Відповідно до статті 18 Закону України "Про освіту", пункту 17 Плану заходів з реалізації Стратегії розвитку медичної освіти в Україні на 2019-2021 роки, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 року № 674-р, пункту 8 Положення про Міністерство охорони здоров’я України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 2015 року № 267 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 24 січня 2020 року № 90), з метою приведення у відповідність до законодавства, що врегульовує безперервний професійний розвиток медичних та фармацевтичних працівників НАКАЗУЮ:

1. Внести до наказу Міністерства охорони здоров’я України від 22 липня 1993 року № 166 "Про подальше удосконалення системи післядипломної підготовки лікарів (провізорів)", зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 27 серпня 1993 року за № 113, такі зміни:

заголовок наказу викласти в такій редакції:

1) "Про подальше удосконалення системи післядипломної освіти та безперервного професійного розвитку медичних та фармацевтичних працівників";

2) преамбулу викласти в такій редакції:

"Відповідно до статті 18 Закону України "Про освіту", пункту 8 Положення про Міністерство охорони здоров’я України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 2015 року № 267 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 24 січня 2020 року № 90), та з метою подальшого удосконалення і впорядкування системи післядипломної освіти та безперервного професійного розвитку медичних та фармацевтичних працівників";

3) пункт 1 викласти у такій редакції:

"1. Затвердити:

1) Положення про деякі заходи безперервного професійного розвитку медичних та фармацевтичних працівників, що додається;

2) Положення про професійне медичне стажування за межами закладу охорони здоров’я, де працює медичний працівник, що додається.";

2. Внести зміни до Положення про післядипломне навчання лікарів (провізорів), затвердженого наказом Міністерства охорони здоров’я України від 22 липня 1993 року № 166, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 27 серпня 1993 року за № 113, виклавши його у новій редакції, що додається.

3. Внести зміни до Положення про підвищення кваліфікації лікарів (провізорів) на курсах інформації і стажування, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров’я України від 22 липня 1993 року № 166, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 27 серпня 1993 року за № 113, виклавши його у новій редакції, що додається.

4. Керівникам закладів вищої (післядипломної) освіти, що належать до сфери управління Міністерства охорони здоров’я України, Міністерству охорони здоров’я Автономної Республіки Крим, обласним, Київській та Севастопольській міським державним адміністраціям забезпечити виконання цього наказу.

5. Директорату медичних кадрів, освіти і науки (Орабіна Т.М.) в установленому законодавством порядку забезпечити подання цього наказу на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України.

6. Контроль за виконанням цього наказу залишаю за собою.

7. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.

1. Це Положення врегульовує порядок проведення деяких заходів безперервного професійного розвитку медичних та фармацевтичних працівників.

2. У цьому Положенні термін "спеціалізація" вживається в значенні набуття медичним та фармацевтичним працівником лікарської або провізорської спеціальності (далі - спеціальність), передбаченої Номенклатурою лікарських спеціальностей, затвердженою наказом Міністерства охорони здоров’я України від 22 лютого 2019 року № 446, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25 березня 2019 року за № 294/33265; Номенклатурою провізорських спеціальностей, затвердженою наказом Міністерства охорони здоров’я України від 12 грудня 2006 року № 818, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 26 грудня 2006 року за № 1367/13241, та Номенклатурою спеціальностей молодших спеціалістів з медичною освітою, наведеною у додатку 1 до Положення про атестацію молодших спеціалістів з медичною освітою, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров’я України від 23 листопада 2007 року № 742, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12 грудня 2007 року за № 1368/14635.

Інші терміни вживаються у цьому Положенні у значеннях, наведених в Законах України "Основи законодавства України про охорону здоров’я", "Про освіту", "Про вищу освіту" та у Положенні про систему безперервного професійного розвитку медичних та фармацевтичних працівників, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 14 липня 2021 року № 725.

3. Цикли тематичного удосконалення, цикли спеціалізації здійснюються структурними підрозділами з післядипломної освіти закладів вищої освіти, закладами післядипломної освіти (далі - заклади вищої (післядипломної) освіти), що здійснюють підготовку медичних та фармацевтичних працівників.

Професійне медичне стажування за межами закладу охорони здоров’я, де працює працівник, здійснюються закладами охорони здоров’я та клінічними кафедрами закладів вищої (післядипломної) освіти.

4. Інші заходи безперервного професійного розвитку проводяться відповідно до законодавства.

5. Для нарахування балів за проходження заходів безперервного професійного розвитку, провайдери заходів безперервного професійного розвитку вносять інформацію до електронної системи безперервного професійного розвитку відповідно до законодавства.

1. Цикли тематичного удосконалення передбачають удосконалення професійних знань і навичок шляхом навчання за професійними навчальними програмами з метою оновлення наявних та отримання нових теоретичних і практичних знань.

Цикли тематичного удосконалення проводяться у зв’язку з підвищенням вимог до рівня кваліфікації, необхідністю освоєння сучасних та нових методів вирішення професійних завдань, формування і закріплення на практиці професійних знань, умінь і навичок, отриманих в результаті теоретичної підготовки, необхідністю вивчення світового досвіду, формування організаторських навичок для виконання обов’язків на займаній або на більш високій посаді.

2. Проходження циклів тематичного удосконалення передбачає обов’язкову особисту участь медичного та/або фармацевтичного працівника у місці їх проведення та/або дистанційну участь в режимі реального часу.

Цикли тематичного удосконалення можуть проводитись у формі виїзних циклів, що передбачає проведення тематичного удосконалення шляхом виїзду на місце поза закладами вищої (післядипломної) освіти, яке відповідає критеріям щодо забезпечення необхідним сучасним обладнанням та матеріалами згідно з вимогами навчальних програм, за заявками закладів охорони здоров’я, та передбачає особисту участь медичного та/або фармацевтичного працівника.

3. Програми циклів тематичного удосконалення повинні відповідати принципам доказової медицини, галузевим стандартам у сфері охорони здоров’я та вимогам до кваліфікаційних характеристик працівників охорони здоров’я.

4. Тривалість циклу тематичного удосконалення визначається навчальним планом і програмою циклу тематичного удосконалення та становить 1 або 2 тижні.

5. Навчальні плани і програми циклів тематичного удосконалення розробляються закладами вищої (післядипломної) освіти та затверджуються вченою радою цих закладів.

6. Перед початком циклу тематичного удосконалення закладом вищої (післядипломної) освіти здійснюється контроль рівня знань особи у формі тестування.

7. Цикл тематичного удосконалення вважається закінченим після успішного складання іспиту відповідно до програми навчання. Іспит складається з:

тестування;

оцінки практичних навичок в симуляційних умовах (в симуляційних центрах, на манекенах тощо), якщо програма навчання передбачала вдосконалення або набуття практичних навичок;

вирішення клінічних завдань.

Медичним та фармацевтичним працівникам, які закінчили навчання та успішно склали іспит, видається посвідчення за формою згідно з додатком 1 до цього Положення.

1. Спеціалізація проводиться на циклах спеціалізації в закладах вищої (післядипломної) освіти після закінчення інтернатури.

2. Медичні та фармацевтичні працівники, які виконали навчальний план та програму спеціалізації, підлягають атестації на визначення рівня знань та практичних навичок з присвоєнням відповідного звання з конкретної спеціальності відповідно до Порядку проведення атестації лікарів, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров’я України від 22 лютого 2019 року № 446, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25 березня 2019 року за № 293/33264; Положення про порядок проведення атестації провізорів, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров’я України 12 грудня 2006 року № 818, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 26 грудня 2006 року за № 1366/13240, та Положення про атестацію молодших спеціалістів з медичною освітою, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров’я України від 23 листопада 2007 року № 742, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12 грудня 2007 року за № 1368/14635.

За результатами атестації медичний та фармацевтичний працівник отримує сертифікат, який повинен містити: прізвище, власне ім’я отримувача сертифіката, дату видачі сертифіката, найменування закладу вищої медичної освіти, дату видачі та номер наказу закладу вищої освіти, яким присвоєно (підтверджено) звання спеціаліста.

У рік присвоєння звання "лікар-спеціаліст" не вимагається набрання мінімальної кількості балів безперервного професійного розвитку.

3. Медичний та фармацевтичний працівник має право проходити спеціалізацію з декількох спеціальностей за наявності виробничої необхідності. Проходження циклу спеціалізації має передувати зарахуванню на посаду з відповідної спеціальності або здійсненню професійної діяльності за певною спеціальністю.

4. Лікар, який не працював більше трьох років за конкретною лікарською спеціальністю і бажає відновити медичну практику, проходить у закладах вищої (післядипломної) освіти цикли спеціалізації.

Лікар, який своєчасно не пройшов атестацію або якому відмовлено в атестації на присвоєння або підтвердження звання лікаря-спеціаліста, не може займатися лікарською діяльністю за цією спеціальністю без попереднього проходження стажування.

Лікар, який виконав навчальний план та програму стажування, підлягає атестації на визначення рівня знань та практичних навичок з підтвердженням звання лікаря-спеціаліста за відповідною спеціальністю. З часу відновлення медичної практики за певною спеціальністю лікарі здійснюють безперервний професійний розвиток.

1. Лікарем-спеціалістом за однією зі спеціальностей, що передбачена Переліком лікарських посад у закладах охорони здоров’я, затвердженим наказом Міністерства охорони здоров’я України від 28 жовтня 2002 року № 385, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 12 листопада 2002 року за № 892/7181, може бути лікар, який закінчив інтернатуру за цією спеціальністю і має сертифікат лікаря-спеціаліста, а також особа, яка в установленому законодавством порядку допущена до медичної практики, пройшла курси спеціалізації або стажування та має необхідну за програмою теоретичну і практичну підготовку за своєю спеціальністю, володіє сучасними методами профілактики, діагностики, лікування і реабілітації.

2. Атестації на визначення знань та практичних навичок з присвоєнням звання "лікар-спеціаліст" з конкретної лікарської спеціальності підлягають особи, які закінчують навчання в інтернатурі, а також особи, які допущені до лікарської діяльності та пройшли цикли спеціалізації.

Атестації на визначення знань та практичних навичок з підтвердженням звання "лікар-спеціаліст" підлягають особи, які своєчасно не пройшли атестацію або яким відмовлено в атестації на присвоєння або підтвердження звання лікаря-спеціаліст, в тому числі особи, у яких закінчився термін дії сертифіката лікаря-спеціаліста. Особи, які не працювали за конкретною лікарською спеціальністю більше трьох років, не можуть займатися лікарською діяльністю без попередньої атестації на визначення рівня знань та практичних навичків з присвоєнням звання "лікар-спеціаліст" після проходження спеціалізації.

3. Атестація на визначення знань та практичних навичок з присвоєнням або підтвердженням звання "лікар-спеціаліст" проводиться в комісіях, які створюються при закладах вищої (післядипломної) освіти, що здійснюють підготовку фахівців у галузі знань 22 "Охорона здоров’я". У випадку підтвердження звання "лікар-спеціаліст" атестація проводиться в комісіях, які створюються при закладах вищої (післядипломної) освіти, що здійснюють підготовку фахівців у галузі знань 22 "Охорона здоров’я, у яких особа проходить цикли спеціалізації або проходить стажування.

Склад атестаційної комісії, яка проводить атестацію на визначення знань та практичних навичок з присвоєнням або підтвердженням звання "лікар-спеціаліст" формується закладом вищої (післядипломної) освіти.

Лікарям, в яких під час відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами, відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку або за дитиною, яка потребує домашнього догляду (тривалістю, визначеною в медичному висновку, але не більш як до досягнення дитиною шестирічного віку), завершився термін дії сертифіката лікаря-спеціаліста, атестація відстрочується на відповідний період наказом структурного підрозділу з питань охорони здоров’я місцевої державної адміністрації, при якому створено комісію, за поданням керівника підприємства, установи, організації. На час перебування у такій відпустці вимоги щодо безперервного професійного розвитку не є обов’язковими.

4. Для атестації на визначення знань та практичних навичок з присвоєнням звання "лікар-спеціаліст" до комісії не пізніше ніж за 5 робочих днів до початку її засідання медичний працівник, який бажає пройти атестацію подає такі документи: