Відповідно до Заходів з розвитку Урядової інформаційно-аналітичної системи з питань надзвичайних ситуацій на 2003 - 2005 роки щодо створення інформаційної підсистеми моніторингу стану потенційно небезпечних об'єктів, затверджених розпорядженням Кабінету Міністрів України від 29 серпня 2002 року N 502-р, НАКАЗУЮ:

1. Затвердити Положення про моніторинг потенційно небезпечних об'єктів, що додається.

2. Науково-дослідному, проектно-конструкторському та технологічному інституту мікрографії Державного департаменту страхового фонду документації та Департаменту науково-технічної політики та міжнародного співробітництва забезпечити подання цього наказу на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України.

3. Начальнику управління документального забезпечення та з питань звернень громадян Департаменту стратегічного планування та моніторингу Дяченко Г.П. у 10-денний термін після реєстрації цього наказу забезпечити його тиражування та надсилання міністерствам, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, обласним, Київській та Севастопольській міським державним адміністраціям.

4. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника Міністра Бута В.П.

1. Це Положення визначає загальні засади моніторингу потенційно небезпечних об'єктів (далі - ПНО) та порядок його здійснення у межах завдань єдиної державної системи запобігання і реагування на надзвичайні ситуації техногенного та природного характеру (далі - єдина державна система).

2. Мета моніторингу ПНО - отримання даних про поточний стан ПНО та актуалізація інформації, що міститься у базі даних Державного реєстру потенційно небезпечних об'єктів (далі - Реєстр) для запобігання надзвичайним ситуаціям (далі - НС) та мінімізації їх наслідків.

3. Моніторинг ПНО передбачає спостереження за якісними і кількісними параметрами стану ПНО, збирання, оброблення, передавання та збереження інформації про стан ПНО.

4. У цьому Положенні використано терміни, що вживаються у такому значенні:

потенційно небезпечний об'єкт - об'єкт, що створює реальну загрозу виникнення НС; об'єкт, на якому використовуються, виготовляються, переробляються, зберігаються або транспортуються небезпечні радіоактивні, пожежовибухові, хімічні речовини та біологічні препарати, об'єкти з видобування корисних копалин; гідротехнічні споруди тощо;

Державний реєстр потенційно небезпечних об'єктів - автоматизована інформаційно-довідкова система обліку та обробки інформації щодо ПНО;

суб'єкт моніторингу потенційно небезпечних об'єктів - юридична або фізична особа, яка здійснює визначені цим Положенням функції щодо моніторингу ПНО;

відповідальні особи ПНО - юридичні та фізичні особи, які є власниками ПНО, або за якими ці об'єкти закріплені на правах повного господарського відання, або оперативного управління чи перебувають у їх володінні та користуванні.

5. До об'єктів моніторингу належать ПНО, зареєстровані у Реєстрі.

6. Дія цього Положення розповсюджується на суб'єктів моніторингу ПНО, до яких належать:

Міністерство України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи (далі - МНС України);

центральні та місцеві органи виконавчої влади, установи і організації, яким підпорядковані ПНО;

Державний департамент страхового фонду документації (далі - Департамент СФД) та підпорядковані йому установи;

уповноважені органи з питань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій (далі - уповноважені органи з питань НС та ЦЗН);

відповідальні особи ПНО.

7. Здійснення моніторингу ПНО забезпечує інформаційна підсистема моніторингу стану потенційно небезпечних об'єктів (далі - підсистема моніторингу ПНО), яка є складовою частиною Реєстру.

8. Підсистема моніторингу ПНО грунтується на принципах:

максимального використання існуючих організаційних структур суб'єктів моніторингу ПНО та єдиної державної системи;

узгодженості нормативно-правового та організаційного забезпечення діяльності суб'єктів моніторингу;

сумісності технічного, інформаційного і програмного забезпечення суб'єктів моніторингу, що використовуються ними для виконання завдань моніторингу ПНО.

9. Моніторинг ПНО спрямовується на підвищення рівня знань про потенційну небезпеку об'єктів моніторингу та поліпшення інформаційного обслуговування користувачів Реєстру.

10. Стан ПНО визначається якісними та кількісними параметрами, що характеризують техногенні та природні чинники потенційної небезпеки.

До техногенних чинників потенційної небезпеки належать:

небезпечні продукти та речовини (хімічні, вибухові, займисті, радіаційні, біологічні тощо);

підвищені тиск та температура, які різко відрізняються від тиску та температури оточуючого середовища;

речовини з токсичними продуктами згоряння;

незадовільний стан обладнання, будов і споруд тощо.

До природних чинників потенційної небезпеки належать небезпечні природні явища (зсуви, обвали, просідання ґрунту, підтоплення тощо).

11. Для здійснення моніторингу ПНО розроблюється регламент моніторингу ПНО (далі - Регламент), який містить переліки якісних і кількісних параметрів, що визначають стан ПНО і підлягають систематичному спостереженню. Регламент установлює терміни подання інформації про стан ПНО та інші умови проведення моніторингу. Контроль за додержанням Регламенту здійснюють уповноважені органи з питань НС та ЦЗН та Департамент СФД.

12. Нормативно-правові посилання:

Положення про єдину державну систему запобігання і реагування на надзвичайні ситуації техногенного та природного характеру, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 3 серпня 1998 року N 1198;