Відповідно до вимог Кримінально-виконавчого кодексу України та з метою вдосконалення організації банно-прального обслуговування осіб, які тримаються в установах виконання покарань та слідчих ізоляторах,

1. Затвердити Положення про банно-пральне обслуговування осіб, які тримаються в установах виконання покарань та слідчих ізоляторах (далі - Положення), що додається.

2. Начальникам територіальних органів управління Державного департаменту України з питань виконання покарань, установ виконання покарань та слідчих ізоляторів забезпечити неухильне виконання вимог Положення.

3. Управлінню ресурсного, побутового та комунально-експлуатаційного забезпечення Державного департаменту України з питань виконання покарань (Шепель О.Л.) подати цей наказ у встановленому порядку на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України.

4. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника Голови Державного департаменту України з питань виконання покарань Височанського А.Ф.

5. Наказ оголосити персоналу органів і установ виконання покарань, слідчих ізоляторів.

1.1. Положення про банно-пральне обслуговування осіб, які тримаються в установах виконання покарань та слідчих ізоляторах (далі - Положення), розроблено відповідно до вимог Кримінально-виконавчого кодексу України, спільного наказу Державного департаменту України з питань виконання покарань (далі - Департамент) та Міністерства охорони здоров'я України від 18.01.2000 N 3/6 "Про затвердження нормативно-правових актів з питань медико-санітарного забезпечення осіб, які утримуються в слідчих ізоляторах та установах виконання покарань Державного департаменту України з питань виконання покарань" (із змінами), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 9 березня 2000 року за N 143/4364 (далі - спільний наказ Департаменту та Міністерства охорони здоров'я України від 18.01.2000 N 3/6), Правил внутрішнього розпорядку установ виконання покарань, затверджених наказом Департаменту від 25.12.2003 N 275 (із змінами), зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 31 грудня 2003 року за N 1277/8598, наказу Департаменту від 10.11.2003 N 212 "Про норми витрат мила та мийних засобів для осіб, які тримаються в установах виконання покарань, слідчих ізоляторах і лікувально-трудових профілакторіях, курсантів і слухачів навчальних закладів, осіб рядового і молодшого начальницького складу та працівників кримінально-виконавчої системи", зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 10 січня 2004 року за N 19/8618 (далі - наказ Департаменту від 10.11.2003 N 212), наказу Департаменту від 06.05.2000 N 84 "Про введення в дію норм забезпечення меблями, інвентарем і предметами господарчого призначення установ кримінально-виконавчої системи" (із змінами), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29 травня 2000 року за N 310/4531 (далі - наказ Департаменту від 06.05.2000 N 84).

1.2. Цим Положенням визначається порядок проведення банно-прального обслуговування осіб, які тримаються в установах виконання покарань і слідчих ізоляторах (далі - установи).

1.3. Банно-пральне обслуговування осіб, які тримаються в установах, включає:

організацію регулярного щотижневого миття в бані з обов'язковою заміною натільної та постільної білизни, рушників;

прання натільної і постільної білизни, рушників, речового, санітарно-господарського та іншого майна (крім шкарпеток) (1);

(1) Прання шкарпеток засудженими (особами, взятими під варту) здійснюється самостійно.

ремонт натільної і постільної білизни;

дезінфекцію (дезінсекцію) речового майна і постільних речей;

проведення перукарських робіт;

забезпечення милом, пральним порошком, кальцинованою содою та іншими мийними засобами для банно-пральних, санітарно-гігієнічних та туалетних потреб згідно із встановленими нормами;

забезпечення банно-пральним обладнанням і запасними частинами до нього, інвентарем, перукарським інструментом та іншими експлуатаційними матеріалами, коштами на оплату витрат на банно-пральне обслуговування;

керівництво діяльністю банно-пральних комплексів, контроль за їх утриманням і роботою.

1.4. Банно-пральні послуги надаються безоплатно особам, узятим під варту, засудженим неповнолітнім, інвалідам першої та другої груп, жінкам з вагітністю понад чотири місяці, непрацюючим жінкам, які мають дітей у будинках дитини при виправних колоніях, непрацюючим чоловікам віком понад 60 років та жінкам - понад 55 років (якщо вони не одержують пенсії), а також особам, звільненим від роботи через хворобу, в тому числі хворим на активну форму туберкульозу.

1.5. Особи, які відбувають покарання в установах виконання покарань, з нарахованого їм заробітку або іншого доходу відшкодовують надані їм банно-пральні послуги. Особам, які з незалежних від них причин не працюють (карантин, погодні умови і т. ін.) і не отримують за цей час заробітну плату та не мають іншого доходу, зазначені послуги надаються за встановленими нормами за рахунок кошторису установи.

1.6. Установи організовують банно-пральне обслуговування засуджених (осіб, узятих під варту) у банях та пральнях (банно-пральних комплексах), що утримуються за рахунок бюджетних коштів, позабюджетної діяльності, а також у місцевих цивільних банях та пральнях.

1.7. Нові бані і пральні в установах створюються згідно з рішенням Голови Департаменту за поданням заступника Голови Департаменту згідно з розподілом функціональних повноважень.

1.8. Відповідальність за справний стан і правильну експлуатацію споруд бань, пралень та санпропускників їх комунального і технологічного обладнання, стан техніки безпеки та виконання правил протипожежної безпеки покладається на начальників установ і керівників служб інтендантського та комунально-побутового забезпечення.

1.9. Контроль за протипожежним станом бань і пралень, справністю пожежного інвентарю здійснюється начальником підрозділу відомчої пожежної охорони установи.

1.10. Санітарно-епідеміологічний контроль за банно-пральним обслуговуванням засуджених (осіб, узятих під варту) згідно з вимогами спільного наказу Департаменту та Міністерства охорони здоров'я України від 18.01.2000 N 3/6 здійснюється медичною службою установи.

1.11. Відповідальність за дотримання санітарно-протиепідемічних норм згідно з вимогами спільного наказу Департаменту та Міністерства охорони здоров'я України від 18.01.2000 N 3/6 покладається на начальника установи.

1.12. Контроль з охорони праці на банно-пральному комплексі згідно з вимогами Положення про службу з охорони праці установи покладається на інженера з охорони праці установи.

2.1. Організація банно-прального обслуговування засуджених (осіб, узятих під варту) і керівництво ним належить до компетенції:

у Департаменті - управління ресурсного, побутового та комунально-експлуатаційного забезпечення, а також охорони здоров'я, інженерного забезпечення, управління капітального будівництва та ремонтів при Департаменті в частині, що належить до їх компетенції;

у територіальних органах управління Департаменту та установах - служби інтендантського та комунально-побутового забезпечення, а також медичної, інженерної, капітального будівництва та ремонтів, соціально-виховної та психологічної служб та служби охорони праці в частині, що належить до їх компетенції.

2.2. Управління ресурсного, побутового та комунально-експлуатаційного забезпечення Департаменту:

здійснює контроль за організацією банно-прального обслуговування та його станом у територіальних органах управління Департаменту і установах;

розробляє норми відпускання мийних та експлуатаційних матеріалів, інвентарю та іншого майна;

визначає потребу у банно-пральному обладнанні, інвентарі, запасних частинах до обладнання, інструменті, в експлуатаційних, мийних і ремонтних матеріалах та бере участь у формуванні державного замовлення за цією номенклатурою;

надає фінансовому управлінню Департаменту розрахунок потреби у коштах для фінансування банно-пральних витрат установ та пропозиції щодо розподілу ліміту призначених коштів між територіальними органами управління Департаменту та установами;

централізовано забезпечує у межах бюджетних видатків банно-пральним обладнанням територіальні органи управління Департаменту та установи;

розглядає звіти, контролює правильність витрат матеріальних засобів і коштів, виділених територіальним органам управління Департаменту на банно-пральне обслуговування;

бере участь у розробці штатних розписів на утримання бань і пралень установ;

організовує обмін досвідом роботи установ і впровадження передового досвіду на всіх банно-пральних комплексах;

розглядає та погоджує проекти будівництва бань і пралень установ стосовно потужностей та технологічного процесу об'єктів, що проектуються;

розробляє пропозиції щодо введення в експлуатацію сучасного технологічного обладнання для банно-пральних комплексів.

2.3. Управління охорони здоров'я Департаменту, медична служба територіального органу управління Департаменту (установи):

погоджує проекти будівництва бань і пралень установ стосовно санітарно-технічних норм;

контролює виконання вимог санітарних норм та правил при будівництві та реконструкції банно-пральних комплексів;

здійснює контроль за санітарно-епідеміологічним станом банно-пральних комплексів;

контролює регулярність миття засуджених (осіб, узятих під варту), своєчасність заміни білизни, забезпеченість милом;

контролює безперебійність постачання під час роботи банно-прального комплексу гарячої та холодної води у визначених обсягах;

здійснює контроль за дотриманням засудженими (особами, взятими під варту) правил особистої гігієни та санітарії;

перевіряє якість прання білизни та умови праці працівників (робочих) на банно-пральних комплексах;

організовує повноту і своєчасність медичних обстежень та оглядів працівників (робочих) бань та пралень відповідно до законодавства про працю;

організовує та здійснює контроль за проведенням своєчасної дезінфекції (дезінсекції) особистого одягу та постільних речей (подушка, матрац, ковдра) засуджених (осіб, узятих під варту) у дезінфекційній камері, а також дезінфекції приміщень та інвентарю банно-пральних комплексів;

здійснює лабораторно-інструментальне дослідження стосовно дотримання вимог санітарних норм та правил.

2.4. Управління інженерного забезпечення Департаменту та головні інженери його територіальних органів управління (установи) здійснюють:

забезпечення бань і пралень водою, тепло- та електроенергією;

контроль за експлуатацією та технічним станом комунального обладнання (систем електро-, тепло-, водопостачання, каналізації, вентиляції тощо).

2.5. Управління капітального будівництва та ремонтів при Департаменті здійснює:

планування і будівництво нових (2), розширення і реконструкцію діючих бань та пралень;

(2) Забезпечення будівництва нових бань та пралень технологічним пральним обладнанням, яке передбачено проектно-кошторисною документацією, здійснюється замовником будівництва.

забезпечення коштами для капітального та поточного ремонту об'єктів банно-пральних комплексів установ;

контроль за експлуатацією та технічним станом будівель та споруд банно-пральних комплексів.

2.6. Керівник служби інтендантського та комунально-побутового забезпечення територіального органу управління Департаменту:

керує через начальників установ та керівників служби організацією банно-прального обслуговування в підпорядкованих установах;

здійснює контроль за організацією банно-прального обслуговування в установах;

доповідає начальнику територіального органу управління Департаменту про порушення, виявлені у банно-пральному обслуговуванні;

визначає потребу у банно-пральних комплексах;

контролює технічний стан банно-пральних комплексів, розробляє і подає на затвердження начальнику територіального органу управління Департаменту пропозиції щодо будівництва бань і пралень та заходів з організації й поліпшення банно-прального обслуговування засуджених (осіб, узятих під варту);

замовляє і витребовує спільно з фінансовою службою кошти на банно-пральні послуги підпорядкованих установ;

готує пропозиції щодо розподілу виділених коштів на банно-пральне обслуговування між підпорядкованими установами;

здійснює контроль за правильним, ощадливим та доцільним витрачанням матеріальних засобів і коштів;

готує пропозиції до штатних розписів на утримання бань та пралень;

замовляє і витребовує від відповідних забезпечуючих управлінь Департаменту і служб територіального органу управління Департаменту матеріали, обладнання, запасні частини, інвентар тощо і забезпечує ними підпорядковані установи;

здійснює контроль за порядком зберігання, правильністю експлуатації та використання банно-прального обладнання, інвентарю, інструменту та мийних засобів у підпорядкованих установах;

дає вказівки щодо впровадження нових видів обладнання для поліпшення технології прання білизни та речового майна;

подає до Департаменту звітні документи щодо банно-прального обслуговування засуджених (осіб, узятих під варту) та інші довідкові дані;

організовує навчання працівників (робочих) банно-пральних комплексів;

забезпечує ремонт технологічного обладнання;

організовує надійну експлуатацію підпорядкованих бань і пралень;

забезпечує у разі необхідності проведення перукарських робіт;

організовує забезпечення мийними засобами, технологічним обладнанням, запасними частинами до нього та перукарським інструментом;

контролює якість та своєчасність прання натільної, постільної білизни та речового майна в установах;

здійснює контроль за ремонтом постільних речей у ремонтних майстернях банно-пральних комплексів установ;

контролює ведення обліку наявних, отриманих та виданих установам матеріально-технічних засобів і звітує про них.

2.7. Начальник установи:

організовує своєчасне та якісне банно-пральне обслуговування засуджених (осіб, узятих під варту) і відповідає за його стан;

забезпечує утримання бань, пралень і санпропускників у належному стані та своєчасний ремонт їх будівель та обладнання;

затверджує графіки роботи бані та пральні;

організовує контроль за якісним миттям засуджених (осіб, узятих під варту) та пранням білизни. Не менше 1-го разу на місяць особисто перевіряє стан цієї роботи з відмітками у книгах обліку відвідування бані установи та обліку прийняття (видачі) білизни та використання мийних засобів (додатки 2 і 3 до цього Положення);

контролює вчасне проведення санітарної обробки засуджених (осіб, узятих під варту);

забезпечує додержання засудженими (особами, взятими під варту) правил особистої гігієни та санітарії;

видає накази про закріплення осіб, відповідальних за експлуатацію технологічного обладнання в банно-пральному комплексі установи;

організовує забезпечення бань та пралень теплом, електроенергією, питною водою тощо згідно з потребою;

організовує заходи щодо підтримання належного санітарно-технічного стану бані та пральні;

відповідає за своєчасність та повноту проведення санітарно-протиепідемічних заходів згідно з законодавством;

безпосередньо відповідає за експлуатацію та правильне утримання будівель і споруд банно-пральних комплексів.

2.8. Керівник служби інтендантського та комунально-побутового забезпечення установи:

організовує щотижневе миття засуджених (осіб, узятих під варту) і відповідає за його стан;

організовує у разі необхідності проведення перукарських робіт (стрижка волосяних частин голови, підборіддя, бороди, вусів);

забезпечує утримання бані і пральні у належному стані та своєчасний ремонт будівель і обладнання;

витребовує від постачальних служб територіального органу управління Департаменту обладнання, інвентар, матеріали тощо, необхідні для належної експлуатації бані та пральні, а також здійснює контроль за забезпеченням бань та пралень теплом, електроенергією, водою тощо;

організовує протипожежну охорону і виконання необхідних заходів безпеки на банно-пральному комплексі;

щотижнево письмово доповідає начальнику установи про всі порушення у банно-пральному обслуговуванні.

2.9. Старший інспектор (інспектор) служби інтендантського та комунально-побутового забезпечення:

забезпечує щотижневе миття засуджених (осіб, узятих під варту) та проведення у разі необхідності перукарських робіт;

контролює видачу мила, заміну натільної і постільної білизни;

організовує належну експлуатацію бані та пральні установи;

організовує облік, зберігання та видачу банно-прального майна, матеріалів та інвентарю;

заготовляє для потреб установи дрібний банно-пральний інвентар;

організовує здавання білизни у пральню не пізніше наступного після миття засуджених (осіб, узятих під варту) дня;

забезпечує ремонт білизни силами працівників (робочих) пральні і кравцями;

спільно з медичною службою складає графік миття засуджених (осіб, узятих під варту) та забезпечує його виконання;

проводить інструктаж чергового бані;

проводить спільно з фінансовою службою установи розрахунки потреби коштів на банно-пральні послуги засудженим (особам, узятим під варту) і здійснює контроль за правильним, ощадливим та доцільним витрачанням матеріальних засобів і коштів;

контролює у відділеннях (режимних корпусах слідчих ізоляторів) ведення обліку видачі мила, миття в бані та заміни білизни; у бані - відвідування бані; у пральні - прийняття (видачу) білизни та використання мийних засобів за встановленими формами;

забезпечує та контролює належне функціонування дезінфекційного обладнання;

щотижнево доповідає керівнику служби інтендантського та комунально-побутового забезпечення установи про всі порушення у банно-пральному обслуговуванні засуджених (осіб, узятих під варту);

у разі тимчасової відсутності завідувача банно-прального комплексу безпосередньо відповідає за організацію роботи бані та пральні.

2.10. Начальник відділення соціально-психологічної служби:

забезпечує своєчасне та організоване відвідування бані і миття засуджених та у разі необхідності перукарні у дні, визначені затвердженим графіком;

організовує прибуття засуджених у баню для проведення заходів із санітарної обробки;

особисто супроводжує засуджених, які утримуються у відділенні соціально-психологічної служби, в баню;

перевіряє повноту охоплення миття всіх засуджених відділення, особливо тих, які перебувають на виробництві тощо;

перевіряє повноту заміни білизни засуджених у дні їх миття в бані;

організовує своєчасну видачу засудженим мила на туалетні та санітарно-гігієнічні потреби і миття у бані;

здійснює контроль за недопущенням псування засудженими одягу та постільних речей (подушка, матрац, ковдра, наволочка, простирадла, рушники), які знаходяться в особистому користуванні;

перевіряє стан додержання засудженими правил особистої гігієни, які включають: ранкове та вечірнє вмивання; миття рук перед прийманням їжі; своєчасне гоління, підстригання волосся та обрізання нігтів; утримання в чистоті одягу, взуття й постільних речей;

контролює ведення книги обліку видачі мила, миття в бані та заміни білизни згідно з додатком 1 до цього Положення.

2.11. Черговий фельдшер медичної частини:

перевіряє санітарно-епідемічний стан приміщень бані перед миттям кожної зміни та проведення перукарських робіт;

проводить огляд засуджених (осіб, узятих під варту) з метою виявлення хворих на захворювання шкіри, уражених педикульозом, коростою і тілесних ушкоджень;

надає у разі необхідності медичну допомогу засудженим (особам, узятим під варту);

організовує та здійснює контроль за проведенням дезінфекції (дезінсекції) у дезкамерах особистого одягу та постільних речей (подушка, матрац, ковдра) засуджених (осіб, узятих під варту), а також за прибиранням і проведенням дезінфекції приміщень та інвентарю після кожної зміни;

здійснює контроль за якісним пранням білизни, що здається до пральні установи, особливо з лікувальних закладів;

перевіряє забезпеченість засуджених (осіб, узятих під варту) милом.

Про результати миття доповідає начальнику медичної служби. При виявленні захворювань шкіри, педикульозу, корости і тілесних ушкоджень негайно доповідає письмово начальнику медичної служби.

2.12. Не рідше одного разу на місяць тілесні огляди в бані повинні проводитись лікарем установи.

2.13. Завідувач банно-прального комплексу:

відповідає за роботу бані, пральні і перукарні, збереженість матеріальних цінностей, інвентарю та майна на цих об'єктах;

облаштовує та правильно організовує експлуатацію обладнання банно-прального комплексу, утримує його у справному стані та постійній готовності до миття засуджених (осіб, узятих під варту), прання білизни та проведення перукарських робіт;

забезпечує суворе дотримання санітарно-гігієнічних правил під час миття засуджених (осіб, узятих під варту), прання білизни на банно-пральному комплексі та проведення у разі необхідності перукарських робіт;

забезпечує виконання заходів пожежної безпеки та техніки безпеки при роботі банно-прального комплексу;

організовує та веде облік інвентарю і майна банно-прального комплексу;

контролює ведення книги обліку відвідування бані (додаток 2 до цього Положення) і особисто веде книгу обліку прийняття (видачі) білизни та використання мийних засобів (додаток 3 до цього Положення);

перед початком миття засуджених (осіб, узятих під варту) перевіряє готовність бані до роботи та її санітарний стан;

слідкує за порядком у приміщеннях бані, дотриманням правил користування банею;

контролює підтримання чистоти і порядку в усіх приміщеннях бані та пральні;

перед кожною зміною силами чергового бані та працівників (робочих) проводить прибирання приміщень бані і їх підготовку до миття наступної зміни;

організовує проведення прання та ремонту білизни, використання мийних засобів у відповідності з нормами витрат та встановленою технологією їх приготування;

після закінчення роботи банно-прального комплексу організовує прибирання приміщень і доповідає керівнику служби інтендантського та комунально-побутового забезпечення і черговому помічнику начальника установи про проведення цих заходів;

керує працівниками (робочими) банно-прального комплексу та черговим бані.

2.14. Старший по корпусному відділенню слідчого ізолятора:

забезпечує та контролює відвідування бані особами, взятими під варту, здачу постільної білизни в пральню;

перевіряє повноту охоплення миттям усіх осіб, узятих під варту, особливо тих, які вибували для проведення слідчих дій, тощо;

забезпечує дотримання порядку під час проведення миття осіб, узятих під варту;

перевіряє повноту заміни постільної білизни осіб, узятих під варту, у дні їх миття в бані;

слідкує за своєчасним забезпеченням осіб, узятих під варту, милом на туалетні потреби та для миття у бані і дотриманням ними особистої гігієни;

здійснює контроль за недопущенням псування особами, взятими під варту, постільних речей (подушка, матрац, ковдра, наволочка, простирадла, рушники), які знаходяться в особистому користуванні;

організовує та відповідає за ведення книги обліку видачі мила, миття в бані та заміни білизни згідно з додатком 1 до цього Положення.

3.1. Банно-пральне обслуговування засуджених (осіб, узятих під варту) організовується в будівлях, які розміщуються переважно в житлових зонах (режимних корпусах слідчих ізоляторів), а в деяких випадках, з дозволу Департаменту, - і на виробничих зонах виправних установ у спеціальних будівлях, збудованих або реконструйованих за типовими проектами.

3.2. Територія розташування бані та пральні озеленюється, упорядковується та утримується в чистоті. Рельєф території планується під нахилом для стікання атмосферних опадів.

3.3. Перелік та розміри приміщень у бані та пральні повинні відповідати вимогам, наведеним у додатку 4 до цього Положення.

3.4. Праворуч від входу на зовнішніх стінах будівель бані та пральні на видному місці прикріплюються вивіски "Баня", "Пральня", а ліворуч - вивіски "Графік роботи бані", "Графік роботи пральні", на вході у приміщення перукарні праворуч прикріплюється вивіска "Перукарня".

Написи на вивісках робляться без нахилу, прямим шрифтом на склі блакитного кольору бронзовою фарбою у відповідності з додатком 5 до цього Положення.

3.5. Пральня, як правило, розташовується в одному приміщенні з банею з облаштуванням окремого входу. Планування приміщень пральні повинно забезпечувати безперервність і послідовність технологічного процесу й не допускати контакту чистої та забрудненої, сухої та вологої білизни.

На "брудній" половині пральні передбачають приміщення для приймання і сортування брудної білизни. У "чистій" половині передбачаються приміщення: для прання, сушіння і прасування білизни, приміщення для лагодження, зберігання і видачі чистої білизни.

Між "чистою" і "брудною" половинами повинен бути санітарний шлюз, що має з обох половин вхід, а також кімната працівників (робочих), душова та туалет.

Приміщення "чистої" половини ізолюється від приміщень "брудної" капітальною стіною або перегородкою.

3.6. Продуктивність пральні повинна забезпечувати прання білизни із розрахунку: на одну особу, взяту під варту, - 6,0 кг, на одного засудженого - 6,5 кг на місяць.

3.7. Потреба у пральному обладнанні визначається виходячи з обсягів прання білизни на одну особу, які зазначені у пункті 3.6 цього Положення, та за середньосписковою чисельністю осіб, які тримаються в установі.

Пральня забезпечується таким основним технологічним обладнанням: пральними машинами, центрифугами, сушильними барабанами або кулісними шафами, гладильними катками (каландрами), дезінфекційним обладнанням для дезінфекції білизни інфекційних хворих. Розрахунок потреби у технологічному обладнанні пральні наведено у додатку 6 до цього Положення.

Технологічне обладнання пральні повинно бути заземлене відповідно до Правил побудови електрообладнання.

3.8. Пропускна спроможність бані повинна забезпечувати не менше 4 - разового миття засуджених (осіб, узятих під варту) на місяць і перебування їх у бані протягом 40 хв. при 12 - годинній роботі останньої. При цьому кількість робочих днів бані на тиждень не повинна перевищувати п'яти у залежності від кількості місць (в інші дні передбачаються санітарний день для проведення генеральних прибирання приміщень та вихідні (неробочі) дні).

3.9. Пропускна спроможність дезінфекційного обладнання повинна відповідати пропускній спроможності бані із розрахунку: на 10 душових сіток не менше однієї дезінфекційної камери з одночасним завантаженням на 10 - 25 комплектів речей. Умовна вага дезинфікуючого комплекту одягу або постільних речей становить 6 кг.

3.10. Баня пропускного типу повинна забезпечувати можливість проведення як гігієнічного миття, так і санітарної обробки. Для цього передбачаються окремі вхід та вихід, приміщення для роздягання (де особи, які миються, передають одяг і білизну до дезінфекційної камери), приміщення для одягання (куди вони виходять після миття і де отримують через віконце з "чистого" відділення камери свої речі, що пройшли дезінфекцію чи дезінсекцію) та місце для стаціонарної дезінфекційної камери.

3.11. З метою дотримання належного санітарно-гігієнічного стану в установі між виробничою і житловою зонами передбачається санпропускник з приміщеннями для роздягання (одягання) та душовими кімнатами для надання засудженим можливості щоденно (крім неробочих днів) після повернення з роботи приймати гігієнічний душ.

3.12. Відповідальність за справний стан і правильну експлуатацію санпропускника, його комунального і технологічного обладнання, стан техніки безпеки та правил протипожежної безпеки покладається на керівника виробничої служби установи.

3.13. Штучне освітлення приміщень бані і пральні проектується з урахуванням вимог відповідних будівельних норм і правил. Світильники в приміщеннях з мокрим і вологим режимом встановлюються відповідно герметичного і напівгерметичного типу.

3.14. Баня і пральня обладнуються водопроводом, каналізацією, центральним (автономним) опаленням, гарячим водо- та паропостачанням.

3.15. Банно-пральний комплекс забезпечується безперебійно водою, якість якої відповідає санітарним вимогам до якості питної води, в кількості: для одного миття в бані - 30 л (миття з тазами на лавах і ополіскуванням у душі) або 45 л (миття в душових кабінах) на одну особу; на 1 кг сухої білизни в місяць: для механізованого прання - 75 л, у тому числі гарячої води, - 15 л; для немеханізованого прання - 40 л, у тому числі 15 л гарячої (СНіП 2.04.01.-85).

3.16. У бані й пральні передбачається припливно-витяжна система вентиляції з механічним спонуканням, яка повинна включатися і працювати протягом усього робочого дня, і забезпечувати кратність повітрообміну в приміщеннях відповідно до вимог ДБН В.2.2-11-2002.

3.17. Облаштування бані та пральні меблями та інвентарем здійснюється у відповідності з нормами затвердженими наказом Департаменту від 06.05.2000 N 84.

3.18. Для проведення перукарських робіт у бані облаштовується перукарня у відповідності до вимог ДСанПіН 2.2.2.022-99.

Приміщення перукарні обладнується сучасними меблями, що мають вологостійке покриття та дозволяють вологе прибирання і дезінфекцію поверхонь. Стіни та стеля повинні мати рівну гладку поверхню, бути доступними для санітарної обробки і дезінфекції. Допускається влаштування підвісної стелі.

Підлога в перукарні повинна бути гладкою і рівною, щоб можна було проводити вологе прибирання і дезінфекцію.

Робоче місце перукаря облаштовується таким майном:

дзеркало настінне з полицею;

тумбочка (візок) для інструменту;

перукарське крісло з регульованою висотою;

підставка для ніг.

При облаштуванні 2-х робочих місць і більше відстань між кріслами повинна бути не менше 1,8 м, а від крайнього крісла до стіни - не менше 0,7 м.

У перукарні передбачається встановлення раковини для миття інструменту з підведенням холодної та гарячої води.

3.19. Приміщення бані та пральні оснащуються такими матеріалами, сантехнікою та обладнанням, висока якість яких забезпечить їх довготривалу експлуатацію.

Покриття підлоги у приміщеннях з мокрим і вологим режимом передбачається із рельєфних керамічних плиток, а облицювання стін приміщень - із керамічних або полімерних плиток; обов'язково необхідно облаштовувати уклін підлоги у бік трапів і лотків, а також передбачати занижування підлоги у приміщеннях з мокрим режимом відносно суміжних приміщень.

3.20. Приміщення для миття обов'язково облаштовуються душовими сітками із розрахунку одна на 15 осіб. Вихідними даними для проведення розрахунку потреби у душових сітках є середньоспискова чисельність осіб в установі і кількість робочих днів бані (робочий день повинен становити не менше 8 годин) в тиждень. (3) Кожна душова сітка облаштовується водорозбірними кранами для гарячої та холодної води. При необхідності можуть встановлюватись водорозбірні колонки.

(3) Приклад проведення розрахунку потреби у душових сітках: середньоспискова чисельність осіб - 900 чол., баня працює один день на тиждень. Потреба у душових сітках становить 60 шт. (900:15 = 60), при роботі бані два дні на тиждень відповідно 30 шт. (900:15:2 = 30) і так далі.

3.21. У приміщеннях для роздягання (одягання) повинно бути встановлено не менше одного умивальника.

У банях з кількістю місць більше 15 у приміщеннях для роздягання (одягання) передбачається туалет.

3.22. Меблі, установлені в приміщеннях бані, можуть бути жорсткими (напівжорсткими), оббитими дерматином або іншими матеріалами, які легко піддаються миттю і дезінфекції. Облаштування приміщень м'якими меблями не дозволяється.

3.23. У приміщеннях для роздягання (одягання) підлога у проходах повинна застилатися прогумованими доріжками. Використовувати для цих цілей бавовняні, лляні та інші доріжки забороняється. У цих приміщеннях підлога повинна бути пофарбована.

3.24. Тази для миття повинні бути металевими, що не піддаються корозії, або із пластичних мас. Тази для миття ніг повинні відрізнятися за своєю формою від тазів, які використовуються для миття тіла.

3.25. У приміщеннях бані протягом робочого дня повинна підтримуватися належна температура: приміщення для роздягання (одягання) - +25 град., мийні відділення - +30 град., душові (з відкритими кабінами) - +25 град., перукарня - +18 град., кімната працівників (робочих) - +18 град., туалет з умивальником - +20 град.

3.26. Температура повітря в приміщеннях пральні повинна становити від +15 град. до +20 град., відносна вологість у приміщенні для прання білизни - не більше 70%, а в приміщенні для сушіння та прасування білизни - не більше 60%.

Для здійснення контролю за температурою повітря в приміщеннях бані і пральні вивішуються термометри.

3.27. Для виконання операцій сортування і комплектування мікропартій у приміщенні для приймання та сортування брудної білизни встановлюються ваги, вантажопідйомність яких не повинна перевищувати 250 кг, з ціною поділки, рівною 1 кг, і підлоговий стелаж для брудної білизни висотою 40 см.

3.28. Баня й пральня забезпечуються в достатній кількості прибиральним інвентарем, який належить зберігати у спеціально відведених приміщеннях або шафах (ящиках). Прибиральний інвентар і місця для його зберігання повинні регулярно дезінфікуватися.

3.29. У бані і пральні необхідно передбачати роздільні мережі виробничої і побутової каналізації.

3.30. Банно-пральні стічні води в каналізованому населеному пункті з очисними спорудами спускаються безпосередньо у каналізаційну мережу, їх попереднє очищення (коагулювання розчином гашеного вапна з наступним відстоюванням) проводиться, коли кількість стічних вод з банно-пральних комплексів перевищує 25% від загальної кількості всіх стічних вод, що подаються на очисні споруди.

Для коагулювання належить застосовувати вапно кількістю 400 г на 1 куб.м стічних вод. У не каналізованому пункті для очищення стічних вод використовують місцеві очисні каналізаційні споруди.

Питання про очищення та місце скидання стічних вод погоджується з територіальними органами державної санітарно-епідеміологічної служби України.

Забороняється скидати банно-пральні стічні води у водоймища, яри тощо.

3.31. У бані на видному місці вивішуються правила користування банею, а також інформація щодо обов'язків завідувача банно-пральним комплексом, чергового бані, чергового фельдшера бані та Норма витрат мила на туалетні, санітарно-гігієнічні потреби і миття в лазні для осіб, які тримаються в установах кримінально-виконавчої системи, затвердженої наказом Департаменту від 10.11.2003 N 212, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 10 січня 2004 р. за N 19/8618 (далі - Норма витрат мила).

У приміщенні перукарні вивішуються Вимоги до проведення перукарських робіт та правила особистої гігієни перукарів установ (додаток 7 до цього Положення).

3.32. У пральні ведеться документація, яка повинна включати:

функціональні обов'язки працівників (робочих) пральні;

правила безпечної експлуатації технологічного обладнання;

технологічний процес прання білизни (приймання та сортування, замочування, механічне та ручне прання, віджим, сушіння, прасування, технології приготування, подачі та дозування розчинів мила і синтетичних мийних засобів);

норми витрат мийних засобів (порошок пральний, мило та сода).

Документація підписується керівником служби інтендантського та комунально-побутового забезпечення і затверджується начальником установи.

3.33. Перелік професій працівників (робочих) банно-прального комплексу, який повинен передбачатися типовими штатами установи: перукар, приймальник брудної білизни, оператор пральних машин, віджимальник білизни на центрифугах, сушильник білизни, прасувальник, комплектувальник білизни. Кількість працівників (робочих) за переліком професій визначається виходячи із середньоспискової чисельності засуджених та обсягів обробки білизни.

Крім того, для утримання в справному стані технологічного обладнання пральні передбачаються робочі з його ремонту та технічного обслуговування.

4.1. Миття у бані засуджених (осіб, узятих під варту) здійснюється не менше одного разу в 7 днів з обов'язковою одночасною заміною білизни.

У комплект білизни, яка підлягає обов'язковій заміні при кожному митті, входять два простирадла, наволочка подушкова верхня та рушник.

4.2. Гігієнічне миття у бані частіше одного разу на тиждень може здійснюватися за рішенням начальника установи за висновком лікаря.

4.3. У разі потреби для підтримання особистої гігієни засуджені (особи, взяті під варту) приймають душ у гуртожитках (корпусних відділеннях) у спеціально облаштованих для цього місцях, але не менше двох разів на тиждень. Кухарі та пекарі, крім миття у бані, щоденно приймають душ.

4.4. Милом засуджені (особи, взяті під варту) забезпечуються згідно з Нормою витрат мила.

4.5. Засуджені прямують до бані у складі своїх відділень у супроводі начальника відділення соціально-психологічної служби, а особи, взяті під варту, - групами покамерно у супроводі старшого по корпусному відділенню слідчого ізолятора або молодшого інспектора чергової зміни.

4.6. У залежності від пропускної спроможності бані одночасно здійснюється миття одного або кількох відділень (груп).

Тривалість миття однієї зміни у загальних відділеннях не менше 35-40 хв. (роздягання - 5 хв., миття в бані - 25-30 хв., одягання - 5 хв.), а при митті під душем - не менше 30 хв., включаючи роздягання і одягання (2 особи на одну душову сітку).

4.7. Після миття кожної зміни встановлюється перерва не менше 20 хв., під час якої проводиться ретельне прибирання приміщень та їх дезінфекція розчинами, які містять хлор, або іншими дезінфікуючими засобами, що внесені до переліку і можуть застосовуватися в Україні (далі - інші дезінфікуючі засоби):

тази, лави промивають 1% розчином хлорного вапна (або іншими дозволеними дезінфікуючими засобами);

підлогу в приміщеннях для роздягання та одягання підмітають і витирають вологою ганчіркою;

мочалки при зберіганні у бані дезінфікують кип'ятінням протягом 15 хвилин або замочуванням у 3% розчині хлораміну (хлорного вапна) експозицією 30 хвилин;

гумові килимки замочують у 3% розчині хлорного вапна експозицією 30 хвилин.

4.8. Під час проведення генерального прибирання всі меблі і обладнання ретельно протираються з усіх боків ганчіркою, змоченою у 0,5% розчині хлораміну або хлорного вапна.

4.9. З метою чищення і видалення жирного нальоту та темних плям на тазах для миття тіла і ніг, а також ванн слід застосовувати різні мийні засоби (пасти та порошки) з подальшим ополіскуванням їх водою.

4.10. Лави в приміщеннях для миття миють жорсткими щітками гарячою водою з милом. Панелі стін у приміщеннях для миття, виступаючі конструкції, трубопроводи, опалювальні прилади, освітлювальну арматуру і світильники, віконне скло промивають щітками. Підлогу приміщень протирають щітками, поливаючи їх при цьому водою. Після закінчення прибирання здійснюється миття підлоги, стін і обладнання гарячою водою за допомогою шланга.

4.11. Усі приміщення бані у дні проведення миття повинні провітрюватись до її відкриття та після закриття, а також під час проведення прибирання між змінами.

Перед відкриттям бані проходи в приміщеннях для миття обливають гарячою водою для нагріву підлоги.

Нагляд за дотриманням порядку під час миття у бані, а також за прибиранням і дезінфекцією приміщень здійснюють черговий фельдшер медичної частини та черговий бані. Черговий бані призначається із числа найбільш підготовлених засуджених.

4.12. Черговий бані відповідає:

за правильне виконання робочими бані своїх обов'язків;

за підтримання внутрішнього порядку в бані і збереження прийнятого під звіт інвентарю та іншого майна бані;

за готовність приміщень бані до миття засуджених (осіб, узятих під варту) до встановленого строку.

Він зобов'язаний:

за годину до початку миття перевірити готовність бані до миття засуджених (осіб, узятих під варту), прийняти приміщення і інвентар бані від працівників бані, а також перевірити санітарний стан і, до прибуття відділень (груп), силами робочих бані усунути усі виявлені недоліки;

слідкувати за порядком і дисципліною в приміщеннях бані і дотриманням відвідувачами правил користування банею;

підтримувати чистоту і порядок в усіх приміщеннях бані;

перед кожною зміною силами робочих бані проводити прибирання приміщень і підготовку їх до миття наступної зміни;

після закінчення миття засуджених (осіб, узятих під варту) провести прибирання приміщень, здати приміщення та інвентар працівникам бані в належному стані і доповісти завідувачу банно-прального комплексу або старшому інспектору (інспектору) служби інтендантського та комунально-побутового забезпечення;

при прибутті в баню керівництва установи доповідати про стан бані і якість миття засуджених (осіб, узятих під варту);

вести книгу обліку відвідування бані (додаток 2 до цього Положення);

керувати підпорядкованими робочими бані.

Робочі бані призначаються із числа засуджених, які підпорядковуються черговому бані і виконують його вказівки.

4.13. У приміщеннях для роздягання (одягання) бані для проведення тілесного огляду і надання медичної допомоги засудженим (особам, узятим під варту) обладнується місце (куточок) фельдшера. Куточок фельдшера повинен бути обладнаний таким майном: стіл, крісло, журнал обліку проведення тілесних оглядів у бані установи, який ведеться за формою згідно з додатком 8 до цього Положення, аптечка (сумка) для надання медичної допомоги.

В аптечку закладаються нашатирний спирт, спиртові розчини діамантового зеленого і йоду, борний вазелін, вата, бинти, ножиці, пінцет, джгут кровозупиняючий, набір шин, засоби, що застосовуються при виникненні гострої серцево-судинної недостатності, протигрибкові препарати тощо.

4.14. Виявлені під час тілесного огляду особи, які уражені гноячковими та грибковими захворюваннями шкіри, миються окремо від інших в останню чергу, після чого в бані проводиться дезінфекція 2% лужним розчином (неочищеної соди) або 3% освітленим розчином хлорного вапна (або іншими дезінфікуючими засобами) з експозицією не менше 30 хв.

4.15. Миття осіб, які перебувають під наглядом з приводу туберкульозу, здійснюється окремо від інших осіб в останній день роботи бані та у разі виникнення потреби у проведенні банних процедур, після чого в приміщеннях бані проводиться заключна дезінфекція.

4.16. Миття хворих, які перебувають на лікуванні у лікувальних установах (стаціонарах медичних частин), заміна їм білизни здійснюється за медичними показниками, але не менше одного разу на тиждень.

При госпіталізації хворих їм видається госпітальна білизна, а особиста білизна після прання зберігається разом з речовим майном.

Білизна замінюється одночасно з миттям хворих. Накопичення брудної білизни на складах лікувальних установ забороняється. Білизна інфекційних хворих повинна доставлятися до пральні у спеціальній тарі.

4.17. Білизна із лікувальних установ (стаціонарах медичних частин), приміщень для утримання хворих на туберкульоз піддається пранню в окремій, передбаченій для цих цілей, пральній машині.

У виняткових випадках (з дозволу начальника медичної частини), якщо окремої машини немає, прання здійснюється в останню чергу або в окремий день з подальшою обробкою внутрішнього барабана машини 4-5% розчином хлорного вапна експозицією 30 хвилин (або іншими дезінфікуючими засобами) та промиванням проточною водою.

4.18. Миття засуджених, які виконують роботи з підвищеною забрудненістю на підприємстві, у виробничих майстернях тощо, здійснюється після завершення роботи в санпропускнику, обладнаному між житловою та виробничою зонами, а у разі його відсутності - у бані, яка може використовуватись як пропускник. При цьому всі витрати, пов'язані з миттям цих осіб, належать до витрат по виробництву.

4.19. Інструменти перукарні (помазки, змінні насадки для електричних машинок для підстригання, гребінці, ножиці тощо) замочують у 3% розчині хлораміну (або в інших дезінфікуючих засобах) протягом 30 хвилин, потім промивають проточною водою й висушують.

4.20. Перед миттям у бані засуджені (особи, взяті під варту) здають білизну відповідальній особі, яку призначає начальник відділення (старший по корпусному відділенню слідчого ізолятора), яка після миття видає отриманий з пральні чистий комплект білизни.

Заміна білизни відмічається у книзі обліку видачі мила, миття в бані та заміни білизни згідно з додатком 1 до цього Положення.

4.21. Засуджені (особи, взяті під варту) здають до пральні брудну білизну у день її заміни. Отримання чистої білизни з пральні відділеннями соціально-психологічної служби (корпусними відділення слідчого ізолятора) та її здача здійснюються у спеціальній тарі - цупких мішках з написом "Чиста білизна", "Брудна білизна" та розсортованою попредметно.

При прийманні білизни для прання та одержанні її після прання необхідно пересвідчитись у тому, що вона відремонтована, стандартна, повномірна та потаврована. Видавати не відремонтовану білизну забороняється.

4.22. Прання спецодягу, що видається на підприємстві установи засудженим, задіяним на роботах з підвищеною забрудненістю, здійснюється в пральні установи в окремий день. Додаткові витрати, пов'язані з цим (водопостачання, використання мийних засобів тощо), відшкодовуються за рахунок виробничої діяльності установи.

4.23. Крім гігієнічного миття, в бані може проводитися санітарна обробка засуджених (осіб, узятих під варту).

Санітарна обробка проводиться:

1 раз на місяць - як плановий захід;

за епідемічними показаннями;

під час приймання осіб, які прибули до установи.

4.24. Санітарна обробка включає: миття засуджених (осіб, узятих під варту) в бані з милом та мочалкою з обов'язковою заміною постільної та натільної білизни, дезінфекцією (знищення патогенних мікроорганізмів), дезінсекцією (знищення комах і кліщів, які є передавачами інфекційних захворювань) особистого одягу та постільних речей (подушка, матрац, ковдра) у дезінфекційній камері.

4.25. При наявності педикульозу профілактичні та знищувальні заходи здійснюються згідно з Інструкцією з проведення протипедикульозних заходів, затвердженою спільним наказом Департаменту та Міністерства охорони здоров'я України від 18.01.2000 N 3/6, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 09.03.2000 за N 147/4368.

4.26. Санітарна обробка засуджених (осіб, узятих під варту) проводиться в санітарному пропускнику або у бані пропускного типу (пункт 3.10 цього Положення), яка має дезінфекційну камеру.

4.27. При відсутності бані пропускного типу санітарну обробку можна проводити у бані туалетного типу. При цьому приміщення для роздягання (одягання) після передачі брудної білизни у пральню, постільних речей, одягу на дезінсекцію і відбуття людей у мийне відділення піддається дезінсекції. Дезінсекцію всіх приміщень бані необхідно проводити після кожної зміни тих, що миються, із застосуванням дозволених до використання дезінфекційних засобів, інсектицидів.

Обробка білизни, постільних речей і одягу у цих випадках здійснюється у стаціонарних дезінфекційних камерах установи, а у разі їх відсутності - в дезінфекційних камерах місцевих органів і установ Міністерства охорони здоров'я України. Для проведення дезінфекції (дезінсекції) постільних речей і одягу можуть застосовуватися парові, пароформалінові, пароповітряні, комбіновані та інші дезінфекційні камери.

4.28. Норми завантаження та режими парової (пароповітряної) дезінфекції та дезінсекції одягу і постільних речей у дезінфекційних камерах здійснюються згідно з додатком 9 до цього Положення.

4.29. Контроль за організацією дезкамерної обробки здійснюється медичним працівником, який повинен звертати увагу на:

відокремлення стіною "чистої" та "брудної" частин приміщення дезкамерної обробки;

санітарно-технічний стан дезінфекційних камер;

дотримання встановлених режимів знезаражування постільних речей та особистих речей з тестуванням температурного режиму;

перевірку знань працівників (робочих) про режими обробки, дотримання санітарних правил;

перевірку виконання попередніх пропозицій.

4.30. Обсяг та режим камерної дезінфекції фіксуються у журналі дезінфекції (дезінсекції) одягу та постільних речей в дезінфекційних камерах установи (додаток 10 до цього Положення), який ведеться в бані установи дезінфектором.

4.31. У приміщеннях бані не дозволяється:

зберігати речі і предмети, які не мають відношення до експлуатації бань, а також несправний інвентар і обладнання;

прати і полоскати білизну;

сушити білизну в приміщеннях, на сходах тощо;

заносити в приміщення для миття скляний посуд;

без дозволу чергового фельдшера використовувати будь-які речовини для натирання тіла;

курити, ночувати або проживати будь-кому.

Категорично забороняється використання приміщень бані не за призначенням.

5.1. Приймання та сортування

Забруднена білизна засуджених (осіб, узятих під варту), яка передається з відділень соціально-психологічної служби гуртожитків, корпусних відділень слідчих ізоляторів, лікувальних установ та стаціонарів медичних частин, здається до пральні розсортованою попредметно (простирадла, наволочки, рушники тощо) в спеціальній тарі (мішках) із цупкої тканини (пункт 4.21 до цього Положення). Білизна, яка потребує ремонту, здається окремо від іншої.

Послідовність виконання роботи:

розв'язування вузлів і підрахунок кількості білизни поштучно;

перевірка наявності таврування на білизні;

визначення стану білизни (стандартна, повномірна, таврована) і ступеня її забрудненості;

сортування білизни за ступенями забрудненості;

доставка до вагів, комплектування мікропартій та зважування;

занесення даних у книгу обліку прийняття (видачі) білизни та використання мийних засобів (додаток 3 до цього Положення).

Мікропартія - це кількість білизни, вага якої дорівнює паспортній ємності пральної машини з урахуванням коефіцієнта її завантаження.

Величина коефіцієнтів завантаження білизни і вага мікропартій наведена у додатку 11 до цього Положення. Ознаки, за якими розрізняють ступені забрудненості білизни, визначені Нормою витрат мийних засобів на прання речового майна та постільних речей для осіб, які тримаються в установах виконання покарань, слідчих ізоляторах і лікувально-трудових профілакторіях, та курсантів і слухачів навчальних закладів кримінально-виконавчої системи, затвердженою наказом Департаменту від 10.11.2003 N 212, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 10.01.2004 за N 21/8620 (далі - Норма витрат мийних засобів).

5.2. Замочування білизни

Більш забруднену білизну попередньо замочують на 4 години у теплій воді з додаванням 0,5% розчину кальцинованої соди або інших мийних засобів (тринатрійфосфату, сульфоналу, мила ОП-7 тощо).

Білизна із лікувальних установ та стаціонарів медичних частин, приміщень для утримання хворих на туберкульоз перед пранням обов'язково піддається золінню, тобто кип'ятінню у лужному розчині протягом години, або замочується окремо від іншої, в дезінфікуючому розчині, а потім піддається пранню в окремій передбаченій для цих цілей машині.

5.3. Механічне прання

Прання білизни в установах здійснюється на промислових пральних машинах. Режими прання та норми вироблення пральних машин зазначені у додатку 12 до цього Положення.

Послідовність виконання роботи:

завантаження білизни в машину;

закриття кришки і включення машини;

нагляд за процесом прання;

виключення машини;

вивантаження білизни із пральної машини;

відвезення білизни для подальшого оброблення.

Перед завантаженням білизни в машину необхідно оглянути барабан. Перевірити, чи немає тріщин і зазубрин на його внутрішній поверхні, бруду і осаду на стінках. Необхідно слідкувати, щоб білизна не була зажата кришкою внутрішнього барабану. Кришки внутрішнього і зовнішнього барабану повинні щільно закриватися наявними пристосуваннями.

При обробці білизни у пральних машинах необхідно слідкувати за справністю парових і водяних вентилів, а також спускних клапанів. Пуск пари здійснюється поступово, особливо для білизни із забрудненнями, здатними заварюватися (кров'яними тощо).

5.4. Ручне прання

При ручному пранні білизни у корито наливається вода температурою +45-50 град. і добавляється розчин соди, а через 5 хв. - розчин мила або мийного засобу. Рідина розмішується до утворення великої кількості піни. В утвореному розчині білизна переться щіткою або на рифленій дошці, а також віджимається руками в залежності від виду тканини, її міцності і забрудненості. Білизна III і IV ступенів забрудненості переться 2 рази. Після прання здійснюється декілька полоскань (із поступовим зниженням температури від +40 до +25 град.) до повного зникнення піни і лужності.

5.5. Віджимання

У результаті тривалої взаємодії текстильних матеріалів з водяними розчинами після прання білизна містить значну кількість води - до 200-250% у перерахунку на вагу сухої білизни. У той же час найбільша ефективність процесу прасування досягається при остаточній вологості білизни в 38-50%. Для досягнення такого рівня вологості застосовують віджимання за допомогою механічного обладнання - центрифуги з пониженням вологості до 50%.

Білизна кладеться в ротор центрифуги рівномірно по стінках ротора, потім - усередину. Зверху білизна повинна накриватися парусиною. Якщо в центрифузі віджимається кольорова білизна, то після кожного віджимання кошик центрифуги повинен ретельно промиватися.

Тривалість віджимання залежить від маси завантаження центрифуги, виду тканини тощо. Завантажують центрифугу у відповідності з паспортною потужністю завантаження, при цьому перевантаження не допускається. Обсяги вироблення білизни на одну центрифугу повинні здійснюватися у відповідності з додатком 13 до цього Положення.

Послідовність виконання роботи:

відкривання кришки;

завантаження білизни;

накривання білизни парусиною;

закривання кришки і включення електродвигуна;

нагляд за роботою;

виключення електродвигуна;

включення гальм;

відкривання кришки центрифуги та вивантаження білизни.

5.6. Сушіння

Сушіння білизни здійснюється в сушильних барабанах або кулісних сушильних шафах.

Температура повітря, що подається в сушильний барабан, повинна бути у межах 80-100 град. Тривалість сушіння білизни - 30 хв., ватяних виробів - 1,5-2 години. Завантаження білизни в сушильний барабан здійснюється на 20% менше від його паспортного значення завантаження. Норми сушіння білизни у барабанах наведені у додатку 14 до цього Положення.

Перед початком роботи в сушильних барабанах перевіряється справність і щільність закриття кришок і надійність роботи запобіжних пристроїв, а також справність шиберів на притяжних повітроводах і правильність їх закриття.

У процесі сушіння при різних коливаннях температури або вологості повітря приплив і видалення повітря через відповідні отвори регулюється шиберами.

Послідовність виконання роботи:

підвезення білизни;

завантаження білизни у барабан;

закриття кришки і включення барабана;

нагляд за роботою;

виключення барабана і відкривання кришки;

вивантаження білизни із складанням у візок і відвезення білизни.

Перед початком роботи кулісних шаф перевіряється:

справність калориферів, вентиляторів та електродвигунів;

справність та легкість висування і щільність закривання куліс (при потребі усувається перекіс куліс шляхом підтягування болтів).

Білизна вивішується в кулісну шафу поступово, починаючи з першої куліси. Знімають білизну з куліс у тій же послідовності. Кількість білизни, що вивішується на кулісу, не повинна перевищувати 15-20 кг ваги вологої білизни.

5.7. Прасування

Перед прасуванням білизни проводиться її ремонт та таврування.

Прасування білизни здійснюється ручним або механічним способом.

Під час ручного прасування застосовують електричні або наплитні праски.

Механічне прасування може проводитись: білизна прямого покрою (простирадла, наволочки, білизна натільна та інше) - на каландрах і катках прасувальних (сушильно-прасувальних), фасонна білизна (верхній одяг, сорочки) - на пресах.

Перед початком роботи прасувальних машин перевіряється стан і справність пускових приладів шляхом включення та виключення машин.

Для забезпечення максимального заповнення робочої поверхні каландри (катка) білизна повинна розміщуватися раціонально - дрібні речі подають у машину разом з великими. При цьому лицьовий бік виробу повинен бути повернений до нагрітої поверхні машини.

Під час прасування виробів тиск пари на прасувальному катку повинен бути не менше 0,6-0,8 МПа, температура - не менше 120 град.

Послідовність виконання роботи:

включити машину;

подати білизну в розгорнутому вигляді під вальці машини;

розправити складки;

слідкувати за роботою машини;

прийняти і скласти готову білизну;

повторно пропустити подвійну білизну.

Норми прасування білизни на прасувальному обладнанні зазначені у додатку 15 до цього Положення.

6.1. З метою поліпшення дії мийних засобів при пранні білизни використовують розчини мила та синтетичних мийних засобів.

6.2. Приготування мийних розчинів на основі мила і соди здійснюють таким чином: у бак до половини його об'єму наливають воду і підігрівають до температури +50 град., для пом'якшення води добавляють соду у кількості 10% від усієї потреби соди для прання однієї партії білизни. Потім у бак завантажують подрібнене мило, розчин підігрівають і розмішують. Розчин підігрівають до повного розчинення мила. Соду розчиняють у гарячій воді в іншому баці (при температурі +40-50 град.), а потім відстоюють. Відстоювання розчину проводять протягом 2-3 годин з метою освітлення розчину від забруднюючих домішок. У разі потреби розчин фільтрують через тканину.

6.3. При приготуванні мийного розчину на основі синтетичних мийних засобів бак наповнюють пом'якшеною водою на 2/3 його об'єму. Воду підігрівають до +60-70 град., після чого завантажують порошок (при помішуванні). Після закінчення розчинення кількість рідини в баку доводять до встановленого рівня.

6.4. Розчини мийних матеріалів необхідно періодично перемішувати і підігрівати для того, щоб температура їх була не нижче +50 град. Як правило, для мийних розчинів встановлюють два баки: один для виготовлення, другий для використання.

6.5. У 100 л приготовленого прального розчину рекомендована кількість мийних засобів повинна відповідати їх кількості за нормою на 100 кг сухої білизни для середнього ступеня забрудненості.

6.6. Подача мийних розчинів повинна здійснюватися з дотриманням дозування у співвідношенні 65% при першому пранні та 35% при другому пранні. Норми подачі мийних розчинів наведені у додатку 16 до цього Положення.

7.1. До самостійної роботи в банях та пральнях допускаються особи, не молодші 18 років, які за станом здоров'я можуть працювати на цих об'єктах і пройшли попередні (періодичні) медичні огляди, інструктажі з питань охорони праці, надання першої медичної допомоги потерпілим від нещасних випадків, а також з правил поведінки та дій при виникненні аварійних ситуацій, пожеж і стихійних лих.

7.2. За характером і часом проведення інструктажі з питань охорони праці (далі - інструктажі) поділяються на вступний, первинний, повторний, позаплановий та цільовий.

7.3. Працівники (робочі) бань, пралень обов'язково повинні проходити медичний огляд при призначенні на роботу та не рідше 1 разу на рік у подальшому.

7.4. Працівники (робочі), пов'язані в процесі роботи із застосуванням електроенергії, додатково один раз на рік проходять інструктаж з електробезпеки з присвоєнням першої кваліфікаційної групи.

7.5. Загальне керівництво проведенням інструктажу на робочому місці і навчання працівників (робочих) безпечним методам роботи в банно-пральному комплексі здійснює керівник служби інтендантського та комунально-побутового забезпечення установи.

Усі види інструктажу (крім вступного) проводяться особою, відповідальною за роботу бані, пральні, протягом робочого часу у вигляді бесіди на основі розроблених інструкцій з охорони праці і за програмою, затвердженою головним інженером установи. Після закінчення інструктажу проводиться контрольна перевірка засвоєного матеріалу.

7.6. Вступний інструктаж проводиться інженером з охорони праці установи.

Вступний інструктаж проводиться в кабінеті охорони праці або в приміщенні, що спеціально для цього обладнане, з використанням сучасних технічних засобів навчання, навчальних та наочних посібників за програмою, розробленою службою охорони праці з урахуванням особливостей виконуваних робіт. Програма та тривалість інструктажу затверджуються начальником установи.

Запис про проведення вступного інструктажу робиться в журналі реєстрації вступного інструктажу з питань охорони праці (додаток 17 до цього Положення), який зберігається інженером з охорони праці установи.

7.7. Первинний інструктаж проводиться до початку роботи безпосередньо на робочому місці з працівником (робочим) індивідуально або з групою осіб одного фаху за діючими в установі інструкціями з охорони праці відповідно до виконуваних робіт.

У процесі первинного інструктажу на робочому місці працівнику (робочому) пояснюються:

правила поведінки на робочому місці і виробничій дільниці;

порядок утримання і обслуговування робочого місця перед початком, під час і після закінчення роботи;

правила поведінки при аварійній ситуації;

правила поведінки з готовою продукцією і пральними матеріалами;

призначення і правила користування засобами захисту.

7.8. Повторний інструктаж проводиться на робочому місці індивідуально з окремим працівником (робочим) або групою працівників (робочих), які виконують однотипні роботи, за обсягом і змістом переліку питань первинного інструктажу.

Повторний інструктаж проводиться не рідше 1-го разу на 6 місяців.

7.9. Позаплановий інструктаж проводиться на робочому місці або в кабінеті охорони праці:

при введенні в дію нових або переглянутих нормативно-правових актів з охорони праці, а також при внесенні змін та доповнень до них;

при зміні технологічного процесу, заміні або модернізації обладнання, приладів та інструментів, вихідної сировини, матеріалів та інших факторів, що впливають на стан охорони праці;

при порушеннях працівниками (робочими) вимог нормативно-правових актів з охорони праці, що призвели до травм, аварій, пожеж тощо;

при перерві в роботі працівника (робочого) більш ніж на 60 календарних днів.

Позаплановий інструктаж проводиться індивідуально з окремим працівником (робочим) або з групою працівників (робочих) одного фаху. Обсяг і зміст позапланового інструктажу визначаються в кожному окремому випадку залежно від причин і обставин, що спричинили потребу його проведення.

7.10. Цільовий інструктаж проводиться з працівниками (робочими) при ліквідації аварії або стихійного лиха. Він проводиться індивідуально з окремим працівником (робочим) або з групою працівників (робочих). Обсяг і зміст цільового інструктажу визначаються залежно від виду робіт, що виконуватимуться.

7.11. Первинний, повторний, позаплановий і цільовий інструктажі завершуються перевіркою знань у вигляді усного опитування набутих навичок безпечних методів праці особою, яка проводила інструктаж.

При незадовільних результатах перевірки знань, умінь і навичок щодо безпечного виконання робіт після первинного, повторного чи позапланового інструктажів протягом 10 днів додатково проводиться інструктаж і повторна перевірка знань.

При незадовільних результатах перевірки знань після цільового інструктажу допуск до виконання робіт не надається. Повторна перевірка знань при цьому не дозволяється.

7.12. Про проведення з працівниками (робочими) первинного, повторного, позапланового та цільового інструктажів та їх допуск до роботи особа, яка проводила інструктаж, уносить запис до журналу реєстрації інструктажів з питань охорони праці на робочому місці (додаток 18 до цього Положення).

Сторінки журналу реєстрації інструктажів повинні бути пронумеровані, прошнуровані і скріплені печаткою.

7.13. Новоприйняті на роботу в банно-пральний комплекс працівники (робочі) після первинного інструктажу на робочому місці до початку самостійної роботи повинні під керівництвом досвідчених, кваліфікованих працівників (робочих) пройти стажування протягом не менше 2-15 змін або дублювання протягом не менше шести змін.

Допуск до стажування (дублювання) оформлюється наказом начальника установи. У наказі визначається тривалість стажування (дублювання) та вказується прізвище працівника (робочого), відповідального за проведення стажування (дублювання).

Стажування (дублювання) проводиться за програмами для конкретної професії, які розробляються в установі відповідно до функціональних обов'язків працівника (робочого) і затверджуються начальником установи.

У процесі стажування працівники (робочі) повинні виконувати роботи, які за складністю, характером, вимогами безпеки відповідають роботам, що передбачаються функціональними обов'язками цих осіб.

Під час проведення стажування (дублювання) працівник (робочий) повинен:

закріпити знання щодо правил безпечної експлуатації технологічного обладнання, технологічних і посадових інструкцій та інструкцій з охорони праці;

оволодіти навичками орієнтування у виробничих ситуаціях у нормальних і аварійних умовах;

засвоїти в конкретних умовах технологічні процеси і обладнання та методи безаварійного керування ними з метою забезпечення вимог безпеки праці.

7.14. Після закінчення стажування (дублювання) та при задовільних результатах перевірки знань з питань охорони праці наказом начальника установи працівник (робочий) допускається до самостійної роботи, про що робиться запис у журналі реєстрації інструктажів з питань охорони праці на робочому місці (додаток 18 до цього Положення). У протилежному випадку, якщо працівник (робочий) не оволодів необхідними виробничими навичками чи отримав незадовільну оцінку з протиаварійних та протипожежних тренувань, то стажування (дублювання) новим наказом може бути продовжено на термін не більше двох змін.

7.15. Інструкції з охорони праці розробляються інженером з охорони праці разом із старшим інспектором (інспектором) служби інтендантського та комунально-побутового забезпечення з урахуванням особливостей технологічного процесу і вивішуються в місцях, зручних для читання, у зоні робочого місця.

8.1. Забезпечення банно-пральним обладнанням, майном та матеріалами здійснюється:

централізовано управлінням ресурсного, побутового та комунально-експлуатаційного забезпечення Департаменту через територіальні органи управління Департаменту і установи у межах затверджених бюджетних видатків загального фонду;

децентралізовано територіальними органами управління Департаменту та установами - за рахунок бюджетних видатків спеціального фонду.

8.2. Підставою для визначення потреб банно-прального обладнання, матеріалів та їх витребовування є:

чисельність засуджених (осіб, узятих під варту), які мають право на банно-пральне обслуговування;

штатна кількість ліжок у лікувальних установах (стаціонарів медичних частин);

норми забезпечення мийними матеріалами;

обсяги прання білизни та речового майна;

наявність матеріалів та майна в установах.

8.3. Забезпечення банно-пральним обладнанням та матеріалами здійснюється за планами забезпечення, які відпрацьовуються:

управлінням ресурсного, побутового та комунально-експлуатаційного забезпечення Департаменту;

службою інтендантського та комунально-побутового забезпечення територіального органу управління Департаменту і установ.

Плани повинні передбачати забезпечення річної потреби установ у банно-пральному обладнанні і матеріалах, а також джерела їх надходження протягом року.

Витребовування банно-прального обладнання та матеріалів проводиться за звіт-заявками, що подаються у строки і за формами, встановленими Департаментом.

8.4. Призначення і відпускання територіальним органам управління Департаменту та установам банно-прального обладнання, матеріалів і мийних засобів, що закуповуються централізовано, здійснюється управлінням ресурсного, побутового та комунально-експлуатаційного забезпечення Департаменту за планами розподілу, які затверджуються начальником зазначеного управління.

8.5. Мийні засоби на прання білизни і речового майна відпускаються баням і пральням з речових складів установ.

Витрати мийних засобів на прання білизни визначаються правилами технологічного процесу його обробки. Списання мийних засобів за книгами обліку здійснюється щомісяця на підставі складеного акта на списання мийних засобів (додаток 19 до цього Положення) згідно з Нормою витрат мийних засобів.

8.6. Мило, передбачене для санітарно-гігієнічних потреб, кухарям, пекарям, медичним працівникам тощо видається до рукомийників у місця загального користування.

8.7. Видача мила у відділення соціально-психологічної служби, корпусні відділення слідчого ізолятора, тощо для забезпечення ним засуджених (осіб, узятих під варту) здійснюється з речового складу установи за роздавальними відомостями, які виписуються у бухгалтерії установи. Роздавальні відомості підписуються керівником служби інтендантського і комунально-побутового забезпечення та бухгалтером установи.

8.8. Матеріально-технічні засоби, отримані установами на банно-пральне обслуговування, витрачати на інші потреби забороняється.

9.1. У разі відсутності в установах банно-пральних комплексів установи можуть з дозволу Департаменту користуватися послугами місцевих цивільних банно-пральних підприємств.

9.2. Оплата витрат за послуги, надані засудженим (особам, узятим під варту) комунальними, відомчими банно-пральними підприємствами, здійснюється за рахунок коштів установ на загальних підставах за цінами, обов'язково погодженими з територіальним органом управління Департаменту.

9.3. Контроль за санітарним станом комунальних і відомчих банно-пральних підприємств, які обслуговують установи, здійснюється територіальними органами державної санітарно-епідеміологічної служби України.

10.1. Витрачання коштів на банно-пральне обслуговування засуджених (осіб, узятих під варту) установ здійснюється:

відповідно до кошторису Департаменту за відповідними кодами економічної класифікації видатків у межах виділених для цієї мети сум;

відповідно до кошторису спеціального фонду територіальних органів управління Департаменту та установ за відповідними кодами економічної класифікації видатків.

Кошти та матеріальні засоби відпускаються залежно від обсягу прання білизни та чисельності засуджених (осіб, узятих під варту).

10.2. За рахунок коштів, що виділяються на централізовану закупівлю довгострокових предметів і мийних засобів відповідно до кошторису Департаменту за відповідними кодами економічної класифікації видатків, здійснюються:

придбання обладнання: пральних, сушильних, прасувальних машин, гладильних катків, центрифуг, дезінфекційних камер, дезінфекційних бучильників, парових котлів, насосів, електродвигунів, вентиляторів, калориферів (на заміну непридатних) тощо, а також виробничого інвентарю, інструментів, запасних частин і ремонтно-експлуатаційних матеріалів для банно-пральних комплексів;

придбання мийних, дезінфікуючих та відбілюючих засобів для банно-пральних потреб (мило, сода, пральний порошок, відбілюючі речовини тощо).

11.1. Основними завданнями обліку банно-прального обслуговування установ є:

здійснення контролю за банно-пральним обслуговуванням засуджених (осіб, узятих під варту);

правильне і своєчасне відображення операцій матеріально-технічного забезпечення, а також фінансових операцій щодо надходження, повернення і витрат коштів відповідно до кошторису Департаменту за відповідними кодами економічної класифікації видатків, призначених на банно-пральне обслуговування засуджених (осіб, узятих під варту), установ;

контроль за законністю витрачання матеріальних засобів та коштів.

11.2. Облік фінансово-господарської діяльності банно-пральних комплексів установ здійснюється згідно з чинним законодавством.

11.3. Облік матеріалів, банно-прального обладнання, запасних частин та інвентарю у службі інтендантського та комунально-побутового забезпечення територіальних органів управління Департаменту (установ) здійснюється згідно з чинним законодавством.

11.4. Звіт-заявки стосовно банно-прального обслуговування подаються установами до забезпечуючого органу за формами і у строки, встановлені Департаментом.

Порядок списання непридатного чи витраченого банно-прального обладнання, матеріалів, інструменту, інвентарю та іншого майна у банно-пральних комплексах установ здійснюється згідно з чинним законодавством.

Заміну провів:

Начальник відділення (старший по корпусному відділенню):

Примітка. Книга обліку видачі мила, миття в бані та заміни білизни ведеться у кожному відділенні соціально-психологічної служби установи (корпусному відділенні слідчого ізолятора).

Мило для миття на туалетні потреби видається на місяць наперед згідно з встановленими нормами із підтвердженням про його отримання (видачу) у графі 4.

Мило для миття засуджених (осіб, узятих під варту) в баню видається чотири рази на місяць безпосередньо у дні миття - по 25 грамів (при п'ятиразовому митті на місяць - по 20 грамів) із підтвердженням про отримання (видачу) у графах 6, 8, 10, 12 і 14.

У корпусному відділенні слідчого ізолятора в графі 2 замість прізвищ та ініціалів осіб відмічається номер камери і кількість осіб, які фактично перебувають в ній, у день видачі мила (наприклад: 2/9, де 2 - номер камери, 9 - кількість осіб у камері). У графах 3, 5, 7, 9, 11 і 13 відмічається кількість виданого мила на всіх осіб у камері, які відвідували баню, на туалетні потреби в кг. У графах 4, 6, 8, 10, 12 і 14 особа, яка здійснювала видачу, підтверджує її своїм особистим підписом.

У кінці рядків граф підводиться загальний підсумок виданого мила, який підтверджується підписом особи, яка здійснювала видачу.