Відповідно до Законів України "Про тваринний світ", "Про рибу, інші водні живі ресурси та харчову продукцію з них", "Про Загальнодержавну програму розвитку рибного господарства України на період до 2010 року", постанови Кабінету Міністрів України від 28.09.96 N 1192 "Про затвердження Тимчасового порядку ведення рибного господарства і здійснення рибальства", а також з метою удосконалення робіт з відтворення водних живих ресурсів у рибогосподарських водних об'єктах України

1. Затвердити Інструкцію про порядок проведення робіт з відтворення водних живих ресурсів (додається).

2. Державному департаменту рибного господарства (Алимову С.І.) забезпечити подання цього наказу на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України.

3. Інструкцію про порядок проведення робіт з відтворення водних живих ресурсів, затверджену наказом Державного комітету рибного господарства України від 21.09.98 N 126, зареєстровану в Міністерстві юстиції України 19.11.98 за N 735/3175, визнати такою, що втратила чинність.

4. Контроль за виконанням наказу покласти на голову Державного департаменту рибного господарства Алимова С.І.

1.1. Ця Інструкція визначає порядок проведення робіт з відтворення водних живих ресурсів у рибогосподарських водних об'єктах (крім водних об'єктів, розташованих у межах територій та об'єктів природно-заповідного фонду) суб'єктами усіх форм власності, що здійснюють рибогосподарську діяльність (у тому числі територіальними органами рибоохорони).

1.2. Основні терміни та поняття, які використовуються у цій Інструкції:

1.2.1. Акліматизація водних живих ресурсів (далі - акліматизація) - цілеспрямоване вселення будь-якого виду водного живого ресурсу в район, де він раніше не мешкав.

1.2.2. Відтворення водних живих ресурсів (далі - відтворення) - природне або штучне поновлення (розмноження, переселення, акліматизація тощо) чисельності риби та інших водних живих ресурсів (ретрансформація), які зменшуються у процесі їх використання чи природної смертності.

1.2.3. Вселення водних живих ресурсів - комплекс заходів (вилов, транспортування, облік), необхідних для забезпечення робіт з відтворення запасів риб та інших водних живих ресурсів.

1.2.4. Користувачі водних живих ресурсів (далі - користувачі) - підприємства, установи і організації незалежно від форм власності, а також громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які використовують рибу та інші водні живі ресурси.

1.2.5. Об'єкт відтворення - риба та інші водні живі ресурси, щодо яких здійснюється комплекс робіт з відтворення.

1.2.6. Риба та інші водні живі ресурси (водні живі ресурси) - сукупність організмів, життя яких неможливе без перебування (знаходження) у воді. До водних живих ресурсів належать прісноводні, морські, анадромні та катадромні риби на всіх стадіях розвитку; круглороті, морські ссавці, водні безхребетні, у тому числі молюски, ракоподібні, черв'яки, голкошкірі, губки, кишковопорожнинні, наземні безхребетні у водній стадії розвитку, водорості та інші водні рослини.

1.2.7. Рибогосподарські водні об'єкти - озера, річки, моря з лиманами та естуаріями, водосховища, ставки, а також окремі технологічні водойми, які використовуються або можуть використовуватися для розведення, вилову риби та інших водних живих ресурсів.

2.1. Для проведення робіт з відтворення водних живих ресурсів, пов'язаних з подальшим уселенням їх у рибогосподарський водний об'єкт, користувачі (крім територіальних органів рибоохорони) повинні не пізніше ніж за два тижні подати до територіального (басейнового, обласного, міжрайонного) органу рибоохорони, в зоні діяльності якого розташований відповідний рибогосподарський водний об'єкт, такі документи:

2.1.1. Заявку на проведення робіт із уселення водних живих ресурсів у рибогосподарський водний об'єкт (додаток 1).

2.1.2. Біологічне обґрунтування про доцільність проведення робіт з відтворення водних живих ресурсів (якщо відтворення здійснюється вперше), розроблене науковою установою.

2.1.3. Ветеринарне свідоцтво про відсутність небезпечних захворювань у господарствах, з яких здійснюється перевезення риби та інших водних живих ресурсів (отримується цим господарством).

2.1.4. Графік робіт із уселення водних живих ресурсів (складається користувачем і узгоджується з територіальними органами рибоохорони).

2.1.5. Дозвіл Міністерства охорони навколишнього природного середовища України на здійснення робіт з акліматизації, переселення водних живих ресурсів.

2.1.6. Документ, що підтверджує придбання водних живих ресурсів для їх подальшого вселення у рибогосподарський водний об'єкт (повідомлення про виділення квоти на вилов, накладні про придбання, інші документи).

2.2. Територіальний орган рибоохорони в тижневий термін розглядає подані документи, наказом затверджує склад комісії з контролю за проведенням робіт із уселення водних живих ресурсів (далі - Комісія), погоджує графік робіт, передає його копію голові Комісії.

Якщо роботи з відтворення водних живих ресурсів здійснюватиме територіальний орган рибоохорони, то він подає документи, зазначені в пункті 2.1 цієї Інструкції, до Головного управління охорони, відтворення водних живих ресурсів і регулювання рибальства (далі - Головрибвод). Головрибвод у тижневий термін розглядає подані документи, наказом затверджує склад Комісії, погоджує графік робіт і передає його копію голові Комісії.

Заявка на проведення робіт із уселення водних живих ресурсів може бути відхилена при умові подання неповного переліку документів, передбачених пунктом 2.1 цієї Інструкції. Заявнику в тижневий термін направляється обґрунтована відмова.

2.3. Головою Комісії призначається представник територіального органу рибоохорони, а членами Комісії - представники місцевої державної адміністрації або органу місцевого самоврядування (за згодою), територіального органу Міністерства охорони навколишнього природного середовища України та користувача, який здійснюватиме зазначені роботи.

До складу Комісії можуть також залучатися представники рибогосподарських наукових установ, підприємств, організацій (за згодою).

2.4. Місця проведення робіт із уселення водних живих ресурсів визначаються Комісією.

2.5. Користувач (у тому числі територіальний орган рибоохорони), який проводить роботи з відтворення водних живих ресурсів, зобов'язаний:

2.5.1. Забезпечувати виконання всіх організаційних та технічних робіт.

2.5.2. Здійснювати під контролем Комісії облік водних живих ресурсів, що вселяються до рибогосподарського водного об'єкта. Обсяги водних живих ресурсів з кожного транспортного засобу, яким вони доставлені до рибогосподарського водного об'єкта, оформлюються відповідним актом (додаток 2).

2.5.3. Уносити до журналу обліку вселених живих ресурсів (додаток 3) інформацію про обсяги їх уселення за кожну добу. Сторінки журналу мають бути прошнурованими, пронумерованими та скріпленими печатками:

- у користувача - користувачем та територіальним органом рибоохорони;

- у територіального органу рибоохорони - територіальним органом рибоохорони та Головрибводом.

2.5.4. Уживати необхідних заходів для забезпечення охорони місць вселення водних живих ресурсів.

2.6. При вселенні рослиноїдних риб у рибогосподарські водні об'єкти допускається наявність сазана (коропа) в межах 15% до загальної кількості.

2.7. Видовий та віковий склад водних живих ресурсів при вселенні у рибогосподарський водний об'єкт визначається біологічним обґрунтуванням, розробленим науковою установою, та погоджується з територіальними органами Міністерства охорони навколишнього природного середовища.

2.8. Водні живі ресурси, що загинули під час транспортування та вселення, підраховуються. Результати підрахунків заносяться до акта про виконання робіт з уселення водних живих ресурсів та журналу обліку водних живих ресурсів.

2.8.1. Загиблі водні живі ресурси не зараховуються до загального обсягу вселених водних живих ресурсів: ті, що придатні до реалізації, здаються в торговельну мережу або на приймальні пункти за накладними, а непридатні до реалізації списуються та утилізуються за актом (додаток 4).

2.9. Проведення робіт з відтворення водних живих ресурсів, що не пов'язані з подальшим їх уселенням у природну водойму (встановлення штучних нерестовищ, у тому числі штучних рифів-нерестовищ, рибогосподарська меліорація водойм, де розташовані природні місця відтворення водних живих ресурсів), здійснюється за відповідним біологічним обгрунтуванням наукових установ, підприємств, організацій та погоджується з територіальним (басейновим, обласним, міжрайонним) органом рибоохорони, у зоні діяльності якого розташований відповідний рибогосподарський водний об'єкт. У разі коли такі роботи проводяться територіальним органом рибоохорони, вони погоджуються з Головрибводом.

3.1. Розв'язання всіх організаційних питань щодо роботи Комісії та правильність оформлення облікової документації покладаються на голову Комісії.

3.2. Голова Комісії зобов'язаний:

3.2.1. За десять днів до початку роботи Комісії повідомити членів Комісії, користувача, в тому числі державний орган рибоохорони, який здійснюватиме роботи з відтворення водних живих ресурсів, про склад Комісії й терміни її роботи.

3.2.2. Організувати діяльність та розподілити обов'язки між членами Комісії на весь період її роботи.

3.2.3. Розглядати та затверджувати акти про виконання робіт із уселення водних живих ресурсів (додаток 2), акти про виконання робіт з відтворення риби, інших водних живих ресурсів та робіт природоохоронного призначення за попередній період (додаток 5).

3.3. Голова Комісії має право:

3.3.1. Інспектувати ведення обліку водних живих ресурсів у місцях завантаження ємностей та вселення їх у рибогосподарський водний об'єкт.

3.3.2. Забороняти вселення водних живих ресурсів у разі порушення користувачем, у тому числі територіальним підрозділом органу рибоохорони, умов уселення та вимог Інструкції, до з'ясування обставин.

3.3.3. Приймати рішення щодо спірних питань, що виникають при проведенні робіт з уселення водних живих ресурсів.

3.4. Члени Комісії зобов'язані контролювати:

3.4.1. Відповідність біологічних показників риби та інших водних живих ресурсів установленим нормативам.

3.4.2. Правильність використання того чи іншого методу обліку.

3.4.3. Облік водних живих ресурсів, що вселяються в рибогосподарські водні об'єкти.

3.4.4. Заповнення первинної облікової документації і складання актів про обсяги вселення водних живих ресурсів.

3.4.5. Норми завантаження водних живих ресурсів у транспортні та інші ємності.

3.4.6. Відповідність ветеринарним, санітарно-епідеміологічним нормам транспортних та інших ємностей, а також місць завантаження й вселення водних живих ресурсів.

3.5. Діяльність членів Комісії протягом усього періоду вселення водних живих ресурсів визначається Інструкцією.

3.6. Члени Комісії мають право:

3.6.1. Відмовити в підписанні актів про виконання робіт із уселення водних живих ресурсів, про виконання робіт з відтворення водних живих ресурсів та робіт природоохоронного призначення за попередній період, надавши мотивоване пояснення.

3.6.2. Проводити контрольний облік водних живих ресурсів у процесі їх уселення в рибогосподарські водні об'єкти.

3.7. Після закінчення робіт з відтворення водних живих ресурсів на підставі актів (додатки 2, 5) Комісія зобов'язана скласти підсумковий акт про виконання зазначених робіт за попередній період.

4.1. Визначення кількості водних живих ресурсів, яких уселяють у рибогосподарські водні об'єкти, проводиться такими методами:

- еталонним (ваговим, об'ємним);

- погодинним (ваговим, об'ємним);

- бонітувальним.

4.2. Метод еталонного обліку

Облік водних живих ресурсів, яких уселяють у рибогосподарські водні об'єкти, проводиться за допомогою мірної ємності (еталона) не менше 0,5 літра або мірної ваги не менше 0,5 кг.

У кожній десятій об'ємній або ваговій ємності підраховуються поштучно всі екземпляри водних живих ресурсів, визначається їх середня арифметична кількість у мірних ємностях (еталонах) і шляхом перемножування середнього арифметичного водних живих ресурсів у мірних ємностях (еталонах) на загальну кількість об'ємних або вагових мірних ємностей проводиться підрахунок загальної кількості всіх уселених водних живих ресурсів.

4.3. Метод погодинного обліку

4.3.1. Облік водних живих ресурсів, яких уселяють у рибогосподарські водні об'єкти, починається з моменту відкриття водовипусків і продовжується протягом усього часу виходу води з вирощувального водного об'єкта.

4.3.2. Облік погодинним методом проводиться за допомогою спеціальних пристроїв, що дають змогу відбирати проби без травмування водних живих ресурсів. Періодичність узяття проб (інтервал) залежить від інтенсивності скочування водних живих ресурсів, але в кожному разі береться не менше однієї проби через кожні дві години.

Тривалість взяття проби встановлюється Комісією в залежності від інтенсивності скочування водних живих ресурсів, їх середньої ваги та виду облікового пристрою, споруди або пастки, але не менше однієї хвилини.

У разі скочування водних живих ресурсів підвищеної інтенсивності дозволяється встановлювати тривалість узяття проби в 30 секунд із періодичністю взяття проб (інтервал) 30 хвилин.

Відлік часу під час узяття проб ведеться за допомогою секундоміра.

4.3.3. Пробу слід брати спеціальним уловлювачем у водній товщі, перераховуючи співвідношення площі вловлювача з площею перетину води в просвіті шлюзів, або встановленням пастки, що перекриває весь потік води в просвіті шлюзів. Пастка встановлюється почергово в кожному з відкритих просвітів шлюзів.

Уся проба зважується або вимірюється мірною ємністю. Якщо вона не перевищує 0,5 кг, тоді обробляється вся проба. Якщо в пробі виявляється більше 0,5 кг, то після зважування-вимірювання всієї проби відважується і обробляється 0,1-0,5 кг, у залежності від видового складу та морфометричних показників водних живих ресурсів, але загальна кількість екземплярів у пробі не повинна бути менше ніж 100 штук.

4.3.4. Контрольна проба або весь улов сортується за видами і ретельно перераховується. Визначається процентне співвідношення видів водних живих ресурсів у пробі. Потім визначається кількість водних живих ресурсів, випущених за 1 хвилину, і перераховується на періодичність узяття проб.

4.3.5. Загальна кількість водних живих ресурсів, випущених за добу, визначається шляхом додавання результатів, отриманих для кожного інтервалу.

4.3.6. При проведенні погодинного обліку в господарствах, які вселяють у рибогосподарські водні об'єкти молодь сазана та ляща, використовують пристрій конструкції Мещерякова-Савінкова, а результати оформлюють за нижченаведеною методикою.

Проби беруть цілодобово з двогодинним інтервалом з 23-ї години попередньої доби до 23-ї години наступної доби. Для визначення кількості водних живих ресурсів, що скотилися за добу, застосовується формула:

Якщо уселення водних живих ресурсів проводиться менше однієї доби, то її підрахунок ведеться за фактичний час спуску води.

Кількість водних живих ресурсів за весь період уселення визначають за формулою:

4.3.7. Облік водних живих ресурсів, дуже чутливих до механічних впливів (білий, строкатий товстолобики тощо), проводиться погодинним методом з годинним інтервалом узяття проб (хвилинна експозиція).

Кількість водних живих ресурсів, уселених за добу, визначається за формулою:

Загальна кількість уселених водних живих ресурсів визначається за формулою:

Результати підрахунків заносяться в Картку обліку вселення водних живих ресурсів (додаток 6).

4.4. Метод бонітувального обліку

4.4.1. Облік водних живих ресурсів проводиться на вирощувальному водному об'єкті перед їх уселенням до іншого рибогосподарського водного об'єкта.

4.4.2. Проби відбираються за допомогою знарядь лову, для яких визначаються коефіцієнти вловистості. Збір проб роблять одночасно або в дуже стислі строки. На підставі аналізу відібраних проб, з урахуванням коефіцієнтів уловистості знарядь лову, розраховують кількість водних живих ресурсів у рибогосподарських водних об'єктах, застосовуючи ймовірнісно-статистичні методи.

4.5. Застосування методів обліку

4.5.1. Застосування того чи іншого методу обліку залежить від типу підприємства і виду вирощених водних живих ресурсів.

Для нерестово-вирощувальних рибних господарств, що вселяють молодь частикових видів риб у водойми, основним методом є погодинний облік.

Для нерестово-вирощувальних рибних господарств, які вселяють молодь ляща й сазана, вирощену в полікультурі, і не мають облікових пристроїв, основним методом обліку є бонітувальний.

4.5.2. Для лососевих заводів основним методом обліку є еталонний.

4.5.3. Для осетрових заводів основними методами обліку є еталонний або бонітувальний методи.

4.5.4. Під час уселення дворічок частикових та рослиноїдних риб застосовуються методи еталонного або погодинного обліку.

4.5.5. Обсяги загибелі водних живих ресурсів визначаються шляхом підрахунку всіх екземплярів поштучно, якщо їх величина незначна, а при масовій загибелі визначаються еталонним методом.

4.6. Порядок визначення середньої штучної маси водних живих ресурсів у період уселення в рибогосподарські водні об'єкти

4.6.1. Для визначення середньої штучної маси з кожного вирощувального водного об'єкта береться не менше трьох контрольних проб (у пробі кількість екземплярів - не менше 50 шт.). Проба береться на початку, усередині та наприкінці уселення і не менше ніж один раз на добу.

До розрахунку середньої маси та до виконання плану не зараховуються водні живі ресурси, що мають масу менше нормативних наважок: 80% - для лососевих (60% - для цьогорічок), 40% - для осетрових, частикових (для сазана та ляща - 12% та 35% відповідно), 40% - для сигових, 30% - для рослиноїдних.

4.6.2. У господарствах, де скочування водних живих ресурсів відбувається довільно, сортування на вагові групи не здійснюється.

Середня штучна маса всіх уселених водних живих ресурсів визначається як середньозважена із середніх мас окремих проб.

Результати визначення середньої штучної маси заносяться до картки визначення середньої штучної маси вселених водних живих ресурсів (додаток 7).

Нормативи щільності посадки водних живих ресурсів при транспортуванні до місця вселення наведено у додатку 8.

Біологічні показники риби та інших водних живих ресурсів наведені в додатку 9.

Користувачі, під час уселення водних живих ресурсів, зобов'язані щотижня подавати звіт про обсяги вселення риби, інших водних живих ресурсів (додаток 10) до територіального органу рибоохорони, у зоні діяльності якого здійснюється вселення водних живих ресурсів.

Якщо вселення водних живих ресурсів здійснюється територіальним органом рибоохорони, зазначений звіт подається до Головрибводу.

Користувачі (у тому числі територіальні органи рибоохорони) мають права, передбачені законодавством України.

Оскарження дій посадових осіб, які порушують права користувачів, здійснюється у передбаченому законодавством порядку.