Відповідно до пункту 3 розділу І Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 30 грудня 2014 року № 1417, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 05 березня 2015 року за № 252/26697 (із змінами), НАКАЗУЮ:

1. Затвердити Правила пожежної безпеки для архівних установ України, що додаються.

2. Визнати таким, що втратив чинність, наказ Державного комітету архівів України від 08 травня 2003 року № 68 "Про затвердження Правил пожежної безпеки для державних архівних установ України", зареєстрований у Міністерстві юстиції України 09 липня 2003 року за № 569/5890.

3. Управлінню взаємодії з органами державної влади (Лозінський І.С.) подати цей наказ на державну реєстрацію відповідно до Указу Президента України від 03 жовтня 1992 року № 493 "Про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади".

4. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.

5. Контроль за виконанням цього наказу покласти на першого заступника Міністра Севостьянову Н.І.

1. Ці Правила встановлюють вимоги пожежної безпеки для архівних установ України та спрямовані на забезпечення організаційних, технічних та інших заходів запобігання пожежам, зниження можливого матеріального збитку та зменшення негативних наслідків у разі їх виникнення, забезпечення безпеки людей, захисту майна та документів Національного архівного фонду (далі - НАФ).

2. Ці Правила розроблено відповідно до Закону України "Про Національний архівний фонд та архівні установи", Кодексу цивільного захисту України, Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 30 грудня 2014 року № 1417, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 05 березня 2015 року за № 252/26697 (із змінами) (далі - Правила пожежної безпеки), Положення про умови зберігання документів Національного архівного фонду, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 02 березня 2015 року № 296/5, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 04 березня 2015 року за № 250/26695, Правил роботи архівних установ України, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 08 квітня 2013 року № 656/5, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 10 квітня 2013 року за № 584/23116 (із змінами).

3. Вимоги цих Правил є обов’язковими для виконання центральними та галузевими державними архівами, Державним архівом в Автономній Республіці Крим, державними архівами областей, міст Києва і Севастополя, архівними відділами районних, районних у містах Києві і Севастополі державних адміністрацій, архівними установами органів місцевого самоврядування, архівними підрозділами державних наукових установ, а також музеїв та бібліотек, які перебувають у державній чи комунальній власності, архівними установами Національної академії наук (далі - архівні установи), що здійснюють зберігання документів НАФ.

Ці Правила встановлюють вимоги пожежної безпеки при експлуатації діючих будівель архівних установ, тих, що будуються, реконструюються або переобладнуються.

4. Забезпечуючи пожежну безпеку архівних установ, окрім цих Правил, слід також керуватися Правилами пожежної безпеки.

5. Відповідальними за пожежну безпеку архівних установ є їх керівники та уповноважені ними особи. Керівники архівних установ зобов’язані:

розробляти і затверджувати:

положення, інструкції, інші нормативні акти щодо протипожежного режиму для архівних установ та їх окремих підрозділів згідно з пунктом 3 розділу ІІ Правил пожежної безпеки, здійснювати постійний контроль за їх додержанням;

інструкції про заходи пожежної безпеки архівних установ згідно з пунктом 4 розділу ІІ Правил пожежної безпеки;

забезпечувати приміщення архівних установ первинними засобами пожежогасіння;

організовувати вивчення цих Правил і проведення протипожежного інструктажу з працівниками архівних установ.

6. Кожен працівник архівної установи незалежно від посади, яку він обіймає, повинен чітко знати свої обов’язки, порядок і способи забезпечення пожежної безпеки та порядок дій у разі виникнення пожежі, дотримуватися встановленого в архівній установі протипожежного режиму, виконувати ці Правила, не припускатися дій, які можуть спричинити пожежу.

7. У разі передачі в оренду приміщень, інших об’єктів архівної установи за домовленістю сторін цивільно-правового договору визначаються права та обов’язки орендаря та орендодавця щодо забезпечення пожежної безпеки.

1. Забезпечення пожежної безпеки є складовою виробничої або іншої діяльності посадових осіб і працівників архівних установ.

2. Керівники архівних установ визначають обов’язки посадових осіб (у тому числі заступників керівників) щодо забезпечення пожежної безпеки, призначають відповідальних за пожежну безпеку окремих будівель, споруд, приміщень, технологічного та інженерного обладнання тощо, а також за утримання й експлуатацію технічних засобів протипожежного захисту.

У кожному службовому приміщенні архіву встановлюється на видному місці табличка із зазначенням прізвища та ініціалів працівника, відповідального за пожежну безпеку, а також номера телефону пожежно-рятувальної служби.

3. Для кожного приміщення архівних установ розробляється інструкція (далі - інструкція) про встановлений протипожежний режим згідно з пунктом 3 розділу ІІ Правил пожежної безпеки, яка затверджується наказом керівника. Інструкцією визначаються:

порядок утримання шляхів евакуації;

спеціально відведенні місця для куріння (у разі необхідності), застосування відкритого вогню, побутових нагрівальних приладів;

порядок проведення тимчасових пожежонебезпечних робіт (у тому числі зварювальних);

правила проїзду та стоянки транспортних засобів;

порядок прибирання відходів, горючого пилу, зберігання спецодягу, очищення повітроводів вентиляційних систем від горючих відкладень;

порядок відключення від мережі електрообладнання у разі виникнення пожежі;

порядок огляду й зачинення приміщень після закінчення роботи;

порядок проходження посадовими особами навчання й перевірки знань з питань пожежної безпеки, проведення з працівниками протипожежних інструктажів та занять з пожежно-технічного мінімуму з призначенням відповідальних за їх проведення;

порядок організації експлуатації та обслуговування наявних технічних засобів протипожежного захисту;

порядок проведення планово-профілактичних ремонтів та оглядів електроустановок, опалювального, вентиляційного, технологічного та іншого інженерного обладнання;

дії працівників у разі виникнення пожежі;

порядок виклику відповідальних посадових осіб у разі виникнення пожежі вночі, у неробочі дні.

Працівники архівної установи ознайомлюються із зазначеними вимогами на інструктажах з питань пожежної безпеки. Витяги з інструкції з основними положеннями правил пожежної безпеки розміщуються на видних місцях.

4. Для кожного вибухопожежного та пожежонебезпечного приміщення розробляються окремі інструкції згідно з пунктом 4 розділу ІІ Правил пожежної безпеки . Інструкції розміщуються на видному місці і підлягають вивченню всіма працівниками під час інструктажів з питань пожежної безпеки.

5. Для будівель архівних установ, які мають два і більше поверхи, де зберігаються архівні документи, друковані видання, інші матеріальні цінності, а також для тих будівель, на одному поверсі яких одночасно перебувають більше 25 осіб, а для одноповерхових - більше 50 осіб, посадова особа, відповідальна за протипожежний стан архівної установи, розробляє плани (схеми) евакуації на випадок виникнення пожежі, які затверджуються керівником архівної установи відповідно до пункту 5 розділу ІІ Правил пожежної безпеки .

Додатком до планів (схем) евакуації повинна бути розроблена та затверджена керівником інструкція, що визначає дії персоналу щодо забезпечення безпечної та швидкої евакуації людей, архівних документів та інших матеріальних цінностей, за якою не рідше одного разу на півроку мають проводитися практичні тренування з відпрацювання дій працівників у разі виникнення пожежі.

6. У разі перепланування будівель, приміщень, а також зміни штатного розпису архівних установ їх керівники зобов’язані забезпечити своєчасне коригування планів (схем) евакуації та інструкцій про заходи пожежної безпеки, діючих у відповідних підрозділах.

7. Для працівників, що забезпечують охорону архівних будівель, розробляється інструкція із зазначенням їх обов’язків щодо контролю за дотриманням протипожежного режиму, огляду території і приміщень, порядку дій у разі виявлення пожежі, спрацювання систем протипожежного захисту. В інструкції обов’язково зазначається порядок виклику посадових осіб архівної установи у разі виникнення пожежі у неробочий час.

8. Усі працівники архівних установ під час прийняття на роботу і за місцем роботи проходять інструктажі з питань пожежної безпеки. Допуск до роботи осіб, які не пройшли інструктажу з питань пожежної безпеки, не допускається.

9. Працівники архівних установ, відповідальні за пожежну безпеку, робота яких потребує поглиблених знань з питань пожежної безпеки та навичок у разі виникнення пожежі, а також працівники, яких приймають на роботу, пов’язану з підвищеною пожежною небезпекою, перед виконанням своїх обов’язків проходять навчання (пожежно-технічний мінімум) відповідно до Порядку здійснення навчання населення діям у надзвичайних ситуаціях, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 червня 2013 року № 444.

10. З метою залучення працівників до участі у заходах щодо запобігання пожежам та організації гасіння пожеж у разі їх виникнення в архівних установах можуть створюватись пожежні дружини добровільної пожежної охорони, діяльність яких визначається Порядком функціонування добровільної пожежної охорони, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2013 року № 564. Члени пожежної дружини добровільної пожежної охорони проходять спеціальне навчання (пожежно-технічний мінімум) відповідно до пункту 9 розділу ІІ цих Правил .

11. Посадова особа, що відповідає за протипожежний стан в архівній установі, у присутності членів добровільної пожежної дружини (за наявності) щокварталу проводить детальний огляд усіх приміщень з метою виявлення недоліків у технологічних процесах, системах опалення, кондиціювання, газового обладнання, теплових мереж, каналізації, сміттєвидалення, порушень в утриманні та використанні пожежної техніки, обладнання, інвентарю, систем протипожежного захисту тощо. За результатами оглядів оформлюється акт про проведення пожежно-технічного обстеження, що затверджується керівником архівної установи.

12. Нове будівництво, реконструкція, реставрація, технічне переоснащення та капітальний ремонт приміщень, будинків і споруд архівних установ здійснюються на підставі проектної документації.

1. Територія архівної установи, протипожежні відстані між будинками і спорудами мають утримуватися в чистоті та систематично очищатися від сміття.

2. До всіх будівель і споруд має бути забезпечено вільний доступ. Проїзди та під’їзди до будівель і споруд, а також підходи до пожежного інвентарю й обладнання, запасних виходів і зовнішніх пожежних драбин мають бути вільними, освітлюватися в темний час доби, утримуватись у справному стані, взимку вчасно очищатися від снігу.

3. Не допускається використовувати протипожежні відстані між будівлями та спорудами для складування матеріалів, обладнання, пакувальної тари, як стоянку для автотранспорту тощо.

4. Не допускається стоянка автотранспорту в наскрізних проїздах будівель, на відстані менш як 10 м від виїзних воріт на території архівної установи та менш як 5 м від пожежних гідрантів, забірних пристроїв вододжерел, пожежного обладнання та інвентарю, на поворотних майданчиках тупикових проїздів. У зазначених місцях встановлюються (вивішуються) відповідні заборонні знаки.

5. Основні дороги, проїзди, проходи повинні мати тверде дорожнє покриття, придатне для проїзду пожежних автомобілів. Ґрунтові проїзди для пожежних автомобілів до будівель, споруд та вододжерел мають бути укріпленими шлаком, гравієм або іншими місцевими матеріалами для забезпечення можливості під’їзду будь-якої пори року. Зменшення нормативної ширини доріг та проїздів не дозволяється.

6. На період закриття доріг або проїздів (для ремонту або з інших причин) у відповідних місцях встановлюються покажчики напрямку об’їзду або влаштовані переїзди через ділянки, що ремонтуються. Про закриття ділянок доріг або проїздів для ремонту або з інших причин, які унеможливлюють (перешкоджають) проїзд, необхідно негайно повідомити пожежно-рятувальні підрозділи.

7. Застосування відкритого вогню (багаття, факели) на території архівних установ не допускається.

8. На території архівних установ визначаються й обладнуються спеціальні місця для куріння (у разі необхідності), які позначаються відповідним знаком або написом, встановлюється урна або попільниця з негорючих матеріалів.

9. Територія архівної установи, а також будинки і приміщення забезпечуються відповідними знаками безпеки згідно з пунктом 8 розділу ІІ Правил пожежної безпеки .

Знаки безпеки, розміщені на воротах і вхідних дверях приміщень, означають, що зона їх дії розповсюджується на все приміщення.

Знаки безпеки, встановлені на вході (в’їзді) до об’єкта, означають, що зона їх дії розповсюджується на весь об’єкт.

За потреби обмеження зони дії знака вказуються у відповідному роз’яснювальному написі.

1. Будівлі та приміщення архівної установи необхідно постійно утримувати в чистоті, своєчасно очищати від сміття та відходів.

2. Для будівель і приміщень виробничого та складського призначення архівної установи визначаються категорія вибухопожежної та пожежної небезпеки, а також клас зони згідно з пунктом 2.9 розділу III Правил пожежної безпеки . Такі відомості розміщуються ззовні на вхідних дверях.

3. Стаціонарні зовнішні пожежні драбини, сходи на перепадах висот та огорожі на дахах (покритті) будівель і приміщень мають бути пофарбовані та утримуватися справними.

4. Не допускається використовувати горища, технічні поверхи й приміщення (у тому числі вентиляційні камери, електрощитові) як виробничі дільниці, для зберігання устаткування, меблів, інших предметів. Двері горищ, технічних поверхів, вентиляційних камер, електрощитових, підвалів мають бути зачинені. У написі на дверях зазначається місце зберігання ключів від них. Вікна горищ, технічних поверхів, підвалів мають бути засклені.

5. У підвальних і цокольних поверхах будівель не допускається застосовувати й зберігати вибухонебезпечні речовини, горючі легкозаймисті матеріали, горючі рідини, гази, балони з газом, а також інші матеріали, які мають підвищену вибухову небезпеку.

6. Системи протипожежного захисту, протипожежне водопостачання, протипожежні двері, клапани, інші захисні пристрої у протипожежних стінах і перекриттях тощо мають бути справними.

7. У приміщеннях архівних установ не допускається:

користуватися електронагрівальними приладами (кип’ятильниками, чайниками, плитками, камінами тощо), не передбаченими технологічними процесами;

користуватися газовими паяльниками, паяльними лампами або будь-якими іншими приладами, що створюють відкрите полум’я;

здійснювати прибирання із застосуванням бензину, гасу, ефіру, інших вогненебезпечних розчинників;

залишати без нагляду підключене до електромережі енергоємне обладнання;

оббивати стіни приміщень службових кабінетів матеріалами, не обробленими або не просоченими вогнезахисними сумішами;

ставити, класти сторонні предмети на стелажі, у шафи й електрообладнання;

курити.

Користуватися електронагрівальними приладами та курити дозволяється тільки у спеціально призначених і обладнаних для цього приміщеннях та у спеціально визначених для цього місцях.

1. У разі виникнення пожежі безпечна евакуація людей, які перебувають у приміщеннях, архівних документів, інших матеріальних цінностей здійснюється через евакуаційні шляхи (проходи, коридори, тамбури, сходи) і виходи. На шляхах евакуації не має бути порогів заввишки більше 5 см, виступів, турнікетів, розсувних та підйомних дверей, слизької підлоги тощо.

2. Кількість та розміри евакуаційних виходів з будівель, споруд та приміщень архівних установ, їх конструктивні й планувальні рішення, умови освітлення, забезпечення незадимленості, протяжність, облицювання (оздоблення) мають відповідати протипожежним вимогам, визначеним у пункті 2.23 глави 2 розділу ІІІ Правил пожежної безпеки .

Дозволяється експлуатація приміщень з одним евакуаційним виходом на першому поверсі, якщо на поверсі перебуває не більше 50 осіб.

3. Приміщення з технологічним, експозиційним та іншим обладнанням забезпечуються евакуаційними проходами до сходових кліток та інших шляхів евакуації.

4. Двері на шляхах евакуації відчиняються в напрямку виходу з будівель та приміщень. За наявності людей у приміщеннях двері евакуаційних виходів можуть замикатися лише на внутрішні запори, які легко відмикаються зсередини без ключа.

5. У приміщеннях архівних установ килими, килимові доріжки й інше покриття підлоги мають бути помірно небезпечними щодо токсичності продуктів горіння, мати помірну димоутворювальну здатність, як визначено у пункті 2.28 глави 2 розділу ІІІ Правил пожежної безпеки .

Килими, килимові доріжки й інше покриття підлоги в приміщеннях з масовим перебуванням людей (понад 50 осіб) прикріплюються до підлоги.

6. Сходові клітки, внутрішні відкриті та зовнішні сходи, коридори, проходи та інші шляхи евакуації забезпечуються евакуаційним освітленням згідно з пунктом 2.31 глави 2 розділу ІІІ Правил пожежної безпеки .

7. У темну пору доби у разі наявності в будівлі людей світильники евакуаційного освітлення мають бути ввімкнені. Шляхи евакуації, що не мають природного освітлення, освітлюються електричним світлом постійно.

1. Електричні мережі та електрообладнання архівних установ та їх експлуатація мають відповідати вимогам, викладеним у пункті 1.1 глави 1 розділу IV Правил пожежної безпеки .

2. Керівники архівних установ зобов’язані забезпечувати обслуговування та технічну експлуатацію електричних мереж та електрообладнання. Особа, відповідальна за їх протипожежний стан (інженерно-технічний працівник відповідної кваліфікації), організовує і проводить профілактичні огляди та планово-профілактичні ремонти електрообладнання і електричних мереж відповідно до вимог, зазначених у пункті 1 цієї глави, а також своєчасне усунення порушень, які можуть призвести до виникнення пожежі.

У разі неможливості технічного обслуговування електроустановок силами архівної установи керівником укладається договір про планове технічне обслуговування електрообладнання зі спеціалізованою установою.

3. Усі роботи мають проводитися на справному електрообладнанні. Електричні машини, апарати, обладнання (побутові електроприлади, оргтехніка тощо) заземляються та вмикаються в електричну мережу за допомогою справних штепсельних з’єднань та електророзеток заводського виготовлення.

4. Електропроводи та кабелі за виконанням та ступенем захисту мають відповідати вимогам, викладеним у пункті 1.2 розділу IV Правил пожежної безпеки , мати апаратуру захисту від струменів короткого замикання та інших аварійних режимів.

5. Електропостачання всіх протипожежних пристроїв виконується за першою категорією надійності згідно з вимогами, викладеними у пункті 2.4 розділу VI Правил пожежної безпеки .

6. З’єднання, відгалуження та окінцювання жил проводів і кабелів здійснюються шляхом опресування, зварювання, паяння або за допомогою затискачів (гвинтових, болтових тощо).

7. Не допускається влаштування та експлуатація тимчасових електромереж, за винятком електропроводок, для живлення місць проведення ремонтно-монтажних та аварійних робіт.

8. Переносні світильники обладнуються захисними скляними ковпаками й сітками. Для переносної електроапаратури застосовуються спеціальні гнучкі кабелі та проводи (шнури) з мідними жилами для їх захисту від можливих пошкоджень.

9. Світильники (лампи) мають відповідати вимогам чинних норм пожежної безпеки, екології, санітарних норм і вимогам Правил улаштування електроустановок, затверджених наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості України від 21 липня 2017 року № 476.

Світлодіодні світильники (лампи) та електричні лампи (лампи розжарювання), призначені для використання в мережах змінного струму з метою освітлення, мають відповідати вимогам до світлодіодних світлотехнічних пристроїв та електричних ламп, що використовуються в мережах змінного струму з метою освітлення, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 15 жовтня 2012 року № 992.

Відстань між світильниками з лампами розжарювання та предметами (будівельними конструкціями) з горючих матеріалів, за винятком груп Г1, Г2, не має бути меншою за такі значення:

Інші види світильників розміщуються від горючих матеріалів та предметів на відстані не менше ніж 0,5 м, від будівельних конструкцій, що містять горючі матеріали груп горючості Г3, Г4,- не менше ніж 0,2 м, а від конструкцій із горючих матеріалів груп горючості Г1, Г2 - не менше ніж 0,1 м.

10. Відстань від приладів електроопалення до горючих матеріалів і будівельних конструкцій, за винятком матеріалів груп горючості Г1, Г2, не може бути меншою 1 м.

11. Електрошафи, розміщені в коридорах, вестибюлях, холах, фойє, на інших шляхах евакуації, мають бути замкнені.

Електрощити, у тому числі групові, оснащуються схемою підключення споживачів із пояснювальними написами й зазначенням номінального струму апарата захисту (плавкої вставки). Доступ до них має завжди бути вільним.

12. Електродвигуни, світильники, проводи та розподільні пристрої необхідно регулярно, не рідше одного разу на місяць, а в запилених приміщеннях - щотижня очищати від пилу.

13. Електроустановки та електроприлади в приміщеннях, які після закінчення роботи замикаються і не контролюються черговим персоналом, обов’язково відключаються від мережі електроживлення.

14. Електроустановки, що за технологічними вимогами працюють цілодобово, від мережі електроживлення не відключаються. Вони мають самостійні лінії живлення від увідного пристрою до будівлі (споруди) зі свої апаратом захисту (запобіжник або автоматичний вимикач).

15. Вимкнення електропостачання виконується від одного загального комутаційного апарата (вимикача), до якого є вільний доступ інженерно-технічного персоналу і який розміщується біля виходу (входу) будівлі.

1. Ліфти та підйомники, їх складові, прилади та пристрої безпеки для уникнення пожежної небезпеки, їх експлуатація мають відповідати вимогам Правил будови і безпечної експлуатації ліфтів, затверджених наказом Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду від 01 вересня 2008 року № 190, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 07 жовтня 2008 року за № 937/15628.

2. Застосування ліфтів та підйомників для евакуації людей з приміщень не дозволяється. У разі виникнення пожежі вони опускаються на перший поверх, відкриваються та відключаються від мережі електроживлення.

1. Працівники, відповідальні за експлуатацію і технічний стан опалювального устаткування, теплових мереж, а також систем вентиляції й кондиціювання повітря архівної установи, призначаються наказом її керівника. У разі неможливості самостійного виконання зазначених функцій архівна установа укладає договір на технічне обслуговування зі спеціалізованою організацією.

2. Особи, призначені відповідальними за технічний стан опалювального устаткування, теплових мереж, систем вентиляції й кондиціювання повітря, забезпечують постійний контроль за правильністю їх утримання та експлуатації, своєчасний і якісний ремонт, організовують протипожежний інструктаж для допоміжного персоналу.

3. Перед початком опалювального сезону котельні, теплогенеруючі й калориферні установки, інше опалювальне устаткування ретельно перевіряються, за необхідності ремонтуються. Несправні опалювальні пристрої не повинні допускатися до експлуатації.

4. Експлуатаційний та протипожежний режими систем вентиляції визначаються робочими інструкціями, в яких має бути передбачено заходи пожежної безпеки, терміни очищення устаткування, а також визначено порядок дій персоналу у разі виникнення пожежі або аварії.

5. У котельнях опалювальні прилади мають бути із протипожежними розділками (відступками) від горючих конструкцій, що відповідають вимогам, визначеним у пункті 2.6 глави 2 розділу IV Правил пожежної безпеки .

6. У приміщеннях котелень не дозволяється:

виконувати роботи, не пов’язані з експлуатацією котельних установок;

допускати до роботи в котельнях і доручати нагляд за котлами особам, які не пройшли навчання з пожежно-технічного мінімуму та не отримали відповідних кваліфікаційних посвідчень;

працювати з несправними приладами контролю і автоматики;

сушити будь-які горючі матеріали на котлах та паротрубопроводах;

закривати горючими матеріалами жалюзі повітряного опалення;

залишати без нагляду працюючі котли, а також доручати нагляд стороннім особам;

зберігати легкозаймисті та горючі рідини та матеріали;

влаштовувати тимчасові опалювальні прилади.

7. Ізоляція теплових мереж в архівних установах виконується з негорючих теплоізоляційних матеріалів, що виключають виділення вибухопожежонебезпечних та токсичних речовин.

Не допускається експлуатація теплових мереж із пошкодженою теплоізоляцією.

8. Гарячі поверхні мереж, розташованих у приміщеннях, в яких вони можуть створити небезпеку спалахування парів або пилу, ізолюються так, щоб температура на поверхні теплоізольованої конструкції була не менше ніж на 20 % нижче температури самозаймання речовин.

9. Вентиляційні камери, фільтри, повітроводи регулярно очищаються від горючого пилу, жирових відкладень пожежобезпечними засобами. Перевірка й очищення вентиляційного обладнання проводяться за графіком, затвердженим керівником архівної установи. Результати огляду обов’язково фіксуються у спеціальному журналі.

10. Монтаж кондиціонерів, їх підключення, прокладання мереж, влаштування електричного захисту на лініях, які їх живлять, а також експлуатація кондиціонерів проводяться згідно з вимогами, викладеними у пунктах 2.26, 2.27 глави 2 розділу IV Правил пожежної безпеки .

1. Скидання (зливання) стоків, які містять легкозаймисті (далі - ЛЗР) та горючі рідини (далі - ГР), речовин, що при взаємодії з водою виділяють вибухопожежонебезпечні гази (карбід кальцію, негашене вапно тощо), у каналізаційну мережу не дозволяється навіть в аварійних ситуаціях.

2. Каналізаційні мережі періодично оглядаються й очищаються. Кришки оглядових колодязів каналізації мають бути постійно закриті.

3. Для відведення легких парів і газів, густина яких менша за густину повітря, каналізація обладнується вентиляційними стояками відповідно до вимог, викладених у пункті 3.4 глави 3 розділу IV Правил пожежної безпеки . Не дозволяється з’єднування витяжної частини каналізаційних стояків із вентиляційними системами, застосування каналізаційних труб з горючих та важкогорючих матеріалів при їх відкритому прокладанні в об’ємі сходових кліток і через міжповерхові перекриття.

4. Для запобігання пожежній небезпеці та появі біологічних шкідників основні та допоміжні приміщення архівної установи, сховища тощо слід утримувати у чистоті та не захаращувати будь-якими матеріалами.

Територію архівної установи слід регулярно очищати від сухої трави, листя, сміття та відходів.

5. Для збирання неутилізованих відходів та сміття на відстані не менше 25 м від будівель та приміщень архівних установ на спеціально обладнаних забетонованих або асфальтованих майданчиках встановлюються ємності (сміттєзбірні контейнери або ящики) з негорючих матеріалів із кришками, що закриваються, які регулярно очищаються від сміття та горючих відходів.

1. Будівлі та приміщення архівних установ, які експлуатуються, а також таких, що проектуються, реконструюються або технічно переоснащуються, обладнуються системами пожежної сигналізації (далі - СПС) та автоматичними системами пожежогасіння (далі - АСПГ) відповідно до вимог будівельних норм ДБН В.2.5-56:2014 "Системи протипожежного захисту", затверджених наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 13 листопада 2014 року № 312 (далі - ДБН В.2.5-56:2014).

Обладнанню СПС та АСПГ підлягають такі приміщення архівних установ:

архівосховища;

приміщення каталогів та кімнат, де зберігаються облікові документи;

приміщення для комп’ютерної та репрографічної техніки, поліграфічні дільниці;

матеріальні склади та інші приміщення, де застосовуються або зберігаються ЛЗР та ГР;

приміщення гаражів;

адміністративні, інші приміщення основного призначення та допоміжні, крім вестибюлів, вентиляційних камер та приміщень для інженерного обладнання будинків, а також туалетних та умивальних кімнат.

2. Роботи з монтування, уведення до експлуатування і технічне обслуговування систем протипожежного захисту виконуються суб’єктами господарювання, які мають відповідну ліцензію на такий вид робіт.

3. Усі установки СПС і АСПГ мають бути справними і утримуватися в постійній готовності до виконання роботи. Несправності, які впливають на їх придатність, мають усуватися негайно, інші несправності усуваються у передбачені регламентом строки, що засвідчується записами у відповідних журналах. Організація, що здійснює технічне обслуговування установок, є відповідальною за їх справність.

4. СПС і АСПГ, змонтовані та введені в експлуатацію, мають відповідати проектній документації та вимогам нормативно-технічних документів підприємств-виготовлювачів. Електроживлення установок має здійснюватися від незалежного джерела живлення або переключатися на нього автоматично в разі вимкнення основного джерела.

5. Під час виконання робіт з технічного обслуговування або ремонту установок, проведення яких пов’язано з їх відключенням, керівник архівної установи або уповноважена ним особа зобов’язані забезпечити пожежну безпеку приміщень, які захищені установками, і повідомити про це підрозділи оперативно-рятувальної служби цивільного захисту Державної служби України з надзвичайних ситуацій.

6. Апаратура комплексу СПС і АСПГ встановлюється у приміщеннях із цілодобовим чергуванням персоналу і опломбовується. Доступ сторонніх осіб до цих приладів забороняється.

7. У приміщенні диспетчерського пункту (пожежного поста) та в інших місцях розміщення приладів сигналізації та вузлів керування на видному місці вивішується інструкція про порядок дій чергового персоналу у разі появи сигналів про пожежу або при несправностях у СПС або АСПГ. Диспетчерський пункт (пожежний пост) обладнується телефонним зв’язком, укомплектовується електричним ліхтарем, повинен мати природне та аварійне освітлення.

8. СПС і АСПГ експлуатуються в автоматичному режимі і цілодобово перебувають у робочому стані.

9. Переведення АСПГ з автоматичного пуску на ручний не допускається.

1. Системи оповіщення про пожежу та управління евакуацією влаштовуються та експлуатуються відповідно до вимог ДБН В.2.5-56:2014.

2. Оповіщення про пожежу забезпечується відповідно до розроблених планів евакуації. Передавання його сигналів здійснюється одночасно по всій будівлі, а за потреби - послідовно або вибірково по її окремих частинах (поверхах, секціях тощо).

3. Порядок використання систем оповіщення визначається інструкціями з їх експлуатації та планами евакуації, де зазначаються особи, які мають право приводити систему в дію.

4. Приміщення, з якого здійснюється керування системою оповіщення, розміщується на нижніх поверхах будівель, переважно біля входу на сходові клітки, у місцях із цілодобовим перебуванням чергового персоналу. При обладнанні приміщень СПС її приймально-контрольні прилади встановлюються в приміщенні, з якого здійснюється керування системою оповіщення.

5. У будівлях, де технічні засоби оповіщення про пожежу та евакуацію не потрібні, керівник архівної установи наказом визначає порядок оповіщення про пожежу та призначає осіб, відповідальних за це.

6. Приміщення архівних установ обладнуються системою протидимного захисту, яка постійно підтримується у робочому стані.

7. Вентиляційні решітки, клапани, механізми, плавкі замки, кінцеві вимикачі періодично очищаються від бруду та пилу (у зимовий час - від обледеніння), регулюється натяг пасів трансмісії вентиляційних агрегатів, усуваються несправності електричних пристроїв, вентиляційних установок, порушення цілості повітроводів та їх з’єднань.

8. Біля кнопок дистанційного пуску системи протидимного захисту розміщуються пояснювальні написи (таблички) щодо їх призначення.

Щит (пульт) ручного керування пристроями системи протидимного захисту забезпечується інструкцією про порядок його включення.

У черговому режимі димові клапани системи протидимного захисту на всіх поверхах мають бути закриті.