Відповідно до статті 28 Закону України "Про охорону праці" , пунктів 8 та 10 Положення про Міністерство соціальної політики України , затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 червня 2015 року № 423 (зі змінами), та з метою приведення нормативно-правових актів з охорони праці у відповідність до законодавства України

1. Затвердити Правила охорони праці під час експлуатації навантажувачів, що додаються.

2. Департаменту заробітної плати та умов праці (Товстенко О.П.) забезпечити подання цього наказу в установленому законодавством порядку на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України.

3. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.

4. Контроль за виконанням цього наказу покласти на першого заступника Міністра Крентовську О.П.

1. Ці Правила поширюються на всіх суб’єктів господарювання незалежно від форм власності та організаційно-правових форм господарювання, що займаються експлуатацією (використанням за призначенням, технічним обслуговуванням, ремонтом), переобладнанням (реконструкцією), обов’язковим технічним контролем (технічним оглядом), експертним обстеженням навантажувачів, а також установлюють мінімальні вимоги безпеки до обладнання, яку роботодавець повинен підтримувати на рівні, зазначеному в цих Правилах і в інших нормативно-правових актах з охорони та гігієни праці, під час використання навантажувачів.

2. Дія цих Правил поширюється на:

вилкові навантажувачі з противагою (автонавантажувачі та електронавантажувачі);

навантажувачі з висувними вантажопідіймачем або вилами;

навантажувачі з вилами, розміщеними між виносними опорами (лонжеронами);

навантажувачі з платформою;

навантажувачі з робочим місцем водія, що піднімається;

навантажувачі з бічним узяттям вантажу (однобічні, двобічні, фронтально-бічні тощо);

навантажувачі вилкові фронтальні та стрілові (з телескопічною стрілою);

штабелеукладачі самохідні (з робочим місцем водія або керовані з підлоги);

штабелеукладачі з ручним пересуванням (з електричним або гідравлічним приводом підіймання, з підійманням ручною лебідкою);

штабелеукладачі комбіновані.

Типи навантажувачів та штабелеукладачів (далі - навантажувачі), на які поширюються ці Правила, наведено в додатку до цих Правил.

3. Вимоги цих Правил не поширюються на:

візки вантажні з підіймальним пристроєм;

фронтальні, напівповоротні, перекидні одноковшові, вилкові та грейферні навантажувачі, оснащені важільною системою;

снігонавантажувачі;

багатоковшові навантажувачі та навантажувачі з лапами, що нагортають.

4. Терміни у цих Правилах вживаються в таких значеннях:

1) вантажопідіймальність номінальна - найбільша маса вантажу, зазначена виробником, що може транспортувати та піднімати навантажувач на висоту;

2) вантажопідіймач - вантажопідіймальний механізм навантажувача, що складається із закріпленої нерухомо чи з можливістю нахилу вперед-назад на визначений кут вертикальної рами, у якій вертикально пересувається вантажна каретка або одна з декількох рухомих напрямних з кареткою;

3) вантажопідіймач нетелескопічний (простий) - вантажопідіймач, що складається тільки з однієї пари напрямних;

4) вантажопідіймач телескопічний - вантажопідіймач, що складається із закріпленої нерухомо пари вертикальних напрямних і однієї (чи декількох) рухомих напрямних;

5) верхня поверхня ікла - поверхня ікла, на якій розміщується вантаж;

6) висота вільного підіймання - відстань від опорної поверхні коліс до верхньої поверхні ікла, піднятого на висоту, за якої починається збільшення габаритної висоти вертикально встановленого вантажопідіймача;

7) висота підіймання - відстань від верхньої поверхні ікла піднятих вил, установлених у горизонтальному положенні, до опорної поверхні коліс;

8) висота підіймання номінальна - установлена виробником висота підіймання, на яку дозволяється піднімати номінальний вантаж;

9) висота підіймання максимальна - найбільша висота, на яку дозволяється підіймання вантажу;

10) візок вантажний з підіймальним пристроєм - візок, оснащений пристроєм з вилами або платформою для підіймання вантажу на висоту, достатню тільки для забезпечення його переміщення;

11) водій навантажувача - працівник, відповідальний за рух навантажувача (штабелеукладача). Водій під час керування може сидіти або стояти в навантажувачі (штабелеукладачі), стояти на платформі водія, яка може складатися, повертатися чи підніматися разом з вилами, чи може керувати з підлоги, супроводжуючи штабелеукладач пішки;

12) динамічне навантаження - навантаження, створюване п’ятикратним виконанням таких операцій (з вантажем, що перевищує на 10 % номінальну вантажопідіймальність і має деяку відстань центра ваги):

підіймання на повну висоту і опускання на майданчик з 2-3 зупинками з нахиленим назад вантажопідіймачем;

нахилення вантажопідіймача повністю вперед і назад з вилами, піднятими на висоту від 900 мм до 1000 мм;

13) діаграма вантажопідіймальності - діаграма залежності вантажопідіймальності навантажувача від відстані центра ваги вантажу до передньої поверхні спинки вил або від висоти підіймання вантажу;

14) довгомірний вантаж - вантаж завдовжки понад 2 м;

15) додаткова платформа - вантажна платформа, доступна з платформи водія (кабіни або місця водія) і призначена для встановлення на вантажопідіймачі (закріплена на каретці та/або на вилах тощо) комплектувальника або навантажувача з місцем водія, що піднімається;

16) змінний вантажозахоплювальний пристрій - пристрій (наприклад, подовжувач, штировий захоплювач, безблокова стріла, зіштовхувач, каретка поперечного переміщення, кантувач, бічний захоплювач, що зміщується, захоплювач-кантувач, ківш тощо), яким може оснащуватися навантажувач на додаток до вил (платформи) або замість них для забезпечення переміщення різних вантажів (рулонів, мішків, бочок, навалочних вантажів тощо);

17) ікло - горизонтальна частина вил, що несе вантаж;

18) каретка - рухома складова частина вантажопідіймача, насаджена на закріплену нерухомо вертикальну раму (в разі нетелескопічного вантажопідіймача) чи на останню (внутрішню) рухому напрямну (в разі телескопічного вантажопідіймача), яка несе вила чи змінні вантажозахоплювальні пристрої;

19) комплектувальник - навантажувач, оснащений платформою водія, яка може підніматися разом з вилами, що дає змогу водію завантажувати (розвантажувати) вантаж зі стелажа у завантажувальний пристрій або на додаткову платформу;

20) люфт кермового колеса - кут вільного повороту кермового колеса, коли двигун працює, без зрушування керованих коліс;

21) навантажувач - машина циклічної дії, що належить до безрейкового долішнього транспорту (технологічних транспортних засобів), обладнана підіймальним механізмом (вантажопідіймачем) і вилами (платформою) або одним із змінних вантажозахоплювальних пристроїв для забезпечення підіймання, транспортування, навантаження, розвантаження, штабелювання та укладання вантажів;

22) небезпечна зона навантажувача - простір, у якому під загрозою здоров’я або безпека працівників через переміщення вантажу навантажувачем або через падіння вантажу під час його переміщення та штабелювання навантажувачем з урахуванням горизонтальної проекції на землю траєкторії переміщення найбільшого зовнішнього габариту вантажу та відстані можливого відлітання вантажу;

23) негабаритний вантаж - вантаж, що перевищує встановлений габарит;

24) передня поверхня спинки вил - поверхня спинки, в яку впирається вантаж і від якої вимірюється відстань D до його центра ваги;

25) переобладнання (реконструкція) - зміна типу або марки (моделі), призначення чи параметрів конструкції транспортних засобів, що експлуатуються, за допомогою установки кабіни, кузова чи їхніх деталей, спеціального обладнання і номерних агрегатів, не передбачених нормативно-технічною документацією на даний транспортний засіб;

26) платформа водія - складова частина навантажувача, на якій перебуває водій для керування навантажувачем;

27) подоланий підйом - прямолінійна ділянка майданчика з удосконаленим покриттям, що має ухил не менше ніж зазначений в експлуатаційних документах, і подолана навантажувачем (навантажувачі з двигуном внутрішнього згоряння (далі - ДВЗ) - на низькій передачі коробки передач або гідромеханічної передачі на довжині ухилу, зазначеній в настанові з експлуатації, а електронавантажувачі - у режимі роботи тягового електродвигуна S2 тривалістю, зазначеною в настанові з експлуатації);

28) призначений строк служби (граничний строк експлуатації) - календарна тривалість експлуатації, досягнувши якої, експлуатацію навантажувача слід припинити незалежно від його технічного стану. Після закінчення призначеного строку служби навантажувача має бути проведене експертне обстеження, за результатами якого може бути встановлено новий призначений строк служби (продовжуваний строк безпечної експлуатації) з проведенням або без проведення ремонту, переобладнання (реконструкції) чи навантажувач треба списати;

29) ремонт - відновлення та (або) заміна на нові пошкоджених, спрацьованих або таких, що стали непридатними з будь-якої причини, складових частин і деталей навантажувачів (металевих конструкцій, механізмів, гідропривода, електропривода, пристроїв безпеки тощо) з доведенням їх до справного і працездатного стану, здійснені, зокрема, відповідно до системи планово-запобіжних ремонтів;

30) робоча зона навантажувача - майданчик, необхідний для маневрування навантажувача під час під’їзду до місця навантаження або розвантаження та від’їзду назад;

31) спредер - вантажозахоплювальний орган, призначений для автоматичного стропування зверху великотоннажних контейнерів з кутовими фітингами під час їх перевантаження;

32) статичне навантаження - навантаження, створюване витримуванням протягом 10 хв вантажу, що перевищує на 25 % номінальну вантажопідіймальність і має відстань центра ваги до передньої поверхні спинки вил, установленого на вила, підняті на висоту від 200 мм до 300 мм з нахиленим назад вантажопідіймачем (за наявності такого механізму);

33) технічне обслуговування - комплекс операцій чи операція щодо підтримки справності або працездатності навантажувача під час його експлуатації.

5. Інші терміни, що вживаються у цих Правилах, наведено у відповідних Законах України "Про дорожній рух", "Про охорону праці", "Про загальну безпечність нехарчової продукції", "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції".

1. Навантажувачі, що надаються роботодавцем працівникам та використовуються ними за призначенням, мають бути технічно справними і відповідати:

вимогам технічних регламентів, за умови виготовлення навантажувачів після дати обов’язкового застосування відповідних технічних регламентів, що поширюються на них;

вимогам безпеки до навантажувачів, зазначеним у розділі VI цих Правил, в нормативно-правових актах з охорони та гігієни праці, за умови виготовлення навантажувачів до дати обов’язкового застосування відповідних технічних регламентів, що поширюються на них.

2. Ризики від впливу основних видів небезпеки, зазначених у розділі III цих Правил, що можуть виникнути за нормальних умов експлуатації і в разі порушення нормальних умов експлуатації навантажувачів, які становлять загрозу життю та здоров’ю працівників, мають бути унеможливлені або зведені до мінімуму завдяки виконанню запобіжних заходів, спрямованих на унеможливлення прогнозованих ризиків та забезпечення безпеки під час експлуатації навантажувачів.

3. Роботодавець має вживати необхідних заходів для забезпечення:

належного технічного обслуговування і ремонту навантажувачів відповідно до вимог експлуатаційних документів;

виконання робіт обладнанням відповідно до вимог безпеки, зазначених у цих Правилах, у нормативно-правових актах з охорони та гігієни праці та в експлуатаційних документах на конкретний навантажувач;

проведення обов’язкового технічного контролю (технічних оглядів), експертних обстежень навантажувачів та нагляду за його безпечною експлуатацією відповідно до вимог цих Правил і нормативно-правових актів з охорони та гігієни праці.

1. Виокремлюють такі основні види небезпечних чинників, що можуть виникнути під час експлуатації та в разі порушення умов експлуатації навантажувачів:

1) механічні види небезпеки, пов’язані з підіймальними операціями навантажувачами і спричинені падінням вантажу, зіткненням, перекиданням навантажувача внаслідок:

недостатньої стійкості навантажувача;

неконтрольованого завантаження, перевантаження, перевищення перекидного вантажного моменту;

неконтрольованої амплітуди руху механізмів і складових частин навантажувача;

несподіваного або непередбаченого руху вантажу;

невідповідних змінних вантажозахоплювальних пристроїв і тари;

зіткнення декількох навантажувачів або навантажувачів з іншими транспортними засобами;

2) небезпека, спричинена недостатньою механічною міцністю складових частин і деталей;

3) небезпека, спричинена неправильним вибором ланцюгів, змінних вантажозахоплювальних пристроїв та їх неправильним установленням (навішуванням) на навантажувач;

4) небезпека, спричинена неконтрольованим опусканням вантажу механізмом з фрикційним гальмом;

5) небезпека, пов’язана з дією вантажу на працівників (завдавання удару вантажем або противагою);

6) механічні види небезпеки, пов’язані зі складовими частинами навантажувача, з вантажами, що переміщуються, і зумовлені формою (гострі крайки, різальні елементи, частини з гострим кінцем тощо), місцем установлення, масою та стійкістю (потенційна енергія частин, що можуть бути урухомлені під дією сили тяжіння), масою та швидкістю (кінетична енергія частин під час контрольованого чи неконтрольованого рухів), прискорюванням, недостатньою механічною міцністю, що може призвести до небезпечних поломок чи руйнувань, накопиченням енергії всередині навантажувача (у пружних елементах, у рідинах, газах, що перебувають під тиском), порушенням безпечних відстаней:

здавлювання;

поріз;

розтинання чи відсікання;

намотування, утягування чи захоплення частин одягу, кінцівок тощо;

удар;

укол або проколювання;

розбризкування рідини під високим тиском;

утрата стійкості елементів;

ковзання, спотикання або падіння (на навантажувачі чи з навантажувача) працівників;

7) електричні види небезпеки, пов’язані з електрошоком чи опіками, що можуть призвести до травм або смерті, або внаслідок чинника несподіваності, викликаного електричним ударом,- до падіння працівника з причини:

контакту працівника з частинами навантажувача, що звичайно перебувають під напругою (прямий контакт);

контакту працівника з частинами навантажувача, що перебувають під напругою через несправність (непрямий контакт);

дії електростатичних процесів, наприклад контакту працівника з електрично зарядженими частинами;

термічного випромінювання або таких процесів, як розбризкування розплавлених речовин, хімічних процесів під час коротких замикань тощо;

8) термічні види небезпеки, що призводять до опіків, обмороження та інших травм, викликаних:

контактом працівників із предметами або матеріалами з дуже високою або низькою температурою;

полум’ям або вибухом;

роботою в гарячому або холодному виробничому середовищі;

9) небезпека, спричинена шумом, що може призвести до:

тривалого порушення гостроти слуху;

дзвону у вухах;

утоми, стресу тощо;

інших наслідків, наприклад порушень рівноваги, послаблення уваги тощо;

перешкоди мовним комунікаціям, акустичним сигналам тощо;

10) небезпека, спричинена вібрацією, що може призвести до значних порушень здоров’я (розлад судинної та нервової систем, порушення кровообігу, хвороби суглобів тощо);

11) небезпека, спричинена матеріалами, речовинами (та їхніми компонентами), які використовує або виділяє навантажувач, що працює, а також переміщуваними вантажами внаслідок:

їхньої вогне- і вибухонебезпечності;

вдихання, заковтування обслуговувальним і ремонтним персоналом шкідливих для здоров’я рідин, газів, аерозолів, випаровувань та пилу, а також їхнього контакту зі шкірою, очима та слизовою оболонкою, проникнення через шкірний покрив;

12) небезпека, спричинена нехтуванням ергономічних вимог і принципів під час розроблення машин:

незручна робоча поза або надмірне чи повторюване фізичне навантаження на організм водія;

нехтування засобами індивідуального захисту;

недостатнє місцеве освітлення;

розумове перевантаження, стрес тощо, що виникають під час робочого процесу, процесу контролю роботи навантажувача або технічного обслуговування в межах їх використання за призначенням;

незручна конструкція, розміщення або маркування елементів керування;

незручна конструкція або розміщення приладів контролювання;

13) небезпека, спричинена несподіваним запуском, несподіваним перевищенням швидкості тощо, внаслідок:

виходу з ладу або порушення в роботі системи керування;

припинення подавання енергії і відновлення енергопостачання після перерви;

зовнішнього впливу на електрообладнання;

дії природних атмосферних чинників;

помилки водія в керуванні навантажувачем (через недостатню відповідність навантажувача здібностям та навикам водія);

14) небезпека, спричинена помилками виробника під час складання настанови з експлуатації тощо;

15) небезпека, спричинена поломками під час роботи, унаслідок:

утомного руйнування;

неприпустимої величини деформації;

критичного спрацювання;

корозії;

16) небезпека, спричинена предметами, що падають (інструментом, деталями навантажувача, речами обслуговувального і ремонтного персоналу тощо);

17) небезпека, спричинена рухом навантажувача, його каретки:

рухом під час запускання двигуна;

рухом за відсутності водія на своєму місці;

рухом за відсутності надійного закріплення всіх складових частин, деталей;

18) небезпека, пов’язана з робочим місцем водія навантажувача, внаслідок:

падіння водія під час спроби зайняти або покинути робоче місце;

викидів газів на робочому місці;

пожежі (займистість кабіни, нестача засобів вогнегасіння);

механічних видів небезпеки на робочому місці (контактування з рухливими частинами, наїзд, падіння предметів);

недостатнього огляду з робочого місця;

невідповідного освітлення;

незручного місця для сидіння;

шуму на робочому місці;

вібрації на робочому місці;

19) небезпека, пов’язана із системою керування:

неправильним розміщенням органів керування;

неправильною конструкцією органів керування та неправильним режимом їхньої роботи;

20) небезпека, пов’язана з джерелами та передаванням енергії:

небезпека, пов’язана з двигуном та акумуляторними батареями;

небезпека, пов’язана з передаванням енергії між частинами обладнання навантажувача;

небезпека, пов’язана із з’єднаннями та засобами буксирування;

21) небезпека, пов’язана з третіми особами:

несанкціонований запуск або експлуатація;

відсутність або невідповідність візуальних чи звукових попереджувальних сигналів;

22) небезпека, пов’язана з несприятливими природними факторами:

вітрове навантаження;

снігове навантаження;

ожеледиця, зледеніння;

сейсмічне навантаження;

грозові електричні розряди.

2. Ризики нещасних випадків та/або аварій через вищезазначені види небезпеки під час експлуатації навантажувачів мають бути унеможливлені або зведені до мінімуму завдяки виконанню запобіжних заходів, наведених у цих Правилах та інших нормативно-правових актах з охорони та гігієни праці.

1. Вимоги цього розділу (в частині ремонту) поширюються на ремонт тримальних металоконструкцій навантажувачів з метою відновлення їхньої тримальної здатності (ремонт із застосуванням зварювання, а також ремонт, пов’язаний із відновленням деформованих або пошкоджених металоконструкцій або їхніх елементів) і ремонт механізму підіймання вантажу та його гідроприводу, крім робіт, передбачених експлуатаційними документами.

2. Технічна документація на ремонт має містити технічні умови, а ті охоплювати вимоги щодо охорони праці.

3. Після проведення ремонту суб’єкт господарювання, який виконував ці роботи, заносить до журналу нагляду (паспорта) відомості про виконані роботи із зазначенням місць ремонту (або додаються ремонтні креслення), відомості про застосовані матеріали із зазначенням номерів документів про їхню якість.

4. Документи, що підтверджують якість застосованих матеріалів і зварювання, зберігаються в організації, що виконувала роботи, а їх копії - у журналі нагляду (паспорті) протягом строку служби навантажувача.

5. Використання навантажувачів за призначенням під час їх ремонту не дозволяється.

6. У разі виявлення під час проведення періодичного технічного обслуговування, щоденного обслуговування та обов’язкового технічного контролю (технічного огляду) пошкоджень, дефектів, деформацій, тріщин у вилах такі вила вилучаються з експлуатації і мають бути відремонтовані чи замінені відповідно до рекомендацій виробника.

Якщо різниця у висоті кінців вил перевищує 3 % довжини ікла або рекомендовані виробником значення, комплект вил має бути відремонтований.

Якщо товщина ікла або спинки вил через спрацювання зменшилася до 90 % первинної товщини чи до мінімальної, зазначеної виробником вил у настанові з експлуатації, такі вила вилучаються з експлуатації.

Забороняється усувати спрацювання вил і тріщини в основному металі вил за допомогою зварювання.

7. Після виконання ремонтних робіт вила мають бути випробувані згідно з рекомендаціями виробника. Якщо такі рекомендації відсутні, то випробування вил проводять випробувальним навантаженням (Ft), маса якого залежить від вантажопідіймальності вил:

якщо вантажопідіймальність вил (m) менша ніж або дорівнює 5000 кг, випробувальне навантаження (Ft) має дорівнювати 2,5 m;

якщо вантажопідіймальність вил (m) понад 5000 кг, випробувальне навантаження (Ft) має дорівнювати 2,1 m.

Випробувальне навантаження слід прикладати плавно, без поштовхів на відстані D від передньої поверхні спинки вил два рази протягом 30 секунд.

8. Матеріали, що застосовуються під час ремонту навантажувачів, мають відповідати зазначеним у технічних умовах на ремонт навантажувачів.

9. Для виготовлення елементів металоконструкцій із труб, прокату листового, сортового, фасонного тощо дозволяється застосування всіх способів різання, що забезпечують одержання форм і розмірів цих елементів відповідно до робочих креслень. Різання проводиться за технологією, що унеможливлює утворення тріщин або погіршення якості металу на крайках, а також у зоні термічного впливу.

10. Переобладнання (реконструкція) навантажувачів здійснюється відповідно до вимог Закону України "Про дорожній рух" .

1. Навантажувачі всіх типів, за винятком штабелеукладачів із ручним пересуванням, підлягають реєстрації відповідно до вимог Закону України "Про дорожній рух" .

2. Реєстрація, перереєстрація, тимчасова реєстрація та зняття навантажувачів з обліку здійснюються територіальними органами центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці.

3. Експлуатація незареєстрованих навантажувачів забороняється.

4. Штабелеукладачі з ручним пересуванням, що не підлягають реєстрації, обліковуються суб’єктом господарювання, у якого у власності або в користуванні (оренда, лізинг тощо) вони перебувають.

5. За потреби відновлення втраченого, зіпсованого чи на заміну непридатному для використання журналу нагляду (паспорта) навантажувача, що перебував в експлуатації, суб’єкт господарювання має забезпечити отримання дубліката журналу нагляду або паспорта від виробника чи складання нового журналу нагляду, який має містити такі дані:

найменування виробника та його місцезнаходження;

тип, модель навантажувача;

заводський (ідентифікаційний) номер навантажувача;

реєстраційний номер навантажувача або його обліковий номер;

рік виготовлення навантажувача;

призначення навантажувача;

конструкція робочого обладнання;

конструкція ходової частини;

тип приводу шасі навантажувача, робочих механізмів;

навколишнє середовище, у якому може працювати навантажувач (найбільша та найменша температура, відносна вологість повітря, вибухонебезпечність, пожежонебезпечність);

допустима швидкість вітру для робочого стану навантажувача;

норма заправки мастилом (рідиною) агрегатів навантажувача (паливний бак, система змащування двигуна (картер), система охолодження двигуна (радіатор), картер коробки передач, картер механізму зворотного ходу, картер редуктора приводів насосів, гальмівна система, гідравлічна система);

основні технічні дані та характеристики (номінальна вантажопідіймальність, вантажопідіймальність на максимальній висоті підіймання, номінальна висота підіймання, максимальна висота підіймання, висота вільного підіймання, відстань центра ваги номінального вантажу від передньої поверхні спинки вил, найбільша швидкість пересування з вантажем, найбільша швидкість підіймання номінального вантажу, швидкість опускання вил із вантажем та без вантажу, подоланий підйом із номінальним вантажем, найменший радіус повороту зовнішнім габаритом, висота вільного підйому, дорожній просвіт, відстань від передньої поверхні спинки вил до осі передніх коліс, база, колія коліс, місце керування (кабіна, платформа, сидячи, стоячи, ззовні тощо), спосіб керування (електричний, гідравлічний тощо), власна маса навантажувача з вилами, власна маса навантажувача зі змінним вантажозахоплювальним пристроєм, власна маса навантажувача з вилами без акумуляторних батарей, допустимі максимальна й мінімальна маси акумуляторних батарей з акумуляторним ящиком, двигун (позначення), вид палива, тяговий електродвигун (позначення), номінальна потужність, акумуляторна батарея (позначення), номінальна напруга, повна маса навантажувача (з номінальним вантажем і водієм), розподіл повної маси на осі, висота навантажувача з вилами, що підняті на найбільшу висоту, габаритні розміри (довжина, ширина, будівельна висота (за вантажопідіймачем з опущеними вилами));

діаграма вантажопідіймальності навантажувача;

відомості про місцезнаходження навантажувача із зазначенням найменування суб’єкта господарювання, який експлуатує навантажувач, місцезнаходження навантажувача (адреси суб’єкта господарювання), дати прибуття;

відомості про призначення працівників, відповідальних за технічний стан навантажувача, із зазначенням номера і дати наказу про призначення або договору з іншим суб’єктом господарювання, прізвища, ім’я, по батькові, посади та підпису призначеного працівника, номера посвідчення та терміну його дії;

відомості про ремонт металоконструкцій, зміни в конструкції і заміну складових частин навантажувача із зазначенням даних про характер ремонту елементів обладнання, проведену зміну конструкції, дати і номера документа про приймання навантажувача з ремонту або після зміни конструкції та підпису працівника, відповідального за технічний стан навантажувача;

відомості про технічне обслуговування навантажувача із зазначенням виду технічного обслуговування, опису проведених робіт, виявлених дефектів та пошкоджень і підписом особи, що проводила технічне обслуговування;

відомості про результати обов’язкового технічного контролю (технічного огляду), експертного обстеження із зазначенням дати, результатів і терміну проведення наступного обов’язкового технічного контролю (технічного огляду), експертного обстеження.

6. Навантажувачі підлягають обов’язковому технічному контролю (технічному огляду) відповідно до вимог Закону України "Про дорожній рух" .

7. У разі досягнення навантажувачем призначеного строку служби (граничного строку експлуатації) або закінчення продовжуваного строку безпечної експлуатації навантажувачі підлягають експертному обстеженню.

За наявності в експлуатаційних документах засвідчених записів про консервацію обладнання під час зберігання та транспортування дозволяється не враховувати строк перебування в законсервованому стані під час визначення дати експертного обстеження обладнання, за умови достатності в цих записах даних (умови зберігання, варіант захисту, засоби захисту) для визначення строку дії захисту.

8. Якщо дата прийняття в експлуатацію невідома, призначений строк служби (граничний строк експлуатації) навантажувача обчислюється, починаючи з дати його виготовлення, а коли неможливо встановити дату виготовлення, вважається, що навантажувач досяг призначеного строку служби (граничного строку експлуатації) і має бути проведено експертне обстеження.

За відсутності в експлуатаційних документах відомостей про строк служби навантажувачів призначений строк служби (граничний строк експлуатації) визначається так:

для електронавантажувачів вантажопідіймальністю до 5,0 тонн - 8 років;

для автонавантажувачів вантажопідіймальністю до 6,3 тонн - 10 років;

для автонавантажувачів вантажопідіймальністю від 6,3 тонн до 12,5 тонн - 12 років.

9. Строк наступного експертного обстеження (продовжуваний строк безпечної експлуатації) навантажувача має бути встановлений експертною організацією залежно від:

технічного стану навантажувача на момент експертного обстеження;

фактичних умов його експлуатації;

кількості та якості ремонтів базових металоконструкцій навантажувача;

міри спрацювання, зокрема корозійного, елементів тримальних металоконструкцій навантажувача;

ступеня агресивності навколишнього середовища.

10. Суб’єкт господарювання, який експлуатує навантажувачі і змінні вантажозахоплювальні пристрої до них, забезпечує їх утримання в справному стані та безпечну експлуатацію через організацію належного нагляду, технічного обслуговування, обов’язкового технічного контролю (технічного огляду) та ремонту власними силами або укладає договори з іншими суб’єктами господарювання на виконання зазначених робіт.

Суб’єкт господарювання:

призначає працівника, відповідального за технічний стан навантажувачів;

призначає працівника, відповідального за безпечне проведення робіт навантажувачами;

призначає обслуговувальний і ремонтний персонал навантажувачів (водіїв навантажувачів, акумуляторників, вулканізаторників, монтувальників шин, слюсарів паливної апаратури тощо);

установлює порядок проведення щоденного обслуговування, періодичного технічного обслуговування та ремонту відповідно до вимог експлуатаційних документів;

забезпечує умови для виконання відповідальними працівниками, обслуговувальним і ремонтним персоналом своїх обов’язків;

забезпечує ведення робіт за технологічними картами або проектами виконання робіт (далі - ПВР) навантажувачами;

ознайомлює відповідальних працівників із цими Правилами, а обслуговувальний і ремонтний персонал - з інструкціями з охорони праці.

11. Номер і дата наказу про призначення працівника, відповідального за технічний стан навантажувачів, а також посада, прізвище, ім’я, по батькові та його підпис мають міститися у журналі нагляду (паспорті) навантажувача.

Якщо суб’єкт господарювання має самостійні служби з обслуговування механічного, електричного та іншого обладнання, то працівники, відповідальні за технічний стан навантажувачів, можуть бути призначені окремо на кожен вид обладнання.

12. Чисельність відповідальних працівників визначається залежно від кількості навантажувачів та умов їх експлуатації. Обов’язки працівників, відповідальних за технічний стан і безпечне проведення робіт навантажувачами, можуть бути покладені на одного працівника.

13. Працівники, відповідальні за технічний стан і за безпечне проведення робіт навантажувачами, обслуговувальний і ремонтний персонал перед призначенням мають проходити навчання і перевірку знань з питань охорони праці відповідно до вимог чинного законодавства.

Також працівники, відповідальні за технічний стан і за безпечне проведення робіт навантажувачами, обслуговувальний і ремонтний персонал повинні мати групу з електробезпеки відповідно до вимог чинного законодавства.

14. Інструкція з охорони праці для водія навантажувача має містити, крім вимог безпеки, також такі відомості:

порядок роботи з вантажем (підіймання та штабелювання);

порядок пересування (керування);

порядок виконання робіт, пов’язаних з обслуговуванням навантажувача, які виконує водій.

15. Керувати навантажувачами мають право водії навантажувачів.

16. Підвішування на гак безблокової стріли навантажувача вантажу мають виконувати стропальники, які пройшли професійну підготовку, кваліфікаційну атестацію, отримали в установленому порядку документ про освіту (диплом, свідоцтво тощо) і допущені до виконання своїх обов’язків відповідно до кваліфікаційних характеристик їхньої професії.

17. Установлений суб’єктом господарювання порядок проведення щоденного та періодичного технічного обслуговування і ремонтів має забезпечити утримання навантажувачів і змінних вантажозахоплювальних пристроїв у справному стані.

18. Водії навантажувачів перед початком роботи, а також під час заміни водіїв після закінчення робочої зміни мають перевірити технічний стан навантажувача. Обсяг огляду та перевірок технічного стану має визначатися інструкціями з охорони праці для водіїв навантажувачів, розробленими суб’єктами господарювання відповідно до вимог цих Правил та експлуатаційних документів конкретного типу навантажувача.

19. Після закінчення роботи (один раз на добу незалежно від кількості змін) має проводитися відповідним технічним персоналом щоденне обслуговування з метою підготовки навантажувача до подальшої експлуатації. Обсяг огляду та перевірок технічного стану, що проводяться під час щоденного обслуговування, має визначатися переліком робіт із щоденного обслуговування, зазначеним у настанові з експлуатації навантажувача. Результати щоденного обслуговування навантажувачів записує в журнал технічного обслуговування працівник, відповідальний за технічний стан навантажувачів.

20. Працювати на несправному навантажувачі не можна. Не допускається експлуатація навантажувача за наявності таких пошкоджень і несправностей:

тріщини та деформації в рамі шасі навантажувача, рамах вантажопідіймача, каретці та вилах;

відсутній один із болтів на кронштейні кріплення рами вантажопідіймача до рами шасі навантажувача;

відсутній стопорний гвинт або контргайка кріплення пальця, що з’єднує шток гідроциліндра нахилу з рамою вантажопідіймача;

витікання робочої рідини з гідросистеми навантажувача;

наявність повітря в гідросистемі;

падіння тиску робочої рідини в гідросистемі нижче від норми;

робоче гальмо не забезпечує ефективного гальмування навантажувача або рівномірного загальмування коліс однієї осі;

порушено герметичність системи пневматичних гальм, що призводить до падіння тиску повітря в пневмосистемі (коли двигун навантажувача не працює) більш ніж на 0,1 МПа/год;

не працює манометр системи пневматичних гальм;

компресор не забезпечує встановленого тиску повітря в системі пневматичних гальм;

витікання робочої рідини з гідравлічної системи гальм;

стоянкове гальмо не втримує навантажувач незалежно від завантаження на найбільшому ухилі, зазначеному виробником в експлуатаційних документах протягом 5 хвилин;

люфт кермового колеса перевищує 20-о від положення кермового колеса, відповідно до положення керованих коліс під час руху навантажувача прямо (для навантажувачів покращеної прохідності люфт кермового колеса має бути не більше ніж 25-о);

незакріплені, незашплінтовані, від’єднані або пошкоджені деталі кермового керування;

несправний гідропідсилювач кермового керування;

колесо ненадійно закріплене на маточині;

протектор шини має висоту рисунка протектора меншу, ніж визначено вимогами чинного законодавства;

шина має наскрізне пошкодження або розрив ниток корду;

підтікає паливо із системи живлення двигуна;

несправний або відсутній глушник;

не вимикаються або мимовільно вимикаються передачі;

пошкоджений або вібрує карданний вал;

загазованість у кабіні водія;

уміст шкідливих речовин у відпрацьованих газах або їхня димність перевищують установлені норми;

несправність або відсутність передбачених виробником зовнішніх світлових приладів;

відсутнє дзеркало заднього виду;

несправність звукового сигнала;

несправність замків дверей кабіни;

несправність нагрівача повітря кабіни в зимовий час;

відсутність медичної аптечки, упорних колодок (не менше ніж 2 шт.), вогнегасника (для автонавантажувачів та штабелеукладачів із ДВЗ) або знака аварійної зупинки;

відсутність талона про проходження обов’язкового технічного контролю (технічного огляду).

21. Періодичне технічне обслуговування навантажувачів (ТО-1, ТО-2, сезонне) проводиться відповідно до вимог експлуатаційних документів у строки, установлені їх виробником. Результати періодичного технічного обслуговування навантажувачів записує в журнал нагляду (паспорт) працівник, відповідальний за технічний стан навантажувачів.

22. Суб’єкт господарювання, який експлуатує навантажувачі, має стежити, щоб всі таблички із заводськими даними та маркування були у передбачених місцях і в такому стані, щоб їх можна було читати.

23. Пересування навантажувачів територією підприємства має здійснюватися відповідно до встановленої схеми руху транспортних засобів і працівників територією підприємства. На схемі мають бути показані дозволені та заборонені напрямки руху, повороти, зупинки, в’їзди та виїзди тощо. Схема доводиться до відома всіх працівників і вивішується біля в’їзду на територію підприємства.

24. Навантажувачі, що мають колеса з масивними гумовими шинами, використовуються тільки на майданчиках із твердим і рівним покриттям, а навантажувачі з пневматичними шинами, крім того,- на покриттях із каменю (щебеню) і вирівняних земляних майданчиках.

25. У робочій зоні навантажувачів не мають проводитися інші перевантажувальні роботи, проходити шляхи ручного перенесення та перевезення вантажів.

26. У робочій зоні навантажувачів освітлення має бути достатньої яскравості.

Навантажувачі мають бути обладнані додатковим освітленням, якщо освітленість зони роботи нижча, ніж 32 лк.

27. Зона роботи (проїзди, проходи, навантажувальні та перехідні містки, підлога або дороги, складські приміщення) повинна мати достатню тримальну здатність, щоб витримувати навантажувач із вантажем і водієм, а також бути в такому стані, щоб не стати причиною порушення безпеки експлуатації навантажувачів, пошкоджень навантажувача чи його вантажу та порушень стійкості.

Проїзди для навантажувачів мають бути вільними, щоб були забезпечені достатня оглядовість, легкість повороту навантажувачів, не повинні мати значних спусків і підйомів, низьких стель. Проїзди мають бути чітко обмежені або позначені.

Якщо можливе пересування пішоходів проїздами, то їхня ширина має бути відповідно збільшена.

Рекомендовано, щоб ухил підйомів не перевищував 10 %, до того ж максимальний повздовжній ухил шляху, яким дозволяється транспортування вантажів навантажувачами, не має перевищувати кута нахилу рами вантажопідіймача навантажувача. Шлях повинен мати плавні переходи в основі та на вершині для того, щоб не допускати ударів, що спрямовані на вантаж або руйнують шасі навантажувача.

За наявності підйомів, крутість яких перевищує 10 %, на постійних проїздах встановлюються попереджувальні знаки.

Небезпечні місця, зокрема й з обмеженням за висотою, мають бути ясно позначені.

Не можна захаращувати протипожежні проїзди й інвентар, а також доступ до сходів.

28. Максимальне навантаження на навантажувальні чи перехідні містки має бути чітко позначено на табличках.

Навантажувальні або перехідні містки слід закріпляти так, щоб унеможливити випадкове переміщення, хитання або проковзування. На обшивці містків мають бути передбачені ручки або інші ефективні засоби для їх безпечного перенесення. Можуть бути передбачені скоби або підкладки для переміщення містків за допомогою вилкового навантажувача.

Навантажувальні або перехідні містки повинні мати неслизьку поверхню (наприклад, рифлену тощо).

Бічні сторони всіх навантажувальних містків, а там, де це можливо, і перехідних містків, мають бути обладнані засобами, що дають змогу звести до мінімуму можливість виїзду навантажувача на бортове огородження.

Перед виконанням робіт із використанням навантажувального містка потрібно переконатися, що місток закріплений правильно і надійно.

Не можна навантажувати місток понад його номінальну вантажопідіймальність. Під час переїзду через навантажувальний місток рухатися навантажувач має повільно та обережно.

29. Під час виконання навантажувально-розвантажувальних робіт електронавантажувачами із живленням від гнучкого кабелю потрібно дотримуватися таких вимог:

електронавантажувач не має виїжджати за межі ділянки, обмеженої довжиною кабелю;

не можна подовжувати живильний кабель;

не можна прогинати гнучкий трос, на який підвішується живильний кабель;

під час роботи електронавантажувача слід застосовувати пристрої, що унеможливлюють перекручування живильного кабелю.

30. У разі переміщення навантажувачів вантажопідіймальними кранами під час навантаження (розвантаження) на транспортні засоби стропи мають бути закріплені тільки в місцях, відведених для цього виробником навантажувачів.

31. Спільне використання двох або декількох навантажувачів для роботи з вантажами масою понад вантажопідіймальність одного навантажувача або негабаритним вантажем є небезпечною операцією, що вимагає застосування спеціальних заходів безпеки. Такі роботи можна виконувати тільки під безпосереднім керівництвом працівника, відповідального за безпечне проведення робіт навантажувачами, або іншого спеціально призначеного працівника відповідно до технологічних карт або ПВР, у яких мають бути наведені схеми стропування та переміщення вантажу із зазначенням послідовності виконання операцій, інші вказівки щодо безпечного підіймання й переміщення вантажу. У такому разі водії повинні бути проінструктовані й з ними мають провести тренувальну роботу. Після проведення тренувальної роботи заміна водіїв не допускається.

32. Вантажні ліфти чи підйомники (далі - ліфти), використовувані для транспортування навантажувачів з одного рівня (поверху) на інший, повинні мати вантажопідіймальність, що дорівнює масі навантажувача, вантажу та водія.

Перед виконанням робіт із використанням ліфта потрібно переконатися, що ліфт призначений для таких операцій і здатний витримати масу навантажувача, вантажу та водія.