Відповідно до пункту 49 Порядку спеціального використання лісових ресурсів , затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2007 р. № 761, підпункту 7.174 пункту 4 Положення про Міністерство аграрної політики та продовольства України , затвердженого Указом Президента України від 23 квітня 2011 р. № 500, та підпункту 3 пункту 10 Положення про Державне агентство лісових ресурсів України , затвердженого Указом Президента України від 13 квітня 2011 р. № 458,

1. Затвердити Правила використання корисних властивостей лісів , що додаються.

2. Департаменту землеробства (Демидов О.А.) забезпечити подання цього наказу на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України.

3. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.

4. Контроль за виконанням цього наказу залишаю за собою.

1.1. Ці Правила встановлюють норми і вимоги щодо використання корисних властивостей лісів для культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних, туристичних і освітньо-виховних цілей та проведення науково-дослідних робіт.

1.2. Використання корисних властивостей лісів може здійснюватись у порядку загального та спеціального використання.

1.3. У порядку загального використання корисних властивостей лісів громадяни мають право вільно, безоплатно та без видачі спеціального дозволу на використання лісових ресурсів перебувати у лісах державної та комунальної власності, а також за згодою власника - у лісах приватної власності. Використання корисних властивостей лісів здійснюється громадянами з метою задоволення власних культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних та туристичних цілей.

1.4. Використання корисних властивостей лісів у порядку спеціального використання поділяється на постійне або тимчасове та здійснюється постійними або тимчасовими лісокористувачами, власниками лісів. Тимчасове користування може бути довгостроковим та короткостроковим.

1.5. Використання корисних властивостей лісів на умовах довгострокового тимчасового користування здійснюється на підставі договору довгострокового тимчасового користування лісами, який укладається між постійним лісокористувачем або власником лісів, з одного боку, та тимчасовим лісокористувачем, з іншого боку, після прийняття рішення відповідними органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування.

1.6. Використання корисних властивостей лісів на умовах короткострокового тимчасового користування здійснюється на підставі лісового

квитка, який видається тимчасовому лісокористувачу в установленому порядку постійним лісокористувачем або власником лісів.

1.7. У порядку спеціального використання корисні властивості лісів можуть використовуватись постійними та тимчасовими лісокористувачами, власниками лісів.

1.8. Використання корисних властивостей лісів на територіях та об'єктах природно-заповідного фонду здійснюється з дотриманням їх режиму відповідно до вимог чинного природоохоронного законодавства та цих Правил.

2.1. Використання корисних властивостей лісів у порядку спеціального використання здійснюється на виділених для цієї мети лісових ділянках.

2.2. Виділення лісових ділянок у тимчасове користування здійснюється без вилучення земельної лісової ділянки у постійного лісокористувача (власника лісів). Передача тимчасовими лісокористувачами виділених їм лісових ділянок іншим особам не допускається.

2.3. Лісові ділянки для проведення освітньо-виховних цілей виділяються навчальним та освітньо-виховним закладам, що здійснюють освітньо-виховну діяльність, пов’язану з поширенням знань у галузі лісового господарства або екології.

2.4. Лісові ділянки для проведення науково-дослідних робіт виділяються науковим установам та іншим установам і закладам, які мають у своєму складі спеціалізований підрозділ, що здійснює наукову діяльність у сфері лісового господарства або екології.

2.5. Виділення лісової ділянки на місцевості для використання корисних властивостей лісів здійснює постійний лісокористувач (власник лісів).

2.6. Передача лісової ділянки тимчасовому лісокористувачу проводиться за актом приймання-передачі з дотриманням вимог Порядку спеціального використання лісових ресурсів , затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2007 року № 761, та цих Правил.

2.7. Строки надання у довгострокове тимчасове користування лісів та розміри лісових ділянок, що виділяються у тимчасове користування, повинні відповідати реальним можливостям тимчасового лісокористувача для їх ефективного використання (наявність необхідних фінансових та матеріальних ресурсів, кваліфікованих кадрів, господарських можливостей тощо).

3.1. Оцінка рекреаційної придатності лісів здійснюється при лісовпорядкуванні методами ландшафтної таксації на лісотипологічній основі або при обстеженнях, які виконують постійні лісокористувачі (власники лісів).

3.2. При оцінці рекреаційної придатності лісів визначаються такі показники:

тип ландшафту;

ступінь стійкості до рекреаційних навантажень;

стадії рекреаційної дигресії;

рекреаційна, санітарно-гігієнічна та естетична оцінки;

оцінка пішохідної доступності;

ступінь благоустрою території;

доступність території для огляду тощо.

3.3. Ліси за придатністю до використання корисних властивостей лісів поділяються на рекреаційно придатні, багатофункціональні і рекреаційно непридатні.

3.4. До рекреаційно придатних лісів належать:

ліси у межах міст, селищ та інших населених пунктів;

ліси навколо нелінійних рекреаційних об’єктів;

смуги лісу вздовж постійних, затверджених в установленому порядку, лінійних рекреаційних об’єктів.

3.5. До багатофункціональних лісів належать ліси різних категорій із високим рекреаційним потенціалом, у яких рекреаційна функція не є основною.

У багатофункціональних лісах одночасно із використанням рекреаційних якостей насаджень поєднуються всі види лісокористування з урахуванням специфіки кожного об’єкта та інтенсивності його використання в рекреаційних цілях.

3.6. До рекреаційно непридатних лісів належать:

ліси на територіях та об’єктах природно-заповідного фонду, де заборонена рекреаційна діяльність;

ліси, що розташовані у межах поясів зон санітарної охорони водних об’єктів;

ліси наукового призначення, унікальні за породним складом, продуктивністю і генетичними властивостями лісові ділянки, на яких зростають реліктові, ендемічні види дерев, що мають велике наукове значення;

захисні ліси на стрімких гірських схилах, у селенебезпечних басейнах та на схилах лавинонебезпечних басейнів;

лісові ділянки із стиглими і перестійними деревостанами, можливими для експлуатації;

лісові ділянки із деревостанами, можливими для експлуатації, за один клас до віку стиглості;