Відповідно до Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про бібліотеки і бібліотечну справу" від 16 березня 2000 року N 1561-III

1. Затвердити Інструкцію про порядок відбору рукописних книг, рідкісних і цінних видань з бібліотечних фондів до Державного реєстру національного культурного надбання, що додається.

2. Міністерству культури Автономної Республіки Крим, управлінням культури обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, бібліотекам усіх форм власності і підпорядкування здійснити необхідні заходи щодо впровадження нової Інструкції.

3. Національній парламентській бібліотеці України (Корнієнко А.П.) до 01.01.2002 року підготувати методичні рекомендації для застосування Інструкції в роботі бібліотек.

4. Контроль за виконанням цього наказу покласти на начальника управління регіональної культурної політики Кононенко Л.М. та першого заступника Державного секретаря Романчишина В.Г.

1.1. Цю Інструкцію розроблено відповідно до Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про бібліотеки і бібліотечну справу" від 16 березня 2000 року N 1561-III та Програми збереження бібліотечних та архівних фондів на 2000-2005 роки, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 15.09.99 N 1716.

1.2. Інструкція визначає основні групи документів для включення до Державного реєстру національного культурного надбання ( далі - Державний реєстр) та порядок відбору документів і проведення роботи щодо включення їх до Державного реєстру.

1.3. Інструкція поширюється на мережу діючих бібліотек усіх форм власності та підпорядкування.

До Державного реєстру включаються основні групи документів за такими ознаками:

2.1. Рукописи та рукописні книги до XVII ст. включно - всі (у т.ч. фрагменти), а починаючи з XVIII ст. - лише унікальні, з урахуванням особливостей письма, матеріалів, мови, оформлення та змісту - код СР.

2.2. Інкунабули (книги, надруковані в XV ст.) - код І.

2.3. Палеотипи (видання першої половини XVI ст.) - код П.

2.4. Іноземні стародруки (видання 1551-1800 рр.) - код ІС.

2.5. Видання глаголичного друку (книги, друковані глаголицею - однією із слов'янських азбук, переважно у Хорватії, в XV-XX ст.) - код Гл.

2.6. Видання кириличного друку (книги, друковані кирилицею - слов'янським шрифтом, який був розповсюджений з кінця XV ст. в Україні, Білорусі, Росії, Сербії, Чорногорії та ін.) - до 1800 р. - код Кир.

2.7. Видання гражданського друку (шрифтом, який було введено в Росії для друкування книжок світського змісту внаслідок проведеної 1708-1710 рр. Петром I реформи азбуки і друку) - до 1830 р., включаючи періодичні, - код Гр.

2.8. Українські видання - надруковані українською мовою незалежно від території та будь-якою мовою (гражданським чи латинським шрифтом) на території сучасної України - до 1860 р., включаючи періодичні, - код Укр.

2.9. Видання, відібрані вибірково на основі експертної оцінки за такі періоди:

українські (1861-1945 рр.) - код ЕОУ.

російські (1831-1925 рр.) - код ЕОР.

іноземні (1801-1900 рр.) - код ЕОІ.

Ця група включає перші видання державних законів та правових актів, праць основоположників науки і техніки з різних галузей знання, що містять фундаментальні наукові відкриття і дослідження; перші та прижиттєві видання творів класиків художньої літератури, видатних діячів культури та мистецтва; конфісковані і заборонені видання; книги, що є зразками художнього оформлення, в т. ч. незвичайних форматів та форм; бібліофільські видання (номерні примірники з малого накладу, видання, розмножені незвичайними способами, надруковані на нетрадиційних матеріалах, в оправах, виготовлених із рідкісних матеріалів, тощо); видання з автографами, екслібрисами та печатками видатних діячів держави, науки, культури, літератури; комплекти або окремі номери рідкісних журналів та газет (в разі відсутності комплекту).

3.1. Для організації роботи щодо відбору документів до Державного реєстру при національних, державних бібліотеках, республіканській (Автономна Республіка Крим), обласних універсальних наукових, міських (міст Києва і Севастополя) та бібліотеках - галузевих та відомчих методичних центрів створюються експертні групи із числа бібліотекарів, книгознавців, науковців, музейних працівників, колекціонерів тощо.