Відповідно до підпункту 65 пункту 4 Положення про Міністерство юстиції України , затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02 липня 2014 року № 228, та з метою удосконалення організації здійснення судово-експертної діяльності атестованими судовими експертами, що не працюють у державних спеціалізованих експертних установах,

1. Унести зміни до Інструкції про особливості здійснення судово-експертної діяльності атестованими судовими експертами, що не працюють у державних спеціалізованих експертних установах, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 12 грудня 2011 року № 3505/5, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 12 грудня 2011 року за № 1431/20169, виклавши її в новій редакції, що додається.

2. Департаменту судової роботи (Олійник О.М.) забезпечити подання цього наказу на державну реєстрацію відповідно до Указу Президента України від 03 жовтня 1992 року № 493 "Про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади".

3. Цей наказ набирає чинності з 01 жовтня 2015 року.

4. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника Міністра Янчука А.В.

1. Ця Інструкція визначає особливості здійснення судово-експертної діяльності атестованими судовими експертами, що не працюють у державних спеціалізованих експертних установах (далі - судовий експерт), а також порядок здійснення контролю за дотриманням цими експертами вимог нормативно-правових актів, що регулюють питання судово-експертної діяльності.

2. Призначення судових експертиз та експертних досліджень судовим експертам, їх обов'язки, права та відповідальність, організація проведення експертиз та оформлення їх результатів здійснюються у порядку, визначеному Кримінальним процесуальним кодексом України, Цивільним процесуальним кодексом України, Господарським процесуальним кодексом України, Кодексом адміністративного судочинства України, Кодексом України про адміністративні правопорушення, Митним кодексом України, Законами України "Про судову експертизу", "Про виконавче провадження", Інструкцією про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень та Науково-методичними рекомендаціями з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженими наказом Міністерства юстиції України від 08 жовтня 1998 року № 53/5, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 03 листопада 1998 року за № 705/3145 (із змінами), а також іншими нормативно-правовими актами з питань судової експертизи та цією Інструкцією.

3. Ця Інструкція поширюється на судових експертів, що не працюють у державних спеціалізованих експертних установах та внесені до державного Реєстру атестованих судових експертів.

4. Судовий експерт здійснює свою діяльність з певного виду експертної спеціальності на підставі свідоцтва про присвоєння кваліфікації судового експерта, виданого Міністерством юстиції України відповідно до Положення про експертно-кваліфікаційні комісії та атестацію судових експертів, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 03 березня 2015 року № 301/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 04 березня 2015 року за № 249/26694.

1. Судовий експерт має право:

1) ознайомлюватися з матеріалами справи, які стосуються предмета експертизи;

2) відповідно до процесуального законодавства заявляти клопотання про надання додаткових матеріалів і зразків та вчинення інших дій, пов'язаних із проведенням експертизи;

3) з дозволу органу (особи), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта), бути присутнім під час проведення процесуальних, виконавчих дій, ставити питання учасникам процесу, що стосуються предмета чи об'єкта експертизи, та проводити окремі дослідження у їх присутності;

4) у разі виникнення сумніву щодо змісту та обсягу доручення невідкладно заявляти клопотання уповноваженій особі (суду), яка (який) призначила(в) експертизу, щодо уточнення поставлених експертові питань;

5) указувати у висновку експерта на факти, виявлені під час проведення судової експертизи, які мають значення для справи, але стосовно яких йому не були поставлені питання;

6) викладати в письмовій або усній формі відповіді на питання, які ставляться йому під час надання роз'яснень чи показань з приводу проведеної експертизи;

7) оскаржувати в установленому законодавством порядку дії та рішення органу (особи), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта), що порушують права експерта або порядок проведення експертизи;

8) на забезпечення безпеки за наявності відповідних підстав;

9) одержувати винагороду за проведення експертизи та відповідно до законодавства компенсацію (відшкодування) витрат за виконану роботу та витрат, пов'язаних із викликом для надання роз'яснень чи показань з приводу проведеної експертизи;

10) проводити на договірних засадах експертні дослідження з питань, що становлять інтерес для юридичних і фізичних осіб, з урахуванням обмежень, передбачених законодавством України.

2. Судовий експерт може відмовитися від проведення експертизи, якщо наданих йому матеріалів недостатньо для виконання покладених на нього обов'язків, а витребувані додаткові матеріали не надані, або якщо поставлені питання виходять за межі його спеціальних знань. Повідомлення про відмову має бути вмотивованим.

3. На судового експерта покладаються такі обов'язки:

1) заявити самовідвід за наявності передбачених законодавством обставин;

2) прийняти до виконання доручену йому експертизу;

3) особисто провести повне дослідження, дати обґрунтований та об'єктивний письмовий висновок на поставлені питання;

4) повідомити в письмовій формі орган (особу), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта), про неможливість її проведення та повернути надані матеріали справи та інші документи, якщо поставлене питання виходить за межі компетенції експерта або якщо надані йому матеріали недостатні для вирішення поставленого питання, а витребувані додаткові матеріали не були надані;

5) з'явитися на виклик органу (особи), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта), для надання роз'яснень, показань чи доповнень з приводу проведеної експертизи або причин повідомлення про неможливість її проведення;

6) забезпечити збереження об'єкта експертизи та документів, наданих на дослідження;

7) не розголошувати без дозволу органу (особи), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта), під час проведення експертизи відомості, що стали йому відомі у зв'язку з виконанням обов'язків, та не повідомляти будь-кому, крім органу (особи), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта), чи суду, про процес проведення досліджень та їх результати;

8) негайно повернути матеріали справи та інші документи, що надавались для проведення експертизи, у разі постановлення ухвали суду про припинення проведення експертизи.

4. Судовому експерту забороняється:

1) передоручати проведення експертизи іншій особі;

2) самостійно збирати матеріали, які підлягають дослідженню, а також вибирати вихідні дані для проведення експертизи, якщо вони відображені в наданих йому матеріалах неоднозначно;

3) вирішувати питання, які виходять за межі спеціальних знань експерта, а також для з'ясування питань права і надавати оцінку законності проведення процедур, регламентованих нормативно-правовими актами;

4) вступати у не передбачені порядком проведення експертизи контакти з особами, якщо такі особи прямо чи опосередковано зацікавлені в результатах експертизи;

5) зберігати матеріали справ та об'єкти експертних досліджень поза службовим приміщенням.

5. За наданий висновок судовий експерт відповідає згідно з чинним законодавством України.

6. Інші права та обов'язки судового експерта передбачаються чинним законодавством України.

1. Обов'язковою умовою здійснення судово-експертної діяльності судовими експертами, що не працюють у державних спеціалізованих установах, є наявність свідоцтва про присвоєння кваліфікації судового експерта, виданого Міністерством юстиції України на підставі рішення Центральної експертно-кваліфікаційної комісії при Міністерстві юстиції України, яким надається право на проведення конкретних видів експертиз.

2. Судовий експерт при виконанні процесуальних дій повинен мати при собі і пред'являти на вимогу відповідних посадових осіб свідоцтво про присвоєння йому кваліфікації судового експерта.

3. У письмових висновках експерта, крім даних, передбачених чинним законодавством, обов'язково зазначаються номер, дата видачі і строк дії свідоцтва про присвоєння кваліфікації судового експерта.

4. Судовий експерт здійснює судово-експертну діяльність тільки з тих видів судових експертиз і експертних спеціальностей, які зазначені у свідоцтві про присвоєння кваліфікації судового експерта.

5. У разі закінчення терміну дії свідоцтва про присвоєння кваліфікації судового експерта експерт втрачає право на проведення судових експертиз до підтвердження ним кваліфікації судового експерта.

6. Судовий експерт здійснює судово-експертну діяльність у приміщенні, придатному для проведення досліджень, зберігання доказів, документів діловодства та наглядових проваджень.

7. Приміщення повинно бути захищеним від несанкціонованого проникнення відповідними засобами реагування шляхом встановлення охоронної сигналізації.

Не допускається розміщення робочого місця судового експерта у тимчасових спорудах.

Робоче місце судового експерта розміщується у приміщенні, яке відокремлено засобами несанкціонованого проникнення від приміщення, в якому здійснюють професійну діяльність особи, діяльність яких не пов'язана з судово-експертною діяльністю.

8. Біля входу в приміщення розміщується інформаційна вивіска, що ідентифікує приміщення судового експерта, а також інформація щодо часу початку та закінчення робочого дня, часу обідньої перерви, вихідних днів.

9. Залежно від експертної(их) спеціальності(ей), за якою (якими) судовий експерт здійснює судово-експертну діяльність, у приміщенні судового експерта повинні бути в наявності: комплекс технічних засобів для виготовлення документів (персональний комп'ютер, пристрій для друку тощо), доступ до інформаційно-правових систем, нормативні джерела, методики проведення судових експертиз, науково-технічна та довідкова література, ліцензійні програмні продукти (комплекси), вимірювальні інструменти, спеціальне обладнання.

Вимірювальні інструменти, які використовуються судовими експертами під час виконання експертизи (дослідження), повинні пройти повірку відповідно до законодавства України.

Орієнтовний перелік необхідного інструментального оснащення та спеціального обладнання визначений у додатку 1 до цієї Інструкції.

Використання для проведення експертиз спеціального обладнання також може здійснюватись на договірних умовах згідно з вимогами законодавства.

10. Матеріали та речові докази, що надійшли для проведення експертизи, а також печатки, штампи (у разі наявності), бланки судового експерта зберігаються в окремому вогнестійкому металевому сейфі.

Якщо в приміщенні працюють двоє чи більше судових експертів, матеріали та речові докази, що знаходяться в провадженні кожного з них, а також печатки, штампи (у разі наявності), бланки судового експерта зберігаються в окремих вогнестійких металевих сейфах.

11. У разі здійснення судовим експертом судово-експертної діяльності у складі юридичної особи умови для її здійснення забезпечує керівник цієї юридичної особи.

12. Кожний експерт зобов'язаний вести журнал реєстрації судових експертиз та експертних досліджень (далі - Журнал) за формою згідно з додатком 2 до цієї Інструкції, у якому реєструються постанови, ухвали про призначення експертизи, складені уповноваженою на те особою, звернення сторони захисту кримінального провадження, заяви про проведення експертних досліджень, а також клопотання про надання додаткових матеріалів (даних), необхідних для їх проведення.

Журнал повинен бути прошнурований, кількість аркушів у ньому пронумерована і скріплена підписом судового експерта та його печаткою (у разі наявності).

Зразок та опис печатки судового експерта, що не працює у державній спеціалізованій експертній установі, наведено у додатку 3 до цієї Інструкції.

13. У разі виявлення нестачі матеріалів та речових доказів або їх пошкодження судовий експерт письмово повідомляє орган (особу), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта).

14. Залежно від характеру звернення за результатами його виконання відповідно до вимог процесуального законодавства України та Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 08 жовтня 1998 року № 53/5, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 03 листопада 1998 року за № 705/3145 (із змінами), складаються такі підсумкові документи: "Висновок експерта", "Висновок експертного дослідження", "Повідомлення про неможливість надання висновку", які виготовляються у двох примірниках, один з яких залишається у судового експерта.

Підсумковий документ, а також клопотання судового експерта оформлюються на бланку судового експерта, що не працює у державній спеціалізованій експертній установі (далі - бланк судового експерта), зразок та опис якого наведено у додатку 4 до цієї Інструкції.

У разі проведення експертизи двома і більше судовими експертами бланк судового експерта не використовується, а зазначаються реквізити усіх судових експертів.

Підсумковий документ та додатки до нього (схеми, картограми, фотографії тощо) підписуються судовим експертом та засвідчуються його печаткою (у разі наявності).

15. Після виконання експертизи (дослідження) підсумковий документ надсилається разом з матеріалами справи та іншими документами, що надійшли за клопотанням експерта, органу (особі), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта).

У разі здійснення судовим експертом судово-експертної діяльності у складі юридичної особи підсумковий документ надсилається органу (особі), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта), із супровідним листом цієї юридичної особи.

16. Другі примірники підсумкових документів та копії додатків до них зберігаються в приміщенні судового експерта протягом п'яти років у наглядових провадженнях.

Наглядове провадження повинно містити документи, в яких фіксуються дії, пов'язані з призначенням та проведенням експертиз (досліджень), хід їх проведення, зокрема постанову (ухвалу) про призначення експертизи або заяву про залучення експерта, проведення експертного дослідження, копії листів, клопотань до замовника, другі примірники підсумкових документів тощо.

Після закінчення строку зберігання наглядові провадження передаються організаціям із заготівлі вторинної сировини за накладними, у яких зазначаються дата здачі документів, їх вага та номер накладної. Ці накладні підлягають постійному зберіганню у судового експерта.

17. Судовий експерт щороку до 01 лютого, наступного за звітним періодом, надсилає до Міністерства юстиції України звіт про кількість виконаних судових експертиз та експертних досліджень за формою, наведеною в додатку 5 до цієї Інструкції.

1. Метою контролю за діяльністю судових експертів є перевірка дотримання ними вимог нормативно-правових актів з питань судово-експертної діяльності (далі - перевірка).

2. Контроль за дотриманням судовими експертами вимог нормативно-правових актів з питань судово-експертної діяльності здійснюється Міністерством юстиції України та його територіальними органами (головними територіальними управліннями юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, в областях, містах Києві та Севастополі (далі ? головні територіальні управління юстиції) або за їх дорученням районними, районними у містах, міськими (міст обласного значення), міськрайонними, міжрайонними управліннями юстиції) із залученням фахівців науково-дослідних установ судових експертиз Міністерства юстиції України шляхом проведення перевірок.

3. Перевірка судових експертів може бути плановою, яка здійснюється не частіше одного разу на три роки, як правило, за один рік до закінчення терміну дії свідоцтва про присвоєння кваліфікації судового експерта, та позаплановою.

4. Підставою для проведення планової перевірки судових експертів є графік проведення такої перевірки.

5. Графік проведення планових перевірок діяльності атестованих судових експертів, що не працюють у державних спеціалізованих експертних установах (далі - Графік проведення планових перевірок), на рік складається за погодженням з керівником науково-дослідної установи судових експертиз Міністерства юстиції України за формою, наведеною у додатку 6 до цієї Інструкції, та затверджується начальником відповідного головного територіального управління юстиції відповідно до зон регіонального обслуговування науково-дослідних установ судових експертиз Міністерства юстиції України згідно з додатком 7 до цієї Інструкції.

Графік проведення планових перевірок судових експертів складається у трьох примірниках, один з яких залишається в головному територіальному управлінні юстиції, другий - у науково-дослідній установі судових експертиз Міністерства юстиції України, третій надсилається до Міністерства юстиції України.

6. Про заплановану перевірку судовий експерт попереджається за 10 календарних днів до початку її проведення.

Строк проведення перевірки (з урахуванням часу, необхідного для рецензування висновків) становить не більше 30 календарних днів.

Якщо експерт працює у складі юридичної особи, у разі надходження повідомлення про проведення перевірки на адресу юридичної особи її керівник невідкладно доводить до відома судового експерта дату проведення перевірки.

7. Підставою для проведення позапланової перевірки є виявлення Міністерством юстиції України ознак невиконання чи неналежного виконання судовим експертом вимог нормативно-правових актів з питань судово-експертної діяльності.

Позапланова перевірка проводиться за дорученням Міністерства юстиції України в межах питань, зазначених у дорученні.

Позапланова перевірка може бути проведена без попередження судового експерта, діяльність якого буде перевірятися.

Повторна позапланова перевірка питань, що вже були предметом позапланової перевірки, не допускається. При цьому питання, охоплені плановою перевіркою за певний період, не можуть стати об'єктом позапланової перевірки, крім випадків, передбачених законодавством.

8. Під час проведення планової перевірки встановлюються:

1) наявність матеріально-технічної бази (приміщення, сейфів, інструментального оснащення, спеціального обладнання, методичної літератури: довідників, посібників, типових нормативів тощо);

2) відповідність терміну дії свідоцтва про присвоєння кваліфікації терміну здійснення судово-експертної діяльності;

3) наявність Журналу;

4) наявність других примірників висновків проведених судових експертиз та експертних досліджень у наглядових провадженнях і відповідність їх реєстрації у Журналі;

5) відповідність видів експертиз, проведених судовими експертами, експертним спеціальностям, зазначеним у свідоцтві про присвоєння кваліфікації судового експерта;

6) відповідність висновків вимогам нормативно-правових актів щодо їх складання і оформлення та правильність застосування методів дослідження.

9. Перевірка відповідності висновків вимогам нормативно-правових актів та правильності застосування методів дослідження здійснюється шляхом рецензування висновків фахівцями науково-дослідних установ судових експертиз Міністерства юстиції України.

Строк проведення рецензування висновків не повинен перевищувати 14 календарних днів.

Копії висновків для рецензування відбираються за період з дати присвоєння (останнього підтвердження) кваліфікації судового експерта у кількості від 3 до 6 примірників (залежно від наявних експертних спеціальностей та стажу роботи експерта).

На рецензування надаються оригінали або копії других примірників висновків, що знаходяться в наглядових провадженнях, які після рецензування повертаються експертові.

Рецензії, складені на висновки, надсилаються разом з актом перевірки до Міністерства юстиції України.

10. Якщо експерт працює на підставі договору з державною спеціалізованою установою, перевірка висновків, виконаних за її дорученням, здійснюється керівництвом (посадовими особами) цієї установи.

Договір про співпрацю експерта з державною спеціалізованою установою обов'язково надається особам, що здійснюють перевірку, про що зазначається в акті перевірки.

У цьому випадку перевірці підлягають організація діяльності експерта та висновки експерта (експертних досліджень), виконані ним поза межами державної спеціалізованої установи.

11. Під час зазначених перевірок особи, які перевіряють, мають право вимагати пояснення у судових експертів з приводу їх діяльності.

12. За результатами перевірки складається акт у трьох примірниках, що підписується особами, які брали участь у перевірці, а також судовим експертом. Один примірник акта залишається у судового експерта, другий - у головному територіальному управлінні юстиції, третій протягом 10 календарних днів з дати підписання надсилається до Міністерства юстиції України та приєднується до матеріалів особової справи судового експерта.

У разі ухилення експерта від проведення перевірки або створення будь-яких перешкод у її проведенні особами, що здійснюють перевірку, складається відповідний акт, який направляється до Міністерства юстиції України.

13. У разі виявлення недоліків організаційного характеру головне територіальне управління юстиції вказує на це судовому експерту та надає строк для їх усунення.

Строк, який надається судовому експерту для усунення виявлених під час перевірки недоліків, визначається у кожному випадку окремо, але не більше одного місяця з дня складання акта.

Після закінчення строку, установленого для усунення виявлених недоліків організаційного характеру, судовий експерт зобов'язаний письмово повідомити про заходи, які були вжиті ним для усунення цих недоліків, або надати письмові пояснення щодо неможливості їх усунення.

Головне територіальне управління юстиції може провести повторну перевірку щодо усунених судовим експертом недоліків.

14. При виявленні недоліків методичного характеру або порушень нормативно-правових актів з питань судово-експертної діяльності Міністерство юстиції України направляє судовому експерту повідомлення про необхідність усунення недоліків або відповідно до статті 14 Закону України "Про судову експертизу" виносить на розгляд Центральної експертно-кваліфікаційної комісії при Міністерстві юстиції України питання про притягнення його до дисциплінарної відповідальності у порядку, передбаченому Положенням про експертно-кваліфікаційні комісії та атестацію судових експертів, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 03 березня 2015 року № 301/5, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 04 березня 2015 року за № 249/26694.