Відповідно до Закону України "Про охорону праці"

1. Затвердити Правила охорони праці на міському електричному транспорті (далі - Правила), що додаються.

2. Уважати такими, що не застосовуються на території України, "Правила техники безопасности на городском электротранспорте", I та II розділи яких затверджені заступником Міністра житлово-комунального господарства РРФСР від 20.02.76 та 08.05.74, а розділи III та IV затверджені наказом Міністра житлово-комунального господарства РРФСР від 24.02.77 N 82 та введені в дію наказом Міністерства житлово-комунального господарства УРСР від 16.08.78 N 323, з набранням чинності цих Правил.

3. Директору Департаменту правового забезпечення та взаємодії з Верховною Радою України і координації роботи з Кабінетом Міністрів України Чижмарю Ю.В. у встановленому порядку забезпечити подання цього наказу на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України.

4. Голові Державного департаменту промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду Саварину М.В. ужити заходів щодо внесення наказу до Державного реєстру нормативно-правових актів з питань охорони праці.

5. Головному редактору журналу "Охорона праці" Яковенку М.Г. опублікувати наказ у черговому номері журналу.

6. Контроль за виконанням цього наказу покласти на голову Держпромгірнагляду Саварина М.В.

1.1 Ці Правила поширюються на підприємства, установи, організації (далі - підприємства), які виконують роботи, пов'язані з експлуатацією, обслуговуванням та ремонтом рухомого складу, колій та колійного господарства, контактної мережі, проектуванням та реконструкцією об'єктів, споруд, обладнання міського електричного транспорту.

1.2 Правила встановлюють вимоги охорони праці під час експлуатації, обслуговування та ремонту рухомого складу, колій та колійного господарства, контактної мережі, проектування та реконструкції об'єктів, споруд, обладнання міського електричного транспорту.

1.3 На кожному підприємстві повинні бути розроблені відповідно до Положення про розробку інструкцій з охорони праці, затвердженого наказом Держнаглядохоронпраці України від 29.01.98 N 9, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 07.04.98 за N 226/2666 (ДНАОП 0.00-4.15-98), та нормативно-правових актів з пожежної безпеки (далі - НАПБ), інструкції з охорони праці та пожежної безпеки, що діють на підприємстві, з урахуванням вимог цих Правил.

1.4 Навчання та перевірка знань з питань охорони праці працівників проводяться відповідно до Типового положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці, затвердженого наказом Держнаглядохоронпраці України від 26.01.2005 N 15, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15.02.2005 за N 231/10511 (НПАОП 0.00-4.12-05), а з питань пожежної безпеки - згідно з Переліком посад, при призначенні на які особи зобов'язані проходити навчання і перевірку знань з питань пожежної безпеки, та порядком їх організації, затвердженим наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи від 29.09.2003 N 368 (НАПБ Б.06.001-2003), зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 11.12.2003 за N 1147/8468, та Типовим положенням про інструктажі, спеціальне навчання та перевірку знань з питань пожежної безпеки на підприємствах, в установах та організаціях України, затвердженим наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи від 29.09.2003 N 368, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 11.12.2003 за N 1148/8469 (НАПБ Б.02.005-2003).

1.5 Попередній (під час прийняття на роботу) і періодичний (протягом трудової діяльності) медичні огляди працівників проводяться у встановлені терміни відповідно до Положення про медичний огляд працівників певних категорій, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров'я України від 31.03.94 N 45, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 21.06.94 за N 136/345 (ДНАОП 0.03-4.02-94).

1.6 Працівники забезпечуються безкоштовно спеціальним одягом, спеціальним взуттям та іншими засобами індивідуального захисту відповідно до вимог галузевих норм та в порядку згідно з Положенням про порядок забезпечення працівників спеціальним одягом, спеціальним взуттям та іншими засобами індивідуального захисту, затвердженим наказом Держнаглядохоронпраці України від 29.10.96 N 170, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 18.11.96 за N 667/1692 (ДНАОП 0.00-4.26-96).

2.1 У цих Правилах застосовуються терміни, що означають поняття, визначені відповідно до Закону України "Про охорону праці" та ДСТУ 2293-99 Охорона праці. Терміни та визначення основних понять, а також наведені нижче.

4.1 Вимоги до територій трамвайних і тролейбусних депо

4.1.1 Територія трамвайних та тролейбусних депо (далі - депо) повинна бути достатньою для розміщення колій, проїздів, виробничих та побутових споруд, огородженою і впорядкованою та відповідати вимогам державних будівельних норм Містобудування. Планування і забудова міських та сільських поселень (ДБН 360-92**) та будівельних норм і правил "Трамвайные и троллейбусные линии" (СНиП 2.05.09-90).

4.1.2 Територія депо повинна триматися в чистоті і порядку, а в темний час доби повинна бути освітленою з урахуванням вимог будівельних норм і правил "Естественное и искусственное освещение" (СНиП II-4-79).

Залежно від інтенсивності руху освітленість повинна бути в межах від 0,5 до 2 лк.

4.1.3 Територія депо повинна мати спланований рівний профіль за головним напрямом переміщення рухомого складу й ухили у поздовжньому напрямку осі трамвайних колій не більше 2,5%.; для тролейбусів - у поздовжньому напрямку осі не більше 5%., а в поперечному - від 5%. до 15%.

4.1.4 У разі розміщення трамвайних вагонів та тролейбусів на території депо необхідно передбачати пожежні проїзди шириною не менш ніж 3,5 м згідно з вимогами Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій від 19.10.2004 N 126, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 04.11.2004 за N 1410/10009 (НАПБ А.01.001-2004).

Відстань між двома пожежними проїздами повинна бути: для трамвайних вагонів у поперечному напрямку через 25 м, у поздовжньому напрямку - через 125 м для трамвайних вагонів і через 100 м - для тролейбусів.

4.1.5 У трамвайних депо необхідно дотримуватися всіх габаритів, які стосуються улаштування трамвайних колій, передбачених Правилами експлуатації трамвая та тролейбуса, затвердженими наказом Держжитлокомунгоспу України від 10.12.96 N 103, зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 06.03.97 за N 66/1870 (далі - ПЕТТ), та СНиП 2.05.09-90.

До переобладнання і реконструкції дозволяється експлуатація діючих депо, побудованих за проектною документацією попередніх років.

4.1.6 Територія депо повинна бути обладнана водовідводами і водостоками.

Люки водостоків та інших підземних споруд повинні бути закритими.

Виступи покрівлі люків не повинні перевищувати 0,03 м над рівнем головки незношеної рейки або дорожнього покриття.

4.1.7 На території депо повинні бути обладнані місця для зберігання деталей та агрегатів.

4.1.8 На території депо повинні бути проїзди для руху транспортних засобів та пішохідні доріжки з твердим покриттям.

Літом їх необхідно очищати від бруду, а зимою - від снігу та льоду.

Головка рейок трамвайних колій у місцях руху пішоходів та транспортних засобів повинна бути врівні з дорожнім покриттям.

4.1.9 Під час виконання на території депо земляних робіт місце їх проведення необхідно огороджувати огорожею висотою не менше ніж 1,1 м відповідно до вимог будівельних норм і правил "Техника безопасности в строительстве" (СНиП III-4-80) та згідно з державним стандартом "Ограждения инвентарные строительных площадок и участков производства строительно-монтажных работ" (ГОСТ 23407-78).

Якщо виконання земляних робіт пов'язане з риттям траншей або котлованів, слід передбачати влаштування перехідних містків з поручнями.

4.1.10 Для стоянки особистого транспорту слід передбачати місце на окремих майданчиках поза межами території депо.

Не дозволяється рух особистого транспорту по території депо.

4.2 Вимоги до виробничих та допоміжних будівель і споруд міського електричного транспорту

4.2.1 Виробничі та допоміжні будівлі і споруди повинні відповідати чинним будівельним, санітарним та протипожежним нормам і правилам, цим Правилам і забезпечувати безпечне виконання усіх технологічних операцій.

Виробничі та допоміжні будівлі і споруди обладнуються автоматичними установками пожежогасіння та пожежної сигналізації відповідно до вимог ДБН В.2.5-56:2010 "Інженерне обладнання будинків і споруд. Системи протипожежного захисту", затверджених наказом Мінрегіонбуду України від 22 грудня 2010 року N 537 (далі - ДБН В.2.5-56:2010).

4.2.2 Виробничі будівлі і споруди повинні бути обладнані водопроводом, каналізацією, опаленням, вентиляцією, природним та штучним освітленням з урахуванням вимог будівельних норм і правил "Внутренний водопровод и канализация" (СНиП 2.04.01-85), "Отопление, вентиляция, кондиционирование" (СНиП 2.04.05-91), "Административные и бытовые здания" (СНиП 2.09.04-87) та згідно з державним стандартом "ССБТ. Системы вентиляционные. Общие требования. Изменения: 1988" (ГОСТ 12.4.021-75).

Виробничі будівлі та споруди повинні своєчасно ремонтуватися та обстежуватися відповідно до вимог Правил обстеження, оцінки технічного стану та паспортизації виробничих будівель і споруд.

Параметри мікроклімату на робочих місцях у виробничих приміщеннях повинні відповідати вимогам Санітарних норм мікроклімату виробничих приміщень ( ДСН 3.3.6.042-99) .

4.2.3 Неопалювані виробничі та складські будівлі повинні облаштовуватися зовнішніми водостоками, приміщеннями для обігрівання працівників, які працюють на постійних робочих місцях у таких приміщеннях. У разі потреби необхідно влаштовувати пересувні пункти обігріву.

4.2.4 Шум, вібрація та ультразвук на території депо, у виробничих приміщеннях і спорудах не повинні перевищувати допустимі рівні, передбачені вимогами державних стандартів "ССБТ. Шум. Общие требования безопасности. Взамен ГОСТ 12.1.003-76. Изменения: 1989" (ГОСТ 12.1.003-83), "ССБТ. Вибрационная безопасность. Общие требования. Взамен ГОСТ 12.1.012-78, ГОСТ 12.1.034-81, ГОСТ 12.1.042-84, ГОСТ 12.1.043-84. Изменения: 1988" (ГОСТ 12.1.012-90), "ССБТ. Ультразвук. Общие требования безопасности. Взамен ГОСТ 12.1.001-83" (ГОСТ 12.1.001-89), Санітарних норм виробничого шуму, ультразвуку та інфразвуку ( ДСН 3.3.6.037-99) , Державних санітарних норм виробничої загальної та локальної вібрації ( ДСН 3.3.6.039-99) .

Для зниження рівня виробничого шуму необхідно застосовувати звукопоглинальне та звукоізолювальне покриття, захисні кожухи тощо на агрегатах. В окремих випадках для зниження рівня шуму слід передбачати спеціальні приміщення (кабіни) та забезпечувати обслуговувальний персонал засобами захисту органів слуху відповідно до вимог державного стандарту "ССБТ. Средства индивидуальной защиты органов слуха. Общие технические требования и методы испытаний (СТ СЭВ 5803-86). Взамен ГОСТ 12.4.051-78" (ГОСТ 12.4.051-78).

4.2.5 Котельні, компресорні, електротехнічні та силові установки необхідно влаштовувати з урахуванням вимог будівельних норм і правил "Котельные установки" (СНиП II-35-76), Правил будови і безпечної експлуатації парових котлів з тиском пари не більше 0,07 МПа (0,7 кгс/ см.кв.)водогрійних котлів і водопідігрівачів з температурою нагріву води не вище 115 град.С, затверджених наказом Держнаглядохоронпраці України від 23.07.96 N 125, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 05.11.96 за N 655/1680 (із змінами) (ДНАОП 0.00-1.26-96), Правил будови і безпечної експлуатації парових і водогрійних котлів, затверджених наказом Держнаглядохоронпраці України від 26.05.94 N 51 (із змінами) (ДНАОП 0.00-1.08-94), "Правил строительства и безопасной эксплуатации стационарных компрессорных установок, воздухопроводов и газопроводов", затверджених Держгіртехнаглядом СРСР 07.12.71 (ДНАОП 0.00-1.13-71), "Правил устройства электроустановок", затверджених Міністерством енергетики СРСР 04.07.84 (далі - ПУЕ), державного стандарту "ССБТ. Оборудование компрессорное. Общие требования безопасности. Взамен ГОСТ 12.2.016-76. Изменения: 1987" ( ГОСТ 12.2.016-81), Правил будови і безпечної експлуатації посудин, що працюють під тиском, затверджених наказом Держнаглядохоронпраці України від 18.10.94 N 104 (із змінами) (ДНАОП 0.00-1.07-94).

4.2.6 Утримання, розміщення та експлуатація вантажного та транспортного устаткування повинні відповідати вимогам Правил будови і безпечної експлуатації вантажопідіймальних кранів, затверджених наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 20.08.2002 N 409 (ДНАОП 0.00-1.03-02), Правил будови і безпечної експлуатації підйомників, затверджених наказом Держнаглядохоронпраці України від 08.12.2003 N 232, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 30.12.2003 за N 1262/8583 (НПАОП 0.00-1-36-03), Правил будови і безпечної експлуатації ліфтів, затверджених наказом Держнаглядохоронпраці України від 03.11.99 N 208 (із змінами) (ДНАОП 0.00-1.02-99), "Правил строительства, содержания и осмотра наклоненных рельсо-канатных подъемников (фуникулеров)", затверджених Держгіртехнаглядом СРСР 07.12.54 (ДНАОП 0.00-1.05-54).

4.2.7 Для всіх будівель та виробничих приміщень виробничого, складського призначення і лабораторій повинна бути визначена категорія щодо вибухопожежної та пожежної небезпеки відповідно до "Определения категорий помещений и зданий по взрывопожарной и пожарной опасности. ОНТП 24-86", затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ СРСР 27.02.86 (заміна N 1 від 11.05.87) (НАПБ Б.07.005-86), а також клас зони - Правил будови електроустановок. Електрообладнання спеціальних установок, затверджених наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 21.06.2001 N 272 (ДНАОП 0.00-1.32-01).

4.2.8 Приміщення, де здійснюється відведення і випуск небезпечних для персоналу стоків з можливим утворенням газу, повинні відповідати вимогам Правил безпеки систем газопостачання України, затверджених наказом Держнаглядохоронпраці України від 01.10.98 N 254, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 15.05.98 за N 318/2758 (ДНАОП 0.00-1.20-98), "Типовой инструкции по организации безопасного ведения газоопасных работ", затвердженої Держгіртехнаглядом СРСР 20.02.85 (ДНАОП 0.00-5.11-85), і мають бути відокремлені від приміщень, де можливе перебування працівників, дверима, що герметично зачиняються. Для персоналу, який за умовами виробництва має перебувати в приміщенні з небезпечними умовами праці, слід передбачати додаткові заходи захисту.

4.2.9 На всі будівлі і споруди, а також на виробничі приміщення для технічного обслуговування і ремонту рухомого складу повинна бути в наявності необхідна документація (паспорти, акти, технічні журнали, проекти тощо).

4.2.10 Небезпечні ділянки на території та зони у виробничих приміщеннях, перебування на яких під час виконання робіт пов'язано з небезпекою для працівників, повинні позначатися відповідно до вимог державного стандарту "ССБТ. Цвета сигнальные и знаки безопасности. Взамен ГОСТ 15548-70. Изменения: 1980; 1986" (ГОСТ 12.4.026-76).

4.2.11 В'їзди у виробничі приміщення не повинні мати порогів і виступів, а в'їзний ухил повинен бути не більше 5%.

4.2.12 Підлога у виробничих приміщеннях повинна бути рівна з твердим покриттям, не проникна для ґрунтових вод, без виступів і вибоїн, а також мати гладку та неслизьку поверхню, зручну для очищення.

У приміщеннях фарбувальних, фарбоприготувальних і акумуляторних дільниць, ремонту ацетиленових генераторів підлога повинна бути виконана з матеріалів, які не утворюють іскри під час удару по них або падіння інструментів.

4.2.13 Зона миття повинна бути обладнана пристроєм приймання відпрацьованої води та відстійником бруду.

4.2.14 Довжина оглядових канав і приямків установлюється відповідно до вимог технологій проведення технічного обслуговування і ремонту. Канави незалежно від їхньої довжини та призначення повинні мати не менш ніж 2 виходи. Виходи з канав не повинні перекриватися габаритами рухомого складу, який перебуває над канавою.

Глибина оглядової канави повинна забезпечувати доступ працівників до деталей, вузлів і агрегатів, розташованих у нижній частині транспортних засобів, забезпечувати технологічні операції з використанням обладнання для підняття кузова і виконання робіт для заміни підкузовного обладнання.

4.2.15 Оглядові канави для тролейбусів повинні мати спрямовувальні реборди на всю їхню довжину, колесовідбійник (розсікач) на в'їзді.

Підлога оглядової канави повинна забезпечуватися системою дренажу і триматися у чистоті. Канави і приямки діагностичного та оглядового відділень повинні бути обладнані каналізацією для відведення води.

4.2.16 Стінки оглядових канав повинні бути облицьовані керамічною плиткою світлого кольору. Світильники розташовуються у нішах і мають бути захищені від механічних пошкоджень.

4.2.17 Оглядові канави повинні мати:

- стаціонарне освітлення напругою до 42 В;

- розетку напругою до 24 В для підключення переносного освітлення;

- постійні східці для входу і виходу;

- перехідні містки шириною не менше 0,8 м.

4.2.18 У виробничих приміщеннях для огляду обладнання, розміщеного на даху рухомого складу, необхідно передбачати спеціальні вишки з перилами висотою не нижче ніж 1 м із суцільним зашиттям знизу на 0,15 м. Місця для виходу з вишки на дах рухомого складу повинні бути обладнані дверцятами або відкидними перилами.

Зазор між перилами вишки та зовнішнім контуром даху рухомого складу повинен бути не більше 0,2 м.

4.2.19 Ворота у будівлях, де проводиться технічне обслуговування і ремонт рухомого складу, повинні мати механічний привід і повинні бути обладнані фіксатором, який утримує полотно воріт у щільно зачиненому або повністю відчиненому положенні. Проріз воріт повинен бути обладнаний повітряно-тепловою або повітряною завісами.

4.2.20 Ворота в будівлях для в'їзду та виїзду рухомого складу повинні мати виріз у верхній частині для пропуску контактного проводу та забезпечуватися ізоляцією для захисту металевого каркаса воріт від доторкання до контактного проводу. Відстань від ізоляції каркаса воріт до контактного проводу повинна бути не менш ніж 0,2 м.

Двері у воротах повинні мати ширину не менше ніж 0,8 м та висоту не менше ніж 2 м і відчинятися у напрямку виходу із будівлі.

4.3 Вимоги до трамвайних вагонів та тролейбусів

4.3.1 Технічний стан, обладнання та укомплектованість рухомого складу, що перебуває в експлуатації, повинні відповідати вимогам Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року N 1306 (із змінами) (далі - Правила дорожнього руху), ПЕТТ, інструкціям підприємств-виробників, а також цим Правилам.

4.3.2 Усі пасажирські, вантажні і спеціальні моторні трамвайні вагони та тролейбуси повинні мати не менше двох видів гальм, що діють незалежно один від одного, які забезпечують гальмування і повну зупинку трамвайного вагона (поїзда) або тролейбуса відповідно до вимог ПЕТТ, галузевого стандарту Системи гальмівні трамвайних вагонів та тролейбусів, затверджених наказом Держжитлокомунгоспу України від 21.06.2004 N 116 (ГСТУ 204.04.05.002-2004), та технічних характеристик за документацією підприємств-виробників.

4.3.3 Гальмівні системи рухомого складу повинні перевірятися під час кожного виїзду на лінію. Порядок перевірки гальмівних систем проводиться відповідно до вимог ПЕТТ, ГСТУ 204.04.05.002-2004.

4.3.4 Трамвайний вагон (поїзд) чи тролейбус може бути випущений з депо лише у разі наявності та належного оформлення технічного журналу трамвайного вагона (поїзда) чи тролейбуса, підпису особи, відповідальної за їх готовність до експлуатації на лінії, а також за наявності дорожнього листа, підписаного особою, відповідальною за випуск.

Трамвайні вагони (поїзди) та тролейбуси, які випускаються на лінію, повинні бути екіпіровані відповідно до вимог ПЕТТ.

4.3.5 Трамвайні вагони (поїзди) та тролейбуси повинні бути оснащені первинними засобами пожежогасіння відповідно до Переліку транспортних засобів і норм їх оснащення вогнегасниками, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 жовтня 1997 року N 1128.

5.1 У трамвайних та тролейбусних депо повинен бути затверджений роботодавцем схематичний план розміщення рухомого складу на території депо із зазначенням пожежних проїздів, проїздів для службового автотранспорту та проходів для працівників. Схематичний план має бути розташований на території депо на помітному місці.

5.2 Водії рухомого складу повинні виїжджати та ставити рухомий склад на території депо згідно із схематичним планом розміщення рухомого складу на визначене диспетчером депо місце.

5.3 Для відстою рухомий склад необхідно загальмувати стоянковим гальмом, вимкнути всі електричні ланцюги, перевести реверсор у положення "Стоп!", зняти рукоятку реверсора (за наявності), відокремити струмоприймачі від контактного проводу та надійно їх закріпити, зачинити вікна, зачинити двері кабіни та салону. У разі наявності повздовжнього ухилу підставити противідкатний (гальмовий) башмак.

5.4 Переміщення рухомого складу по території депо, а також у межах розміщення рухомого складу за територією депо здійснюється за інструкцією з маневрової роботи.

Рух інших транспортних засобів на території депо регулюється дорожніми знаками і сигналами.

5.5 Виконання маневрових робіт на території депо дозволяється тільки маневровим водіям (перегонщикам) рухомого складу.

5.6 Швидкість руху рухомого складу по території депо не повинна перевищувати 5 км/год, а в приміщеннях та на ремонтних (оглядових) канавах - 3 км/год.

5.7 Переміщення рухомого складу по території депо у темну пору доби, туман тощо здійснюється при включених фарах ближнього освітлення.

5.8 Перед проїздом воріт, мийних машин та негабаритних місць вікна та двері рухомого складу зачиняються.

5.9 Негабаритні місця (проріз воріт, колони, елементи будівельних конструкцій тощо) повинні мати сигнальне пофарбування у вигляді смуг жовтого та чорного кольору, нахилених під кутом 45-60 град. Співвідношення ширин смуг повинно бути 1:1.

5.10 Зчеплення рухомого складу під час маневрових робіт по території депо виконується відповідно до вимог інструкції із зчеплення та буксирування, розробленої на підприємстві з урахуванням місцевих умов.

Зчеплення рухомого складу дозволяється тільки із застосуванням пристроїв зчеплення встановленого зразка.

5.11 Відстань між пристроями зчеплення трамвайних вагонів, що стоять один за одним, та між тролейбусами на території депо повинна бути не менше ніж 1 м.

5.12 Переміщення та установка несправного рухомого складу на оглядову канаву дозволяється тільки на жорсткому буксирі справним рухомим складом або спеціальним транспортним засобом технічної допомоги.

5.13 Виїзд рухомого складу з депо здійснюється відповідно до вимог ПЕТТ.

6.1 Вимоги безпеки під час технічного обслуговування, прибирання та миття трамвайних вагонів та тролейбусів

6.1.1 Технічне обслуговування і ремонт рухомого складу необхідно виконувати відповідно до вимог ПЕТТ, цих Правил та технологічних карт на ділянках і робочих місцях.

6.1.2 Технічне обслуговування, прибирання та екіпірування рухомого складу повинне виконуватися в депо за умови, коли рухомий склад перебуває у нерухомому стані.

Струмоприймач рухомого складу повинен бути відтягнутий від контактного проводу та надійно закріплений.

6.1.3 У всіх випадках, коли на рухомому складі проводяться роботи, необхідно вивішувати плакат "Струмоприймачі не ставити! Працюють люди".

6.1.4 Працівники, які виконують роботи в оглядових канавах, повинні забезпечуватися засобами індивідуального захисту, у тому числі захисними касками.

6.1.5 Усі підіймальні механізми, які застосовуються для підіймання рухомого складу, повинні бути справними та відповідати вимогам ДНАОП 0.00-1.03-02, Правил безпечної роботи з інструментом та пристроями, затверджених наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 05.06.2001 N 252 (ДНАОП 1.1.10-1.04-01), Інструкції з охорони праці під час виконання монтажних робіт інструментами і пристроями, затвердженої наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 05.06.2001 N 254, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 20.07.2001 за N 616/5807 (ДНАОП 0.00-5.24-01).

Вантажопідйомність підіймальних механізмів повинна відповідати вазі рухомого складу, що підіймається.

6.1.6 Підіймання рухомого складу повинне здійснюватися під керівництвом відповідальної особи, яка володіє технологією підіймання, знає конструкцію підіймальних механізмів і допоміжних пристроїв.

6.1.7 Перед підійманням рухомого складу необхідно вжити заходів щодо запобігання пересуванню візків.

6.1.8 Перед підійманням кузова трамвайного вагона його необхідно повністю від'єднати від візків.

6.1.9 Під час встановлення кузова рухомого складу на опори або спеціальні підставки необхідно наглядати за тим, щоб останні були правильно виставлені на підлозі і кузов спирався на всю площину опор або спеціальних підставок.

6.1.10 Не дозволяється під час підняття кузова проводити ремонтні роботи на кузові чи під ним, за винятком робіт, що забезпечують установлення рухомого складу на опори чи спеціальні підставки.

6.1.11 Після підняття домкратами кузова рухомого складу останній повинен бути встановлений на опори або спеціальні підставки.

Не дозволяється проводити будь-які роботи на кузові рухомого складу або під ним до того часу, як його повністю встановлять на опори домкратів або спеціальні підставки.

6.1.12 У разі застосування електричного домкрата керівник робіт повинен перебувати біля пульта керування і стежити за рівномірним підняттям рухомого складу.

6.1.13 Драбини, що застосовуються під час прибирання та екіпіровки рухомого складу, повинні відповідати вимогам ДНАОП 1.1.10-1.04-01 та ДНАОП 0.00-5.24-01.

6.1.14 Під час роботи в салоні рухомого складу входити до кабіни водія і вмикати освітлення дозволяється прибиральникові з дозволу відповідальної особи.

6.1.15 Під час миття кузовів рухомого складу із застосуванням хімічних речовин працівники повинні забезпечуватися засобами індивідуального захисту (брезентовими комбінезонами, халатами або шкіряними фартухами, шкіряними або гумовими рукавицями, взуттям, окулярами тощо) відповідно до вимог "Типовых отраслевых норм бесплатной выдачи спецодежды, спецобуви и других средств индивидуальной защиты рабочим и служащим сквозных профессий и должностей всех отраслей народного хазяйства и отдельных производств", затверджених постановою Держкомпраці СРСР від 12.02.81 N 47/П-2 (із змінами) (ДНАОП 0.05-3.03-81).

6.1.16 Не дозволяється стороннім особам перебувати біля мийної машини, що працює.

6.1.17 Не дозволяється витирати розбите та потріскане скло вікон і дверей рухомого складу.

6.1.18 Не дозволяється прибирати неосвітлені салони рухомого складу, а також рухомий склад, що стоїть біля воріт.

6.2 Вимоги безпеки під час ремонту обладнання трамвайних вагонів та тролейбусів

6.2.1 Перелік робіт, які дозволяється виконувати на рухомому складі з установленими на контактну мережу струмоприймачами, затверджується роботодавцем.

Усі роботи з ремонту та огляду електричного обладнання рухомого складу повинні проводитися за нарядом-допуском, у якому слід передбачити такі заходи:

- на рухомому складі повинні бути опущені та зафіксовані всі струмоприймачі;

- конденсатори фільтрів та комутаційні конденсатори повинні бути розряджені згідно з вимогами підприємства-виготівника;

- у всіх випадках повинен бути вивішений плакат "Струмоприймачі не ставити! Працюють люди".

6.2.2 Перед початком роботи необхідно впевнитись в тому, що електричне обладнання, яке ремонтується, вимкнуте, а струмоприймач опущений від контактної мережі.

6.2.3 Ремонт струмоприймачів рухомого складу повинен проводитися тільки в разі знеструмленої контактної мережі.

6.2.4 Перевірку електропроводки та апаратури на розрив ланцюгів живлення чи заземлення необхідно проводити електричною лампою (дзвінком) напругою 12-42 В або відповідним електричним приладом.

Не дозволяється під час перевірки ізоляції електрообладнання мегометром торкатися руками частин обладнання, що перевіряється.

6.2.5 Не дозволяється вмикати контролер безпосереднього управління, якщо тяговими двигунами зняті дугогасильні камери, а також при відкритому кожуху контролера.

6.2.6 Зачищати колектор двигуна необхідно спеціальним пристроєм з подовженою діелектричною ручкою, який повинен розміщуватись на колекторі в напрямку обертання якоря.

6.2.7 Після закінчення ремонту або огляду електричного обладнання його захисні кожухи, а також люки підлоги та на кузові необхідно встановити на місце (закрити).

6.2.8 Заміна високовольтних плавких запобіжників повинна проводитися тільки після знеструмлення рухомого складу та від'єднання від контактних проводів струмоприймачів із застосуванням діелектричних рукавичок.

6.2.9 З'єднання електричних ланцюгів трамвайних вагонів повинно проводитись тільки за допомогою міжвагонної штепсельної вилки при опущених та закріплених струмоприймачах.

6.2.10 Перевірка електричної міцності ізоляції електричних машин на випробувальній установці повинна проводитися тільки за сітчастою огорожею. Вхідні двері огорожі повинні бути зблоковані з первинним ланцюгом трансформатора таким чином, щоб подача високої напруги була можлива тільки із зачиненими дверима.

Електроди слід приєднувати в діелектричних рукавичках, стоячи на діелектричному килимку.

6.2.11 Випробувальна установка повинна забезпечуватися електричною світловою сигналізацією. Коли первинний ланцюг випробовуваного трансформатора розімкнутий, повинна горіти зелена лампа, а під час випробування - червона.

Вхід за огорожу установки дозволяється тільки тоді, коли горить зелена лампа.

Металеві частини огорожі, а також один з високовольтних електродів повинні бути заземлені.

Не дозволяється перебувати стороннім особам біля випробувальної установки.

6.2.12 Місця стендових випробувань високовольтного електричного та електронного обладнання повинні бути огороджені.

6.2.13 Під час огляду та перевірки електрообладнання під напругою до 1000 В працівник повинен застосовувати ЗІЗ (діелектричні килимки, діелектричні рукавички та галоші).

6.2.14 Не дозволяється під час роботи на даху рухомого складу класти біля закруглених країв покрівлі інструменти або деталі.

6.2.15 Не дозволяється підніматися на дах рухомого складу з будь-яким вантажем.

6.2.16 Піднімати на дах рухомого складу та опускати з нього будь-які важкі предмети масою більше 20 кг необхідно тільки за допомогою вантажопідіймальних механізмів та пристроїв.

6.2.17 Переміщення рухомого складу, установлення його на ремонтні місця з несправною гальмівною системою та рульовим управлінням повинні виконуватися тільки за допомогою жорсткого буксира і опущених струмоприймачів рухомого складу.

6.2.18 Переміщення рухомого складу по території депо та в цехах, а також обкатка його після ремонту повинні виконуватись тільки особами, призначеними роботодавцем.

6.2.19 Системи гальмування (трубопроводи, герметичність резервуарів, циліндрів гальмування, пружин тощо) необхідно перевіряти із застосуванням спеціальних пристроїв.

6.2.20 Перед випробуванням стиснутим повітрям гальмівних систем або інших пневмоприладів необхідно попереджати працівників будь-якою сигналізацією або спеціальною командою "Бережись! Подаю повітря".

6.2.21 Не дозволяється роз'єднувати трубопровід або інші прилади, що перебувають під тиском повітря.

Спочатку необхідно випустити з них стиснуте повітря за допомогою крана або вентиля.

6.2.22 Демонтаж гальмівних циліндрів необхідно виконувати за допомогою спеціальних пристроїв, які запобігають зняттю пружини з циліндра.

6.2.23 Не дозволяється перебувати в оглядовій канаві під кузовом рухомого складу без захисної каски.

6.2.24 Ремонт механічного обладнання рухомого складу повинен проводитися на спеціальних стендах з дотриманням вимог інструкцій, технологічних карт та інструкцій з охорони праці.

6.2.25 Під час технічного обслуговування і ремонту трамвайних вагонів з колісними парами, колеса яких мають пружні елементи, необхідно перевіряти наявність та справність шунтів на бандажах та дисках коліс.

6.2.26 Працівники на роботах з вирівнювання обшивки кузова, зрубування заклепок, гвинтів повинні забезпечуватися ЗІЗ (окуляри, рукавички тощо).

6.2.27 У просочувально-сушильному відділенні електричного цеху вся електропроводка повинна бути у вибухобезпечному виконанні.

Не дозволяється користуватися вогнем у просочувально-сушильному відділенні.

Приміщення повинне бути обладнане припливно-витяжною вентиляцією.

6.2.28 Під час ремонту рухомого складу необхідно застосовувати переносні електричні лампи з живленням не більше 42 В.

6.3 Вимоги безпеки під час виконання робіт із застосуванням верстатного обладнання

6.3.1 Організація та обладнання робочих місць на металообробних верстатах мають відповідати вимогам державного стандарту "ССБТ. Станки металлообрабатывающие. Общие требования безопасности. Взамен ГОСТ 12.2.009-75. Изменения: 1981; 1984; 1985; 1988; 1992" (ГОСТ 12.2.009-80), "Правил техники безопасности и производственной санитарии при холодной обработке металлов", затверджених Міністерством хімічного машинобудування СРСР 05.07.83 (НАОП 1.4.10-1.02-83), НАПБ А.01.001-2004, експлуатаційної документації та цих Правил.

6.3.2 Вимоги безпеки до процесів обробки різанням повинні бути викладені в експлуатаційній документації і виконуватися протягом усього технологічного процесу згідно з державним стандартом "ССБТ. Процессы производственные. Общие требования безопасности (СТ СЭВ 1728-89). Изменения: 1980; 1991" (ГОСТ 12.3.002-75).

6.3.3 На кожному робочому місці біля верстата на підлозі повинні бути дерев'яні трапи на всю довжину робочої зони шириною не менш ніж 0,6 м від частин верстата, що виступають.

6.3.4 Вироби, що обробляються на верстатах, повинні міцно і надійно закріплятися.

6.3.5 Чистити, змащувати, налагоджувати і регулювати верстати, відкривати та знімати різальний інструмент, закріплювати і знімати вироби, які обробляються, дозволяється тільки після повної зупинки верстата.

6.3.6 Для зняття та установлення виробів масою більше 20 кг необхідно застосовувати підіймально-транспортні механізми, обладнані спеціальними пристроями (захватами).

6.3.7 Верстати, під час роботи на яких виділяються шкідливі речовини, повинні працювати з увімкненою місцевою вентиляцією для видалення їх із робочої зони.

6.3.8 Виконання робіт на деревообробних верстатах має бути організовано відповідно до вимог Правил пожежної безпеки, державного стандарту "ССБТ. Оборудование деревообрабатывающее. Общие требования безопасности к конструкции. Взамен ГОСТ 12.2.026.0-77, ГОСТ 12.2.026.1-80, ГОСТ 12.2.026.21-85" (ГОСТ 12.2.026.0-93), Правил охорони праці в деревообробній промисловості, затверджених наказом Держнаглядохоронпраці України від 31.01.2005 N 20, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 16.03.2005 за N 306/10586 (НПАОП 20.0-1.02-05), ДНАОП 1.1.10-1.04-01, НАПБ А.01.001-2004, експлуатаційної документації та цих Правил.

6.3.9 Організація та обладнання ковальсько-ресорних робіт мають відповідати вимогам "Правил охраны труда в кузнечно-прессовом производстве", затверджених Міністерством хімічного машинобудування СРСР 19.06.85 (НАОП 1.4.10-1.07-85), експлуатаційної документації та цих Правил.

6.4 Вимоги безпеки під час виконання зварювальних і вогневих робіт

6.4.1 Організація технологічних процесів та обладнання робочих місць для виконання зварювальних і вогневих робіт, наплавлення і різання мають відповідати вимогам державних стандартів "ССБТ. Работы электросварочные. Требования безопасности. Взамен ГОСТ 12.3.003-75. Изменения: 1989" (ГОСТ 12.3.003-86), "Кисневе різання. Вимоги безпеки" (із зміною) (ДСТУ 2448-94), "Зварювання дугове і електрошлакове. Вимоги безпеки" (із зміною) (ДСТУ 2456-94), "ССБТ. Оборудование и аппаратура для газопламенной обработки металлов и термического напыления покрытий. Требования безопасности. Изменения: 1981; 1986; 1991" (ГОСТ 12.2.008-75), "ССБТ. Очки защитные. Общие технические условия (СТ СЭВ 4564-84)" (ГОСТ 12.4.013-85Е), а також "Правил техники безопасности и производственной санитарии при электросварочных работах", затверджених Міністерством хімічного машинобудування СРСР 22.05.86 (НАОП 1.4.10-1.04-86), Правил техніки безпеки і виробничої санітарії при газоелектричному різанні, затверджених ЦК профспілки робітників суднобудування України від 1973 року (НАОП 1.4.74-1.11-73), Інструкції з безпечного виконання зварювальних робіт в електромонтажному виробництві, затвердженої наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 05.06.2001 N 254, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 20.07.2001 за N 615/5806 (ДНАОП 0.00-5.23-01), НАПБ А.01.001-2004, експлуатаційної документації та цих Правил.

6.4.2 До вогневих робіт відносять виробничі операції, пов'язані із застосуванням відкритого вогню, іскроутворенням і нагріванням до температури, здатної спричинити загоряння матеріалів і конструкцій (електро- і газозварювання, бензозварювання, роботи із застосуванням паяльних ламп, розігрівання бітуму, смол тощо).

6.4.3 Вогневі роботи на діючих вибухопожежонебезпечних об'єктах допускається у випадках, якщо ці роботи неможливо проводити в спеціально відведених для цієї мети постійних місцях.

Роботодавець чи керівник структурного підрозділу, де проводяться вогневі роботи на тимчасових місцях, зобов'язаний оформити наряд-допуск на проведення цих робіт відповідно до вимог ДНАОП 0.00-5.12-01.

6.4.4 Вогневі роботи необхідно виконувати в світлий час доби.

6.4.5 Зварники перед виконанням зварювальних робіт мають бути забезпечені спецодягом, спецвзуттям та іншими ЗІЗ з урахуванням характеру та умов роботи, які виконуються.

6.4.6 Під час проведення електрозварювальних робіт необхідно:

- зберігати легкозаймисті та вогненебезпечні матеріали на відстані не менше 10 м від місця зварювання;

- використовувати захисний щиток з фільтром;

- заземлювати зварювальні апарати, зварювальні плити, столи та ізольовані деталі, які зварюються;

- вимикати електрозварювальну установку після закінчення роботи або під час тимчасового відлучення.

6.4.7 З'єднання і від'єднання від мережі електрозварювальних агрегатів, а також нагляд за їх станом у процесі експлуатації необхідно виконувати особі з групою електробезпеки не нижче III відповідно до вимог Правил безпечної експлуатації електроустановок споживачів, затверджених наказом Держнаглядохоронпраці України від 09.01.98 N 4, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 10.02.98 за N 93/2533 (ДНАОП 0.00-1.21-98).

6.4.8 Приміщення зварювальних дільниць мають бути обладнані припливно-витяжною вентиляцією.

6.4.9 Перед початком газового зварювання (різання) необхідно перевірити:

- міцність і щільність приєднання газових шлангів до пальника (різака) і редукторів;

- справність пальника (різака), редуктора і шлангів;

- наявність достатнього підсмоктування до інжекторної апаратури;

- правильність підведення кисню і горючого газу до пальника;

- наявність прокладки для редуктора.

6.4.10 Під час проведення газозварювальних і газорізальних робіт необхідно користуватися шлангами, довжина яких не перевищує 30 м, під час виконання монтажних робіт - 40 м (застосування шлангів довжиною більше 40 м дозволяється у виняткових випадках за письмовим дозволом особи, яка затвердила наряд-допуск на виконання робіт).

6.4.11 Транспортування, зберігання та експлуатацію газових балонів необхідно здійснювати відповідно до ДНАОП 0.00-1.07-94.

6.4.12 Не дозволяється проводити ремонт пальників, різаків, вентилів балонів та іншої апаратури на робочому місці газозварників.

Несправна апаратура повинна ремонтуватися у спеціалізованій майстерні.

6.5 Вимоги безпеки під час заливання легкоплавкими металами та масами

6.5.1 Заливання металами та масами (оловом, свинцем тощо) слід проводити відповідно до експлуатаційної документації та цих Правил.

6.5.2 Під час заливання металу або маси працівники повинні одягати захисні окуляри та рукавички і бути обережними.

6.5.3 Плавлення металу та мас повинно проводитися у витяжних шафах.

6.5.4 У приміщеннях для заливання металами та масами необхідно передбачити відокремлену витяжну вентиляцію для видалення шкідливих речовин, що утворюються.

6.6 Вимоги безпеки під час нанесення покриттів

6.6.1 Організація та обладнання робочих місць для виконання робіт з нанесення металевих покриттів повинна відповідати вимогам державного стандарту "ССБТ. Производство покрытий металлических и неметаллических неорганических. Общие требования безопасности" (ГОСТ 12.3.008-75), експлуатаційної документації та цих Правил.

6.6.2 Біля кожної ванни повинна бути дерев'яна решітка шириною не менше 0,6 м.

6.6.3 Приміщення повинні бути обладнані загальною припливною вентиляцією, а кожна ванна та полірувальний круг (верстат) обладнуються місцевою витяжною вентиляцією.

6.6.4 Електропроводка, освітлювальна арматура та електродвигуни повинні бути у вибухобезпечному виконанні відповідно до вимог ПУЕ.

6.6.5 Розчинення отруйних речовин необхідно проводити у витяжній шафі.

6.6.6 Перед установкою на верстаті полірувальні круги перевіряються на наявність марки підприємства-виготівника та відмітки про випробування. Випробовування проводяться на розрив відповідно до нормативної документації.

6.6.7 Кожний полірувальний круг повинен мати огорожу. Не дозволяється застосування чавунних огорож.

6.7 Вимоги безпеки під час фарбування

6.7.1 Організація та обладнання робочих місць для виконання фарбувальних робіт повинні відповідати вимогам державного стандарту "ССБТ. Работы окрасочные. Общие требования безопасности (СТ СЭВ 3951-82). Изменения: 1983; 1984; 1990" (ГОСТ 12.3.005-75), а також "Правил и норм техники безопасности, пожарной безопасности производственной санитарии для окрасочных цехов", затверджених Міністерством хімічного машинобудування СРСР 05.08.74 (НАОП 1.4.10-1.13-74), НАПБ А.01.001-2004, експлуатаційної документації та цих Правил.

6.7.2 Фарбувальні роботи повинні проводитися в окремих приміщеннях, які оснащені устаткуванням, пристроями та інструментом згідно з нормативно-технологічною документацією.

6.7.3. Фарбувальні та сушильні цехи (відділення) обладнуються автоматичними установками пожежогасіння та пожежної сигналізації відповідно до вимог ДБН В.2.5-6:2010.

6.7.4 Конструкції огорожі приміщення фарбувального цеху, відділення для заготівлі фарб та приготування лакофарбових матеріалів повинні бути виготовлені з негорючих матеріалів та з межею вогнестійкості згідно з ВНТП 05-92 та державних будівельних норм Пожежної безпеки об'єктів будівництва, затверджених наказом Держбуду України від 03.12.2002 N 88, введених в дію 01.05.2003 (ДБН В.1.1-7-2002).

6.7.5 Розміри фарбувального цеху (відділення) повинні бути достатніми для розташування трамвайного вагона або тролейбуса. Відстань від бокової та торцевої поверхні кузова рухомого складу до стін фарбувального цеху повинна бути не менше ніж 2,0 м.

У випадку розміщення у фарбувальному цеху (відділенні) декількох трамвайних вагонів або тролейбусів відстань між двома суміжними кузовами повинна бути не менш ніж 2,5 м у нових та реконструйованих будівлях, а в існуючих - не менш ніж 1,5 м.

6.7.6 Фарбувальний цех (відділення) повинен бути обладнаний системами водопроводу та центрального опалення, що дозволяють регулювати температуру повітря.

Температура поверхні нагрівальних приладів систем центрального опалення у виробничих приміщеннях повинна бути на 20 відсотків нижче температури самозаймання речовин, які знаходяться у приміщенні.

6.7.7 Фарбувальний цех (відділення) необхідно очищати від осілої фарби у міру її накопичення, але не рідше одного разу на тиждень після закінчення зміни і при ввімкненій вентиляції.

6.7.8 Стіни фарбувального цеху (відділення) облицьовуються на висоту не менше 2 м негорючим матеріалом, що легко очищується.

6.7.9 Приготування фарб та фарбувальні роботи дозволяється виконувати тільки з увімкненою вентиляцією.

6.7.10 Вентиляційне обладнання та повітропроводи припливних та витяжних систем повинні бути заземлені.

6.7.11 Відділення для приготування лакофарбових матеріалів та заготівлі фарб слід розташовувати в ізольованих приміщеннях з природним освітленням та самостійним входом.

6.7.12 Запас лакофарбових матеріалів у відділенні необхідно зберігати в закритій тарі, і він не повинен перевищувати змінної потреби.

6.7.13 Не дозволяється у відділенні для приготування фарб проводити будь-які інші роботи.

6.7.14 Перемішувати або приготовляти лакофарбові матеріали чи розчини необхідно із застосуванням ЗІЗ (захисні окуляри, засоби захисту органів дихання тощо).

6.7.15 Припливно-витяжна вентиляція відділення для заготівлі фарб повинна забезпечувати 12-кратний повітрообмін за годину.

6.7.16 Сушильне приміщення повинне бути відокремлене від фарбувального цеху (відділення) та мати відокремлену припливно-витяжну вентиляцію.

6.7.17 Обладнання для фарбування повинно бути попередньо випробувано.

Не дозволяється виконувати фарбувальні роботи в разі несправності повітряних резервуарів, повітропроводів (шлангів), фарбувальних пультів та відсутності пломб на манометрах.

6.7.18 Під час фарбування необхідно керуватися інструкцією з експлуатації електростатичного обладнання відповідно до вимог Правил захисту від статичної електрики, затверджених наказом Держнаглядохоронпраці України від 22.04.97 N 103 (ДНАОП 0.00-1.29-97).

6.7.19 Робота з фарботерками дозволяється працівникам, які мають відповідну кваліфікацію.

Під час роботи фарботерки необхідно додержуватись таких вимог:

- завантажувати сировину в мішалки, очищати фарботерки та мішалки, а також завантажувати пігменти необхідно із застосовуванням відповідних ЗІЗ та респіраторів;

- не дозволяється під час роботи фарботерки поправляти пальцями фарбу на вальцях.

6.7.20 Під час зняття старої фарби, а також зняття фарби з використанням лужних паст працівникам необхідно застосовувати відповідні ЗІЗ.

6.7.21 Роботи із застосуванням лужних паст повинні виконуватися під контролем відповідальної особи.

6.7.22 Фарбування всередині кузова рухомого складу необхідно проводити тільки з відчиненими дверима, вікнами, люками.

6.7.23 Переміщення кузовів рухомого складу між ділянками фарбувального цеху (відділення) повинно здійснюватися спеціальною лебідкою, яка повинна бути випробуваною.

6.7.24 Електропроводка, освітлювальна арматура та інше електрообладнання на фарбувальній дільниці повинні бути у вибухобезпечному виконанні.

6.7.25 У приміщеннях для фарбування вагонів повинні застосовуватися інвентарні драбини та інвентарні підмостки відповідно до вимог ДНАОП 1.1.10-1.04-01 та ДНАОП 0.00-5.24-01.

6.7.26 Не дозволяється під час проведення фарбувальних робіт застосовувати відкритий вогонь та проводити інші роботи, при виконанні яких утворюються іскри.

Не дозволяється захаращувати проходи, підходи до робочих місць та засобів пожежогасіння.

6.7.27 Розлиті на підлогу фарби і розчинники необхідно негайно прибирати із застосуванням піску або тирси і видаляти із фарбувального цеху (відділення).

6.7.28 Обтиральні матеріали (ганчір'я) після застосування повинні складатися в металеві ящики з кришками.

6.7.29 Не дозволяється зберігати харчові продукти і приймати їжу в приміщеннях для фарбування.

6.8 Вимоги безпеки під час виконання шиномонтажних робіт у тролейбусному депо

6.8.1 Організація та обладнання робочих місць у тролейбусному депо для виконання шиномонтажних робіт мають відповідати вимогам державних стандартів "ССБТ. Пожарная безопасность. Общие требования. Взамен ГОСТ 12.1.004-85. Изменения: 01.07.95 (Россия)" (ГОСТ 12.1.004-91), "ССБТ. Машины ручные пневматические. Общие требования безопасности. Изменения: 1982; 1987; 1992" (ГОСТ 12.2.010-75), експлуатаційної документації та цих Правил.

6.8.2 Шиномонтажні роботи в тролейбусному депо повинні проводитися на спеціально відведеній дільниці, яка оснащена устаткуванням, пристроями та інструментом згідно з експлуатаційною документацією.

6.8.3 Перед демонтажем шини (з диска колеса) повітря з камери повинно бути повністю випущене.

Для випуску повітря колесо слід класти випуклістю диска догори та відкручувати золотники тільки через отвір у диску.

6.8.4 Під час огляду та ремонту шин слід користуватися справними пристроями та інструментом (пневматичним, гідравлічним або ручним борторозширювачем, ножем, щупом, гачком, шилом, розпірками, кільцями тощо).

Перед оглядом шини необхідно переконатись у тому, що інструмент (пристрій) встановлено міцно і він не може зісковзнути.

6.8.5 Вилучати сторонні предмети з шини необхідно викруткою або кліщами.

Не дозволяється застосовувати для цієї мети ножі.

6.8.6 Монтажу підлягають тільки справні, відповідні за розміром та типом шини, камери, стрічки ободів, ободи, бортові та замкові кільця.

6.8.7 Не дозволяється монтаж шин на колеса тролейбусів, які за призначенням не підходять для даного типу тролейбусів.

6.8.8 Перед монтажем шини необхідно перевірити справність і чистоту диска, бортового і замкового кілець, клинків бездискових коліс, а також шини та камери.

6.8.9 Перед монтажем шини працівник повинен:

- оглянути диск колеса, щоб упевнитися у відсутності на ньому тріщин та інших дефектів;

- перевірити стан замкового кільця;

- перевірити камеру шини в місцях її вулканізації;

- перевірити стан вентиля.

6.8.10 Робота з надівання шини на диск уручну повинна проводитися двома працівниками.

6.8.11 Установлення пружинного замкового кільця повинно виконуватися за допомогою спеціальної лопатки.

Не дозволяється застосовувати для цього кувалду (молоток).

6.8.12 Накачування камер повинно проводитися із застосуванням запобіжної огорожі - клітки.

Під час накачування камери працівник повинен вести постійне спостереження:

- за манометром, щоб не допустити перевищення тиску у шині понад встановлену норму;

- за станом замкового кільця, яке повинно рівномірно ввійти в паз диска врівень з кромкою бортового кільця.

6.8.13 Шланг, який подає стиснуте повітря, повинен бути забезпечений спеціальним наконечником, що забезпечує натиск на голку золотника для вільного надходження повітря до камери.

6.8.14 Манометри, які контролюють тиск у шинах під час накачування, повинні бути опломбовані та мати позначку (маркування) відповідно до ДНАОП 0.00-1.07-94.

6.8.15 Не дозволяється проводити монтаж шини, якщо:

- диск або обід колеса мають тріщину або інші дефекти;

- замкове кільце неправильно вигнуте, нещільно прилягає або встановлюється з великим зусиллям;

- вулканізація покришки чи камери виконана з дефектами;

- нещільно закріплений у камері вентиль;

- не відремонтовано місце пошкодження.

6.8.16 На робочому місці дозволяється зберігати бензин, мастила, легкозаймисті та горючі рідини в кількості, що не перевищує змінної потреби.

6.8.17 Приміщення вулканізаційної дільниці повинне бути обладнане загальною припливно-витяжною вентиляцією. Вулканізаційне обладнання має бути забезпечене місцевою припливно-витяжною вентиляцією.

6.8.18 Підлога навкруги вулканізаційного апарата та випробовувальної ванни повинна бути покрита дерев'яними решітками.

6.8.19 Не дозволяється у приміщенні, де наноситься гумовий клей, застосовувати відкритий вогонь, а також проводити заточку інструментів, очищати металевими скребачками різні предмети, поверхні та проводити інші роботи, які можуть викликати появу іскор.

6.8.20 Гумовий клей та бензин необхідно зберігати у металевій шафі з витяжкою.

6.8.21 Столи для нанесення клею повинні бути обладнані місцевою витяжною вентиляцією.

6.8.22 Наносити клей на внутрішні поверхні шини необхідно спеціальними пристроями.

6.8.23 Для нанесення клею вручну слід застосовувати щітку, ручка якої повинна мати пристрій, який захищає руку від забруднення.

6.8.24 Огляд та видалення місцевих пошкоджень шин необхідно проводити на спеціальному пристрої.

6.8.25 Перед видаленням пошкоджених ділянок необхідно оглянути шину та витягти цвяхи, скалки скла та інші сторонні предмети.

6.8.26 Місця пошкоджень шини видаляють тільки за допомогою спеціальних ножів.

6.8.27 Ножі для видалення пошкоджених ділянок та обрізки країв манжетів перед застосуванням необхідно змочувати водою.

6.8.28 Неробоча частина ножа на верстатах, що застосовуються для видалення скосів країв манжетів, повинна бути огороджена.

Під час виконання операцій вручну необхідно застосовувати спеціальну болванку із закругленим верхом.

6.8.29 Під час обрізання гуми вручну лезо ножа слід пересувати від руки, в якій затискують матеріал.

6.8.30 Ручне заточування ножів повинно проводитися на брусках, заправлених у дерев'яну колодку із зручною ручкою.

6.8.31 Обрізки гуми слід складати у спеціальний металевий ящик.

6.8.32 До початку роботи на верстаті для підготовки поверхні шини необхідно переконатися у повній справності пристрою для надання шорсткості шини та ввімкнути витяжку.

6.8.33 Під час роботи на верстаті для підготовки поверхні (надання шорсткості) у працівника повинні бути застебнуті рукава.

6.8.34 Під час надання шорсткості на місцях пошкоджень робота щіткою повинна виконуватись без зусиль.

6.8.35 Під час роботи на верстаті для підготовки поверхні шини (для надання шорсткості) працівник повинен застосовувати окуляри для захисту очей від пилу.

6.8.36 Надання шорсткості внутрішній поверхні шини повинно проводитися на спеціальному стенді або верстаті з механічною розпіркою бортів.

6.8.37 Розширення бортів шини повинно проводитися за допомогою борторозширювача.

6.8.38 Пластирі і манжети слід розміщувати на полицях, зроблених з металевої сітки.

6.8.39 Розшарування шини для виготовлення манжетів слід проводити на спеціальному верстаті.

6.9 Вимоги безпеки під час виконання оббивальних робіт

6.9.1 Оббивальні роботи повинні проводитися в окремому приміщенні, яке оснащене обладнанням, пристроями та інструментом згідно з технологічною документацією.

6.9.2 Кожне робоче місце повинне бути обладнане місцевою витяжною вентиляцією.

6.9.3 Робочі місця, біля яких утворюються відходи виробництва, повинні бути обладнані засобами для їх складування.

Не дозволяється складування та зберігання відходів і запасних частин на підлозі біля робочого місця.

6.9.4 Не дозволяється у приміщенні оббивальної майстерні:

- зберігати вогненебезпечні та вибухонебезпечні матеріали;

- тримати запаси матеріалів та інших виробів у кількості, яка перевищує змінну потребу;

- палити та користуватися відкритим вогнем.

6.9.5 Під час ручного шиття необхідно застосовувати наперсток або інші пристрої, що виключають отримання травм.

6.9.6 Перед початком робіт на швейній машинці з електричним приводом необхідно перевірити наявність і стан заземлювальних пристроїв, роботу на холостому ході, наявність огороджень, правильність установлення і надійність кріплення голок.

6.9.7 Не дозволяється при роботі на швейній машинці:

- торкатися рухомих частин машини, що працює;

- відкривати і знімати запобіжні пристрої, огородження;

- класти ножиці та інші предмети біля частин машини, що обертаються.

6.9.8 Заходи пожежної безпеки приміщень в оббивальній майстерні повинні відповідати вимогам НАПБ А.01.001-2004.

6.10 Вимоги безпеки під час виконання акумуляторних робіт

6.10.1 Організація та обладнання робочих місць з ремонту і зарядження акумуляторів мають відповідати вимогам ДНАОП 0.00-1.21-98 та цих Правил.

6.10.2 Ремонт акумуляторних батарей повинен проводитися в окремих приміщеннях, які оснащені устаткуванням, приладами, пристроями та інструментами згідно з нормативно-технологічною документацією.

6.10.3 Акумуляторне приміщення повинне мати відокремлені дільниці для ремонту акумуляторів, заряджання акумуляторів та приготування електроліту.

6.10.4 Двері акумуляторного приміщення повинні відчинятися назовні та замикатися автоматично замками, які відчиняються зсередини без ключа.

6.10.5 На дверях акумуляторного приміщення повинні бути написи "Акумуляторна", "Вогненебезпечно", "З вогнем не заходити", "Палити заборонено".

Двері акумуляторного приміщення повинні бути постійно зачинені.

6.10.6 Підлога в акумуляторному приміщенні повинна бути кислотостійкою, покрита ізольованими гумовими килимками.

У приміщеннях кислотних акумуляторних батарей стіни, стеля, двері, віконні рами, металеві конструкції, стелажі тощо повинні бути пофарбовані кислотостійкою фарбою. Вентиляційні системи повинні фарбуватися із зовнішньої та внутрішньої сторін.

6.10.7 Приміщення для зарядного устаткування, зарядження та ремонту акумуляторів повинні бути сухими, чистими, теплими і мати вентиляцію.

6.10.8 Стіни приміщення для лужних акумуляторних батарей необхідно фарбувати стійкими до лугів фарбами.

6.10.9 Приміщення для акумуляторних батарей повинні облаштовуватись припливно-витяжною вентиляцією, установленою таким чином, щоб забір загазованого повітря здійснювався як з верхньої, так і з нижньої його частини. Для видалення загазованого повітря повітропроводи повинні бути автономними.

6.10.10 Припливно-витяжна вентиляція зарядної повинна вмикатися перед початком заряджання акумуляторних батарей і вимикатися не раніше як через 1,5 години після закінчення заряджання.

Вентиляція зарядного відділення блокується із зарядним пристроєм; зарядний струм не подається до акумуляторних батарей при вентиляції, що не працює.

6.10.11 Опалення акумуляторного приміщення повинне відповідати вимогам СНиП 2.04.05-91 і виконуватись за допомогою калориферів, розміщених за його межами, і подачею повітря в повітропроводи. Дозволяється використовувати парове або водяне опалення, але тільки суцільно звареними трубами без кранів і вентилів.

Температура в акумуляторному приміщенні повинна бути не менше +10 град.С.

6.10.12 Освітлення акумуляторних приміщень повинно відповідати вимогам СНиП II-4-79 і мати герметичну арматуру, а світильники повинні бути у вибухобезпечному виконанні. Вимикачі повинні розміщуватись за межами приміщення. Для живлення застосовують проводи в оболонці, стійкі до кислот та лугів.

6.10.13 Відстань від стелажів до стін повинна бути не менше 0,8 м, ширина проходів між ними - не менше 1 м.

6.10.14 Для переміщення акумуляторних батарей територією та в приміщеннях депо необхідно застосовувати спеціальні візки або платформи, які виключають можливість падіння батарей.

6.10.15 Під час перенесення вручну малогабаритних акумуляторних батарей необхідно застосовувати пристрої (захопи) і додержуватися застережних заходів, щоб уникнути обливання електролітом.

6.10.16 Кислота повинна зберігатися в скляних бутлях з добре підігнаними гніздами та пробками.

6.10.17 Транспортування кислот дозволяється тільки в скляних бутлях, установлених у спеціальну тару.

6.10.18 Бутлі з кислотою, електролітом дозволяється переносити на спеціальних ношах або інших пристроях, які унеможливлюють падіння бутлів, а також перевозити міцно закріпленими на візках. Пробки на бутлях повинні бути щільно закриті.

Усі посудини з кислотою та електролітом повинні мати відповідні написи.

6.10.19 Під час приготування лугового електроліту посудину з лугом слід відкривати обережно, без зайвих зусиль. Щоб полегшити відкривання посудини, пробка якої залита парафіном, дозволяється прогрівати горловину посудини ганчіркою, змоченою гарячою водою.

6.10.20 Великі куски їдкого калію необхідно дробити, накриваючи їх чистою тканиною для запобігання розлітанню дрібних частинок.

Не дозволяється брати їдкий калій руками; його слід брати за допомогою стальних щипців, пінцета або металевої ложки.

6.10.21 Акумуляторні батареї, що встановлюються для зарядки, повинні з'єднуватися між собою тільки проводами з наконечниками, які щільно прилягають до клем батарей і виключають можливість іскріння.

Не дозволяється з'єднувати наконечники акумуляторних батарей проводом "закруткою".

Приєднання акумуляторних батарей до зарядного пристрою і від'єднання їх повинно проводитися тільки в разі вимкнутого зарядного устаткування.

6.10.22 Контроль за ходом зарядки повинен здійснюватися за допомогою спеціальних вимірювальних приладів (термометра, навантажувальної вилки, ареометра тощо).

Не дозволяється перевіряти акумуляторну батарею коротким замиканням.

Зарядка акумуляторних батарей повинна проводитися тільки при відкритих пробках акумуляторних батарей і працюючій витяжній вентиляції.

6.10.23 Сушіння пластин повинно виконуватись у спеціально закритих шафах, обладнаних витяжною вентиляцією.

6.10.24 Не дозволяється під час проведення акумуляторних робіт:

- входити в зарядну з відкритим вогнем (запаленим сірником, цигаркою тощо);

- виконувати роботи з вимкнутою або несправною вентиляцією;

- користуватися в зарядній електронагрівальними приладами;

- зберігати в акумуляторному приміщенні бутлі із сірчаною кислотою більше добової потреби, а також порожні бутлі та посудини. Їх необхідно зберігати в спеціальному приміщенні;

- сумісне зберігання та зарядження кислотних і лужних акумуляторних батарей в одному приміщенні;

- перебувати в приміщенні для зарядки акумуляторних батарей стороннім особам.

6.10.25 Плавлення свинцю і заповнення ним форм під час відливання деталей акумуляторів, а також плавлення мастики і ремонт акумуляторних батарей повинно проводитися тільки на робочих місцях, які обладнані місцевою витяжною вентиляцією.

6.10.26 Розбирати пластини акумуляторних батарей можна тільки після їх промивання.

6.10.27 Під час приготування кислотного електроліту необхідно дотримуватися таких вимог:

- змішувати сірчану кислоту з дистильованою водою тільки в спеціальних посудинах (керамічних, пластмасових тощо);

- у разі змішування кислоти з водою заливати кислоту у воду тонким струменем з невеликої посудини ємністю 1-2 л;

- не дозволяється заливати воду в кислоту та переливати кислоту вручну;

- працівники повинні застосовувати відповідні ЗІЗ.

6.10.28 Переливати кислоту з бутлів слід тільки за допомогою спеціальних пристроїв (качалок, сифонів тощо). Розлиту кислоту необхідно нейтралізувати 5%-ним розчином соди, а луг - розчином борної кислоти.

6.10.29 Не дозволяється в акумуляторному приміщенні:

- застосовувати будь-які машини (генератори, електродвигуни тощо), прилади і пристрої, робота яких може супроводжуватися виникненням іскри;

- зберігати речовини, що мають властивість до самозапалення.

6.10.30 Не дозволяється зберігати продукти харчування і вживати їжу в акумуляторних приміщеннях.

6.10.31 Після закінчення роботи необхідно старанно вимити з милом обличчя та руки і прийняти душ.

6.11 Вимоги безпеки під час підготовки до ремонту і технічного обслуговування трамвайних вагонів та тролейбусів, що перебувають на лінії

6.11.1 Водій повинен знати номери телефонів диспетчерів депо з випуску, кінцевої зупинки, центрального диспетчера, технічної допомоги, міліції, швидкої та пожежної допомоги. Номери телефонів повинні бути надруковані в технічному журналі трамвайного вагона (тролейбуса) або на вкладиші посвідчення водія.

6.11.2 Під час вимушеної тривалої зупинки рухомого складу (несправність, ремонт, зчеплення) водій повинен огородити його згідно з вимогами Правил дорожнього руху.

6.11.3 Буксирування несправних тролейбусів з лінії дозволяється на жорсткому буксирі тільки спеціально обладнаними автомобілями (тролейбусами) технічної допомоги.

Водій несправного тролейбуса повинен вести тролейбус колією тягача. У темний час доби повинні бути ввімкнені габаритні вогні.

6.11.4 Зчеплення трамвайних вагонів на лінії здійснюється водієм несправного трамвайного вагона. У разі необхідності допомогу надає водій справного поїзда. Зчеплення трамвайних вагонів повинне здійснюватися згідно з інструкцією зчеплення та буксирування, розробленою на підприємстві з урахуванням місцевих умов.

6.11.5 Зчеплення трамвайних вагонів на лінії повинно по змозі проводитися на горизонтальній ділянці колії у такому порядку:

- якщо несправний трамвайний вагон стоїть попереду справного, водій несправного трамвайного вагона керує подачею справного трамвайного вагона, перебуваючи біля заднього борта несправного трамвайного вагона на безпечній відстані (не менше 1 м від зовнішньої рейки);

- якщо несправний трамвайний вагон стоїть позаду справного, то водій несправного трамвайного вагона повинен перебувати на задній площадці справного трамвайного вагона та керувати його подачею до несправного.

6.11.6 На дільницях з важкими умовами руху зчеплення та буксирування несправного трамвайного вагона повинен виконувати персонал технічної допомоги. Водій несправного трамвайного вагона зобов'язаний виконувати вказівки керівника (майстра) технічної допомоги або особи з інжерно-технічного персоналу, який спеціально прибув для керівництва роботою.

6.11.7 Під час буксирування несправного трамвайного вагона між водіями повинні бути встановлені зв'язок і сигнали, які повинні відповідати вимогам ПЕТТ.

Сигнал негайної зупинки працівники технічної допомоги подають коловими рухами руки, а в темну пору - ліхтарем.

6.11.8 Під час буксирування несправного трамвайного вагона через стрілку, де не передбачена експлуатація поїздів за "системою багатьох одиниць", вістряк стрілки необхідно заблокувати укладкою.

6.11.9 Перед початком переміщення трамвайного вагона заднім ходом водій повинен особисто впевнитися у безпечних умовах руху.

6.11.10 У разі зупинки трамвайного вагона (тролейбуса) на ізольованій (знеструмленій) ділянці контактної мережі (ізолятор, хрестовина) трамвайний вагон (тролейбус) повинен переміщуватися буксируванням.

6.11.11 Під час сходу струмоприймачів тролейбуса з контактного проводу водій повинен:

- негайно зупинити тролейбус;

- вимкнути високу напругу;

- поставити реверсор у положення "Стоп";

- витягти рукоятку реверсора (якщо це передбачено конструкцією тролейбуса);

- одягти сигнальний жилет оранжевого кольору та, дотримуючись заходів безпеки, вийти з тролейбуса;

- у разі зупинки на ухилах поставити під колесо противідкатний упор з боку ухилу;

- якщо виникає необхідність виходу на проїжджу частину шляху в умовах недостатньої видимості (темрява, злива, хуртовина, туман тощо), необхідно передбачити додаткові заходи безпеки: увімкнути світлову сигналізацію та виставити знак аварійної зупинки в напрямку руху транспортних засобів;

- приступити до встановлення струмоприймачів на контактний провід, лише переконавшись у повній безпеці.

Установлювати струмоприймачі в сиру погоду дозволяється тільки в діелектричних рукавичках. Слід остерігатися попадання в очі крапель з контактного проводу.

6.11.12 У разі необхідності переставити струмоприймачі тролейбуса на контактну мережу іншого напрямку руху водій повинен виконати такі застережні заходи:

- поставити тролейбус так, щоб він не заважав рухатися іншим транспортним засобам та перебував під контактними проводами, на які будуть ставитися струмоприймачі;

- загальмувати тролейбус стоянковим гальмом;

- вимкнути високу напругу;

- перевести реверсор у нульове положення та взяти рукоятку реверсора (якщо це передбачено конструкцією);

- одягти сигнальний жилет оранжевого кольору перед виходом із тролейбуса.

6.11.13 У разі поломки струмоприймачів їх необхідно відтягти від контактної мережі та надійно закріпити. Пасажири повинні бути висаджені з дотриманням правил безпеки.

6.11.14 Якщо струмоприймач зачепився за спецчастини контактної мережі і його з цієї причини (або з інших причин) звільнити неможливо, водій повинен викликати технічну допомогу і до її прибуття не вживати будь-яких заходів для вивільнення струмоприймача.

6.11.15 Під час обриву контактної мережі водій повинен:

- не підходити до обірваних проводів, розтяжок та тросів ближче 8 м;

- не допускати до них сторонніх осіб ближче 8 м, виставити знак аварійної зупинки;

- огородити аварійне місце підручними засобами, попереджувати про небезпеку водіїв транспортних засобів, що проїжджають поблизу;

- повідомити центрального диспетчера та викликати технічну допомогу, а до її прибуття не залишати місця аварії.

6.11.16 Під час ручного переведення трамвайних стрілок водій повинен стояти обличчям до транспортних засобів, що рухаються поруч, і виходити на проїжджу частину в сигнальному жилеті оранжевого кольору, якщо він впевнений у своїй безпеці. Для переведення стрілок водій повинен користуватися спеціальним ломиком, який вставляти на всю глибину вістряка механізму стрілки.

6.11.17 Узимку на кінцевих зупинках водій повинен стежити за своєчасним очищенням підніжок трамвайних вагонів або тролейбусів від снігу та льоду.

6.11.18 У разі витоку струму на корпус тролейбуса більше 3 мА водій повинен відключити високовольтну та низьковольтну мережу тролейбуса, одягти діелектричні рукавички, підготувати противідкатний башмак, вийти з тролейбуса і, не торкаючись його корпуса, підкласти башмак, організувати безпечну висадку пасажирів, проінформувати центрального диспетчера та зробити відповідну відмітку в технічному журналі.

6.11.19 Спілкування лінійного працівника з водієм з лівого боку рухомого складу дозволяється у пунктах, де забезпечена безпека руху.

6.11.20 Виходити з рухомого складу з виробничої необхідності потрібно обережно, зважаючи на рух інших транспортних засобів.

6.11.21 Не дозволяється перебувати між коліями під час зустрічного руху трамвайних вагонів (поїздів).

6.11.22 У разі потреби подачі команд водієм на лінії необхідно передбачити таке місцезнаходження, щоб не бути травмованим транспортними засобами.

На кривих ділянках трамвайної колії необхідно враховувати винос кузова трамвайного вагона на поворотах.

6.11.23 Місце виконання ремонтних робіт повинно бути огороджене дорожніми знаками згідно з вимогами Правил дорожнього руху.

6.12 Вимоги безпеки під час ремонту трамвайних вагонів та тролейбусів на лінії

6.12.1 У пунктах ремонту трамвайних вагонів та тролейбусів на лінії необхідно мати впорядковані запасні колії (площадки), які розміщуються на горизонтальних дільницях або ухилах, що не перевищують 2,5%.

6.12.2 Не дозволяється проводити ремонт трамвайних вагонів або тролейбусів, якщо в них перебувають пасажири.

6.12.3 Ремонт рухомого складу на лінії дозволяється у разі виконання таких заходів безпеки:

- трамвайні вагони повинні бути встановлені на запасну колію, а тролейбуси, у разі можливості, на площадку, відведену для їх ремонту;

- трамвайні вагони або тролейбуси необхідно загальмувати стоянковим гальмом;

- струмоприймачі трамвайних вагонів або тролейбусів повинні бути відтягнуті від контактних проводів та надійно закріплені;

- реверсивна рукоятка контролера управління повинна бути переведена в положення "Стоп" та на час ремонту передана водієм слюсареві (якщо це передбачено конструкцією);

- під колеса трамвайних вагонів або тролейбусів повинні бути підкладені противідкатні упори;

- водій повинен увімкнути аварійну світлову сигналізацію, а в разі необхідності - установити знак аварійної зупинки або миготливий червоний ліхтар;

- місця проведення ремонту повинні бути огороджені.

6.12.4 На запасні колії для ремонту на лінії можуть установлюватися одночасно два поїзди (трамвайні вагони) з виконанням таких вимог:

- відстань між трамвайними вагонами (поїздами), що стоять, повинна бути не менш ніж 3 м;

- ремонт поїздів однією й тією самою особою повинен проводитися в порядку черги, тобто ремонт наступного поїзда виконується після закінчення ремонту попереднього.

6.12.5 Ремонт іншого тролейбуса на тій самій ділянці можливий лише на відстані між тролейбусами не менше 3 м та за умови, якщо на раніше поставленому на ремонт тролейбусі ремонт не проводиться.

6.12.6 Перед початком ремонту трамвайного вагона необхідно виставити на видному місці в кабіні водія плакат (табличку) "Струмоприймач не ставити! Працюють люди".

Перед початком ремонту тролейбусів на рульовому колесі та біля штанговловлювачів необхідно вивісити плакати "Струмоприймачі не ставити! Працюють люди".

6.12.7 У темний час доби ремонт трамвайних вагонів та тролейбусів повинен виконуватися тільки за умови достатнього освітлення робочого місця переносними ліхтарями, живлення яких здійснюється автономно або від низьковольтної мережі трамвайного вагона, тролейбуса чи транспортного засобу технічної допомоги.

6.12.8 Роботи між трамвайними вагонами поїзда (заміна та установка міжвагонних з'єднань, роз'єднання зчіпних пальців тощо) виконуються в присутності водія, який повинен загальмувати поїзд стоянковим гальмом, підкласти під колеса вагонів противідкатні упори, вимкнути автоматичний вимикач (вимикач ланцюгів управління).

6.12.9 Переміщення тролейбусів на ремонтну дільницю та їх випробування після ремонту повинно проводитися водієм лише після дозволу слюсаря, який виконує ремонт.

6.12.10 Необхідні маневри під час зчеплення та розчеплення трамвайних вагонів на лінії повинні проводитись водієм трамвайного вагона-буксира.

6.12.11 Подача трамвайного вагона-буксира (уперед або назад) до загальмованого повинна проводитись тільки водієм після надання ним попереджувального сигналу.

6.12.12 Під час зчеплення трамвайних вагонів повинні виконуватися такі вимоги:

- трамвайний вагон, який причіплюють, повинен бути загальмований стоянковим гальмом;

- трамвайний вагон, яким проводитиметься буксирування, повинен подаватися водієм до вагона, який причіплюють, на першій позиції контролера за сигналом;

- у разі зчеплення трамвайних вагонів водій повинен користуватися стоянковим гальмом;

- зчеплення трамвайних вагонів дозволяється виконувати тільки зчіпними пристроями відповідної конструкції.

6.12.13 Не дозволяється перебувати між трамвайними вагонами, коли виконуються маневрові роботи з їх зчеплення.

6.12.14 Не дозволяється виконувати зчеплення у разі несправного контролера управління трамвайного вагона-буксира.

6.12.15 Не дозволяється вимикати систему управління у разі зчеплення трамвайного вагона-буксира.

6.12.16 Перевірку металевих частин електричного обладнання рухомого складу необхідно проводити із застосуванням ЗІЗ.

6.12.17 Не дозволяється перевіряти прискорювач, перетворювач або груповий контролер, подаючи на нього напругу контактної мережі.

6.12.18 Не дозволяється вмикати електричні апарати напругою 1000 В під навантаження із знятими дугогасними камерами.

6.12.19 Опір ізоляції тролейбуса вимірюється тільки мегометром. Якщо неможливо усунути причини зниження опору ізоляції, тролейбус повинен бути відбуксируваний у депо.

6.12.20 Замінювати акумуляторну батарею трамвайних вагонів (тролейбусів) слюсар повинен за допомогою водія або іншої особи, яка допомагає йому у виконанні цієї роботи.

Не дозволяється переносити або підіймати акумуляторну батарею силами однієї особи.

6.12.21 Заміна коліс та підкачування шин тролейбуса повинні проводитися згідно з інструкцією виконання цих робіт.

6.12.22 Завантаження коліс тролейбусів на автомашину повинне проводитися двома особами за допомогою вантажопідйомних механізмів.

6.12.23 Після закінчення ремонту рухомого складу слюсар, який виконував ремонт, повинен зробити відмітку в технічному журналі про проведений ремонт, указати час початку та закінчення ремонту і передати його водієві.

6.12.24 Після закінчення ремонту рухомого складу слюсар, який виконував ремонт, повинен упевнитися, що оглядові люки в підлозі трамвайного вагона або тролейбуса закриті, контролер управління перебуває в нульовому положенні, а також зняти забороняльні та попереджувальні таблички.

6.13 Вимоги безпеки під час організації швидкої технічної допомоги для трамвайних вагонів та тролейбусів, що перебувають на лінії

6.13.1 Після прибуття працівників швидкої технічної допомоги на місце аварії керівник робіт швидкої технічної допомоги зобов'язаний попередити водія трамвайного вагона або тролейбуса про те, що він повинен виконувати тільки його вказівки.

6.13.2 До початку ремонтних та аварійно-відновлювальних робіт робоче місце працівників швидкої технічної допомоги повинно бути огороджене дорожніми знаками згідно з вимогами Правил дорожнього руху.

6.13.3 Не дозволяється під час виконання робіт перебувати між коліями під час проїзду зустрічних трамвайних вагонів.

6.13.4 Не дозволяється підніматися на дах трамвайного вагона та тролейбуса без зняття струмоприймачів з контактних проводів.

6.13.5 Не дозволяється під час виконання робіт на даху трамвайних вагонів та тролейбусів:

- торкатися струмоприймачів без діелектричних рукавичок;

- торкатися одночасно обох штанг тролейбуса;

- торкатися одночасно піднятого струмоприймача та заземлених частин трамвайного вагона;

- торкатися грозорозрядника в разі піднятих струмоприймачів;

- торкатися контактних проводів;

- ставити струмоприймачі на контактний провід під час перебування працівника на даху тролейбуса.

6.13.6 Під час застосування домкратів не дозволяється перебувати на відстані ближче 1 м від трамвайного вагона (за винятком осіб, що працюють з домкратом).

6.13.7 Під час підняття трамвайного вагона (тролейбуса) керівник робіт технічної допомоги повинен стежити за тим, щоб підйомні скоби впиралися у кузов рухомого складу, унеможливлюючи його зісковзування.

6.13.8 Під час підняття трамвайного вагона або тролейбуса, що впав набік, та під час будь-якого буксирування не дозволяється перебувати ближче 4 м від буксирних тросів (ланцюгів), вантажозахоплювальних пристроїв.

6.13.9 Не дозволяється виконувати роботи під трамвайним вагоном, що стоїть на домкратах. У разі потреби слід користуватися тумбами-підставками.

7.1 Загальні вимоги безпеки

7.1.1 Для виконання робіт у колійному господарстві необхідно огороджувати місця цих робіт незалежно від їх обсягів і тривалості, а також від кількості працюючих. Огородження повинні відповідати вимогам державних стандартів "Республиканский стандарт УССР. Безопасность дорожного движения. Ограждения дорожные переносные. Технические условия" (РСТ УССР 1965-86) та "Республиканский стандарт УССР. Безопасность дорожного движения. Ограждения дорожные переносные. Правила применения" (РСТ УССР 1966-86).

7.1.2 Робочі місця під час виконання колійних, вантажно-розвантажувальних, зварювальних та інших робіт повинні освітлюватися відповідно до вимог будівельних норм і правил СНиП II-4-79 та державного стандарту "ССБТ. Строительство. Нормы освещения строительных площадок" (ГОСТ 12.1.046-85).

Освітленість місць для виконання колійних та вантажно-розвантажувальних робіт повинна бути не менше ніж 30 лк, а для зварювальних та наплавних робіт - не менше ніж 50 лк.

Освітлення здійснюється від проводу контактної мережі групою електроламп, змонтованих у світильник на штанзі, а в разі відключеного живлення контактної мережі - від ПЕС та стаціонарних джерел електроенергії електролампами, змонтованими на переносних світильниках.

7.1.3 Для ввімкнення світильника на штанзі спочатку необхідно з'єднати світильник гнучким проводом з рейкою в трамвайних коліях, а потім підключити штангу до контактного проводу.

Під час застосування переносних світильників спочатку потрібно їх заземлити, а потім підключити до ПЕС. Вимикання світильника проводиться у зворотному порядку.

7.1.4 Колійні роботи виконуються під контролем відповідального керівника робіт, а під час ліквідації наслідків аварій, монтажу складних вузлових з'єднань, укладанні колій готовими рейко-шпальними ланками тощо - під керівництвом відповідальної особи служби колії.

7.1.5 До управління колійними та вантажопідіймальними машинами та механізмами залучається кваліфікований персонал, який пройшов медичне обстеження, спеціальне навчання, має посвідчення на право управління відповідною машиною.

Кожний механізм чи механізований інструмент повинен бути закріплений за певним працівником.

7.1.6 Інструменти та матеріали під час роботи повинні розміщуватися на узбіччі проїжджої частини вулиці або на тротуарі таким чином, щоб не заважати руху трамвайних вагонів, автотранспорту, пішоходам.

Не дозволяється розміщувати інструменти та матеріали в міжколійї, класти їх у жолоб рейок та залишати в міжколії.

7.1.7 Під час виконання робіт працівники повинні перебувати або рухатися обличчям назустріч руху транспорту.

Якщо за умовами роботи це неможливо, то для створення безпечних умов для працівників виставляється сигнальник.

7.1.8 У разі пропуску трамвайних вагонів працівники повинні своєчасно очистити жолоби, прибрати за межі габариту трамвайних вагонів інструменти і матеріали та відійти з трамвайних колій на безпечну відстань.

Не дозволяється працівникам залишатися між коліями.

7.1.9 Інструмент для колійних робіт повинен відповідати вимогам ДНАОП 1.1.10-1.04-01, ДНАОП 0.00-5.24-01 і бути завжди в справному стані.

7.1.10 Не дозволяється застосовувати лапчасті ломи із спрацьованими губками.

Під час затяжки гайок не дозволяється подовжувати важіль ключа трубою або іншими предметами.

Робочі грані колійних ключів не повинні мати тріщин, надломів металу.

Кліщові захоплювачі для шпал та залізобетонних плит, кліщі для перенесення рейок і шпал повинні періодично оглядатися, а домкрати для підйому трамвайних колій - періодично випробовуватися.

Домкрати повинні мати надійні гальмівні пристрої.

7.1.11 Частини машин і механізмів, що обертаються та рухаються, повинні бути огороджені.

Електростанції, електрозварювальні агрегати, контактно-зварювальні машини, трансформатори, а також металеві частини корпусів машин та механізмів з електроприводами повинні заземлюватися.

7.1.12 Усі струмопровідні частини на електроприводах колійних машин повинні бути ізольовані від можливого дотику до них обслуговувального персоналу.

7.1.13 Очищення, змащування, заправляння пальним, ремонт, огляд та перевірка технічного стану машин та механізмів дозволяється тільки після повної їх зупинки.

7.1.14 Кожна нова або капітально відремонтована машина (механізм) перед пуском в експлуатацію повинна бути оглянута та випробувана на холостому ходу та під навантаженням.

Результати огляду та випробування фіксуються у журналі.

7.1.15 Під час транспортування колійних машин та механізмів до місця виконання робіт та назад усі їхні робочі частини повинні бути приведені в транспортне положення і закріплені.

Самопересувні машини та механізми повинні бути обладнані звуковими та світловими сигналами і забезпечені відповідними знаками згідно з вимогами Правил дорожнього руху.

7.2 Вимоги безпеки під час виконання земляних робіт на трамвайних коліях

7.2.1 Виконання земляних робіт на трамвайних коліях повинно відповідати вимогам будівельних норм і правил СНиП III-4-80 та цих Правил.

7.2.2 Земляні роботи в зоні розміщення діючих підземних комунальних мереж (електрокабелів, газопроводів тощо) проводяться за нарядом-допуском і дозволяються тільки після розроблення заходів з безпечних умов праці.

7.2.3 Перед початком виконання земляних робіт необхідно позначити на місцевості відповідними знаками або написами розміщення підземних комунальних мереж.

7.2.4 Земляні роботи на трамвайних коліях повинні бути механізовані. Розробка ґрунту вручну виконується у випадках, коли застосування механізмів неможливе (під час роботи без зупинки трамвайного руху та в місцях розміщення підземних споруд тощо).

7.2.5 Земляні роботи в зоні діючих комунальних мереж необхідно виконувати під безпосереднім керівництвом керівника робіт, а в зоні розміщення кабелів, що охороняються і перебувають під напругою, або в зоні діючого газопроводу під наглядом працівників електро- або газового господарств.

7.2.6 Земляні роботи необхідно вести лопатами для риття землі, уникаючи ударів.

Не дозволяється застосовувати пневматичний інструмент, ломи, кирки і схожі знаряддя.

7.2.7 У разі необхідності виконання робіт, пов'язаних з електропідігріванням ґрунту, необхідно керуватись вимогами державного стандарту "ССБТ. Строительство. Электробезопасность. Общие требования" (ГОСТ 12.1.013-78).

Ділянку, яка підігрівається, необхідно огороджувати, виставляти попереджувальні сигнали, а в темний час доби освітлювати.

Відстань між огорожею і контуром ділянки, що підігрівається, повинна бути не менше 3 м.

7.2.8 Під час розробки ґрунту поблизу місць проходу людей і руху транспорту необхідно передбачати захисні огорожі згідно з вимогами державних стандартів ГОСТ 23407-78 та "ССБТ. Строительство. Ограждения предохранительные инвентарные. Общие технические условия. Взамен ГОСТ 12.4.059-78" (ГОСТ 12.4.059-89).

На огорожах необхідно розміщувати попереджувальні написи, знаки відповідно до ГОСТ 12.4.026-76 та сигнальне освітлення.

Через траншеї необхідно передбачати перехідні містки, які забезпечуються перильними огорожами і освітлюються в темний час доби.

7.2.9 Під час виконання робіт із застосуванням механізмів стінки котлованів і траншей необхідно кріпити інвентарними щитами.

Машини та механізми повинні перебувати на відстані не менше 2 м від краю канави, траншеї.

7.2.10 Екскаватори перед початком роботи розміщують на горизонтальній поверхні та закріплюють інвентарними упорами.

Не дозволяється використовувати з цією метою дошки, колоди, каміння тощо.

7.2.11 Не дозволяється під час роботи екскаватора або навантажувача виконувати будь-які інші роботи з боку робочої зони та перебувати працівникам ближче 5 м від радіуса захвату екскаватора або навантажувача.

Під час перерви в роботі екскаватор або навантажувач необхідно перемістити від краю траншеї на відстань не менше 2 м, а ківш опустити на землю. Очищати ківш потрібно тільки в опущеному положенні.

7.2.12 Ділянка або дорога, якою пересувається екскаватор або навантажувач у межах будівельного майданчика, повинні бути завчасно спланованими, а на слабких ґрунтах підсилені інвентарними щитами або настилом.

Під час пересування одноківшового екскаватора його стрілу необхідно встановлювати в напрямку руху, а ківш піднімати над землею на 0,5-0,7 м.

Не дозволяється пересування екскаватора із завантаженим ковшем.

7.2.13 Пересування екскаваторів, крім пневмоколісних, по штучних інженерних спорудах (мостах, шляхопроводах тощо) здійснюється у порядку, установленому Правилами дорожнього руху.

7.2.14 Переміщення екскаватора (навантажувача) до місця розробки чи в зворотному напрямку з кутом нахилу місцевості більшим, ніж указаний у паспорті для даного типу машини, потрібно здійснювати тягачами в присутності керівника робіт.

7.2.15 Під час навантаження ґрунту на автомобілі екскаватором (навантажувачем):

- не дозволяється перебувати між екскаватором (навантажувачем) та автомобілем, що завантажується;

- транспортний засіб, що очікує, повинен перебувати за межами радіуса дії ковша та ставати під завантаження тільки після від'їзду автомобіля, що стоїть попереду;

- транспортний засіб, що перебуває під завантаженням, повинен бути загальмований;

- транспортний засіб можна завантажувати тільки з боку заднього чи бокового борта і після того, як водій покине автомобіль;

- не дозволяється переносити ківш над кабіною;

- завантажувати транспортний засіб треба рівномірно з невеликої висоти та не перевищувати його вантажопідіймальності.

7.2.16 Пересування екскаватора або навантажувача під контактною мережею міського електричного транспорту та іншими електричними проводами дозволяється під керівництвом відповідальної особи за наявності обмеження висоти підйому ковша.

Відстань між проводами та ковшем у максимально піднятому його положенні повинна бути не менше ніж 1 м.

7.2.17 Не дозволяється під час переміщення та вирівнювання ґрунту бульдозером або грейдером по насипу висотою більше 2 м наближатися гусеницями чи колесами до краю земляного полотна, яке тільки відсипане, ближче ніж на 1 м або висувати відвал механізму за край насипу.

7.2.18 Не дозволяється переміщувати ґрунт бульдозером на підйом або узвіз більше 30 град. (якщо підприємством-виробником бульдозера не встановлена інша величина схилу), а також працювати на косогорах з поперечним нахилом понад 30 град.

7.2.19 Не дозволяється працювати на бульдозерах та грейдерах на глинистих ґрунтах під час дощу.

7.2.20 У разі зупинки бульдозера відвал необхідно опускати на землю.

7.2.21 Не дозволяється ставати на раму або відвал бульдозера і грейдера під час їхнього руху.

7.2.22 Кут нахилу відвалу грейдера повинен бути не менше 35 град. під час переміщення та розрівнювання ґрунту.

7.2.23 Під час ущільнення насипу катками, щоб уникнути обвалу укосу та сповзання катка, перші два проходи потрібно здійснювати, витримуючи відстань від краю укосу не менше 1,5 м, а потім, з кожним наступним проходом катка, його переміщують на 0,5 м до укосу.

7.2.24 Не дозволяється працівникам під час роботи екскаватора з гідромолотом для розламування дорожнього покриття або мерзлого ґрунту наближатися до гідромолота ближче 5 м.

7.2.25 Для безпеки машиніста екскаватора або крана під час розламування дорожнього покриття та мерзлого ґрунту гідромолотом чи іншими ударними пристроями лобову частину механізму необхідно захищати металевою сіткою.

Машиніст повинен працювати у засобах індивідуального захисту.

7.2.26 Не дозволяється робітникам перебувати між працюючими механізмами, якщо відстань між ними менше 5 м. Цю відстань належить збільшувати на сумарний радіус дії робочих органів механізмів, якщо вони розташовані на поворотних платформах або прикріплені гнучкими з'єднаннями.

На механізмах повинні бути написи, що вказують радіус дії робочих органів.

7.2.27 Під час улаштування дренажів та водостоків, розміщених у зоні трамвайних колій і поміж коліями, роботи необхідно виконувати відповідно до вимог ДНАОП 0.00-5.11-85.

7.3 Вимоги безпеки під час монтажу верхньої та нижньої будов трамвайних колій

7.3.1 Під час укладання рейок необхідно дотримуватись таких вимог:

- роботу виконувати тільки за вказівкою керівника робіт;

- перебувати тільки з одного боку рейкової зв'язки, протилежної напрямку зсуву;

- опущений у котлован один кінець рейкової зв'язки необхідно закріпити за допомогою ломів і тільки після цього опускати іншу частину зв'язки.

Не дозволяється перебувати у котловані під час скидання в нього рейок.

7.3.2 Переміщують рейки паралельно до колій:

- волоком трактором-тягачем або вагоном. Для цього потрібно мати необхідне пристосування або ланцюг з крюком для зачеплення рейок за стикові отвори. Під передній кінець рейок треба підкладати спеціальні катки або башмаки-повзунки;

- вручну рейковими кліщами (перенесення або волочіння). У цьому разі довжина рейок не повинна перевищувати 12,5 м, а навантаження на кожного працівника не повинно перевищувати 40 кг.

На шляху переміщення рейок не повинні перебувати працівники або сторонні особи.

7.3.3 Не дозволяється руками перевіряти точність збігу отворів накладок та рейок під час установки накладок та болтів.

Для цього треба застосовувати залізні ломи або шворні.

7.3.4 Збільшувати величину зазору у рейкових стиках необхідно за допомогою спеціальних пристроїв.

Не дозволяється збільшення зазорів ударами рейок унакладку.

7.3.5 Під час заміни рейок знімати накладки після звільнення болтів, розсувати накладки, а також утримувати кінець іншої рейки під час постановки накладок необхідно ломом.

7.3.6 Кантують рейки тільки на себе ломами, уставляючи їх у болтові отвори не до кінця та тільки з одного боку рейки.

7.3.7 Не дозволяється під час вигину рейок ручними пресами та під час пресування стиків перебувати із зовнішнього боку рейки, яку вигинають. Вимірюючи кривизну радіусометром, необхідно перебувати із внутрішнього боку кривої.

7.3.8 Розшивку рейок та контррейок у кривих ділянках колії необхідно виконувати від кінців кривої до середини.

7.3.9 Під час перешивки колії рейкову нитку необхідно відтискати спеціальними пристроями. Дозволяється застосування гострокінцевих ломів, заведених у баласт шпального ящика під підошву рейки під кутом не менше 45 град. на можливу для стійкості глибину.

Не дозволяється застосовувати для упору забиті в шпалу ломи або костилі.