Відповідно до пункту 15 частини восьмої статті 7 Закону України "Про ветеринарну медицину", пункту 42 Всеохоплюючої стратегії імплементації Глави 4 "Санітарні та фітосанітарні заходи" Розділу IV "Торгівля і питання, пов'язані з торгівлею" Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським Співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони, схваленої розпорядженням Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2016 року N 228, пунктів 276 і 277 плану заходів з виконання Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 жовтня 2017 року N 1106, пункту 9 Положення про Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2014 року N 459 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 11 вересня 2019 року N 838),

1. Затвердити Інструкцію щодо профілактики та боротьби з блутангом (катаральною лихоманкою овець), що додається.

2. Визнати таким, що втратив чинність, наказ Державного комітету ветеринарної медицини України від 26 травня 2009 року N 164 "Про затвердження Інструкції щодо профілактики та боротьби з блутангом (катаральна лихоманка овець)", зареєстрований у Міністерстві юстиції України 11 червня 2009 року за N 501/16517.

3. Директорату державної політики у сфері санітарних та фітосанітарних заходів забезпечити подання цього наказу в установленому законодавством порядку на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України.

4. Цей наказ набирає чинності через два місяці з дня його офіційного опублікування.

5. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника Міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України згідно з розподілом обов'язків.

1. Ця Інструкція визначає порядок здійснення заходів з профілактики, діагностики, повідомлення про виникнення блутангу, а також заходів з ліквідації захворювання, установлення та зняття обмежень щодо переміщення тварин та продуктів тваринного походження.

2. Ця Інструкція є обов'язковою для виконання операторами потужностей, спеціалістами ветеринарної медицини, органами державної виконавчої влади місцевими державними адміністраціями та органами місцевого самоврядування а також органами, які здійснюють оперативний контроль, керівництво і координацію органів виконавчої влади, підприємств, установ і організацій, фізичних осіб щодо запобігання спалахам особливо небезпечних хвороб, і масовим отруєнням тварин та їх ліквідації.

3. У цій Інструкції терміни вживаються в таких значеннях:

1) вектор блутангу - комахи виду "Culicoides imicola", або інші види комах роду "Culicoides", що здатні переносити збудник блутангу;

2) випадок блутангу (тварина інфікована вірусом блутангу) - це випадок, коли стосовно тварини є хоча б одна з таких ознак:

тварина, яка має клінічні ознаки блутангу, що вказані в пункті 8 цієї Інструкції;

тварина, з якої вірус блутангу був ізольований та ідентифікований як вірус блутангу;

тварина, щодо якої лабораторні дослідження проведено з позитивним результатом, що вказує на наявність антитіл хоча б до одного серотипу вірусу блутангу;

тварина, щодо якої за результатами лабораторних досліджень установлено наявність вірусного антигену або вірусної рибонуклеїнової кислоти (далі - РНК-вірус), що є типовими для одного або більше серотипів блутангу;

3) власник - фізична або юридична особа, якій належать тварини сприйнятливих видів;

4) господарство - будь-який сільськогосподарський або інший об'єкт, у якому розводяться та/або утримуються тварини сприйнятливих видів;

5) жива атенуйована вакцина - вакцина, вироблена шляхом адаптації польових ізолятів вірусу блутангу через серійні пасажі в культурі тканин або в запліднених курячих яйцях;

6) зона захисту - територія з визначеним ветеринарно-санітарним статусом, радіусом не менше ніж 100 км навколо неблагополучного пункту (крім випадків застосування живої атенуйованої вакцини);

7) зона з обмеженим доступом - територія, що складається із зони захисту та зони спостереження;

8) зона спостереження - територія з визначеним ветеринарно-санітарним статусом, що не менше ніж на 50 км виходить за межі зони захисту, де протягом останніх 12 місяців не проводилася вакцинація за допомогою живої атенуйованої вакцини;

9) інактивована (нежива) вакцина - вакцина, вироблена шляхом інактивації ізолятів вірусу блутангу шляхом фізичного (температура, ультрафіолетове випромінювання тощо) або хімічного (формальдегід, спирт тощо) впливу;

10) сезонно-благополучна зона - територія з визначеним ветеринарно-санітарним статусом, щодо якої протягом певного періоду в році результати державного ветеринарно-санітарного нагляду вказують на відсутність випадків блутангу та/або відсутність дорослих особин комах роду "Culicoides", що здатні переносити збудник блутангу;

11) тварина сприятливого виду (тварина) - усі види жуйних тварин;

12) компетентний орган - центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері ветеринарної медицини;

13) неблагополучна зона - територія з визначеним ветеринарно-санітарним статусом, що входить до зони захисту та розміщена в радіусі 20 км від неблагополучного пункту;

14) неблагополучний пункт - населений пункт, господарство з приміщеннями і прилеглими до них вигонами, пасовищами, водоймами, окремі пасовиська й урочища та інші об'єкти, на території яких підтверджено випадок блутангу та проводяться карантинні заходи;

15) підозра щодо блутангу - поява в тварини будь-яких клінічних ознак блутангу разом з епізоотологічними даними, що дозволяють передбачити можливість зараження тварини блутангом;

16) підтвердження випадку блутангу - установлення факту поширення вірусу блутангу на певній території, що ґрунтується на основі результатів лабораторних досліджень, крім випадків виникнення на території України епізоотії блутангу, під час яких компетентний орган може підтвердити поширення вірусу блутангу на основі клінічних ознак блутангу та/або епізоотологічних даних;

17) уповноважена лабораторія - акредитована лабораторія будь-якої форми власності, уповноважена компетентним органом на проведення лабораторних досліджень щодо підтвердження випадків блутангу в установленому законодавством порядку;

18) утримувач - фізична або юридична особа, яка відповідає за утримання тварин сприйнятливих видів на підставі посадових обов'язків, договору або за законом, на постійній або тимчасовій основі.

Інші терміни вживаються в значеннях, наведених у Законі України "Про ветеринарну медицину".

4. Блутанг ("Febris catarrhalis infectiosa ovium", катаральна лихоманка овець, синій язик) - інфекційне трансмісивне вірусне захворювання, до якого сприятливі жуйні тварини, переважно вівці та велика рогата худоба (далі - ВРХ).

Хвороба характеризується запально-некротичним ураженням слизових оболонок, язика, шкіри, копит.

5. Збудником блутангу є вірус "Bluetongue" виду "Orbivirus" родини вірусів "Reoviridae".

Існують 24 серотипи вірусу, які мають різну вірулентність.

Вірус блутангу інактивується за температури + 50° C - за 3 години, + 60° C - за 15 хвилин.

Вірус блутангу нестійкий у кислому (рН ' 6,0) та лужному (рН ' 8,0) середовищах, гине після оброблення похідними фенолу, але стійкий у комплексі з білками.

6. Джерелом вірусу блутангу є хворі тварини.

Передання вірусу блутангу від тварин, інфікованих вірусом блутангу, до здорових тварин відбувається внаслідок дії вектора блутангу. Прямого зараження між тваринами не відбувається.

Зараження здебільшого відбувається за теплої та вологої погоди, тому блутанг поширюється влітку. Захворюваність спадає в разі зниження температури.

7. Інкубаційний період блутангу становить від 5 до 20 днів.

Після інфікування віремія триває близько 60 днів у ВРХ та 40 днів у овець. У цей час вірус блутангу має значну інфекційну здатність. Можливий довгий період одужання, латентний (прихований) перебіг захворювання або летальний результат.

У летальних випадках захворювання закінчується загибеллю тварини на 8 - 10 день.

8. До клінічних ознак блутангу належать: лихоманка, слинотеча, набряк губ, запально-некротичне ураження ротової порожнини, ціаноз язика, кон'юнктивіт, почервоніння та гангрена дійок, аборти.

9. Блутанг уражає насамперед овець і характеризується раптовим підвищенням температури до 42,5° C, гіперемією шкіри голови, губ, слизових оболонок ротової порожнини, що вкриваються кровоточивими виразками. Унаслідок безперервного своєрідного руху язика з ротової порожнини витікає піниста слина. Слизові виділення із носа стають гнійними, засихають з утворенням кірок навколо носа. У більшості тварин змінюється колір язика, який набуває червоно-синього відтінку. У деяких тварин спостерігається почервоніння та опухання основи шкіри копитець (вінчика), досить болючого під час натискання. Унаслідок цих уражень, а також дегенеративних змін скелетних м'язів утруднюється рух хворих тварин, вони не можуть уживати корм, що призводить до виснаження і загибелі.

Якщо вівці виживають, то через 3 - 4 тижні після нормалізації температури у них відбувається випадіння шерсті. Вірус блутангу здатний проникати через плаценту до плоду та викликати аборт.

На блутанг хворіють також кози, білохвості олені, буйволи, антилопи, лосі та інші жуйні. Перебіг захворювання в зазначених видів тварин здебільшого відбувається у прихованій формі. У період ензоотії у 5 % тварин, інфікованих вірусом блутангу, можливий прояв клінічних ознак хвороби.

Блутанг диференціюють від ящуру, чуми, везикулярного стоматиту, лихоманки долини Ріфт, фотосенсибілізації, запалення та травм губ і ротової порожнини.

10. Вірус блутангу не становить небезпеки для людини, тому спеціальні правила безпеки для обслуговувального персоналу, який працює з тваринами, не передбачені.

11. Блутанг включено до списку хвороб Всесвітньої організації охорони здоров'я тварин (МЕБ), що підлягають повідомленню в установленому законодавством порядку.

12. З метою запобігання занесенню вірусу блутангу на територію України забороняється ввезення з територій, які мають неблагополучний пункт, хворих тварин та їх репродуктивного матеріалу, а також продуктів тваринного походження, крім:

1) молока і молочних продуктів;

2) м'яса і м'ясних продуктів;

3) шкіри і хутра.

13. З метою запобігання занесенню збудника блутангу на територію України власники (утримувачі) тварин зобов'язані забезпечити:

1) проведення обов'язкової дезінсекції транспорту, який використовується для транспортування живих тварин та їх репродуктивного матеріалу, що ввозяться на територію України;

2) захист тварин від кровососних комах протягом усього маршруту перевезення;

3) проведення карантинування тварин, увезених на територію України, протягом 21 дня з обов'язковими лабораторними дослідженнями патологічного матеріалу відповідно до пунктів 42 - 46 цієї Інструкції.

14. У разі підтвердження випадку блутангу під час карантинування тварин власники (утримувачі) тварин зобов'язані негайно повідомити про це підозру керівника самостійного структурного підрозділу територіального органу відповідної адміністративної території на який покладено здійснення повноважень компетентного органу в сфері ветеринарної медицини (далі - керівник структурного підрозділу) з урахуванням вимог пункту 31 цієї Інструкції.

15. З метою профілактики виникнення та розповсюдження вірусу блутангу власники (утримувачі) тварин зобов'язані:

1) проводити профілактичну дезінсекцію об'єктів, де утримуються тварини, з використанням засобів, що дозволені для використання в Україні;

2) щороку перед першим виводом тварин на пасовище здійснювати оброблення тварин засобами захисту від укусів вектора блутангу, що дозволені для використання в Україні, з періодичністю відповідно до інструкцій з їх застосування;

3) здійснювати клінічний огляд тварин після закінчення випасу;

4) уживати заходів, спрямованих на знищення стаціонарних ареалів мешкання вектора блутангу.

16. Компетентний орган проводить моніторинг здоров'я тварин щодо блутангу з метою:

1) установлення випадку блутангу;

2) підтвердження відсутності окремих серотипів вірусу блутангу на окремій території;

3) визначення сезонно-благополучної зони (ентомологічне спостереження).

17. Географічну одиницю, що використовується для моніторингу та спостереження щодо блутангу, визначають шляхом нанесення на мапу території, що має епізоотичне значення щодо блутангу, квадратної сітки з приблизним розміром комірки 45 ґ 45 км (приблизно 2000 кв. км), за винятком випадків, коли специфічні умови навколишнього природного середовища передбачають установлення іншого розміру зазначеної сітки.

18. Моніторинг здоров'я тварин щодо блутангу проводиться відповідно до планів та/або протиепізоотичних заходів, затверджених у встановленому законодавством порядку.

19. Моніторинг здоров'я тварин щодо блутангу, що проводять з метою встановлення випадку блутангу, включає пасивне клінічне спостереження та активне лабораторне діагностування.

20. Пасивне клінічне спостереження складається з задокументованих заходів, що здійснюють з метою встановлення та вивчення випадків підозри щодо блутангу.

21. Активне лабораторне діагностування оформлюють у вигляді щорічної програми, що затверджується компетентним органом у встановленому законодавством порядку.

22. Активне лабораторне діагностування включає лабораторні дослідження, що проводяться за результатами оцінки ризиків з метою здійснення діагностики блутангу у тварин / індикаторних тварин.

23. Відбір патологічного (біологічного) матеріалу в межах активного лабораторного діагностування здійснюють з дотриманням таких вимог:

1) відбір проводять протягом усього року за попередньо встановленими інтервалами, але щонайменше один раз у період року, коли ймовірність виявлення зараження тварин найвища;

2) патологічний (біологічний) матеріал відбирають від тварин, які не піддавалися вакцинації проти блутангу, не потрапляли під дію вектора блутангу, є репрезентативними щодо видової належності тварин та знаходяться в межах території, що має епізоотичне значення щодо блутангу;

3) розмір вибірки розраховано у спосіб, що забезпечує встановлення очікуваної поширеності хвороби серед цільової популяції, а саме:

у разі наявності наукових даних про очікувану поширеність хвороби розмір вибірки розраховують з довірчим інтервалом 95 % для тварин сприйнятливих видів, які знаходяться в межах території, що має епізоотичне значення щодо блутангу;

у разі відсутності наукових даних про пргнозовану поширеність хвороби розмір вибірки розраховують з довірчим інтервалом 20 %.

24. Під час активного лабораторного діагностування після отримання результатів лабораторних досліджень, що свідчать про випадок блутангу, проводять серологічні/вірусологічні дослідження, спрямовані на виявлення серотипу вірусу блутангу, наявність якого є очікуваною на території, що має епізоотичне значення щодо блутангу.

25. Моніторинг здоров'я тварин щодо блутангу, що проводять з метою підтвердження відсутності окремих серотипів вірусу блутангу на окремій території, включає пасивне клінічне спостереження та активне лабораторне діагностування, що здійснюють з дотриманням вимог пунктів 21 - 24 цієї Інструкції.

26. Моніторинг здоров'я тварин щодо блутангу з метою підтвердження відсутності окремих серотипів вірусу блутангу на окремій території проводять з урахуванням того, що розмір вибірки в межах активного лабораторного діагностування повинен забезпечувати встановлення прогнозованої поширеності 5 % при довірчому інтервалі 95 %.

27. Моніторинг здоров'я тварин щодо блутангу, що проводять з метою визначення сезонно-благополучної зони, повинен відповідати таким вимогам:

1) складатися щонайменше з однієї щорічної програми з вилову вектора блутангу за допомогою постійних аспіраційних пасток, за результатами якої визначають динаміку популяцій відповідного вектора блутангу;

2) аспіраційні пастки обладнані ультрафіолетовим світлом та функціонують протягом усієї ночі з такою періодичністю:

одна ніч на тиждень протягом місяця, що передує очікуваному початку періоду, вільного від вектора блутангу, та перед очікуваним кінцем періоду, вільного від вектора блутангу;

одна ніч на місяць протягом періоду, вільного від вектора блутангу;

3) на кожній географічній одиниці, що має епізоотичне значення щодо блутангу, установлюють щонайменше одну аспіраційну пастку.

28. Комах, що потрапили до аспіраційних пасток, направляють в уповноважені лабораторії для підрахунку та ідентифікації видів векторів блутангу.

29. Частота застосування аспіраційних пасток може бути змінена за результатами щонайменше трьох років проведення моніторингу здоров'я тварин щодо блутангу, що здійснюють з метою визначення сезонно-благополучної зони.

Заходи в разі підозри

30. У разі виникнення підозри щодо блутангу спеціалісти ветеринарної медицини, які обслуговують господарство, власники (утримувачі) цих тварин та/або інші особи, які мають підстави підозрювати наявність блутангу, зобов'язані негайно повідомити про таку підозру керівника структурного підрозділу.

31. Повідомлення про підозру щодо блутангу надається в будь-якій формі, у тому числі з використанням електронної пошти.

32. У разі виникнення підозри щодо блутангу власники (утримувачі) тварин, стосовно яких існує підозра щодо блутангу, зобов'язані:

1) припинити переміщення тварин та/або їх репродуктивного матеріалу між господарствами;

2) ізолювати тварин від дії вектора блутангу в період його активності;

3) припинити забій тварин до встановлення діагнозу.

33. М'ясо та м'ясні продукти, що отримані від тварин, стосовно яких існує підозра щодо блутангу, можуть використовуватися після термічної оброблення за температури в товщі м'яса не менше ніж + 80° C протягом трьох годин.

34. Шкіра та хутро, що отримані від тварин, стосовно яких існує підозра щодо блутангу, підлягають дезінсекції засобами, що дозволені для використання в Україні.

35. Молоко та молочні продукти, що отримані від тварин, стосовно яких існує підозра щодо блутангу, можуть переміщуватися між господарствами без додаткової оброблення.

36. Керівник структурного підрозділу, який отримав повідомлення про підозру щодо блутангу, невідкладно повідомляє про підозру щодо наявності блутангу головного державного ветеринарного інспектора області (міста) та організує в господарстві такі заходи:

1) постійний державний ветеринарно-санітарний контроль;

2) облік тварин і складення переліку тварин із зазначенням для кожного виду тварин кількості загиблих, кількості інфікованих вірусом блутангу тварин, а також тварин, стосовно яких існує підозра щодо блутангу. Зазначений перелік тварин підлягає регулярному оновленню з урахуванням інформації щодо тварин, які народились або загинули протягом періоду існування підозри щодо блутангу;

3) складення переліку місць, що можуть сприяти виживанню та/або розмноженню вектора блутангу;

4) проведення епізоотичного розслідування з урахуванням вимог пункту 53 цієї Інструкції;

5) регулярний клінічний огляд тварин, а також розтин трупів (туш) загиблих тварин;

6) проведення лабораторних досліджень патологічного (біологічного) матеріалу від тварин, стосовно яких існує підозра щодо блутангу та/або трупів (туш) загиблих тварин для підтвердження випадків блутангу;

7) заборону на переміщення тварин та/або їх репродуктивного матеріалу з господарства або в господарство;

8) контроль за дотриманням вимог щодо вивозу м'яса та м'ясних продуктів, шкіри та хутра;

9) контроль за умовами утримання (ізоляції) тварин у період активності вектора блутангу;

10) постійне оброблення інсектицидами тварин, приміщень, прилеглих територій, зокрема місць мешкання та розмноження вектора блутангу. При цьому інтенсивність оброблення залежить від тривалості дії інсектициду та кліматичних умов;

11) знищення трупів (туш) загиблих тварин шляхом спалювання або в інший спосіб, що гарантує недопущення поширення блутангу через туші або інші продукти забитих (померлих) тварин.