З метою виконання положень Повітряного кодексу України, Указу Президента України від 15 січня 1998 року N 17 "Про невідкладні заходи щодо забезпечення безпеки авіації України", для запровадження регулярної перевірки фінансово-економічної спроможності виконання експлуатантами норм і правил з питань безпеки авіації

1. Затвердити Інструкцію про порядок перевірки фінансово-економічної спроможності виконання експлуатантами норм і правил з питань безпеки авіації (додається).

2. Директору департаменту власності та корпоративних прав (Петровський О.М.):

2.1. Забезпечити подання цього наказу в установленому порядку на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України.

2.2. Довести зазначену Інструкцію до відома всіх експлуатантів.

3. Контроль за виконанням цього наказу покласти на першого заступника Голови Давидова О.М.

1.1. Ця Інструкція, розроблена на виконання Указу Президента України від 15 січня 1998 року N 17 "Про невідкладні заходи щодо забезпечення безпеки авіації України", поширюється на українських експлуатантів незалежно від форм власності та відомчої належності.

1.2. Інструкція встановлює порядок перевірки фінансово-економічної спроможності виконання експлуатантами норм і правил з питань безпеки авіації.

1.3. Інструкція використовується посадовими особами Державної служби України з нагляду за забезпеченням безпеки авіації (далі - Державіаслужба) при виконанні офіційних дій щодо перевірки фінансово-економічної спроможності виконання експлуатантами норм і правил з питань безпеки авіації.

1.4. В Інструкції терміни мають такі значення:

безпека польотів - комплексна характеристика повітряного транспорту та авіаційних робіт, що визначає здатність виконувати польоти без загрози для життя і здоров'я людей;

бізнес-план - опис запланованої комерційної діяльності експлуатанта на відповідний період, який включає дії з розвитку ринку і вкладень капіталу, фінансові й економічні наслідки таких дій;

звіт керівництва - опис надходжень і витрат за відповідний період, що включає розподіл між діяльністю, яка належить до повітряних перевезень, та іншими видами діяльності;

припинення дії сертифіката - офіційна процедура Державіаслужби, яка фіксує тимчасове припинення дії сертифіката з правом відновлення його дії після усунення недоліків, що призвели до припинення;

стандартизований рівень забезпечення авіаційної безпеки - це рівень, що визначається вимогами чинних в Україні норм з питань авіаційної безпеки, які не суперечать стандартам Міжнародної організації цивільної авіації (ІКАО);

фінансово-економічна спроможність виконання експлуатантами норм і правил з питань безпеки авіації - можливість забезпечення надійних і адекватних послуг визначеної інтенсивності за умови гарантії роботи експлуатанта на рентабельному економічному рівні та найвищому рівні безпеки.

2.1. Наявність бізнес-плану, який засвідчує можливість діяльності експлуатанта, та гарантії його виконання.

2.2. Сплата за державні послуги, що пов'язані зі здійсненням авіаційної діяльності, обов'язковість яких установлюється чинним законодавством.

2.3. Виплата заробітної платні працівникам експлуатанта та укомплектованість штатного розкладу персоналом у частині, що стосується авіаційної діяльності експлуатанта.

2.4. Відсутність простроченої кредиторської заборгованості за всіма видами забезпечення, пов'язаними зі здійсненням авіаційної діяльності, а саме: оренда або лізинг повітряних суден, обов'язкове авіаційне страхування, технічне обслуговування, аеронавігаційне обслуговування, метеозабезпечення, аеропортове обслуговування, пошукові й рятувальні роботи.

2.5. Відсутність простроченої фінансової заборгованості за договорами та зобов'язаннями, пов'язаними зі здійсненням авіаційної діяльності.

3.1. Експлуатант повинен подати до Державіаслужби бізнес-план, який уміщує: показники виконання своїх фактичних та потенційних зобов'язань, установлених на основі реалістичних припущень протягом 24 місяців з початку діяльності; загальну характеристику експлуатанта; організаційну структуру, штатний розклад та фактичну укомплектованість; обґрунтування можливості покриття своїх постійних та змінних витрат на виконання повітряних перевезень та авіаційних робіт протягом 3 місяців після початку експлуатації без урахування надходжень за цей період; обґрунтування запланованого рівня доходів і витрат з урахуванням прогнозованої вартості палива, потенційного рівня цін і тарифів та заробітної плати, технічного обслуговування, амортизації, рівня аеропортових та аеронавігаційних зборів, страхування, курсу валют, а також прогнозу завантаження та виручки; розрахунок показників собівартості льотної години; подання наявних та очікуваних джерел фінансування.

3.2. Експлуатант повинен визначити розмір початкових витрат у період подання заявки до початку експлуатації - зокрема, способи покриття таких витрат.

3.3. Посадова особа, яка здійснює перевірку, повинна засвідчити в акті перевірки можливість виконання експлуатантом усіх вимог, перелічених у цьому розділі. У цьому випадку в акті робиться висновок про потенційну спроможність експлуатанта забезпечувати належний рівень виконання ним норм і правил з питань безпеки авіації. В інших випадках приймається рішення про неможливість експлуатанта забезпечувати належне виконання норм і правил з питань безпеки авіації та неможливість видачі сертифіката експлуатанта.

4.1. Посадова особа, яка здійснює перевірку, установлює ступінь виконання експлуатантом бізнес-плану, який визначається в акті перевірки.

Експлуатант повинен надати особі, яка здійснює перевірку, необхідні форми бухгалтерського обліку та статистичної звітності, які містять відповідну інформацію.

Посадова особа, яка здійснює перевірку, в акті перевірки зазначає відсутність або наявність і розмір заборгованості зі сплати загальнодержавних та місцевих податків і зборів (обов'язкових платежів). При потребі посадова особа Державіаслужби, яка здійснює перевірку, може одержувати в установленому порядку від центральних та місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування інформацію, документи і матеріали, необхідні для виконання покладених на неї завдань.

4.2. При перевірці встановлюється наявність заборгованості за державні послуги, які пов'язані з державним регулюванням діяльності цивільної авіації, а саме: реєстрацією, сертифікацією, ліцензуванням, одержанням дозволів щодо доступу на ринок авіаційних перевезень та робіт.