На виконання Указу Президента України від 25 грудня 2000 року N 1375/2000 "Про Концепцію дальшого реформування оплати праці в Україні" та розпорядження Кабінету Міністрів України від 23 квітня 2001 року N 152-р

1. Затвердити Положення з організації нормування праці у будівництві, що додається.

2. Управлінню економіки та стратегії розвитку будівельного комплексу Державного комітету України з будівництва та архітектури (Т.О. Шарапова):

- забезпечити подання цього наказу на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України в установленому порядку;

- разом з Українським науково-дослідним центром економіки будівництва "Екобуд" довести інформацію щодо цього наказу до відома будівельних організацій.

3. Наказ ввести в дію з 1 січня 2005 року.

4. Контроль за виконанням цього наказу покласти на Першого заступника Голови Комітету А.В. Беркуту.

1.1. Концепцією дальшого реформування оплати праці в Україні, схваленою Указом Президента України від 25 грудня 2000 року N 1375/2000, та відповідними заходами щодо реалізації цієї Концепції, затвердженими розпорядженням Кабінету Міністрів України від 23 квітня 2001 року N 152-р, Програмою створення та постійного оновлення національної нормативної бази з праці та професійної класифікації на 2004-2007 роки, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 18 березня 2003 року N 356, передбачається прийняття ряду заходів щодо удосконалення нормування праці на галузевому, регіональному рівні та рівні підприємства.

1.2. Нормування праці є складовою частиною (функцією) управління будівельним виробництвом, що передбачає виконання таких етапів:

визначення науково обґрунтованих затрат робочого часу на виконання будівельно-монтажних робіт і встановлення на їх підставі норм праці;

застосування норм праці під час організації будівельного виробництва тощо.

1.3. Удосконалення нормування праці у будівництві в умовах ринкової економіки є актуальним, оскільки нормування праці виступає як засіб встановлення та забезпечення контролю над величиною затраченої праці, що сприяє зростанню продуктивності праці, забезпеченню ритмічності та ефективності будівельного виробництва.

За допомогою норм праці визначаються необхідні затрати робочого часу на виконання будівельних, монтажних та ремонтно-будівельних робіт (далі - будівельні роботи); розраховуються чисельність працівників та розмір оплати їх праці; розробляються кошторисні норми; здійснюється поточне, перспективне та прогнозне планування тощо.

1.4. Організація нормування праці у будівельній галузі регламентується законодавством України, нормативними документами Міністерства праці та соціальної політики України, Державного комітету України з будівництва та архітектури, а також цим Положенням.

2.1. Нормування праці працівників, зайнятих у будівництві, базується на системі норм праці, що складають нормативну базу з праці.

Для нормування праці працівників у будівництві застосовують такі види норм праці: норми часу; норми виробітку; норми обслуговування; норми чисельності. Найбільш розповсюдженими у будівництві є норми часу, які застосовуються для відрядної оплати праці робітників.

При почасовій оплаті працівникам встановлюються нормовані завдання. Для виконання окремих функцій та обсягів робіт може бути встановлено норми обслуговування або норми чисельності працівників.

У цьому нормативно-правовому акті наведені нижче терміни вживаються в такому значенні.

2.1.1. Норма часу - величина затрат робочого часу, встановлена для виконання одиниці роботи (продукції) працівником (групою працівників) відповідної кваліфікації за певних організаційно-технічних умов виробництва.

Вимірюються норми часу в будівництві у людино-годинах (людино-хвилинах тощо) на одиницю конкретного виду робіт (продукції). Якщо робочий процес виконується будівельною машиною, норма часу встановлюється для цієї машини в машино-годинах (машино-хвилинах тощо). Норма часу для робітників, які керують машиною чи обслуговують її, дорівнює добутку чисельності цих робітників і норми часу машини та вимірюється в людино-годинах (людино-хвилинах тощо).

2.1.2. Норма виробітку - встановлений обсяг робіт (кількість одиниць продукції), який працівник (група працівників) відповідної кваліфікації повинен виконати за певних організаційно-технічних умов виробництва за одиницю робочого часу.

Визначаються норми виробітку в будівництві у натуральних одиницях вимірювання конкретного виду робіт (продукції), виконаного за 1 годину (хвилину).

Норма виробітку машини (норма продуктивності машини) в будівництві - встановлений обсяг робіт (продукції), який вона має виконати за одиницю робочого часу в умовах визначеної організації виробництва та праці робітників, які зайняті її керуванням або обслуговуванням.

2.1.3. Норма обслуговування - кількість одиниць об'єктів (одиниць устатковання), робочих місць тощо, які працівник (група працівників) відповідної кваліфікації повинен обслуговувати протягом одиниці робочого часу за певних організаційно-технічних умов.

2.1.4. Норма чисельності - встановлена чисельність працівників відповідного професійно-кваліфікаційного складу, необхідна для виконання виробничих або управлінських функцій чи обсягів робіт за певних організаційно-технічних умов виробництва.

2.1.5. Нормоване завдання - встановлений обсяг роботи, який працівник (група працівників) повинен виконати за одиницю робочого часу (зміну, місяць тощо).

2.2. У залежності від ступеня укрупнення застосовуються такі різновиди норм праці:

елементні норми, які встановлюються на окрему операцію. Зазначені норми використовуються під час проектування норм на трудові процеси та моделювання раціоналізації цих процесів;

укрупнені та комплексні норми встановлюються на взаємопов'язану групу операцій чи на кінцевий комплекс робіт. Зазначені норми встановлюються на одиницю вимірювання комплексного трудового процесу, результатом якого є кінцева будівельна продукція (наприклад, будівля в цілому або закінчений конструктивний елемент - дах будівлі тощо), та застосовуються, як правило, в умовах колективних форм організації праці.

Укрупнені комплексні норми часу розробляються шляхом калькулювання на основі обсягів робіт, визначених проектною документацією, та норм часу на трудові процеси, що передбачають застосування раціональних технологічних схем виконання робіт з урахуванням досягнутого науково-технічного рівня організації виробництва та праці.

2.3. У залежності від строку дії норми праці поділяються на постійні, тимчасові та одноразові.

Постійні норми праці встановлюються на невизначений строк і діють до моменту їх перегляду у зв'язку зі змінами організаційно-технічних умов виробництва, що були передбачені в нормах.

Тимчасові норми праці встановлюються на період освоєння тих чи інших робіт за відсутності затверджених нормативних матеріалів для нормування праці.

Одноразові норми праці встановлюються на окремі роботи, які носять одиничний характер (позапланові, аварійні), й діють доти, доки виконуються такі роботи, якщо на них не буде розроблено тимчасові або постійні норми. Після виконання зазначених робіт одноразові норми втрачають своє значення і скасовуються.

2.4. За сферою застосування норми праці поділяються на міжгалузеві, галузеві, відомчі та місцеві. Будівельні, монтажні та ремонтно-будівельні організації України (далі - будівельні організації) можуть застосовувати всі види норм праці - міжгалузеві, галузеві, відомчі та місцеві.

Міжгалузеві норми праці - норми праці, що розробляються на роботи, які є типовими для організацій і підприємств двох і більше галузей, та виходячи із досягнутого (сучасного) рівня техніки, технології, організації виробництва і праці (далі - організаційно-технічних умов).

Галузеві норми праці - норми праці, що розробляються на будівельні, монтажні та ремонтно-будівельні роботи, які є типовими для організацій та підприємств галузі будівництва.