На виконання розпорядження Кабінету Міністрів України від 2 жовтня 2003 року N 589-р "Деякі питання обслуговування об'єктів та окремих територій державними аварійно-рятувальними службами"

1. Затвердити погоджений з Міністерством промислової політики України, Міністерством палива та енергетики України, Міністерством оборони України, Державним комітетом України з нагляду за охороною праці Порядок обслуговування об'єктів та окремих територій державними аварійно-рятувальними службами, що додається.

2. Головному штабу ДВГРС (Радецький Й.І.) забезпечити подання цього наказу на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України.

3. Департаменту стратегічного планування та моніторингу (Бойко А.П.) після державної реєстрації цього наказу в Міністерстві юстиції України забезпечити його розсилання зацікавленим центральним і місцевим органам виконавчої влади та державним аварійно-рятувальним службам.

4. Контроль за виконанням цього наказу покласти на першого заступника Міністра Чучковського В.М.

1.1. Порядок обслуговування об'єктів та окремих територій державними аварійно-рятувальними службами (далі - Порядок) визначає механізм, умови здійснення та загальні принципи взаємовідносин державних аварійно-рятувальних служб та їх формувань, створених на професійній основі, з органами державної влади, органами місцевого самоврядування, із суб'єктами господарювання та іншими учасниками відносин у сфері господарювання (далі - суб'єкти обслуговування), у віданні або підпорядкуванні яких знаходяться об'єкти, окремі території (далі - об'єкти), на яких існує ризик виникнення надзвичайних ситуацій техногенного та природного характерів.

1.2. Положення обов'язкове для суб'єктів обслуговування, на об'єктах яких існує ризик виникнення надзвичайних ситуацій техногенного та природного характерів.

1.3. Державні аварійно-рятувальні служби, що здійснюють аварійно-рятувальне обслуговування об'єктів, повинні бути атестовані на здатність до проведення відповідних аварійно-рятувальних робіт згідно з Порядком атестації аварійно-рятувальних служб та рятувальників, затвердженого наказом МНС України від 19 червня 2003 року N 201 і зареєстрованого Мін'юстом України 24 липня 2003 року за N 640/7961.

У цьому Порядку застосовано терміни та відповідні визначення:

2.1. Аварійно-рятувальні засоби - технічні засоби спеціального призначення, науково-технічна продукція та інші об'єкти права інтелектуальної власності (засоби зв'язку, техніка, обладнання, спорядження, матеріали, відео-, кіно-, фотоматеріали з технології проведення аварійно-рятувальних робіт, програмні продукти і бази даних та інші засоби), які використовуються під час проведення аварійно-рятувальних робіт.

2.2. Аварійно-рятувальне формування - структурний підрозділ аварійно-рятувальної служби, призначений для проведення аварійно-рятувальних робіт.

2.3. Оперативна одиниця аварійно-рятувального формування - це група рятувальників (відділення, аварійно-рятувальна мобільна група, пункт тощо), що здатна самостійно виконувати окремі завдання (роботи) з рятування людей, ліквідації аварій, надзвичайних ситуацій та їх наслідків.

2.4. Допоміжний підрозділ аварійно-рятувальної служби - структурний підрозділ аварійно-рятувальної служби, призначений для забезпечення діяльності з виконання покладених на неї завдань.

2.5. Об'єкт підвищеної небезпеки - об'єкт, на якому використовуються, виготовляються, переробляються, зберігаються або транспортуються одна або кілька небезпечних речовин чи категорій речовин у кількості, що дорівнює або перевищує нормативно встановлені порогові маси, а також інші об'єкти, як такі, що відповідно до закону є реальною загрозою виникнення надзвичайної ситуації техногенного та природного характерів.

2.6. Запобігання виникненню НС - підготовка та реалізація комплексу правових, соціально-економічних, політичних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних та інших заходів, спрямованих на регулювання техногенної безпеки, проведення оцінки рівнів ризику, завчасне реагування на загрозу виникнення надзвичайних ситуацій (далі - НС) на основі даних моніторингу (спостережень), експертизи, досліджень та прогнозів щодо можливого перебігу подій з метою недопущення їх переростання у НС або пом'якшення її можливих наслідків.

3.1. Аварійно-рятувальне обслуговування об'єктів державними аварійно-рятувальними службами складається з постійного та обов'язкового аварійно-рятувального обслуговування та надання додаткових платних послуг.

3.2. Перелік об'єктів, що підлягають постійному та обов'язковому на договірній основі обслуговуванню державними аварійно-рятувальними службами, визначено постановою Кабінету Міністрів України від 4 серпня 2000 року N 1214.

3.3. Постійне та обов'язкове обслуговування об'єктів державними аварійно-рятувальними службами (формуваннями) здійснюється на підставі договору на постійне та обов'язкове обслуговування.

3.4. Постійне та обов'язкове обслуговування об'єктів та окремих територій державними аварійно-рятувальними службами передбачає:

забезпечення готовності їх органів управління, сил і засобів до дій за призначенням;

виконання аварійно-рятувальних робіт;

виконання профілактичної роботи із запобігання виникненню надзвичайних ситуацій.

Порядок виконання цих робіт для конкретних державних аварійно-рятувальних служб визначається відповідними положеннями чи статутами, затвердженими в установленому порядку.

3.5. Чисельний і професійний склад державної аварійно-рятувальної служби (формування), що обслуговує об'єкт згідно з договором на постійне та обов'язкове обслуговування, залежить від джерела небезпеки та масштабу (рівня) можливої надзвичайної ситуації, статистичних даних фактичної аварійності на цьому об'єкті чи території, а також обсягів профілактичної роботи та визначається керівником державної аварійно-рятувальної служби (формування).

Зміна чисельності і професійного складу державної аварійно-рятувальної служби (формування), що обслуговує об'єкт, кількості одиниць аварійно-рятувальних засобів здійснюється за рішенням керівника державної аварійно-рятувальної служби (формування).

3.6. Кількість оперативних одиниць державної аварійно-рятувальної служби (формування), що обслуговує об'єкт, визначається в залежності від спеціалізації та нормативу їх виїзду на об'єкти, що регламентується планами реагування на надзвичайні ситуації (планами ліквідації аварій, планами локалізації та ліквідації аварійних ситуацій і аварій). При цьому враховується те, що об'єкт повинна обслуговувати щонайменше одна оперативна одиниця, а також дислокація та диспозиція виїздів на аварійно-рятувальні роботи, необхідність організації праці в режимі цілодобового функціонування, можливість поєднання сил і засобів декількох формувань державної аварійно-рятувальної служби.

Кількість допоміжного особового складу державної аварійно-рятувальної служби визначається залежно від організаційної структури конкретної аварійно-рятувальної служби та обсягу виконуваних функцій.

3.7. Додаткові послуги суб'єктам обслуговування, у т.ч. виконання робіт з посилення (забезпечення) протиаварійного захисту об'єктів, якщо це не заважає основній діяльності державних аварійно-рятувальних служб та не суперечить чинному законодавству, надаються на платній основі за окремими договорами, згідно з Переліком додаткових платних послуг, які надаються аварійно-рятувальними службами, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17 травня 2002 року N 644.

3.8. Матеріально-технічне забезпечення діяльності державних аварійно-рятувальних служб (формувань) визначається Табелем оснащення, що затверджується засновником (керівником) служби.

Джерелами формування майна державної аварійно-рятувальної служби є:

майно, передане їй засновником;

кошти державного та місцевих бюджетів на виконання окремих програм;

кошти, одержані в установленому порядку за постійне обов'язкове обслуговування об'єктів (для державних аварійно-рятувальних служб, які не фінансуються за окремими програмами з Державного бюджету України), надані додаткові платні послуги, а також відшкодування витрат, понесених службами при ліквідації надзвичайних ситуацій;

інші джерела, не заборонені чинним законодавством України.

3.9. Вартість аварійно-рятувального обслуговування об'єктів державними аварійно-рятувальними службами, в тому числі відшкодування витрат, пов'язаних з ліквідацією надзвичайних ситуацій, визначається Порядком визначення розмірів оплати за обслуговування об'єктів та окремих територій державними аварійно-рятувальними службами.

3.10. Вирішення покладених на державні аварійно-рятувальні служби завдань забезпечують органи управління, аварійно-рятувальні формування і допоміжні підрозділи, що входять до їх складу.

4.1. Підставою для укладання договорів на аварійно-рятувальне обслуговування об'єктів державними аварійно-рятувальними службами є наявність на об'єкті джерела потенційної небезпеки або ризику виникнення надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.

4.2. Форма та зміст договору на постійне та обов'язкове обслуговування державними аварійно-рятувальними службами об'єктів наведено в додатку.

4.3. Договором на постійне та обов'язкове обслуговування передбачаються обов'язки та права державної аварійно-рятувальної служби, яка бере на себе зобов'язання з обслуговування об'єктів, і обов'язки та права суб'єктів обслуговування, об'єкти яких обслуговуються державними аварійно-рятувальними службами, а також відповідальність сторін, вартість послуг та порядок розрахунку.

4.4. Договір на постійне та обов'язкове обслуговування укладається на невизначений термін і може, за згодою сторін, коригуватися шляхом унесення до нього доповнень у зв'язку із змінами об'ємів та вартості аварійно-рятувального обслуговування відповідно до змін законодавства.

4.5. Дія договору може бути припинена у разі виключення об'єкта з переліку об'єктів, які підлягають постійному та обов'язковому обслуговуванню державними аварійно-рятувальними службами, зникнення причин, які зумовлюють небезпеку виникнення надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характерів, а також при відмові від послуг аварійно-рятувальної служби.

При відмові від послуг аварійно-рятувальної служби об'єкт повинен не пізніше як за місяць письмово попередити про це іншу сторону.

4.6. Основою для укладання договору на надання додаткових платних послуг є письмове звернення суб'єкта обслуговування, що потребує таких послуг.

4.7. Договором на надання додаткових платних послуг передбачаються обов'язки та права державної аварійно-рятувальної служби, яка бере на себе обов'язки з виконання певних робіт, обов'язки та права суб'єкта обслуговування, який є замовником, а також відповідальність сторін, вартість послуг та порядок розрахунку.

4.8. При укладанні договорів із суб'єктом обслуговування за узгодженням сторін обумовлюються особливості взаємодії об'єкта з державною аварійно-рятувальною службою з питань надання необхідної інформації, доступу особового складу державної аварійно-рятувальної служби на об'єкт при виконанні заходів, спрямованих на запобігання та профілактику виникнення надзвичайних ситуацій техногенного та природного характерів, аварійно-рятувальних робіт та наданні додаткових послуг, а також умови використання засобів зв'язку, транспорту та інших матеріально-технічних ресурсів об'єкта для виконання державною аварійно-рятувальною службою робіт за належністю.