Відповідно до Положення про Міністерство промислової політики України, затвердженого Указом Президента України від 21 вересня 2001 року N 849/2001 "Про Положення про Міністерство промислової політики України",

1. Затвердити Положення про проектування внутрішнього відвалоутворення та складування відходів виробництва в залізорудних і флюсових кар'єрах (додається).

2. Управлінню гірничорудної промисловості (Надточенко М.М.) забезпечити разом з юридичним управлінням (Давидчук М.М.) реєстрацію цього наказу в Міністерстві юстиції України.

3. Керівникам гірничодобувних підприємств та проектних організацій незалежно від форм власності, що входять до сфери діяльності Мінпромполітики України, надалі керуватися цим Положенням та забезпечити приведення у відповідність до нього своїх внутрішніх розпорядчих документів.

4. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника Міністра Федяєва А.Г.

Це Положення визначає порядок проектування внутрішніх відвалів при будівництві нових, реконструкції діючих залізорудних і флюсових кар'єрів гірничодобувних підприємств України з відкритим способом розробки, а також порядок переходу на внутрішнє відвалоутворення у міру заглиблення кар'єрів і списання або консервації запасів корисних копалин.

1.1. Дія цього Положення поширюється на підприємства всіх форм власності і відомчої належності, які здійснюють видобування, переробку і збагачення корисних копалин, та на юридичних і фізичних осіб, які здійснюють проектування і будівництво цих підприємств.

1.2. Норми технологічного проектування гірничодобувних підприємств чорної металургії з відкритим способом розробки, які затверджені протоколом Міністерства чорної металургії СРСР від 11.03.86 N 10-187, діють у частині, що не суперечить даному Положенню.

У цьому Положенні наведені нижче терміни та визначення вживаються в такому значенні:

2.1. Запаси корисних копалин, балансові запаси, позабалансові запаси, промислові запаси, експлуатаційні запаси, розкриті запаси, підготовлені запаси, запаси, готові до виймання, - згідно з Положенням про проектування гірничодобувних підприємств України та визначення запасів корисних копалин за ступенем підготовленості до видобування, затвердженим наказом Міністерства промислової політики України від 07.05.2004 N 221 і зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 07.07.2004 за N 846/9445.

Із загальної кількості розкритих запасів за ступенем їх підготовленості до видобутку виділяють активні та неактивні запаси.

2.2. Активні запаси - запаси, які готові до виймання і підготовлені до зачистки.

2.3. Неактивні запаси - запаси, розкриті, але тимчасово завалені розкривними породами або затоплені.

При внутрішньому відвалоутворенні (схема складування на розкриті запаси) здійснюється переведення активних розкритих запасів у неактивні і, навпаки, - неактивних в активні залежно від етапу розробки.

2.4. Погашені балансові запаси - балансові запаси корисних копалин, які зняті з обліку на гірничодобувному підприємстві внаслідок їх відпрацювання або втрат при видобутку.

2.5. Непогашені балансові запаси - частина невидобутих балансових запасів у надрах або запаси, видобуті і заскладовані у спеціальні відвали, які перебувають на балансі гірничодобувного підприємства.

2.6. Консервація запасів - припинення розробки запасів корисних копалин на визначений проектом час з можливістю поновлення їх розробки після терміну консервації.

2.7. Видобувні роботи - роботи з видобутку корисних копалин з готової до видобутку частини родовища.

2.8. Відвал - гірничо-технічна споруда, яка призначена для тимчасового або постійного розміщення розкривних порід, некондиційної мінеральної сировини.

2.9. Розкривні породи - гірничі породи, які покривають корисні копалини і повинні бути видалені при відкритих гірничих роботах для забезпечення видобутку корисних копалин.

До розкривних порід при складанні звітних документів відносяться ті породи, які вперше відділяються від гірничого масиву шляхом вибухового подрібнення, екскавації та транспортування.

Породи, тимчасово заскладовані в межах гірничого відводу, які підлягають повторній екскавації та транспортуванню, є породами перевалки, і їх облік повинен вестися окремо.

2.10. Некондиційна мінеральна сировина - мінеральна сировина, яка при існуючих технологіях не залучається до технологічного процесу, але в перспективі, при створенні ефективних технологій, може бути залучена до переробки.

2.11. Внутрішній відвал - гірничо-технічна споруда, яка призначена для тимчасового або постійного розміщення розкривних порід, некондиційної мінеральної сировини у виробленому просторі кар'єру.

2.12. Тимчасовий відвал розкривних порід у проектних контурах кар'єрів - гірничо-технічна споруда, що призначена для розміщення розкривних порід, які в міру зниження рівня ведення гірничих робіт при відпрацюванні балансових запасів мінеральної сировини переміщуватимуть у межах проектних контурів кар'єрів до постійного місця їх складування.

2.13. Постійний відвал розкривних порід або відходів виробництва - гірничо-технічна споруда, що призначена для складування розкривних порід або відходів виробництва в зовнішніх відвалах або внутрішніх відвалах у проектних контурах кар'єрів, які в міру відпрацювання балансових запасів мінеральної сировини не переміщуватимуться у межах проектних контурів кар'єрів до кінця відпрацювання балансових запасів мінеральної сировини.

2.14. Відвалоутворення - процес розміщення розкривних порід, некондиційної мінеральної сировини на спеціально відведених територіях.

Внутрішнє відвалоутворення - процес розміщення розкривних порід, некондиційної мінеральної сировини у виробленому просторі кар'єру, у т.ч. тимчасове розміщення на запасах мінеральної сировини.

2.15. Етап внутрішнього відвалоутворення - відрізок часу, на протязі якого здійснюється цикл гірничих робіт з експлуатації родовища корисних копалин. Цикл гірничих робіт містить такі два періоди:

- заглиблення, яке характеризується інтенсивним пониженням гірничих робіт до визначеного проектом значення глибини кар'єру;

- горизонтальне посування гірничих робіт уздовж простягання покладу, яке характеризується значною швидкістю цього посування до межі кар'єрного поля.

Після їх виконання здійснюється заглиблення гірничих робіт подальшого етапу внутрішнього відвалоутворення.

2.16. Відходи - будь-які речовини, матеріали і предмети, що утворюються у процесі людської діяльності і не мають подальшого використання за місцем утворення чи виявлення та яких їх власник повинен позбутися шляхом утилізації чи видалення (згідно із Законом України "Про відходи" від 05.03.98 N 187/98-ВР, із змінами і доповненнями, унесеними Законом України від 07.03.2002 N 3073-III.

Не належать до відходів виробництва гірничодобувних підприємств: некондиційна мінеральна сировина, яка складується в межах та за межами гірничого відводу; розкривні породи, шлами та хвости збагачення, інші нетоксичні утворення, які складуються в межах гірничого відводу у відпрацьовані кар'єри, у попередньо створені ділянки діючих кар'єрів при поетапній розробці родовищ корисних копалин або використовуються для технологічних потреб, для будівництва та виконання технічної рекультивації порушених гірничими роботами земель.

2.17. Хвости збагачення - залишки корисних копалин, які утворюються в процесі збагачення, з низьким умістом тих корисних компонентів, що зосереджені в концентраті.

2.18. Шлами - конденсована маса дрібних класів гірничих порід з можливими залишками рідини, яка виділяється із суспензії під впливом гравітаційних або механічних сил.

2.19. Коефіцієнт запасу стійкості - відношення суми всіх сил, які утримують укіс у рівновазі, до суми усіх зрушувальних сил, що прагнуть вивести його з рівноваги. Дія цих сил в усіх інженерних методах розрахунку стійкості укосів переноситься на розрахункову або потенційну (найбільш напружену) поверхню ковзання.

2.20. Кут природного укосу - найбільший кут, який може бути утворений укосом вільно насипаної гірничої маси в стані рівноваги з горизонтальною площиною; залежить від крупності і форми часток породи, шорсткості їхньої поверхні, а також від щільності і вологості породи.

2.21. Підтоплений укіс - укіс відкритої гірничої виробки, нижня частина якого перебуває у зоні затоплення.

2.22. Робоча зона - сукупність розкривних, видобувних та відвальних уступів, на яких одночасно проводяться гірничі роботи. Від площі робочої зони залежить продуктивність кар'єру з руди, розкриву та внутрішнього відвалоутворення.

2.23. Тимчасово законсервовані при внутрішньому відвалоутворенні балансові запаси мінеральної сировини - частина балансових запасів мінеральної сировини, на яких тимчасово, згідно з проектом, розташовуються розкривні породи. Термін консервації та кількість запасів визначаються проектом.

2.24. Ширина призми можливого оповзання - ділянка відвальної поверхні або площадки ярусу між брівкою і контуром потенційної поверхні ковзання, яка виходить на денну поверхню.

3.1. Розміщення тимчасового відвалу в кар'єрі на непогашених балансових запасах корисних копалин необхідно здійснювати за спеціально розробленими техніко-економічним обгрунтуванням (далі - ТЕО) та робочим проектом (далі - проект) згідно з вимогами:

- державних будівельних норм України ДБН А.2.2-3-2004 "Склад, порядок розроблення, погодження та затвердження проектної документації для будівництва";

- Положення про порядок забудови площ залягання корисних копалин загальнодержавного значення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 січня 1995 року N 33.

У проекті необхідно обґрунтувати економічну й екологічну доцільність переходу на внутрішнє відвалоутворення та передбачити заходи, що забезпечують можливість видобування непогашених балансових запасів корисних копалин, визначити граничну глибину розробки родовища відкритим способом, об'єми складування, терміни формування, існування і переміщення тимчасового відвалу на нове місце, порядок відпрацювання запасів корисних копалин, що залишаються нижче граничної глибини розробки родовища відкритим способом.

Роботи зі створення та експлуатації внутрішнього відвалоутворення відносяться до гірничопідготовчих робіт.

У разі недоцільності видобування непогашених запасів вони підлягають списанню або переведенню в позабалансові згідно з Положенням про порядок списання запасів корисних копалин з обліку гірничодобувного підприємства, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 27 січня 1995 року N 58.

3.2. Забороняється постійне або тимчасове розміщення відвалів на площах родовищ, якщо це призводить до необґрунтованих утрат промислових запасів, які підлягають видобутку відкритим способом до проектної глибини, та знижує ефективність надрокористування.

За наявності гірничого відводу і затвердженої проектно-кошторисної документації на поетапну розробку родовищ корисних копалин з використанням технології внутрішнього відвалоутворення забудова та організація тимчасових і постійних відвалів на площах родовищ, які передбачені проектом для ефективної експлуатації родовища дозволяється без додаткових узгоджень у разі:

- тимчасового розміщення розкривних порід з подальшим їх переміщенням до постійного місця складування у міру просування гірничих робіт у відпрацьовані до проектних глибин частини діючих кар'єрів;

- постійного складування розкривних порід і відходів виробництва в попередньо створеному відробленому до проектної глибини просторі діючих кар'єрів;

- постійного складування розкривних порід і відходів виробництва у виробленому просторі відпрацьованих кар'єрів.

Терміни існування та порядок перенесення або ліквідації тимчасових відвалів у міру просування гірничих робіт визначаються проектом.

3.3. Проектування, будівництво та експлуатацію об'єктів внутрішнього відвалоутворення необхідно виконувати з дотриманням вимог правил безпеки при розробці родовищ корисних копалин відкритим способом, правил технічної експлуатації машин та механізмів.

3.4. У разі консервації гірничодобувних об'єктів та запасів їх необхідно привести у стан, який гарантує безпеку людей, майна і навколишнього природного середовища, а також збереження родовищ (запасів), гірничих виробок та свердловин на весь період консервації.

3.5. На гірничодобувних об'єктах, суміжних із зоною внутрішнього відвалоутворення, необхідно здійснити заходи, які гарантують безпеку та недопущення шкідливого впливу робіт, пов'язаних з відвалоутворенням, на збереження запасів корисних копалин, гірничі роботи і гірничі виробки.

3.6. Екологічна безпека технологічних рішень при проектуванні, будівництві та експлуатації об'єктів внутрішнього відвалоутворення розробляється з урахуванням вимог державних будівельних норм ДБН А.2.2-1-2003 "Склад і зміст матеріалів оцінки впливів на навколишнє середовище (ОВНС) при проектуванні і будівництві підприємств, будинків і споруд".

4.1. Економічна доцільність та ефективність переходу на внутрішнє відвалоутворення визначається у порівнянні із зовнішнім відвалоутворенням за весь період відпрацювання балансових запасів з урахуванням екологічних збитків.

4.2. Для оцінки ефективності інвестицій повинні використовуватися сукупність статистичних та динамічних методів з урахуванням фактора часу, що базуються на визначенні теперішньої величини (тобто на дисконтуванні) грошових потоків, пов'язаних з реалізацією інвестиційного проекту.

При розрахунку поточного коефіцієнта розкриву враховуються розкривні породи, які:

- вивезені та заскладовані в зовнішні відвали;

- постійно згідно з проектом заскладовані у внутрішні відвали в проектних контурах кар'єрів і не переміщуватимуться до кінця відпрацювання балансових запасів мінеральної сировини;

- використані згідно з проектом у виробництві, для потреб будівництва, на технічну рекультивацію;

- тимчасово згідно з проектом уперше заскладовані у внутрішні відвали в проектних контурах кар'єрів на непогашених запасах корисних копалин і переміщуватимуть у визначений проектом термін для відпрацювання балансових запасів мінеральної сировини.

Не дозволяється багаторазове врахування розкривної маси, що переміщається у проектних контурах кар'єру при перевалюванні.

При розрахунку поточного коефіцієнта перевалки враховуються розкривні породи, які повторно згідно з проектом тимчасово заскладовані у внутрішні відвали на непогашених запасах корисних копалин та переміщуються в проектних контурах кар'єру у визначений проектом термін.

5.2. Поточний коефіцієнт розкривної маси - відношення обсягів виробництва розкриву та перевалки порід внутрішніх відвалів до обсягів видобутку мінеральної сировини:

5.3. Середній коефіцієнт розкривної маси - відношення сумарних обсягів виробництва розкриву та перевалки внутрішніх відвалів за період експлуатації кар'єру (або за етап розробки) до сумарного обсягу видобутку мінеральної сировини за цей самий період:

де E - знак суми;

n - період, за який здійснюється визначення середнього коефіцієнта розкривної маси, рік.

6.1. Обґрунтування кутів нахилу бортів, граничних параметрів внутрішніх відвалів, інших питань, які стосуються стійкості внутрішніх відвалів, виконують спеціалізовані організації, що мають відповідну ліцензію.

6.2. Висота внутрішнього відвалу, кути нахилів бортів і призми можливого сповзання, швидкість посування фронту відвалоутворення встановлюються в залежності від фізико-механічних властивостей порід відвалу та його основи, способу відвалоутворення, конструкції і коефіцієнта запасу стійкості борта кар'єру на період його навантаження відвальними масами.

У проекті повинні бути наведені інженерно-геологічна характеристика порід відвалу та його основи, гідрогеологічні умови внутрішнього відвалу, заходи щодо осушення кар'єру і відвалу, а також щодо їх захисту від затоплення поверхневими стоками.

6.3. Величину коефіцієнта запасу стійкості відвалу необхідно приймати рівною 1,2, яка враховує похибки розрахунків, зміну властивостей відвальної маси під впливом різних факторів, зміну природних умов під впливом ведення відкритих гірничих робіт.

6.4. Мінімальна ширина берми безпеки при розвантаженні автосамоскидів безпосередньо під укіс приймається з урахуванням повної ваги автосамоскида, ширини задньої колії, діаметра заднього колеса, відстані між віссю заднього колеса і нижньою точкою піднятого кузова. Розрахунковими характеристиками є навантаження на задній міст і вага заднього мосту на 1 м за простяганням ярусу відвалу в межах задньої колії автосамоскида.

6.5. Розрахунок стійкості відвалу, навантаженого устаткуванням, необхідно виконувати в такій послідовності:

- увести в характеристики опору зрушенню відвальної суміші коефіцієнт запасу n, який дорівнює 1,2;

- визначити несучу здатність порід під опорними елементами устаткування;

- провести перевірні розрахунки стійкості відвалу з урахуванням додаткового навантаження шляхом визначення на схемі відвалу ряду потенційних поверхонь ковзання при різних положеннях опорних поверхонь устаткування і визначити за ними коефіцієнт запасу стійкості.

Якщо коефіцієнт запасу стійкості якої-небудь поверхні менше одиниці, то необхідно збільшити відстань від опорного елемента устаткування до верхньої брівки укосу відвалу і повторити перевірні розрахунки.

7.1. Принципова схема внутрішнього відвалоутворення при постійному складуванні розкривних порід і відходів виробництва в попередньо створеному, виробленому до проектної глибини просторі діючих залізорудних кар'єрів

7.1.1. У попередньо визначеній зоні кар'єру здійснюють його відпрацювання до граничної проектної глибини. При цьому два борти кар'єру (один за довжиною, а інший за шириною нижнього робочого горизонту) повинні бути поставлені в проектне граничне положення.

7.1.2. Технологічна схема відвалоутворення у попередньо підготовленій зоні кар'єру повинна відповідати таким вимогам: при відсипанні внутрішнього відвалу розкривних порід і виконанні основних екскаваційно-транспортних робіт необхідно забезпечувати їхнє ефективне та безпечне проведення; відстань між нижньою бровкою внутрішнього ярусу відвалу і нижньою бровкою уступу повинна відповідати вимогам проекту; вантажотранспортний взаємозв'язок екскаваційних і відвальних робіт повинен забезпечувати їхнє ефективне застосування; матеріальні витрати на ведення відвальних робіт повинні бути мінімальними.

7.1.3. Відсипання відвалу розкривних порід у попередньо підготовленій зоні кар'єру треба виконувати в такій послідовності:

за довжиною борту кар'єру формують капітальний автотранспортний з'їзд, який забезпечує вантажотранспортний взаємозв'язок експлуатаційних горизонтів кар'єру з поверхнею. За висотою борту кар'єру і його довжиною формують транспортні площадки з шириною, яка відповідає вимогам техніки безпеки. Внутрішній відвал розкривних порід відсипається послідовними ярусами. Гірнича маса від екскаваторів, за підготовленими транспортними комунікаціями, автосамоскидами доставляється у зону відсипання нижнього ярусу відвалу, і з підготовленої площадки виконується площинне відсипання нижнього ярусу відвалу за довжиною, розвиваючи ярус відвалу до протилежного борта кар'єру. У результаті такого відсипання нижнього ярусу відвалу формується технологічна площа, яка дає змогу почати роботи з відсипання наступного ярусу відвалу до граничної висоти, яка дорівнює глибині кар'єру в зоні розвитку відвальних робіт.