1. Міські державні лікарні ветеринарної медицини (далі - Лікарні) відповідно до Закону України "Про ветеринарну медицину" є державними установами ветеринарної медицини для здійснення профілактичних, діагностичних, лікувальних та інших протиепізоотичних заходів і підпорядковуються головним управлінням ветеринарної медицини в містах Києві та Севастополі, управлінням ветеринарної медицини в містах.

2. Лікарні у своїй діяльності керуються Конституцією України, законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, Державного комітету ветеринарної медицини України, головних управлінь ветеринарної медицини в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі та цим Положенням.

3. Структурними підрозділами Лікарень є:

- дільничні лікарні;

- дільниці;

- державні лабораторії ветеринарно-санітарної експертизи на ринках (де відсутні міські державні лабораторії ветеринарної медицини);

4. Основними завданнями Лікарень є:

- ветеринарне обслуговування тварин господарств різних форм власності та фізичних осіб на відповідній території;

- охорона території міста від занесення з території інших областей, районів або з карантинної зони збудників інфекційних хвороб тварин, а також недопущення їх розповсюдження за межі території міста або карантинної зони;

- реалізація заходів щодо додержання ветеринарно-санітарних вимог, установлених законодавством;

- профілактика, діагностика інфекційних, інвазійних і незаразних хвороб тварин і їх лікування;

- захист населення від хвороб, спільних для тварин і людей;

- сприяння:

а) упровадженню системи ідентифікації тварин;

б) постійному навчанню та підвищенню кваліфікації спеціалістів ветеринарної медицини;

в) упровадженню у практику та широкому застосуванню досягнень наукової і практичної ветеринарної медицини.

5. Лікарні відповідно до покладених на них завдань безпосередньо, а також через свої структурні підрозділи:

1) організовують та здійснюють профілактичні, діагностичні, лікувальні заходи;

2) здійснюють ветеринарно-санітарні та інші протиепізоотичні заходи у разі виникнення інфекційних хвороб;

3) здійснюють заходи для проведення дезінфекції, дезінсекції та дератизації на потужностях (об'єктах), що використовуються для виробництва, переробки, зберігання та обігу тварин, продуктів тваринного походження, репродуктивного матеріалу, ветеринарних препаратів, субстанцій, кормових добавок, преміксів та кормів, а також засобів, що використовуються для їх транспортування;

4) аналізують причини виникнення заразних і незаразних хвороб, падежу тварин;

5) організовують спільно із закладами охорони здоров'я, державною санітарно-епідеміологічною службою, структурними підрозділами МНС роботу із захисту населення від зоонозів та своєчасний обмін інформацією про хвороби тварин;

6) разом з головним управлінням ветеринарної медицини, управліннями ветеринарної медицини в містах обласного значення або управлінням ветеринарної медицини в районі (у місті районного значення) та державною санітарно-епідеміологічною службою беруть участь у розслідуванні випадків виникнення серед населення захворювань, спільних для людей і тварин;

7) одержують інформацію, необхідну для встановлення епізоотичного стану, виявлення причин захворювання тварин і оцінки ветеринарно-санітарної якості та безпеки продукції тваринного походження;