Відповідно до пункту 27 Порядку присудження та позбавлення наукового ступеня доктора наук, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 листопада 2021 року № 1197, НАКАЗУЮ:

1. Затвердити Положення про експертну раду Міністерства освіти і науки України з питань атестації наукових кадрів, що додається.

2. Визнати таким, що втратив чинність, наказ Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України від 14 вересня 2011 року № 1058 "Деякі питання експертних рад з питань проведення експертизи дисертаційних робіт Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України", зареєстрований в Міністерстві юстиції України 10 жовтня 2011 року за № 1167/19905.

3. Установити, що експертні ради Міністерства освіти і науки України з питань атестації наукових кадрів проводять експертизу захищених дисертацій осіб, підготовка яких на здобуття наукових ступенів кандидата, доктора наук розпочата до 01 вересня 2016 року, відповідно до законодавства, що діяло до набрання чинності Законом України "Про вищу освіту".

4. Департаменту атестації кадрів вищої кваліфікації (Криштоф С.) забезпечити державну реєстрацію цього наказу в Міністерстві юстиції України.

5. Департаменту забезпечення документообігу, контролю та інформаційних технологій (Єрко І.) внести відповідні відмітки у справи архіву.

6. Контроль за виконанням цього наказу покласти на першого заступника Міністра Вітренка А.

7. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.

1. Експертна рада Міністерства освіти і науки України з питань атестації наукових кадрів (далі - експертна рада) є дорадчим органом МОН, що утворюється для розгляду питань, пов’язаних з присудженням наукового ступеня доктора наук, проведення експертизи захищених дисертацій, у тому числі з урахуванням звернень фізичних (юридичних) осіб, щодо їх наукової якості та їх відповідності встановленим вимогам.

2. У своїй діяльності експертна рада керується Конституцією та законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, нормативно-правовими актами МОН та цим Положенням.

3. Головним завданням експертної ради є:

проведення експертизи захищених дисертацій;

розгляд документів атестаційних справ;

розгляд клопотань про утворення спеціалізованих вчених рад з присудження наукового ступеня доктора наук (далі - докторські ради) та проведення разових захистів;

розгляд питань, пов’язаних з присудженням наукового ступеня доктора наук.

4. Експертна рада відповідно до покладених на неї завдань:

1) проводить експертизу захищених докторських (кандидатських) дисертацій, якщо:

дисертація захищена на здобуття наукового ступеня доктора наук;

на час захисту здобувач наукового ступеня доктора наук за основним місцем роботи не займав посади наукового або науково-педагогічного працівника (із запрошенням здобувача);

дисертація надсилалась для додаткового розгляду відповідно до законодавства;

виявлено обставини, що є підставами для проведення повторної, додаткової та контрольної експертизи відповідно до Закону України "Про наукову і науково-технічну експертизу";

до МОН надійшли звернення фізичних (юридичних) осіб щодо наукової якості дисертацій та їх відповідності встановленим вимогам;

здобувач наукового ступеня кандидата наук не має повної вищої освіти в галузі науки, з якої підготовлено дисертацію, та/або на час захисту такий здобувач за основним місцем роботи не займав посади наукового або науково-педагогічного працівника (із запрошенням здобувача).

2) розглядає документи атестаційних справ здобувачів наукових ступенів, дисертації яких розглядаються експертною радою;

3) розглядає клопотання про утворення докторських рад та проведення разових захистів;

4) розглядає питання щодо:

формування переліку наукових спеціальностей за галузями науки та підготовки паспортів наукових спеціальностей;

включення друкованих та електронних наукових видань до переліку наукових фахових видань України, наукові публікації в яких відображають основні наукові результати дисертації;

5) готує висновки про відповідність об’єкта експертизи встановленим вимогам.

5. Експертна рада має право:

1) одержувати в установленому порядку від докторської ради додаткові документи та матеріали, необхідні для виконання покладених на неї завдань;

2) вносити пропозиції МОН щодо:

запрошення на свої засідання та заслуховування здобувачів, керівників докторських рад, опонентів (офіційних опонентів), наукових консультантів (керівників);

проведення додаткового розгляду дисертацій, повторної, додаткової та контрольної експертизи відповідно до Закону України "Про наукову і науково-технічну експертизу";

залучення до роботи докторів наук - фахівців з відповідних спеціальностей.

6. Експертна рада утворюється МОН з галузі (за галузями) науки або за групою (групами) наукових спеціальностей у складі голови експертної ради, його заступника (заступників), вченого секретаря та експертів, які є провідними ученими відповідної галузі науки та:

мають науковий ступінь доктора наук, крім вченого секретаря експертної ради, який може мати ступінь доктора філософії (кандидата наук), та проводять наукові дослідження з одержанням наукових, науково-технічних (прикладних) результатів з відповідної галузі науки;

беруть участь у підготовці та атестації наукових кадрів;

мають наукові публікації з відповідної галузі науки (групи спеціальностей), серед яких не менше трьох публікацій за останні п’ять років, проіндексованих у базах даних Web of Science Core Collection та/або Scopus. До однієї публікації, проіндексованої у базах даних Web of Science Core Collection та/або Scopus, прирівнюється дві публікації за останні три роки у виданнях, що включені до категорії "Б" Переліку наукових фахових видань України, або одна одноосібна монографія (два розділи у колективних монографіях), виданих за останні п’ять років.

7. Персональний та кількісний склад експертної ради затверджується МОН. З метою забезпечення ефективного функціонування експертної ради МОН вносить зміни до її складу, зокрема у разі:

призначення експерта головою докторської ради;

введення експерта до складу іншої експертної ради;

надходження до МОН заяви експерта про виведення його зі складу експертної ради;

неспроможності експерта виконувати свої повноваження за станом здоров’я;

смерті експерта;

проведення експертом експертизи дисертацій та розгляду атестаційних справ з порушенням пункту 12 цього Положення;

підготовки експертом проєкту висновку за результатами експертизи без наведення відповідних підстав;

прийняття в установленому порядку рішення про позбавлення експерта права участі в підготовці та/або атестації наукових кадрів;

притягнення експерта до академічної відповідальності за порушення академічної доброчесності відповідно до законодавства.