1. Правова система ipLex360
  2. Законодавство
  3. Наказ


МІНІСТЕРСТВО ТРАНСПОРТУ ТА ЗВ'ЯЗКУ УКРАЇНИ
Н А К А З
17.11.2009 N 1175
Зареєстровано в Міністерстві
юстиції України
27 листопада 2009 р.
за N 1146/17162
Про затвердження Методики розрахунку тарифів на послуги пасажирського автомобільного транспорту
( Щодо зупинення дії пункту 1.7 розділу 1 Методики з 23.12.2012 див. Повідомлення Державної служби України з питань регуляторної політики та розвитку підприємництва від 03.01.2013 ) ( Із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства інфраструктури N 4 від 08.01.2013 )
Відповідно до статті 10 Закону України "Про автомобільний транспорт" та з метою реалізації єдиної тарифної політики у сфері пасажирських автомобільних перевезень
НАКАЗУЮ:
1. Затвердити Методику розрахунку тарифів на послуги пасажирського автомобільного транспорту, що додається.
2. Державній адміністрації автомобільного транспорту (Логутов К.В.) забезпечити у встановленому порядку подання цього наказу на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України.
3. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.
4. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника Міністра - голову Державної адміністрації автомобільного транспорту Кравчука П.К.
Перший заступник Міністра
ПОГОДЖЕНО:
Виконуючий обов'язки Голови
Антимонопольного комітету України
Міністр економіки України
Голова Державного комітету
України з питань регуляторної
політики та підприємництва
В.Шевченко


О.І.Мельниченко
Б.М.Данилишин


О.Кужель
ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ Міністерства
транспорту
та зв'язку України
17.11.2009 N 1175
Зареєстровано в Міністерстві
юстиції України
27 листопада 2009 р.
за N 1146/17162
МЕТОДИКА
розрахунку тарифів на послуги пасажирського автомобільного транспорту
I. Загальні положення
1.1. Ця Методика визначає механізм формування тарифів на послуги з перевезення пасажирів на автобусних маршрутах загального користування, автобусних маршрутах спеціальних перевезень та автобусних маршрутах нерегулярних перевезень, а також тарифів на послуги з перевезення пасажирів у таксі та легковими автомобілями на замовлення і застосовується органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування та автомобільними перевізниками незалежно від їх відомчої підпорядкованості, форми власності та організаційно-правової форми господарювання (далі - Перевізники).
1.2. Методика є обов'язковою для застосування під час встановлення регульованого тарифу органами виконавчої влади та місцевого самоврядування на послуги пасажирського автомобільного транспорту (далі - Послуги) і носить рекомендаційний характер під час формування вільних тарифів на ці послуги.
1.3. Терміни, наведені в цій Методиці, вживаються у такому значенні:
автобусний маршрут загального користування - автобусний маршрут, на якому здійснюють регулярні пасажирські перевезення;
автобусний маршрут спеціальних перевезень - автобусний маршрут, на якому здійснюють регулярні спеціальні пасажирські перевезення;
автобусний маршрут нерегулярних перевезень - автобусний маршрут, на якому здійснюють нерегулярні пасажирські перевезення;
операційна діяльність - основна діяльність суб'єкта господарювання, який надає Послуги, а також інша діяльність, яка не є інвестиційною та фінансовою діяльністю;
планова собівартість Послуг - планові економічно обґрунтовані витрати з операційної діяльності Перевізника та фінансові витрати;
тариф вільний - тариф на Послуги, який встановлюється Перевізником самостійно за згодою сторін, за винятком тих Послуг, на які встановлено регульовані тарифи;
тариф на автобусних маршрутах загального користування - вартість разового проїзду одного пасажира у міському сполученні чи вартість перевезення пасажира на один кілометр у приміському, міжміському, міжнародному сполученні;
тариф на автобусних маршрутах нерегулярних перевезень - вартість замовленої Послуги;
тариф на автобусних маршрутах спеціальних перевезень - вартість перевезення одного пасажира на один кілометр;
тариф на Послуги легковими автомобілями на замовлення - вартість замовленої Послуги;
тариф на Послуги таксі - вартість перевезення замовника на один кілометр та однієї години очікування таксі на вимогу замовника;
тариф регульований - тариф на Послуги, який відповідно до законодавства встановлюється (затверджується або погоджується) органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування;
транспортна робота - кількість виконаних пасажиро-кілометрів за певний період.
У цій Методиці інші терміни вживаються у значенні, наведеному у Законі України "Про автомобільний транспорт".
1.4. Тарифи на Послуги визначаються без урахування автостанційного збору за обов'язкові послуги, що надаються автостанціями пасажирам, плати за попередній продаж квитків, страхового платежу за страхування пасажира від нещасних випадків на транспорті та податку на додану вартість, що нараховуються згідно із законодавством.
1.5. До розрахунку тарифу включається плановий прибуток.
1.6. Перегляд рівня тарифів повинен здійснюватись у зв'язку зі зміною умов виробничої діяльності та реалізації Послуг, що не залежать від господарської діяльності Перевізника, в тому числі в разі зміни вартості палива більш ніж на 10%.
( Пункт 1.7 розділу І виключено на підставі Наказу Міністерства інфраструктури N 4 від 08.01.2013 )
II. Формування тарифів на автобусних маршрутах загального користування та автобусних маршрутах спеціальних перевезень
2.1. Розрахунок тарифів здійснюється відповідно до запланованих на рік (на підставі фактичних) обсягів транспортної роботи, характерних для даного виду перевезень Перевізника в регіоні, та кількості перевезених пасажирів з використанням економічно обґрунтованих планових витрат, визначених з урахуванням вимог законодавства, на підставі галузевих норм, ставок податків і зборів (обов'язкових платежів), прогнозного індексу цін виробників промислової продукції у плановому періоді. До розрахунку тарифу включається плановий прибуток, необхідний для розвитку Перевізника і сплати ним податкових зобов'язань.
2.2. Планування та розрахунок витрат Перевізника здійснюються на основі нормативного методу із урахуванням галузевих норм використання матеріальних та паливно-енергетичних ресурсів, ставок податків і зборів (обов'язкових платежів), прогнозного індексу цін виробників промислової продукції на запланований рік.
Витрати, об'єктивне нормування яких неможливе, плануються з урахуванням економічно обґрунтованих фактичних витрат Перевізника за попередній рік, прогнозного індексу цін виробників промислової продукції на запланований рік та на підставі планових кошторисів.
При плануванні витрат ураховується прогнозований, на основі фактичного за попередній рік, загальний річний пробіг автомобільних транспортних засобів Перевізника (з урахуванням нульового пробігу).
Метод нарахування амортизації основних засобів, інших необоротних матеріальних і нематеріальних активів Перевізник обирає самостійно відповідно до законодавства з урахуванням очікуваного способу отримання економічних вигід від його використання.
2.3. Під час розрахунку тарифу загальний обсяг транспортної роботи та загальна кількість перевезених пасажирів, у тому числі з урахуванням пільгових категорій пасажирів, які відповідно до законодавства користуються такими правами, обґрунтовуються Перевізником на підставі фактичних показників роботи або встановлюються за результатами обстеження пасажиропотоків.
2.4. Планування витрат Перевізників, що входять до планової собівартості, здійснюється з урахуванням витрат з операційної діяльності та фінансових витрат, пов'язаних з перевезеннями пасажирів та багажу.
До планових витрат операційної діяльності включаються:
а) виробнича собівартість Послуг;
б) адміністративні витрати;
в) витрати на збут Послуг;
г) інші витрати операційної діяльності.
2.5. До планової виробничої собівартості Послуг відповідно до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 "Витрати", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.99 N 318, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19.01.2000 за N 27/4248 (із змінами), включаються:
а) прямі матеріальні витрати;
б) прямі витрати на оплату праці;
в) інші прямі витрати;
г) загальновиробничі витрати.
2.6. До складу прямих матеріальних витрат включаються витрати, пов'язані з використанням:
а) палива, мастильних матеріалів, шин, акумуляторних батарей (включаючи транспортно-заготівельні витрати), інших матеріалів та складників, що використовуються безпосередньо для забезпечення виконання перевезень пасажирів і здійснення технологічних операцій в процесі підготовки автомобільних транспортних засобів до експлуатації та є необхідними компонентами процесу надання послуг;
б) допоміжних матеріалів.
Формули розрахунку витрат на паливо, мастильні матеріали, шини та акумуляторні батареї, що включаються до прямих матеріальних витрат планової виробничої собівартості Послуг, наведені у розділах I, II, IV і V додатка.
2.7. До складу прямих витрат на оплату праці включаються:
а) витрати з основної заробітної плати працівникам, діяльність яких безпосередньо пов'язана з процесом перевезення пасажирів (водії, кондуктори).
Зазначені витрати визначаються виходячи з нормативної чисельності цих працівників та відпрацьованого ними часу, установлених обґрунтованих тарифних ставок (окладів), відрядних розцінок та посадових окладів;
б) витрати з додаткової заробітної плати працівників (водії, кондуктори), встановлені відповідно до законодавства;
в) заохочувальні та компенсаційні виплати цим працівникам згідно із законодавством.
Рівень прямих витрат на оплату праці визначається відповідно до законодавства, а також генеральної та галузевої угод, колективного договору.
2.8. До складу інших прямих витрат включаються:
а) витрати на обов'язкові послуги, що надаються автостанціями Перевізнику за окремими договорами;
б) витрати на отримання ліцензій, дозволів, проведення державних технічних оглядів тощо, що необхідні для забезпечення виконання перевізної діяльності;
в) нарахування на витрати з оплати праці працівників (водії, кондуктори), а саме: на державне (обов'язкове) соціальне страхування, включаючи збір на обов'язкове соціальне страхування на випадок безробіття, на державне (обов'язкове) пенсійне страхування (до Пенсійного фонду України), інші обов'язкові збори і платежі, визначені законодавством;
г) витрати на амортизацію основних засобів та нематеріальних активів виробничого призначення;
ґ) витрати на всі види ремонту, технічний огляд і технічне обслуговування автомобільних транспортних засобів, які безпосередньо беруть участь у перевезеннях, для забезпечення їх технічного стану відповідно до вимог безпеки руху та інших експлуатаційних вимог, а також витрати на оплату праці (та відповідні нарахування на неї) працівників, які виконують ремонт і технічне обслуговування автомобільних транспортних засобів;
д) вартість запасних частин, агрегатів, приладів, обладнання, пального і матеріалів, які витрачаються для виконання ремонту власними силами;
е) вартість ремонтних робіт і послуг, виконаних сторонніми підприємствами та організаціями;
є) вартість інструментів, наявних на автомобільних транспортних засобах, необхідних на випадок усунення технічних несправностей, що виникли під час роботи на маршруті;
ж) витрати на медичний огляд водіїв Перевізника.
Сума амортизаційних відрахувань для розрахунку тарифу визначається з урахуванням руху основних засобів, інших необоротних матеріальних і нематеріальних активів виробничого призначення у плановому періоді.
Розрахунок витрат на технічне обслуговування і ремонт автомобільних транспортних засобів, що включаються до інших прямих витрат планової виробничої собівартості Послуг, здійснюється за формулою, наведеною у розділі III додатка, або на підставі обґрунтованих фактичних витрат Перевізника на технічне обслуговування і ремонт автомобільних транспортних засобів за попередній рік, прогнозу індексів цін на промислову продукцію (послуги) на запланований рік та на підставі планових кошторисів.
2.9. Загальновиробничі витрати включають витрати, пов'язані з управлінням та обслуговуванням виробничого процесу і не передбачені в попередніх пунктах, а саме:
а) витрати на управління виробництвом дільниць, що визначаються виходячи з чисельності працівників за штатним розписом, тарифно-кваліфікаційного складу апарату управління та встановлених на підприємствах тарифних ставок (окладів) (основна і додаткова заробітна плата, гарантійні та компенсаційні виплати, внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, оплата службових відряджень, витрати на підготовку та перепідготовку кадрів);
б) витрати на утримання, експлуатацію, ремонт, операційну оренду основних засобів, інших необоротних активів загальновиробничого призначення та обов'язкове страхування відповідно до законодавства;
в) розрахована відповідно до законодавства амортизація основних засобів та нематеріальних активів загальновиробничого призначення;
г) витрати на виготовлення квитків на проїзд та квитково-облікової документації;
ґ) витрати на закупівлю матеріалів і комплектувальних виробів для забезпечення роботи обладнання виробничих дільниць;
д) оплата послуг сторонніх підприємств та організацій, пов'язаних із забезпеченням виробничого процесу;
е) витрати на утримання і поточний ремонт виробничих будівель, споруд та приміщень (опалення, освітлення, водопостачання, водовідведення);
є) витрати на обслуговування виробничого процесу (оплата праці згідно із законодавством, зокрема за невідпрацьований, але оплачений час на виробництві, нарахування на заробітну плату, внески на обов'язкове страхування працівників відповідно до законодавства, витрати на відрядження, забезпечення пожежної безпеки та утримання охорони, інші витрати);
ж) витрати на охорону праці, виробничу санітарію та утилізацію відпрацьованих мастильних та інших матеріалів на рівні не вище установлених нормативів.
2.10. Витрати, пов'язані з операційною діяльністю, що не включаються до виробничої собівартості реалізованих Послуг, поділяються на адміністративні витрати, витрати на збут та інші витрати.
2.11. До складу адміністративних витрат належать:
а) витрати на утримання апарату управління та інших працівників, зайнятих обслуговуванням адміністративної інфраструктури.
Ці витрати визначаються виходячи з нормативної чисельності та встановлених на підприємствах тарифних ставок (окладів) та включають основну і додаткову заробітні плати, гарантійні та компенсаційні виплати, внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, оплату службових відряджень, витрати на підготовку і перепідготовку працівників;
б) витрати на утримання і поточний ремонт основних засобів, інших матеріальних необоротних активів адміністративного призначення (основна оренда, ремонт, опалення, освітлення, водопостачання, водовідведення, охорона);
в) витрати на зв'язок (поштові, телеграфні, телефонні, факс тощо);
г) витрати на амортизацію основних засобів, необоротних матеріальних і нематеріальних активів адміністративного призначення, нараховані відповідно до законодавства;
ґ) судові витрати (витрати на врегулювання спорів у судових органах), пов'язані з операційною діяльністю (перевезення пасажирів та багажу);
д) податки, збори та інші передбачені законодавством обов'язкові платежі (крім податків, зборів та обов'язкових платежів, що включаються до виробничої собівартості Послуг);
е) плата за розрахунково-касове обслуговування та інші послуги банків;
є) витрати на придбання малоцінних та швидкозношуваних предметів, канцелярських товарів, на передплату професійних періодичних видань, а також витрати на оплату послуг загальногосподарського призначення.
2.12. До складу витрат на збут включаються:
а) витрати з операційної діяльності, безпосередньо пов'язаної зі збутом Послуг, зокрема:
утримання місць продажу квитків на проїзд;
оплата праці працівників, діяльність яких пов'язана зі збутом Послуг, та сплата внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування;
оплата інформаційних послуг для пасажирів;
утримання основних засобів;
інші необоротні матеріальні активи (оренда, страхування, ремонт, оплата комунальних послуг, охорона);
б) витрати на амортизацію основних засобів та інших необоротних матеріальних і нематеріальних активів, пов'язаних зі збутом Послуг.
2.13. Витрати на збут Послуг визначаються за результатами аналізу фактичного рівня витрат за попередні роки з урахуванням змін, що передбачаються у плановому періоді.
2.14. Планування інших витрат з операційної діяльності здійснюється на основі їх економічного обґрунтування.
2.15. До складу інших витрат з операційної діяльності можуть включатися витрати на:
а) формений одяг водіїв та кондукторів (за наявності);
б) виплату та доставку пільгових пенсій згідно із законодавством.
2.16. До складу інших витрат не можуть бути включені:
а) суми безнадійної дебіторської заборгованості та відрахувань до резерву сумнівних боргів;
б) суми неустойки (штраф, пеня);
в) суми нестачі та втрати від псування цінностей;
г) витрати, пов'язані з купівлею (продажем) іноземної валюти, та втрати від операційної курсової різниці;
ґ) суми спонсорської та благодійної допомоги;
д) витрати на добровільне страхування майна та працівників;
е) витрати від списання не повністю амортизованих основних засобів;
є) оплата консалтингових та аудиторських послуг;
ж) собівартість реалізованих виробничих запасів;
з) витрати з утримання об'єктів соціальної інфраструктури;
и) суми, що відраховуються профспілковим організаціям для проведення культурно-масової та фізкультурної роботи.
2.17. До фінансових витрат належать витрати зі сплати відсотків за користування кредитами на забезпечення операційної діяльності та витрати, пов'язані із залученням позикового капіталу для здійснення операційної діяльності.
2.18. Розмір фінансових витрат визначається відповідно до кредитних та інших договорів і законодавства.
2.19. Розрахунок тарифів на Послуги, що надаються на міських автобусних маршрутах, здійснюється відповідно до розрахованої за цією Методикою планової собівартості Послуг із застосуванням необхідного для функціонування та розвитку Перевізника розміру прибутку.
2.20. Тарифи на послуги з перевезення пасажирів на міських автобусних маршрутах загального користування, які здійснюються у звичайному режимі руху, розраховуються за формулою
(S + П ) - Д
п п і
Т = ---------------, грн/пас.,
м Q
п
де: Т - тарифи на послуги з перевезення пасажирів на міських

................
Перейти до повного тексту