Відповідно до статті 8 Закону України "Про судову експертизу" , підпункту 67 пункту 4, пункту 10, підпункту 12-5 пункту 12 Положення про Міністерство юстиції України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02 липня 2014 року № 228 , з метою удосконалення експертної діяльності

1. Внести до Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 08 жовтня 1998 року № 53/5, зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 03 листопада 1998 року за № 705/3145 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 26 грудня 2012 року № 1950/5), такі зміни:

1) у пункті 1.2 розділу І :

абзац перший підпункту 1.2.2 після слова "ліфтів" доповнити словами "; інженерно-механічна; водно-технічна; авіаційно-технічна";

підпункт 1.2.4 викласти у такій редакції:

"1.2.4. Товарознавча: машин, обладнання, сировини та споживчих товарів; транспортно-товарознавча; військового майна, техніки та озброєння.";

доповнити пункт після підпункту 1.2.11 новим підпунктом 1.2.12 такого змісту:

"1.2.12. Історико-археологічна.".

У зв’язку з цим підпункти 1.2.12, 1.2.13 вважати підпунктами 1.2.13, 1.2.14;

2) в абзаці другому пункту 4.19 розділу IV цифри "4.14" замінити цифрами "4.12".

2. Затвердити Зміни до Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 08 жовтня 1998 року № 53/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 26 грудня 2012 року № 1950/5), що додаються.

3. Директорату правосуддя та кримінальної юстиції (Олійник О.) забезпечити подання цього наказу на державну реєстрацію відповідно до Указу Президента України від 03 жовтня 1992 року № 493 "Про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади".

4. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.

5. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника Міністра з питань виконавчої служби Гайченка А.

1. У розділі І:

1) у главі 2:

абзаци перший та другий викласти в такій редакції:

"У межах лінгвістичної експертизи мовлення проводяться авторознавчі та сематико-текстуальні дослідження.

Об’єктом дослідження лінгвістичної експертизи мовлення є продукт мовленнєвої діяльності людини, відображений у писемній або в усній формі (зафіксований у відео-, фонограмі).";

абзаци третій - п’ятий виключити;

у пункті 2.1:

абзац перший викласти в такій редакції:

"2.1. Лінгвістична експертиза мовлення поділяється на авторознавчу експертизу писемного мовлення та семантико-текстуальну експертизу писемного та усного мовлення.";

в абзаці тринадцятому підпункту 2.1.1 слова "зі свідомим" замінити словом "з";

підпункт 2.1.2 викласти в такій редакції:

"2.1.2. Семантико-текстуальна експертиза писемного та усного мовлення.

Семантико-текстуальною експертизою вирішуються завдання із встановлення змісту понять, лексичного значення слів або словосполучень, використаних у наданих на дослідження текстах або усних повідомленнях (за їх текстовими відтвореннями), їх стилістичної забарвленості, смислового навантаження, характеру інформації, що міститься в них (чи може така інформація розглядатися як образлива, чи містить вона загрозу конкретній особі (особам) тощо), тобто вирішення питань мовленнєвого характеру, не пов’язаних із встановленням фактичних даних про автора.

Об’єктом семантико-текстуальної експертизи може бути як текст (промова), так і його (її) фрагменти, окремі висловлювання, слова, написи, текстові відтворення усного мовлення тощо. Якщо постає завдання здійснити семантико-текстуальну експертизу усномовленнєвого повідомлення (промови, висловлювання), то замовник цієї експертизи разом із цифровим (чи аналоговим) записом промови має надати дослівне текстове відтворення її змісту (стенограму), зроблене власними засобами.

Питання, поставлені перед експертом, вирішуються ним за допомогою спеціальних знань у галузі лінгвістики на основі загальних і окремих норм мови з використанням посібників, академічних наукових праць, словників, довідників та інших наукових джерел.

Експерт у галузі семантико-текстуальної експертизи, не виходячи за межі своїх спеціальних знань (базових та отриманих під час спеціальної підготовки), відповідає на питання про наявність чи відсутність висловлювань, які містять заклики до певних дій (вказується, яких саме дій), погрозу, пропозицію, обіцянку або надання, прийняття, спонукання до надання будь-якої вигоди (вказується, яких саме дій) тощо на основі спеціальних знань у галузі мовознавства. Висновок експерта за результатами таких досліджень не є правовою кваліфікацією, а є констатацією об’єктивного змісту тексту з позиції спеціальних знань у галузі семантико-текстуальних експертних досліджень.

Орієнтовний перелік питань, що вирішуються у межах семантико-текстуальної експертизи:

Які значення мають слова, словосполучення, фрази, зафіксовані в тексті або повідомленні, промові, що підлягають дослідженню?

Яким є об’єктивний зміст досліджуваного словосполучення, речення, тексту, групи текстів, повідомлення, промови?

Чи містяться у тексті, повідомленні, промові висловлювання, виражені у формі закликів до певних дій? Якщо так, то до яких саме дій, чи є ці заклики публічними та яка їх форма вираження?

Чи міститься у тексті, повідомленні, промові інформація позитивного або негативного характеру щодо певної фізичної або юридичної особи?

Чи містяться в тексті, повідомленні, промові висловлювання образливого характеру щодо певної особи?

Чи є висловлювання, в яких міститься інформація негативного характеру щодо певної особи (фізичної або юридичної), фактичними твердженнями або оцінними судженнями?

Чи містяться в тексті, повідомленні, промові лінгвістичні ознаки пропаганди? Якщо так, то пропаганди чого саме?

Чи міститься в тексті, повідомленні, промові висловлювання, виражені у формі пропозиції, обіцянки, прийняття або спонукання до надання будь-якої вигоди?

Чи містяться в тексті, повідомленні, промові висловлювання, виражені у формі спонукання до вчинення певних дій? Якщо так, то до яких саме дій?

Чи використані в зазначеному тексті фрагменти іншого конкретного текстового джерела?

Чи містяться в тексті, повідомленні, промові висловлювання, виражені у формі погрози щодо вчинення певних дій? Якщо так, то до яких саме дій?

Вказаний перелік питань, що вирішуються експертами-лінгвістами, не є вичерпним. Під час проведення семантико-текстуальної експертизи мовлення можуть вирішуватися й інші питання, що стосуються її предмета.";

доповнити новими підпунктами 2.1.3 та 2.1.4 такого змісту:

"2.1.3. Експерту обов’язково надаються протокол огляду та прослуховування відео-, звукозаписів досліджуваних розмов із текстовим відтворенням їх змісту стенограмою, оформлений відповідно до процесуальних вимог.

2.1.4. Встановлення текстового змісту розмов, що зафіксовані у відео-, звукозаписі, не є окремим експертним завданням, оскільки не потребує застосування спеціальних знань.";

2) у главі 20:

пункт 20.1 доповнити новим підпунктом 20.1.3 такого змісту:

"20.1.3. Ототожнення особи за лінгвістичними ознаками усного мовлення.";

пункт 20.2 доповнити новими абзацами п’ятнадцятим - двадцять п’ятим такого змісту:

"До підпункту 20.1.3:

Чи зафіксовано мовлення особи на звукозаписі (зазначається носій та назва файлу)? Якщо так, то які слова й висловлювання промовлені саме нею?

Чи зафіксовано у файлі (зазначається назва файлу) на часовому відрізку запису (зазначаються відрізок запису з год:хв:с по год:хв:с) мовлення особи? Якщо так, то які слова та висловлювання промовлені цією особою?

Чи зафіксовано у файлі (зазначається назва файлу) на часовому відрізку запису, що починається словами (зазначаються слова) і закінчується словами (зазначаються слова), мовлення особи? Якщо так, то які слова та висловлювання промовлені цією особою?

Однією чи різними особами промовлені слова й висловлювання, що зафіксовані на звукозапису, збереженому на носії (зазначається носій) в файлі (зазначається назва файлу)?

Мовлення скількох осіб зафіксовано в досліджуваному звукозаписі (зазначається назва файлу)?

Чи відповідає текстовий зміст розмови, який наведений в протоколі (зазначаються реквізити протоколу), змісту звукозапису цієї розмови (зазначається назва файлу)?

Які особливості характерні для мовлення особи, що зробила анонімний дзвінок?

Чи є мовлення особи, зафіксоване у файлі (зазначається назва файлу), спонтанним чи підготовленим (вивченим напам’ять), читанням тексту тощо?

Чи є в мовленні особи, зафіксованому у файлі (зазначається назва файлу) ознаки мовлення нерідною мовою?

Чи є в мовленні особи, зафіксованому у файлі (зазначається назва файлу) ознаки, що дозволяють визначити її професію?";

у пункті 20.4 слова "осіб за усним мовленням" замінити словами "особи за фізичними параметрами голосу";

пункт 20.5 викласти в такій редакції:

"20.5. Для ототожнення особи з конкретною особою за лінгвістичними ознаками мовлення надаються:

фонограма досліджуваної розмови, в якій могла брати участь певна особа;

фонограма зразків усного мовлення особи у формі спонтанного діалогу або монологу.

Для встановлення ознак читання тексту в мовленні особи надаються зразки читання нею тексту, як правило, аналогічної тематики.

Зразки усного мовлення особи повинні надаватися з дотриманням таких вимог.

Зразки мовлення особи, що надані для порівняння, повинні збігатися за мовою з мовленням в досліджуваних записах та бути зафіксованими у формі розгорнутих висловлювань.

Для забезпечення розбірливості мовлення запис зразків надається належної якості та зафіксований у відповідних акустичних умовах (негулке середовище, відсутність сторонніх шумів та одночасного мовлення декількох осіб тощо).

Обсяг мовленнєвого матеріалу становить орієнтовно 5-10 хвилин мовлення особи.

Експерту також надаються відповідні протоколи з текстовим змістом досліджуваних розмов.";

доповнити новим пунктом 20.6 такого змісту:

"20.6. Встановлення текстового змісту розмов, що зафіксовані у фонограмі, не є окремою експертною задачею, оскільки не потребує застосування спеціальних знань.";

3) підпункт 24.1.5 пункту 24.1 глави 24 викласти в такій редакції:

"24.1.5. Наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів.";

4) у главі 25:

у пункті 25.2:

в абзаці п’ятому розділовий знак ";" замінити розділовим знаком ".";

абзац шостий виключити;

у пункті 25.3:

в абзаці дванадцятому слово "речовини" замінити словами "засоби та психотропні речовини";

в абзацах тринадцятому та чотирнадцятому слова "наркотичних засобів" замінити словом "рослин".

2. У розділі III:

1) у главі 1:

у назві слова "бухгалтерського, податкового обліку і звітності" замінити словами "бухгалтерського обліку, оподаткування і звітності";

пункти 1.1 та 1.2 викласти в такій редакції:

"1.1. Основними завданнями експертизи документів бухгалтерського обліку, оподаткування і звітності є визначення:

документальної обґрунтованості розміру нестачі або надлишків товарно-матеріальних цінностей і грошових коштів на підприємствах, в установах, організаціях і їх структурних підрозділах (далі - підприємство) періоду їх утворення;

документальної обґрунтованості оформлення операцій з одержання, зберігання, виготовлення, реалізації товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів, основних засобів, надання послуг;

документальної обґрунтованості відображення в обліку операцій з основними засобами, товарно-матеріальними цінностями, грошовими коштами, цінними паперами та іншими активами;

документальної обґрунтованості відображення в обліку операцій з нарахування та виплати заробітної плати, інших виплат;

документальної обґрунтованості, задекларованої платником податку бази оподаткування податком на прибуток підприємств, та суми податку, що підлягає сплаті за певний звітний період, визначеної органом податкового контролю;

документальної обґрунтованості формування платником податкових зобов’язань та податкового кредиту з податку на додану вартість, визначення суми податку на додану вартість, що підлягає сплаті, та суми податку на додану вартість, заявленої до бюджетного відшкодування;