Відповідно до статті 25 Закону України "Про фізичний захист ядерних установок, ядерних матеріалів, радіоактивних відходів, інших джерел іонізуючого випромінювання", з метою забезпечення державного регулювання при здійсненні заходів з фізичного захисту

1. Затвердити Вимоги до зон обмеження доступу, контролю та управління доступом у зони обмеження доступу, що додаються.

2. Департаменту з питань ядерної захищеності та радіаційної безпеки (Кушка В.М.) подати цей наказ до Міністерства юстиції України на державну реєстрацію в установленому порядку.

3. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.

4. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника Голови Макаровську О.А.

1.1. Ці Вимоги обов'язкові для виконання експлуатуючими організаціями та іншими ліцензіатами, які відповідно до законодавства є відповідальними за фізичний захист ядерних установок, ядерних матеріалів, об'єктів, призначених для поводження з радіоактивними відходами, інших джерел іонізуючого випромінювання (далі - ліцензіати), та спрямовані на забезпечення єдиного підходу до визначення та створення зон обмеження доступу при будівництві та реконструкції ядерних установок, об'єктів, призначених для поводження з радіоактивними відходами, інших джерел іонізуючого випромінювання (далі - об'єкти), реконструкції та технічному переоснащенні систем фізичного захисту діючих об'єктів.

Згідно з обмеженнями, що запроваджуються у зв’язку з необхідністю забезпечення національної безпеки України, інформація про фізичний захист є інформацією з обмеженим доступом. Інформація про фізичний захист з обмеженим доступом, що належить до категорії "конфіденційна інформація", визначається з дотриманням вимог Закону України "Про інформацію" за переліком, згідно з додатком до цих Вимог.

1.2. У цих Вимогах терміни вживаються у такому значенні:

виділений особливо важливий технічний елемент II виду - один із критичної сукупності особливо важливих технічних елементів ядерної установки II виду, рівень фізичного захисту якого відповідає рівню фізичного захисту особливо важливого технічного елемента ядерної установки I виду;

внутрішньооб'єктовий режим - виконання вимог фізичного захисту, ядерної, радіаційної та пожежної безпеки особами, що знаходяться в зонах обмеження доступу ядерної установки, об'єкта, призначеного для поводження з радіоактивними відходами, іншими джерелами іонізуючого випромінювання;

заборонені предмети та речовини - визначені законодавством предмети, матеріали та речовини, вільне пересування з якими в межах зон обмеження доступу обмежується;

зона контрольованого доступу - споруди, будівлі, їх частини, земельні ділянки, що не знаходяться в межах захищеної зони, в яких розташовуються ядерні матеріали III категорії, радіоактивні відходи II категорії, об'єкти, призначені для поводження з радіоактивними відходами II категорії, джерела іонізуючого випромінювання I-III категорії, системи, елементи систем, комунікації, що пов'язані з ядерною установкою, здійснення незаконних дій щодо яких може призвести до неприйнятних радіаційних наслідків;

контрольно-пропускний пункт - місце на межі захищеної зони, зони контрольованого доступу для контролю та управління проходом людей або проїздом транспортних засобів у порядку, встановленому пропускним режимом;

критична сукупність особливо важливих технічних елементів II виду - мінімальний набір особливо важливих технічних елементів ядерної установки II виду, вчинення протиправних дій щодо кожного елемента з набору одночасно чи в певній послідовності може призвести до неприйнятних радіаційних наслідків;

особливо важливий технічний елемент II виду - особливо важливий технічний елемент ядерної установки, вчинення протиправних дій щодо якого не призводить до неприйнятних радіаційних наслідків без вчинення протиправних дій щодо одного або декількох інших особливо важливих технічних елементів ядерної установки одночасно або в певній послідовності;

особливо важливий технічний елемент I виду - особливо важливий технічний елемент ядерної установки, вчинення протиправних дій щодо якого може призвести до неприйнятних радіаційних наслідків;

помилка II роду - надання засобами контролю та управління доступом дозволу на прохід через контрольно-пропускний пункт чи пункт контролю доступу особі, яка не має на це право;

помилка I роду - заборона засобами контролю та управління доступом проходу через контрольно-пропускний пункт чи пункт контролю доступу особі, яка має на це право;

пропускний режим - сукупність організаційно-правових та інженерно-технічних заходів, спрямованих на недопущення несанкціонованого проходу людей та проїзду транспортних засобів, пронесення та провезення заборонених предметів і речовин у зони/із зон обмеження доступу;

пункт контролю доступу - місце на межі особливо важливої зони, внутрішньої зони, життєво важливого місця для здійснення контролю та управління проходом людей чи проїздом технологічного транспорту;

чутливі цілі правопорушників - особливо важливі технічні елементи ядерної установки I виду, виділені особливо важливі технічні елементи ядерної установки II виду, а також ядерні матеріали, радіоактивні відходи, інші джерела іонізуючого випромінювання, вчинення протиправних дій щодо яких може призвести до неприйнятних радіаційних наслідків.

Інші терміни вживаються у значенні, наведеному в законодавстві з фізичного захисту.

1.3. Об'єкти, ядерні та інші радіоактивні матеріали залежно від їх категорій розташовуються у відповідних зонах обмеження доступу.

1.4. Зонами обмеження доступу є:

захищена зона;

особливо важлива зона;

внутрішня зона;

зона контрольованого доступу.

1.5. Усередині зон обмеження доступу розташовуються життєво важливі місця.

1.6. Зони обмеження доступу та життєво важливі місця створюються із врахуванням принципів глибокоешелонованого та збалансованого захисту, диференційованого підходу.

1.7. До заходів із створення зон обмеження доступу та життєво важливих місць, їх обладнання інженерно-технічними засобами системи фізичного захисту об'єкта (далі - інженерно-технічні засоби) належать заходи з:

визначення меж зон обмеження доступу та життєво важливих місць;

влаштування на межах захищених зон і зон контрольованого доступу контрольно-пропускних пунктів, на межах особливо важливих і внутрішніх зон, життєво важливих місць пунктів контролю доступу;

обладнання меж зон обмеження доступу та життєво важливих місць фізичними бар'єрами, які забезпечують збалансований захист;

обладнання зон обмеження доступу та життєво важливих місць засобами виявлення, телевізійного спостереження та оцінки сигналу тривоги, контролю та управління доступом, зв'язку, освітлення;

обладнання розподільних пристроїв кабельних комунікацій та корпусів інженерно-технічних засобів засобами індикації втручання з відображенням сигналу про втручання на центральному пульті фізичного захисту;

забезпечення інженерно-технічних засобів електроживленням від двох незалежних із взаємним резервуванням промислових джерел та одного автономного джерела на час, не менше ніж 4 години.

1.8. Зони обмеження доступу обладнуються інженерно-технічними засобами, визначеними у проектній документації на будівництво або реконструкцію об'єкта, реконструкцію системи фізичного захисту об'єкта.

1.9. Інженерно-технічні засоби, якими обладнані зони обмеження доступу та життєво важливі місця, не знижують рівень ядерної, радіаційної та пожежної безпеки на об'єкті.

1.10. Інженерно-технічні засоби разом з процедурами фізичного захисту, діями персоналу підрозділів фізичного захисту та з охорони забезпечують:

запобігання здійсненню протиправних дій правопорушниками щодо чутливих цілей;

виявлення правопорушників до критичної точки виявлення;

санкціонований прохід осіб і проїзд транспортних засобів через межі зон обмеження доступу та життєво важливих місць;

виявлення на межах зон обмеження доступу заборонених предметів і речовин;

затримку просування правопорушників до чутливих цілей;

переривання дій правопорушників;

нейтралізацію правопорушників.

1.11. Сигнали від технічних засобів і керованих інженерних засобів, якими обладнані зони обмеження доступу, виводяться на центральний пульт фізичного захисту, а також можуть виводитися на локальні пульти фізичного захисту.

1.12. Ліцензіат забезпечує постійну працездатність інженерно-технічних засобів і відповідність їх експлуатаційних характеристик вимогам законодавства.

1.13. Кількість контрольно-пропускних пунктів і пунктів контролю доступу на межах зон обмеження доступу, місця їх розташування та пропускна здатність визначаються з урахуванням вимог ядерної, радіаційної та пожежної безпеки та мають бути зведені до необхідного мінімуму.

1.14. Доступ осіб і транспортних засобів у зони обмеження доступу та життєво важливі місця, переміщення осіб і транспортних засобів у зонах обмеження доступу та життєво важливих місцях здійснюються відповідно до встановлених на об'єкті вимог пропускного та внутрішньооб'єктового режимів.

2.1. Межа захищеної зони об'єкта визначається в проектній документації на будівництво або реконструкцію об'єкта.

2.2. Фізичними бар'єрами на межі захищеної зони є огородження, загородження, зовнішні стіни споруд і будівель тощо, що розташовані на межі захищеної зони.

Огородження на межі захищеної зони поділяються на зовнішні та внутрішні.

2.2.1. Зовнішнє огородження встановлюється на межі захищеної зони, внутрішнє огородження розташовується на відстані, не меншій ніж 9,0 метрів від зовнішнього огородження.

2.2.2. Зовнішнє та внутрішнє огородження захищеної зони виконуються з сітчастих або ґратчастих металевих конструкцій. Допускається виконання зовнішнього огородження із залізобетонних конструкцій.

Огородження захищеної зони мають мінімально допустиму кількість вигинів, просту довговічну конструкцію та не містять конструктивних елементів, що можуть бути використані правопорушником для їх подолання.

2.2.3. Висота зовнішнього та внутрішнього огородження визначається з врахуванням об'єктової проектної загрози, рельєфу місцевості, кліматичних умов регіону розташування об'єкта та не може бути меншою ніж 2,5 метрів для зовнішнього огородження та не менше ніж 2 метри - для внутрішнього огородження.

Вздовж зовнішнього огородження захищеної зони встановлюється протипідкопний фізичний бар'єр на глибину не меншу 0,5 метра.

2.2.4. На внутрішніх і зовнішніх огородженнях захищеної зони в разі необхідності встановлюються додаткові фізичні бар'єри.

2.3. Забезпечення збалансованого захисту вздовж усієї межі захищеної зони досягається шляхом обладнання фізичними бар'єрами та у разі необхідності пристроями індикації втручання вікон та дверей першого, другого та останнього поверхів у зовнішніх стінах будівель і споруд, розташованих на межі захищеної зони, дверей і кришок люків, що виходять на дахи цих будівель і споруд.

2.4. Територія, прилегла до зовнішнього огородження захищеної зони, зовнішніх стін споруд і будівель, розташованих на межі захищеної зони, очищується від дерев, кущів, іншої рослинності, будь-яких предметів на ширину, не меншу ніж 5 метрів.

2.5. Територія захищеної зони, прилегла до внутрішнього огородження захищеної зони, стін споруд і будівель, розташованих на межі захищеної зони, очищується від дерев, кущів, іншої рослинності на ширину, не меншу ніж 3 метри.

2.6. На території, прилеглій до зовнішнього огородження захищеної зони, в місцях можливого вторгнення правопорушників з використанням транспортних засобів встановлюються протитаранні пристрої, здатні протистояти вторгненню правопорушників, характеристики яких визначені в об'єктовій проектній загрозі.

2.7. Між зовнішнім і внутрішнім огородженнями захищеної зони знаходиться заборонена зона, територія якої повинна бути очищена від будь-якої рослинності.

2.8. У забороненій зоні для затримки правопорушників розміщуються загородження з спіралей колючого дроту або ріжучої стрічки. Загородження не перешкоджають технічним засобам системи фізичного захисту виконувати їх функції.

2.9. На території забороненої зони забороняється розташовувати будь-які споруди, комунікації, конструкції, що не належать до інженерно-технічних засобів.

2.10. У внутрішньому огородженні захищеної зони не більше ніж через кожні 500 метрів влаштовуються хвіртки, до яких підводяться дороги або стежки.

2.11. Виявлення зовнішнього правопорушника у забороненій зоні забезпечується створенням у ній не менше двох рубежів безперервного виявлення. Засоби виявлення кожного рубежу відрізняються за принципом дії, не впливають на роботу один одного та вимагають застосування правопорушниками різних способів для їх подолання.

Ймовірність виявлення в забороненій зоні кожним рубежем безперервного виявлення є не менше ніж 0,94.

2.12. Територія забороненої зони обладнується засобами телевізійного спостереження та оцінки сигналу тривоги.

Засоби телевізійного спостереження та оцінки сигналу тривоги забезпечують ідентифікацію предмета розміром 0,3х0,3х0,3 метра в будь-якому місці забороненої зони у будь-який час доби.

2.13. Заборонена зона обладнується засобами тривожного зв'язку, охоронного освітлення та стежкою варти.

2.14. Опори засобів телевізійного спостереження та оцінки сигналу тривоги, освітлення розташовуються не ближче 3 метрів від зовнішнього огородження захищеної зони та не перешкоджають засобам виявлення виконувати їх функцій.

2.15. Повітряні технологічні комунікації об'єкта, що перетинають заборонену зону, обладнуються інженерно-технічними засобами, що забезпечують збалансований захист межі захищеної зони.

2.16. Підземні технологічні комунікації об'єкта, що перетинають заборонену зону, обладнуються фізичними бар'єрами та пристроями індикації втручання. Розташовані в захищеній зоні люки цих комунікацій обладнуються запірними пристроями.

2.17. Територія захищеної зони очищується від дерев, кущів, іншої рослинності, які перешкоджають візуальному спостереженню та телеспостереженню за ситуацією на території зони та здійсненню персоналом підрозділу з охорони своїх функцій.

2.18. На території захищеної зони поза межами забороненої зони за результатами оцінки вразливості об'єкта в разі необхідності на ймовірних маршрутах пересування правопорушників розташовуються фізичні бар'єри, укриття для охорони, засоби виявлення, телевізійного спостереження та оцінки сигналу тривоги.

Засоби виявлення розташовуються до критичної точки виявлення.

2.19. На межі захищеної зони розташовуються контрольно-пропускні пункти, а саме:

контрольно-пропускні пункти проходу людей;

контрольно-пропускні пункти проїзду автомобільного транспорту;

контрольно-пропускні пункти проїзду залізничного транспорту.

2.20. Кількість, пропускна здатність контрольно-пропускних пунктів і місця їх розташування на межі захищеної зони залежать від особливостей технологічних процесів, які здійснюються на об'єкті, та проектної чисельності персоналу об'єкта, з врахуванням чисельності персоналу в денних, вечірніх і нічних змінах, чисельності персоналу підрядників.

2.21. Обладнання контрольно-пропускних пунктів проходу людей засобами контролю та управління доступом забезпечує:

виявлення спроби силового подолання правопорушниками інженерних засобів контрольно-пропускного пункту;

затримку правопорушників на межі захищеної зони;

ймовірність помилки I роду не більше, ніж 0,001, ймовірність помилки II роду не більше, ніж 0,005;

застосування перепусток;

перевірку належності перепустки до перепусток, діючих на об'єкті;

ідентифікацію особи, що запитує дозволу на прохід, не менше, ніж за двома наданими їй чи фактичними її ознаками;

перевірку відповідності часу запиту на прохід встановленому для особи часу проходу;

прохід тільки однієї особи за одним запитом;

управління проходом з пульта фізичного захисту;

заборону проходу особи за командою з пульта фізичного захисту;

своєчасний прохід персоналу підрозділів аварійно-рятувальної служби;

своєчасну евакуацію персоналу об'єкта, персоналу підрядників, відряджених, відвідувачів у випадку надзвичайної або кризової ситуації на об'єкті.

2.22. Обладнання контрольно-пропускних пунктів проїзду автомобільного та залізничного транспорту засобами контролю та управління доступом забезпечує:

санкціонований проїзд транспортного засобу;

санкціонований прохід осіб, які здійснюють управління транспортним засобом або супроводжують вантаж;

недопущення вторгнення правопорушників, характеристики яких визначені в об'єктовій проектній загрозі, у зону обмеження доступу через контрольно-пропускні пункти за допомогою транспортного засобу;

блокування у разі необхідності транспортного засобу;

своєчасний в'їзд в захищену зону карет швидкої медичної допомоги, транспортних засобів підрозділів аварійно-рятувальної служби, транспортних засобів і бойової техніки сил допомоги ззовні.

2.23. Обладнання контрольно-пропускних пунктів стаціонарними та ручними засобами виявлення заборонених предметів і речовин забезпечує перевірку осіб і транспортних засобів, що перетинають межі захищеної зони, на наявність заборонених предметів і речовин.

2.24. Обладнання контрольно-пропускних пунктів засобами телевізійного спостереження та оцінки сигналу тривоги забезпечує ідентифікацію операторами центрального пульта фізичного захисту осіб і транспортних засобів при їх проході/проїзді через контрольно-пропускні пункти, предмета розміром 0,3х0,3х0,3 метра в будь-якому місцезнаходженні на території контрольно-пропускного пункту проходу людей та на оглядовому майданчику контрольно-пропускного пункту проїзду транспортних засобів.

2.25. Засоби освітлення контрольно-пропускних пунктів при нормальній експлуатації об'єкта, в умовах надзвичайних і кризових ситуацій забезпечують освітленість:

на контрольно-пропускних пунктах проходу людей - не менше 150 люкс;

на контрольно-пропускних пунктах проїзду транспортних засобів - не менше 15 люкс;

при огляді транспортного засобу - не менше 150 люкс.

2.26. Кабіни чатових і укриття для охорони, що розташовані на контрольно-пропускних пунктах, забезпечують захист персоналу підрозділу з охорони від ураження стрілецькою зброєю.

2.27. На території контрольно-пропускних пунктів проїзду автомобільного та залізничного транспорту створюються оглядові майданчики, межі яких обладнуються інженерно-технічними засобами системи фізичного захисту, а саме:

дистанційно керованими зовнішніми та внутрішніми воротами;

огородженнями;

засобами виявлення;

засобами телевізійного спостереження та оцінки сигналу тривоги.