Відповідно до статті 9 Закону України "Про податок на додану вартість" та постанови Кабінету Міністрів України від 26.05.2007 N 778 "Про затвердження Положення про Державну податкову адміністрацію України" та з метою урегулювання і вдосконалення окремих питань реєстрації (анулювання реєстрації) платників податку на додану вартість

1. Затвердити Зміни до Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 01.03.2000 N 79, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 03.04.2000 за N 208/4429 (із змінами), що додаються.

2. З метою економії бюджетних коштів дозволити використання бланків Свідоцтв про реєстрацію платників податку на додану вартість ( форма N 2-ПДВ) , виготовлених до набрання чинності цим наказом, до їх повного використання. У разі видачі Свідоцтва про реєстрацію платників податку на додану вартість на бланку старого зразка до початку дії такого свідоцтва органам державної податкової служби виправляти слово "видачі" на слова "початку дії" та засвідчувати таке виправлення.

3. Управлінню реєстрації та обліку платників податків (Калєніченко Н.Г.) подати цей наказ до Міністерства юстиції України на державну реєстрацію.

4. Департаменту інформаційно-аналітичного забезпечення процесів оподаткування (Шевченко С.С.), Управлінню реєстрації та обліку платників податків (Калєніченко Н.Г.), Департаменту податку на додану вартість (Лапшин Ю.В.) забезпечити приведення функціонуючого програмного забезпечення у відповідність до цього наказу в порядку та строки, визначені для створення інформаційних систем.

5. Контроль за виконанням цього наказу покласти на Першого заступника Голови Буханевича О.М.

1. Пункти 1 та 2 викласти у такій редакції:

"1. Це Положення розроблене відповідно до Законів України "Про податок на додану вартість" (далі - Закон), "Про державну податкову службу в Україні" та інших нормативно-правових актів.

1.1. Цим Положенням визначається порядок:

реєстрації платників податку на додану вартість;

анулювання реєстрації платників податку на додану вартість;

ведення реєстру платників податку на додану вартість (далі - Реєстр);

присвоєння індивідуального податкового номера платника податку на додану вартість;

оприлюднення даних з Реєстру;

перереєстрації платників податку на додану вартість та заміни свідоцтв про реєстрацію платників податку на додану вартість;

ведення документації при реєстрації / анулюванні реєстрації платників податку на додану вартість;

засвідчення копій свідоцтв про реєстрацію платників податку на додану вартість.

1.2. Цим Положенням визначаються форми:

заяв про реєстрацію платників податку на додану вартість;

свідоцтв про реєстрацію платників податку на додану вартість;

документів про анулювання реєстрації платників податку на додану вартість;

журналів реєстрації платників податку на додану вартість;

інших документів з питань реєстрації / анулювання реєстрації, перереєстрації та заміни свідоцтв платників податку на додану вартість.

2. Особа - будь-яка з осіб, наведених у пункті 1.2 статті 1 Закону, незалежно від того, чи є така особа резидентом, чи ні:

суб'єкт підприємницької діяльності, у тому числі підприємство з іноземними інвестиціями, незалежно від форми та часу внесення цих інвестицій;

інша юридична особа, що не є суб'єктом підприємницької діяльності;

фізична особа (громадянин, іноземний громадянин та особа без громадянства), яка здійснює діяльність, віднесену до підприємницької згідно із законодавством, або імпортує товари на митну територію України;

представництво нерезидента, що не має статусу юридичної особи.

Для цілей оподаткування дві чи більше особи, які здійснюють спільну (сумісну) діяльність без створення юридичної особи, уважаються окремою особою у межах такої діяльності.

Облік результатів спільної (сумісної) діяльності ведеться платником податку, уповноваженим на це іншими сторонами, згідно з умовами договору, окремо від обліку господарських результатів такого платника податку.

Як платник податку на додану вартість може бути зареєстрований інвестор, який на період дії угоди про розподіл продукції сплачує податок на додану вартість з урахуванням особливостей, передбачених Законом України "Про угоди про розподіл продукції".

Фізичні особи, які не є суб'єктами господарювання та ввозять товари (предмети) на митну територію України в обсягах, що підлягають оподаткуванню згідно з митним законодавством, сплачують податок на додану вартість під час перетину такими товарами (предметами) митного кордону України без їх реєстрації як платники цього податку.

Особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) податку на додану вартість до бюджету при наданні послуг нерезидентом, є його постійне представництво, а за відсутності такого - особа, яка отримує такі послуги, якщо місце надання таких послуг знаходиться на митній території України".

2. Пункти 5 та 6 викласти у такій редакції:

"5. Реєстр платників податку на додану вартість - це автоматизований банк даних, створений відповідно до статті 9 Закону для забезпечення:

реєстрації та єдиного обліку платників податку на додану вартість;

єдиних принципів ідентифікації платників податку на додану вартість;

контролю за справлянням податку на додану вартість;

організації суцільного й вибіркового аналізу.

6. Використання даних Реєстру державними органами здійснюється відповідно до чинного законодавства України.

Дані з Реєстру про видані та анульовані Свідоцтва передаються Державною податковою адміністрацією України до Державної митної служби України, яка доводить таку інформацію до митних органів.

Порядок і умови надання Державною податковою адміністрацією України даних з Реєстру про видані та анульовані Свідоцтва іншим державним органам встановлюються договорами про взаємодію чи інформаційне співробітництво".

3. Пункти 7 та 8 викласти у такій редакції:

"7. Для реєстрації особи як платника податку на додану вартість потрібно, щоб вона була взята на облік в органі державної податкової служби за її місцезнаходженням або місцем проживання відповідно до Порядку обліку платників податків, зборів (обов'язкових платежів), затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 19 лютого 1998 року N 80, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 16 березня 1998 року за N 172/2612 (у редакції наказу Державної податкової адміністрації України від 17 листопада 1998 року N 552) , із змінами (далі - Порядок обліку).

8. Юридична особа, утворена в результаті реорганізації платника податку на додану вартість, реєструється платником податку на додану вартість як новоутворена у порядку, визначеному цим Положенням.

Положення абзацу першого цього пункту не застосовуються, якщо датою державної реєстрації юридичної особи, утвореної в результаті перетворення, є дата державної реєстрації юридичної особи, припиненої в результаті перетворення, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію новоутвореної юридичної особи і даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців. У цьому випадку реєстрація платником податку на додану вартість новоутвореної юридичної особи проводиться за процедурами перереєстрації, визначеними цим Положенням.

Якщо датою державної реєстрації юридичної особи, утвореної в результаті перетворення, є дата завершення перетворення та така юридична особа протягом десяти календарних днів, наступних за датою завершення перетворення, одночасно подає податковому органу заяви про реєстрацію її платником податку на додану вартість та про анулювання податкової реєстрації особи, припиненої шляхом перетворення, то у цьому випадку датами реєстрації платником податку на додану вартість новоутвореної юридичної особи та анулювання податкової реєстрації припиненої юридичної особи є дата внесення до Реєстру відповідних записів".

4. Пункт 12 викласти у такій редакції:

"12. У разі переходу на спрощену систему оподаткування із сплатою податку на додану вартість або відмови від застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності чи інших спрощених систем оподаткування, які визначають особливий порядок нарахування чи сплати податку на додану вартість, відмінний від встановлених Законом, особа реєструється платником податку на додану вартість у порядку, визначеному Законом та цим Положенням.

12.1. Не зареєстрована платником податку на додану вартість особа, яка, перебуваючи на спрощеній системі оподаткування та сплачуючи єдиний податок, перевищила обмеження щодо обсягу виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за рік, установленого статтею 1 Указу Президента України від 3 липня 1998 року N 727 "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва" (у редакції Указу Президента України від 28 червня 1999 року N 746) (далі - Указ), зобов'язана подати до органу державної податкової служби заяву про реєстрацію як платника податку на додану вартість, починаючи з першого числа того звітного періоду (кварталу), з якого такою особою здійснюється перехід на загальну систему оподаткування, обліку та звітності.

12.2. Не зареєстрована платником податку на додану вартість юридична особа, яка згідно з Указом переходить на спрощену систему оподаткування, обліку та звітності та обрала ставку єдиного податку 6 відсотків, відповідно до статей 3 та 6 Указу підлягає обов'язковій реєстрації як платник податку на додану вартість, починаючи з першого числа того звітного періоду (кварталу), з якого здійснено перехід на спрощену систему оподаткування за ставкою єдиного податку 6 відсотків.

12.3. Якщо фізична особа - підприємець приймає рішення бути платником податку на додану вартість після переходу на спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, визначену Указом, така особа реєструється платником податку на додану вартість у порядку, визначеному цим Положенням. Коли фізична особа - підприємець одночасно зареєстрована платником податку на додану вартість і є платником єдиного податку за спрощеною системою оподаткування, обліку та звітності, на неї поширюється порядок нарахування та сплати податку на додану вартість відповідно до Закону.

Фізичні особи - підприємці, які до переходу на спрощену систему оподаткування, обліку та звітності були платниками податку на додану вартість і після переходу до неї прийняли рішення про те, що вони згідно з абзацом другим частини першої статті 6 Указу не є платниками податку на додану вартість, подають до відповідного органу державної податкової служби заяву про анулювання реєстрації їх як платників податку на додану вартість і повертають відповідне Свідоцтво у порядку, визначеному цим Положенням".

5. У пункті 13:

5.1. Доповнити пункт після підпункту "в" підпунктом "г" такого змісту:

"г) особами, що підлягають обов'язковій реєстрації платниками податку на додану вартість у зв'язку з визначеним у підпунктах 12.1, 12.2 пункту 12 цього Положення переходом із спрощеної системи оподаткування на загальну систему оподаткування або із загальної системи оподаткування на спрощену систему оподаткування із сплатою податку на додану вартість, - не пізніше ніж за п'ятнадцять днів до початку звітного періоду (кварталу), з якого здійснюється такий перехід".

5.2. Доповнити пункт новими підпунктами 13.1 та 13.2 такого змісту:

"13.1. Якщо особа реєструється добровільно, то така особа може вказати у реєстраційній заяві дату, з якої така особа бажає бути зареєстрованою платником податку на додану вартість та яка настає не раніше ніж через двадцять календарних днів після подання такої заяви до органу державної податкової служби.

Особою, яка підлягає реєстрації як платник податку на додану вартість у зв'язку із здійсненням нею операцій, визначених у підпунктах 2.3.2-2.3.4 пункту 2.3 та пункті 2.4 статті 2 цього Закону, може бути визначений у реєстраційній заяві бажаний день реєстрації, що настає не раніше ніж через двадцять календарних днів після подання такої заяви до органу державної податкової служби та не пізніше дня, який передує дню початку здійснення таких операцій.

Якщо протягом строку від подання реєстраційної заяви до бажаного дня реєстрації у особи виникнуть обставини або операції, при яких реєстрація платником податку на додану вартість є обов'язковою згідно з пунктом 2.3 або 2.4 статті 2 Закону, така особа зобов'язана подати повторну реєстраційну заяву у строки, визначені пунктом 9.6 статті 9 Закону. У цьому випадку реєстрація платника податку на додану вартість з бажаного дня реєстрації анулюється та проводиться реєстрація платника податку на додану вартість у загальному порядку згідно з цим Положенням.

Особа, яка переходить із спрощеної системи оподаткування на загальну систему оподаткування або із загальної системи оподаткування на спрощену систему оподаткування зі сплатою податку на додану вартість у випадках, визначених відповідно підпунктами 12.1 та 12.2 пункту 12 цього Положення, може визначити бажаний день реєстрації, яким є перший день звітного періоду (кварталу), з якого здійснюється такий перехід, за умови подання реєстраційної заяви не пізніше ніж за п'ятнадцять календарних днів до такого переходу.

Бажаний день реєстрації не може бути визначений особами, що підлягають реєстрації згідно з підпунктом 2.3.1 пункту 2.3 статті 2 та підпунктом "а" пункту 9.6 статті 9 Закону у зв'язку з досягненням загальної суми операцій з поставки товарів (послуг), визначеної підпунктом 2.3.1 пункту 2.3 статті 2 Закону.

13.2. Якщо особа вказала у реєстраційній заяві бажаний день реєстрації та такий день визначений відповідно до підпункту 13.1 цього пункту, то дата реєстрації такої особи відповідає бажаному дню реєстрації, вказаному у реєстраційній заяві. Якщо визначення бажаного дня реєстрації не відповідає підпункту 13.1 цього пункту, то датою реєстрації такої особи платником податку на додану вартість є дата внесення відповідного запису до Реєстру.

Якщо особа, яка переходить на загальну систему оподаткування зі спрощеної системи оподаткування, подала до органу державної податкової служби реєстраційну заяву без зазначення бажаного дня реєстрації й останній день десятиденного строку від дня отримання реєстраційної заяви передує даті переходу такої особи на загальну систему оподаткування, то датою реєстрації такої особи платником податку на додану вартість визначається перший день переходу такої особи на загальну систему оподаткування".

6. У пункті 14:

6.1. Перше речення абзацу другого викласти у такій редакції: "Датою реєстрації особи платником податку на додану вартість, яка вноситься до Реєстру та зазначається у Свідоцтві, є дата, що відповідає даті здійснення запису в Реєстрі про таку реєстрацію або бажаному дню реєстрації".

6.2. В абзаці третьому слово "видачі" замінити словами "початку дії".

6.3. В абзаці першому підпункту 14.1 слово та цифру "пунктом 1" замінити словом та цифрою "пунктом 2".

7. Пункт 17 викласти у такій редакції:

"17. Формування та ведення Реєстру здійснює Державна податкова адміністрація України. Дані Реєстру передаються до державних податкових адміністрацій в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, а також державних податкових інспекцій у районах, містах, районах у містах, міжрайонних, об'єднаних та спеціалізованих державних податкових інспекцій.

Реєстрація осіб платниками податку на додану вартість, перереєстрація та заміна Свідоцтв проводиться шляхом внесення записів до Реєстру із формуванням по кожному такому запису окремого номера Свідоцтва та визначення дати початку його дії. Особа є зареєстрованою платником податку на додану вартість з відповідної дати реєстрації, внесеної до Реєстру. Реєстрація платника податку на додану вартість є анульованою з дати анулювання Свідоцтва такого платника згідно з пунктом 25 цього Положення".

8. У пункті 21:

8.1. Речення перше абзацу першого після слів "та якщо" доповнити словами "зміни, не пов'язані із припиненням платника податку на додану вартість, крім випадків, визначених абзацом другим пункту 8 цього Положення, або".

8.2. У реченні четвертому абзацу другого слова "видачі нового Свідоцтва та датою анулювання старого Свідоцтва є дата внесення відповідних змін до Реєстру" замінити словами "початку дії нового Свідоцтва та датою анулювання старого Свідоцтва є останній день десятиденного строку від дня отримання додаткової реєстраційної заяви з позначкою "Перереєстрація".

8.3. Речення друге абзацу другого підпункту 21.2 доповнити словами "а датою початку дії Свідоцтва є дата видачі, зазначена у такому Свідоцтві".

9. Речення третє абзацу третього пункту 22 викласти у такій редакції: "Датою початку дії нового Свідоцтва та датою анулювання старого Свідоцтва є останній день десятиденного строку від дня отримання реєстраційної заяви з позначкою "Перереєстрація у зв'язку із псуванням (утратою) Свідоцтва".

10. У пункті 23:

10.1. У підпункті 23.2:

10.1.1. У четвертому реченні абзацу другого слова "видачі нового Свідоцтва та датою анулювання старого Свідоцтва є дата внесення відповідних змін до Реєстру" замінити словами "початку дії нового Свідоцтва та датою анулювання старого Свідоцтва є останній день десятиденного строку від дня отримання реєстраційної заяви з позначкою "Зміна місцезнаходження".

10.1.2. Абзаци третій та четвертий виключити.

10.2. Підпункти 23.4 та 23.5 виключити.

11. Пункт 24 викласти у такій редакції:

"24. Якщо відповідно до законодавства, у тому числі Порядку обліку, стосовно платника податку на додану вартість, який змінив місцезнаходження (місце проживання), що пов'язане із зміною податкового органу - місця перебування на обліку, продовжено термін його перебування на обліку в органі державної податкової служби за попереднім місцезнаходженням (місцем проживання) більше ніж на місяць або до кінця року, то заміна Свідоцтва здійснюється з урахуванням таких особливостей.

Органом державної податкової служби за попереднім місцезнаходженням (місцем проживання), у якому продовжено термін перебування на обліку платника податку на додану вартість, на бажання платника Свідоцтво може бути замінене в порядку, визначеному пунктом 21 цього Положення. При цьому Свідоцтво видається із зазначенням терміну його дії, який відповідає даті закінчення двадцяти днів, наступних за днем, до якого продовжено термін перебування на обліку платника податку. Термін дії Свідоцтва вказується на Свідоцтві та корінці Свідоцтва, як це передбачено пунктом 15 цього Положення.