- Правова система ipLex360
- Законодавство
- Наказ
МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ
НАКАЗ
Зареєстровано в Міністерстві
юстиції України
13 серпня 2013 р.
за № 1379/23911
( Наказ втратив чинність на підставі Наказу Міністерства аграрної політики та продовольства
№ 625 від 27.03.2023 )
Про затвердження Гігієнічних вимог до м’яса птиці та окремих показників його якості
1. Затвердити Гігієнічні вимоги до м’яса птиці та окремі показники його якості, що додаються.
2. Управлінню громадського здоров’я (А. Григоренко) забезпечити подання цього наказу в установленому законодавством порядку на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України.
3. Цей наказ набирає чинності через три роки з дня його офіційного опублікування.
4. Контроль за виконанням цього наказу покласти на першого заступника Міністра О. Качура.
ПОГОДЖЕНО: Міністр аграрної політики та продовольства України В.о. президента Національної академії медичних наук України |
М.В. Присяжнюк В.М. Запорожан |
ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ Міністерства охорони
здоров’я України
06.08.2013 № 694
Зареєстровано в Міністерстві
юстиції України
13 серпня 2013 р.
за № 1379/23911
ГІГІЄНІЧНІ ВИМОГИ
до м’яса птиці та окремі показники його якості
І. Загальні положення
1.1. Ці Гігієнічні вимоги встановлюють вимоги до м'яса птиці та окремих показників його якості.
1.2. Ці Гігієнічні вимоги застосовуються для всіх потужностей (об’єктів), які виробляють м'ясо птиці в Україні та/або здійснюють його продаж на ринку України.
1.3. Для потужностей (об’єктів), на яких виробляється продукція для експорту, ці Гігієнічні вимоги застосовуються тільки в частині, що не суперечить вимогам країни-імпортера.
1.4. Ці Гігієнічні вимоги не поширюються на м'ясо птиці, вироблене для особистого споживання та особистими селянськими господарствами для реалізації на агропродовольчих ринках.
ІІ. Терміни та визначення
2.1. У цих Гігієнічних вимогах терміни вживаються в таких значеннях:
1) бойня - потужність (об’єкт), на якій/якому здійснюється забій та обробка птиці, м'ясо якої використовується для споживання людиною;
2) гігієнічні вимоги - заходи та умови, необхідні для управління небезпечними факторами і забезпечення придатності харчових продуктів для споживання людиною з урахуванням їх використання згідно з призначенням;
3) готові до вживання м’ясні харчові продукти (м’ясні продукти) - харчові продукти, які утворюються в результаті перероблення м’яса і відрізняються тим, що вони готові до безпосереднього вживання людиною;
4) дичина - дикі птахи, яких було здобуто під час полювання для людського споживання;
5) м'ясо птиці - усі їстівні частини птиці;
6) м'ясо птиці, відокремлене за допомогою механічних засобів (далі - МВМЗ), - загальний термін для всіх видів механічного відокремлення м’яса від кісток. Зокрема, до МВМЗ відносять: м’ясо птиці, механічно відокремлене, та м’ясо птиці механічного обвалювання;
7) м'ясо птиці, механічно відокремлене (далі - ММВ), - м’ясо птиці, отримане шляхом механічного відокремлення м’якушевих тканин від кісток з патраних тушок птиці або їх частин, у якому вміст кальцію несуттєво вищий за аналогічний показник для подрібненого м’яса;
8) м’ясо птиці механічного обвалювання (далі - ММО) - м’ясо птиці, отримане шляхом механічного відокремлення м’якушевих тканин від кісток з патраних тушок птиці або їх частин, у якому вміст кальцію вищий за аналогічний показник для подрібненого м’яса;
9) м’ясо свійської птиці без упаковки - м’ясо свійської птиці, що пропонується для продажу кінцевому споживачу без упаковки або упаковується на місці продажу на вимогу споживача;
10) напівпатрана тушка птиці - тушка з вилученим кишечником з клоакою, яєчником, яйцепроводом, яйцем (за наявності);
11) напівфабрикати з м’яса - свіже м'ясо, включаючи м'ясо, яке було подрібнене на шматочки, до яких додано харчові продукти, спеції або добавки, або яке було оброблено у такий спосіб, який є недостатнім для модифікації внутрішньої структури м’язового волокна м’яса, що призводить до втрати характеристик, властивих свіжому м’ясу;
12) партія - м’ясо птиці одного виду і типу, однакового класу, одного виробничого циклу, з однієї бойні чи фабрики потрошіння, розташованої в одному місці;
13) патрана тушка птиці - тушка з вилученими внутрішніми органами, зобом та стравоходом, а також з відділеними головою, шиєю зі шкірою або без, лапами (ногами), з відділеною або ні кистю крила;
14) переробне підприємство - потужність (об’єкт), на якому здійснюється обробка та/або обвалення м’яса;
15) подрібнене м'ясо - м'ясо, яке було відділене від кісток та подрібнене на фрагменти із вмістом солі менше ніж 1%;
16) птиця - птахи, які вирощуються у неволі, включаючи птахів, ще не вважаються домашніми, але вирощуються як домашні тварини, за винятком птахів, що належать до ряду безкільових;
17) свіже м'ясо - м'ясо, яке не було оброблене в такий спосіб, що сприяє його зберіганню, за винятком процесів охолодження, заморожування або швидкого заморожування, включаючи м'ясо у вакуумній упаковці або упаковане у захисній атмосфері;
18) субпродукти харчові птиці - продукти патрання та обробляння тушки птиці, що включають потрухи (м’язовий шлунок, печінка, серце), шию, голову, лапи (ноги) до зап’ясткового суглоба, кисть крила, гребінці курей та язики гусячі/качині, що їх використовують для харчування;
19) тушка - все тіло птаха після знекровлення, общипування та патрання; однак видалення нирок залишається необов’язковим; випотрошена тушка пропонується для продажу кінцевому споживачу з потрухами або без потрухів, до яких належать серце, печінка, м’язовий шлунок і шия, вкладені до черевної порожнини;
20) тушки птиці:
свійська птиця (Gallus domesticus )
курча, бройлер: домашня птиця, у якої кінчик грудини гнучкий (не закостенілий);
півень, курка, призначені для запікання чи варіння: свійська птиця, у якої кінчик грудини твердий (закостенілий);
каплун: птиця чоловічої статі, яку було кастровано хірургічним способом до досягнення ним зрілості та зарізано у віці щонайменше 140 днів; після кастрації каплуни повинні відгодовуватися не менше 77 днів;
курочки та півники: курчата з вагою тушки менше 650 г (без потруху другого шлунка, печінки, серця, шиї, голови та лап); курчата вагою від 650 г до 750 г називаються "курчатками", якщо вік забою не перевищує 28 днів;
молодий півень: курча чоловічої статі яйценосної породи, у якого кінчик грудини твердий, але неповністю закостенілий, та вік якого на момент забою становить не більше 90 днів;
індички (Meleagris gallopavo dom )
молодий(а) індик/індичка: птиця, у якої кінчик грудини м’який (не закостенілий);
індик/індичка: птиця, у якої кінчик грудини твердий (закостенілий);
качки (Ana platyrhynchos dom.,Cairina muschata ), дикі качки/крижні (Cairina muschata х Anas platyrhynchus )
молода качка або каченя, молода мускусна качка, молода дика качка/мулард: птиця, у якої кінчик грудини м’який (не закостенілий),
качка, мускусна качка, дика качка/мулард: птиця, у якої кінчик грудини твердий (закостенілий);
гуси (Anser anser dom )
молода гуска або гусеня: птиця, у якої кінчик грудини м’який (не закостенілий); жирове покриття по всій тушці тонке або середнє; жир молодої гуски повинен мати колір, який є ознакою спеціального годування;
гуси: птиці, у яких кінчик грудини твердий (закостенілий); по всій тушці має бути присутній шар жиру від середнього до товстого;
цесарка (Numida meleagris domesticus )
молода цесарка: птиця, у якої кінчик грудини м’який (не закостенілий); цесарка: птиця, у якої кінчик грудини твердий (закостенілий);
21) фуа-гра - печінка гусок або качок видів Cairina muschata або Cairina muschatax Anas platyrhynchos, які відгодовувалися у такий спосіб, щоб викликати жирову гіпертрофію клітин печінки. Птиця, з якої така печінка видаляється, повинна повністю стекти кров’ю, а печінка повинна бути однорідного кольору. Печінка повинна бути такої ваги: печінка качки - не менше 300 г; печінка гуски - не менше 400 г;
22) частини тушок:
половина - половина тушки, одержана шляхом поздовжнього розрізу в площині уздовж грудини та хребта;
четвертина - половина верхньої або нижньої частини тушки, одержана шляхом поперечного розрізу половини тушки;
нерозділена нижня частина - обидві ніжки, об’єднані частиною спини;
грудна частина (грудина) - частина тушки птиці, яка містить грудну кістку з частинами ребер до зрощення зі спиною і грудні м’язи зі шкірою. Грудна частина пропонується для продажу кінцевому споживачу у вигляді половини або цілої;
ніжка - частина тушки птиці, яка складається зі стегнової та гомілкової кісток з прилеглими до них м’язовою, сполучною, жировою тканинами та шкірою. Два розрізи повинні бути зроблені по суглобах;
ніжка курчати з частиною спинки (четвертина задня) - ніжка курчати з нижньою четвертиною спинки, вага якої не перевищує 25% загальної ваги шматка;
стегно - частина тушки птиці, яка складається зі стегнової кістки з прилеглими до неї м’язовою, сполучною, жировою тканинами та шкірою. Два розрізи повинні бути зроблені по суглобах;
гомілка - частина тушки птиці, яка складається з великої гомілкової та малої гомілкової кісток з прилеглими до них м’язовою, сполучною, жировою тканинами та шкірою;
крило - частина тушки птиці, що складається з плечової, ліктьової, променевої кісток і кісток кисті з прилеглими до неї м’язовою, сполучною, жировою тканинами та шкірою. Крила індички, плечова, променева/ліктьова кістки разом з оточуючою мускулатурою пропонуються для продажу кінцевому споживачу окремо. Кисть крила, включаючи зап’ястну кістку, може як лишатися, так і вилучатися. Два розрізи повинні бути зроблені по суглобах;
нерозділені крила - обидва крила, об’єднані частиною спини, де вага останньої не перевищує 45% загальної ваги шматка;
філе - частина патраної тушки птиці, що складається з грудних м'язів без кістки зі шкірою або без шкіри;
філе мале - частина філе, що складається з глибокого грудного м’яза;
м’ясо ніжки без кістки - м’язова тканина стегна та гомілки зі шкірою або без кісток, тобто без стегнової, великої та малої гомілкових кісток, ціла або нарізана шматочками;
вирізка (шматок м’яса) - м’ясо свійської птиці, за розміром і характеристиками тканин м’язів якого можливо ідентифікувати, від якої частини тушки його було відокремлено.
ІІІ. Гігієнічні вимоги до боєнь
3.1. Бойні повинні бути забезпечені:
1) окремим приміщенням або закритою ділянкою, на території якої здійснюються приймання птиці та проведення інспекції перед їх забоєм;
2) обладнанням для проведення дезінфекції інструментів, підключеним до гарячого водопостачання з температурою води не нижче +82° C або альтернативної системи, за допомогою якої досягається еквівалентний ефект;
3) обладнанням для миття рук, яке використовується працівниками, що займаються обробкою м’яса, з кранами, сконструйованими у такий спосіб, щоб запобігти поширенню забруднень;
4) закритими охолоджувальними камерами для тимчасового зберігання м’яса та окремими закритими камерами для зберігання м’яса, яке визнано не придатним для споживання людиною;
5) окремими місцями з необхідним обладнанням для очищення, миття та дезінфекції:
транспортного обладнання, у тому числі тари;
транспортних засобів;
6) приміщенням або кімнатою з відповідним обладнанням для проведення ветеринарного контролю.
3.2. З метою уникнення забруднення м'яса птиці бойні також повинні бути забезпечені:
1) достатньою кількістю приміщень, що відповідають вимогам операцій, які в них здійснюються;
2) окремим приміщенням для потрошіння та подальшого обвалювання тушок, включаючи додавання спецій до цілих тушок птиці;
3) розмежуванням у просторі або у часі виконання таких операцій: оглушення та знекровлення, зняття пір’я та шкіри, а також будь-яких операцій з ошпарювання тушок, відправлення м'яса;
4) обладнанням, що запобігає виникненню контакту між м’ясом та підлогою, стінами і нерухомими частинами обладнання;
5) переробними лініями (у тих випадках, коли вони застосовуються) з метою сприяння поетапному процесу забою та запобігання перехресному забрудненню у процесі перероблення. У випадках, коли діє більше однієї переробної лінії в одному приміщенні, необхідно забезпечити розмежування між ними з метою запобігання перехресному забрудненню між ними.
ІV. Гігієнічні вимоги до переробних підприємств
4.1. Переробні підприємства повинні бути спроектовані таким чином, щоб забезпечувались поточність технологічного процесу та розмежування між різними етапами виробництва.
4.2. Переробні підприємства повинні бути забезпечені:
1) приміщенням для окремого зберігання упакованого та неупакованого м’яса, крім випадків, коли це робиться в різні проміжки часу або у такий спосіб, щоб матеріал упаковки та його зберігання не стали джерелом забруднення м’яса;
2) приміщенням для розрізання та обвалювання м'яса, обладнаним відповідно до вимог, викладених у розділі VІ цих Гігієнічних вимог;
3) обладнанням для миття рук, яке використовується працівниками, що займаються обробкою м’яса, з кранами, сконструйованими в такий спосіб, щоб запобігти розповсюдженню забруднень;
4) обладнанням для проведення дезінфекції інструментів, підключеним до гарячого водопостачання з температурою води не нижче +82 °C або альтернативної системи, за допомогою якої досягається відповідний ефект;
5) окремими приміщеннями, у разі якщо на переробному підприємстві виконуються потрошіння гусаків та качок, які розводилися для виробництва фуа-гра та були оглушені, знекровлені та з яких видалили пір’я на птахофермі, а також потрошіння тушок птахів, які не були випотрошені раніше.
V. Гігієнічні вимоги до забою
5.1. М'ясо птиці, за винятком зазначеної в пункті 5.2 цього розділу, забороняється використовувати для споживання людиною, якщо вона загинула в будь-який інший спосіб, крім забою на бойні.
5.2. Тільки жива птиця, призначена для забою, може переміщуватися до приміщення бойні, за винятком випотрошених із затримкою гусаків та качок, які розводилися для виробництва фуа–гра, та птахів, які не вважаються домашніми, але які розводилися як домашні, у випадку, якщо їх було забито на підприємстві.
5.3. Птиця, яка переміщена до приміщення, де здійснюється забій, повинна бути забита без зайвої затримки.
5.4. Оглушення, знекровлення, видалення пір’я, зняття шкіри, потрошіння та інші операції з перероблення тушок птиці повинні проводитись без зайвої затримки та у такий спосіб, щоб уникнути забруднення м'яса, а також необхідно вжити заходів з метою запобігання виливу вмісту шлунково-кишкового тракту під час його видалення.
5.5. З метою забезпечення проведення післязабійної інспекції керівництво бойні повинно дотримуватись відповідних умов та надавати можливість для проведення інспекції тушок забитої птиці.
5.6. При проведенні післязабійної інспекції необхідно забезпечити таке:
1) частини тушок птиці, які є не придатними для споживання людиною, повинні негайно видалятись;
2) м'ясо, яке було затримане або заявлене як таке, що є не придатним для споживання людиною, та неїстівні субпродукти не повинні контактувати з м’ясом, яке заявлене як таке, що є придатним для споживання людиною;
3) нутрощі та частини нутрощів, що залишаються всередині тушки, за винятком нирок, повинні бути негайно повністю видалені.
5.7. Після обстеження та потрошіння тушки забитої птиці повинні бути очищені та якомога швидше охолоджені до температури не вище +4 ° C, крім випадків, коли м'ясо розрізається ще теплим.
5.8. У разі коли тушки охолоджуються шляхом занурення у воду, необхідно:
1) вжити всіх можливих запобіжних заходів з метою уникнення забруднення тушок, враховуючи такі параметри, як вага тушки, температура води, об’єм і напрямок її течії та період охолодження;
2) забезпечити вивільнення, очищення та дезінфекцію обладнання за необхідності, але не рідше ніж один раз на день.
5.9. Хвора птиця, або птиця з підозрою на наявність захворювання, або птиця, яку було забито в рамках програм боротьби із хворобами або контрольних програм, не повинна забиватись на підприємстві, за винятком встановлених законодавством випадків. У цьому разі забій повинен здійснюватись під офіційнім наглядом.
Приміщення повинні бути очищені та продезінфіковані перед їх подальшим використанням, а також повинні вживатись інші заходи щодо запобігання виникненню забруднення.
VІ. Гігієнічні вимоги щодо розрізання та обвалювання м'яса
6.1. Робота з м’ясом повинна бути організована у такий спосіб, щоб уникнути або мінімізувати ризик появи забруднення, а саме:
1) м'ясо, призначене для розрізання, повинно надходити у цехи поступово, в міру потреби;
2) під час розрізання, обвалювання, обрізки, розрізання на скибочки, обгортання та пакування м'ясо повинно мати температуру не вище +4 °C при температурі повітря не вище +12 °C. Дозволяється застосовувати альтернативну систему, яка призводить до еквівалентного ефекту.
6.2. Обвалювання та розрізання м'яса можна здійснювати до моменту, коли воно досягне температури не вище +4 ° C при температурі повітря не вище +12 ° C, у випадках, коли приміщення, у якому здійснюється розрізання м'яса, розташоване на тій самій території, що й приміщення бойні, та за умови, якщо воно переноситься до приміщення, де здійснюється його розрізання, безпосередньо з приміщення бойні або після періоду охолодження чи витримки в холодильній камері.
6.3. Після того, як м'ясо розрізане та, якщо необхідно, упаковане, воно повинно бути охолоджене до температури не вище +4° C при температурі повітря не вище +12° C.
6.4. Неупаковане м'ясо повинно зберігатись та транспортуватись окремо від упакованого м'яса, крім випадків, коли вони перевозяться в різні проміжки часу або в такий спосіб, щоб пакувальний матеріал та технологія зберігання або транспортування не призводили до забруднення м'яса.
6.5. Температура замороженого м'яса птиці повинна бути стабільною та утримуватися в усіх точках на рівні -12 ° С чи нижче з незначними коливаннями не більше 3 ° С у менший бік. Такі відхилення температури можуть дозволятися в умовах кращої практики зберігання, під час місцевої дистрибуції та у шафах-вітринах точок роздрібного продажу.
VІІ. Вимоги до потужностей, що виробляють подрібнене м’ясо, напівфабрикати з м’яса і МВМЗ
7.1. Потужності, що виробляють подрібнене м'ясо, напівфабрикати з м’яса або МВМЗ, повинні бути спроектовані таким чином, щоб запобігти забрудненню м'яса і м'ясних продуктів шляхом забезпечення поточності операцій, а також розмежування різних партій.
7.2. Потужності, що виробляють подрібнене м'ясо, напівфабрикати з м’яса або МВМЗ, повинні бути забезпечені:
1) приміщенням для окремого зберігання запакованого і незапакованого м’яса і м'ясних продуктів, за винятком, коли вони зберігаються в різний час і таким чином, щоб матеріал для пакування та спосіб зберігання не могли бути джерелом забруднення;
2) приміщенням, обладнаним таким чином, щоб забезпечити виконання вимог щодо температури, встановлених відповідно до вимог технологічного процесу;
3) обладнанням для миття рук з кранами для персоналу, що займається обробкою незапакованого м’яса і м'ясних продуктів, сконструйованими таким чином, щоб запобігати поширенню забруднення;
4) устаткуванням для дезінфекції інструментів гарячою водою, яка постачається при температурі не менше +82 °C, або альтернативною системою, що має еквівалентний ефект.
VІІІ. Вимоги до сировини для виробництва подрібненого м’яса, напівфабрикатів з м’яса і МВМЗ
8.1. Сировина, яка використовується для виготовлення подрібненого м'яса, повинна відповідати таким вимогам:
1) встановленим вимогам щодо свіжого м'яса;
2) складатися з м’язової тканини, включаючи сегменти жирової та сполучної тканин;
3) не повинна вироблятись із залишків або шматків, що залишаються під час розбирання та обвалювання м'яса птиці (крім вирізок) та ММО.
8.2. Для виготовлення напівфабрикатів та м'ясних продуктів використовують сировину:
а) свіже м'ясо;
б) м'ясо, що відповідає вимогам, викладеним у пункті 8.1 цього розділу;
в) ММВ, що відповідає вимогам пункту 9.3 розділу ІХ цих Гігієнічних вимог;
г) ММО, що відповідає вимогам пункту 9.4 розділу ІХ цих Гігієнічних вимог.
8.3. Сировина, що використовується для виробництва МВМЗ, повинна відповідати встановленим вимогам щодо свіжого м’яса. Забороняється використання голів птиці та лап (ніг) до заплюсневого суглоба як сировини, що використовується для виробництва МВМЗ.
IX. Гігієнічні вимоги для подрібненого м'яса, напівфабрикатів з м'яса, МВМЗ та їх виробництва
9.1. Робота з м'ясом повинна бути організована таким чином, щоб запобігти або мінімізувати його забруднення. М'ясо повинно мати температуру не вище +4 ° C та доставлятися в приміщення для виробництва поступово за необхідності.
9.2. Подрібнене м'ясо виготовляється з охолодженого м'яса, строк зберігання якого повинен бути не більше 3 діб після забою птиці. Подрібнене м'ясо та напівфабрикати з м'яса повинні бути запаковані одразу після виробництва, охолоджуватися до внутрішньої температури не вище +2 ° C - для подрібненого м’яса та не вище +4 ° C - для напівфабрикатів або заморожуватися до внутрішньої температури не вище -18 ° C.
Зазначений температурний режим повинен підтримуватись під час зберігання і транспортування.
9.3. Сировина, що застосовується для виробництва ММВ, повинна зберігатись не більше 3 діб.
Якщо ММВ не було використано одразу, воно повинно бути упаковане та охолоджене до температури не вище +2 ° C або заморожене до температури не вище -18 ° C. Зазначений температурний режим повинен підтримуватись під час зберігання та транспортування.
При підтвердженні підприємством шляхом проведення лабораторних досліджень (випробувань) відповідності ММВ мікробіологічним критеріям для м'яса птиці воно може використовуватись для виготовлення напівфабрикатів, які призначені для споживання з попереднім підігрівом, та для виготовлення м’ясних продуктів.
ММВ, яке не відповідає мікробіологічним критеріям для сирого м'яса птиці, може використовуватись тільки для виробництва м'ясних продуктів, що проходять термічну обробку.
Масова частка кальцію не повинна перевищувати 0,07%.
9.4. Сировина, яка застосовується для виробництва ММО, повинна зберігатись не більше 3 діб.
Якщо ММО не було використано одразу, воно повинно бути упаковане та охолоджене до температури не вище +2 ° C або заморожене до температури не вище -18 ° C. Такий температурний режим повинен підтримуватись під час зберігання та транспортування.
У разі якщо протягом однієї години після його отримання ММО не було використане, воно повинно бути негайно охолоджене до температури не вище +2 ° C.
У разі якщо після охолодження ММО не було перероблено протягом 24 годин, воно повинно бути заморожене протягом 12 годин та досягти температури не вище -18 ° C протягом шести годин.
Заморожене ММО повинно бути упаковане перед зберіганням або транспортуванням та зберігатись не більше трьох місяців при температурі не вище -18 ° C.
ММО може використовуватись тільки для виробництва м'ясних продуктів, що проходять термічну обробку.
Масова частка кальцію не повинна перевищувати 0,1%.
9.5. Подрібнене м'ясо, напівфабрикати з м'яса та МВМЗ забороняється повторно заморожувати після розмороження.
X. Класифікація м’яса птиці
10.1. Для віднесення до класів А та В тушки птиці та їх частини повинні бути:
1) цілі, без пошкоджень, беручи до уваги упакування;
2) чисті, без будь-яких видимих чужорідних матеріалів, бруду та крові;
3) без стороннього запаху;
4) без видимих плям крові, за винятком дрібних та незначних;
5) без поламаних кісток, що стирчать;
6) без серйозних ударів.
Якщо птиця надається як свіжа, вона не повинна мати жодних ознак попереднього охолодження чи заморожування.
10.2. Для віднесення до класу А тушка птиці та частина тушки птиці повинні додатково відповідати таким критеріям:
1) бути правильної форми, грудинка добре розвинута, широка, довга та м’ясиста, ніжки повинні бути м'ясисті. На курчатах, молодих качках чи каченятах та індиках повинен бути тонкий нормальний шар жиру на грудинці, на спині та стегнах. На півнях, курках, качках та гусенятах допускається тонший шар жиру. На гусках повинен бути присутній шар жиру від середнього до тонкого;
2) допускається на грудинці, ніжках, спині, суглобах та кінцівках крил наявність незначної кількості невеликих пір'їнок, кореневих кінцівок пір’я та волосяного покриву (ниткоподібні пера). У разі ошпарювання свійської птиці, качок, індиків та гусок незначна кількість пір’я допускається на інших частинах;
3) певні пошкодження та знебарвлення дозволяються за умови, що вони малих розмірів та непомітні, а також не присутні на грудинці чи на ніжках. Кінцівки крил можуть бути відсутні. Слабкі почервоніння допускаються на кінцівках крил та фолікулах;
4) на заморожених або швидкозаморожених тушках птиці не допускаються сліди морозоопіків, за винятком випадкових, невеликих та непомітних, які не присутні на грудях чи ніжках.
10.3. Тушки птиці та частини тушки птиці, що не відповідають вимогам, зазначеним у пункті 10.2 цього розділу, відносять до класу В.
XІ. Порядок прийняття рішень щодо невідповідності окремим положенням цих Гігієнічних вимог
11.1. Рішення про невідповідність продукції положенням розділів ІІ та X цих Гігієнічних вимог повинні прийматися лише в цілому щодо партії, яка перевірялася.
11.2. Зразок, який складається з певної кількості одиниць продукції, відбирається випадково з кожної партії, яка інспектується на бойнях, переробних підприємствах, гуртових та роздрібних складах або на будь-якій стадії торгівлі, під час транспортування або у разі імпорту під час розмитнення.
Таблиця 1
Розмір партії (штуки) |
Розмір зразка (штуки) |
Допустима кількість дефектних одиниць |
усього |
відхилення-1 |
1 |
2 |
3 |
4 |
від 100 до 500 |
30 |
5 |
2 |
від 501 до 3200 |
50 |
7 |
3 |
більше 3200 |
80 |
10 |
4 |
__________
-1 Відхилення у межах кожного виду, не від одного виду до іншого.
11.3. При перевірці партії з м'ясом свійської птиці класу А дозволяється загальна допустима кількість дефектних одиниць, зазначених у колонці 3 таблиці 1 пункту 11.2 цього розділу. Для філе грудинки ці дефектні одиниці можуть також включати філе з хрящем (м’який кінчик грудини) до 2 % ваги.
Однак кількість дефектних одиниць не повинна перевищувати значень, вказаних у колонці 4 таблиці 1 пункту 11.2. цього розділу.
Дефектною вважається одиниця стосовно фуа-гри, якщо її вага становить менше 240 г - для печінки качки та менше 385 г - для печінки гуски.
11.4. При перевірці партії класу В допустима кількість дефектних одиниць подвоюється.
11.5. Якщо перевірена партія не відповідає встановленим критеріям, її продаж або імпорт забороняється до отримання доказів відповідності партії вимогам розділів ІІ та Х цих Гігієнічних вимог. Партія, яка визнана такою, що не відповідає вимогам розділів ІІ та Х цих Гігієнічних вимог, може за рішенням власника бути відправлена на переробку та/або сортування.
XІІ. Вимоги до тушок свійської птиці для продажу кінцевому споживачу
12.1. Тушка свійської птиці може бути представлена для кінцевого споживача у такому вигляді:
1) напівпатрана (без кишок, зв'язана);
2) з потрухом (з другим шлуночком, печінкою, серцем та шиєю);
3) без потруху (без другого шлуночка, печінки, серця та шиї).
Слово "патрана" додається обов'язково.
12.2. У всіх тушок із залишеною головою також повинні лишатися трахея, стравохід та воло.
12.3. Потрухи повинні включати лише серце, шию, другий шлуночок, печінку, а також інші частини, які вважаються їстівними. Печінка повинна бути без жовчного міхура. Другий шлуночок повинен бути без рогоподібної плівки, його вміст має бути видалений. Серце може бути з перикардом або без нього. Якщо шия залишається з’єднаною з тушкою, вона не вважається потрухом. Якщо один із зазначених чотирьох органів зазвичай не включається до складу тушки при продажу, його відсутність зазначається у маркуванні.
XІІІ. Упакування
13.1. Розфасоване заморожене або швидкозаморожене м'ясо свійської птиці має містити одну тушку птиці або одну чи більше одиниць частин тушки птиці одного виду, визначених у розділі ІІ цих Гігієнічних вимог.
13.2. Упакування розфасованого замороженого чи швидкозамороженого м'яса птиці повинні класифікуватися за категоріями номінальної маси таким чином:
1) тушки:
менше 1100 г: класи з кроком 50 г (1050 - 1000 - 950 тощо);
від 1100 до 2400 г: класи з кроком 100г (1100 - 1200 - 1300 тощо);
більше 2400 г: класи з кроком 200г (2400 - 2600 - 2800 тощо);
2) частини тушок:
менше 1100 г: класи з кроком 50 г (1050 - 1000 - 950 тощо);
дорівнює та більше 1100 г: класи з кроком 100 г (1100 - 1200 - 1300 тощо).
13.3. Упакування розфасованого товару, зазначеного у пункті 13.1 цього розділу, повинно відповідати таким вимогам:
1) фактичний вміст повинен бути в середньому не менше ніж номінальна маса;
2) пропорція упакувань, які мають негативне відхилення за масою більше допустимого негативного відхилення, що встановлено у пункті 13.7 цього розділу, має бути незначною для партій розфасованого товару для лабораторних досліджень (випробувань), визначених у пункті 13.8 цього розділу;
3) на ринок не повинні допускатися упакування, які мають негативне відхилення вдвічі більше за вказане у пункті 13.7 цього розділу.
13.4. Перевірка упакувань розфасованого товару проводиться шляхом відбору зразків та передбачає:
1) перевірку, яка покриває фактичний вміст кожного упакування відібраних зразків;
2) перевірку середнього фактичного вмісту упакувань відібраних зразків.
Партія упаковок вважається прийнятною, якщо результати обох перевірок відповідають критеріям прийняття, встановленим пунктами 13.8 та 13.9 цього розділу.
13.5. Партія, що підлягає перевірці, повинна складатися з однакових упакувань, однакової номінальної маси, однакового типу та одного виробничого циклу, упакованих на одній потужності.
Розмір партії обмежується встановленою нижче кількістю:
якщо упакування перевіряються наприкінці пакувальної лінії, кількість у кожній партії має дорівнювати максимальній потужності пакувальної лінії за годину без будь-яких обмежень щодо розмірів партії;
в інших випадках розмір партії обмежується 10000 штук.
13.6. З кожної партії випадково відбирається кількість упакувань, що зазначена в таблиці 2.
Таблиця 2
Розмір партії (штуки) |
Розмір зразка (штуки) |
від 100 до 500 |
30 |
від 501 до 3200 |
50 |
більше 3200 |
80 |
Лабораторні дослідження (випробування) для партій розміром менше 100 проводяться без руйнування упаковки.
13.7. Допустимі відхилення фактичної маси від номінальної для розфасованого м'яса птиці зазначені в таблиці 3.
Таблиця 3
Номінальна маса (г) |
Допустиме відхилення в бік меншої маси (г) |
тушки |
частини тушок |
1 |
2 |
3 |
Менше 1100 |
25 |
25 |
Від 1100 до 2400 |
50 |
50 |
2400 та більше |
100 |
50 |
13.8. Для перевірки фактичного вмісту кожної упаковки у зразку мінімально прийнятний вміст розраховується шляхом віднімання допустимого негативного відхилення для визначеного шляхом лабораторних досліджень (випробувань) вмісту від номінальної маси упакування.
Упакування у зразках, фактичний вміст яких менший мінімально прийнятного вмісту, вважаються дефектними.
Партія упаковок розфасованого товару вважається прийнятною або бракованою, якщо кількість виявлених дефектних одиниць у зразку менша чи дорівнює критерію прийнятності або дорівнює чи більша критерію бракування відповідно до таблиці 4.
Таблиця 4
Розмір зразка (штуки) |
Кількість дефектних упаковок (штуки) |
критерій прийняття |
критерій бракування |
1 |
2 |
3 |
30 |
2 |
3 |
50 |
3 |
4 |
80 |
5 |
6 |
13.9. Для перевірки на середній фактичний вміст партія вважається прийнятною, якщо середній фактичний вміст упакувань, що складають зразок, більший за критерій прийняття, зазначений у таблиці 5.
Таблиця 5
Розмір зразка (штуки) |
Критерій прийняття для середнього фактичного вмісту |
|
30 |
x більше або дорівнює Qn - 0,503x s |
|
50 |
x більше або дорівнює Qn - 0,379x s |
|
80 |
x більше або дорівнює Qn - 0,295x s |
, |
де |
x |
- |
середній фактичний вміст упакування (маса нетто); |
Qn |
- |
номінальна маса; |
s |
- |
стандартне відхилення фактичного вмісту (маси нетто) упакування в партії. |
XІV. Маркування
14.1. Маркування м'яса птиці, що призначене для кінцевого споживача, не повинно вводити в оману.
14.2. Для розфасованого м'яса свійської птиці в маркуванні повинна бути вказана така додаткова інформація:
1) клас А або Б, визначений відповідно до вимог цих Гігієнічних вимог;
2) реєстраційний номер бойні чи переробного підприємства, за винятком випадків, коли оброблення та зняття м'яса з кісток здійснюється за місцем продажу;
3) у разі імпорту м'яса свійської птиці зазначається країна, де здійснено забій птиці.
14.3. Частини тушок, зазначені у абзацах четвертому - дванадцятому підпункту 22 пункту 2.1 розділу ІІ цих Гігієнічних вимог, пропонуються для продажу кінцевому споживачу зі шкірою або без шкіри. Відсутність шкіри у продукції, зазначеній у абзацах четвертому - десятому підпункту 22 пункту 2.1 розділу ІІ цих Гігієнічних вимог, або присутність шкіри у продукції, зазначеній у абзацах десятому - дванадцятому підпункту 22 пункту 2.1 розділу ІІ цих Гігієнічних вимог, зазначається в маркуванні.
14.4. У маркуванні за рішенням оператора ринку можуть зазначатися метод охолодження, метод утримання та годівлі птиці з урахуванням положень цих Гігієнічних вимог.
14.5. Маркування здійснюється відповідно до
Технічного регламенту щодо правил маркування харчових продуктів, затвердженого наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 28 жовтня 2010 року № 487 (із змінами), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 11 лютого 2011 року за № 183/18921.
XV. Інформування споживачів про методи утримання та годівлі птиці, що впливають на якість її м’яса
15.1. У маркуванні для позначення методу утримання та годівлі птиці, за винятком органічного виробництва, не можуть використовуватися інші терміни, крім визначених нижче, та вони можуть зазначатися лише у разі дотримання умов, визначених у додатку 1 до цих Гігієнічних вимог:
................Перейти до повного тексту