Відповідно до статті 71 Основ законодавства України про охорону здоров’я , статей 16, 17 Закону України "Про судову експертизу" , абзацу вісімдесят сьомого підпункту 8 пункту 4 Положення про Міністерство охорони здоров'я України , затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 2015 року № 267 (із змінами),

1. Затвердити Порядок проведення атестації та присвоєння кваліфікації судового експерта і кваліфікаційних класів судово-психіатричним експертам та позбавлення кваліфікації судового експерта і кваліфікаційних класів судово-психіатричних експертів, що додається.

2. Внести до наказу Міністерства охорони здоров’я України від 31 жовтня 1995 року № 199 "Про затвердження Положення про кваліфікаційні класи судових експертів бюро судово-медичної експертизи та Положення про кваліфікаційні класи лікарів - судово-психіатричних експертів", зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 21 грудня 1995 року за № 463/999 (із змінами), такі зміни:

1) в назві наказу слова "та Положення про кваліфікаційні класи лікарів - судово-психіатричних експертів" виключити;

2) у пункті 1 слова "та Положення про кваліфікаційні класи лікарів - судово-психіатричних експертів та психологів - судових експертів" виключити.

3. Міністру охорони здоров’я Автономної Республіки Крим, керівникам структурних підрозділів з питань охорони здоров'я обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій забезпечити виконання цього наказу.

4. Медичному департаменту забезпечити подання цього наказу у встановленому законодавством порядку на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України.

5. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника Міністра Лінчевського О.В.

6. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.

1. Цей Порядок визначає процедуру проведення атестації та присвоєння кваліфікації судового експерта і кваліфікаційних класів судово-психіатричним експертам та позбавлення кваліфікації судового експерта і кваліфікаційних класів судово-психіатричних експертів.

У цьому Порядку терміни вживаються у значеннях, наведених у Законі України "Про судову експертизу" .

2. Атестацію лікаря - судово-психіатричного експерта з метою присвоєння (підтвердження) кваліфікації судового експерта та/або кваліфікаційного класу проводить експертно-кваліфікаційна комісія Міністерства охорони здоров’я України (надалі - ЕКК). Атестація здійснюється шляхом проведення співбесіди.

3. Основними завданнями ЕКК є: проведення атестації з метою визначення рівня професійної підготовленості лікарів - судово-психіатричних експертів, які мають намір отримати та/або підтвердити кваліфікацію судового експерта; проведення атестації з метою визначення рівня професійної підготовленості судово-психіатричних експертів, які мають намір отримати кваліфікаційний клас судового експерта.

4. Персональний склад ЕКК затверджується наказом Міністерства охорони здоров’я України. Склад ЕКК формується з голови, заступника голови, секретаря та членів ЕКК. До складу ЕКК входять фахівці та науковці, які мають кваліфікацію судово-психіатричного експерта та стаж практичної роботи за спеціальністю не менше п'яти років. Серед них має бути фахівець з процесуальних питань судової експертизи.

5. Члени ЕКК беруть участь у роботі комісії на громадських засадах. На час їх роботи у цій комісії за ними зберігається основне місце роботи (посада) і середній заробіток.

6. Формою роботи ЕКК є засідання. Засідання ЕКК проводяться за потреби, але не рідше одного разу у квартал. Засідання ЕКК проводить її голова, а у разі його відсутності або проведення його атестації - заступник голови. Засідання ЕКК є правомочним, якщо в ньому беруть участь не менше двох третин її складу.

7. Атестація осіб, які входять до складу ЕКК, відбувається на загальних підставах. У цьому випадку вони не беруть участі у голосуванні з питань, які стосуються їх атестації.

8. Організаційне забезпечення діяльності ЕКК, підготовка матеріалів для розгляду ЕКК, а також діловодство ЕКК покладаються на секретаря ЕКК.

9. Протоколи засідань ЕКК оформлюються секретарем ЕКК. Протокол підписується головою ЕКК, усіма присутніми членами ЕКК та секретарем ЕКК. Протоколи та документи атестованих підлягають зберіганню відповідно до Переліку типових документів, що створюються під час діяльності державних органів та органів місцевого самоврядування, інших установ, підприємств та організацій, із зазначенням строків зберігання документів, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 12 квітня 2012 року № 578/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17 квітня 2012 року за № 571/20884 (зі змінами).

10. Голова ЕКК: організовує роботу ЕКК, забезпечує скликання та проведення ЕКК, визначає дату, час і місце проведення ЕКК, оголошує порядок денний ЕКК.

11. Особи, які входять до складу ЕКК, зобов’язані: вивчити матеріали, подані до ЕКК, брати участь у засіданнях ЕКК, брати участь у прийнятті рішень шляхом голосування.

12. Рішення ЕКК приймається простою більшістю голосів за відсутності судового експерта і одразу йому оголошується. При розбіжності думок члени ЕКК, які не згодні з рішенням, прийнятим ЕКК, мають право підписати протокол з позначкою "З окремою думкою" та оформити письмово свої мотивування, які додаються до протоколу. Рішення ЕКК затверджуються наказом Міністерства охорони здоров’я України.

13. За наслідками атестації ЕКК приймає одне з таких рішень: про присвоєння кваліфікації судового експерта та/або кваліфікаційного класу, про підтвердження раніше присвоєної кваліфікаційного класу, про відмову в присвоєнні (підтвердженні) кваліфікації судового експерта та/або кваліфікаційного класу.

14. Для внесення відповідної інформації до Державного реєстру атестованих судових експертів голова ЕКК направляє до Міністерства юстиції України результати рішення ЕКК про присвоєння і позбавлення кваліфікації судового експерта та кваліфікаційних класів лікарям - судово-психіатричним експертам.

15. Кваліфікаційні класи судових експертів лікарям - судово-психіатричним експертам присвоюються залежно від посади, стажу, досвіду роботи та рівня професійних знань за наявності кваліфікації судового експерта згідно з додатком 1 до цього Порядку.

16. Присвоєння лікарю - судово-психіатричному експерту кваліфікаційного класу судового експерта є підставою для встановлення та виплати посадових окладів та надбавок, передбачених постановою Кабінету Міністрів України від 30 березня 2011 року № 314 "Про умови оплати праці працівників державних спеціалізованих установ судових експертиз" (із змінами).

17. Лікарям - судово-психіатричним експертам, які вперше прийняті на роботу або переведені на вищу посаду, присвоюється найнижчий кваліфікаційний клас судового експерта, передбачений для відповідних посад та стажу роботи.

18. Черговий кваліфікаційний клас судового експерта в межах займаної посади може бути присвоєний лікарю - судово-психіатричному експерту, який успішно відпрацював у раніше присвоєному кваліфікаційному класі не менше ніж 2 роки. Питання про присвоєння чергового кваліфікаційного класу судового експерта розглядається за поданням керівника закладу, в якому працює лікар - судово-психіатричний експерт. Особи, яким присвоєний певний кваліфікаційній клас, проходять атестацію на його підтвердження не рідше одного разу на п'ять років.

19. Якщо лікар - судово-психіатричний експерт перейшов на посаду, яка відповідає нижчому кваліфікаційному класу судового експерта, або залишив роботу, на яку потім повернувся, за ним зберігається присвоєний кваліфікаційний клас.

20. Для присвоєння (підтвердження) кваліфікації судового експерта та/або кваліфікаційного класу особа повинна мати вищу освіту у галузі знань "Охорона здоров’я" за спеціальністю "Медицина", освітньо-кваліфікаційний рівень не нижче магістра, пройти спеціалізацію за спеціальністю "Судово-психіатрична експертиза", знати теоретичні, організаційні і процесуальні питання судової експертизи та методичні положення і практику їх застосування за спеціальністю "Судово-психіатрична експертиза".

21. Лікар - судово-психіатричний експерт, який має намір отримати (підтвердити) кваліфікацію судового експерта та/або кваліфікаційний клас, повинен надати до ЕКК свою заяву, подання, підписане керівником установи, в якій він працює, копію документа про вищу освіту; копію документів, що підтверджують наявність спеціалізації або кваліфікаційної категорії зі спеціальності "Судово-психіатрична експертиза"; відомості про відсутність судимості; копію трудової книжки; копії документа, що посвідчує особу; фотокартку розміром 3 х 4 см; характеристику з місця роботи; згоду на обробку персональних даних у відповідності до Закону України "Про захист персональних даних" . Працівник має бути попередньо ознайомлений зі складеною на нього характеристикою. У разі коли він не згоден з відомостями, що відображені в характеристиці, керівник виносить її на обговорення колективу відповідного підрозділу, пропозиції якого разом з характеристикою подаються до ЕКК. Характеристика працівника має містити розгорнуту оцінку професійних знань, компетентності, виконання посадових обов'язків та інформацію про результати діяльності за період після останнього присвоєння кваліфікаційного класу судового експерта.

З урахуванням положень Закону України "Про захист персональних даних" для оцінки рівня практичних навичок лікарем - судово-психіатричним експертом, який має намір отримати кваліфікацію судового експерта, до ЕКК подаються проекти не менше вісімдесяти п’яти підготовлених ним висновків судово-психіатричного експерта, з них обов’язково: п’ять висновків стосовно особи, щодо якої відкрито провадження у справі про обмеження її у цивільній дієздатності; п’ять висновків стосовно особи, щодо якої відкрито провадження у справі про визнання її недієздатною; п’ять висновків посмертної судово-психіатричної експертизи стосовно особи, щодо якої вирішується здатність укладати правочин в певний період часу; двадцять п’ять висновків стосовно повнолітньої особи, яка під час вчинення суспільно небезпечного діяння перебувала в стані, коли не могла усвідомлювати свої дії (бездіяльність) або керувати ними (п’ятнадцять внаслідок хронічного психічного захворювання, п’ять внаслідок тимчасового розладу психічної діяльності, п’ять внаслідок недоумства або іншого хворобливого стану психіки); десять висновків стосовно повнолітньої особи, яка під час вчинення злочину через наявний у неї психічний розлад не була здатна повною мірою усвідомлювати свої дії (бездіяльність) та (або) керувати ними; п’ятнадцять висновків стосовно неповнолітньої особи, яка під час вчинення суспільно небезпечного діяння перебувала в стані, коли не могла усвідомлювати свої дії (бездіяльність) або керувати ними; п’ять висновків стосовно неповнолітньої особи, яка під час вчинення злочину через наявний у неї психічний розлад не була здатна повною мірою усвідомлювати свої дії (бездіяльність) та (або) керувати ними; п’ять висновків стосовно потерпілої неповнолітньої особи, щодо якої було скоєно злочини проти статевої свободи та статевої недоторканості; п’ять висновків стосовно потерпілої повнолітньої особи, щодо якої було скоєно злочини проти статевої свободи та статевої недоторканості; п’ять висновків стосовно потерпілої особи від катування.