Відповідно до Закону України "Про охорону праці"

,

1. Затвердити Правила охорони праці під час експлуатації водопровідно-каналізаційних споруд на залізничному транспорті (далі - Правила), що додаються.

2. Наказ набирає чинності з 1 січня 2005 року.

3. Відділу організації державного нагляду в машинобудуванні, на транспорті та у зв'язку (Гранкін В.Л.) подати Правила на державну реєстрацію Міністерству юстиції України.

4. Управлінню нормативно-правового та юридичного забезпечення (Кубієвич М.В.) включити Правила до Державного реєстру нормативно-правових актів з питань охорони праці та розмістити їх на веб-сторінці Держнаглядохоронпраці України.

5. Начальникам територіальних управлінь Держнаглядохоронпраці України та інспекцій вжити заходів щодо вивчення Правил державними інспекторами та забезпечити систематичний контроль за дотриманням цих Правил.

6. З набранням чинності цих Правил вважати такими, що не застосовуються на території України, Правила техніки безпеки і виробничої санітарії при експлуатації водопровідно-каналізаційних споруд на залізничному транспорті та в транспортному будівництві N ЦСВ-171, затверджені Міністерством шляхів сполучення СРСР 24.08.70 р.

7. ДП "Головний навчально-методичний центр Держнаглядохоронпраці України" (Баженов О.К.) забезпечити:

видання та розповсюдження Правил;

вивчення Правил посадовими особами Міністерства транспорту та зв'язку України, Укрзалізниці та державними інспекторами, передбачивши це у відповідних навчальних програмах.

8. Загальному відділу (Дєньгін А.П.) у тижневий термін після державної реєстрації у Міністерстві юстиції України довести цей наказ до відома центральних і місцевих органів виконавчої влади, територіальних управлінь, експертно-технічних центрів та Національного науково-дослідного інституту охорони праці Держнаглядохоронпраці України.

9. Головному редактору журналу "Охорона праці" (Яковенко М.Г.) опублікувати наказ у черговому номері журналу.

10. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника Голови Комітету Семка О.П.

1.1 Ці Правила поширюються на всі підприємства та організації Державної адміністрації залізничного транспорту України (Укрзалізниці), які займаються експлуатацією водопровідно-каналізаційних споруд на залізничному транспорті і встановлюють вимоги безпеки під час експлуатації водопровідно-каналізаційних споруд.

1.2 Правила визначають вимоги охорони праці під час утримання та експлуатації водопровідно-каналізаційних споруд на залізничному транспорті.

1.3 На кожному підприємстві повинні бути розроблені відповідно до ДНАОП 0.00-4.15-98 Положення про розробку інструкцій з охорони праці, затвердженого наказом Держнаглядохоронпраці від 29.01.98 N 9, зареєстрованого в Мін'юсті України 07.04.98 N 226/2666, та нормативно-правових актів з пожежної безпеки (далі - НАПБ), інструкції з охорони праці та пожежної безпеки, що діють на підприємстві, із урахуванням вимог цих Правил.

1.4 Навчання і перевірка знань з питань охорони праці працівників водопровідно-каналізаційних споруд проводяться відповідно до Положення про навчання, затвердженого на підприємстві, та Типового положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці, затвердженого наказом Держнаглядохоронпраці України від 26.01.2005 N 15, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15.02.2005 за N 231/10511 (НПАОП 0.00-4.12-05), а з питань пожежної безпеки згідно з НАПБ Б.06.001-2003 Переліку посад, при призначенні на які особи зобов'язані проходити навчання і перевірку знань з питань пожежної безпеки, та порядок їх організації, затвердженого наказом МНС України від 29.09.2003 N 368, зареєстрованого в Мін'юсті України 11.12.2003 за N 1147/8468, та НАПБ Б.02.005-2003 Типового положення про інструктажі, спеціальне навчання та перевірку знань з питань пожежної безпеки на підприємствах, в установах та організаціях України, затвердженого наказом МНС України від 29.09.2003 N 368, зареєстрованого в Мін'юсті України 11.12.2003 за N 1147/8468, 1148/8469.

1.5 Попередній (під час прийняття на роботу) і періодичний (протягом трудової діяльності) медичні огляди працівників проводяться у встановлені терміни відповідно до Порядку проведення медичних оглядів працівників певних категорій, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров'я України від 21.05.2007 N 246 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23.07.2007 за N 846/14113.

1.6 Усі працівники господарства водопостачання і санітарно-технічних пристроїв забезпечуються безкоштовно спеціальним одягом, спеціальним взуттям та іншими засобами індивідуального захисту відповідно до ДНАОП 0.00-4.26-96 Положення про порядок забезпечення працівників спеціальним одягом, спеціальним взуттям та іншими засобами індивідуального захисту, затвердженого наказом Держнаглядохоронпраці від 29.10.96 N 170, зареєстрованого в Мін'юсті України 18.11.96 за N 667/1692 (далі - ДНАОП 0.00-4.26-96), та НПАОП 5.1.11-3.01-04 Норм безплатної видачі спеціального одягу, спеціального взуття та інших засобів індивідуального захисту працівникам залізничного транспорту України, затверджених наказом Держнаглядохоронпраці України від 21.01.2004 N 12, зареєстрованих у Мін'юсті України 06.02.2004 за N 169/8768 (далі - НПАОП 5.1.11-3.01-04).

2.1 Усі водопровідно-каналізаційні споруди, склади реагентів і підсобні приміщення повинні відповідати вимогам СНиП 2.04.05-91 "Отопление, вентиляция и кондиционирование", затверджене Держбудом СРСР 1991 року (далі - СНиП 2.04.05-91), СНиП 2.09.02-85 "Производственные здания промышленных предприятий", затверджених Держбудом СРСР 1985 року, СНиП 2.09.04-87 "Административные и бытовые здания", затверджених Держбудом СРСР від 30.12.87 N 313, СПП СДЯВ "Санитарные правила проектирования оборудования и содержания складов для хранения сильнодействующих ядовитых веществ N 534-65", затверджених заступником головного державного санітарного лікаря СРСР 24.06.65 (далі - СПП СДЯВ), та ДБН В.1.1-7-2002 Пожежна безпека об'єктів будівництва.

2.2 Введення в експлуатацію водопровідно-каналізаційних споруд дозволяється тільки після приймання їх робочими і державними приймальними комісіями відповідно до вимог Положення про порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів залізничного транспорту і метрополітенів, затвердженого наказом Міністерства транспорту України від 21.10.99 N 507, зареєстрованого в Мін'юсті України 14.03.2000 за N 160/4381.

2.3 Усі приміщення водопровідно-каналізаційних споруд обладнуються механічною припливною та витяжною вентиляцією відповідно до СНиП 2.04.05-91.

2.4 Усі небезпечні місця на водопровідно-каналізаційних спорудах повинні мати захисні огородження відповідно до ГОСТ 12.3.006-75 "ССБТ. Эксплуатация водопроводных и канализационных сооружений и сетей. Общие требования безопасности", а у разі необхідності також попереджувальні знаки або плакати відповідно до ГОСТ 12.4.026-76 "ССБТ. Цвета сигнальные и знаки безопасности, взамен ГОСТ 15548-70, изменения 1980, 1986".

2.5 Приміщення водопровідно-каналізаційних споруд, а також агрегати і механізми забезпечуються природним і штучним освітленням відповідно до НАОП 5.1.11-3.02-91 РД-3215-91 Норм штучного освітлення об'єктів залізничного транспорту, затверджених Міністерством шляхів сполучення СРСР 25.04.91 (далі - НАОП 5.1.11-3.02-91), НАОП 5.1.11-3.04-86 Галузевих норм природного та спільного освітлення виробничих підприємств залізничного транспорту, затверджених Міністерством шляхів сполучення СРСР 30.12.86 (далі - НАОП 5.1.11-3.04-86).

2.6 У приміщеннях насосних станцій, очисних споруд водопостачання і каналізації, водопом'якшувальних установок тощо розміщення агрегатів, трубопроводів, механізмів повинно бути таким, щоб до самих агрегатів, до всіх засувок усіх клапанів та інших приладів і механізмів був необхідний прохід і вільний доступ. У разі розміщення устатковання на висоті влаштовують робочі майданчики з огородженням для безпечного обслуговування. Робочі проходи, розташовані на висоті більше 0,5 м над підлогою, або ж помости (майданчики) для обслуговування ємностей із водою, а також опущені частини підлоги, поглиблення, отвори в підлозі, переходи і містки забезпечують огородженнями висотою не менше 1 м із суцільною зашивкою знизу на 0,2 м.

2.7 Усі рухомі частини водопровідно-каналізаційних споруд надійно огороджуються. Якщо огородження не перекривають елементів рухомих частин, що виступають і до яких доводиться близько підходити під час роботи обслуговувальному персоналу, то зазначені елементи закривають кожухами.

2.8 Металеві частини електродвигунів та іншого устатковання, які можуть опинитися під напругою в результаті пошкодження ізоляції, підлягають заземленню (зануленню).

2.9 Експлуатація електрообладнання повинна відповідати вимогам ДНАОП 0.00-1.21-98 Правил безпечної експлуатації електроустановок споживачів, затверджених наказом Держнаглядохоронпраці України від 09.01.98 N 4, зареєстрованих у Мін'юсті України 10.02.98 за N 93/2533 (далі - ДНАОП 0.00-1.21-98), ДНАОП 0.00-1.32-01 Правил будови електроустановок. Електрообладнання спеціальних установок, затверджених наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 21.06.2001 N 272 (далі - ДНАОП 0.00-1.32-01), та ПУЕ "Правил устройства электроустановок", затверджених Міненергоатом СРСР у 1985 році (далі - ПУЕ).

2.10 Усі вантажопідіймальні машини, знімні вантажозахоплювальні органи і пристрої виготовляють і експлуатують відповідно до вимог Правил будови і безпечної експлуатації вантажопідіймальних кранів, затверджених наказом Держгірпромнагляду від 18.06.2007 N 132 та зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 09.07.2007 за N 784/14051 (НПАОП 0.00-1.01-07) та ДНАОП 0.00-1.32-01.

2.11 Під час експлуатації повітряних компресорів і повітропроводів необхідно дотримуватися вимог ДНАОП 0.00-1.13-71 Правил будови і безпечної експлуатації стаціонарних компресорних установок, повітропроводів і газопроводів, затверджених наказом Держгіртехнагляду СРСР 07.12.71, та НАПБ.

2.12 Посудини, що працюють під тиском, експлуатують із додержанням вимог безпеки, викладених в ДНАОП 0.00-1.07-94 Правил будови і безпечної експлуатації посудин, що працюють під тиском, затверджених наказом Держнаглядохоронпраці від 18.10.94 N 104, із змінами і доповненнями, затвердженими наказом Держнаглядохоронпраці від 11.07.97 N 183 (далі - ДНАОП 0.00-1.07-94), та НАПБ.

2.13 Під час експлуатації парових котлів насосних станцій необхідно дотримуватися вимог ДНАОП 0.00-1.08-94 Правил будови і безпечної експлуатації парових та водогрійних котлів, затверджених наказом Держнаглядохоронпраці від 26.05.94 N 51, із змінами від 11.07.97 N 182, 22.03.2002 N 161, та НАПБ.

2.14 Під час зберігання і використання рідкого хлору, аміаку, сірчистого газу і кислот, що "димлять", необхідно дотримуватися вимог СПП СДЯВ та НАПБ.

2.15 Усі роботи, пов'язані з ремонтом і утриманням будівель і споруд, необхідно виконувати з дотриманням вимог НАОП 5.1.11-1.07-62 Правил техніки безпеки і виробничої санітарії при ремонті та утриманні будівель і споруд на залізничному транспорті ЦГС-2160, затверджених Міністерством шляхів сполучення СРСР 18.04.62 (далі - НАОП 5.1.11-1.07-62), та НАПБ.

2.16 Під час виконання лабораторних робіт необхідно дотримуватися вимог НАОП 5.1.11-1.21-77 Правил техніки безпеки і виробничої санітарії для працівників хіміко-технічних лабораторій залізничного транспорту ЦТ-3451, затверджених Міністерством шляхів сполучення СРСР 07.02.77, та НАПБ.

2.17 Під час електрозварювальних і газозварювальних робіт необхідно дотримуватися вимог НАОП 1.4.10-1.03-85 Правил з техніки безпеки і виробничої санітарії при виробництві ацетилену, кисню і газополуменевій обробці металів, затверджених Мінхіммаш СРСР 05.07.83, НАОП 1.4.10-1.04-86 Правил з техніки безпеки і виробничої санітарії при електрозварювальних роботах, затверджених Мінхіммаш СРСР 22.05.86, та НАПБ.

2.18 Під час експлуатації металообробного устатковання і інструменту необхідно дотримуватись вимог НАОП 1.4.10-1.02-83 Правил з техніки безпеки і виробничої санітарії при холодній обробці металів, затверджених Мінхіммаш СРСР 05.07.83, та НАПБ.

2.19 Роботи на водопровідно-каналізаційних мережах, у колодязях і камерах насосних станцій та очисних споруд виконуються за письмовим нарядом.

3.1 Під час спорудження водозабірних споруд повинні бути передбачені заходи, що забезпечують безпеку робіт під час огляду та очищення вхідних решіток та оголовка, відколювання льоду, промивання самопливних ліній і галерей, очищення водоприймальних колодязів від осадів.

3.2 Обладнання на всмоктувальних та самопливних лініях, у берегових колодязів та ін. (засувки, шибери, підіймальні механізми, приймальні клапани та ін.) розташовують так, щоб вони були доступні для ремонту. Маховички засувок розташовують на поверхні або застосовують дистанційне управління.

3.3 Очищення вхідних решіток ручними граблями з човнів або льоду дозволяється тільки у разі слабкої течії води (0,3-0,5 м/сек) і малій глибині (до 2 м) і лише при незначних забрудненнях. На глибоких річках із швидкою течією решітки очищаються водолазами або працівниками експлуатації за умови обладнання спеціальних пристроїв і з дотриманням вимог НАОП 5.1.21-1.08-90 Єдиних правил безпеки на водолазних роботах (РД31.84.01-90), затверджених Міністерством охорони здоров'я СРСР в 1990 році (далі - НАОП 5.1.21-1.08-90).

3.4 Під час огляду, ремонту і очищення вхідних решіток на всмоктувальних лініях повинні зупинятися насоси і обезструмлюватися лінії електропостачання.

3.5 Під час обігрівання решіток оголовка водоприймача парою або гарячою водою шланги для її подачі перевіряють на необхідний тиск і щільно скріплюють у місцях з'єднань, щоб запобігти опікам працівників, що знаходяться поблизу.

3.6 Під час електрообігрівання решіток тимчасові електролінії від трансформаторів прокладають ізольованими проводами.

3.7 Роботи з обігрівання решіток проводять під безпосереднім спостереженням і керівництвом працівника, відповідального за роботу водозабірних споруд.

3.8 Під час очищення решіток оголовка відколювання льоду з покритих кригою частин споруд тощо рух по льоду річки або водойми дозволяється тільки після перевірки товщини льоду відповідно до НАОП 5.1.21-1.08-90 і за умови постійного спостереження за його станом.

Працівники забезпечуються в цей час запобіжними поясами і мотузками.

На льоду для виконання робіт і проходу людей укладають настили з дощок, а на видних доступних місцях розміщують рятувальні засоби (жердини, рятувальні круги тощо).

3.9 Роботи з укріплення берега на ділянці водозабірних споруд виконують за умови наявності човна з необхідним рятувальним інвентарем. На видному місці розміщують рятувальні засоби (круги, багри, мотузки, пояси).

3.10 Перед початком роботи у галереях для працівників проводять цільовий інструктаж з охорони праці з оформленням наряду. Біля входу в галерею на видному місці вивішують витяг із цих Правил.

3.11 Під час роботи в галереях біля входу у галерею для спостереження за станом робіт і наданням у разі необхідності допомоги тим, хто працює у галереї, ставлять двох працівників.

Не дозволяється вхід у галерею і виконання у ній робіт одному працівнику.

3.12 В інших випадках під час виконання робіт у галереях дотримуються заходів безпеки, як і під час виконання робіт у каналізаційних колодязях і колекторах (пункти 8.2.5 - 8.2.14, 8.2.16, 8.2.17 цих Правил).

3.13 Роботи із очищення водоприймальних колодязів від осаду і спуск у колодязь обслуговувального персоналу виконують під наглядом працівника, відповідального за роботу водозабірних споруд, із дотриманням заходів безпеки, як і під час виконання робіт у водопровідних і каналізаційних колодязях та колекторах (пункти 8.2.5 - 8.2.14, 8.2.16, 8.2.17 цих Правил).

4.1 Усі агрегати і механізми у приміщеннях насосних станцій забезпечуються природним і штучним освітленням відповідно до НАОП 5.1.11-3.02-91 і НАОП 5.1.11-3.04-86.

4.2 Крім робочого освітлення, у машинному приміщенні передбачається аварійне освітлення електричними ліхтарями.

4.3 Температура повітря у машинному відділенні і в приміщенні решіток каналізаційних станцій з постійною присутністю обслуговувального персоналу в опалювальний період повинна бути не нижче +16 град C. Влітку температура в приміщенні станції не повинна перевищувати температуру зовнішнього повітря більш 5 град C, а в зоні встановлення насосних агрегатів дозволяється не більше +35 град C.

4.4 Організація ремонтних і аварійних робіт на насосних станціях повинна відповідати вимогам цих Правил, а також інструкцій з охорони праці, пожежної безпеки, що діють на підприємстві.

4.5 Не дозволяється припиняти роботу, вводити або виводити із резерву насосних станцій агрегати або інше обладнання без відома керівництва дистанції цивільних споруд залізниці. Виняток становлять випадки, коли є загроза безпеці людей або збереженню устатковання.

4.6 Черговий машиніст водопостачання у випадку виникнення аварії незалежно від присутності осіб, старших за посадою (якщо старший за посадою не прийняв керівництво ліквідацією аварії на себе), одноосібно приймає рішення і здійснює необхідні заходи.

4.7 Для усунення небезпеки вибуху або отруєння працівників у разі потрапляння в приміщення насосної станції вибухонебезпечних і шкідливих газів, парів або рідин необхідно вживати такі заходи:

а) освітлення резервуарів, решіток, двигуна, дробарок та інших пристроїв здійснюють у вибухобезпечному виконанні;

б) стан повітря в приміщеннях насосної станції контролюють з допомогою газоаналізаторів або, як виняток, шахтарської лампи;

в) порядок контролю повітря під час експлуатації насосної станції і чищення резервуарів передбачається інструкцією відповідно до місцевих умов;

г) застосовувати інструменти з кольорових металів, що не утворюють іскор.

4.8 Механізоване очищення решіток обов'язкове при кількості відходів 0,1 куб.м і більше за добу.

При невеликій кількості відходів дозволяється ручне очищення решіток.

У разі механізованого очищення решіток передбачається встановлення дробарок для дроблення і спускання відходів у стічну воду.

5.1 Усі двигуни внутрішнього згорання встановлюють в окремих спеціально для цього призначених приміщеннях, які обладнані механічною припливно-витяжною вентиляцією відповідно до СНиП 2.04.05-91. Двигуни внутрішнього згорання та електродвигуни встановлюють на міцних фундаментах, не зв'язаних із стінами будинку.

5.2 Ширину і довжину приміщення приймають такою, щоб біля двигуна або агрегатів з огородженнями залишався вільний прохід, який передбачений нормами технологічного проектування, і щоб під час капітального ремонту або монтажу двигуна у разі відсутності засобів механізації і монтажних майданчиків можна було на підлозі машинного приміщення розмістити деталі двигуна з вільним доступом під час виконання робіт з його складання.

5.3 Необхідно вжити заходів, що унеможливлюють вхід у машинне приміщення сторонніх осіб (встановлення засувок, замків).

5.4 Двигуни, які мають частини, незручні та небезпечні при обслуговуванні з підлоги машинного приміщення працівниками, обладнують стаціонарними майданчиками з огородженням висотою 1 м та драбинами з поручнями для підіймання по них.

5.5 Змащувати частини двигуна на ходу дозволяється лише у разі наявності пристосувань, що забезпечують безпеку виконання даної роботи.

5.6 Не дозволяється під час роботи двигунів внутрішнього згорання, електродвигунів і машин проводити чищення, виправлення і ремонт, кріплення клинків і підтягування болтів на частинах, що рухаються.

5.7 Під час чищення і ремонту двигунів внутрішнього згорання та електродвигунів вживають заходів, що унеможливлюють їх самовільнний пуск.

5.8 Перед пуском будь-якого двигуна черговий машиніст зобов'язаний переконатися в справності всіх його частин і запобіжних пристроїв. Про несправності, якщо вони не можуть бути негайно усунені, черговий машиніст робить відповідний запис в оперативному журналі і повідомляє своєму безпосередньому керівнику.

Не дозволяється пускати двигуни внутрішнього згорання без попереднього технічного огляду і перевірки їх ходових частин.

5.9 Експлуатувати двигуни можуть тільки працівники, які мають відповідну кваліфікацію і пройшли навчання та перевірку знань з питань охорони праці.

5.10 Працювати біля пускових пристроїв з ручним керуванням електродвигунами необхідно на діелектричному килимку (у вологих місцях - дерев'яній решітці на ізоляторах), а також у діелектричних гумових рукавичках і діелектричних калошах, що періодично випробовуються відповідно до ДНАОП 1.1.10-1.07-01 Правил експлуатації електрозахисних засобів, затверджених наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 05.06.2001 N 253.

5.11 Для відведення в атмосферу вихлопних газів двигуни внутрішнього згорання обладнуються відвідною трубою, яка повинна бути на 1 м вище верху дахів найближчих будівель.

5.12 Випускні труби, глушники і відвідні труби двигунів внутрішнього згорання в межах машинних приміщень повинні мати захисну ізоляцію і не мати контакту з горючим матеріалом. Під час устрою нових двигунів внутрішнього згорання глушники розташовують поза приміщеннями.

5.13 Резервуари наповнюють пальним для двигунів внутрішнього згорання, як правило, у світлий час доби, а у разі штучного освітлення застосовуються переносні світильники.

5.14 Не дозволяється пускати двигуни внутрішнього згорання, працюючи на нафтопаливі, з допомогою гасу, бензину або інших видів пального.

5.15 Зупиняти двигуни внутрішнього згорання шляхом гальмування маховика дозволяється тільки спеціально обладнаними гальмами.

5.16 Масляну і паливну системи двигунів підігрівають обтиральними матеріалами, змоченими в гарячій воді.

Не дозволяється застосовувати для цієї мети смолоскипи, паяльні лампи та інші джерела відкритого вогню.

5.17 Ліквідацію пошкоджень в електродвигунах та кабелях живлення виконують тільки при знятій напрузі та із застосуванням засобів захисту. При цьому місця робіт обгороджують, вивішують попереджувальні знаки і плакати, а також виконують інші заходи, передбачені нарядом. У разі демонтажу електродвигуна його від'єднують від електромережі. Оголені кінці проводів ізолюють.

5.18 У машинному приміщенні вивішують інструкції з експлуатації двигунів, інструкції з охорони праці, пожежної безпеки, а також схему роботи двигуна.

6.1 Загальні вимоги безпеки

6.1.1 Для відкривання та закривання засувок, розташованих в оглядових колодязях водопостачання і каналізації, застосовують штанги-вилки, виносні штурвали з дистанційним приводом, інші пристрої, що виключають необхідність спускатися в колодязі обслуговувального персоналу.

6.1.2 Підземні резервуари і резервуари водонапірних башт обладнують надійно закріпленими скобами і драбинами.

6.1.3 Очищення споруди від осаду, піску тощо здійснюють тільки з допомогою спеціальних пристроїв, не застосовуючи ручної праці.

6.1.4 Ремонт устатковання, що є під водою, дозволяється лише після звільнення резервуарів від води у разі виконання таких умов:

а) працівників у глибоких резервуарах забезпечують запобіжними рятувальними поясами з мотузками, які повинні бути на 2 м довші від глибини резервуара і випробувані: пояси рятувальні - відповідно до ГОСТ 12.4.089-86 "ССБТ. Строительство. Пояса предохранительные. Общие технические условия", запобіжні мотузки - відповідно до Правил охорони праці під час виконання робіт на висоті, затверджених наказом Держгірпромнагляду від 27.03.2007 N 62 та зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 04.06.2007 за N 573/13840 (НПАОП 0.00-1.15-07);

б) місця ремонтних робіт освітлюють переносними електричними лампами напругою не вище 12 В чи електричними лампами, приєднаними до освітлювальної мережі, за умови підвіски останньої на висоті не менше 2,5 м і виконання електричної проводки відповідно до ДНАОП 0.00-1.21-98 та ДНАОП 0.00-1.32-01.

6.2 Вимоги безпеки під час експлуатації реагентного господарства

6.2.1 Склади для збереження реагентів, що застосовуються для обробки води, споруджують і обладнують відповідно до вимог СПП СДЯВ та НАПБ.

6.2.2 Приміщення реагентного господарства - склади реагентів, хлораторні та амонізаційні приміщення тощо, враховуючи токсичні властивості реагентів, обладнують механічною припливно-витяжною вентиляцією з повітрообміном згідно з розрахунком і відповідно до СНиП 2.04.05-91.

6.2.3 Під час експлуатації озонаторних установок передбачають заходи для захисту працівників від впливу озону і струму високої напруги (5000-25000 В), який застосовується в озонаторних установках.

6.2.4 Усі роботи, пов'язані з розвантажуванням сипучих реагентів і приготуванням розчинів хімікатів, які застосовуються для обробки води, виконують у захисних окулярах, респіраторі, гумових рукавичках і спецодязі. Відважування хлорного вапна і приготування вапняного розчину виконують у протигазі.

6.2.5 Баки для розчину реагентів промивають працівники, які перебувають зовні.

Не дозволяється спускатися всередину баків.

6.3 Вимоги безпеки під час експлуатації бактерицидних установок

6.3.1 Працівники, що обслуговують бактерицидні установки, забезпечуються захисними окулярами проти шкідливого впливу ультрафіолетових променів.

6.3.2 Не дозволяється заміняти сигнальні лампи і запобіжники в шафі керування, а також усувати дефекти в ній без попереднього зняття напруги.

6.3.3 У разі перегоряння або зменшення необхідного ефекту випромінювання чистити кварцові циліндричні чохли від осілого нальоту і заміняти ртутно-кварцові лампи дозволяється тільки після вимикання установки.

6.3.4 Камери секцій бактерицидної установки, корпус шафи керування і ящик сигналізації повинні бути надійно заземлені.

6.4 Вимоги безпеки під час експлуатації H-катіонітових водопом'якшувальних установок

6.4.1 Під час роботи на установках H-катіонування води повинні вживатися заходи проти ураження працівників сірчаною кислотою та їдким лугом, особливо під час виконання таких операцій:

а) зливання реагентів (кислоти і лугу), які надійшли у прийомні баки-цистерни;

б) заповнення відповідних витискувачів згаданими реагентами;

в) заповнення відповідних витискувачів реагентами вручну із сулій через лійку під час "зривів" сифонів;

г) видавлювання міцних розчинів реагентів з витискувачів у мірники у разі нещільності фланців, сальників і іншої арматури;

ґ) випуск стиснутого повітря з витискувачів.

6.4.2 Місця виконання операцій з міцними розчинами кислоти і лугів обладнуються водопроводом з установкою крана-фонтана, а також встановлюють ємності з нейтралізуючими розчинами для надання потерпілому першої допомоги.

6.4.3 Залитий сірчаною кислотою одяг промивають водою, а потім нейтралізують слабким розчином кальцинованої соди (2-3%) і знову промивають водою. Одяг, залитий розчином лугу, ретельно промивають тільки водою.

6.4.4 Розлиту сірчану кислоту всередині приміщення нейтралізують содою або крейдою, а потім змивають водою в каналізацію. Розчин лугу змивають водою.

6.4.5 Для приготування розчину сірчаної кислоти в ємність з водою заливають невеликими порціями сірчану кислоту.

6.4.6 У разі аварії ремонт устатковання і трубопроводів, у яких міститься сірчана кислота або луг, виконується не менше ніж двома працівниками.

6.5 Вимоги безпеки під час експлуатації резервуарів і водонапірних башт

6.5.1 Усі ходи і лази в підземні резервуари і водонапірні башти повинні бути закриті, замкнені й опломбовані.

6.5.2 Очищення, ремонт резервуарів і баків водонапірних башт виконуються за графіком, складеним дистанцією цивільних споруд і водопостачання та погодженим з СЕС.

Роботи з очищення оформляються актом із зазначенням початку виконання робіт, часу зняття і постановки пломб, переліку виконаних робіт, включаючи дезінфекцію. Очищення і фарбування внутрішніх поверхонь резервуарів водопостачання виконуються групою із 3-х працівників, один з яких виконує роботи в резервуарі, а два працівники - зовні (один з них повинен бути одягненим у засоби індивідуального захисту на випадок надання допомоги працівнику всередині резервуара).

6.5.3 Очищати резервуари дозволяється тільки в спецодязі і гумових чоботях, які повинні бути продезінфіковані. Після виходу з резервуара спецодяг знімають і зберігають у спеціальних шафах до наступного використання.

6.5.4 У разі фарбування внутрішніх поверхонь закритих резервуарів необхідно забезпечити подання в резервуар припливного повітря і забезпечити кожного працівника рятувальним поясом з мотузкою.

Працівникам, які виконують роботу усередині резервуара, необхідно робити перерви на 10-15 хв. щогодини з виходом назовні.

6.5.5 Під час фарбування внутрішніх поверхонь баків водонапірних башт від отруєння парами застосовують шланговий протигаз. У разі фарбування гідроакумуляторів, суцільнометалевих веж, веж-колон, цистерн і інших закритих резервуарів необхідно дотримуватись особливої обережності.

6.6 Вимоги безпеки під час експлуатації споруд з механічного очищення стічних вод

6.6.1 Приміщення з механічного очищення стічних вод повинні бути обладнані механічною припливно-витяжною вентиляцією з кратністю обміну повітря згідно з розрахунком відповідно до СНиП 2.04.05-91. Свіже повітря підводиться у верхню зону приміщення, а забруднене відсмоктується з підлоги приміщення решіток.

6.6.2 Ремонтні роботи із застосуванням зварювання дозволяється проводити після ретельної вентиляції приміщень і проведення аналізів проб повітря на відсутність вибухонебезпечних газів.

Зварювальні роботи проводяться на зварювальних постах, а у разі виконання робіт на спорудах - із спеціально оформленим допуском до вогневих (електрозварювальних) робіт відповідно до ДНАОП 0.00-5.12-01 Інструкції з організації безпечного ведення вогневих робіт на вибухопожежонебезпечних та вибухонебезпечних об'єктах, затвердженої наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 5 червня 2001 року N 255, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 23 червня 2001 року за N 541/5732.

6.6.3 Приміщення резервуара і решіток каналізаційної насосної станції відокремлюють від машинного приміщення глухою стіною, яка не пропускає газ. Підлогу приміщення решіток щодня обмивають водою із шлангів з наконечниками.

6.6.4 Водопровідну воду підводять до насосного устатковання для ущільнення й охолодження сальників, промивання ущільнювальних кілець, для подання води в дробарки, для миття грабельних приміщень тощо з розривом струменя.

6.6.5 Для очищення глибоко розміщених нерухомих решіток у каналі або колодязі діаметром більше 1,5 м на висоті 1 м від поверхні води влаштовують додатковий майданчик або надійно укріплену драбину. Роботи виконуються відповідно до вимог пунктів 8.2.5 - 8.2.14, 8.2.16, 8.2.17 цих Правил.

6.6.6 Для монтажу і ремонту решіток та дробарок передбачають установку вантажопідіймальних механізмів.

6.6.7 Завантажувальний отвір дробарок обладнують запобіжними пристроями проти викидання відходів.

6.6.8 Робочі проходи навколо піскоуловлювачів влаштовують з огородженнями, що дозволяють зручно і безпечно перекривати шибери й очищати камери від піску.

6.6.9 Для безпечної роботи працівників проходи біля відстійників обгороджують.

6.6.10 Лотки, що підводять воду до відстійників, повинні мати рівні поверхні, щоб у них не затримувалися відходи.

6.6.11 Видалення підсушеного осаду з мулових площадок повинне бути механізоване.

6.6.12 Монтаж вакуум-фільтрів і барабанних сіток виконують із захисними огородженнями відповідно до правил та інструкцій з експлуатації на ці установки.

6.6.13 Для усунення небезпеки вибуху й отруєння персоналу у разі попадання в насосну станцію вибухонебезпечних і шкідливих газів, парів і рідин вживають заходів, викладених у пункті 4.7 цих Правил.

6.6.14 Решітки очищають тільки граблями. У разі механічного очищення решіток відходи, що залишилися на граблях, скидають у спеціально призначену для цієї мети тару. Граблі очищають від ганчірок у захисних рукавичках або рукавицях, дотримуючись заходів безпеки.

6.6.15 Не дозволяється зберігати відходи у приміщенні решіток. Після ручного очищення решіток і у разі відсутності дробарок відходи негайно видаляють. Не дозволяється зберігання відходів поза приміщенням у закритій тарі більше доби. Влітку відходи з решіток посипають хлорним вапном або інсектицидами (хлорофос тощо).

6.6.16 Сміття з майданчика решіток піднімають з допомогою блока, лебідки або інших пристроїв. Підняте наверх сміття складають в улаштований для цього сміттєзбірник.

6.6.17 Піскоуловлювачі в міру нагромадження осаду очищають вручну бригадою в складі не менше двох чоловік. Осад з піскоуловлювачів вивозять на майданчики для піску. У разі відсутності таких майданчиків осад знешкоджують хлорним вапном. Не дозволяється застосування осаду з піскоуловлювачів для підсипання і планування ділянок очисних споруд.

6.7 Вимоги безпеки під час експлуатації споруд з біологічного очищення стічних вод

6.7.1 Штучні споруди на фільтрувально-зрошувальній мережі (шлюзи-регулятори, шлюзи-випуски, перепади, швидкотоки і дюкери) повинні мати зручні підходи і огорожу, що забезпечують безпечну роботу обслуговувального персоналу.

6.7.2 Канали, якими подають стічну воду з активним мулом, а також канали, якими відводять очищену воду, якщо їх ширина до 0,8 м, закривають знімними дерев'яними чи бетонними щитами.

На каналах шириною 0,8 м і більше, а також на відкритих дренажних каналах глибиною 1 м і більше для переходу влаштовують містки шириною не менше 0,7 м із поручнями висотою не менше 1 м.

6.7.3 Для обігрівання працівників, які обслуговують поля фільтрації і зрошення, та для зберігання необхідного інструменту на території полів влаштовують утеплені приміщення.

6.7.4 Приміщення, де встановлені біофільтри, облаштовуються механічною вентиляцією з кратністю обміну повітря згідно з розрахунком відповідно до СНиП 2.04.05-91.

6.7.5 В аерофільтрах на вхідних отворах вентиляторів установлюють сітки або решітки.

6.7.6 На всіх засувках повітропроводу повинні бути нанесені номери відповідно до схеми, вивішеної у машинному приміщенні, а також показники напрямку руху повітря і системи відкривання.

Уздовж усього повітропроводу встановлюють вентилі для приєднання до них манометра для перевірки тиску.

6.7.7 Розподільчу мережу каналів, огороджувальні валики, дороги, мости й інші споруди полів фільтрації і зрошення утримують у чистоті, оглядають не рідше одного разу на тиждень і вчасно ремонтують.

6.7.8 Чергові працівники полів фільтрації і зрошення для роботи в нічний час забезпечуються акумуляторними чи іншими ліхтарями.

6.7.9 Фільтросні пластинки аеротенків очищають протиранням металевими щітками з розчином 15-30% соляної кислоти. Готують розчин соляної кислоти і обробляють пластинки під механічною вентиляційною витяжкою з бічним стоком. Працівники забезпечуються спецодягом, спецвзуттям та іншими засобами індивідуального захисту відповідно до НПАОП 5.1.11-3.01-04.

7.1 Хлораторні установки розміщуються в окремому ізольованому приміщенні, яке повинно мати два виходи: один безпосередньо назовні, інший через тамбур у приміщення. У хлораторній установці в окремому приміщенні дозволяється зберігати тридобовий запас хлору.

7.2 У хлораторному приміщенні (далі - хлораторна) повинна бути припливно-витяжна механічна вентиляція з кратністю обміну повітря згідно з розрахунком відповідно до СНиП 2.04.05-91. Забір повітря для витяжки робиться з підлоги у вентиляційну трубу, верхній кінець якої повинен бути на 2 м вище найвищої будівлі в радіусі 50 м.

Вентиляційні канали хлораторної установки не повинні з'єднуватися з вентиляційною системою інших приміщень. Освітлення хлораторної виконується згідно з нормами і правилами та відповідно до ПУЕ.

7.3 Перед входом у хлораторну споруджують приміщення, у якому розміщують шафи для спецодягу і протигазів, а вхід у приміщення захищається тамбуром. Пристрої для вмикання вентиляції і освітлення розміщують поза приміщенням хлораторної з обов'язковою установкою світлових точок у тамбурі і зовні. Місця проходу труб і каналів через стіни і стелю хлораторної ретельно зашпаровують і герметизують.

Не дозволяється прокладати хлоропроводи в каналах і в тісних місцях. Двері з тамбура в хлораторну повинні мати оглядове загерметизоване вікно.

7.4 Експлуатаційний запас хлорного вапна зберігають у дерев'яних бочках. Комори для хлорного вапна можуть бути розміщені при хлораторній в ізольованому приміщенні, що має, крім внутрішніх дверей між коморою і хлораторною, самостійний вихід безпосередньо назовні. Комору обладнують механічною вентиляцією і штучним освітленням, роблять вікна. Скло вікон комори фарбують білою фарбою. Стіни приміщень повинні бути газонепроникні та з негорючого матеріалу.

7.5 Установку для амонізації води розташовують в окремому приміщенні, ізольованому від хлораторної. Приміщення обладнують механічною вентиляцією з кратністю обміну повітря згідно з розрахунком відповідно до СНиП 2.04.05-91. Оскільки аміак легший від повітря, витяжні отвори розташовують під стелею.

7.6 Хлораторні і амонізаційні установки обслуговуються кваліфікованими працівниками, що мають відповідне посвідчення; вони повинні бути навчені поводженню з захисними засобами, методам усунення витоків хлору й аміаку і таким роботам, як установка хлораторної апаратури і заміна балонів.

7.7 За кожною хлораторною і амонізаційною установками, де застосовуються і зберігаються рідкий хлор і аміак, здійснюються такі заходи:

а) наказом по структурному підрозділу - дистанції цивільних споруд і водопостачання призначається працівник, відповідальний за експлуатацію хлораторної і амонізаційної установок і приміщень, балонів і бочок відповідно до СПП СДЯВ, ДНАОП 0.00-1.07-94 і цих Правил;

б) розробляються і вивішуються відповідно до СПП СДЯВ і цих Правил інструкція з охорони праці при обслуговуванні хлораторних і амонізаційних установок, інструкція з пожежної безпеки, а також вказівки з усунення можливих аварій із хлором і аміаком відносно до місцевих умов;

в) розробляються і затверджуються службою монтажно-будівельних робіт і цивільних споруд залізниці графіки планової перевірки технічного стану складів для зберігання хлору та амонізаційних складів, хлораторних, амонізаційних приміщень і установок, захисних засобів і заходів щодо підвищення ступеня безпеки, що проводяться у встановлені графіками терміни із записом у журнал: представником служби монтажно-будівельних робіт і цивільних споруд залізниці - один раз на квартал; відповідальним працівником дистанції цивільних споруд і водопостачання - один раз на місяць;

г) розробляються графіки і відповідно до них виконується планово-попереджувальний ремонт хлораторного та амонізаційного устатковання;

ґ) усе хлораторне та амонізаційне устатковання, балони і бочки з рідким хлором і аміаком регулярно піддають ретельному технічному огляду.

7.8 У амонізаційному приміщенні (далі - амонізаційна) і хлораторній на кожного робітника повинно бути по одному справному підігнаному фільтруючому протигазу з коробкою марки В і КД, які застосовуються у разі:

а) наявності хлору (протигаз з коробкою В) або аміаку (протигаз з коробкою КД) у цих приміщеннях;

б) перевірки балонів;

в) відкручування туго загвинчених ковпаків на балонах;

г) зняття маховичків із крана;

ґ) відгвинчування гайки з трубкою від використаних балонів;

д) введення в експлуатацію нових балонів, наповнених газом.

Протигази з коробками В або КД застосовуються також в інших випадках у разі витоку газу.

Робота в протигазах, перевірення їхньої захисної дії і зберігання виконуються відповідно до заводських інструкцій, що додаються до кожного типу протигазів.

У разі нестачі кисню в повітрі і великій концентрації шкідливих газів, які відчуваються через протигаз, застосовують шлангові ізолюючі протигази або апарати на стисненому повітрі.

7.9 Засоби захисту загального користування зберігають у тамбурі біля входу в хлораторну в опломбованому ящику. Засоби індивідуального захисту зберігають в особистих шафах. Ці засоби закріплюються за працівниками і систематично перевіряються на справність.

7.10 Перед входом у хлораторну або амонізаційну чергові працівники повинні ввімкнути вентиляцію і переконатися у відсутності газу. При цьому працівники повинні мати при собі протигаз з коробкою марки В, КД або ізолюючий протигаз чи апарат на стисненому повітрі.

Для виявлення наявності хлору і аміаку у повітрі хлораторну та амонізаційну обладнують газоаналізаторами.

7.11 Для підіймання і розвантаження хлорного вапна застосовують засоби малої механізації. Готують розчин хлорного вапна механічною мішалкою. У разі транспортування хлорного вапна працівники повинні забезпечуватися спецодягом, рукавицями, захисними окулярами і респіраторами. Відважують хлорне вапно і готують з нього вапняний розчин у протигазі.

7.12 Дозволяється збільшувати використання хлору з балонів за рахунок застосування спеціальних водяних сорочок, що обігріваються проточною водою з температурою від 7 град. C до 16 град. C , а при організованому автоматичному контролі - підігрітою водою до температури 40 град. C.

7.14 У разі витоку газу з балона на нього надівають аварійний футляр або занурюють балон у ванну з 10-процентним розчином гіпосульфіту натрію або вапна.

У разі незначного витоку хлору допускається заливання місця витоку водою або накладання на нього мокрої ганчірки з наступним вилученням з експлуатації несправного балона або бочки і зануренням їх в яму з вапняним розчином.

Витік хлору усувають у шланговому протигазі чи в ізолюючому протигазі або апараті на стисненому повітрі при працюючій вентиляції.

Для оповіщення оточуючих про аварії у хлораторних і амонізаційних, на амонізаційних складах і складах зберігання хлору подають звукові сигнали.

7.15 Для дегазації повітря у разі пошкодження балона або бочки з хлором, що є в приміщенні, де вони використовуються, і усунення небезпеки поширення хлору вживають такі заходи:

а) створюють водяні завіси проти прорізів приміщення;

б) занурюють ушкоджені посудини в дегазуючий розчин чи воду і видаляють повітря з приміщення через витяжну вентиляцію.

Усі роботи з дегазації роблять в ізолюючих протигазах або апаратах на стисненому повітрі.

7.16 Після використання хлору з балонів і бочок ступінь спорожнювання визначають зважуванням. Спорожнені балони і бочки перед відправленням на заводи-постачальники забезпечують супровідними документами.

7.17 У балонах і в бочках із хлором, які прибувають на склад, перевіряють справність вентилів.

7.18 За балонами і бочками, які надійшли на склад, протягом двох діб спостерігають з метою виявлення й усунення витоку газу з них. Їх розміщують окремо від балонів і бочок, що надійшли на склад раніше.

7.19 Наповнюють бочки рідким хлором не більше ніж на 80% ємності з урахуванням необхідного запасу ємності для теплового розширення.

7.20 Бочки перед наповненням хлором оглядають, випробовують, промивають і висушують. Під час промивання бочок працівники повинні бути в протигазах.

Не дозволяється черговим працівникам, що виконують роботу з переливання хлору, відволікатися на інші роботи.

7.21 Приміщення з вагами для розливу хлору в дрібну тару обладнується вентиляційними установками з кратністю обміну повітря згідно з розрахунком і повинне добре провітрюватися.

7.22 Склади забезпечують переносними хімічними вогнегасниками згідно з НАПБ.

7.23 Не дозволяється виконання будь-яких інших робіт у приміщенні складу, крім перенесення й укладання балонів і бочок, а також ліквідації можливої течі газу.

7.24 Перед входом у приміщення складу з рідким хлором попередньо перевіряють наявність у приміщенні вільного газу і його концентрацію за допомогою газоаналізатора.

7.25 У разі виявлення значної концентрації газу у приміщенні складу створюють у ньому природну вентиляцію повітря, для чого відчиняють двері не менше ніж на 2 години і з приміщення видаляють балони або бочки, що протікають.

7.26 Дегазують приміщення складу і заражені хлором місця розчином гіпосульфіту натрію і соди з допомогою гідропульта. Роботи проводять тільки у протигазах.

7.27 Ретельний технічний огляд балонів і бочок без пересування їх роблять не рідше одного разу на місяць. З метою своєчасного виявлення пошкоджених балонів і бочок приміщення складу оглядають щодня.

7.28 Витік хлору з балонів або бочок на складі припиняють заливанням місць течі водою.

Після тимчасового припинення течі газу такі балони і бочки видаляють зі складу для більш надійної ліквідації течі.

7.29 Ремонтують балони і бочки, що дають витік, на відкритому повітрі під навісом.

7.30 Виявлені у складі зберігання балони і бочки з вентилями, які пропускають хлор, якщо загальний стан їх не викликає серйозної небезпеки, негайно направляють у виробництво для використання з них хлору.

7.31 У приміщеннях, де зберігаються і використовуються балони і бочки з хлором, вивішують короткі, але точні вказівки про те, що потрібно робити у разі виникнення витоку газу.

7.32 У разі слабкої течі газу з балонів і бочок (тихе шипіння, повільне виділення газу або відчуття запаху газу, поява легкого кашлю) вживають заходів до виявлення і припинення течі.

7.33 У разі течі з балона або бочки газу з висвистом струменем чи при виявленні біля складу хвиль зеленого кольору, що стеляться, оголошують малу тривогу. У разі вибуху балона або бочки оголошують загальну тривогу.

7.34 Під час малої тривоги працівники припиняють роботу, направляються до ємностей з розчином гіпосульфіту натрію і соди, просочують цим розчином рушник і при першому відчутті газу закривають ним рот і ніс; при одержанні відповідного розпорядження працівники відходять, прямуючи перпендикулярно до напрямку вітру, щоб скоротити час перебування в загазованій зоні.

Працівники, які працюють безпосередньо з балонами або бочками на складах, надягають протигази і беруть участь під керівництвом відповідальної особи або її помічника у виявленні й усуненні течі.

7.35 Під час загальної тривоги спеціально призначені працівники виконують те саме, що і під час малої тривоги, а інші, не очікуючи розпорядження, віддаляються без зайвої квапливості, тому що при різких рухах хлор, який розстелився по землі, піднімається повітряними потоками на рівень голови людини, що посилює небезпеку отруєння хлором.

7.36 У разі несподіваної появи газу необхідно за можливості затримати або послабити подих, утриматися від кашлю і різких рухів, закрити рот і ніс куском (клаптиком) тканини, попередньо змочивши його водою, якщо це можливо. Потім визначити, за яким напрямком тече газ, і без різких рухів перетнути цю хвилю, піднятися вище, щоб вийти з неї чи дійти до місця перебування відра з розчином гіпосульфіту натрію і соди або до протигаза (пункт 7.9).

7.37 Працівники, які потрапили в середовище, насичене хлором, переводяться в тепле приміщення. Їм промивають очі, ніс і рот розчином соди, дають гаряче молоко або каву. Подальше лікування здійснюється лікарем.

Примітка. У разі використання фільтруючих протигазів з коробками марок В і КД необхідно мати на увазі, що ці протигази не можна застосовувати в умовах недостачі вільного кисню при вмісті його у повітрі менше 16% за об'ємом, а також при вмісті в повітрі хлору або аміаку в кількості більше 1%.

8.1 Організація робіт на водопровідних і каналізаційних мережах

8.1.1 Для виконання експлуатаційних робіт на водопровідних і каналізаційних мережах створюються експлуатаційні і ремонтно-аварійні бригади, чисельність яких обумовлена обсягом експлуатаційних робіт, але не менше трьох працівників.

8.1.2 Бригада повинна мати необхідний для роботи справний інструмент і устатковання, запобіжні сигнали і пристрої, справні захисні засоби відповідно до виду виконуваних робіт.

8.1.3 У населених пунктах місця проведення робіт обгороджують до початку їх виконання.

Місця проведення робіт на залізничних коліях обгороджують відповідно до вимог ЦРБ/0004 Правил технічної експлуатації залізниць України, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 20.12.96 N 411, зареєстрованих у Мін'юсті України 25.02.97 N 50/1854.

8.1.4 Для технічного огляду каналізаційної або водопровідної мережі бригаду призначають із трьох працівників: відповідального за безпечне ведення робіт (майстра або бригадира) і двох членів бригади.

8.1.5 Огляд спеціальних колодязів (на дюкерах, з переключеннями тощо) і колодязів на напірних трубопроводах мережі виконується бригадою з трьох-чотирьох працівників на чолі з майстром або бригадиром. Відповідальність за безпечне ведення робіт несе майстер або бригадир, який керує роботою бригади.

8.2 Вимоги безпеки під час експлуатації водопровідних і каналізаційних мереж, колекторів, колодязів та камер

8.2.1 Для забезпечення безпеки під час експлуатації водопровідно-каналізаційного господарства керівник робіт повинен мати креслення усіх водопровідних і каналізаційних мереж і споруд по станції, вулицях і проїздах із прив'язкою їх до будинків, залізничних колій і опорних пунктів. На кресленнях повинні бути зазначені всі технічні дані (матеріал і розміри трубопроводів, колодязів і камер, глибина закладання, категорії ґрунтів, вид арматури в колодязях і камерах тощо).

Крім того, у керівника робіт повинні бути дані про загазованість колодязів і камер, засмічення їх, виникнення просадних явищ ґрунту, появу небезпечних домішок у стічних водах тощо. Ці дані повинні систематично вивчатися та аналізуватися і доводитися до відома осіб, що проводять роботи з експлуатації та аварійно-ремонтні роботи.

8.2.2 Зовнішній огляд водопровідних і каналізаційних мереж виконують без спускання в колодязі і камери. Під час зовнішнього огляду всі перевіряльні операції проводять не спускаючись, у тому числі перевірку наявності і міцності скоб (жердиною або складною рейкою), наявності газів, визначення величини заповнення і виявлення засмічень. До закінчення перевірки бригада зобов'язана виконувати вимоги про заборону спускання в колодязі і камери.

Не дозволяється виконувати роботи біля колодязів, камер, колекторів без установлення огороджень і дорожніх знаків.

Взимку перед оглядом навколо колодязів очищають площадку від снігу, сколюють лід і посипають її піском.

8.2.3 Профілактичне прочищення каналізаційної мережі виконується тільки під наглядом особи, яка відповідає за безпечне ведення робіт.

8.2.4 Під час прочищення місць засмічення з великим підпором на мережі вживають заходів для запобігання швидкому заповненню колодязя з робітниками. Для цього встановлюють у верхньому колодязі пробку.

8.2.5 Технічний огляд водопровідних і каналізаційних мереж зі спуском у колодязі і камери виконують тільки за нарядом.

8.2.6 До робіт, пов'язаних зі спуском у водопровідний або каналізаційний колодязь, допускається бригада в складі не менше трьох працівників: один - для роботи в колодязі, другий - для роботи на поверхні і третій - спеціально для спостереження і у разі потреби надання допомоги тому, хто працює у колодязі.

Не дозволяється доручати працівнику, що спостерігає, будь-яку роботу доти, доки працюючий у колодязі не вийде на поверхню. Один із працівників призначається старшим.

8.2.7 Працівників для роботи у колодязях, камерах і колекторах забезпечують запобіжним і захисним інвентарем відповідно до наряду, а саме:

а) запобіжним поясом з мотузкою, випробуваною на розрив при навантаженні 200 кг; довжина мотузки повинна бути на 2 м більше глибини колодязя;

б) ізолюючим шланговим протигазом, шланг якого на 2 м довший від глибини колодязя, але загальною довжиною не більше 12 м. Не дозволяється заміняти ізолюючий протигаз фільтруючим;

в) газоаналізатором, а у разі відсутності - двома шахтарськими лампами;

г) акумуляторним ліхтарем напругою не більше 12 В;

ґ) ручним вентилятором;

д) огороджувальними переносними знаками встановленого зразка;

е) гачками і ломами для відкривання кришок люків колодязів.

8.2.8 Не дозволяється допускати бригаду до роботи у колодязях і камерах, люки яких розташовані між залізничними чи трамвайними коліями, без попереднього узгодження з організаціями, що відають експлуатацією колій, за винятком аварійних випадків на мережі, магістралях і водопроводах, коли організацію, що відає коліями, сповіщають через диспетчера, про що робиться запис у наряді.

8.2.9 Перед спусканням робітника у колодязь або камеру перевіряють там наявність газів з допомогою газоаналізатора чи шляхом опускання у колодязь або камеру шахтарської запаленої лампи. Виявлені гази повинні бути видалені.

Не дозволяється спускатися в колодязь або камеру до повного видалення з них газів, що установлюється повторною перевіркою.

Не дозволяється перевіряти наявність газів за запахом або шляхом опускання в колодязь або камеру запалених предметів.

8.2.10 Для видалення газу застосовують:

а) природне провітрювання, для чого відкривають кришки люків сусідніх вище і нижче розташованих оглядових колодязів на самопливній каналізаційній лінії або робочого колодязя на водопровідній мережі з наступною перевіркою на відсутність газу в цих колодязях;

б) нагнітання повітря ручним вентилятором або повітродувкою;

в) у разі наявності у водопровідному колодязі пожежного гідранта заповнення колодязя водою з цього гідранта з наступною відкачкою.

Не дозволяється випалювання газу з метою його видалення.

8.2.11 Не дозволяється спускатися у колодязь чи камеру і працювати в ньому без запобіжного пояса з мотузкою незалежно від результатів перевірки на наявність газу.

8.2.12 У разі неможливості виявлення газів у колодязі, камері через відсутність чи несправність газоаналізатора або шахтарської лампи роботи в колодязі, камері проводять тільки в ізолюючому шланговому протигазі і запобіжному поясі з мотузкою.