Відповідно до пункту 4 частини першої статті 2 Закону України "Про Національну гвардію України", з метою визначення правових засад організації та порядку несення служби з охорони органів державної влади військовими частинами і підрозділами Національної гвардії України

1. Затвердити Положення про організацію та несення служби з охорони органів державної влади військовими частинами і підрозділами Національної гвардії України, що додається.

2. Головному управлінню Національної гвардії України (Аллеров Ю.В.) забезпечити подання цього наказу на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України в установленому порядку.

3. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.

4. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника Міністра генерал-полковника Ярового С.А.

1. Це Положення визначає порядок організації та несення служби з охорони органів державної влади військовими частинами і підрозділами Національної гвардії України (далі - військові частини і підрозділи), основи взаємодії військових частин і підрозділів з органами державної влади та органами місцевого самоврядування, іншими взаємодіючими органами, права та обов'язки військових нарядів, а також порядок участі в здійсненні заходів правового режиму надзвичайного або воєнного стану, ліквідації наслідків надзвичайних або кризових ситуацій на об'єктах, що охороняються.

2. Положення розроблено відповідно до Кримінального процесуального кодексу України, Кримінального кодексу України, Кодексу України про адміністративні правопорушення, статутів Збройних Сил України, Закону України "Про Національну гвардію України" , постанови Кабінету Міністрів України від 25 листопада 2015 року № 971 "Про затвердження переліку органів державної влади, що підлягають безоплатній охороні Національною гвардією".

3. У цьому Положенні терміни вживаються в таких значеннях:

блокування - ізоляція району проведення спеціальних заходів з метою запобігання проникненню сторонніх осіб та забезпечення безпеки громадян від можливої стрільби озброєних злочинців, протидія спробам злочинців (правопорушників) вирватися з району проведення спеціальних заходів, пропуск осіб у район проведення спеціальних заходів (за наявності підстав для цього);

взаємодія - узгоджені за метою, завданням, місцем, часом та способом виконання завдань дії військових частин і підрозділів для досягнення мети;

військовий наряд - група озброєних та екіпірованих військовослужбовців (на транспортних засобах, у пішому порядку відповідно до визначених їм завдань), які здійснюють охорону органу державної влади;

група посилення - військовий наряд у складі двох та більше військовослужбовців, призначений для тимчасового посилення охорони органів державної влади, які потребують підвищених заходів безпеки;

добове чергування - виконання військовим нарядом (групою посилення) службових завдань з охорони органу державної влади протягом 24 годин;

матеріально-технічне забезпечення - комплекс заходів щодо своєчасного і повного забезпечення військових частин і підрозділів військовим майном, збереження та відновлення його функціонального стану;

мобільна група швидкого реагування - спеціальний військовий наряд на транспортному засобі в складі від трьох до п'яти військовослужбовців, призначений для вжиття невідкладних заходів при ускладненні оперативної обстановки поблизу органу державної влади, що охороняється, посилення його охорони, попередження та припинення правопорушень біля нього;

об'єкти, що охороняються, - органи державної влади, які охороняються військовими частинами і підрозділами;

організація взаємодії - діяльність щодо узгодження зусиль і спільних дій сил та засобів військових нарядів, споряджених від військових частин і підрозділів та взаємодіючих органів, які надають допомогу в охороні органів державної влади;

охорона об'єктів - комплекс військових дій, що здійснюється разом з режимними, iнженерно-технiчними та іншими заходами органів державної влади, які охороняються військовими частинами (підрозділами), а також взаємодіючих органів, та виконуються з метою забезпечення недоторканності об'єкта і матеріальних засобів, що йому належать, запобігання проникненню порушників на об'єкт (з об'єкта), припинення нападу на об'єкт, запобігання терористичним актам та участі в ліквідації наслідків надзвичайних або кризових ситуацій на об'єкті, що охороняється;

патруль на транспортному засобі - рухомий військовий наряд у складі від двох до п'яти військовослужбовців, який виконує службове завдання на транспортному засобі шляхом об'їзду за визначеним маршрутом та огляду об'єкта, що охороняється;

патруль піший - рухомий військовий наряд у складі двох і більше військовослужбовців (начальник патруля, патрульний), який виконує службове завдання з охорони об'єкта шляхом обходу за визначеним маршрутом;

посилений варіант несення служби - комплекс організаційно-правових, профілактичних, оперативних та інших заходів, пов'язаних з особливим режимом виконання службових завдань і залученням значної кількості військовослужбовців, з метою швидкої стабілізації оперативної обстановки, якщо наявними силами і засобами, що безпосередньо залучені до виконання завдань, у повсякденному режимі виконання службових завдань їх виконати неможливо;

постовий (патрульний) - особа військового наряду, яка виконує завдання щодо охорони дорученого їй поста (об'єкта);

пост охорони порядку - військовий наряд у складі одного або більше військовослужбовців (начальник поста, постові), який виконує службове завдання з охорони органів державної влади шляхом безперервного спостереження (у тому числі з використанням технічних засобів) за певною ділянкою території (по периметру огорожі об'єкта в межах прямої видимості) та періодичного обходу цієї території;

пункт дислокації військової частини - частина населеного пункту (при розміщенні поза населеним пунктом - спеціальне військове містечко або район розташування), у якому військова частина розташована постійно чи тимчасово;

сектор охорони - пости охорони порядку органів державної влади (від двох і більше) у складі одного і більше військовослужбовців під єдиним керівництвом чергового військових нарядів, які розташовані на незначній відстані один від одного або там, де відсутні службові приміщення із санвузлом. Місцеперебування чергового військових нарядів визначається на одному з об'єктів сектору охорони;

система охорони об'єкта - комплекс сил та засобів для виконання поставлених службових завдань, що має вiдповiдати характеру та особливостям об'єкта, що охороняється, рівню його обладнання інженерно-технічними засобами охорони (далі - IТЗО), глибині та забезпеченню надiйностi охорони і сприяти найефективнішому використанню цих сил i засобів;

служба з охорони органів державної влади - виконання військовими нарядами завдань із забезпечення охорони приміщень та території, на якій розташовані органи державної влади, із попередження будь-якого вторгнення або нанесення збитків, а також порушення спокою чи приниження гідності органу державної влади;

службова діяльність підрозділів - безперервне, активне, узгоджене за цілями, завданнями, місцем і часом виконання поставлених завдань.

4. Обсяг службових завдань визначається кількістю об'єктів, що охороняються, та маршрутів (постів) патрулювання, а обсяг виконання служби - кількістю військових нарядів, що виставляються.

5. Для виконання службових завдань залучається особовий склад, використовуються озброєння, бойова та спеціальна техніка, інженерні та технічні засоби охорони, засоби зв'язку та автоматизації управління, транспортні та спеціальні засоби.

6. До участі у виконанні завдань з охорони органів державної влади під час проведення зборів, мітингів, походів, демонстрацій та інших масових заходів біля об'єктів, що охороняються, які створюють небезпеку для життя та здоров'я громадян, персоналу органів державної влади, за рішенням командувача Національної гвардії України можуть залучатися військовослужбовці інших військових частин Національної гвардії України.

7. При виконанні завдань з охорони органів державної влади вiйськовослужбовцi військових частин і підрозділів мають право застосовувати заходи фізичного впливу, спецiальнi засоби та вогнепальну зброю на підставах i в порядку, визначених законодавством України.

1. Система охорони включає: військовий наряд, місце розташування патрулів, постів (ділянок місцевості), де виконують обов'язки постові (військові наряди), сектори можливого застосування спеціальних засобів, вогнепальної зброї та бойової техніки, маршрути руху, ІТЗО, сили і засоби органів державної влади, що охороняються, та взаємодіючих органів, які беруть участь в охороні, резерви.

При визначенні системи охорони встановлюються:

спосіб охорони об'єкта, склад військового наряду при звичайному та посиленому варіантах виконання службових завдань, кількість постів, їх призначення, місця розміщення, маршрути патрулювання, розташування споруд постів охорони (службових приміщень);

обладнання ІТЗО об'єкта, окремих ділянок та приміщень;

порядок використання транспортних засобів.

2. Командир військової частини має право вносити зміни до системи охорони, які погоджуються з керівництвом органу державної влади, а за необхідності - із взаємодіючими органами. Рішення щодо змін оформляються наказом командира військової частини.

3. Охорона об'єктів може здійснюватися такими способами, як оперативне чергування; патрулювання (піше або на транспортному засобі); виставлення постів або змішаним способом.

Способом оперативного чергування охороняються об'єкти, обладнані комплексом технічних засобів охорони, які забезпечують подання достовірних сигналів порушення ділянок охорони, своєчасний вихід (виїзд транспортних засобів) мобільної групи швидкого реагування до мiсця порушення та затримання порушника. При застосуванні цього способу охорони безперервно несуть службу постовий-оператор (біля пульта управління технічними засобами охорони (далі - ТЗО)) та в постiйнiй бойовій готовності до дій за сигналами ТЗО (командами) - мобільна група швидкого реагування.

Охорона об'єкта способом патрулювання (пішим або на транспортному засобі) здійснюється шляхом несення служби військовими нарядами на встановленому маршруті з періодичним оглядом та перевіркою об'єктів, що визначені до охорони на цьому маршруті, з можливістю використання особового складу патруля (пішого або на транспортному засобі) для виконання завдань, що раптово виникають.

Охорона об'єкта способом виставлення постів здійснюється шляхом спостереження із місць виконання завдань, а також оглядом будівель, стану ТЗО об'єкта (за визначеним маршрутом), що охороняється. Окремі об'єкти (будiвлi) можуть охоронятися нерухомими постами.

Змішаний спосіб застосовується під час охорони об'єктів способом оперативного чергування та виставлення військових нарядів (патрулів, постів).

1. Охороні підлягають об'єкти органів державної влади, визначених постановою Кабінету Міністрів України від 25 листопада 2015 року № 971 "Про затвердження переліку органів державної влади, що підлягають безоплатній охороні Національною гвардією".

2. Для визначення готовності до прийняття об'єкта під охорону створюється міжвідомча комісія (далі - МВК), до складу якої входять представники відповідних територіальних управлінь, військових частин і підрозділів Національної гвардії України.

До роботи комісії залучаються представники об'єкта, який приймається під охорону (за згодою).

3. МВК не пізніше двох тижнів з дати надходження звернення відповідного органу державної влади до Головного управління Національної гвардії України (далі - Головне управління НГУ) проводить обстеження приміщення (території) об'єкта, готує висновки про можливість та умови прийняття його під охорону.

Результати роботи МВК оформляються актом, у якому зазначаються: дані про об'єкт (адреса, стисла характеристика будівлі органу державної влади та прилеглої території), система охорони, заходи щодо обладнання (дообладнання) споруд постів охорони, службового приміщення та джерела фінансування, виявлені недоліки, термін їх усунення та відповідальна особа (відомство), висновок про готовність об'єкта органу державної влади до прийняття під охорону.

Примірники акта МВК затверджуються відповідними начальниками територіальних управлінь Національної гвардії України (командиром військової частини прямого підпорядкування) та по одному примірнику надсилаються до Головного управління НГУ та членам МВК.

4. На об'єкті, який приймається під охорону, для осіб військового наряду повинні бути передбачені споруда поста охорони порядку, службове приміщення, санвузол.

Обладнання споруд постів охорони порядку (службових приміщень) військових нарядів здійснюється з метою створення необхідних умов для забезпечення недоторканності органу державної влади, виходячи з архітектурних особливостей об'єкта, та полягає в проведенні необхідних будівельних та ремонтних робіт з дообладнання споруд постів охорони порядку (службових приміщень) військових нарядів; обладнанні охоронною сигналізацією огорожі території та будівель органу державної влади; установленні відеокамер спостереження з виведенням сигналу на монітор до місця виконання службових завдань військовим нарядом; захищенні вікон ґратами; установленні дорожніх знаків, які обмежують паркування стороннього транспорту біля об'єкта органу державної влади; обладнанні зовнішнім освітленням споруд органу державної влади та прилеглої території.

5. Обладнання місць несення служби забезпечують органи державної влади, що охороняються.

6. До прийняття об'єкта під охорону на підставі акта МВК штаб військової частини розробляє план охорони органу державної влади, який визначає систему охорони, службову документацію військового наряду, організовується підготовка особового складу, узгоджується (уточнюється) з представниками зацікавлених органів план взаємодії на випадок ускладнення обстановки на об'єкті, що охороняється.

7. План охорони органу державної влади складається з табеля постів, схеми розміщення кожного поста, інструкції начальника військового наряду, бойового розрахунку.

У табелі постів визначаються склад військового наряду, що виділяється для охорони кожному посту; обов'язки посадових осіб військового наряду (крім начальника) з урахуванням особливостей кожного поста та умов виконання завдань на ньому; порядок допуску до об'єкта і періодичність доповідей засобами зв'язку; почасові графіки виконання завдань особовим складом; порядок застосування вогнепальної зброї, спеціальних засобів та фізичної сили; порядок виконання службових завдань за посиленим варіантом; стан обладнання технічними засобами охорони та спостереження.

Додатково в табелі постів зазначаються:

для об'єкта, що охороняється шляхом патрулювання, - особливості функціонування об'єкта; порядок та погодинний графік його перевірки; порядок застосування вогнепальної зброї, спеціальних засобів та заходів фізичного впливу;

для об'єкта, що охороняється технічними засобами охорони, - найменування і кількість засобів охорони; характеристика та особливості роботи цих засобів; порядок дій при спрацюванні системи охорони; порядок застосування вогнепальної зброї, спеціальних засобів та заходів фізичного впливу.

На схемі розміщення постів охорони порядку визначаються місця постів охорони порядку на карті (схемі) населеного пункту (його частині); об'єкт охорони; межі постів охорони порядку; маршрути руху постових; маршрути піших патрулів та патрулів на транспортних засобах; місця розташування найближчих сусідніх постів охорони порядку органів Національної поліції та взаємодіючих органів; засоби та порядок зв'язку.

В інструкції начальника військового наряду визначаються: завдання військового наряду, обов'язки щодо охорони об'єктів, які має охороняти військовий наряд; порядок дій посадових осіб військового наряду під час приймання під охорону і здавання об'єктів (у тому числі обладнаних технічними засобами охорони, а також тих, що перебувають під охороною шляхом патрулювання), графіки і порядок їх перевірки; порядок посилення охорони; дії військового наряду в разі ускладнення оперативної обстановки та під час здійснення заходів правового режиму надзвичайного або воєнного стану і надзвичайних ситуацій.

У бойовому розрахунку зазначаються:

можливі надзвичайні ситуації на кожному посту;

порядок дій у разі ускладнення оперативної обстановки та під час здійснення заходів правового режиму надзвичайного або воєнного стану і надзвичайних ситуацій.

8. Об'єкт приймається під охорону після виконання всіх заходів, передбачених актом МВК, не пізніше 10 діб після затвердження акта.

9. Для кожного поста охорони порядку штабом військової частини розробляється службова документація: довідкові відомості про орган державної влади, керівника органу державної влади, персонал органу державної влади, службові автомобілі; стислий опис об'єкта, що охороняється; табель постів; інструкції осіб військового наряду; погодинні графіки виконання службових завдань військовослужбовцями; список телефонів взаємодії; витяг з таблиці позивних посадових осіб; переговорна таблиця; зразки допусків на право перевірки тощо.

Кожен об'єкт охорони повинен бути внесений до планів комплексного використання сил та засобів під час охорони публічної безпеки і порядку (єдиної дислокації).

1. Військові посадові особи військових частин і підрозділів у мирний і воєнний час користуються правами та обов'язками, визначеними статутами Збройних Сил України.

2. У своїй діяльності військові посадові особи під час виконання службових завдань з охорони органів державної влади керуються Законом України "Про Національну гвардію України" , Положенням про військові частини і підрозділи з охорони громадського порядку Національної гвардії України , затвердженим наказом Міністерства внутрішніх справ України від 16 червня 2014 року № 567, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 03 липня 2014 року за № 729/25506, Положенням про військові частини оперативного призначення Національної гвардії України , затвердженим наказом Міністерства внутрішніх справ України від 16 червня 2014 року № 566, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 03 липня 2014 року за № 730/25507, та цим Положенням.

1. Управління силами та засобами, що беруть участь у виконанні завдань з охорони органів державної влади, повинно здійснюватися таким чином, щоб забезпечувалася висока ефективність їх дій на основі раціональної розстановки, своєчасного маневрування, підтримання постійної готовності до виконання завдань, які виникають при раптових ускладненнях оперативної обстановки.

2. Управління військовими частинами (підрозділами) включає:

організацію та здійснення заходів щодо підвищення (підтримання) бойової готовності військових частин і підрозділів під час виконання завдань з охорони органів державної влади;

безперервний збір, вивчення та узагальнення відомостей про обстановку в районі розміщення об'єктів, що охороняються;

прийняття рішення;

постановку завдань підлеглим, планування виконання завдань;

підготовку військових нарядів до виконання завдань з охорони органів державної влади та їх усебічне забезпечення;

організацію та підтримання взаємодії з іншими взаємодіючими органами;

постійний контроль за виконанням поставлених завдань підпорядкованими підрозділами та надання їм допомоги;

швидке реагування на всі зміни оперативної обстановки;

підбиття підсумків несення служби.

Основою управління військовими частинами і підрозділами є рішення командира військової частини. Командир є відповідальним за керівництво підпорядкованою йому військовою частиною (підрозділом) та успішне виконання службових завдань.

3. Відповідно до отриманого завдання, інформації старшого начальника, підготовлених штабом пропозицій та розрахунків командири приймають рішення щодо виконання службових завдань:

командир військової частини - на півріччя;

командир батальйону - на квартал, місяць та на добу;

командир роти (окремого підрозділу) - на місяць та на добу;

командир взводу - щодо виконання службового завдання.

У разі різкої зміни обстановки або надходження нових (додаткових) завдань командир військової частини (підрозділу) зобов'язаний своєчасно прийняти нове рішення або уточнити раніше прийняте.

Про зміни обстановки та прийняте рішення командир військової частини (підрозділу) повинен доповісти безпосередньому начальникові, поінформувати підлеглих та взаємодіючі органи.

4. Командир здійснює управління військовою частиною і підрозділами особисто через заступників та штаб військової частини.

5. Штаб військової частини свою роботу організовує на підставі рішень, директив, наказів, розпоряджень та доручень командувача Національної гвардії України (начальника, командира), а також розпоряджень і доручень вищого штабу.

Головним у діяльності штабу є постійне знання обстановки в районі розміщення об'єктів, що охороняються, підтримання бойової готовності військових частин і підрозділів, організація виконання службових завдань з охорони органів державної влади та забезпечення управління за будь-яких умов обстановки.

1. Робота командира військової частини та штабу щодо організації службової діяльності включає:

прийняття рішення та його оформлення;

планування виконання завдань;

визначення (доведення) завдань підлеглим;

організацію підготовки сил і засобів до виконання завдань з охорони органів державної влади;

організацію взаємодії, усебічного забезпечення, управління військовою частиною (підрозділом);

контроль та надання допомоги підрозділам.

2. Рішення командира військової частини щодо виконання завдання включає:

задум службової діяльності військової частини (напрямки зосередження основних зусиль, обсяги службових завдань, порядок застосування сил і засобів, заходи щодо підвищення бойової готовності підрозділів, надійності охорони об'єкта);

завдання підрозділам щодо обсягів завдань, термінів та необхідних результатів їх виконання, обсягів службових завдань, напрямків зосередження основних зусиль, підвищення бойової готовності, підготовки до дій під час здійснення заходів правового режиму надзвичайного або воєнного стану та надзвичайних ситуацій, підготовки сил і засобів;

основні питання взаємодії (завдання, під час виконання яких підрозділи повинні взаємодіяти між собою, з територіальними органами поліції та іншими взаємодіючими органами, з ким, з яких питань і протягом якого терміну організувати взаємодію, порядок обміну інформацією про обстановку, розподіл сил і засобів для спільних дій та надання взаємодопомоги);

організацію управління (уточнення порядку організації зв'язку, контролю за виконанням службових завдань та надання допомоги підрозділам);

організацію навчального процесу, виховної роботи, підтримання військової дисципліни та статутного порядку, матеріально-технічного забезпечення.

3. Командир військової частини оголошує рішення заступникам і начальникам відділень (груп) та служб, а за потреби й іншим офіцерам, після чого визначає порядок і термін оформлення рішення, планування, доведення завдань до виконавців, організацію управління, взаємодії, контролю та надання допомоги підрозділам.

Рішення командира військової частини на півріччя оформляються наказом "Про підсумки службової діяльності військової частини за півріччя та завдання на наступне півріччя" (далі - наказ). Рішення про виконання нових (додаткових) завдань або в разі зміни обстановки оформляється наказами, розпорядженнями, до планувальних документів уносяться необхідні корективи.

4. У наказі командира військової частини на півріччя відображаються:

у констатуючій частині:

основні висновки аналізу службової діяльності, підготовки сил і засобів, навчання, військової дисципліни, усебічного забезпечення за минуле півріччя;

підрозділи, які досягли найкращих результатів, а також ті, що мають низькі показники, основні причини недоліків;

основні службові завдання, що поставлені старшим начальником;

у резолютивній частині:

завдання щодо подальшого підвищення бойової готовності підрозділів;

загальні для всіх підрозділів завдання із службової діяльності з охорони органів державної влади;

окремими підпунктами - завдання кожному підрозділу;

завдання щодо застосування сил і засобів;

завдання з бойової та спеціальної підготовки, навчання з дотримання заходів безпеки, удосконалення навчальної та матеріально-технічної бази;

завдання з бойового забезпечення;

завдання щодо роботи з офіцерськими кадрами, військовослужбовцями, які проходять службу за контрактом;

завдання щодо роботи з особовим складом (з виховної роботи);

завдання з подальшого зміцнення військової дисципліни і підтримання статутного порядку, організації служби військ;

завдання з тилового та технічного забезпечення;

завдання з удосконалення роботи органів управління, системи зв'язку, контролю за виконанням службових завдань, стилю роботи командирів і начальників.

У наказі при визначенні завдань зазначається: яких показників треба досягнути до кінця півріччя; які сили та засоби використовуються для виконання завдань; на що необхідно звернути особливу увагу; напрямки зосередження основних зусиль (об'єкти, підрозділи).

До наказу додаються розрахунки обсягу службових завдань та застосування сил і засобів.

5. Наказ повинен бути стислим, чітким і виключати можливість його різного тлумачення.

6. На підставі рішення командира військової частини штабом військової частини здійснюється планування службової діяльності, при цьому розробляються:

план бойової та спеціальної підготовки - на рік;

план основних заходів - на півріччя,

плани роботи штабу, відділень (груп) та служб - на квартал;

календарний план - на місяць;

графік участі у виконанні службових завдань з охорони органів державної влади та здійснення контролю за ними - на місяць.

Рішення командира військової частини на півріччя доводиться до виконавців не пізніше ніж за 7 діб до початку наступного періоду.

1. Робота командира батальйону, роти з організації службової діяльності включає:

прийняття рішення щодо організації і виконання визначених завдань з охорони органів державної влади, його оформлення i доведення завдань виконавцям;

підготовку сил та засобів до виконання службових завдань;

організацію взаємодії, зв'язку, усебічного забезпечення;

практичне виконання службових завдань особовим складом підрозділів;

контроль за виконанням службових завдань;

підбиття підсумків виконання службових завдань.

2. Командир батальйону, роти оголошує рішення заступникам, а за потреби й іншим військовослужбовцям, після чого визначає порядок і термін оформлення рішення, планування, доведення завдань до виконавців, організації управління, взаємодії, контролю та надання допомоги підрозділам.

3. Рішення щодо виконання службових завдань з охорони органів державної влади оформляється:

на квартал - текстуально в рішенні командира батальйону військової частини (додаток 1);

на місяць - відображається в календарному плані, плані бойової і спеціальної підготовки, розкладі занять, плані щодо роботи з особовим складом та в графіку участі у виконанні службових завдань;

на добу - текстуально в книзі служби батальйону (роти) військової частини (розділ І) (додаток 2);

на виконання службового завдання - текстуально у відомості добору та розподілу особового складу взводу (додаток 3).

4. Книга служби батальйону (роти) військової частини (розділ І) ведеться щомісяця окремо від книги служби батальйону (роти) військової частини (розділ ІІ) (додаток 4). Після закінчення кожного місяця рішення командирів щодо організації та виконання завдань служби з охорони органів державної влади на кожну добу зшиваються та зберігаються в підрозділі протягом року.

Книга служби батальйону (роти) військової частини (розділ ІІ) з охорони органів державної влади ведеться за рік.

5. У разі раптового ускладнення оперативної обстановки командир батальйону, роти зобов'язаний прийняти нове рішення. Про зміни в оперативній обстановці та прийняте рішення командир батальйону, роти доповідає старшому начальникові.

1. Військові частини (підрозділи) у процесі своєї діяльності взаємодіють з органами правопорядку та іншими органами державної влади, а також органами місцевого самоврядування відповідно до законодавства України.

2. Основні питання взаємодії командир військової частини визначає у своєму рішенні, яке відображається в плані основних заходів, а також у планах роботи штабу, відділень і служб та інших планувальних документах.

3. Під час організації взаємодії командир військової частини погоджує:

з підпорядкованими підрозділами та сусідніми військовими частинами: спільні дії і порядок надання допомоги (призначення сил і засобів) при виконанні повсякденних завдань, під час здійснення заходів правового режиму надзвичайного або воєнного стану, ліквідації наслідків надзвичайних або кризових ситуацій; перевірки військових нарядів, надання їм допомоги при виконанні службових завдань у районах дислокації взаємодіючих військових частин;

з територіальними органами поліції: порядок спільних дій при виконанні повсякденних завдань, у разі ускладнення оперативної обстановки, під час здійснення заходів правового режиму надзвичайного або воєнного стану, ліквідації наслідків надзвичайних або кризових ситуацій; при проведенні спільних навчань і тренувань;

з адміністрацією об'єктів, що охороняються: спільні заходи щодо забезпечення надійності охорони об'єктів, здійснення перепускного режиму; порядок і обсяг забезпечення військових нарядів обладнаними місцями виконання службових завдань; посилення охорони об'єктів у разі ускладнення оперативної обстановки, під час здійснення заходів правового режиму надзвичайного або воєнного стану, ліквідації наслідків надзвичайних або кризових ситуацій; забезпечення належних соціально-побутових умов для виконання службових завдань.

4. Командир військової частини своєчасно організовує взаємодію з іншими органами та установами під час виконання спільних з ними завдань згідно із Законом України "Про Національну гвардію України" .

5. Основні питання взаємодії командир батальйону, роти визначає у своєму рішенні. Безпосередню роботу з організації взаємодії між підпорядкованими підрозділами він проводить під час та після визначення завдань.

1. Підготовка сил і засобів до виконання службових завдань уключає:

навчання військовослужбовців, підготовку штабів та підрозділів;

організацію та проведення спільних тренувань (навчань) із взаємодіючими органами в разі ускладнення оперативної обстановки на об'єктах, що охороняються, під час здійснення заходів правового режиму надзвичайного або воєнного стану, участі в ліквідації надзвичайних ситуацій;

добір та підготовку військовослужбовців для виконання службових завдань;

підготовку підрозділів, військових нарядів до виконання службових завдань;

підготовку озброєння, бойової техніки, засобів зв'язку, ІТЗО, транспортних засобів та іншого майна;

проведення заходів щодо організації виконання службових завдань у зимових та літніх умовах.

2. Підготовка органів управління підрозділів здійснюється в процесі бойової та спеціальної підготовки, що являє собою комплекс заходів, спрямованих на досягнення злагодженості в роботі штабів, їх підготовку до службового застосування та засвоєння офіцерським складом теоретичних знань в області тактики та оперативного застосування підрозділів НГУ, удосконалення ними практичних навичок щодо виконання посадових обов'язків.

3. Підготовка військовослужбовців як посадових осіб для виконання службових завдань військових нарядів проводиться на навчально-методичних зборах у військовій частині.

Підготовлені військовослужбовці призначаються до виконання службових завдань з охорони органів державної влади наказом командира військової частини.

4. Командир військової частини зобов'язаний організувати постійний контроль за справністю, використанням за призначенням, своєчасним технічним обслуговуванням, ремонтом і правильною експлуатацією озброєння, бойової техніки (спеціальної техніки, спеціальних засобів), засобів зв'язку, ІТЗО, транспортних засобів. Заступники командира, начальники служб і командири підрозділів повинні забезпечити підготовку цих засобів до виконання поставлених завдань і несуть повну відповідальність за їх справність і правильне використання.

5. Добір начальників військових нарядів проводиться зі складу військовослужбовців військової служби за контрактом, які пройшли спеціальний курс навчання в навчальних підрозділах військової частини або навчальному центрі Національної гвардії України, що прослужили у військовій частині не менше трьох місяців, досконало знають службу з охорони органів державної влади, дисципліновані. Добір проводиться, у першу чергу, з відмінників служби, бойової та гуманітарної підготовки.

6. Навчання начальників військових нарядів здійснюється:

на спеціальних заняттях (зборах) за навчальною програмою, яка розроблена штабом військової частини, як правило, у підготовчий (перехідний) період один раз на півріччя;

під час проведення з ними інструктажів перед заступанням на службу з охорони органів державної влади;

під час проведення спільних тренувань;

під час підбиття підсумків виконання службових завдань.

7. Підготовка військових нарядів до виконання службових завдань проводиться перед кожним заступанням на службу у визначений командиром військової частини час. Для якісної та повної підготовки особового складу розробляється план підготовки особового складу батальйону (роти) до виконання службових завдань.

8. Підготовка військових нарядів уключає:

бойовий розрахунок особового складу;

інструктаж чергових військових нарядів, начальників патрульних груп i військових нарядів;

інструктивні заняття з особовим складом;

інструктаж виконавців за планом морально-психологічного забезпечення;

матеріально-технічне i медичне забезпечення особового складу.

Бойовий розрахунок особового складу проводиться командиром підрозділу у визначений розпорядком дня час. На бойовому розрахунку командир підрозділу оголошує:

підсумки служби за минулу добу;

дані про оперативну обстановку;

військові наряди для виконання завдань служби з охорони органів державної влади;

розрахунок особового складу i порядок дій при ускладненні оперативної обстановки;

склад добового наряду та чергового підрозділу;

прізвища військовослужбовців, які виконуватимуть обов'язки за посадою, яким надається вихідний день та які звільнені від несення служби через хворобу та з інших причин;

накази (розпорядження) старших начальників, організаційні заходи.

Інструктаж чергових військових нарядів (начальників постів), начальників патрулів (піших, на транспортному засобі) та командирів мобільних груп швидкого реагування проводить командир підрозділу (батальйону, роти) або його заступники. Інструктаж проводиться перед інструктивними заняттями з особовим складом і на нього відводиться не менше 10 хвилин.

Під час проведення інструктажу оголошуються:

підсумки та оцінка служби кожного підрозділу (наряду) за минулу добу;

оперативна обстановка, що склалася на поточну добу;

завдання з охорони органів державної влади та особливості їх виконання;

надані транспортні та технічні засоби;

порядок взаємодії i зв'язку військових нарядів між собою та з нарядами територіальних органів поліції;

необхідні елементи підготовки особового складу до виконання службових завдань, порядок і місце проведення інструктивних занять особового складу (навчальний клас, обладнане містечко тактичної підготовки військ тощо).

Під час інструктажу перевіряються знання особовим складом своїх обов'язків, уміння діяти в разі ускладнення оперативної обстановки, нагадуються вимоги щодо дотримання законності, військової дисципліни, порядку поводження з табельною вогнепальною зброєю, спеціальними засобами та щодо заходів безпеки під час виконання службових завдань.

Після інструктажу чергові військових нарядів, начальники патрулів (піших, на транспортному засобі) та військових нарядів отримують табельну вогнепальну зброю, спеціальні засоби (за рішенням командира військової частини), службову документацію (патрульно-постова відомість військових нарядів (додаток 5), патрульно-постова відомість патруля (додаток 6), патрульно-постова відомість поста охорони порядку (додаток 7)) та прибувають на інструктивні заняття з особовим складом військових нарядів.

Увесь особовий склад, призначений до військового наряду, перед практичними заняттями проходить медичний огляд, про що робиться запис у патрульно-постовій відомості військового наряду. Особи, які визнаються медичним працівником непридатними до виконання службових завдань, замінюються.

Інструктивні заняття з особовим складом військових нарядів проводяться офіцерами підрозділів за рішенням командира роти на навчальних містечках, у класах, приміщеннях, на транспортних засобах з урахуванням особливостей завдання, яке виконуватиметься, з використанням службових документів, а також схем, макетів та навчальних посібників. На проведення інструктивних занять відводиться не менше 30 хвилин.

Під час інструктивних занять:

оголошується склад військових нарядів, обстановка, визначається завдання, порядок його виконання, використання засобів зв'язку та транспортних засобів, порядок взаємодії із сусідніми військовими нарядами та нарядами територіальних органів поліції;

перевіряються зовнішній вигляд, озброєння та екіпіровка військових нарядів;

здійснюється оперативне та суспільно-політичне інформування особового складу;

вивчаються обов'язки постових відповідно до табелів постів;

доводиться порядок та особливості застосування табельної вогнепальної зброї і спеціальних засобів;

нагадуються заходи щодо додержання законності, особистої безпеки під час виконання завдань;

перевіряються знання військовослужбовцями вимог інструкцій посадових осіб військових нарядів, порядок допуску посадових осіб до здійснення перевірки служби;

відпрацьовуються практичні дії військовослужбовців під час виконання службових завдань у разі ускладнення оперативної обстановки та при надзвичайних ситуаціях (подіях), нормативи з тактичної підготовки військ, прийоми рукопашного бою і самозахисту.

9. Особовий склад військових нарядів, який залучається до виконання службових завдань, зобов'язаний бути екіпірований, у сезонному форменому одязі, мати охайний зовнішній вигляд і службове посвідчення встановленого зразка.

10. Для виконання службових завдань особовий склад військових нарядів екіпірується:

табельною вогнепальною зброєю та боєприпасами (за рішенням командира військової частини);

спорядженням та спеціальними засобами;

засобами радіозв'язку;

засобами індивідуального медичного захисту;

кишеньковим електричним ліхтарем;

сумкою для службової документації патруля (начальника патруля).

11. Під час посилення охорони органів державної влади за рішенням командира військової частини військовослужбовці військових нарядів можуть озброюватися вогнепальною зброєю, засобами індивідуального бронезахисту та активної оборони.

12. Особовий склад мобільної групи швидкого реагування озброюється зброєю за штатом та екіпірується спеціальними засобами, засобами індивідуального бронезахисту та активної оборони з урахуванням поставленого завдання.

1. Контроль за виконанням рішення командира військової частини в підрозділах здійснюють: командир, його заступники, офіцери штабу, відділень (груп) та служб.

Контроль повинен поєднуватися з наданням практичної допомоги підлеглим i супроводжуватися усуненням на місці виявлених недоліків.

2. Контроль за виконанням рішення командира військової частини повинен здійснюватися в кожному підпорядкованому підрозділі не менше одного разу на півроку. Для роботи в підрозділі призначається група офіцерів управління військової частини на чолі з командиром або його заступником з терміном роботи до 5 діб.

3. При органiзацiї контролю визначаються:

пiдроздiли, які перевіряються, і хто перевіряє;

час, місце i мета перевірки;

методи роботи при здійсненні перевірки;

час i порядок підготовки офiцерiв для роботи в пiдроздiлах;

порядок оформлення пiдсумкiв роботи в пiдроздiлах.

Основна увага приділяється наданню практичної допомоги командирам пiдроздiлiв, які мають порушення дисципліни у своїх підрозділах та низькі показники службової діяльності.

4. При здiйсненнi контролю перевіряються:

бойова готовність пiдроздiлiв;

вiдповiднiсть рішень, що прийнятi командирами пiдроздiлiв, одержаному завданню та умовам оперативної обстановки; своєчасність доведення цих рішень до виконавців; ступінь пiдготовленостi особового складу до виконання службових завдань;

виконання визначених завдань (ефективність використання сил i засобів, виконання вимог нормативних документів, якість виконання службових завдань);

стан навчання, виховання, військової дисципліни i внутрішнього порядку;

виконання встановленого порядку контролю за виконанням службових завдань військовими нарядами;

матеріально-технічне та медичне забезпечення;

надiйнiсть зв'язку;

ведення обліку та звiтностi, своєчасність донесень, їх об'єктивність i достовiрнiсть.

5. Після завершення роботи в пiдроздiлi старший групи повинен:

записати пропозиції в книзі служби пiдроздiлу;

доповісти командирові військової частини доповідною запискою про виконання завдання та результати;

поінформувати офiцерiв управління військової частини з питань, що їх стосуються;

установити контроль за виконанням розпоряджень, які були віддані пiдроздiлам.

За підсумками роботи офiцерiв управління військової частини в пiдроздiлах може видаватися наказ командира військової частини.

6. Здійснюючи контроль та надаючи практичну допомогу підлеглим, командир військової частини, офіцери штабу, відділень (груп) та служб вивчають та узагальнюють результати дiяльностi i вживають заходів щодо поширення позитивного досвіду роботи.

1. Контроль за організацією та виконанням службових завдань військовими нарядами з охорони органів державної влади (далі - перевірка служби) є важливим засобом забезпечення належного рівня охорони органів державної влади. Контроль здійснюється шляхом систематичних перевірок військових нарядів.

2. Право перевірки служби мають:

посадові особи, яким військові наряди підпорядковані, прямі та старші начальники цих осіб;

посадові особи територіального управління за дорученням начальника територіального управління Національної гвардії України та його заступників;

посадові особи Національної гвардії України за дорученням командувача Національної гвардії України та його заступників;

посадові особи Мiнiстерства внутрiшнiх справ України за дорученням Мiнiстра внутрiшнiх справ України або його заступників.

3. Особи, які прибули для перевірки служби із штабів вищого рівня, зобов'язані показати старшому військового наряду посвідчення особи та засвідчений печаткою письмовий припис начальника, за дорученням якого їх призначено для здійснення перевірки.

4. Перевірка служби планується штабом військової частини на місяць i відображається в графіку участі у виконанні службових завдань з охорони органів державної влади та здійснення контролю за ними управлінням військової частини. Перевірка повинна охоплювати різні етапи виконання військовими нарядами поставлених завдань. Частіше (за необхідності - повторно) військові наряди повинні перевірятися вночі, у непогоду та в разі, якщо до їх складу входять військовослужбовці з невеликим досвідом практичного виконання службових завдань.

5. Інструктаж осіб, які залучаються до перевірки служби, проводить особисто командир військової частини (підрозділу) або його перший заступник - начальник штабу (заступник).

6. Посадовим особам, призначеним для перевірки служби, видається посвідчення на право перевірки військових нарядів з охорони органів державної влади установленого зразка (додаток 8).

7. Посадові особи, призначені для перевірки служби, зобов'язані знати оперативну обстановку в районі розташування органів державної влади, об'єктивно оцінювати виконання службових завдань, навчати та надавати практичну допомогу військовим нарядам.

8. Перевірка служби може бути відкритою та прихованою. Під час прихованої перевірки особа, яка перевіряє, веде приховане спостереження на відстані за діями лише посадових осіб військового наряду. У разі грубого порушення порядку виконання службових завдань або за необхідності надання військовому наряду негайної допомоги особа припиняє приховану перевірку, уживає заходів щодо усунення порушень та/або надає особам військового наряду відповідну допомогу.

9. Забороняється перевіряти службу шляхом прихованого наближення до військового наряду та вчинення провокаційних дій, що можуть призвести до застосування (використання) табельної вогнепальної зброї або спеціальних засобів військовослужбовцями, травмування або нещасних випадків.

10. Кожен військовий наряд перевіряться посадовими особами не менше одного разу протягом доби, при посиленні служби - не менше двох разів, у тому числі обов'язково вночі.