Відповідно до пунктів 3, 10 Положення про Міністерство юстиції України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02 липня 2014 року № 228, НАКАЗУЮ:

1. Пункт 16 розділу VIII Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02 квітня 2012 року № 512/5, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 02 квітня 2012 року за № 489/20802 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 29 вересня 2016 року № 2832/5), викласти в такій редакції:

"16. Постанова про зняття арешту з майна боржника або скасування інших заходів примусового виконання рішення без винесення постанови про відкриття чи відновлення виконавчого провадження виноситься державним виконавцем органу державної виконавчої служби або приватним виконавцем, яким виконавчий документ повернуто стягувачу, за заявою боржника у разі, якщо:

судом скасовано заходи забезпечення позову за завершеним виконавчим провадженням;

при повторному пред’явленні такого виконавчого документа до примусового виконання виконавче провадження за таким виконавчим документом закінчено на підставі частини першої статті 39 Закону, а також за умови сплати боржником витрат виконавчого провадження, здійснених під час виконавчого провадження, у якому виконавчий документ повернуто стягувачу (крім випадків, коли виконавчий документ повернуто приватним виконавцем, діяльність якого припинена);

після повернення виконавчого документа стягувачу на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця надійшла сума коштів для задоволення вимог стягувача, виконання постанов про стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та за умови, що такий виконавчий документ повторно на виконання не пред’явлено;

після повернення виконавчого документа стягувачу наявні обставини, визначені частиною першою статті 39 Закону (крім випадків, коли виконавчий документ перебуває на примусовому виконанні), а також за умови сплати боржником витрат виконавчого провадження, здійснених під час виконавчого провадження, у якому виконавчий документ повернуто стягувачу (крім випадків, коли виконавчий документ повернуто приватним виконавцем, діяльність якого припинена), та виконавчого збору, який підлягав стягненню у цьому виконавчому провадженні (крім випадків, коли відповідно до статті 27 Закону виконавчий збір стягненню не підлягає);

арешт з майна боржника або інші заходи примусового виконання рішення скасовані судовим рішенням.

У разі зупинення діяльності приватного виконавця, на виконанні у якого перебував повернутий стягувачу виконавчий документ, постанова(и), передбачена(і) цим пунктом, виноситься приватним виконавцем, який здійснює заміщення приватного виконавця, діяльність якого зупинена.

У разі припинення органу державної виконавчої служби, на виконанні у якому перебував повернутий стягувачу виконавчий документ, постанова(и), передбачена(і) цим пунктом, виноситься державним виконавцем органу державної виконавчої служби, який є правонаступником органу державної виконавчої служби, що припинився.

У разі якщо повернутий стягувачу виконавчий документ перебував на виконанні в органі державної виконавчої служби, місцезнаходженням якого є тимчасово окупована територія або територія, яка розташована в районі проведення воєнних (бойових) дій або перебуває в оточенні (блокуванні), постанова(и), передбачена(і) цим пунктом, виноситься державним виконавцем органу державної виконавчої служби, визначеного Міністерством юстиції України відповідно до абзаців сьомого - дев’ятого пункту 4 розділу I цієї Інструкції.

У разі припинення діяльності приватного виконавця, на виконанні у якого перебував повернутий стягувачу виконавчий документ, постанова(и), передбачена(і) цим пунктом, виноситься тимчасовим приватним виконавцем, а в разі його відсутності - відділом примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень, компетенція якого поширюється на територію виконавчого округу приватного виконавця, діяльність якого припинена.