Відповідно до Закону України "Про Національну гвардію України", постанови Кабінету Міністрів України від 04 серпня 2000 року № 1225 "Про затвердження Положення про порядок обліку, зберігання, списання та використання військового майна у Збройних Силах" та з метою технічного забезпечення зв’язку в Національній гвардії України НАКАЗУЮ:

1. Затвердити Положення про технічне забезпечення зв’язку в Національній гвардії України, що додається.

2. Головному управлінню Національної гвардії України забезпечити подання цього наказу на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України в установленому порядку.

3. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.

4. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника Міністра генерал-полковника Ярового С.А.

1. Це Положення визначає організацію та завдання технічного забезпечення зв’язку, обов’язки посадових осіб з технічного забезпечення зв’язку, організацію експлуатації і загальні правила технічного обслуговування, ремонту, зберігання, списання майна зв’язку в Національній гвардії України (далі - НГУ).

Технічне забезпечення зв’язку являє собою комплекс заходів з укомплектування оперативно-територіальних об’єднань, з’єднань, військових частин і підрозділів, вищих навчальних закладів, навчальних військових частин (центрів), баз, установ та закладів, що не входять до складу оперативно-територіальних об’єднань Національної гвардії України (далі - військові частини), майном зв’язку, підтримання його в постійній готовності до використання за призначенням, швидкого відновлення та введення в дію.

2. У цьому Положенні терміни вживаються в таких значеннях:

гарантійне усунення пошкоджень техніки зв’язку - усунення усіх пошкоджень техніки зв’язку, що виникли в період гарантійного строку;

договірне усунення пошкоджень техніки зв’язку - усунення, яке здійснюється як для відновлення робочого стану, так і часткового продовження ресурсу техніки зв’язку із заміною або відновленням комплектуючих складових, програмного забезпечення, контролем технічного стану за допомогою точних вимірювальних приладів і виконується за переліком відповідно до технічної документації;

дорогоцінні метали - золото, срібло, платина і метали платинової групи (паладій, іридій, родій, осмій, рутеній) у будь-якому вигляді та стані (сировина, сплави, напівфабрикати, промислові продукти, хімічні сполуки, вироби, відходи, брухт тощо);

експлуатація техніки зв’язку - сукупність організаційно-технічних заходів та процесів щодо збереження, використання за призначенням, обслуговування з усуненням пошкоджень, продовження ресурсу, списання техніки зв’язку;

засвідчення технічного стану техніки зв’язку - захід, спрямований на визначення її придатності до використання за призначенням і виявлення техніки, яка потребує відновлення ресурсу або яку необхідно списати;

засоби зі створення каналів зв’язку - станції космічного зв’язку, радіостанції, радіопередавачі, радіоприймачі, радіорелейні і тропосферні станції, апаратура частотного і часового розділення каналів зв’язку, електронне комунікаційне обладнання;

засоби інформатизації - електронні обчислювальні машини, організаційна техніка, програмне, лінгвістичне та інше забезпечення, інформаційні системи або їх окремі елементи, інформаційні мережі і мережі зв'язку, що використовуються для реалізації інформаційних технологій;

зберігання техніки зв’язку - короткострокове або довгострокове утримання техніки зв’язку в установлених місцях з використанням передбачених нормативно-технічною документацією засобів і методів захисту від впливу навколишнього середовища з проведенням технічного обслуговування;

кінцеві засоби зв’язку - телефонні, телеграфні і факсимільні апарати, апаратура гучномовного зв’язку і документування, персональні електронні обчислювальні машини;

комутаційні засоби - автоматичні, цифрові телефонні станції, маршрутизатори потоків даних, модеми, концентратори, комутатори і кроси каналів, повідомлень і комп’ютерних мереж, спеціальні антенні комутатори;

майно зв’язку - техніка зв’язку, засоби забезпечення зв’язку (апаратні технічного забезпечення, автономні та безперебійні джерела живлення електроенергією, зарядні пристрої, випрямлячі, засоби вимірювання, засоби механізації робіт, а також інше спеціальне обладнання), майно, що використовується для експлуатації і ремонту техніки зв’язку (експлуатаційні та витратні матеріали, комплекти запасного інструменту та приладдя (далі - ЗІП), запасні елементи і деталі розсипом, різний інструмент і приладдя);

матеріальне забезпечення зв’язку - своєчасне і достатнє забезпечення необхідною технікою зв’язку, комплектами для усунення пошкоджень, інструментом, вимірювальними приладами, засобами безпеки;

надійність техніки зв’язку - здатність техніки зв’язку виконувати задані та обумовлені виробником функції, зберігаючи свої експлуатаційні показники відповідно до заданих режимів роботи та умов використання;

планування експлуатації техніки зв’язку - основа організаційно-технічних заходів щодо підтримання техніки зв’язку в робочому стані і постійній готовності до застосування;

постачальний підрозділ - орган управління вищого рівня, який здійснює забезпечення матеріальних цінностей згідно з установленими нормами;

стаціонарні споруди електрозв’язку - змонтовані в спеціально обладнаних приміщеннях вузли, центри і станції зв’язку, підсилювальні, ретрансляційні, контрольні та іспитові пункти постійних ліній зв’язку, центри інформатизації і обчислювальні центри;

техніка зв’язку - технічне обладнання, що використовується для організації зв’язку. До техніки зв’язку належать: засоби зв’язку, технічні засоби електронних комунікацій, засоби інформатизації, а також засоби радіорозвідки, радіоелектронної боротьби і радіопротидії;

технічне обслуговування - комплекс робіт з підтримання робочого стану техніки зв’язку під час підготовки, зберігання, транспортування та використання за призначенням;

уведення в експлуатацію - організаційно-технічний захід, за результатами якого техніка зв’язку вважається введеною в експлуатацію;

усунення пошкоджень техніки зв’язку - комплекс робіт з відновлення робочого стану цієї техніки;

формуляр - основний документ, у якому проводяться записи щодо використання, технічного стану в період експлуатації, усунення пошкоджень і переміщення техніки зв’язку;

цикл технічного обслуговування - найменший повторюваний період експлуатації, протягом якого здійснюються у визначеній послідовності встановлені види технічного обслуговування, передбачені нормативною документацією.

Інші терміни, що використовуються в цьому Положенні, вживаються у значеннях, наведених у Законі України "Про електронні комунікації".

3. Постійна готовність техніки зв’язку до використання за призначенням, ефективність її застосування в процесі управління військовими частинами досягаються правильною організацією її технічного забезпечення.

4. Успішне виконання заходів технічного забезпечення зв’язку досягається за умови:

наявності достовірних даних про укомплектованість підрозділів технікою зв’язку і її технічний стан;

дотримання правил видачі, приймання і обліку техніки зв’язку, затверджених цим Положенням;

своєчасного та якісного планування експлуатації і ремонту техніки зв’язку;

своєчасного та якісного проведення технічного обслуговування і ремонту техніки зв’язку;

своєчасного та повного забезпечення експлуатації і ремонту техніки зв’язку і створення її нормативного запасу;

якісного метрологічного забезпечення майна зв’язку;

укомплектованості та готовності органів технічного забезпечення підрозділів зв’язку;

високого рівня організації та проведення занять зі спеціальної підготовки особового складу;

відмінного знання і виконання особовим складом вимог цього Положення та інших нормативно-правових актів з питань організації технічного забезпечення зв’язку;

високої дисциплінованості і старанності особового складу органів технічного забезпечення зв’язку, особистої відповідальності за виконання службових обов’язків та покладених завдань;

чіткого планування роботи ремонтних підрозділів, частин, складів зв’язку та організації виконання всіх заходів, передбачених планами;

систематичного контролю посадовими особами за технічним станом техніки зв’язку та організацією її технічного обслуговування, ремонту і зберігання;

вивчення та узагальнення досвіду експлуатації, упровадження передових методів підвищення ефективності використання за призначенням, технічного обслуговування і ремонту техніки зв’язку.

5. До комплексних рухомих об’єктів зв’язку належать засоби зв’язку і автоматизації, що встановлені разом з іншим обладнанням на рухомих засобах.

6. У складі комплексних рухомих і стаціонарних об’єктів зв’язку, призначених для вирішення завдань управління, засоби зв’язку та автоматизації - основна частина, решта обладнання - складова частина.

Засоби зв’язку та автоматизації, що входять до складу комплексних об’єктів інших видів озброєння і військової техніки, являють собою складову частину цих об’єктів.

7. Залежно від призначення і характеру використання техніка зв’язку поділяється на бойову, навчально-бойову та навчальну.

До бойової належить техніка зв’язку, що перебуває на озброєнні і постачанні військових частин згідно зі штатами (табелями) і призначена для організації управління військовими частинами при виконанні ними завдань за призначенням, бойових завдань або при проведенні навчань.

До навчально-бойової належить частина бойової техніки зв’язку, яка, крім використання для вирішення завдань управління військовими частинами або проведення навчань, використовується також для відпрацювання і вдосконалення навичок особового складу в роботі з технікою зв’язку.

Навчальна техніка зв’язку призначена для навчання особового складу.

8. Використання бойової та навчально-бойової техніки зв’язку для навчання особового складу прийомам технічного обслуговування і ремонту, що пов’язані зі штучним уведенням несправностей, демонтажем (розбиранням) апаратури, порушенням заводських параметрів і регулювань, розукомплектуванням, забороняється.

9. Для кожного типу бойової і навчально-бойової техніки зв’язку встановлюються строки експлуатації.

1. Управління технічним забезпеченням зв’язку здійснюють: начальник управління зв’язку та інформатизації штабу Головного управління Національної гвардії України (далі - Головне управління НГУ); начальники зв’язку територіальних управлінь та начальники зв’язку військових частин.

2. Посадові особи, які займаються організацією технічного забезпечення зв’язку та його управлінням, у своїй діяльності керуються Статутом внутрішньої служби Збройних Сил України та цим Положенням.

3. Начальник зв’язку територіального управління (військової частини) відповідає за технічне забезпечення зв’язку в оперативно-територіальному об’єднанні (військовій частині) НГУ.

Начальник зв’язку територіального управління (військової частини) зобов’язаний:

знати штатну потребу й укомплектованість підпорядкованих підрозділів технікою зв’язку та її технічний стан;

організовувати облік та своєчасно надавати заявки на доукомплектування техніки зв’язку;

організовувати і контролювати виконання в підпорядкованих військових частинах і підрозділах заходів з технічного обслуговування, зберігання і ремонту техніки зв’язку;

забезпечувати безперервність зв’язку при проведенні технічного обслуговування техніки зв’язку на вузлах і діючих зв’язках;

контролювати планування експлуатації і ремонту техніки зв’язку в підпорядкованих військових частинах і підрозділах;

визначати потребу підпорядкованих військових частин і підрозділів у матеріальних засобах для утримання, обслуговування і ремонту техніки зв’язку, своєчасно їх витребовувати, організовувати отримання, доставляння і контролювати правильність їх витрачання;

перевіряти документи і фактичний стан техніки зв’язку, яка підлягає списанню;

уживати заходів щодо запобігання виходу техніки зв’язку з ладу через експлуатаційні причини.

4. Командир військової частини зв’язку відповідає за стан технічного забезпечення зв’язку військової частини.

Командир військової частини зв’язку зобов’язаний:

знати штатну потребу й укомплектованість військової частини технікою зв’язку і її фактичний стан;

уживати заходів щодо зберігання, правильного використання і обслуговування техніки зв’язку, періодично перевіряти її наявність та технічний стан;

визначати порядок виконання заходів безпеки при роботі з технікою зв’язку і здійснювати контроль за його виконанням;

затверджувати планувальні документи з технічного забезпечення зв’язку, організовувати їх виконання;

призначати комісії для інвентаризації, приймання, списання, розбирання списаної техніки, технічного обслуговування і контролю за станом техніки зв’язку, перевіряти організацію їх роботи, проводити аналіз поданих комісіями матеріалів та приймати рішення;

здійснювати контроль за витратою ресурсу техніки;

організовувати роботу щодо збору і здавання елементів та деталей, що містять дорогоцінні метали, до Державного фонду дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння України після утилізації техніки.

5. Заступник командира військової частини зв’язку з технічної частини (головний інженер) відповідає за планування і своєчасне проведення заходів технічного забезпечення зв’язку військової частини.

Заступник командира військової частини зв’язку з технічної частини (головний інженер) зобов’язаний:

знати потребу, наявність, можливості, технічний стан і запас ресурсу техніки зв’язку;

знати стан, технічну оснащеність і виробничі можливості ремонтних підрозділів і об’єднаного складу зв’язку НГУ;

керувати роботою ремонтного підрозділу і об’єднаного складу зв’язку НГУ, заступників командирів підрозділів з технічної частини;

розробляти планувальні документи з технічного забезпечення зв’язку, контролювати їх виконання;

організовувати комплексне технічне обслуговування техніки зв’язку в підпорядкованих підрозділах, належну підготовку і своєчасне відправлення техніки зв’язку в ремонт;

керувати спеціальною підготовкою особового складу військової частини, особисто проводити заняття з командирами підрозділів та інженерно-технічним складом з організації технічного забезпечення;

організовувати і контролювати ведення обліку наявності і стану техніки зв’язку, забезпечувати своєчасну підготовку донесень і заявок та їх відправлення до постачальників;

контролювати стан техніки зв’язку;

організовувати роботу щодо збору і аналізу відомостей про відмови і пошкодження техніки зв’язку;

забезпечувати грамотну експлуатацію засобів вимірювання, своєчасну їх перевірку і ремонт;

забезпечувати своєчасне витребовування, отримання, зберігання і видачу в підрозділи запасних частин, експлуатаційно-витратних матеріалів та іншого військово-технічного майна, контролювати правильність їх використання;

уживати заходів із забезпечення безпеки особового складу при експлуатації і ремонті техніки зв’язку;

організовувати і керувати винахідницькою і раціоналізаторською роботою;

готувати матеріали на списання техніки зв’язку і керувати збором та здачею елементів та деталей, що містять дорогоцінні метали, до Державного фонду дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння України після утилізації техніки;

контролювати правильну витрату коштів, що виділені на закупівлю техніки зв’язку, забезпечення її технічної експлуатації та ремонту.

6. Заступник командира військової частини (підрозділу) зв’язку з технічної частини відповідає за технічний стан засобів зв’язку, організацію їх експлуатації і ремонту.

Заступник командира військової частини (підрозділу) зв’язку з технічної частини зобов’язаний:

знати будову техніки зв’язку підрозділу і технологію її ремонту;

контролювати повноту і якість виконання особовим складом робіт з технічного обслуговування і ремонту техніки зв’язку;

визначати потребу в ремонті техніки зв’язку;

забезпечувати своєчасне проведення ремонту техніки зв’язку підрозділу;

удосконалювати матеріальну базу ремонту і технічного обслуговування техніки зв’язку;

керувати підготовкою особового складу ремонтного підрозділу зв’язку, особисто проводити заняття з технічного обслуговування і ремонту техніки зв’язку;

брати участь у перевірках технічного стану техніки зв’язку;

вести облік відмов і пошкоджень техніки зв’язку, аналізувати причини їх виникнення;

здійснювати контроль за дотриманням особовим складом правил і заходів безпеки при експлуатації та ремонті техніки зв’язку.

7. Командир підрозділу (центру) зв’язку (інформатизації) відповідає за технічний стан, облік і зберігання техніки зв’язку підрозділу, правильну організацію її експлуатації.

Командир підрозділу (центру) зв’язку (інформатизації) зобов’язаний:

організовувати технічну експлуатацію техніки зв’язку;

забезпечувати утримання техніки зв’язку в належному стані і постійній готовності до використання;

вести облік техніки зв’язку підрозділу, своєчасно перевіряти її наявність, комплектність і технічний стан, звіряти дані обліку підрозділу з даними обліку військової частини;

контролювати дотримання річних норм витрат ресурсів і міжремонтних ресурсів (строків) техніки зв’язку підрозділу;

знати будову, правила експлуатації та утримання техніки зв’язку підрозділу і методику проведення її технічного обслуговування;

організовувати і забезпечувати своєчасне і якісне технічне обслуговування техніки зв’язку підрозділу;

розробляти плани проведення парко-господарських днів підрозділу та плани-графіки технічного обслуговування техніки зв’язку і забезпечувати їх виконання;

забезпечувати дотримання особовим складом підрозділу правил і заходів безпеки при експлуатації та ремонті засобів зв’язку.

8. Командир (начальник) ремонтного підрозділу зв’язку відповідає за своєчасне і якісне виконання робіт із технічного обслуговування і ремонту техніки зв’язку, за технічний стан, облік і зберігання техніки, обладнання і військово-технічного майна підрозділу.

Командир (начальник) ремонтного підрозділу зв’язку зобов’язаний:

знати будову техніки зв’язку і технологію її ремонту;

керувати роботою особового складу підрозділу;

навчати особовий склад методиці пошуку несправностей, прийомам ремонту і технічного обслуговування техніки зв’язку;

контролювати якість ремонту техніки зв’язку особовим складом підрозділу;

забезпечувати участь особового складу підрозділу в технічному обслуговуванні техніки зв’язку підрозділів військової частини, здійснювати контроль за якістю виконання робіт, надавати допомогу в проведенні найбільш складних вимірювань і регулювань;

аналізувати причини відмов, розроблювати пропозиції з усунення причин їх виникнення в процесі використання за призначенням і зберігання;

розроблювати і удосконалювати технологію ремонту;

складати план роботи підрозділу і контролювати його виконання;

своєчасно подавати заявки на комплекти ЗІП та експлуатаційно-витратні матеріали;

забезпечувати дотримання особовим складом підрозділу правил техніки безпеки при експлуатації та ремонті техніки зв’язку.

9. Начальник апаратної (станції) зв’язку відповідає за справність і укомплектованість апаратної (станції).

Начальник апаратної (станції) зв’язку зобов’язаний:

знати будову і правила експлуатації апаратної (станції);

утримувати апаратну (станцію) у справному стані, укомплектованою і в постійній готовності до використання;

знати обсяг і порядок проведення технічного обслуговування апаратної (станції), забезпечувати якість і своєчасність його проведення екіпажем;

уміти знайти і усунути несправності;

своєчасно і правильно заповнювати експлуатаційну документацію;

стежити за дотриманням екіпажем правил і заходів безпеки при експлуатації апаратної (станції).

1. Постачання майна зв’язку є видом забезпечення матеріальними засобами, що організовується управлінням зв’язку та інформатизації штабу Головного управління НГУ з метою своєчасного поповнення штатних (табельних) потреб військових частин.

2. Основними завданнями постачання є:

визначення потреби в майні зв’язку всієї номенклатури;

планування постачання майна зв’язку;

розподіл майна зв’язку між військовими частинами;

створення, розміщення, поновлення і переміщення запасів майна зв’язку для забезпечення підтримання укомплектованості військових частин відповідно до штатних (табельних) потреб;

видача і доставляння майна зв’язку у військові частини;

ведення обліку і подання звітності про наявність, стан і рух майна зв’язку.

3. Організацію постачання майна зв’язку для поточного використання і непорушного запасу (далі - НЗ) військовим частинам здійснюють: начальник управління зв’язку та інформатизації штабу Головного управління НГУ, начальник зв’язку територіального управління (військової частини).

4. Посадові особи, зазначені в пункті 3 цього розділу, зобов’язані:

забезпечувати своєчасне випробування, закупівлю, розподіл майна зв’язку, правильний його облік, зберігання, збереження і використання за призначенням, підтримання в технічно справному стані і постійній готовності до застосування;

організовувати роботу щодо недопущення пошкодження, нестач і втрат майна зв’язку;

економно витрачати матеріальні засоби і кошти на технічне обслуговування і ремонт майна зв’язку;

брати участь у розгляді (оформленні) матеріалів щодо переведення техніки зв’язку з бойової (навчально-бойової) в навчальну, з вищої категорії в нижчу і навпаки, щодо списання у разі її втрати.

5. Забезпечення військових частин рухомими засобами фельд’єгерсько-поштового зв’язку та сигнальними засобами зв’язку, а також матеріальними засобами загального призначення (меблями, обладнанням, пально-мастильними і обтиральними матеріалами, хімікатами, лаками, фарбами, спиртами, розчинниками, електросвітлотехнічними виробами, ізоляційними, будівельними і лісоматеріалами, металами, інструментом, канцелярським приладдям, папером і паперовими виробами (бланками, картками, журналами, книгами та іншим майном, що не належать до техніки зв’язку)) організовується і здійснюється начальниками відповідних служб військових частин.

6. До військових частин НГУ можуть постачатися техніка і майно зв’язку іноземного виробництва. Їх експлуатація (облік, зберігання, технічне обслуговування, ремонт, списання) здійснюється відповідно до вимог, пред’явлених до аналогічної техніки та майна вітчизняного виробництва, та відповідно до вимог документації заводів-виробників.

7. Навчальною технікою зв’язку військові частини забезпечуються відповідно до діючих норм із:

техніки зв’язку, яку промисловість випускає як навчальну;

техніки зв’язку, що переведена в установленому порядку з бойової (навчально-бойової) у навчальну.

На навчальній техніці зв’язку на правій боковій стінці зверху робиться напис "Навчальна".

8. Управління зв’язку та інформатизації штабу Головного управління НГУ, яке є постачальником для військових частин, забезпечує:

планування постачання майна зв’язку у військові частини;

оперативний кількісний облік укомплектованості військових частин, що знаходяться на постачанні, майном зв’язку;

накопичення та правильне зберігання у військових частинах і на складах запасів майна зв’язку з дотриманням вимог, передбачених документацією заводів-виробників;

своєчасне подання у вищі постачальні підрозділи відомостей про потребу, наявність і якісний стан майна зв’язку;

контроль за забезпеченням майном зв’язку військових частин, постачання до яких здійснюють інші (сторонні) постачальники;

перевірку обліку, наявності і технічного стану майна зв’язку у військових частинах.

9. Підставою для зарахування військових частин на постачання техніки зв’язку є наказ МВС про їх формування і приймання на постачання, а для новоприбулих (з інших структур) - наказ про приймання на постачання, атестат (додаток 1), виданий постачальним підрозділом, який здійснював постачання раніше.

10. У новостворених військових частинах, що приймаються на постачання, постачальник звіряє відповідність наявності і стану майна зв’язку в поданому ними акті інвентаризації, а в новоприбулих - дані атестата з фактичною наявністю і станом майна зв’язку, що числиться за ними.

11. Доукомплектування новоприйнятих на постачання військових частин проводиться за рішенням постачального підрозділу та за рахунок запасів, що є у військових частинах.

12. Зняття з постачання військової частини проводиться на підставі наказу МВС про розформування військової частини.

Начальник зв’язку військової частини при вибутті зобов’язаний звірити відповідність наявності і стану майна зв’язку обліковим даним постачального підрозділу й отримати від нього атестат, оформлений у встановленому порядку, а при розформуванні – здати постачальному підрозділу все майно зв’язку і отримати від нього один примірник виконаного наряду.

13. Потреба і належність майна зв’язку для військових частин визначається табелем належності техніки зв’язку (додаток 2), що розробляється окремо для поточного постачання і НЗ.

Замовлення та придбання майна зв’язку у підприємств-виробників, підприємств-постачальників організовує начальник управління зв’язку штабу Головного управління НГУ в межах коштів, передбачених на зазначені цілі.

Придбання (закупівля) майна зв’язку для потреб військових частин здійснюється відповідно до вимог законодавства і може проводитись як централізовано, так і самостійно.

14. Потреба і належність запасних частин, елементів, деталей і експлуатаційних матеріалів для кожного типу майна зв’язку передбачаються нормами витрат елементів, деталей і матеріалів та визначаються експлуатаційною документацією. Забезпечення військових частин запасними частинами, елементами, деталями й експлуатаційними матеріалами здійснюється самостійно, а також централізовано - за нарядами, виданими управлінням зв’язку штабу Головного управління НГУ.

15. Постачання майна зв’язку військовим частинам здійснюється відповідно до плану розподілу (перерозподілу, постачання), що розробляється управлінням зв’язку та інформатизації штабу Головного управління НГУ на один рік (період) і затверджується першим заступником командувача НГУ (начальником штабу).

16. Відправлення майна зв’язку проводиться на підставі відповідних розпоряджень штабу Головного управління НГУ.

17. Начальники зв’язку військових частин щороку розробляють звіт-замовлення на табельну техніку зв’язку (додаток 3).

Звіт-замовлення на табельну техніку зв’язку розробляється окремо для поточного постачання і НЗ (якщо для військової частини ці запаси визначені).

18. Звіт-замовлення на табельну техніку зв’язку подають:

1) військові частини, які входять до складу оперативно-територіальних об’єднань, - до штабу територіального управління до 01 листопада у двох примірниках.

2) територіальні управління, з’єднання, військові частини і підрозділи, вищі навчальні заклади, навчальні військові частини (центри), бази, установи та заклади, які не входять до складу оперативно-територіальних об’єднань, - до штабу Головного управління НГУ до 10 листопада окремо за кожну військову частини, що входить до складу оперативно-териториального управління, в одному примірнику.

19. Начальник територіального управління (командир військової частини) відповідає за правильність і своєчасність поданих звітних даних, обґрунтованість замовленого майна зв’язку.

20. Майно зв’язку, що може бути придбане військовими частинами самостійно, може не замовлятися, придбання такого майна командиром військової частини здійснюється за погодженням начальника управління зв’язку та інформатизації штабу Головного управління НГУ.

21. Начальник зв’язку територіального управління (військової частини) після отримання повідомлення про кількість виділеного майна зв’язку розподіляє його, виходячи із забезпеченості і потреб підрозділів, ураховуючи, якого і скільки майна передбачено для поповнення НЗ у разі підвищення бойової і мобілізаційної готовності.

22. Розподіл та перерозподіл майна зв’язку між підрозділами військової частини здійснюються за розпорядженням командира військової частини з виданням наказу про закріплення майна зв’язку за підрозділами та відповідальними особами.

Розподіл та перерозподіл майна зв’язку між військовими частинами оперативно-територіального об’єднання здійснюються за розпорядженням начальника територіального управління та накладною.

Розподіл та перерозподіл майна зв’язку між оперативно-територіальними об’єднаннями і військовими частинами здійснюються за нарядами на видачу (передачу) засобів і майна зв’язку (додаток 4) Головного управління НГУ. До наряду додається розпорядження постачального підрозділу.

23. Доставка майна зв’язку до місць навантаження на транспортні засоби, навантаження і закріплення проводяться силами і засобами відправника. Вивантаження (розвантаження) і доставляння до місця експлуатації проводяться силами і засобами приймальника.

24. Майно зв’язку, що передається (здається), повинно бути укомплектоване відповідно до технічної та експлуатаційної документації, знаходитись у працездатному стані, а його рухомі засоби мають бути заправлені пальним на 25 відсотків від потреби і мастильними матеріалами відповідно до сезону експлуатації.

Усі відомості про стан майна зв’язку на день передачі повинні бути внесені у формуляри (паспорти), підписані начальником зв’язку військової частини і засвідчені гербовою печаткою.

25. Приймальник (екіпаж) військової частини викликається (направляється) для отримання майна зв’язку, якщо воно змонтовано на шасі транспортних засобів.

Приймальник (екіпаж) військової частини направляється до іншої військової частини за отриманням майна зв’язку, що передається, якщо необхідно попередньо перевірити його якісний стан і комплектність. Час прибуття приймальника (екіпажу) до місця призначення визначається посадовою особою, що віддала розпорядження на передачу майна зв’язку.

В інших випадках майно зв’язку направляється у військову частину без виклику приймальника (екіпажу, варти) залізничним або іншим видом транспорту в установленому порядку.

26. На підставі виклику (розпорядження), що надійшло на отримання майна зв’язку, командир військової частини у встановленому порядку відряджає приймальника (екіпаж, варту), про що повідомляє штаб Головного управління НГУ та відповідну посадову особу за місцем видачі майна зв’язку.

27. Приймальник (екіпаж, варта), що відряджається за отриманням майна зв’язку, зобов’язаний знати порядок приймання і доставки його до місця призначення, мати при собі довіреність на отримання майна зв’язку, наряд (копію наряду) або документ про виклик (направлення), посвідчення про відрядження, проїзні та інші необхідні документи. Для приймання майна зв’язку на транспортній базі слід додатково мати довіреність на заправку пально-мастильними матеріалами (далі - ПММ), шляхові листи та схему-маршрут руху до місця дислокації.

Приймальник (екіпаж, варта), що прибув(ли) за майном зв’язку, допускається(ються) до його приймання тільки після перевірки в нього (них) необхідних відповідним чином оформлених документів.

28. Приймальник (екіпаж, варта) при отриманні майна зв’язку зобов’язаний(і):

1) на підприємстві-виробнику (у постачальника) звірити кількість майна зв’язку, що приймається, із записами у витратному (супровідному) документі, перевірити його якісний стан і комплектність. Майно зв’язку, що знаходиться у справній тарі (упаковці) під справними пломбами підприємства-виробника (постачальника), приймається без розкриття тари (упаковки) за кількістю товарних одиниць, позначених на тарі (упаковці або супровідному документі), при цьому у витратному (супровідному) документі повинні бути зроблені відповідні відмітки;

2) у військовій частині, що передає майно зв’язку, перевірити справність, комплектність відповідно до технічної та експлуатаційної документації, наявність технічної документації, формулярів (паспортів);

3) перевірити транспортну базу, якщо на ній змонтовано майно зв’язку. Транспортна база повинна бути справна, укомплектована та заправлена на увесь маршрут руху ПММ військовою частиною, що передає майно;

4) у разі виявлення недоліків при прийманні заявити на місці керівникові підприємства, командирові військової частини, що передає майно зв’язку, а також доповісти управлінню зв’язку та інформатизації штабу Головного управління НГУ.

29. За справність і комплектність майна зв’язку, що передається з військової частини, відповідають командир військової частини, начальник зв’язку військової частини, командир підрозділу і особа, за якою воно було безпосередньо закріплено.

За підміну вузлів, деталей, приладів, інструменту та інших складових частин у техніці зв’язку, що передається, посадові особи відповідають згідно із законодавством України.

30. Передача майна зв’язку з військової частини (підрозділу) до іншої військової частини здійснюється за нарядом (накладною) відповідальними посадовими особами, призначеними наказом командира військової частини, за участю представника приймаючої сторони і осіб, за якими було закріплено майно зв’язку, з оформленням акта якісного (технічного) стану (додаток 5).

Перший примірник оформленого наряду (накладної) військовою частиною, що приймає майно зв’язку, надсилається до управління зв’язку та інформатизації штабу Головного управління НГУ (при передачі в межах територіального управління – начальнику зв’язку територіального управління), другий - до військової частини, що передає, а третій залишається у військовій частині, що приймає.

Підставою для списання з обліку військової частини (взяття на облік) майна зв’язку, що передається, є виконаний наряд (накладна).

31. Відповідальна особа (екіпаж), що прийняла (прийняв) майно зв’язку, відповідає за кількісне та якісне збереження прийнятого майна зв’язку з моменту підпису про отримання до моменту здавання його на склад за місцем призначення, супроводжує і охороняє це майно на шляху руху, якщо для його охорони не призначено варту.

Варта, призначена для охорони майна зв’язку на шляху руху, відповідає за його збереження з моменту приймання під охорону до здавання на склад за місцем призначення.

32. Відправлення майна зв’язку залізничним або іншим видом транспорту здійснюється відповідно до чинного законодавства України.

33. При отриманні вантажу на станції (в порту) призначення приймальник від військової частини (комісія, якщо це складне майно зв’язку або таке, що змонтоване на транспортній базі) в присутності представника перевізника відповідно до чинних на транспорті правил перевезення вантажів зобов’язаний перевірити, чи забезпечено його збереження при перевезенні (справність тари, наявність і відповідність пломб і їх відбитків, відповідність вантажу, кількості місць, транспортного маркування даним, що зазначені в транспортному документі).

У разі отримання вагона (контейнера тощо) без його розкриття і перевірки в ньому кількості місць вантажу і його стану приймач від військової частини (комісія) зобов’язаний (зобов’язана) вимагати від перевізника відповідної відмітки в транспортному документі.

У всіх випадках, коли при прийманні майна зв’язку від перевізника виявлено пошкодження або псування вантажу, невідповідність найменування і кількості місць даним, що зазначені в транспортному документі, тощо, приймальник від військової частини (комісія) зобов’язаний (зобов’язана) вимагати від перевізника складання комерційного акта.

34. У разі передислокації військової частини її командир зобов’язаний:

1) здати за розпорядженням Головного управління НГУ майно зв’язку, кількість якого не визначена табелем належності військової частини, на об’єднаний склад зв’язку та на склади військових частин;

2) подати до управління зв’язку та інформатизації штабу Головного управління НГУ (територіального управління) відомості (звіт) про наявність і технічний стан всього майна зв’язку, що залишається у військовій частині, та про кількість і технічний стан переданого майна зв’язку.

35. При відрядженні з військової частини одного з підрозділів або групи особового складу з майном зв’язку командир цього підрозділу (старший групи) зобов’язаний:

1) перевірити технічний стан і комплектність майна зв’язку, що застосовується, разом з підрозділом (групою);

2) ужити всіх необхідних заходів щодо забезпечення технічної справності та укомплектованості майна зв’язку.

36. Під час розформування військової частини все майно зв’язку, що знаходиться на її обліку, за розпорядженням Головного управління НГУ передається до інших військових частин або на об’єднаний склад зв’язку НГУ. Не придатне до подальшого використання майно зв’язку списується і утилізується в установленому законодавством порядку.

Командир військової частини, яка розформовується, подає звіт по службі зв’язку, долучивши до нього акти приймання-передавання, накладні, наряди, акти списання майна й інші необхідні документи, в управління зв’язку та інформатизації штабу Головного управління НГУ.

37. Військовим частинам забороняється:

1) включати в проекти, що розробляються, на будівництво об’єктів зв’язку технічні засоби, які не передбачені табелем належності;

2) використовувати майно зв’язку для обладнання і ремонту систем зв’язку на підприємствах промисловості всіх форм власності, що охороняються підрозділами і військовими частинами НГУ;

3) передавати (приймати) майно зв’язку з військової частини до військової частини без дозволу відповідного керівника та без оформлення відповідних прибутково-видаткових документів;

4) видавати в особисте користування майно зв’язку;

5) використовувати майно зв’язку не за призначенням;

6) використовувати приватне (особисте) майно зв’язку для вирішення службових завдань без дозволу відповідного керівника та без його оприбуткування відповідно до встановлених вимог.

1. Огляд техніки зв’язку проводиться з метою встановлення категорії і визначення можливості її використання за призначенням та проводиться:

при надходженні до військової частини;

при складанні претензійних актів;

після перебування на зберіганні більше 10 років;

після закінчення строку служби до списання;

при аварійних пошкодженнях.

2. Для проведення огляду техніки зв’язку призначається комісія із числа посадових осіб, які є спеціалістами по складових частинах.

При огляді комісія перевіряє комплектність, технічний стан, установлює час фактичного перебування в експлуатації (витрату ресурсу), кількість проведених планових ремонтів, складає акт (приймання-передавання, технічного стану) і визначає категорію.

3. Категорія техніки зв’язку - умовна облікова характеристика, яка встановлюється залежно від фактичного стану і необхідності проведення ремонту та подання на списання техніки зв’язку.

Для техніки зв’язку встановлені перша, друга, третя, четверта та п’ята категорії (додаток 6), крім дослідних зразків і засобів зв’язку, що ремонтуються агрегатним методом, для яких установлені тільки перша, друга та п’ята категорії.

4. Огляд техніки зв’язку, що відпрацювала встановлений ресурс, строк служби, проводиться, як правило, у період проведення чергового технічного обслуговування в обсязі ТО-2 та інвентаризації, а техніки, яка перебуває на тривалому зберіганні (більше 10 років), - при плановій переконсервації та інвентаризації.

5. Техніка зв’язку переводиться з першої категорії в другу після закінчення гарантійного ресурсу (строку) за наказом командира військової частини.

Переведення техніки зв’язку в третю, четверту та п’яту категорії, продовження строків її експлуатації здійснюються на підставі актів технічного стану після їх затвердження командиром військової частини.

Техніці зв’язку, яка пройшла середній або капітальний ремонт, як правило, установлюється друга категорія.

6. Про зміни категорії або про продовження строку експлуатації проводиться запис у формулярі із зазначенням номера та дати акта (наказу), на підставі якого проведені зміни. Записи засвідчуються підписом начальника зв’язку і скріплюються гербовою печаткою військової частини.

Про продовження строку експлуатації робиться також відмітка в плані-графіку технічного обслуговування техніки зв’язку, яка перебуває на тривалому зберіганні, і в акті проведення ТО-2.

1. Для приймання і проведення огляду майна зв’язку, що надійшло до військової частини, командир військової частини призначає комісію у разі, якщо майно зв’язку:

отримано залізничним або іншим видом транспорту;

отримано від підприємств-постачальників;

отримано приймальником від військової частини на військовому складі у справній тарі (упаковці) під справними пломбами військового складу або підприємства-постачальника (без розкривання упаковки, тари);

складне, у тому числі змонтоване на транспортній базі.

2. Комісія для прийняття майна зв’язку, що надійшло до військової частини, призначається наказом командира військової частини.

До складу комісії включаються представники підрозділів, які отримують майно зв’язку, що надійшло до військової частини, у тому числі й відповідальні особи, за якими воно буде закріплене, приймальник (старший екіпажу, начальник варти), який доставляв це майно до військової частини, а також особи, що не є матеріально відповідальними за майно, що приймається.

Для приймання майна зв’язку на транспортній базі до складу комісії залучається фахівець автомобільної або бронетанкової служби.

3. Комісія, яка приймає майно зв’язку, має бути присутня при знятті пломб і розкритті тари та повинна не допускати порушень вимог захисного маркування вантажу, пошкодження тари (упаковки) і майна зв’язку (тара, яка звільнилася, відправляється на тарний склад або в інше місце, що встановлено для її збору), стежити, щоб майно зв’язку, яке надійшло в приміщення, що опалюються в холодний період року, утримувалося в нерозпакованому вигляді близько доби або час, який зазначено в технічній документації.

4. За результатами приймання майна зв’язку комісія складає акт приймання-передавання, який підписується всіма особами - учасниками приймання (членами комісії).

Прийняте комісією майно зв’язку передається на зберігання до складу зв’язку військової частини.

На підставі акта приймання-передавання, затвердженого командиром військової частини, прийняте майно береться на облік, уводиться в експлуатацію.

Ураховуючи конкретні обставини, примірник акта приймання-передавання може бути надісланий також вантажовідправникові (виробникові техніки зв’язку).

1. Майно зв’язку видається в підрозділи згідно з планом розподілу майна зв’язку між підрозділами.

2. Не пізніше трьох днів після видачі в підрозділ майно зв’язку уводиться в експлуатацію та закріплюється за підрозділом наказом командира військової частини. У наказі зазначаються звання та прізвище командира підрозділу, за яким закріплено майно зв’язку. Дата і номер наказу заносяться у формуляр, який завіряється підписом начальника зв'язку та скріплюється гербовою печаткою військової частини.

3. Накази про закріплення майна зв’язку за підрозділами та відповідальними особами видаються в разі:

отримання майна в частину та уведення його в експлуатацію;

зміни відповідальних осіб (командирів підрозділів) на підставі акта про приймання-передавання ними посади та матеріальних засобів.

4. Після приймання майна зв’язку в підрозділ командир підрозділу повинен провести перевірку працездатності майна та обкатку транспортної бази (якщо вона є). Про готовність техніки до використання за призначенням командир підрозділу доповідає командирові частини в установленому порядку.

5. Командир підрозділу проводить закріплення майна зв’язку за відповідальними особами в підрозділі (начальниками радіостанцій, апаратних тощо) за книгою закріплення майна зв’язку в підрозділі за відповідальними особами та контролю за його технічним станом (додаток 7).

1. У службі зв’язку територіального управління (військової частини) ведеться кількісний та номерний облік майна зв’язку, яке перебуває в підпорядкованих військових частинах (підрозділах). Облік ведеться шляхом запису в картках обліку служби зв’язку (додаток 8). Якщо майно зв’язку має заводський номер, то в графі 3 картки обліку записується заводський номер, якщо заводського номера немає - записується інвентарний номер, присвоєний фінансовим підрозділом. Підставою для внесення змін в облікові дані є наряд управління зв’язку та інформатизації штабу Головного управління НГУ, накладна військової частини, затверджені акти на списання майна та витяги (копії) з протоколів списання комісії Головного управління НГУ та комісії МВС. Звірка облікових даних проводиться за поданими військовими частинами матеріалами інвентаризацій та річними звітами про наявність майна.

2. Майну зв’язку під час уведення в експлуатацію (взяття на облік) фінансовим підрозділом військової частини присвоюються інвентарні номери.

На техніці зв’язку, яка не має заводських номерів, проставляються інвентарні номери. Інвентарні номери проставляються на основному блоці (корпусі) виробу контрастною фарбою, що важко змивається, у доступних для огляду місцях.

Облік інвентарних номерів на техніку зв’язку в службі зв’язку ведеться в журналі обліку інвентарних номерів на засоби зв’язку (додаток 9).

3. У службі зв’язку військової частини кількісний облік майна зв’язку ведеться окремо для поточного постачання та НЗ - за картками.

4. На складі, де зберігається техніка зв’язку, кількісний облік техніки і майна зв’язку ведеться за картками обліку складу зв’язку (додаток 10).

5. Замість карток обліку майна зв’язку можуть бути заведені книги, надруковані за аналогічною формою (без реквізитів, зазначених у лівому верхньому куті карток). Книги повинні бути пронумеровані, прошнуровані і зареєстровані в нетаємному діловодстві військової частини.

6. У підрозділах зв’язку облік майна зв’язку ведеться за книгами обліку, аналогічними книгам обліку служби зв’язку.

Видача техніки в тимчасове користування (в тому числі і видача у ремонтний підрозділ військової частини) записується в книгу видачі в тимчасове користування.

7. Картки (книги) обліку майна зв’язку підписуються начальником зв’язку, скріплюються печаткою і записуються в журнал реєстрації облікових документів (додаток 11).

Журнал пронумеровується, прошнуровується, підписується начальником зв’язку, скріплюється печаткою та реєструється. Журнал після його закінчення зберігається в службі зв’язку доти, доки всі зареєстровані в ньому документи не будуть вилучені з користування в установленому порядку. Надалі він здається в архів військової частини.

8. Кожний тип (марка, варіант виготовлення) техніки, запасних частин, елементів і деталей береться на окремий облік.

Бойова та навчально-бойова техніка зв’язку береться на облік окремо від навчальної.

9. На картках (книгах) обліку майна зв’язку зазначається присвоєне військовій частині (підрозділу) умовне або дійсне найменування.

10. Записи в облікових документах (картках, книгах обліку) проводяться на підставі оригіналів правильно оформлених прибутково-видаткових документів (нарядів, накладних, актів на списання тощо), даних інвентаризацій, а також на підставі вивірених залишків, перенесених зі старих облікових документів.

Записи в картках (книгах) обліку майна зв’язку проводяться згідно з прибутково-видатковими документами, як правило, у день здійснення прибуткової (видаткової) операції, але не пізніше наступного дня.

11. Облікові документи заповнюються чорнилом (кульковою ручкою) розбірливо, без помарок та підчисток. Неправильний запис закреслюється однією рискою і зверху пишеться правильний запис так, щоб закреслене було чітко видно. Виправлений запис застережується написом "Виправленому вірити" і засвідчується підписом особи, яка його зробила.

На початок кожного року, а також за результатами інвентаризації в облікових документах підбиваються підсумки за прибутками (надходженнями), видатками і залишками майна зв’язку.

12. Записи в облікових документах складу і підрозділів щокварталу взаємно звіряються із записами основного обліку військової частини. Правильність записів у кожному обліковому документі складу і підрозділів засвідчується підписом особи, яка веде основний облік майна зв’язку. Результати взаємної звірки засвідчуються підписами осіб, що виконують цю роботу, в книгах обліку служби зв’язку військової частини та книгах обліку наявності та руху матеріальних цінностей.

1. Прибутково-видаткові документи підлягають реєстрації в службі зв’язку в журналі реєстрації прибутково-видаткових документів (додаток 12). Журнал реєстрації прибутково-видаткових документів нумерується, прошнуровується, підписується начальником зв’язку, завіряється печаткою, реєструється у службі зв’язку в журналі реєстрації облікових документів. Після закінчення журнал залишається на зберіганні в службі зв’язку протягом строку, установленого для зберігання прибутково-видаткових документів, потім здається в архів.

2. У виконаних прибутково-видаткових документах, що надійшли до служби зв’язку, робляться відмітки про проводку прибуткової (видаткової) операції за обліком майна зв’язку із зазначенням номера рядка (сторінки) облікового документа, на якому записана операція. За наявності в прибутково-видаткових документах кількох найменувань майна зв’язку відмітки про проводку робляться за кожним найменуванням.

3. Прибутково-видаткові документи з відмітками про виконані проводки підшиваються у справу в порядку їх обліку в журналі реєстрації прибутково-видаткових документів. На лицьовому боці справи зазначається, за який період у ній підшиті ці документи. Закінчені справи з прибутково-видатковими документами зберігаються у військовій частині згідно з установленими для їх зберігання строками.

4. Умови зберігання усіх облікових та прибутково-видаткових документів на майно зв’язку мають забезпечувати їх надійне збереження.

5. Службі зв’язку військової частини забороняється:

вести картки (книги) обліку майна зв’язку довільної форми;

вести облік однотипної техніки зв’язку в кількох картках обліку;

вести облік техніки різних типів в одній картці обліку.

1. До основних завдань технічного обслуговування належать:

попередження передчасного зносу механічних елементів і виходу електричних параметрів апаратури за межі встановлених норм;

виявлення й усунення несправностей і причин їх виникнення;

доведення параметрів і характеристик до норм;

продовження строків експлуатації.

2. Технічне обслуговування проводиться комплексно за єдиною планово-попереджувальною системою, що ґрунтується на обов’язковій сумісності за місцем і часом робіт на складових частинах техніки зв’язку. Вид технічного обслуговування кожної складової частини визначається залежно від величини напрацювання (пробігу) або календарних строків з урахуванням умов експлуатації, а також фактичного стану.

Технічне обслуговування техніки зв’язку, яка входить у комплект озброєння і військової техніки інших родів військ, здійснюється одночасно з обслуговуванням основної складової частини зразка озброєння і військової техніки.

3. Для техніки зв’язку поточного постачання передбачено такі види технічного обслуговування:

контрольний огляд (КО);

щоденне технічне обслуговування (ЩТО);

технічне обслуговування № 1 (ТО-1);

технічне обслуговування № 2 (ТО-2);

сезонне технічне обслуговування (СО).

Для техніки зв’язку, яка знаходиться на тривалому зберіганні, системою передбачається:

технічне обслуговування № 1 при зберіганні (ТО-1з);

технічне обслуговування № 2 при зберіганні (ТО-2з).

4. Контрольний огляд техніки зв’язку проводиться перед маршем, заняттями, навчаннями, транспортуванням, на привалах, перед подоланням водної перешкоди.

Контрольний огляд проводиться з метою перевірки готовності складових частин апаратури до використання за призначенням і включає:

перевірку наявності і стану основних комплектуючих техніки зв’язку, надійності кріплення вузлів, блоків, приладів;

перевірку справності і готовності електроустановок до використання;

перевірку наявності засобів гасіння пожежі і забезпечення безпеки особового складу при експлуатації техніки зв’язку.

5. Щоденне технічне обслуговування проводиться на техніці зв’язку, що працює безперервно (або з невеликими перервами) більше однієї доби, а також після маршу, занять, навчань, транспортування і передбачає виконання таких основних робіт:

перевірку зовнішнього стану і чистку апаратури без розкриття блоків і монтажу;

перевірку надійності і справності блокування і заземлення, надійності приєднання муфт та роз’ємів;

перевірку надійності кріплення вузлів, блоків, приладів, табельного та іншого майна;

перевірку стану джерел електроживлення, антенно-щоглових пристроїв і фідерних ліній, справності ліній службового зв’язку, дистанційного управління і сигналізації, увідних щитків;

перевірку працездатності і проведення необхідних регулювань апаратури і обладнання за вбудованими приладами і в заданому режимі роботи;

перевірку наявності і справності засобів гасіння пожежі і захисту особового складу;

прибирання робочих місць, приміщень, відсіків.

Щоденне технічне обслуговування організовується і контролюється командирами підрозділів і проводиться екіпажами (черговими змінами) під керівництвом начальників станцій (старших чергових змін). Для виконання робіт використовуються інструмент і приладдя одиночного комплекту ЗІП та експлуатаційно-витратні матеріали.

Про проведення ЩТО робиться відмітка в апаратному (технічному, машинному) журналі.

6. ТО-1 проводиться один раз на місяць для всієї техніки зв’язку поточного постачання незалежно від інтенсивності її використання, як правило, під час проведення парко-господарських днів, а також після навчань і передбачає:

роботи в обсязі ЩТО;

детальний огляд і чистку блоків усієї апаратури;

перевірку, чистку, регулювання контактів, перемикачів, роз’ємів тощо;

перевірку працездатності комплектуючих виробів у всіх режимах з використанням вбудованої системи контролю і засобів вимірювань, які входять у комплект;

проведення за необхідності електричних і механічних регулювань, а також чистку і змащування частин, які піддаються тертю;

перевірку стану систем освітлення, опалення і вентиляції;

доукомплектування одиночного комплекту ЗІП і використаних експлуатаційно-витратних матеріалів.

ТО-1 проводиться особовим складом екіпажів (чергових змін) на закріпленій техніці зв’язку під керівництвом командирів підрозділів.

До виконання робіт залучається особовий склад ремонтних підрозділів. При роботах використовуються запасні частини і матеріали за витратними нормами на експлуатацію, інструмент і приладдя одиночного і групового комплектів ЗІП, обладнання і засоби вимірювань ремонтних підрозділів.

Результати ТО-1 записуються в апаратний (технічний, машинний) журнал.

На комплексних об’єктах на рухомих засобах, джерелах живлення електроенергією та інших складових частинах вид технічного обслуговування визначається залежно від пробігу (напрацювання).

7. ТО-2 проводиться один раз на рік на всій техніці зв’язку поточного постачання і передбачає:

роботи в обсязі ТО-1;

вимірювання параметрів і характеристик апаратури, передбачених експлуатаційною документацією, і доведення їх до встановлених норм;

перевірку і заміну радіоелементів, герметичних прокладок та інших матеріалів, що мають обмежений строк служби (зберігання);

перевірку правильності ведення формулярів (паспортів) та іншої експлуатаційної документації.

Роботи в обсязі ТО-2 організовуються і контролюються командиром військової частини (начальником штабу та начальником зв’язку військової частини) і проводяться особовим складом екіпажів (чергових змін) на закріпленій техніці зв’язку під керівництвом командирів підрозділів. До виконання складних робіт і вимірювання параметрів залучається інженерно-технічний склад і особовий склад ремонтних підрозділів.

При роботах використовуються запасні частини і матеріали за витратними нормами на експлуатацію, інструмент і приладдя одиночного групового комплекту ЗІП, обладнання засобів вимірювань ремонтних підрозділів.

Результати ТО-2 і значення виміряних параметрів заносяться у формуляри (паспорти).

На комплексних об’єктах на рухомих засобах, джерелах живлення електроенергією та інших складових частинах вид технічного обслуговування визначається залежно від пробігу (напрацювання).

8. Сезонне технічне обслуговування проводиться при підготовці техніки зв’язку до експлуатації в осінньо-зимовий і весняно-літній періоди і, як правило, разом з проведенням ТО-1 або ТО-2. Перелік робіт СО, які забезпечують переведення техніки зв’язку на наступний період експлуатації, зазначається в експлуатаційній документації на техніку зв’язку, засоби руху, джерела живлення електроенергією та інші складові частини комплексної техніки.

9. Конкретний зміст робіт, які виконуються при ЩТО, ТО-1 і ТО-2, для кожного типу техніки зв’язку визначається експлуатаційною документацією. У документації для кожного виду обслуговування наводяться переліки операцій, послідовність і технологія їх виконання, інструмент, приладдя і матеріали, необхідні для виконання робіт. У переліках виділяються операції, які є обов’язковими при певному виді технічного обслуговування, і операції, які можуть проводитись залежно від фактичного технічного стану.

1. Перед проведенням технічного обслуговування техніки зв’язку в обсязі ТО-1 і ТО-2 проводяться підготовчі заходи, які включають:

планування виконання робіт відповідного виду технічного обслуговування;

організацію взаємодії між підрозділами і спеціалістами різних служб, які беруть участь у виконанні робіт;

проведення виховної роботи, спрямованої на підвищення відповідальності особового складу за якість технічного обслуговування;

розроблення заходів із забезпечення безперервності зв’язку при технічному обслуговуванні конкретних зразків техніки зв’язку, які безперервно використовуються за призначенням;

підготовку матеріальної бази для виконання робіт з технічного обслуговування;

проведення занять з особовим складом, який бере участь у роботах;

підготовку спеціалізованих робочих місць з обслуговування техніки зв’язку, засобів руху, джерел живлення електроенергією та інших складових частин;

перевірку готовності підрозділів і техніки до проведення технічного обслуговування.

2. Безпосередню підготовку особового складу, який залучається до проведення технічного обслуговування, організовують командири підрозділів.

3. Основними документами для планування технічного обслуговування техніки зв’язку є:

план підготовки та проведення річного технічного обслуговування (ТО-2) техніки зв’язку (додаток 13);

план-графік технічного обслуговування техніки зв’язку в обсязі ТО-1, ТО-2 на місяць для стаціонарних об’єктів зв’язку (додаток 14);

план проведення парко-господарського дня (додаток 15);

план основних заходів з технічного забезпечення зв’язку та інформатизації на рік.

План підготовки та проведення річного ТО-2 техніки зв’язку складається в службі зв’язку військової частини за участю начальників інших служб.

План підписується заступником командира військової частини з технічної частини (начальником зв’язку) та затверджується командиром з’єднання (військової частини). Витяг із затвердженого плану доводиться до командирів підрозділів зв’язку.

План проведення парко-господарського дня складається в технічній частині військової частини згідно з відповідними керівними документами та настановами. Одним з розділів плану є технічне обслуговування техніки зв’язку з’єднання (військової частини) за пропозиціями начальника зв’язку.

Планування ТО-1 при розробленні плану проведення парко-господарських днів здійснює заступник командира військової частини з технічної частини (начальник зв’язку).

Витяг із затвердженого плану доводиться до заступників командира частини, начальників відповідних служб та командирів підрозділів.

План основних заходів з технічного забезпечення зв’язку розробляється як план роботи служби зв’язку військової частини на рік на підставі плану основних заходів з технічного забезпечення зв’язку та інформатизації штабу Головного управління НГУ, підписується начальником зв’язку (заступником командира військової частини зв’язку з технічної частини) та затверджується командиром з’єднання (військової частини).

4. Посадові особи, які здійснюють керівництво проведенням технічного обслуговування, зобов’язані:

1) під час підготовки:

уточнити наявність техніки зв’язку, яка підлягає технічному обслуговуванню;

уточнити сили і засоби, які виділяються для виконання робіт, і спланувати найбільшу доцільність їх використання;

завчасно подати заявки на майно для експлуатації та ремонту, організувати його отримання і доставляння до місця обслуговування техніки;

провести заняття й інструктажі особового складу за правилами і заходами безпеки, поставити конкретні завдання кожному виконавцеві, визначити порядок і строки виконання робіт, їх матеріальне забезпечення;

2) під час проведення робіт:

здійснювати керівництво роботами, не допускати відволікання особового складу від виконання завдань з технічного обслуговування;

надавати допомогу інженерно-технічному складу і спеціалістам ремонтних підрозділів в ефективному використанні їхнього робочого часу;

контролювати повноту і якість виконання потрібних операцій з технічного обслуговування;

стежити за дотриманням особовим складом правил і заходів безпеки;

3) після закінчення робіт:

перевірити і прийняти виконані роботи;

забезпечити документальне оформлення проведення відповідного технічного обслуговування;

підбити підсумки технічного обслуговування;

доповісти в установленому порядку про наявність несправної техніки.

5. При підбитті підсумків технічного обслуговування з особовим складом підрозділів аналізуються і оцінюються:

рівень підготовки особового складу і стан техніки;

матеріальне забезпечення робіт;

повнота і якість виконання робіт;

організація взаємодії при обслуговуванні комплексних об’єктів;

несправності, виявлені під час робіт, їх причини і запобіжні заходи;

дотримання правил і заходів безпеки;

правильність і повнота ведення експлуатаційної документації;

якість і цілеспрямованість виховної роботи;

кращі екіпажі та спеціалісти, позитивні приклади в роботі.

6. При проведенні технічного обслуговування забороняється:

змінювати технологію виконання робіт, що встановлена експлуатаційною документацією;

використовувати несправний інструмент, засоби захисту і не перевірені в установлені строки засоби вимірювань;

розкривати опломбовані прилади і блоки до закінчення гарантійного строку.

7. Строки проведення ТО-2 встановлюються штабом Головного управління НГУ окремим розпорядженням (до 20 червня звітного року). План підготовки та проведення річного технічного обслуговування розробляється заступником командира військової частини з технічної частини, начальником зв’язку військової частини.

Результати проведення ТО-2 оформлюються актом проведення річного технічного обслуговування (ТО-2) техніки зв’язку (додаток 16) та наказом по частині. Один примірник акта та копія наказу про результати проведення огляду техніки зв’язку надсилаються до управління зв’язку та інформатизації штабу Головного управління НГУ до 10 липня.

1. Технічне обслуговування техніки зв’язку стаціонарних об’єктів проводиться протягом року в умовах забезпечення безперервно діючих зв’язків в обсязі ЩТО, ТО-1, ТО-2 і СО.

Відповідальними за організацію і проведення технічного обслуговування, а також за забезпечення безперервності зв’язку й автоматизованого управління під час виконання робіт є начальники стаціонарних об’єктів зв’язку.

Командири підрозділів організовують і керують проведенням технічного обслуговування та здійснюють контроль за повнотою і якістю виконання робіт, дотриманням правил і заходів безпеки та забезпечують підготовку і виконання заходів з підтримання безперервності зв’язку й автоматизованого управління на час проведення технічного обслуговування.

2. ЩТО техніки зв’язку організовується командирами підрозділів і проводиться особовим складом чергових розрахунків бойових постів під керівництвом начальника чергових розрахунків.

Дозвіл на виконання ЩТО дає черговий по об’єкту зв’язку (вузлу, центру).

Оцінка працездатності техніки зв’язку із вбудованими приладами при ЩТО, як правило, проводиться під час приймання-здавання чергування. Чистка засобів зв’язку проводиться в години найменшого навантаження. Час виконання ЩТО на кожному конкретному зразку техніки визначається командиром підрозділу.

Результати виконання ЩТО записуються в апаратному (технічному, машинному) журналі після закінчення робіт.

ТО-1, СО організовується начальником стаціонарного об’єкта і проводиться, як правило, бригадами, які створюються із найбільш кваліфікованих спеціалістів, під керівництвом командира підрозділу об’єкта зв’язку.

До виконання робіт залучається особовий склад, за яким закріплена техніка, що обслуговується.

3. Командири підрозділів стаціонарного об’єкта зв’язку розробляють місячні плани-графіки технічного обслуговування техніки зв’язку в обсязі ТО-1, ТО-2 із зазначенням дати виконання робіт і відповідальних виконавців, які затверджуються командиром військової частини.

4. При плануванні і проведенні технічного обслуговування повинні бути передбачені заходи щодо скорочення кількості і тривалості перерв у роботі діючої техніки зв’язку і забезпечена в нормативні строки готовність системи зв’язку до приймання і передавання інформації.

Для забезпечення безперервності зв’язку перед початком технічного обслуговування проводиться підготовка і перевірка резервної апаратури, каналів і ліній зв’язку. За неможливості резервувати окремі засоби зв’язку допускається їх виключення з дозволу вищого штабу на період технічного обслуговування з тимчасовою зміною схеми зв’язку.

5. Дозвіл на виключення діючих засобів зв’язку для проведення планового ТО-1, ТО-2 дає черговий по вузлу зв’язку після вказівки старшого вузла зв’язку та з дозволу відповідного керівника.

6. Для проведення ТО-1, ТО-2 обладнуються робочі місця безпосередньо в апаратних залах або окремих приміщеннях. Кожне робоче місце забезпечується необхідною документацією, засобами вимірювання, пристосуваннями, запасними елементами та експлуатаційно-витратними матеріалами, а також засобами, які забезпечують безпеку робіт.

7. Технічне обслуговування систем електрозабезпечення та інших технічних систем стаціонарних об’єктів проводиться силами і засобами спеціальних підрозділів. Порядок і строки його проведення визначаються начальником стаціонарного об’єкта і відображаються окремим розділом у плані експлуатації і ремонту техніки зв’язку.

Окремі елементи обладнання системи електрозабезпечення, які знаходяться в апаратних зв’язку (щити електроживлення, розподільчі пристрої тощо), обслуговуються силами підрозділів зв’язку, за якими закріплено обладнання.

8. Технічне обслуговування апаратури і обладнання стаціонарних ліній зв’язку (провідних, радіорелейних, тропосферних) проводиться:

в обсязі ЩТО - без припинення зв’язку по лінії;

в обсязі ТО-1, ТО-2 - з тимчасовим припиненням зв’язку при обов’язковому забезпеченні службового зв’язку між усіма елементами ліній зв’язку, на яких знаходиться особовий склад, що проводить обслуговування.

9. Щоденне технічне обслуговування антенно-фідерних пристроїв стаціонарних об’єктів зв’язку проводиться особовим складом чергових змін радіоцентрів.

ТО-1, ТО-2 і СО виконуються штатними підрозділами, які забезпечують експлуатацію антенних і щоглових пристроїв, або спеціально підготовленим і навченим особовим складом стаціонарного об’єкта зв’язку.

Планування технічного обслуговування засобів зв’язку стаціонарного об’єкта на антенно-фідерних пристроях повинно передбачатися в строки, найбільш сприятливі за погодними умовами.

Забороняється виконувати роботи на антенно-фідерних пристроях під час зливи, снігопаду, при наближенні грози, швидкості вітру більше 11 м/с і проводити вимірювання електричних параметрів при тумані і підвищеній вологості.

ТО-1 антенно-фідерних пристроїв включає обхід, огляд і візуальну перевірку стану всіх складових частин, усунення виявлених несправностей, вирубку дерев і кущів під щоглами, антенними полотнами і фідерними лініями.

При СО додатково до цих робіт проводиться регулювання ступеня натягу полотен антен і фідерних ліній та вимірювання їх опору ізоляції.

ТО-2 антенно-фідерних пристроїв включає роботи ТО-1 і СО, а також чищення, нанесення антикорозійних покриттів і змащення металоконструкцій, щогл, вимірювання електричних характеристик і доведення їх за необхідності до встановлених норм.

Не менше одного разу на п’ять років проводиться перевірка стану полотен антен із спуском на землю, заміна зношених елементів антен, перевірка і регулювання вертикальності щогл.

Після сильного вітру, снігопаду, ожеледі, різких коливань температури на антенно-фідерних пристроях проводяться:

обхід і огляд, візуальна перевірка цілісності полотен антен, фідерних ліній та інших конструктивних елементів;

усунення виявлених несправностей.

Результати проведення ТО-2 і СО антенно-фідерних пристроїв стаціонарних об’єктів відображаються у відповідних актах, у яких детально зазначаються параметри та результати вимірювань (потужності прямої та відбитої хвилі, коефіцієнта стоячої хвилі, опору заземлення та інших).

1. На навчаннях (тактико-спеціальних заняттях) у польових умовах старший начальник зобов’язаний передбачити обслуговування всієї задіяної техніки зв’язку.

Перед виходом на навчання проводиться контрольний огляд, а під час навчань - ЩТО. Після закінчення навчань проводиться ТО-1.

Технічне обслуговування проводиться за планом-графіком, який складається при розробленні плану технічного забезпечення навчань. План-графік узгоджується щодо часу початку і закінчення робіт із взаємодіючими вузлами зв’язку.

2. Дозвіл на проведення технічного обслуговування дає черговий по вузлу зв’язку.

Вимкнення діючої техніки зв’язку для проведення технічного обслуговування проводиться почергово із заміною вимкнених засобів резервними. За відсутності резервних засобів дозвіл на вимкнення техніки зв’язку дає старший начальник. При цьому вживаються заходи для забезпечення зв’язку за обхідними каналами.

3. Для надання допомоги підрозділам у забезпеченні безвідмовної роботи техніки зв’язку на навчаннях можуть створюватися групи технічного забезпечення.

На групи покладаються:

контроль за технічно правильним розгортанням техніки;

забезпечення перевірки апаратури, а також контроль параметрів каналів зв’язку і приведення їх у відповідність до встановлених норм;

надання допомоги підрозділам в організації і проведенні робіт з відновлення порушених зв’язків, а також робіт з технічного обслуговування, пов’язаних з регулюванням і зміною параметрів апаратури;

контроль за технічним станом техніки, якістю проведення технічного обслуговування і дотриманням особовим складом правил і заходів безпеки;

збір, узагальнення і подання в установленому порядку відомостей про відмови і пошкодження техніки зв’язку і надання пропозицій щодо їх попередження.

1. Майно зв’язку незалежно від його якісного стану зберігається в спеціально обладнаних приміщеннях на складі та в підрозділах військової частини.

2. Залежно від стійкості до дії навколишнього середовища майно зв’язку може зберігатися в опалюваних і неопалюваних приміщеннях, під навісами і на відкритих майданчиках:

в опалюваних приміщеннях зберігається майно зв’язку, у складі якого є електронні вироби, ЗІП та ремонтні комплекти до них, радіотехнічна апаратура, засоби вимірювання, електровакуумні прилади (як виняток, допускається їх нетривале зберігання в неопалювальних приміщеннях);

в неопалюваних приміщеннях зберігається кабельна продукція та різні види проводів, джерела живлення електроенергією (електростанції та електроагрегати), кислотні та лужні акумулятори (сухі), ізоляційні матеріали, лаки, фарби, спирти, кислоти та інші хімічні сполуки;

під навісами і на відкритих майданчиках зберігається майно зв’язку, змонтоване на транспортній базі, антенні та щоглові пристрої. Допускається розміщувати комплекти матеріалів лінійно-провідних засобів (лінійну арматуру, ізолятори, траверси тощо).

Дозволяється зберігання кабельної продукції на барабанах під навісами за умови захисту їх кінців від проникнення вологи (із запаяними наконечниками).

3. Приміщення (навіси, відкриті майданчики) повинні бути відкритими для візуального їх огляду, забезпечувати зберігання майна, бути зручними для виконання робіт з технічного обслуговування, швидкого приймання і видачі майна зв’язку.

4. Техніка зв’язку зберігається в комплекті, за винятком тих предметів, які потребують інших умов зберігання. Майно рухомих об’єктів зв’язку повинно зберігатися разом з ними в одному боксі. Машини розміщуються разом зі штатними причепами.

При роздільному зберіганні предметів комплекту майна зв’язку на стелажному ярлику робиться про це відповідна відмітка.

При нетривалому зберіганні майна зв’язку (до трьох місяців) допускається залишення в одному місці з іншим комплектом предметів, що потребують інших умов зберігання.

Забороняється зберігання разом з технікою зв’язку введених в дію акумуляторних батарей і агресивних матеріалів.

Навчальна техніка зв’язку повинна розміщуватися на окремих стелажах, у шафах або штабелях, на яких має бути напис "Навчальна".

5. Приміщення для зберігання майна зв’язку провітрюються, якщо вологість зовнішнього повітря менше вологості повітря всередині складських приміщень.

Для поліпшення повітряного обміну приміщення обладнуються витяжною примусовою вентиляцією.

6. Провітрювання опалюваних приміщень взимку повинно проводитися в той час, коли топляться печі, або при гарячих батареях центрального опалення без помітного зниження температури. Не можна провітрювати приміщення під час сильного вітру, грози, туману, дощу або снігопаду.

7. Температура повітря в опалюваних складських приміщеннях взимку повинна підтримуватися плюсова в межах 5-20 °С, відносна вологість повітря не повинна перевищувати 65 відсотків.

Найбільш сприятливими умовами зберігання майна зв’язку є постійна плюсова температура в межах 5-15 °С і відносна вологість повітря 40-50 відсотків.

8. Кожне опалюване приміщення повинно забезпечуватися приладами для виміру температури і відносної вологості повітря - термометрами і гігрометрами або психрометрами. Прилади встановлюються в середній частині складського приміщення на висоті 1,5 м від підлоги.

9. Температура і відносна вологість повітря в приміщенні повинні відмічатися в картці обліку температури і вологості, що заводиться на кожний місяць і прикріплюється поруч із приладами. Картки зберігаються протягом року.

Для визначення відносної вологості повітря в приміщенні за допомогою психрометра поруч із ним, крім картки обліку температури і вологості, повинна бути інструкція про порядок користування цим приладом і психрометричною таблицею.

10. На складі, де зберігається майно зв’язку, повинні бути: паспорт складського приміщення (додаток 17), план розміщення складського устаткування і техніки, план евакуації в разі пожежі або стихійного лиха, картотека для зберігання облікових документів, книга, де робляться відмітки про результати перевірки порядку зберігання майна зв’язку, робочий стіл, стілець, аптечка, механізми і пристосування для розпакування (упакування) і консервації техніки, щити із засобами гасіння пожежі, інвентар для прибирання.

Приміщення складу повинні бути обладнані охоронною та пожежною сигналізаціями з виведенням на пульти охорони варти (чергового військової частини).

11. Для створення умов правильного зберігання і розміщення (укладання) майна зв’язку складські приміщення обладнуються стелажами, шафами та іншим устаткуванням, які повинні відповідати розмірам техніки, витримувати її навантаження, не даючи перекосів або осувань, бути зручними для розбирання і перенесення майна зв’язку до інших приміщень.

Розміщення майна зв’язку безпосередньо на підлозі без піддонів забороняється.

12. Стелажі (шафи) нумеруються римськими цифрами, а чарунки, шухляди в них - арабськими зліва направо і зверху вниз по рядах.

13. Висота і довжина стелажів (шаф) визначаються розмірами приміщення, а їхня ширина установлюється від 1 до 1,5 м. Нижня полиця стелажа (шафи) установлюється на висоті не менше ніж на 0,2 м над підлогою.

14. Стелажі (шафи) на складах установлюються так, щоб найбільш раціонально використовувати площу підлоги, природне освітлення і забезпечити швидкість та зручність робіт з приймання і видачі майна зв’язку. При цьому стелажі (шафи) розміщують таким чином, щоб відстань від стін була не менше 0,6 м, прохід між стелажами (шафами) має бути 0,8-1,5 м, а головний прохід - 1,5-2,0 м.

15. Розташовувати стелажі (шафи) близько до вимикачів, електрощитів і опалювальних приладів забороняється.

Підступи до опалювальних приладів, електрощитів і джерел освітлення, пожежного інвентарю, а також проходи завжди повинні бути вільними.

16. Майно зв’язку, упаковане в ящики, може зберігатися в штабелях. Укладання його в штабель проводиться таким чином, щоб тиск верхніх рядів не призводив до пошкодження майна зв’язку, розташованого в нижніх рядах, а висота штабеля не порушувала його стійкості.

17. Укладання майна зв’язку має здійснюватися з урахуванням найбільш вигідного й ощадливого використання складського приміщення та стелажного устаткування з урахуванням габаритів і ваги техніки (більш громіздка і важка техніка укладається внизу і ближче до виходу, головного проходу), зручності огляду і перерахування без перекладання, створення умов для вентиляції (циркуляції) повітря між горизонтальними рядами, дотримання протипожежних правил і техніки безпеки.

18. Забороняється сумісне зберігання (в одному місці стелажа, шафи, штабеля) техніки зв’язку різних категорій, комплектного і некомплектного майна, а також в одному штабелі техніки різних найменувань, типів і різного призначення.

19. На найбільш видному місці штабеля, стелажа (полиці, чарунки) кожного типу засобів зв’язку вивішується стелажний ярлик (додаток 18).

При надходженні майна з обмеженим строком зберігання стелажний ярлик вивішується на кожну партію.

20. На складі майна зв’язку забороняється зберігати майно, що не належить до майна зв’язку, а також таке, що не призначене для потреб служби зв’язку військової частини.

21. У підрозділах техніка і майно зв’язку повинні зберігатися:

техніка, що змонтована на транспортній базі, - у парках частини зі згорнутими антенами, складеним та закріпленим майном і приладдям, із закритими на замок та опечатаними дверима (люками);

переносна техніка зв’язку - в коморах підрозділів, куди немає доступу сторонніх осіб. При цьому техніка зв’язку, що має табельні ящики, може зберігатися в штабелях, а інша - в шафах (сейфах), що опечатуються та замикаються.

Заборонено видавати майно зв’язку в лінійні підрозділи, у яких відсутні умови для надійного зберігання такого майна. Для організації зв’язку під час несення служби, патрулювання та виконання інших службово-бойових завдань майно зв’язку видається в ці лінійні підрозділи за книгою обліку матеріальних засобів, що видані в тимчасове користування з майстерні зв’язку військової частини, на строк не більше одного місяця. При цьому під час приймання (видачі) техніки в користування обов’язково перевіряється її комплектність, технічний стан і працездатність. Якщо до її комплекту входять акумуляторні батареї, то після кожного повернення з користування вони повинні обслуговуватися і заряджатися.

22. На довготривале зберігання закладається техніка зв’язку тільки першої та другої категорій, повністю укомплектована, технічно справна.

Узяття на довгострокове зберігання проводиться не пізніше місячного строку з дня надходження техніки до військової частини за наказом по частині та оформлюється відповідним актом.

1. При взятті майна зв’язку на нетривале зберігання проводиться ТО-1 незалежно від часу, який пройшов з моменту проведення попереднього технічного обслуговування.

2. При взятті майна зв’язку на тривале зберігання проводиться ТО-2 незалежно від часу, який пройшов з моменту попереднього технічного обслуговування. Крім того, майно, яке перед взяттям на зберігання не використовувалося за призначенням, повинно пройти контрольне напрацювання 20-30 годин і обкатку засобів руху.

Якщо майно зв’язку надійшло безпосередньо з промислових підприємств або складів зв’язку в герметичній упаковці, то перевіряється тільки стан упаковки і показники індикатора вологості.

3. ТО-1з при тривалому зберіганні проводиться щомісяця. До робіт з ТО-1з входить перевірка стану матеріалів, якими проведена консервація, і показників індикатора вологості, при цьому обов’язкова наявність картки консервації, технологічної картки розконсервування і підготовки до використання за призначенням. Відновлюються порушені лако-фарбові покриття, пошкоджені герметизувальні матеріали.

4. Періодичність проведення ТО-2з визначається з урахуванням надійності конкретних типів техніки, умов зберігання, методів і способів консервації відповідно до керівних документів. На техніці, що законсервована методом нанесення захисних покриттів, ТО-2з проводиться щороку при зберіганні на відкритих майданчиках і один раз на три роки при зберіганні її на складах і під навісами.

При ТО-2з проводяться такі основні роботи:

розконсервація техніки зв’язку;

контрольне напрацювання тривалістю 20-30 годин;

технічне обслуговування майна зв’язку і автоматизації в обсязі ТО-2;

перевірка засобів вимірювань;

технічне обслуговування засобів руху і джерел живлення електроенергією в обсязі, передбаченому їх нормативно-технічною документацією;

консервація;

документальне оформлення технічного обслуговування.

5. При виявленні в процесі зберігання порушень правил зберігання, підвищення вологості повітря всередині герметизованих об’єктів більше встановлених норм, корозійних та інших пошкоджень протягом 20 днів повинна бути проведена переконсервація.

Обсяг робіт, який виконується при переконсервації, визначається такими умовами:

якщо з часу проведення попереднього ТО-2з пройшло не менше 1/3 встановленої періодичності, проводиться заміна силікагелю і відновлення герметичності;

якщо з часу проведення ТО-2з пройшло від 1/3 до 2/3 установленої для нього періодичності, після розконсервації проводиться ТО-1 з подальшою консервацією;

якщо з часу проведення ТО-2з пройшло більше 2/3 встановленої періодичності, то виконується весь обсяг робіт, що передбачений для ТО-2з. У цьому разі строк чергового ТО-2з обчислюється з моменту проведення позапланового технічного обслуговування.

6. Строки проведення обслуговування майна зв’язку, що знаходиться на тривалому зберіганні, відображаються в плані-графіку, який охоплює період 5 років.

7. На основі плану-графіка складається річний графік технічного обслуговування техніки зв’язку, яка знаходиться на тривалому зберіганні.

8. Для проведення ТО-2з наказом командира військової частини призначається комісія. Результати проведення ТО-2з комісія оформлює актом. Акт складається у двох примірниках і після затвердження командиром один примірник надсилається до Головного управління НГУ.

1. Ремонт - комплекс заходів з відновлення працездатності, а також відновлення ресурсу техніки зв’язку, що проводиться за єдиною системою комплексного ремонту озброєння і військової техніки.

2. Система ремонту техніки зв’язку включає в себе об’єкти, які підлягають ремонту, засоби їх ремонту, виконавців і документацію.

До засобів ремонту належать технічні засоби для виконання відновлювальних робіт при проведенні ремонту, що включають контрольно-перевірочну апаратуру, стенди, пристрої, запасні частини, інструмент, пристосування та інше обладнання, зазначене в експлуатаційній і ремонтній документації.

Ремонт, залежно від його складності, проводиться особовим складом, за яким закріплена техніка зв’язку, ремонтними підрозділами зв’язку військових частин за технологією, яка встановлюється експлуатаційною і ремонтною документацією.

3. Командири військових частин (начальники зв’язку) організовують і забезпечують ремонт техніки зв’язку, а також техніки зв’язку, що входить до складу комплексних об’єктів озброєння військової техніки, яка експлуатується іншими службами.

4. До ремонтних органів зв’язку належать стаціонарні, рухомі майстерні зв’язку та база з ремонту радіоелектронної техніки НГУ (далі - БРРТ).

Стаціонарні майстерні зв’язку оснащуються технологічним обладнанням, необхідною ремонтною документацією, що забезпечує виконання всіх операцій, які передбачені технологією ремонту.

Рухомі майстерні зв’язку призначені для обслуговування і ремонту техніки зв’язку в польових (бойових) умовах.

БРРТ проводить поточний, середній, капітальний ремонт техніки зв’язку військових частин, підприємств, установ та організацій усіх форм власності як у пункті постійної дислокації БРРТ, так і з виїздом до місця розташування техніки, яка потребує ремонту.

1. На техніці зв’язку проводяться такі види ремонту:

поточний ремонт;

середній ремонт;

капітальний ремонт.

Вид ремонту, який проводиться, визначається технічним станом техніки зв’язку.

2. Поточний ремонт техніки зв’язку є неплановим і включає в себе комплекс робіт із забезпечення або відновлення її працездатності після відмови в процесі експлуатації. Поточний ремонт проводиться особовим складом екіпажів (розрахунків), за якими закріплена техніка, із залученням за необхідності майстерень зв’язку. Ремонтні роботи виконуються в стаціонарних майстернях зв’язку, місцях розміщення техніки і в польових умовах.

3. Середній ремонт техніки зв’язку полягає у відновленні працездатності і частковому відновленні витраченого ресурсу шляхом заміни або відновлення елементів, функціональних вузлів та інших комплектуючих виробів, які вийшли з ладу, пошкоджені і досягли граничного стану. При середньому ремонті проводиться контроль технічного стану всіх блоків, приладів, агрегатів та інших складових частин техніки зв’язку з доведенням за необхідності їх основних параметрів до норм, які передбачені діючою технічною документацією.

Середній ремонт проводиться, якщо за своїм фактичним технічним станом техніка зв’язку потребує відновлення властивостей, які характеризують її здатність виконувати задані функції.

Середній ремонт техніки зв’язку виконується силами майстерень зв’язку військових частин і фахівцями БРРТ.

4. Капітальний ремонт здійснюється з метою відновлення справності і повного використаного ресурсу техніки зв’язку із заміною або відновленням будь-яких складових частин.

При плановому капітальному ремонті проводиться: повне розбирання техніки зв’язку, перевірка і дефектування всіх приладів, блоків, агрегатів та інших комплектуючих виробів; заміна або відновлення несправних чи непрацездатних елементів; заміна всіх радіоелементів, які втратили ресурс; відновлення монтажу, гальванічних, лакофарбових покриттів; відновлення написів і градуювання шкал; комплексна перевірка і випробування на відповідність вимогам технічних умов для капітального ремонту.

Для відновлення техніки зв’язку, що отримала великі експлуатаційні та бойові пошкодження, проводиться неплановий капітальний ремонт.

Капітальний ремонт засобів зв’язку проводиться силами фахівців БРРТ або ремонтними органами інших відомств як за планом ремонту Головного управління НГУ, який розробляється раз на рік управлінням зв’язку та інформатизації штабу Головного управління НГУ, так і за договорами з цими ремонтними органами за місцем дислокації. Витрати на ремонт апаратури в інших відомствах за договорами відносяться на відповідні статті кошторису НГУ з утримання та забезпечення експлуатації техніки зв’язку.

5. Підставою для планування та проведення середнього або капітального ремонту є не напрацювання годин, а реальний стан техніки зв’язку, який засвідчується актами технічного стану та заявками на ремонт від військових частин.

6. Для ремонту техніки зв’язку використовуються комплекти ЗІП, радіоелементи, електротехнічні вироби та інші запасні частини, які постачаються розсипом.

Залежно від складу і призначення промисловістю постачаються такі комплекти ЗІП:

експлуатаційні, до яких належать одиничний (індивідуальний) комплект ЗІП-О, що входить до складу кожного зразка техніки зв’язку та призначається для проведення поточного ремонту; груповий комплект ЗІП-Г, який постачається на групу однотипної техніки зв’язку (окремо від неї) і призначений для проведення поточного ремонту й поповнення витрати ЗІП-О;

ремонтні, до яких належать комплекти ЗІП-Р № 1 і № 2, які постачаються на групу однотипної техніки зв’язку (окремо від неї) і призначені для проведення капітального й середнього ремонтів відповідно.

На окремі типи техніки зв’язку можуть створюватись інші комплекти ЗІП (регіональний, базовий, стаціонарний, аварійний тощо).

7. Ремонт навчальної техніки зв’язку проводиться силами майстерень зв’язку військових частин та підрозділів, де вона експлуатується.

8. Техніка зв’язку для проведення ремонту направляється до ремонтного підрозділу з частин військ згідно з планом ремонту за розпорядженням Головного управління НГУ силами військових частин.

1. Планування ремонту засобів зв’язку в НГУ проводиться:

управлінням зв’язку та інформатизації штабу Головного управління НГУ - для організації ремонту техніки зв’язку на БРРТ та в ремонтних підрозділах інших відомств у централізованому порядку за заявками від військових частин та територіальних управлінь;

начальником зв’язку територіального управління - для організації ремонту техніки підпорядкованих військових частин силами ремонтних підрозділів територіального управління та ремонтних підрозділів інших відомств за місцем дислокації;

начальником зв’язку військової частини - для організації ремонту силами майстерні зв’язку військової частини та ремонтних підрозділів інших відомств за місцем дислокації на підставі поданих заявок на ремонт техніки зв’язку. Підставою для планування ремонту на місяць є рапорти командирів підрозділів про результати проведення в поточному місяці технічного обслуговування та посадового контролю за станом технічних засобів;

майстернею зв’язку військової частини на підставі плану начальника зв’язку.

2. Заявки на проведення ремонту до вищого штабу подаються:

на плановий ремонт - у строки, встановлені вищим штабом за його номенклатурою;

на поточний ремонт у разі неможливості ремонту власними силами техніки зв’язку, що безпосередньо впливає на стан бойової готовності та забезпечення стійкого управління, - негайно, іншу техніку - не пізніше 15 діб з моменту її відмови.

3. Копії затверджених Головним управлінням НГУ планів проведення капітального та середнього ремонтів техніки зв’язку надсилаються до військових частин.

4. У ремонтних підрозділах зв’язку військових частин за 5 днів до початку місяця розробляється план роботи ремонтного підрозділу (додаток 19), що затверджується командиром (начальником), який організовує роботу в цих підрозділах.

5. Забороняється планування та проведення ремонту техніки зв’язку, гарантійний строк експлуатації якої не вийшов.

1. Здавання техніки зв’язку в ремонтні підрозділи проводиться після її огляду і затвердження командиром військової частини актів технічного стану. Підставою для відправлення військовою частиною техніки зв’язку в ремонтні підрозділи є розпорядження, яке видається відповідним постачальним підрозділом.

2. Техніка зв’язку в ремонтні підрозділи відправляється без зняття з обліку частини, якщо інше не обумовлюється в розпорядженні вищого штабу. Техніка відправляється в ремонт у повному комплекті, крім ЗІП-О, інструменту, переносних засобів вимірювання, годинників, телефонних апаратів, пилососів, паяльних ламп і тари для пального та води.

3. Перед відправленням техніки зв’язку в ремонт відправник зобов’язаний:

відчистити техніку від бруду, пилу, іржі та окислів;

укомплектувати техніку згідно з даними формуляра (паспорта);

скласти відомість комплекту техніки, що відправляється в ремонт (додаток 20), та оформити відповідні документи на комплектуюче майно, якого не вистачає (списане, передане тощо);

перевірити відповідність номерів усіх комплектуючих засобів номерам, що зазначені у формулярах (паспортах);

перевірити правильність та повноту заповнення формулярів (паспортів), наявність відмітки про переведення виробу в категорію, що відповідає фактичному технічному стану, завірити підписом начальника зв’язку та скріпити гербовою печаткою військової частини дані про напрацювання виробу та встановлену категорію.

При відправленні техніки зв’язку забороняється:

замінювати деталі, якими комплектуються вироби, якщо це не пов’язано з необхідною заміною в процесі експлуатації, про що повинні бути записи у формулярах;

замінювати блоки, вузли, елементи незалежно від їх технічного стану.

4. Для техніки зв’язку, що змонтована на рухомих засобах, відправник додатково зобов’язаний:

перевірити міцність кріплення всіх вузлів, стійок і агрегатів, які змонтовані всередині і поза кузовом, розмістити і закріпити переносні прилади, якими комплектуються вироби, пристрої і пристосування;

перевірити рухомі засоби, привести їх у стан, за якого забезпечується самостійне переміщення виробу, та оформити акт технічного стану рухомого засобу;

відчистити шасі рухомих засобів і кузов від бруду, пилу, іржі та окислів і провести змащення відкритих металевих поверхонь.

5. Готовність техніки зв’язку до відправлення в ремонт перевіряється начальником зв’язку з’єднання (військової частини).

В акті технічного стану техніки, яка відправляється, робиться відмітка "Перед направленням у ремонт перевірив: ___" із зазначенням посади, звання, прізвища особи, яка провела перевірку.

6. Для проведення ремонту техніка зв’язку відправляється залізничним або іншим видом транспорту. Техніка зв’язку, яка відправляється в ремонт, повинна бути упакована в міцну (табельну) тару і розміщена так, щоб унеможливити її пошкодження при транспортуванні.

7. Одночасно з відправленням техніки зв’язку в ремонтний підрозділ військова частина зобов’язана направити такі документи:

акт технічного стану - 1 примірник;

відомість комплекту виробу, що відправляється в ремонт, - 2 примірники;

повний комплект експлуатаційної документації;

паспорт та акт технічного стану автомобільної бази (при відправленні техніки зв’язку, що змонтована на автомобілях).

8. Джерела живлення електроенергії, які входять у комплект техніки зв’язку, що відправляється в ремонт, у всіх випадках повинні бути укомплектовані згідно з відомістю промислового комплекту. На кожне джерело живлення електроенергії в ремонтний підрозділ окремо подаються:

акт технічного стану - 1 примірник;

заповнені і завірені печаткою військової частини формуляр на джерело електроживлення і паспорт (формуляр) на його первинний двигун.

9. Документи з грифом обмеження доступу на техніку зв’язку, що відправляється в ремонтний підрозділ, направляються в установленому законодавством порядку.

Несекретні документи (акти, відомості, експлуатаційна документація тощо) направляються разом з технікою зв’язку.