровадженні його в загоні.

40. Начальник частини (групи, відділення) піротехнічних робіт підпорядковується начальнику загону, його заступникам і є безпосереднім начальником для особового складу піротехнічного підрозділу.

41. Начальник частини (групи, відділення) піротехнічних робіт допускається у встановленому порядку до самостійного проведення робіт із розмінування місцевості від вибухонебезпечних предметів (далі - ВНП).

42. Начальник частини (групи, відділення) піротехнічних робіт відповідає за:

1) дотримання заходів безпеки та контроль якості виконання завдань із розмінування місцевості;

2) встановлення та утримання тимчасової (робочої) системи маркування під час виконання робіт із розмінування на робочій ділянці;

3) порядок перевезення вибухових матеріалів та безпечне транспортування ВНП відповідно до технічних вимог;

4) стан і збереження спеціальної техніки, обладнання та оснащення піротехнічного підрозділу;

5) морально-психологічний стан особового складу та його готовність до виконання функціональних (посадових) обов’язків;

6) організацію виконання заходів з організації піротехнічних робіт відповідно до чинного законодавства України.

43. Начальник частини (групи, відділення) піротехнічних робіт повинен:

1) забезпечувати суворе дотримання дисципліни і встановленого порядку проведення робіт з пошуку, вилучення, знешкодження, підйому, перенесення, завантаження для транспортування, розвантаження та знищення ВНП;

2) перед початком робіт особисто проводити інструктаж особового складу щодо заходів безпеки під час поводження з ВНП, пожежної безпеки та кримінальної відповідальності за крадіжку боєприпасів і вибухових матеріалів, під час виконання робіт стежити за їх дотриманням;

3) постійно перебувати на ділянці виконання робіт, безпосередньо керувати діями підлеглих, забезпечувати суворе дотримання ними заходів безпеки;

4) перед проведенням робіт зі знищення ВНП повідомити місцеві органи виконавчої влади та населення про заплановане знищення ВНП;

5) у разі нещасного випадку надати домедичну допомогу потерпілим та організувати евакуацію в найближчий лікувальний заклад;

6) вести систематичний контроль за правильністю використання вибухових матеріалів на підривних роботах, не допускати незаконного вилучення і використання їх не за призначенням;

7) організовувати правильну експлуатацію, своєчасне обслуговування спеціальної техніки, обладнання та оснащення, перевіряти її перед кожним початком виконання робіт;

8) вести щоденний контроль за якістю виконання робіт, оформлювати звітні документи та подавати встановлені донесення;

9) організовувати заняття в системі службової підготовки, періодично перевіряти знання та практичні навички особового складу.

44. Начальник водолазної служби загону підпорядковується начальнику загону, його заступникам.

45. Начальник водолазної служби загону повинен:

1) організовувати роботу водолазної служби згідно з завданнями;

2) здійснювати методичне керівництво в розробленні навчально-методичних та інших документів з питань організації забезпечення водолазних робіт у підрозділі;

3) забезпечувати готовність водолазно-рятувальних підрозділів (підрозділів підводного розмінування) до виконання завдань за призначенням;

4) брати участь у впровадженні заходів, спрямованих на медичне забезпечення водолазного складу водолазно-рятувальних підрозділів (підрозділів підводного розмінування), і забезпечувати їх виконання;

5) забезпечувати взаємодію водолазної служби з органами місцевого самоврядування, установами та організаціями з питань водолазної справи;

6) забезпечувати службову підготовку особового складу водолазно-рятувальних підрозділів (підрозділів підводного розмінування), атестування водолазного складу і діяльність водолазної кваліфікаційної комісії;

7) аналізувати та узагальнювати підсумки діяльності водолазно-рятувальних підрозділів (підрозділів підводного розмінування) та надавати пропозиції щодо удосконалення діяльності водолазної служби;

8) надавати пропозиції щодо закупівлі водолазної техніки та майна, організовувати контроль за їх утриманням, використанням і списанням;

9) здійснювати заходи, спрямовані на соціальний захист особового складу водолазно-рятувальних підрозділів (підрозділів підводного розмінування).

46. Начальник відділення зв’язку підпорядковується начальнику загону, його заступникам і є безпосереднім начальником для особового складу відділення зв’язку загону. У питаннях організації та забезпечення зв’язку в повсякденній діяльності та під час надзвичайних ситуацій або пожеж начальник відділення зв’язку загону підпорядковується начальнику служби зв’язку гарнізону ОРС ЦЗ.

47. Начальник відділення зв’язку загону повинен:

1) забезпечувати готовність відділення до оперативного реагування на загрозу або виникнення надзвичайних ситуацій, пожеж;

2) брати участь у розгортанні польового вузла зв’язку пересувного пункту управління на місці ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій (подій) та гасіння пожеж;

3) керувати діяльністю відділення зв’язку, розробляти та здійснювати заходи щодо удосконалення і розвитку систем зв’язку та оповіщення, організовувати зв’язок між підрозділами загону;

4) забезпечувати технічний стан і готовність до використання засобів зв’язку та оповіщення, прямого зв’язку, спеціальних та з’єднувальних ліній зв’язку, апаратури приймання та реєстрації повідомлень про надзвичайні ситуації або пожежі, своєчасно вживати заходів з організації ремонту та заміни на резервні засоби зв’язку та оповіщення;

5) розробляти документи з питань організації зв’язку та оповіщення, експлуатації, технічного обслуговування, ремонту, перевірки апаратури зв’язку і оповіщення;

6) володіти інформацією про забезпеченість підрозділів загону засобами телекомунікації та інформатизації, зв’язку та оповіщення, організовувати облік та розподілення апаратури по підрозділах загону;

7) здійснювати заходи щодо збереження засобів телекомунікації та інформатизації, зв’язку та оповіщення, брати участь у проведенні службових розслідувань за фактами відмови апаратури в роботі, пошкодження чи втрати технічних засобів;

8) узагальнювати та надавати в установленому порядку звіт-заявки на засоби зв’язку та оповіщення, експлуатаційно-витратні матеріали;

9) розробляти схеми зв’язку управління діями підрозділів загону під час ліквідації наслідків надзвичайної ситуації та гасіння пожеж;

10) організовувати навчання особового складу з вивчення засобів телекомунікації та інформатизації, зв’язку та оповіщення;

11) контролювати роботу майстерень зв’язку, виконання графіків і планів технічного обслуговування і ремонту засобів телекомунікації та інформатизації, зв’язку та оповіщення.

48. Психолог загону підпорядковується безпосередньо начальнику загону.

49. Психолог загону повинен:

1) здійснювати професійно-психологічний відбір кандидатів на службу в підрозділи загону;

2) проводити поглиблені психологічні обстеження кандидатів на посади середнього та старшого начальницького складу;

3) надавати висновки за результатами психологічних обстежень на відповідність особистих якостей особового складу вимогам запропонованої посади та щодо можливості кваліфікаційного росту;

4) надавати допомогу у становленні молодих спеціалістів;

5) надавати консультативну допомогу особовому складу;

6) особисто проводити заняття з психологічної підготовки особового складу підрозділів загону відповідно до навчального плану;

7) проводити психодіагностику особового складу, вивчення соціально-психологічного клімату в підрозділах загону, за результатами роботи готувати аналітичні матеріали та пропозиції щодо його удосконалення;

8) проводити групову роботу з особовим складом (терапевтичні, корекційні, розвиваючі, дискусійні групи, тренінги);

9) проводити додаткові заняття з психологічної тематики з метою профілактики суїцидальних проявів, девіантної поведінки і попередження інших негативних психоемоційних станів серед особового складу;

10) безпосередньо здійснювати психологічну підготовку особового складу до дій в екстремальних ситуаціях;

11) надавати екстрену психологічну допомогу особовому складу під час ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій (подій) та гасіння пожеж.

1. Організація та контроль за станом внутрішньої служби в органах управління та підрозділах гарнізону ОРС ЦЗ покладаються на начальників та керівників цих підрозділів.

2. До організації внутрішньої служби належать:

підтримання внутрішнього порядку;

дотримання розпорядку дня особовим складом чергового караулу (додаток 1);

організація і несення внутрішньої служби добовим нарядом;

організація службової підготовки особового складу;

охорона приміщень та територій;

забезпечення протипожежного захисту приміщень органів управління та підрозділів гарнізону ОРС ЦЗ;

дотримання особовим складом вимог правил безпеки та охорони праці, санітарно-гігієнічних вимог;

участь у заходах з охорони навколишнього середовища.

1. Гарнізони ОРС ЦЗ встановлюються відповідно до адміністративно-територіального поділу країни.

2. Начальники територіальних органів ДСНС України за посадою одночасно є начальниками відповідних гарнізонів ОРС ЦЗ.

3. Завданнями гарнізонної служби є:

1) забезпечення високої організованості та дисципліни особового складу органів управління та підрозділів гарнізону ОРС ЦЗ;

2) підтримання постійної готовності органів управління та підрозділів гарнізону ОРС ЦЗ до виконання завдань за призначенням;

3) організація злагодженої роботи підрозділів ОРС ЦЗ;

4) забезпечення зв’язку і взаємодії підрозділів ОРС ЦЗ із спеціалізованими службами цивільного захисту;

5) організація і забезпечення єдиного кваліфікованого керівництва силами та засобами гарнізону ОРС ЦЗ.

4. На гарнізон ОРС ЦЗ покладаються завдання, виконання яких забезпечується:

1) постійним контролем за станом внутрішньої, гарнізонної і караульної служб;

2) здійсненням заходів щодо функціонування підрозділів гарнізону ОРС ЦЗ, забезпеченням їх матеріально-технічним оснащенням у кількості, достатній для виконання завдань за призначенням;

3) удосконаленням професійної підготовки особового складу;

4) підтриманням у постійній готовності спеціальної техніки, обладнання, оснащення, засобів телекомунікації та інформатизації та їх використанням під час виконання завдань за призначенням;

5) забезпеченням взаємодії підрозділів гарнізону ОРС ЦЗ із підрозділами та формуваннями функціональних підсистем, зі спеціальними службами цивільного захисту територіальних підсистем єдиної державної системи цивільного захисту;

6) створенням необхідних умов для несення внутрішньої і караульної служб особовим складом;

7) дотриманням дисципліни, вимог безпеки праці під час несення внутрішньої і караульної служб та виконання завдань за призначенням особовим складом;

8) впровадженням науково обґрунтованих методів управління підрозділами.

5. Райони виїзду підрозділів гарнізону ОРС ЦЗ визначаються наказом начальника гарнізону ОРС ЦЗ з урахуванням вимог нормативно-правових актів ДСНС України.

6. На штатній і позаштатній основах у гарнізонах ОРС ЦЗ створюються:

1) технічна служба;

2) газодимозахисна служба;

3) служба зв’язку.

7. Для оперативного забезпечення заходів, спрямованих на створення умов успішного виконання завдань гарнізонної та караульної служб, ефективного застосування сил та засобів під час ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій (подій) та гасіння пожеж у гарнізоні ОРС ЦЗ створюється Оперативно-координаційний центр (далі - ОКЦ) як провідний підрозділ з організації реагування на надзвичайні ситуації (події) та гасіння пожеж.

8. Порядок залучення сил та засобів до ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій та гасіння пожеж визначається Розкладом виїзду підрозділів гарнізону ОРС ЦЗ (додаток 2), затвердженим начальником гарнізону ОРС ЦЗ, а в сільській місцевості - Планом залучення сил та засобів (додаток 3), який затверджується органами місцевого самоврядування. Розклад виїзду підрозділів гарнізону ОРС ЦЗ повинен зберігатися на ОКЦ, а на пунктах зв’язку підрозділів повинні бути відповідні витяги з нього.

9. Підрозділи ОРС ЦЗ, що обслуговують об’єкти на договірних засадах, за рішенням начальника гарнізону ОРС ЦЗ і узгодженням із керівником об’єкта передбачаються в розкладі виїзду (плані залучення сил та засобів) для виконання завдань за призначенням.

10. Порядок надання взаємної допомоги підрозділами гарнізонів ОРС ЦЗ під час ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій (подій) та гасіння пожеж на територіях сусідніх гарнізонів ОРС ЦЗ визначається планами взаємодії щодо надання взаємної допомоги під час ліквідації наслідків надзвичайної ситуації та гасіння пожеж (додаток 4), що затверджуються начальниками відповідних гарнізонів ОРС ЦЗ за погодженням із керівництвом ДСНС України.

11. Для визначення необхідної кількості сил та засобів для ліквідації надзвичайних ситуацій (подій) та пожеж в кожному гарнізоні ОРС ЦЗ встановлюється необхідна кількість номерів (рангів) викликів. Кількість номерів виклику для кожного гарнізону, кількість спеціальної техніки та особового складу, що висилається за ними, встановлюються начальником гарнізону ОРС ЦЗ з урахуванням стану оперативної обстановки, наявності сил і засобів та їхньої дислокації в гарнізоні ОРС ЦЗ.

12. У підрозділах гарнізону ОРС ЦЗ передбачається резерв 100 відсотків основних і 50 відсотків спеціальних пожежно-рятувальних автомобілів відповідно до штатів, які укомплектовуються за табелем належності і готові до використання за призначенням.

13. Необхідний резерв аварійно-рятувальної, спеціальної, інженерної та допоміжної техніки визначається начальником гарнізону ОРС ЦЗ.

14. Сили та засоби гарнізону ОРС ЦЗ використовуються з урахуванням їх призначення, тактико-технічних можливостей і рівня підготовленості особового складу до виконання завдань за призначенням та особливостей адміністративно-територіальної одиниці.

15. В кожному гарнізоні ОРС ЦЗ розкладом виїзду повинні бути визначені об’єкти, на які в разі отримання повідомлення про пожежу направляється спеціальна техніка за підвищеним номером (рангом) виклику.

16. Під час виникнення надзвичайних ситуацій регіонального або державного рівнів і необхідності зосередження додаткової кількості сил цивільного захисту, приведення органів управління та підрозділів у готовність за сигналом "ЗБІР - АВАРІЯ", введення режиму надзвичайної ситуації, надзвичайного стану, оголошення окремих місцевостей зонами надзвичайної екологічної ситуації залучення підрозділів визначається чинним законодавством України.

17. Для організації взаємодії та визначення порядку спільних дій підрозділів гарнізону ОРС ЦЗ із спеціалізованими службами цивільного захисту розробляються інструкції (порядки, плани) взаємодії та організовується їх щорічне відпрацювання із внесенням відповідних змін та доповнень.

18. Інструкції (порядки, плани) взаємодії підрозділів гарнізону ОРС ЦЗ із спеціалізованими службами цивільного захисту повинні містити в собі, зокрема:

1) взаємне інформування з питань зміни обстановки в районі виїзду (стан мереж водопостачання, аварійні роботи на газопроводі, відключення мереж водопостачання, перекриття проїздів);

2) порядок виклику спеціалізованих служб цивільного захисту для ліквідації наслідків надзвичайної ситуації та гасіння пожеж, кількість сил та засобів, що залучаються, та обсяги виконуваних ними робіт;

3) взаємодію диспетчерських служб підрозділів гарнізону ОРС ЦЗ і спеціалізованих служб цивільного захисту;

4) обов’язки старшої посадової особи аварійної (аварійно-рятувальної, аварійно-відновлювальної) бригади спеціалізованих служб цивільного захисту;

5) виконання аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт на місці надзвичайної ситуації або пожежі.

19. Інструкції (порядки, плани) взаємодії затверджуються спільним наказом начальника територіального органу ДСНС України і керівників спеціалізованих служб цивільного захисту територіальної підсистеми єдиної державної системи цивільного захисту.

20. ОКЦ (пункти зв’язку підрозділів) гарнізону ОРС ЦЗ повинні мати прямий телефонний зв’язок (радіозв’язок) із спеціалізованими службами цивільного захисту за взаємною згодою.

21. При ускладненні оперативної обстановки за наказом Голови ДСНС України або начальника відповідного гарнізону ДСНС України особовий склад переводиться на посилений режим несення гарнізонної служби.

22. У наказі щодо переведення органів управління та підрозділів гарнізонів (гарнізону) ОРС ЦЗ на посилений режим несення гарнізонної служби передбачаються:

1) обґрунтування необхідності введення посиленого режиму несення гарнізонної служби;

2) межа території, на якій вводиться посилений режим несення гарнізонної служби;

3) строк, на який вводиться посилений режим несення гарнізонної служби;

4) визначення в органах управління та підрозділах гарнізонів (гарнізону) ОРС ЦЗ відповідальних посадових осіб із числа керівного складу на період посиленого режиму;

5) створення мобільних оперативних груп та графік проведення ними оперативних перевірок несення караульної та внутрішньої служб і готовності підрозділів гарнізонів (гарнізону) ОРС ЦЗ до дій за призначенням;

6) підготовка додаткових заходів щодо охорони будівель та територій у місцях дислокації підрозділів;

7) обґрунтування необхідності створення резерву сил та засобів гарнізонів (гарнізону) ОРС ЦЗ, введення в оперативний розрахунок резервної спеціальної техніки, обладнання та оснащення;

8) визначення порядку використання службового автотранспорту в цей період;

9) інформування про оперативну обстановку під час підготовки та проведення заходів.

23. З метою належного забезпечення виконання заходів під час посиленого режиму несення гарнізонної служби керівному складу підрозділів гарнізонів (гарнізону) ОРС ЦЗ необхідно:

1) провести розрахунки сил та засобів для забезпечення протипожежного захисту місць проведення заходів;

2) здійснити перевірку протипожежного водопостачання об’єктів, задіяних під час проведення масових заходів, та вжити заходів щодо усунення виявлених недоліків;

3) здійснити коригування (складання) та практичне відпрацювання оперативних планів і карток пожежогасіння на об’єктах, задіяних під час проведення масових заходів, провести практичні заняття на цих об’єктах;

4) здійснити перевірку стану спеціальної техніки та доукомплектувати її необхідним обладнанням (оснащенням);

5) здійснити укомплектування резервної спеціальної техніки відповідно до норм належності;

6) провести позапланові інструктажі особового складу щодо дотримання вимог безпеки праці під час виконання завдань, покладених на підрозділи в період посиленого режиму несення служби;

7) доукомплектувати оперативні розрахунки змін (караулів) особовим складом за рахунок вільних від чергування, за необхідності організувати збір рядового і начальницького складу, що перебуває поза службою;

8) організувати проведення денних і нічних перевірок несення караульної та внутрішньої служб у підрозділах гарнізонів (гарнізону) ОРС ЦЗ напередодні та під час проведення передбачених заходів;

9) забезпечити швидке й організоване зосередження сил та засобів для ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій (подій) та гасіння пожеж;

10) з урахуванням оперативної обстановки провести передислокацію підрозділів гарнізонів (гарнізону) ОРС ЦЗ;

11) за необхідності вирішити питання щодо залучення сил та засобів з інших гарнізонів ОРС ЦЗ, взаємодії з підрозділами Збройних Сил України та спеціалізованими службами цивільного захисту;

12) забезпечити охорону приміщень та прилеглих територiй пiдроздiлів.

24. Після закінчення строку несення гарнізонної служби за посиленим режимом підрозділи гарнізонів (гарнізону) ОРС ЦЗ переводяться в режим повсякденного функціонування.

25. Некомплект особового складу не може впливати на введення посиленого режиму несення гарнізонної і караульної служб.

26. При формуванні зведених загонів підрозділів цивільного захисту із визначенням тимчасового їх місця дислокації в польових умовах та розгортанні містечка життєзабезпечення особовий склад підрозділів, які входять до складу зведеного загону, переводиться на посилений режим несення служби.

27. У кожному гарнізоні ОРС ЦЗ визначено посадових осіб, якими є:

начальник гарнізону ОРС ЦЗ;

заступник начальника гарнізону ОРС ЦЗ;

оперативний черговий гарнізону ОРС ЦЗ;

черговий по змінах (караулах);

начальник технічної служби гарнізону ОРС ЦЗ;

начальник служби зв’язку гарнізону ОРС ЦЗ;

начальник ГДЗС гарнізону ОРС ЦЗ;

старший диспетчер (диспетчер) гарнізону ОРС ЦЗ.

28. Начальнику гарнізону ОРС ЦЗ в оперативному порядку підпорядковуються всі органи управління та підрозділи ОРС ЦЗ, дислоковані в межах відповідної адміністративно-територіальної одиниці.

29. Начальник гарнізону ОРС ЦЗ повинен:

1) знати дислокацію органів управління та підрозділів гарнізону ОРС ЦЗ;

2) знати оперативно-тактичні можливості підрозділів гарнізону ОРС ЦЗ та ступінь їх готовності до виконання дій за призначенням;

3) знати місце розташування, пожежно-технічні й оперативно-тактичні характеристики потенційно небезпечних об’єктів та об’єктів підвищеної небезпеки;

4) забезпечувати підтримання високої організованості і дисципліни серед особового складу органів управління та підрозділів гарнізону ОРС ЦЗ;

5) організовувати дотримання норм безпеки праці та пожежної безпеки в підрозділах гарнізону ОРС ЦЗ;

6) забезпечувати технічну готовність, утримання та правильність експлуатації спеціальної техніки, обладнання та оснащення;

7) розробляти заходи щодо посиленого режиму несення гарнізонної служби, при необхідності переводити підрозділи гарнізону ОРС ЦЗ на посилений режим несення служби;

8) забезпечувати професійну підготовку особового складу підрозділів гарнізону ОРС ЦЗ, проведення стройових оглядів, спортивних змагань та інших гарнізонних заходів;

9) забезпечувати ведення документів внутрішньої, гарнізонної та караульної служб в органах управління та підрозділах гарнізону ОРС ЦЗ;

10) аналізувати роботу особового складу підрозділів гарнізону ОРС ЦЗ під час ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, гасіння пожеж та розробляти відповідні заходи, спрямовані на вдосконалення оперативно-службової діяльності органів управління та підрозділів гарнізону ОРС ЦЗ;

11) організовувати роботу служб гарнізону ОРС ЦЗ, координувати їх роботу до дій за призначенням;

12) здійснювати заходи щодо взаємодії із спеціалізованими службами цивільного захисту, підрозділами органів внутрішніх справ та військовими частинами Збройних Сил України;

13) особисто виїжджати на надзвичайні ситуації та пожежі за підвищеними номерами (рангами) виклику або резонансного характеру в гарнізоні ОРС ЦЗ, керувати роботою підрозділів відповідно до чинного законодавства України;

14) забезпечувати вирішення в установленому порядку питання щодо надання допуску особам начальницького складу підрозділів гарнізону ОРС ЦЗ стосовно виконання обов’язків керівника гасіння пожежі (далі - КГП);

15) встановлювати порядок збору і виїзду начальницького складу та керівників підрозділів на надзвичайні ситуації (події) та пожежі за підвищеними номерами (рангами) виклику;

16) призначати заступників начальника гарнізону ОРС ЦЗ, інших посадових осіб гарнізону ОРС ЦЗ та розробляти для них посадові інструкції (функціональні обов'язки).

30. Начальник гарнізону ОРС ЦЗ відповідає за якісні і кваліфіковані дії підпорядкованого особового складу під час ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій та гасіння пожеж, готовність спеціальної техніки, обладнання та оснащення до використання за призначенням, наявність необхідної кількості вогнегасних речовин та інших засобів для проведення пожежно-рятувальних та аварійно-рятувальних робіт.

31. Заступником начальника гарнізону ОРС ЦЗ призначається перший заступник (заступник за напрямом реагування) начальника гарнізону ОРС ЦЗ, основними обов’язками якого є забезпечення належної організації службової підготовки особового складу підрозділів гарнізону ОРС ЦЗ, готовності їх до дій за призначенням, здійснення контролю за станом протипожежного водопостачання та проїздами, організацією ГДЗС, зв’язку, правильністю утримання і експлуатації спеціальної техніки, обладнання та оснащення в підрозділах гарнізону ОРС ЦЗ.

Заступнику начальника гарнізону ОРС ЦЗ підпорядковуються всі підрозділи гарнізону ОРС ЦЗ.

32. Оперативним черговим гарнізону ОРС ЦЗ призначається начальник чергової зміни ОРС ЦЗ (начальник чергової зміни ОКЦ). Він відповідає за функціонування системи збору, узагальнення, первинний аналіз інформації про надзвичайні ситуації (події) та пожежі на території гарнізону ОРС ЦЗ, здійснення першочергових заходів реагування сил ОРС ЦЗ на них, а також забезпечення оперативного інформування керівного складу гарнізону ОРС ЦЗ, начальника чергової зміни ДСНС України.

Оперативному черговому гарнізону ОРС ЦЗ на час чергування підпорядковується чергова зміна ОКЦ.

33. Оперативний черговий гарнізону ОРС ЦЗ повинен:

1) здійснювати цілодобове керівництво особовим складом чергових змін (караулів) підрозділів гарнізону ОРС ЦЗ;

2) при надходженні вхідних викликів за встановленими телефонними номерами та спеціальними лініями телефонного зв’язку відрекомендуватися з обов’язковим зазначенням посади, спеціального звання та прізвища, наприклад: "ОПЕРАТИВНИЙ ЧЕРГОВИЙ ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ ПІДПОЛКОВНИК СЛУЖБИ ЦИВІЛЬНОГО ЗАХИСТУ ЗАЙЧЕНКО";

3) організовувати збір, оброблення та узагальнення оперативної інформації про надзвичайні ситуації (події) та пожежі, що виникли на території гарнізону ОРС ЦЗ;

4) забезпечувати своєчасне направлення чергових підрозділів гарнізону ОРС ЦЗ до місця виникнення надзвичайної ситуації (подій), пожежі відповідно до розкладу виїздів та планів залучення сил та засобів;

5) направляти чергового по зміні до місця виникнення надзвичайної ситуації (події) або пожежі для організації аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт згідно з вимогами чинного законодавства України;

6) негайно доповідати начальнику гарнізону ОРС ЦЗ про виникнення надзвичайної ситуації (події) або пожежі, а також про події, що можуть призвести до загибелі людей або мають суспільний резонанс;

7) інформувати місцеві державні адміністрації відповідних рівнів про виникнення надзвичайної ситуації (події), пожежі, а також про події, що можуть призвести до загибелі людей або мають суспільний резонанс;

8) інформувати оперативно-чергові служби центральних органів виконавчої влади в порядку, визначеному спільними наказами про взаємне інформування в разі загрози або виникнення надзвичайних ситуацій (події), пожеж;

9) повідомляти у разі виникнення надзвичайних ситуацій або пожеж, що можуть вплинути на стан довкілля сусідніх адміністративних територій, оперативно-чергові служби сусідніх гарнізонів ОРС ЦЗ;

10) вести облік надзвичайних ситуацій (подій) та пожеж, контролювати хід виконання заходів щодо ліквідації їх наслідків;

11) терміново доповідати начальнику гарнізону ОРС ЦЗ, його заступнику, начальнику чергової зміни ДСНС України про всі події, що сталися в органах управління та підрозділах гарнізону ОРС ЦЗ;

12) організовувати за наказом начальника гарнізону ОРС ЦЗ оповіщення та збір керівного складу гарнізону ОРС ЦЗ та особового складу оперативної групи;

13) відслідковувати зміст основних інформаційних програм радіо і телебачення з метою додаткового отримання інформації щодо виникнення надзвичайних ситуацій (подій), пожеж та якість висвітлення питань діяльності підрозділів гарнізону ОРС ЦЗ;

14) готувати для керівництва територіального органу ДСНС України довідки за добу щодо надзвичайних ситуацій (подій) та пожеж на підставі телеграм, факсів, доповідей, що надійшли від органів управління та підрозділів гарнізону ОРС ЦЗ.

34. Оперативний черговий гарнізону ОРС ЦЗ має право:

1) приводити за необхідності в готовність та залучати до проведення пожежно-рятувальних, аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт чергові сили гарнізону ОРС ЦЗ;

2) одержувати від органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності інформацію щодо стану ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій (подій), гасіння пожеж;

3) віддавати за наказом начальника гарнізону ОРС ЦЗ та його заступника розпорядження особовому складу підрозділів гарнізону ОРС ЦЗ і одержувати доповіді щодо їх виконання;

4) підписувати оперативну інформацію про надзвичайну ситуацію (подію) або пожежу в разі виникнення в нічний час і направляти її до ДСНС України.

35. Черговим по змінах (караулах) призначається старший помічник начальника чергової зміни ОКЦ (з питань оперативного реагування), який безпосередньо підпорядковується оперативному черговому гарнізону ОРС ЦЗ. Йому в оперативному порядку підпорядковуються всі зміни (караули) гарнізону ОРС ЦЗ.

36. Черговий по змінах (караулах) повинен:

1) знати рівень підготовленості начальників підрозділів гарнізону ОРС ЦЗ, їх заступників, начальників чергових змін (караулів) підрозділів до виконання дій за призначенням;

2) володіти інформацією про перелік і місце розташування потенційно небезпечних об’єктів та об’єктів підвищеної небезпеки, розташування і стан вулиць, проїздів і джерел зовнішнього протипожежного водопостачання, стан спеціальної техніки, обладнання та оснащення, телекомунікації та інформатизації, піноутворюючих засобів, ЗІЗОД і укомплектованість оперативних розрахунків у підрозділах гарнізону ОРС ЦЗ;

3) виїжджати на надзвичайні ситуації (події), пожежі і керувати роботою підрозділів відповідно до чинного законодавства України;

4) забезпечувати постійне інформування оперативного чергового гарнізону ОРС ЦЗ про хід ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій (подій) та гасіння пожеж безпосередньо з місця події;

5) перевіряти несення караульної і внутрішньої служб та готовність чергових змін (караулів) підрозділів гарнізону ОРС ЦЗ, стан спеціальної техніки, обладнання та оснащення, утримання службових приміщень та їх протипожежний стан;

6) проводити заняття щодо вирішення тактичних задач, відпрацьовувати злагодженість дій особового складу чергових змін (караулів) та перевіряти виконання нормативів зі спеціальної фізичної підготовки у підрозділах гарнізону ОРС ЦЗ;

7) перевіряти проведення занять (навчань) начальницьким складом підрозділів гарнізону ОРС ЦЗ з особовим складом чергових змін (караулів);

8) перевіряти підготовленість особового складу відділень і ланок ГДЗС до роботи в загазованих і задимлених середовищах, технічний стан ЗІЗОД, оснащення й утримання баз (постів) ГДЗС;

9) аналізувати роботу особового складу чергових змін (караулів) підрозділів гарнізону ОРС ЦЗ, про результати якої доповідати начальнику гарнізону ОРС ЦЗ, вживати заходів щодо усунення виявлених недоліків;

10) у разі отримання повідомлень про ускладнення оперативної обстановки здійснити додаткові заходи реагування;

11) з урахуванням оперативної обстановки вживати заходів щодо посиленого режиму несення гарнізонної і караульної служб;

12) у разі виникнення надзвичайної події серед особового складу вжити необхідних заходів реагування і доповісти оперативному черговому гарнізону ОРС ЦЗ.

37. Черговий по змінах (караулах) має право:

1) отримувати необхідну інформацію про стан оперативної обстановки в підрозділах гарнізону ОРС ЦЗ;

2) віддавати начальникам чергових змін (караулів) підрозділів гарнізону ОРС ЦЗ у межах своєї компетенції обов’язкові для виконання вказівки з питань організації гарнізонної служби;

3) доповідати начальнику підрозділу про порушення дисципліни, правил безпеки праці;

4) вимагати виведення з оперативного розрахунку несправної спеціальної техніки (обладнання, спорядження) і заміни її на резервну.

38. Начальником технічної служби гарнізону ОРС ЦЗ призначається керівник підрозділу з питань ресурсного забезпечення територіального органу ДСНС України, який підпорядковується начальнику (заступнику начальника) гарнізону ОРС ЦЗ, а під час виконання оперативних дій - керівнику робіт з ліквідації наслідків надзвичайної ситуації, КГП.

39. Начальник технічної служби гарнізону ОРС ЦЗ повинен:

1) знати тактико-технічні характеристики, вимоги нормативно-правових актів ДСНС України з експлуатації спеціальної техніки, обладнання та оснащення;

2) організовувати належну експлуатацію (технічне обслуговування, ремонт, облік, збереження) спеціальної техніки, обладнання та оснащення;

3) визначати потребу в матеріально-технічних ресурсах для забезпечення роботи підрозділів гарнізону ОРС ЦЗ;

4) забезпечувати правильність зберігання, ремонту та експлуатації пожежних рукавів;

5) організовувати роботу рукавних баз і оснащувати їх обладнанням, матеріалами для ремонту пожежних рукавів;

6) розробляти і впроваджувати заходи щодо запобігання дорожньо-транспортним пригодам, підвищення рівня підготовки водіїв (мотористів);

7) узагальнювати та впроваджувати передовий досвід використання спеціальної техніки, обладнання та оснащення для ліквідації наслідків надзвичайної ситуації (події) та гасіння пожеж;

8) організовувати та особисто проводити заняття з вивчення нової спеціальної техніки, обладнання та оснащення;

9) виїжджати на надзвичайні ситуації (події) та пожежі;

10) надавати допомогу керівникам підрозділів гарнізону ОРС ЦЗ в організації технічного обслуговування, ремонту і експлуатації спеціальної техніки, обладнання та оснащення;

11) забезпечувати розроблення оперативно-службових документів, що регламентують діяльність технічної служби гарнізону ОРС ЦЗ;

12) забезпечувати облаштування, наявність та справність обладнання постів технічного обслуговування;

13) підтримувати зв’язок із представниками виробників спеціальної техніки, обладнання та оснащення.

40. Начальник технічної служби гарнізону ОРС ЦЗ має право:

1) перевіряти в установленому порядку організацію діяльності технічної служби в підрозділах гарнізону ОРС ЦЗ;

2) отримувати необхідну інформацію про стан технічної служби в органах та підрозділах ОРС ЦЗ;

3) вимагати від відповідних посадових осіб виконання чинного законодавства України, що регламентує діяльність технічної служби;

4) надавати керівникам органів управління та підрозділів гарнізону ОРС ЦЗ пропозиції щодо удосконалення експлуатації та технічного обслуговування спеціальної техніки, обладнання та оснащення;

5) усувати від роботи водіїв спеціальної техніки, які не мають посвідчень на право керування відповідним видом транспорту;

6) організовувати забезпечення в межах компетенції підрозділів гарнізону ОРС ЦЗ спеціальною технікою, обладнанням та оснащенням.

41. Начальник служби зв’язку гарнізону ОРС ЦЗ призначається наказом начальника гарнізону ОРС ЦЗ із осіб начальницького складу, які мають спеціальну підготовку за фахом, та підпорядковується начальнику (заступнику начальника) гарнізону ОРС ЦЗ, а під час виконання оперативних дій - керівнику робіт із ліквідації наслідків надзвичайної ситуації, КГП.

42. Начальник служби зв’язку гарнізону ОРС ЦЗ повинен:

1) керувати діяльністю служби зв’язку, організувати її роботу, розробляти та здійснювати заходи щодо розвитку систем телекомунікацій та інформатизації, оповіщення;

2) організовувати належну роботу всіх видів зв’язку (враховуючи резервні) у повсякденній діяльності та під час ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій та гасіння пожеж;

3) організовувати зв’язок між підрозділами гарнізону ОРС ЦЗ, аварійно-рятувальними та спеціалізованими службами цивільного захисту;

4) забезпечувати належний технічний стан і готовність до використання засобів зв’язку та оповіщення, прямого зв’язку, спеціальних та з’єднувальних ліній, каналів зв’язку, оргтехніки, апаратури прийому і реєстрації повідомлень, вживати заходів з організації ремонту або заміни на резервні;

5) вживати заходів щодо реєстрації доповідей та інформації оперативно-чергових служб гарнізону ОРС ЦЗ під час ліквідації надзвичайних ситуацій (подій) та гасіння пожеж;

6) організовувати ведення обліку майна, засобів телекомунікацій та інформатизації і оргтехніки, володіти інформацією про забезпеченість гарнізону ОРС ЦЗ майном, засобами телекомунікацій та інформатизації, оповіщення, оргтехнікою та організовувати розподіл їх по підрозділах;

7) узагальнювати та надавати в установленому порядку звіти-заявки на забезпечення засобами телекомунікації та інформатизації, оповіщення, експлуатаційно-витратними матеріалами;

8) забезпечувати зв’язок для управління діями підрозділів під час ліквідації наслідків надзвичайної ситуації (події) та гасіння пожежі;

9) організовувати та забезпечувати освітлення місць ліквідації наслідків надзвичайної ситуації (події) або гасіння пожеж;

10) організовувати вивчення особовим складом підрозділів гарнізону ОРС ЦЗ засобів телекомунікації та інформатизації, оповіщення;

11) складати графіки і плани технічного обслуговування, ремонту засобів зв’язку та оповіщення, здійснювати контроль за їх виконанням.

43. Начальник служби зв’язку має право:

1) перевіряти в установленому порядку роботу в підрозділах гарнізону ОРС ЦЗ з питань організації зв’язку та оповіщення;

2) запитувати та отримувати необхідну інформацію про стан засобів телекомунікацій та інформатизації в органах управління та підрозділах, ознайомлюватися з розпорядчою та іншою документацією з цих питань;

3) надавати керівникам органів управління та підрозділів гарнізону ОРС ЦЗ пропозиції щодо удосконалення і технічного обслуговування систем зв’язку та оповіщення, забороняти роботу з несправними засобами зв’язку та оповіщення.

44. Начальник ГДЗС гарнізону ОРС ЦЗ призначається наказом начальника гарнізону ОРС ЦЗ з осіб начальницького складу ОКЦ територіального органу ДСНС України (підрозділу централізованого обслуговування ГДЗС), який є газодимозахисником.

45. Начальник ГДЗС гарнізону ОРС ЦЗ підпорядковується начальнику (заступнику начальника) гарнізону ОРС ЦЗ, а під час виконання оперативних дій - керівнику робіт із ліквідації наслідків надзвичайної ситуації, КГП.

46. Начальник ГДЗС гарнізону ОРС ЦЗ повинен:

1) забезпечувати роботу ГДЗС гарнізону ОРС ЦЗ, організовувати тренування газодимозахисників у загазованих і задимлених середовищах, забезпечувати їх готовність до виконання завдань за призначенням, повне залучення газодимозахисників на заняттях;

2) знати ступінь підготовленості до роботи в ЗІЗОД газодимозахисників;

3) керувати через керівників підрозділів роботою баз та контрольних постів ГДЗС, які входять до складу гарнізону ОРС ЦЗ;

4) організовувати підготовку старших майстрів (майстрів) ГДЗС підрозділів гарнізону ОРС ЦЗ;

5) встановлювати та затверджувати наказом начальника гарнізону ОРС ЦЗ порядок зберігання, утримання та обслуговування ЗІЗОД, обладнання та спорядження ланок ГДЗС;

6) проводити роботи щодо будівництва нових та ремонту діючих теплодимокамер, смуг психологічної підготовки, навчально-тренувальних комплексів газодимозахисників;

7) забезпечувати впровадження і функціонування бази ГДЗС у гарнізоні ОРС ЦЗ для обслуговування ЗІЗОД за централізованим типом;

8) контролювати проведення випробовувань та обслуговувань обладнання ГДЗС гарнізону ОРС ЦЗ;

9) аналізувати роботу ГДЗС, розробляти заходи щодо покращення цього напряму діяльності.

47. Начальник ГДЗС гарнізону ОРС ЦЗ має право:

1) перевіряти в установленому порядку організацію ГДЗС у підрозділах гарнізону ОРС ЦЗ та готувати пропозиції щодо її вдосконалення;

2) відстороняти від роботи в ЗІЗОД газодимозахисників, які порушують правила роботи в них;

3) брати участь у розслідуваннях нещасних випадків, що сталися з газодимозахисниками під час роботи в ЗІЗОД.

48. Старший диспетчер (диспетчер) гарнізону ОРС ЦЗ підпорядковується заступнику начальника ОКЦ, а в оперативному відношенні - оперативному черговому гарнізону ОРС ЦЗ. Йому підпорядковуються всі диспетчери (радіотелефоністи) гарнізону ОРС ЦЗ.

49. Старший диспетчер (диспетчер) гарнізону ОРС ЦЗ відповідає за прийом повідомлень і своєчасне направлення підрозділів на ліквідацію надзвичайних ситуацій (подій) та пожеж, постійний зв’язок із підрозділами гарнізону ОРС ЦЗ та спеціалізованими службами цивільного захисту, чіткий прийом і передачу розпоряджень керівництва гарнізону ОРС ЦЗ.

50. Старший диспетчер (диспетчер) гарнізону ОРС ЦЗ повинен:

1) забезпечувати роботу засобів телекомунікації та інформатизації, інформаційної апаратури гарнізону ОРС ЦЗ, знати порядок їх використання та порядок усунення найпростіших несправностей цих засобів;

2) знати дислокацію та район виїзду підрозділів гарнізону ОРС ЦЗ, зведених загонів з ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій (подій) та гасіння великих пожеж, потенційно небезпечних об’єктів та об’єктів підвищеної небезпеки, на які висилаються підрозділи, безводні території (ділянки), технічне оснащення і тактико-технічні можливості чергових змін (караулів) підрозділів гарнізону ОРС ЦЗ, місцезнаходження основних запасів вогнегасних, нейтралізуючих і знезаражуючих речовин;

3) забезпечувати прийом повідомлень про виникнення надзвичайних ситуацій (подій) та пожеж, використовувати засоби фіксації розмов для запису й уточнення повідомлень, що надходять;

4) при надходженні вхідних викликів за встановленими телефонними номерами та спеціальними лініями телефонного зв’язку відрекомендуватися з обов’язковим зазначенням посади, спеціального звання та прізвища, наприклад: "ПОМІЧНИК ОПЕРАТИВНОГО ЧЕРГОВОГО ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ МАЙОР СЛУЖБИ ЦИВІЛЬНОГО ЗАХИСТУ ГАЛИЦЬКИЙ";

5) отримувати повідомлення про надзвичайні ситуації (події), пожежі, направляти до місць виникнення надзвичайних ситуацій (подій) та пожеж підрозділи гарнізону ОРС ЦЗ відповідно до розкладу виїзду (плану залучення сил та засобів), у тому числі з урахуванням автоматичної висилки техніки та особового складу за підвищеним номером (рангом) пожежі, а також за розпорядженням керівника робіт із ліквідації наслідків надзвичайної ситуації, КГП;

6) узагальнювати дані про наявність сил та засобів у підрозділах гарнізону ОРС ЦЗ;

7) підтримувати зв’язок з черговою частиною органу внутрішніх справ, оперативно-черговими службами міста (об’єкта);

8) вживати всіх необхідних заходів для своєчасного отримання оперативної інформації про обстановку на місці роботи підрозділів гарнізону ОРС ЦЗ;

9) з’ясовувати за допомогою довідкових матеріалів, а також через спеціалізовані служби цивільного захисту оперативно-тактичні особливості, рівень загазованості, радіаційну обстановку, при отриманні додаткових відомостей негайно доповідати їх керівнику робіт із ліквідації наслідків надзвичайної ситуації, КГП;

10) інформувати в установленому порядку посадових осіб гарнізону ОРС ЦЗ про виїзд підрозділів і обстановку на місці проведення робіт;

11) доповідати оперативному черговому гарнізону ОРС ЦЗ про зміни оперативної обстановки;

12) доводити до підрозділів гарнізону ОРС ЦЗ інформацію та розпорядження посадових осіб гарнізону ОРС ЦЗ;

13) забезпечувати тимчасову передислокацію підрозділів гарнізону ОРС ЦЗ під час виїзду чергових змін (караулів) за підвищеними номерами (рангами) виклику відповідно до встановленого в гарнізоні ОРС ЦЗ порядку;

14) періодично перевіряти (не менше ніж двічі на добу) телефонний і радіозв’язок з підрозділами гарнізону ОРС ЦЗ, спеціалізованими службами цивільного захисту, проводити звірку годинників, що знаходяться в приміщеннях ОКЦ і на пунктах зв’язку підрозділів;

15) забезпечити ведення журналів обліку сил та засобів гарнізону ОРС ЦЗ, несправностей джерел зовнішнього протипожежного водопостачання, перекриття доріг, проїздів, пошкоджень засобів телекомунікації та інформатизації.

51. Старший диспетчер (диспетчер) гарнізону ОРС ЦЗ має право:

1) одержувати від підрозділів гарнізону ОРС ЦЗ інформацію про наявність та стан сил і засобів, обстановку в місцях ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій (подій), гасіння пожеж;

2) регулювати виїзд чергових змін (караулів) на заняття з вирішення тактичних задач за умови, якщо в цей час інші підрозділи гарнізону ОРС ЦЗ ліквідують наслідки надзвичайних ситуацій (подій), пожежі;

3) вимагати в межах своєї компетенції, а також за дорученням посадових осіб гарнізону ОРС ЦЗ від керівництва підрозділів гарнізону ОРС ЦЗ усунення виявлених недоліків, що ускладнюють оперативну обстановку.

52. У кожному гарнізоні ОРС ЦЗ організовується чергування керівного складу гарнізону ОРС ЦЗ та оперативних груп. Порядок чергування керівного складу гарнізону ОРС ЦЗ, оперативних груп встановлює начальник гарнізону ОРС ЦЗ, яким визначаються порядок виїзду його заступників на пожежі, що виникли на потенційно небезпечних об’єктах та об’єктах підвищеної небезпеки, а також за підвищеним номером (рангом) виклику, склад та порядок виїзду на надзвичайні ситуації (події) та пожежі оперативних груп.

53. У кожному гарнізоні ОРС ЦЗ розробляється порядок збору керівного складу гарнізону ОРС ЦЗ щодо їх залучення до ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій (подій) та гасіння пожеж.

54. Оперативні групи за графіком очолюють заступники начальника гарнізону ОРС ЦЗ, начальники управлінь (відділів) територіального органу та начальники відділів (секторів) у районі, місті, районі в місті, міськрайонного управління, начальники підрозділів (загонів, частин, постів) і їх заступники з урахуванням чергування змін (караулів), за якими вони закріплені наказом по гарнізону ОРС ЦЗ.

55. Час і тривалість чергування оперативної групи збігаються з часом і тривалістю чергування змін (караулів) підрозділів гарнізону ОРС ЦЗ.

56. У робочий час особовий склад, який входить до складу оперативної групи, виконує свої функціональні обов’язки (посадові інструкції), а в неробочий час, вихідні і святкові дні про своє місцеперебування постійно інформує ОКЦ гарнізону ОРС ЦЗ і перебуває в готовності до виконання службових обов’язків в оперативній групі.

57. За розпорядженням начальника гарнізону ОРС ЦЗ режим чергування оперативної групи і місце її перебування можуть змінюватися залежно від оперативної обстановки.

58. Залучення до ліквідації наслідків надзвичайної ситуації (події) та гасіння пожеж пожежно-рятувальних підрозділів відомчої, місцевої та добровільної пожежної охорони, що мають виїзну пожежно-рятувальну техніку, здійснюється на вимогу керівника робіт з ліквідації наслідків надзвичайної ситуації та КГП.

59. Оперативну групу гарнізону ОРС ЦЗ очолює відповідальний черговий по гарнізону ОРС ЦЗ, який призначається з числа керівного складу територіального органу управління ОРС ЦЗ.

60. Відповідальний черговий по гарнізону ОРС ЦЗ повинен:

1) перевірити склад оперативної групи, знання особовим складом своїх обов’язків у складі оперативної групи;

2) провести інструктаж з особовим складом оперативної групи;

3) володіти станом оперативної обстановки в гарнізоні ОРС ЦЗ;

4) знати оперативно-тактичні можливості підрозділів гарнізону ОРС ЦЗ;

5) перевіряти особисто і силами особового складу оперативної групи організацію гарнізонної служби у підрозділах гарнізону ОРС ЦЗ;

6) виїжджати особисто на ліквідацію наслідків надзвичайних ситуацій (подій) та гасіння пожеж на потенційно небезпечних об’єктах та об’єктах підвищеної небезпеки;

7) у разі коли прийняття рішення з будь-яких питань виходить за межі його повноважень, доповідати начальнику гарнізону ОРС ЦЗ про ситуацію, що склалася, і діяти за його вказівкою;

8) доповідати начальнику гарнізону ОРС ЦЗ про результати чергування особового складу оперативної групи гарнізону ОРС ЦЗ.

61. Відповідальний черговий міськрайонного (міського, районного) управління (відділу, сектору) територіального органу ДСНС України, пожежно-рятувального підрозділу призначається начальником управління (відділу, сектору), міськрайонного (міського, районного) управління (відділу, сектору) територіальних органів ДСНС України, пожежно-рятувального підрозділу з числа посадових осіб на добу.

62. Відповідальний черговий міськрайонного (міського, районного) управління (відділу, сектору) територіальних органів ДСНС України, пожежно-рятувального підрозділу повинен:

1) знати оперативну обстановку в районі виїзду підрозділу;

2) перевіряти організацію несення караульної служби;

3) координувати роботу оперативних чергових (диспетчерів) підрозділу;

4) виконувати інші обов’язки, визначені начальником підрозділу.

1. Завданнями караульної служби є:

1) забезпечення постійної готовності чергових караулів до виконання завдань за призначенням;

2) підтримання постійного зв’язку із спеціалізованими службами цивільного захисту;

3) здійснення підготовки особового складу підрозділів;

4) підтримання встановленого порядку в підрозділах;

5) забезпечення належного стану джерел протипожежного водопостачання, засобів телекомунікації та інформатизації, проїздів;

6) забезпечення цілодобового нагляду за протипожежним станом об’єктів, що обслуговуються на договірних засадах.

2. Чисельність особового складу, кількість і тип спеціальної техніки, що знаходяться в оперативному розрахунку підрозділів, визначаються штатним розкладом з урахуванням табеля оперативного розрахунку.

Караули пожежно-рятувальних підрозділів розподіляються на відділення за кількістю пожежної та рятувальної техніки, яка знаходиться в оперативному розрахунку.

3. На чергуванні караулу знаходиться основна та спеціальна техніка, що перебуває в оперативному розрахунку та резерві, оснащена згідно з нормами табельної належності.

4. Техніка, обладнання та оснащення, що зазнали пошкоджень і не можуть застосовуватися для проведення аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт, негайно заміняються на резервні, про що повідомляється керівництву підрозділу і доводиться старшому диспетчеру (диспетчеру) гарнізону ОРС ЦЗ.

5. Заміна основної та спеціальної техніки за відсутності резервної проводиться за розпорядженням начальника гарнізону ОРС ЦЗ.

6. Несправне обладнання, оснащення та спорядження замінюються за розпорядженням начальника караулу з наступною доповіддю про це начальнику підрозділу.

7. Посадовими особами караулу є:

начальник караулу;

помічник командира (капітана) пожежного корабля;

командир відділення;

водій пожежно-рятувального (аварійно-рятувального) автомобіля;

диспетчер (радіотелефоніст) пункту зв’язку.

8. Залежно від виду спеціальної техніки, що знаходиться в штаті підрозділу, до складу караулу можуть залучатися інші посадові особи, обов’язки яких визначаються начальником підрозділу.

9. Начальник караулу підпорядковується начальнику підрозділу і його заступнику. Він є прямим начальником усього особового складу караулу. Він відповідає за:

1) готовність особового складу караулу до виконання дій за призначенням, чітку організацію і несення особовим складом внутрішньої і караульної служб;

2) підготовленість, виховання, дисципліну, морально-психологічний стан підпорядкованого йому особового складу;

3) справне утримання і правильну експлуатацію спеціальної техніки і обладнання, що знаходяться на оснащенні караулу;

4) дотримання правил безпеки праці і пожежної безпеки особовим складом;

5) дотримання розпорядку дня особовим складом караулу та підтримання внутрішнього порядку в караулі.

10. Начальник караулу повинен:

1) проводити індивідуальну виховну роботу з особовим складом, знати ділові та моральні якості особового складу;

2) організовувати підбір та вивчення особового складу караулу, вносити пропозиції щодо комплектації вакантних посад;

3) проводити заняття із службової та спеціальної фізичної підготовки з особовим складом караулу і контролювати командирів відділень щодо навчання особового складу, розробляти навчально-методичні матеріали на проведення занять та вести журнал обліку проведення занять;

4) проводити відпрацювання нормативів із спеціальної фізичної підготовки, документів оперативного реагування (оперативних планів та карток пожежогасіння);

5) проводити розбір пожеж, ліквідації надзвичайної ситуації, аварій та стихійного лиха, у яких брав участь підпорядкований караул, із наступним складанням картки оперативно-тактичних дій;

6) постійно проводити роботу з виховання особового складу караулу в дусі професійного патріотизму, неухильного дотримання дисципліни, беззаперечного виконання наказів начальників і вимог чинного законодавства України;

7) знати оперативно-тактичну характеристику району виїзду підрозділу (дислокацію відомчої, місцевої, добровільної та пожежної охорони, розташування потенційно небезпечних об'єктів та об'єктів підвищеної небезпеки, їх техногенну та пожежну небезпеку, конструктивні особливості будинків, протипожежне водопостачання і проїзди), а також тактико-технічні характеристики автомобілів, що знаходяться на оснащенні гарнізону ОРС ЦЗ;

8) суворо стежити за дотриманням правил пожежної безпеки, чистотою і порядком у службових приміщеннях, стройовою виправкою особового складу караулу, виконанням правил носіння форми одягу і правильної підгонки обмундирування і спорядження;

9) піклуватися про здоров'я і потреби підлеглих, стежити за дотриманням ними правил безпеки праці при виконанні господарських робіт, проведенні практичних занять і діях за призначенням;

10) ознайомлюватися при заступанні на чергування з оперативною обстановкою в районі (на об'єкті), що охороняється, а також отримати необхідні вказівки від начальника підрозділу про додаткові заходи щодо охорони району (об'єкта);

11) складати план роботи на чергову добу з врахуванням розпорядку дня, і на зміну чергування подавати рапорт про виконану роботу начальнику підрозділу;

12) розробляти і здійснювати під час чергування залежно від обстановки, що складається, додаткові заходи щодо посилення служби з охорони району (об'єкта);

13) доповідати начальнику підрозділу за необхідності при отриманні від постових, чергових та інших осіб повідомлень про наявність у районі виїзду (на об'єкті) обстановки, що створює загрозу виникнення пожежі, іншої надзвичайної ситуації, вживати заходів до усунення виявлених порушень;

14) вміти методично правильно виконувати нормативи із спеціальної фізичної підготовки, дотримуватись правил роботи з пожежно-технічним та аварійно-рятувальним обладнанням і оснащенням;

15) посилювати контроль у нічний час, вихідні та святкові дні за протипожежним станом об'єкта, що охороняється, висилаючи на додаткові маршрути, дозори осіб особового складу чергового караулу;

16) перевіряти особисто або через профілактичний склад і командирів відділень несення служби постовими, дозорними, особами внутрішнього наряду, чергового караулу;

17) організовувати і контролювати у встановленому порядку огляд особливо важливих цехів, складів і інших об'єктів перед їх закриттям після закінчення роботи на підприємстві, що охороняється підрозділом на договірних засадах;

18) стежити за тим, щоб спеціальна техніка, обладнання і спорядження, засоби зв'язку і сигналізації, джерела протипожежного водопостачання, проїзди і під'їзди до будинків і джерел зовнішнього водопостачання правильно експлуатувалися та постійно утримувалися в справному стані. При виявленні несправностей вживати негайних заходів до їх усунення і за необхідності доповідати начальнику підрозділу й оперативному черговому гарнізону ОРС ЦЗ;

19) своєчасно направляти особовий склад на пости і дозори, проводити з ним інструктаж та перевіряти знання обов'язків;

20) виїжджати на чолі караулу на пожежі, аварії, катастрофи, стихійні лиха і відповідно до вимог Статуту дій у надзвичайних ситуаціях органів управління та підрозділів Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту і встановленого у гарнізоні ОРС ЦЗ порядку керувати гасінням пожеж або роботою особового складу караулу при ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій (подій);

21) при виході з ладу телефонів на пункті зв'язку підрозділу задіяти радіозв'язок, повідомити ОКЦ про обстановку, яка склалася, вжити заходів щодо відновлення телефонного зв'язку і діяти відповідно до вимог інструкції обов'язків начальника караулу;

22) контролювати збір даних про наявність людей у нічний час у дитячих, лікувальних закладах та інших установах, при необхідності доводити ці дані до особового складу караулу;

23) організовувати і проводити роботу з вивчення протипожежного водопостачання в районі виїзду (на об'єкті);

24) знати сигнали оповіщення цивільного захисту і вміти діяти при їх отриманні;

25) виконувати роботу за спеціалізацією в напрямах оперативно-службової діяльності підрозділу відповідно до функціональних обов'язків;

26) акуратно й у повному обсязі вести документацію караулу, стежити за її збереженням;

27) бути газодимозахисником, здійснювати керівництво ГДЗС у підпорядкованому йому караулі і забезпечувати її готовність до роботи у загазованих, задимлених та хімічно забруднених середовищах;

28) контролювати проведення перевірок ЗІЗОД особовим складом чергового караулу;

29) особисто керувати роботою особового складу ГДЗС під час ліквідації пожеж, наслідків аварій, катастроф або стихійного лиха, очолювати ланку ГДЗС або входити до складу ланки ГДЗС, якщо її очолює старший за посадою (начальник);

30) вносити записи до особистих карток газодимозахисників про їх роботу в ЗІЗОД;

31) у разі погіршення самопочуття (раптове захворювання, отримання травм, опіків або інші обставини), що не дозволяє надалі нести службу, негайно доповісти про це начальнику підрозділу та оперативному черговому гарнізону ОРС ЦЗ і надалі діяти за їх рішенням.

11. Начальнику чергового караулу забороняється:

1) відпускати будь-кого зі складу караулу, залишати відкритими пости, маршрути дозорів і сектори, виводити з оперативного розрахунку спеціальну техніку й обладнання, а також без дозволу начальника підрозділу дозволяти заміну особового складу караулу;

2) відлучатися із розташування частини, крім випадків, пов'язаних з перевіркою несення служби або хворобою, виїздом на виклик в районі (об'єкті), що охороняється;

3) допускати в службові приміщення чергового караулу осіб, які не мають на це права;

4) призначати для несення служби на постах пожежних, які не пройшли первинної професійної підготовки, а також не ознайомлених особисто з ділянкою, що охороняється постом, непідготовлених осіб до виконання обов'язків на постах і в дозорах, а також осіб, які не ознайомлені особисто з особливостями охорони ділянок, постів і дозорів або не засвоїли обов'язків постових і дозорних.

12. Начальник караулу має право відпочивати в нічний час не більше половини часу з відбою до підйому караулу.

13. На час відсутності штатного начальника караулу його обов’язки виконують особи середнього і старшого начальницького складу, в окремих випадках - молодшого начальницького складу (за винятком підрозділів, що обслуговують об’єкти на договірних засадах).

14. За кожним начальником зміни (караулу) функціональними обов’язками (посадовими інструкціями) закріплюються окремі напрями.

15. Начальник першого караулу:

1) організовує та виконує роботи, пов’язані з удосконаленням діяльності та утриманням у належному стані ГДЗС у підрозділі;

2) забезпечує відповідність стану ГДЗС підрозділу вимогам чинного законодавства України;

3) забезпечує роботу бази (поста) ГДЗС, відповідає за укомплектованість обладнанням, інструментом, технічним приладдям для перевірки ЗІЗОД;

4) розробляє, організовує здійснення заходів щодо удосконалення ГДЗС, зміцнення її матеріальної бази;

5) веде оперативно-службові документи з ГДЗС, відповідає за її стан, готує проекти наказів за цим напрямом діяльності;

6) розробляє графіки тренування особового складу на смугах психологічної підготовки, у теплодимокамері та на чистому повітрі в ЗІЗОД, забезпечує їх виконання;

7) веде облік роботи газодимозахисників підрозділу та аналізує їх роботу, вносить пропозиції щодо покращення ГДЗС;

8) веде облік засобів та обладнання ГДЗС у підрозділі, відповідає за їх стан, готує пропозиції щодо їх планової заміни;

9) організовує та проводить роботу з обладнання та укомплектованості спеціальної техніки засобами ЗІЗОД;

10) здійснює контроль за якістю проведення перевірок ЗІЗОД;

11) аналізує та узагальнює досвід гасіння пожеж у підвальних приміщеннях та на об’єктах з наявністю небезпечних хімічних речовин;

12) організовує в підрозділі огляд-конкурс з ГДЗС, проводить змагання ланок ГДЗС, готує кращу ланку для участі в обласних (міських) змаганнях;

13) веде облік об’єктів з наявністю сильнодіючих отруйних речовин;

14) організовує розроблення та відпрацювання оперативних планів пожежогасіння, інструкцій взаємодії з відповідними службами цих об’єктів.

16. Начальник другого караулу:

1) організовує та виконує роботи, пов’язані з удосконаленням діяльності та утримання у належному стані рукавного господарства у підрозділі та протипожежного водопостачання у районі виїзду підрозділу;

2) забезпечує належний стан протипожежного водопостачання в районі виїзду підрозділу;

3) контролює наявність покажчиків місцезнаходження джерел протипожежного водопостачання;

4) здійснює заходи щодо організації перевірки та випробовування протипожежного водопостачання;

5) веде облік джерел та покажчиків джерел протипожежного водопостачання і безводних ділянок району виїзду підрозділу;

6) розробляє заходи щодо вдосконалення протипожежного водопостачання та координує їх виконання;

7) готує аналізи, звітні матеріали, інформацію щодо стану протипожежного водопостачання;

8) розробляє заходи щодо успішного гасіння пожеж на безводних ділянках;

9) розробляє та коригує довідники і планшети джерел зовнішнього протипожежного водопостачання, розробляє необхідний довідковий матеріал із питань протипожежного водопостачання;

10) забезпечує своєчасне випробування, обслуговування (миття, чищення, сушіння), оpганiзацiю експлуатації, облік роботи, збеpiгання i ремонт пожежних pукавiв у підрозділі та постановку їх до оперативного розрахунку (у гарнізоні ОРС ЦЗ, де функціонує централізована рукавна база, ці вимоги покладаються на керівника централізованої рукавної бази);

11) організовує проведення перекантовки напірних рукавів;

12) надає керівництву підрозділу інформацію про стан укомплектованості пожежно-рятувальних автомобiлiв пожежними рукавами, необхідність додаткового забезпечення підрозділу рукавами згідно з нормами належності;

13) проводить роботу щодо забезпечення пожежно-рятувальних автомобілів рукавними містками, рукавними зажимами та рукавними затримками згідно з нормами табельної належності;

14) заводить на всі пожежні рукави картки, присвоює інвентаризаційні номери та веде облік роботи рукавів, раз на десять днів робить записи в картку, перевіряє відповідність записів у журналі записам у листах нарядів Книги служби (додаток 5);

15) організовує нав’язування з’єднувальних головок на пожежні рукави за допомогою відповідного обладнання, маркування пожежних рукавів;

16) забезпечує правильне зберігання пожежних рукавів, готує документи на їх списання за результатами випробування;

17) аналізує та узагальнює досвід гасіння пожеж у лісах, на торфовищах, в екосистемах та в сільській місцевості, забезпечення взаємодії і організації діяльності підрозділів відомчої, місцевої та добровільної пожежної охорони.

17. Начальник третього караулу:

1) організовує та виконує роботи, пов’язані з належним утриманням та своєчасним випробуванням пожежно-технічного обладнання (оснащення), та безпечну його постановку в оперативний розрахунок;

2) вносить пропозиції щодо раціонального розміщення, укладення пожежно-технічного оснащення на закріплених автомобілях пожежного та спеціального обладнання;

3) доповідає керівництву підрозділу про необхідність ремонту, фарбування та додаткового забезпечення підрозділу необхідним пожежно-технічним та аварійно-рятувальним обладнанням згідно з нормами табельної належності;

4) забезпечує безпечне функціонування пункту випробування пожежно-технічного обладнання та спорядження;

5) забезпечує укомплектованість медичних укладок та аптечок, своєчасно доповідає керівництву підрозділу про необхідність їх поповнення (оновлення);

6) забезпечує своєчасне обслуговування пожежно-рятувальної техніки, випробування пожежно-технічного обладнання, аварійно-рятувального обладнання та спорядження;

7) вживає заходів з укомплектування спеціальної техніки пожежно-технічним обладнанням згідно з нормами табельної належності;

8) відповідає за правильне зберігання та наявність резервного пожежно-технічного обладнання, наявність інструментів та обладнання на посту технічного обслуговування;

9) аналізує роботу з утримання й експлуатації пожежно-рятувальної техніки та пожежно-технічного обладнання, оснащення, складає перспективні плани покращення їх стану;

10) вносить пропозиції щодо організації та проведення громадського огляду-конкурсу безпеки руху та технічного стану пожежно-рятувальних автомобілів, поста технічного обслуговування, засобів телекомунікації та інформатизації, пожежно-технічного обладнання, стану безпеки праці, дотримання виробничої санітарії;

11) здійснює облік і забезпечує утримання спеціальної техніки, обладнання та оснащення в постійній готовності до дій за призначенням;

12) розробляє заходи, спрямовані на покращення охорони та безпеки праці, промислової санітарії в підрозділі;

13) веде документацію за матеріалами перевірок адміністративно-громадського контролю в системі управління охорони праці в підрозділі;

14) бере участь у дослідженні та аналізі нещасних випадків, підготовці звітних документів, веде журнал реєстрації нещасних випадків з особовим складом підрозділу;

15) організовує вивчення з особовим складом підрозділу термінів випробовування пожежно-технічного обладнання, апаратів і приладів;

16) організовує створення і підготовку спеціальних відділень із гасіння пожеж та рятування людей у висотних будівлях, бере участь в оснащенні їх необхідним пожежно-технічним оснащенням та обладнанням;

17) веде облік та аналіз використання спеціального обладнання, вивчає режими роботи і умови експлуатації, а також використання спеціальних вогнегасних засобів (піноутворювач, вогнегасний порошок);

18) розробляє заходи та рекомендації щодо удосконалення методів використання спеціальної техніки, обладнання та оснащення;

19) аналізує та узагальнює досвід гасіння пожеж на об’єктах елеваторно-складського господарства, у багатоповерхових будинках та на об’єктах зберігання, транспортування і переробки нафти.

18. Начальник четвертого караулу:

1) організовує та виконує роботи, пов’язані з належним утриманням та своєчасним веденням оперативно-службової документації пункту зв’язку частини та чергових караулів підрозділу;

2) розробляє та здійснює комплекс заходів щодо вдосконалення диспетчерської служби в частині, забезпечує службову підготовку радіотелефоністів та осіб, які їх підміняють;

3) забезпечує своєчасне та якісне розроблення і коригування оперативно-службових документів, що регламентують організацію караульної служби в підрозділі;

4) забезпечує наявність та належний стан оперативно-службових документів на пункті зв’язку частини;

5) забезпечує наявність та своєчасне коригування довідників вулиць, провулків та площ району виїзду підрозділу, а також наявність їх на пожежно-рятувальних автомобілях;

6) організовує складання та коригування оперативних планів і карток пожежогасіння, веде облік їх наявності, забезпечує виконання графіка їх складання, відпрацювання та коригування;

7) розробляє і коригує схему оповіщення та збору особового складу за сигналами цивільного захисту, розробляє маршрутні картки оповіщення, здійснює їх своєчасне коригування;

8) підтримує зв’язок, розробляє та організовує своєчасне відпрацювання спільних інструкцій взаємодії із спеціалізованими службами цивільного захисту під час ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій (подій) та гасіння пожеж;

9) забезпечує належний стан стендів за напрямом оперативного реагування в підрозділі, стан карт-схем на пункті зв’язку частини, своєчасне їх виготовлення та коригування;

10) забезпечує своєчасне ведення оперативно-службових документів за напрямом зв’язку частини;

11) організовує розроблення та коригування планів залучення сил та засобів для ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій (подій) та гасіння пожеж у районі виїзду підрозділу, розкладів виїздів;

12) надає пропозиції керівництву підрозділу щодо визначення та включення до переліку об’єктів, на які автоматично оголошується підвищений номер (ранг) виклику;

13) забезпечує та координує спортивно-масову роботу в підрозділі;

14) аналізує та узагальнює досвід гасіння пожеж в електроустановках, на електростанціях та підстанціях, дахових перекриттях приміщень площею більше тисячі квадратних метрів; розробляє заходи, інструкції та пам’ятки із забезпечення безпеки праці особового складу під час гасіння пожежі на цих об’єктах.

19. Помічник командира (капітана) пожежного корабля підпорядковується командиру (капітану) пожежного корабля та є прямим начальником особового складу зміни (вахти), відповідає за готовність особового складу до виконання дій за призначенням, чітке виконання службових обов’язків, морально-психологічний стан, підготовленість, виховання і дисципліну особового складу, справне утримання спеціальної техніки, обладнання та оснащення.

20. Помічник командира (капітана) пожежного корабля повинен:

1) вивчати і знати ступінь підготовленості і моральні якості особового складу зміни (вахти);

2) проводити заняття зі службової підготовки з особовим складом зміни (вахти);

3) досконало знати тактико-технічну частину корабля, пожежно-технічне, аварійно-рятувальне оснащення та обладнання, порядок його використання та випробування;

4) знати район, що обслуговується, акваторію і лоцію водного об’єкта, берегову обстановку і місцевий фарватер, правила плавання по внутрішніх водних шляхах України, місця розташування найбільш важливих і небезпечних у техногенному та пожежному відношенні берегових об’єктів та підходи до них;

5) забезпечувати технічний стан і пожежну безпеку корабля, виявивши несправності та інші порушення, вживати негайних заходів щодо їх усунення, забезпечувати чистоту і порядок на кораблі та в службових приміщеннях;

6) виконувати самому і забезпечувати виконання особовим складом корабля правил плавання по внутрішніх судноплавних шляхах відповідно до чинного законодавства України;

7) піклуватися про здоров’я та потреби підлеглих, стежити за дотриманням ними правил безпеки праці під час несення караульної і внутрішньої служб, оперативної роботи і на практичних заняттях, за дотриманням встановленої форми одягу;

8) відповідно до встановленого в гарнізоні ОРС ЦЗ порядку керувати роботою особового складу корабля з ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій (подій) та гасіння пожеж;

9) забезпечувати підтримання постійного телефонного або радіозв’язку з оперативно-диспетчерською службою, пунктом зв’язку підрозділу.

21. Помічнику командира (капітана) пожежного корабля забороняється:

1) відлучатися з корабля (зі службових приміщень), відпускати будь-кого зі складу зміни (вахти) та скорочувати оперативний розрахунок пожежного корабля;

2) допускати на корабель та в чергові приміщення осіб, які не мають на це права.

22. Командир відділення підпорядковується начальнику караулу, є безпосереднім керівником особового складу відділення та відповідає за:

1) навчання, виховання, дисципліну і готовність особового складу відділення до виконання дій за призначенням;

2) стройову виправку, спеціальну фізичну підготовку та зовнішній вигляд своїх підлеглих;

3) правильну експлуатацію спеціальної техніки, обладнання та оснащення відділення.

23. Командир відділення повинен:

1) знати ділові, професійні й особисті якості підлеглих;

2) піклуватися про підлеглих, знати їх потреби, бути прикладом для підлеглих у питаннях служби;

3) навчати особовий склад роботі зі спеціальною технікою, обладнанням та оснащенням;

4) доповідати начальнику караулу про захворювання, скарги і прохання підлеглих, випадки втрати або виходу з ладу закріпленого за ними пожежно-технічного та аварійно-рятувального обладнання;

5) піклуватися про збереження здоров’я підлеглих і стежити за дотриманням ними правил безпеки праці та носіння встановленої форми одягу;

6) знати район виїзду підрозділу, розташування джерел протипожежного водопостачання, потенційно небезпечних об’єктів та об’єктів підвищеної небезпеки, а також тактико-технічні характеристики спеціальної техніки, обладнання та оснащення підрозділу;

7) відповідати за оперативну готовність газодимозахисників відділення, зберігання та правильне використання ними ЗІЗОД і закріпленого за відділенням газодимозахисного обладнання;

8) стежити за наявністю, справністю в пожежно-рятувальному автомобілі резервних ЗІЗОД, балонів, регенеративних патронів;

9) проводити технічне обслуговування та випробовування пожежно-технічного обладнання;

10) своєчасно готувати особовий склад, задіяний на постах, дозорах, у внутрішньому наряді та оперативному розрахунку, перевіряти знання ним обов’язків, його спорядження, спеціального та захисного одягу;

11) перевіряти за завданням начальника караулу несення служби постовими, дозорними й особами внутрішнього наряду;

12) перевіряти справність та утримання спеціальної техніки, обладнання, оснащення, ЗІЗОД особового складу відділення;

13) виїжджати за сигналом тривоги з відділенням і керувати його роботою під час ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій (подій) та гасіння пожеж.

24. Водій пожежно-рятувального (аварійно-рятувального) автомобіля підпорядковується начальнику караулу (командиру відділення), а з питань утримання і технічного обслуговування спеціальної техніки - старшому водію (техніку, механіку), відповідає за справність, постійну готовність і безперебійну роботу в оперативних умовах закріпленої за ним техніки.

До виконання обов’язків водія пожежно-рятувального (аварійно-рятувального) автомобіля допускаються особи, які мають відповідну професійну підготовку.

25. Водій пожежно-рятувального (аварійно-рятувального) автомобіля повинен:

1) знати тактико-технічні характеристики, призначення, улаштування, принцип дії, роботу і порядок обслуговування закріпленої техніки, її можливі несправності (ознаки та причини виникнення, небезпечні наслідки, засоби визначення й усунення), район виїзду підрозділу, місця розташування джерел протипожежного водопостачання, шляхи та проїзди, норми витрат пально-мастильних матеріалів, не допускати їх перевитрат;

2) уміти впевнено і безпечно управляти в різноманітних дорожніх і метеорологічних умовах автомобілями всіх типів, що знаходяться на оснащенні підрозділу, відповідно до відмітки у водійському посвідченні;

3) суворо дотримуватися правил дорожнього руху ;

4) систематично підвищувати свої професійні знання й уміння;

5) уміти працювати зі всіма спеціальними агрегатами і механізмами, а також із засобами телекомунікації та інформатизації, установленими на закріпленій техніці, у повному обсязі та правильно використовувати технічні і тактичні можливості в умовах ведення оперативно-тактичних дій;

6) дотримуватися правил безпеки праці і виробничої санітарії під час несення служби у внутрішньому наряді, експлуатації, технічного обслуговування та ремонту техніки;

7) перевіряти технічний стан, якісно, своєчасно і в повному обсязі проводити технічне обслуговування та дрібний ремонт закріпленої техніки та обладнання;

8) економити пально-мастильні й інші експлуатаційні матеріали, дотримуватись порядку їх застосування;

9) правильно оформляти експлуатаційно-технічні й облікові документи з експлуатації техніки;

10) стежити за наявністю і станом засобів пожежогасіння на закріпленому автомобілі, вміти користуватися ними та засобами надання домедичної допомоги;

11) доповідати командиру відділення про всі несправності закріпленої техніки і негайно вживати заходів для їх усунення;

12) сумлінно нести службу у внутрішньому наряді.

26. Водій пожежно-рятувального (аварійно-рятувального) автомобіля, який не має при собі посвідчення водія або свідоцтва на право керування закріпленою технікою та не пройшов медичного огляду, до чергування не допускається.

27. Диспетчер (радіотелефоніст) пункту зв’язку підпорядковується начальнику чергового караулу, в оперативній діяльності - черговій зміні ОКЦ та відповідає за чіткий прийом, передачу і реєстрацію повідомлень, що надходять на пункт зв’язку, своєчасне направлення караулу на ліквідацію надзвичайних ситуацій (подій), пожеж згідно з розкладом виїзду (планом залучення сил та засобів), своєчасне занесення інформації до Журналу пункту зв’язку частини (додаток 6).

28. Диспетчер (радіотелефоніст) пункту зв’язку повинен:

1) знати район виїзду підрозділу, оперативну обстановку в ньому, перелік об’єктів, на які складено оперативні плани і картки пожежогасіння, безводні ділянки, місця розташування потенційно небезпечних об’єктів та об’єктів підвищеної небезпеки, проїздів і джерел протипожежного водопостачання, а також основні тактико-технічні дані автомобілів (кораблів, потягів), наявних у гарнізоні ОРС ЦЗ;

2) знати об’єкти, на які висилаються сили та засоби за підвищеним номером (рангом) виклику;

3) вміти швидко користуватися оперативно-службовими документами пункту зв’язку, засобами зв’язку, телекомунікації та інформатизації, забезпечувати швидкий прийом повідомлень про надзвичайні ситуації та пожежі;

4) перевіряти роботу засобів зв’язку, телекомунікації та інформатизації під час приймання чергування, а також періодично під час чергування;

5) утримувати в чистоті і справному стані засоби телекомунікації та інформатизації, майно службових приміщень пункту зв’язку, про всі несправності доповідати начальнику караулу;

6) підтримувати зв’язок із спеціалізованими службами цивільного захисту і за необхідності спрямовувати їх до місця проведення аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт;

7) у разі отримання повідомлень про закриття проїздів, вихід з ладу джерел протипожежного водопостачання, зв’язку й інші зміни оперативної обстановки негайно доповідати начальнику караулу та ОКЦ;

8) у разі надходження вхідних викликів за встановленими телефонними номерами та спеціальними лініями телефонного зв’язку відрекомендуватися з обов’язковим зазначенням посади, спеціального звання та прізвища, наприклад: "ДИСПЕТЧЕР 1-ї ДЕРЖАВНОЇ ПОЖЕЖНО-РЯТУВАЛЬНОЇ ЧАСТИНИ СЕРЖАНТ СЛУЖБИ ЦИВІЛЬНОГО ЗАХИСТУ ІВАНОВА";

9) отримавши повідомлення про надзвичайну ситуацію (подію) або пожежу, діяти згідно з керівними документами;

10) у разі отримання від заявника додаткових відомостей про надзвичайну ситуацію (подію) або пожежу передавати ці відомості за допомогою радіозв’язку підрозділам, що виїхали на місце виклику;

11) про виїзд караулу на надзвичайну ситуацію (подію) або пожежу, навчання повідомляти ОКЦ в установленому порядку;

12) у разі отримання сигналу "ТРИВОГА" за допомогою систем автоматичної пожежної сигналізації діяти відповідно до інструкцій про порядок їх експлуатації;

13) у разі отримання повідомлення про пожежу на об’єкті, на якому передбачено автоматичний виклик сил та засобів за підвищеним номером (рангом) виклику, негайно направляти визначену розкладом виїзду спеціальну техніку;

14) встановлювати і підтримувати зв’язок з караулом, що виїхав на надзвичайну ситуацію (подію) або пожежу, та з урахуванням особливостей об’єкта з’ясовувати (за допомогою технічної та довідкової літератури, а також через відповідні служби) його оперативно-тактичні характеристики, рівень загазованості, радіаційну обстановку, зміни метеорологічних умов;

15) про направлення додаткових сил та засобів, відомості, що надійшли з місця роботи караулу, про повернення караулу інформувати ОКЦ та посадових осіб у встановленому порядку;

16) вживати всіх необхідних заходів для своєчасного отримання інформації про обстановку з місця роботи караулу і негайно передавати отримані розпорядження та інформацію до ОКЦ;

17) виконувати розпорядження, що надходять від начальника караулу, який виїхав;

18) виконувати обов’язки диспетчера гарнізону ОРС ЦЗ, якщо на пункт зв’язку підрозділу покладено ці функції гарнізону ОРС ЦЗ;

19) здійснювати експлуатацію засобів телекомунікації, інформатизації та сигналізації відповідно до інструкцій виробників;

20) вести в повному обсязі і зберігати оперативно-службові документи пункту зв’язку підрозділу;

21) допускати в приміщення пункту зв’язку тільки начальника караулу, його прямих начальників, а також осіб зі складу чергового караулу, які пройшли встановленим порядком перепідготовку за професією "радіотелефоніст" і допущені до виконання обов’язків диспетчера (радіотелефоніста) пункту зв’язку підрозділу.

29. Диспетчеру (радіотелефоністу) пункту зв’язку забороняється:

1) відволікатися від виконання обов’язків, зокрема під час виїзду і оперативної роботи особового складу караулу;

2) виходити з приміщення пункту зв’язку без повідомлення начальника караулу і без підміни особою, підготовленою і допущеною до роботи на пункті зв’язку підрозділу;

3) відлучатися з розташування підрозділу;

4) відпочивати під час виїзду караулу за сигналом "ТРИВОГА";

5) здійснювати приватні запити і приватні переговори;

6) передавати повідомлення, що не підлягають оголошенню.

30. Диспетчер (радіотелефоніст) пункту зв’язку має право:

1) залишити пункт зв’язку (за умови заміни підмінним диспетчером (радіотелефоністом)) для приймання їжі в передбачений розпорядком дня час;

2) відпочивати в нічний час не більше половини часу з відбою до підйому караулу.

1. Служба в чергових караулах підрозділів гарнізону ОРС ЦЗ здійснюється з урахуванням кількості відпрацьованого особовим складом часу згідно з чинним законодавством України.

2. Організація служби в чергових караулах здійснюється в чотири чергові зміни. Тривалість чергової зміни - 24 години.

Перехід підрозділів гарнізону ОРС ЦЗ на інший порядок несення караульної служби визначається окремо.

Організація служби у підрозділах, які обслуговують об’єкти атомних електростанцій, видобутку, підготовки та транспортування нафти, інших горючих і займистих речовин, може здійснюватися вахтовим методом.

Рішення щодо ведення вахтового методу організації караульної і внутрішньої служб у підрозділах приймається Головою ДСНС України або начальником територіального органу ДСНС України за узгодженням з адміністрацією і профспілковими комітетами об’єктів, що обслуговуються на договірних засадах.

Організація вахтового методу несення караульної і внутрішньої служб у підрозділах визначається відповідно до чинного законодавства України.

3. До чергування в складі оперативного розрахунку караулу забороняється залучати осіб, які не склали Присягу служби цивільного захисту, не мають відповідної підготовки, відсторонені від виконання обов’язків.

4. Особовий склад караулу підрозділу забезпечується спорядженням, форменим і спеціальним обмундируванням та ЗІЗОД. Захисний та спеціальний одяг, спорядження закріплюють за кожною особою караулів.

5. Утримання спеціальної техніки, оснащення й обладнання караулу у постійній готовності і чистоті покладається на весь особовий склад караулу.

6. Час зміни особового складу караулу у підрозділах встановлюється начальником гарнізону ОРС ЦЗ. Зміна караулів у всіх підрозділах гарнізону ОРС ЦЗ повинна проводитися в один і той самий час.

Час зміни особового складу караулу у пожежно-рятувальних підрозділах, які обслуговують об’єкти на договірних засадах, встановлюється керівництвом таких підрозділів за узгодженням з керівниками цих об’єктів.

7. Проведення зміни полягає в перевірці готовності особового складу караулу, що заступає на чергування, до несення караульної і внутрішньої служб.

8. Тривалість здавання і приймання чергування не повинна перевищувати 30 хвилин.

9. У разі виявлення недоліків, що впливають на готовність підрозділів до дій за призначенням, час зміни особового складу може збільшуватися за розпорядженням начальника підрозділу.

10. Особовий склад караулу, який заступає, прибуває до місця розташування підрозділу не пізніше ніж за 15 хвилин до початку проведення зміни.

11. Перед заступанням на чергування начальник караулу отримує від начальника підрозділу або особи, яка його заміняє, перелік додаткових заходів щодо організації караульної і внутрішньої служб, а від начальника караулу, який змінюється, - відомості про зміни в стані водопостачання, проїздів, засобів телекомунікації та інформатизації тощо, після чого складає наряд на караульну і внутрішню служби й уточнює виконавців за переліком додаткових заходів.

12. У встановлений розпорядком дня час начальник караулу, який заступає, подає команду "НА ЗМІНУ!". За цією командою диспетчер (радіотелефоніст) подає три коротких звукових сигнали. Особовий склад караулів, які заступають і змінюються, вдягає спеціальний захисний одяг і спорядження, начальники караулів вишиковують свої караули у приміщеннях (на місцях), визначених начальником підрозділу.

13. Начальник караулу, який заступає на чергування, повинен:

1) перевірити наявність особового складу караулу і готовність до несення служби, його зовнішній вигляд і дотримання форми одягу, стан спеціального захисного одягу і спорядження особового складу, наявність службових посвідчень та вжити заходів для усунення недоліків;

2) розподілити особовий склад за номерами оперативного розрахунку на пожежно-рятувальні та аварійно-рятувальні автомобілі, призначити підлеглих на пости, у дозори та внутрішній наряд, провести їх інструктаж;

3) перевірити знання особовим складом своїх обов’язків;

4) перевірити у водіїв наявність водійських посвідчень і свідоцтв на право керування спеціальними автомобілями;

5) довести до особового складу оперативну обстановку в районі виїзду підрозділу і в гарнізоні ОРС ЦЗ.

14. Начальник караулу, який змінюється, підсумовує несення служби за минулу добу, дає оцінку роботи підлеглих, визначає недоліки, вказує на шляхи їх усунення.

15. Особовий склад караулу для несення служби розподіляється в такому порядку:

1) визначаються оперативні розрахунки на пожежно-рятувальні та аварійно-рятувальні автомобілі відповідно до табелів оперативних розрахунків;

2) на кожний пост (у дозор) призначаються дві особи, з яких одна перебуває на посту (у дозорі), а друга - в оперативному розрахунку.

16. Для несення служби в дозорах призначаються командири відділень, старші пожежні (пожежні). Особовий склад до виходу в дозор і після повернення з дозору перебуває в оперативному розрахунку.

17. Особовий склад чергового караулу під час розподілу за номерами оперативного розрахунку, на пости і дозори займає місця відповідно до Схеми шикування особового складу чергового караулу підрозділу під час розподілу за номерами оперативного розрахунку, на пости і дозори (додаток 7).

18. Начальник караулу, який заступає на чергування, повідомляє начальнику караулу, який здає чергування, про готовність особового складу караулу до приймання чергування.

19. Начальник караулу, який здає чергування, отримавши повідомлення про готовність караулу до приймання чергування, вишиковує караул у захисному одязі і спорядженні перед фронтом караулу, який заступає на чергування, і стає на правому фланзі свого караулу.

20. Начальник караулу, який заступає на чергування, прибуває до начальника підрозділу (його заступника) і доповідає, наприклад: "ТОВАРИШУ МАЙОРЕ, ПЕРШИЙ КАРАУЛ ДО ПРИЙМАННЯ ЧЕРГУВАННЯ ГОТОВИЙ. НАЧАЛЬНИК КАРАУЛУ ЛЕЙТЕНАНТ СЕРГІЄНКО", після чого повертається і стає до строю.

21. При підході начальника підрозділу (його заступника) до строю начальник караулу, який здає чергування, подає команду: "СТРУНКО! РІВНЯННЯ НА СЕРЕДИНУ!" і доповідає, наприклад: "ТОВАРИШУ МАЙОРЕ, ЧЕТВЕРТИЙ КАРАУЛ ДО ЗДАВАННЯ ЧЕРГУВАННЯ ГОТОВИЙ. НАЧАЛЬНИК КАРАУЛУ СТАРШИЙ ЛЕЙТЕНАНТ ЗАЙЧЕНКО".

22. Начальник підрозділу (його заступник) вітається з особовим складом караулу і дає команду "ВІЛЬНО" та перевіряє готовність особового складу караулу, який заступає до несення караульної служби, дає оцінку діям особового складу караулу, який здає чергування, робить висновки, після чого подає команду, наприклад: "КАРАУЛИ, ШИКУЙСЬ, СТРУНКО! ДЛЯ ПРИЙМАННЯ - ЗДАВАННЯ ЧЕРГУВАННЯ ВІЛЬНО, РОЗІЙДИСЬ!".

За цією командою особовий склад караулу приступає до здавання і приймання чергування.

23. Начальник караулу, який заступає на чергування, перевіряє закріплені ЗІЗОД, справність спеціальної техніки, обладнання та оснащення, засобів телекомунікації та інформатизації, зв’язку та оповіщення, стан службових приміщень і території, керує особовим складом.

24. Начальник караулу, який здає чергування, передає оперативно-службові документи, вживає заходів для усунення виявлених недоліків.

25. Особовий склад караулу, який заступає на чергування, повинен згідно з табелем оперативного розрахунку й опису прийняти від караулу, який здає чергування, спеціальну техніку, обладнання та оснащення телекомунікації та інформатизації, зв’язку та оповіщення, оперативно-службову документацію, перевірити стан території підрозділу та службових приміщень.

26. Резервна спеціальна техніка, обладнання та оснащення приймаються командирами відділень, водіями і пожежними, призначеними начальником караулу, який заступає на чергування.

27. Про результати здавання і приймання чергування пожежні та водії доповідають командирам відділень, а командири відділень, диспетчери (радіотелефоністи), пожежні, які змінюються з постів (дозорів), і особи внутрішнього наряду доповідають безпосередньо начальникам своїх караулів.

28. Після доповіді посадових осіб караулу щодо приймання чергування начальник караулу, який заступає на чергування, узагальнює інформацію та готує стройову записку по підрозділу.

29. Начальники караулів після здавання і приймання чергування ставлять підписи на листі наряду Книги служби та доповідають про здачу і прийом чергування начальнику підрозділу.

30. Начальник підрозділу (його заступник), прийнявши від начальників караулів доповіді про здавання і приймання чергування, затверджує наряд на службу та переглядає Журнал стройових записок (додаток 8) щодо наявності сил та засобів на добу.

31. Після перевірки і підтвердження відповідності відомостей стройової записки начальник підрозділу (його заступник) віддає наказ начальнику караулу, який заступає на чергування, на передачу відомостей стройової записки до ОКЦ територіального органу ДСНС України.

32. Начальник підрозділу дає розпорядження диспетчеру (радіотелефоністу) про подачу сигналу "ВІДБІЙ".

За цією командою диспетчер (радіотелефоніст) подає два коротких звукових сигнали.

33. Газодимозахисники караулу, які здають чергування, знімають зі спеціальної техніки кисневі апарати захисту органів дихання та зору, а газодимозахисники караулу, які заступають на чергування, ставлять їх в оперативний розрахунок.

34. Якщо в підрозділі використовуються апарати на стисненому повітрі, особовий склад караулу, який заступає на чергування, проводить перевірку справності та функціонування цих апаратів та ставить їх в оперативний розрахунок. Після чого особовий склад караулу, який здав чергування, вважається вільним від несення служби.

35. Начальник підрозділу (його заступник) забезпечує проходження водіями медичного огляду.

36. Якщо зміна постових і дозорних займає більше часу, ніж проводяться здавання і приймання спеціальної техніки, обладнання та оснащення, приміщень та території в самому караулі, проведення зміни чергових караулів не затримується. Для прийняття доповіді від особового складу постів і дозорів залишається начальник караулу, який здав чергування.

37. У разі отримання сигналу "ТРИВОГА" під час зміни після подачі сигналу "ВІДБІЙ", але до заміни ЗІЗОД на надзвичайні ситуації (події) або пожежі виїжджає караул, який здає чергування, а караул, який заступає на чергування, залишається в розташуванні підрозділу і виконує розпорядження начальника підрозділу.

38. Затримка в проведенні зміни караулів допускається лише в разі виїзду караулу за сигналом "ТРИВОГА" або здійснення на цей час робіт із ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій (подій), пожеж (зміна постових і дозорних у цьому разі проводиться своєчасно).

39. Якщо в час, передбачений для проведення зміни, особовий склад продовжує перебувати на місці ліквідації наслідків надзвичайної ситуації (події) або пожежі і робота може перевищувати одну годину, то проведення зміни може здійснюватися на місці виконання цих робіт.

Доставка особового складу караулу на місце ліквідації наслідків надзвичайної ситуації (події) або пожежі здійснюється на резервній техніці.

40. Внутрішній порядок у караулах забезпечується особовим складом згідно із розпорядком дня.

41. Особовий склад караулу під час чергування перебуває в установленій формі одягу, а особи внутрішнього наряду, крім того, повинні мати головні убори.

42. За температури навколишнього середовища 25°С і вище особовий склад може перебувати в приміщеннях та під час виконання господарських робіт у легких фуфайках (футболках).

43. Не дозволяється відлучатися особовому складу чергового караулу з підрозділу без поважних причин та без погодження з начальником караулу.

44. Начальнику караулу дозволено направляти особовий склад із підрозділу для виконання доручень, пов’язаних із несенням внутрішньої служби, а також у разі хвороби.

45. Особовий склад караулу повинен розташовуватися в підрозділі таким чином, щоб за сигналом "ТРИВОГА" караул був готовий до виїзду в повному складі в найкоротший термін.

46. Усі зовнішні двері службових приміщень караулу, за винятком вхідних, що знаходяться під наглядом осіб, які несуть службу у внутрішньому наряді, у нічний час зачиняються на замок.

47. У караульному приміщенні, гаражі і проходах до них забороняється розміщувати меблі, тримати інвентар, обладнання та інші предмети на сходових клітках, неподалік спускових стовпів і дверних отворів, застеляти килимами, доріжками підлогу в караульному приміщенні, навчальному класі, гаражі і на шляху руху особового складу за сигналом "ТРИВОГА".

48. Для підрозділів, які обслуговують об’єкти на договірних засадах, перелік обладнання приміщень може змінюватися за узгодженням із територіальним органом ДСНС України.

49. Розпорядок дня чергового караулу встановлюється начальником гарнізону ОРС ЦЗ.

50. Особовий склад чергового караулу у нічний час (з відбою і до підйому) відпочиває лежачи (спить) у караульному приміщенні, за винятком осіб, які несуть службу у внутрішньому наряді, на постах і в дозорах.

51. Особовий склад караулу відпочиває в костюмах літніх повсякденних робочих із розстебнутим коміром куртки, знімає взуття і ремені.

За температури навколишнього середовища 25°С і вище особовий склад підрозділів може відпочивати в легких фуфайках (футболках).

52. Диспетчерам (радіотелефоністам), які виконують обов’язки цілодобово, дозволяється відпочивати (спати) у нічний час не більше половини часу з відбою до підйому караулу, із обов’язковою заміною їх на цей час підмінним диспетчером (радіотелефоністом).

1. Внутрішній наряд караулу призначається з осіб чергового караулу для охорони спеціальної техніки, обладнання, оснащення, службових приміщень і території підрозділу, підтримання встановленого порядку.

2. Особи, які несуть службу у внутрішньому наряді, підпорядковуються начальнику чергового караулу.

3. Склад внутрішнього наряду підрозділу залежить від штатної чисельності караулу і визначається начальником підрозділу.

4. Для несення служби у внутрішньому наряді призначаються особи з усього складу чергового караулу з розрахунку рівномірного розподілу навантаження на весь особовий склад караулу як протягом чергової доби, так і протягом місяця, у тому числі з урахуванням виду наряду і черговості змін.

5. Передбачається такий склад внутрішнього наряду:

1) черговий по караулу;

2) днювальний по гаражу підрозділу;

3) постовий біля фасаду підрозділу.

6. Особи внутрішнього наряду за сигналом "ТРИВОГА" виїжджають у складі караулу.

7. Порядок охорони службових приміщень підрозділу на час виїзду караулу встановлюється начальником підрозділу.

8. Зміна осіб внутрішнього наряду проводиться в час, визначений начальником підрозділу.

9. Начальник караулу (черговий по караулу) за десять хвилин до часу зміни постів ставить до відома та проводить інструктаж з особами чергового караулу, які заступають у внутрішній наряд.

10. Після проведення інструктажу начальник караулу (черговий по караулу) проводить зміну осіб внутрішнього наряду безпосередньо на постах.