Відповідно до абзацу третього частини другої статті 14 Закону України "Про охорону культурної спадщини", у межах повноважень, визначених Положенням про Міністерство культури України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 03 вересня 2014 року № 495, НАКАЗУЮ:

1. Внести зміни до Порядку обліку об’єктів культурної спадщини, затвердженого наказом Міністерства культури України від 11 березня 2013 року № 158, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 01 квітня 2013 року за № 528/23060, виклавши його у новій редакції, що додається.

2. Охоронні номери, присвоєні пам’яткам, занесеним до Державного реєстру нерухомих пам’яток України до набрання чинності цим наказом, не потребують змін та зберігають свою чинність. Присвоєння охоронних номерів на пам’ятки з дня набрання чинності цим наказом здійснюється відповідно до Порядку обліку об’єктів культурної спадщини. з продовженням нумерації порядкового номеру пам’ятки в межах регіону.

3. Облікова документація, в тому числі облікові картки та паспорти, складені на пам’ятки культурної спадщини зберігають свою чинність. Облікова документація на щойно виявлені об’єкти, розроблена до набрання чинності цим наказом, не потребує приведенню у відповідність до Порядку обліку об’єктів культурної спадщини якщо подання про занесення об’єкта культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам’яток України подано на розгляд Міністерства культури України до 1 грудня 2020 року.

4. Органам виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органам охорони культурної спадщини обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій:

до 01 жовтня 2019 року подати Міністерству культури України:

переліки об’єктів культурної спадщини, які взято на державний облік відповідно до законодавства, що діяло до набрання чинностіЗаконом України"Про охорону культурної спадщини", та не включених до Державного реєстру нерухомих пам’яток України станом на день набрання чинності цим наказом за формою, згідно з додатком до цього наказу;

копії рішень про взяття на державний облік об’єктів культурної спадщини відповідно до законодавства, що діяло до набрання чинності Законом України "Про охорону культурної спадщини", та не включених до Державного реєстру нерухомих пам’яток України станом на день прийняття цього наказу та облікову документацію (за наявності);

до 31 грудня 2021 року забезпечити формування облікових справ в паперовій формі у відповідності до Порядку обліку об’єктів культурної спадщини;

до 31 грудня 2019 року переглянути затверджені до набрання чинності цим наказом переліки щойно виявлених об’єктів культурної спадщини та затвердити їх у відповідності до Порядку обліку об’єктів культурної спадщини.

5. Органам охорони культурної спадщини до 31 грудня 2019 року передати облікову документацію на пам’ятки національного значення Міністерству культури України.

6. Управлінню охорони культурної спадщини (Єпіфанов О.В.) забезпечити:

подання цього наказу на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України;

до 31 грудня 2021 року формування облікових справ в паперовій формі у відповідності до Порядку обліку об’єктів культурної спадщини.

7. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.

8. Контроль за виконанням цього наказу покласти на державного секретаря Карандєєва Р.В.

1. Цей Порядок визначає єдину систему обліку об’єктів культурної спадщини незалежно від їх видів та типів.

2. У цьому Порядку терміни вживаються у такому значенні:

Державний реєстр нерухомих пам’яток України - банк даних, сформованих за єдиними ознаками та принципами, що містить відомості про пам’ятки культурної спадщини (далі - Реєстр);

Експертна комісія з питань обліку об’єктів культурної спадщини - консультативно-дорадчий орган з питань обліку об’єктів культурної спадщини при Мінкультури (далі - Експертна комісія);

критерії - сукупність ознак об’єкта культурної спадщини, класифікації його за типами та видами, що визначені абзацами третім та четвертим статті 1 та статтею 2 Закону України "Про охорону культурної спадщини" (далі - Закон), яким він має відповідати для набуття правового статусу пам’ятки;

моніторинг стану збереження об’єктів культурної спадщини (далі - моніторинг) - комплекс організаційних та інших засобів, які забезпечують систематичне спостереження за станом об’єкта культурної спадщини шляхом збору, обробки та аналізу інформації про стан об’єкта культурної спадщини і території, що охороняється, та тенденції розвитку природних, техногенних та суспільних процесів, що можуть на нього вплинути;

наукова установа - в значенні, визначеному в Законі Україні "Про наукову і науково-технічну діяльність";

об’єкт культурної спадщини, який взято на державний облік відповідно до законодавства, що діяло до набрання чинності Законом - об’єкт культурної спадщини, який набув статус пам’ятки відповідно до законодавства, що діяло до набрання чинності Законом, в тому числі відповідно до законодавства Союзу РСР і Української РСР;

територія пам’ятки - земельна ділянка, на якій розташована пам’ятка і яка пов’язана з нею історично і функціонально та забезпечує її збереження і функціонування як об’єкта культурної спадщини;

уповноважений орган - орган виконавчої влади Автономної Республіки Крим, обласна, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації.

Інші терміни, що використовуються в цьому Порядку, вживаються у значеннях, визначених у Законі та інших нормативно-правових актах у сфері охорони культурної спадщини.

3. Система обліку об’єктів культурної спадщини включає комплекс заходів із взяття на облік об’єкта культурної спадщини, оформлення облікової документації, занесення чи незанесення об’єкта культурної спадщини до Реєстру, ведення Реєстру, інвентаризації об’єктів культурної спадщини, включення до Реєстру об’єкта культурної спадщини, який взято на державний облік відповідно до законодавства, що діяло до набрання чинності Законом, формування облікових справ та внесення змін до Реєстру (зміна категорії пам’ятки та вилучення пам’ятки з Реєстру).

4. Ініціаторами розгляду питань занесення об’єкта культурної спадщини до Реєстру, внесення змін до відомостей Реєстру, передбачених абзацами другим - п’ятим пункту 1 розділу V цього Порядку, та внесення змін до Реєстру (далі - Ініціатор) є:

уповноважений орган - за категорією пам’ятки національного значення;

уповноважений орган, Українське товариство охорони пам’яток історії та культури, інші громадські організації, до статутних завдань яких належать питання охорони культурної спадщини - за категорією пам’ятки місцевого значення.

5. Суб’єктами прийняття рішення про занесення об’єкта культурної спадщини до Реєстру, внесення змін до відомостей Реєстру, передбачених абзацами другим - п’ятим пункту 1 розділу V цього Порядку, внесення змін до Реєстру відповідно до категорії пам’яток є:

Кабінет Міністрів України - щодо пам’яток національного значення;

Мінкультури - щодо пам’яток місцевого значення.

6. Суб’єктом розгляду питань занесення об’єкта культурної спадщини до Реєстру, внесення змін до відомостей Реєстру, передбачених абзацами другим - п’ятим пункту 1 розділу V цього Порядку, внесення змін до Реєстру є Мінкультури.

7. Обробка персональних даних, отриманих в процесі обліку об’єктів культурної спадщини, здійснюється відповідно до вимог Закону України "Про захист персональних даних".

1. Взяття на облік об’єкта культурної спадщини забезпечують уповноважені органи, повноваження яких поширюється на територію розміщення такого об’єкта, шляхом занесення його до Переліку об’єктів культурної спадщини (далі - Перелік).

Якщо об’єкт розміщений на території двох або більше адміністративно-територіальних одиниць, взяття на облік забезпечується спільним рішенням відповідних уповноважених органів.

2. Уповноважений орган розглядає питання про занесення об’єкта культурної спадщини до Переліку за власною ініціативою або за зверненням фізичних, юридичних осіб або інших громадських формувань.

3. Питання про занесення об’єкта культурної спадщини до Переліку розглядається на підставі:

фотофіксації об’єкта: фото загального вигляду, фото об’єкта в контексті (навколишньому середовищі), фото найбільш цінних (характерних) елементів об’єкта, фото рухомих об’єктів (деталей), фото загроз (дії негативних чинників);

історичної довідки, яка містить інформацію про автентичність об’єкта, його цінність з археологічного, естетичного, етнологічного, історичного, архітектурного, мистецького, наукового чи художнього погляду, дані історико-архівних досліджень, архітектурних, мистецтвознавчих, бібліографічних та містобудівних вишукувань, складеної у відповідності до вимог пункту 5 розділу III цього Порядку або витяг із наукового звіту дослідника археологічної спадщини.

4. Рішення про занесення об’єкта культурної спадщини до Переліку приймається у формі розпорядження голови місцевої державної адміністрації або акта Ради міністрів Автономної Республіки Крим, яке в день прийняття оприлюднюється на веб-сайті уповноваженого органу та має містити таку інформацію про об’єкт:

найменування;

власник або уповноважений ним орган (у разі наявності);

місцезнаходження;

дата утворення;

вид;

автентичність (збережено, збережено частково);

цінність об’єкта з археологічного, естетичного, етнологічного, історичного, архітектурного, мистецького, наукового чи художнього погляду.

5. Завірена належним чином копія рішення про занесення об’єкта культурної спадщини до Переліку направляється Мінкультури невідкладно, але не пізніше 10 днів з дня його прийняття.

6. В занесенні об’єкта культурної спадщини до Переліку за зверненням фізичних, юридичних осіб або інших громадських формувань може бути відмовлено у разі неподання документів, передбачених пунктом 3 цього розділу, або відсутності в історичній довідці обґрунтувань автентичності об’єкта, його цінності з археологічного, естетичного, етнологічного, історичного, архітектурного, мистецького, наукового чи художнього погляду.

Відмова уповноваженого органу не перешкоджає повторному поданню документів з врахуванням зауважень уповноваженого органу.

7. Об’єкт набуває статусу щойно виявленого об’єкта культурної спадщини з дня його внесення до Переліку.

8. Про набуття правового статусу щойно виявленого об’єкта уповноважений орган у десятиденний строк з дня прийняття рішення про занесення об’єкта культурної спадщини до Переліку надсилає власнику цього об’єкта або уповноваженому(ній) ним органу (особі) відповідне повідомлення рекомендованим листом з описом вкладення та повідомленням про вручення.

9. Власник об’єкта культурної спадщини або уповноважений(а) ним орган (особа) зобов’язаний вжити заходів щодо укладення охоронного договору у місячний строк з дня отримання повідомлення уповноваженого органу.

10. Уповноважений орган зобов’язаний забезпечити складання облікової документації на щойно виявлений об’єкт культурної спадщини у строк, що не перевищує трьох років з дати занесення об’єкта культурної спадщини до Переліку.

11. Мінкультури координує стан складання уповноваженими органами облікової документації та, у разі необхідності, приймає рішення про зобов’язання уповноваженого органу забезпечити складання облікової документації.

12. Вилучення щойно виявленого об’єкта культурної спадщини з Переліку допускається лише у разі прийняття Мінкультури рішення про відмову в занесенні об’єкта культурної спадщини до Реєстру у зв’язку із невідповідністю його критеріям, якщо уповноваженим органом протягом шести місяців з дня отримання відмови не подано документи, визначені пунктом 1 розділу IV, для занесення цього об’єкта культурної спадщини до Реєстру.

Рішення про виключення об’єкта культурної спадщини з Переліку з підстав, визначених абзацом першим цього пункту, приймається у формі розпорядчого документа уповноваженого органу, яке в день прийняття рішення оприлюднюється на його веб-сайті та направляється Мінкультури.

Питання про взяття на облік об’єкта культурної спадщини, вилученого із Переліку, розглядається за умови подання доопрацьованих документів з додатковим обґрунтуванням його автентичності та цінності.

1. Облікова документація складається на об’єкт культурної спадщини та містить дані щодо його цінності, характерних властивостей, що становлять його історико-культурну цінність, етапів розвитку, просторових, функціональних характеристик, стану збереження, а також дані проведених досліджень (далі - облікова документація).

2. Розробником облікової документації є наукові установи, в тому числі заклади культури, одним із основних видів діяльності яких є проведення наукових досліджень у сфері охорони культурної спадщини, та які мають у своєму складі чи залучають для проведення досліджень особу, що має науковий ступінь доктора філософії (кандидата наук або доктора наук) за спеціальністю "музеєзнавство, пам’яткознавство" або таких наук:

мистецтвознавство, культурологія, архітектура - для об’єктів монументального мистецтва;

архітектури - для об’єктів архітектури, містобудування, садово-паркового мистецтва, а також ландшафтних;

історії - для археологічних, історичних об’єктів та об’єктів науки і техніки.

3. Облікова документація складається з:

облікової картки за формою, наведеною у додатку 1 до цього Порядку;

історичної довідки;

матеріалів фотофіксації сучасного стану об’єкта: фото загального вигляду, фото об’єкта в контексті (навколишньому середовищі), фото найбільш цінних (характерних) елементів об’єкта, фото рухомих об’єктів (деталей), фото інтер’єрів, фото загроз (дії негативних чинників);

акта стану збереження за формою, наведеною у додатку 2 до цього Порядку.

4. Облікову картку підписує: керівник розробника облікової документації та його представник, який має науковий ступінь, визначений в пункті 2 цього розділу; посадова особа органу охорони культурної спадщини, повноваження якого поширюється на територію розміщення відповідного об’єкта, або особа, що має науковий ступінь доктора філософії (кандидата наук або доктора наук) за спеціальністю "музеєзнавство, пам’яткознавство" або таких наук:

мистецтвознавство, культурологія, архітектура - для об’єктів монументального мистецтва;

архітектури - для об’єктів архітектури, містобудування, садово-паркового мистецтва, а також ландшафтних;

історії - для археологічних, історичних об’єктів та об’єктів науки і техніки.

До облікової картки додаються копії документів, що підтверджують науковий ступінь осіб, що її підписали, якщо вимоги до наявності наукового ступеню встановлені цим Порядком.

5. Історичну довідку підписує особа, що має науковий ступінь доктора філософії (кандидата наук або доктора наук) за спеціальністю "музеєзнавство, пам’яткознавство" або таких наук:

мистецтвознавство, культурологія, архітектура - для об’єктів монументального мистецтва;

архітектури - для об’єктів архітектури, містобудування, садово-паркового мистецтва, а також ландшафтних;

історії - для археологічних, історичних об’єктів та об’єктів науки і техніки.

До історичної довідки додаються копії документів, що підтверджують науковий ступінь особи, що її підписала, якщо вимоги до наявності наукового ступеню встановлені цим Порядком.

6. Акт стану збереження підписує: керівник розробника облікової документації; власник об’єкта культурної спадщини або уповноважений(на) ним орган (особа); посадова особа органу охорони культурної спадщини, повноваження якого поширюється на територію розміщення відповідного об’єкта та особа, що має другий (магістерський) рівень вищої освіти за спеціальністю "Музеєзнавство" або "Пам’яткознавство" або:

для об’єктів монументального мистецтва, архітектури, містобудування, садово-паркового мистецтва, а також ландшафтних об’єктів - "Архітектура та містобудування";

для археологічних, історичних об’єктів, об’єктів науки і техніки - "Історія та археологія".

У разі відсутності підпису власника об’єкта культурної спадщини або уповноваженого(ної) ним органу (особи) на акті стану збереження має бути відмітка про причини його відсутності. До акта в цьому разі додаються матеріали, що підтверджують факт запрошення власника об’єкта культурної спадщини або уповноваженого(ної) ним органу (особи) для складання акта із зазначенням часу та місця, надісланого рекомендованим листом з описом вкладення та повідомленням про вручення.

До акта стану збереження додаються документи, що підтверджують освітній рівень осіб, що її підписали, якщо вимоги до наявності освітнього рівня встановлені цим Порядком.

7. Матеріали фотофіксації виготовляються не більше одного року до дати подання облікової документації Мінкультури та повинні містити дату фіксації.

8. Облікова документація складається державною мовою. Текст облікової документації має бути написаний розбірливо машинописом, документи не мають містити підчищень або дописок, закреслених слів та інших виправлень, орфографічних та арифметичних помилок, заповнюватися олівцем, а також містити пошкодження, які не дають змоги однозначно тлумачити їх зміст. Достовірність інформації, що міститься в обліковій документації забезпечує її розробник.

9. Облікова документація подається Мінкультури у паперовій формі у двох примірниках та в електронному вигляді.

Облікова документація у паперовій формі має бути пронумерована, прошита та містити на останній сторінці напис "Усього пронумеровано, прошито, скріплено печаткою та підписом ___ аркушів", найменування розробника, його ідентифікаційний код та підпис керівника.

В електронному вигляді облікова документація подається на електронних носіях інформації (CDR-дисках, з’ємних носіях інформації тощо) та передбачає наявність облікової документації у форматі Word.

Облікова документація в електронному вигляді має відповідати обліковій документації, наданій в паперовому вигляді.

1. Для розгляду питання занесення об’єкта культурної спадщини до Реєстру Ініціатором подаються Мінкультури такі документи:

подання за формою, наведеною у додатку 3 до цього Порядку, засвідчене підписом керівника установи, організації, що виступає Ініціатором;

облікова документація.

2. Мінкультури здійснює перевірку поданих документів на їх комплектність та відповідність вимогам визначених цим Порядком. Подання документів, визначених пунктом 1 цього розділу, не в повному обсязі або невідповідність облікової документації вимогам, установленим розділом III цього Порядку, є підставою для повернення їх Ініціатору з обґрунтуванням підстав у строк, що не перевищує 10 робочих днів з дня їх надходження.

3. Якщо за результатами перевірки встановлено, що документи подані в повному обсязі та у відповідності до вимог розділу III цього Порядку, вони підлягають обов’язковому розгляду Експертною комісією у строк, що не перевищує 14 робочих днів.

4. За результатами розгляду поданих документів Експертною комісією оформлюється протокол, який містить:

висновок щодо відповідності (невідповідності) об’єкта культурної спадщини критеріям;

висновок щодо відповідності (невідповідності) заявленій категорії пам’яток;

обґрунтування прийнятого рішення, інші думки членів Експертної комісії (за наявності).

Протокол підписують усі члени Експертної комісії, що брали участь у її засіданні.

5. Якщо відомостей в поданих документах недостатньо для надання висновків, Експертна комісія рекомендує доопрацювати документи з врахуванням зауважень її членів, висловлених під час засідання.

6. Мінкультури у строк, що не перевищує 10 робочих днів з дня оформлення протоколу Експертної комісії та з врахуванням її рішень, здійснює одну з таких дій, про що повідомляє Ініціатора:

приймає рішення про занесення об’єкта культурної спадщини до Реєстру за категорією місцевого значення;

готує проект постанови Кабінету Міністрів України про занесення об’єкта культурної спадщини до Реєстру за категорією національного значення;

відмовляє у занесенні об’єкта до Реєстру в зв’язку із невідповідністю його критеріям;

надсилає подані документи на доопрацювання з метою уточнення позицій разом із відповідним протоколом Експертної комісії.

7. У разі якщо об’єкт культурної спадщини, який заноситься до Реєстру за категорією місцевого значення не внесений до Переліку, Мінкультури одночасно з підготовкою рішення про занесення об’єкта культурної спадщини до Реєстру за категорією місцевого значення направляє облікову документацію в електронному вигляді разом із відповідним протоколом Експертної комісії до уповноваженого органу для занесення об’єкта культурної спадщини до Переліку.

Таке рішення приймається уповноваженим органом невідкладно, але не пізніше 5 робочих днів з дня отримання уповноваженим органом документів. Завірена належним чином копія рішення про занесення об’єкта культурної спадщини до Переліку направляється Мінкультури в день його прийняття.

Рішення Мінкультури про занесення об’єкта культурної спадщини до Реєстру за категорією місцевого значення приймається в строк, що не перевищує 5 робочих днів з дня отримання рішення уповноваженого органу про занесення цього об’єкта культурної спадщини до Переліку.

8. Рішення про занесення об’єкта культурної спадщини до Реєстру має містити:

найменування пам’ятки;

вид, тип, категорію;

дату утворення;

місцезнаходження;

охоронний номер.

Рішення про занесення об’єкта культурної спадщини до Реєстру оприлюднюється на веб-сайті Мінкультури у строк, що не перевищує 5 робочих днів з дня з дня його прийняття.

9. У повідомленні Ініціатору про відмову у занесенні об’єкта до Реєстру в зв’язку із невідповідністю його критеріям зазначаються критерії, яким не відповідає об’єкт культурної спадщини.

У разі відмови Мінкультури в занесенні об’єкта культурної спадщини до Реєстру уповноважений орган у строк, що не перевищує 15 днів з дня отримання такої відмови, приймає рішення про виключення цього об’єкта із Переліку з одночасним повідомленням власника цього об’єкта або уповноваженого(ої) ним органу (особи) рекомендованим листом з описом вкладення та повідомленням про вручення або подає у строк, що не перевищує шести місяців з дня отримання відмови, документи для занесення цього об’єкта культурної спадщини до Реєстру у відповідності до цього розділу.

10. У разі направлення поданих документів на доопрацювання Ініціатором забезпечується їх опрацювання з урахуванням зауважень, висловлених у протоколі Експертної комісії, у строк, що не перевищує 30 днів з дня їх отримання.

Якщо в строк, передбачений абзацом першим цього пункту, Ініціатором не подано Мінкультури доопрацьовані документи із врахуванням зауважень, висловлених у протоколі Експертної комісії, Мінкультури приймає рішення про зобов’язання уповноваженого органу забезпечити відповідне доопрацювання документів.

11. Про занесення пам’ятки до Реєстру Мінкультури у строк, що не перевищує 10 робочих днів, повідомляє уповноважений орган, який в свою чергу у п’ятиденний строк з дня отримання відповідного повідомлення інформує власника цієї пам’ятки або уповноваженого(ої) ним органу (особи) про прийняте рішення та особливості здійснення права власності на пам’ятку рекомендованим листом з описом вкладення та повідомленням про вручення.

До повідомлення про занесення пам’ятки до Реєстру за категорією місцевого значення, що надсилається уповноваженому органу, додається примірник облікової документації.

12. Рішення про визначення меж території пам’ятки та встановлення режиму використання пам’ятки та її території органами охорони культурної спадщини приймаються після занесення пам’ятки до Реєстру за результатами проведених досліджень. Рішення про визначення меж території пам’ятки та встановлення режиму використання пам’ятки підлягає обов’язковому оприлюдненню на веб-сайті органу, який його прийняв у день прийняття.

До прийняття рішення про визначення меж території пам’ятки її межі визначаються відповідно до рекомендованих в обліковій документації описів меж або, у разі їх відсутності:

для пам’яток археології:

для поселень - 1000 метрів навколо від знахідки фрагменту ділянки археологічного культурного шару, визначеній в обліковій документації;

для городищ - 500 метрів навколо залишків оборонних споруд (вал, рів) за умови їх фіксації на місцевості;

для безкурганних могильників - 500 метрів навколо знахідки фрагменту ділянки археологічного культурного шару поховання;

для курганів, тощо - 500 метрів навколо від центральної точки, визначеній в обліковій документації;

для пам’яток архітектури - земельною ділянкою навколо пам’ятки, що дорівнює подвійній її висоті;

для пам’яток садово-паркового мистецтва, історії, монументального мистецтва, ландшафтних, містобудування - земельною ділянкою, зайнятою пам’яткою.

До прийняття рішення про встановлення режиму використання пам’ятки її режим використання встановлюється відповідно до рекомендованого в обліковій документації режиму використання.

13. Уповноважений орган забезпечує виготовлення, встановлення та утримання охоронних дощок, охоронних знаків, інших інформаційних написів, позначок на пам’ятках або в межах їхніх територій.

1. Відомості Реєстру про пам’ятку включають:

найменування;

вид, тип, категорія;

дата утворення;

місцезнаходження;

охоронний номер;

просторові характеристики об’єкта;

форма власності;

власник, уповноважений ним орган або користувач;

функціональне використання: сучасне, первісне;

стан збереження об’єкта;

опис характерних властивостей пам’ятки, що становлять її історико-культурну цінність;

особливості режиму використання пам’ятки;

призначені охоронні заходи (виду такого заходу, терміни реалізації та відповідальний орган (органи) охорони культурної спадщини);

дата і номер рішення про встановлення режиму використання;

номер та дата охоронного договору;

межі території пам’ятки та особливості режиму її використання;

дата і номер рішення про визначення меж території пам’ятки; режиму її використання;

інформація про встановлення охоронних дощок, охоронних знаків, інших інформаційних написів, позначок на пам’ятках;

дані грошової оцінки;

дата і номер рішення про затвердження науково-проектної документації про визначення меж та режимів зон охорони пам’ятки;

дата погодження відповідних програм та проектів містобудівних, архітектурних і ландшафтних перетворень, меліоративних, шляхових, земляних робіт, реалізація яких може позначитися на стані пам’ятки, її території і зонах охорони;

надання дозволу на проведення робіт на пам’ятці, її території та в зонах охорони; погодження відчуження або передачі пам’ятки її власником чи уповноваженими(ої) ним органу(особи) іншим особам(і) у володіння, користування або управління; погодження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок на території пам’ятки (далі - надання адміністративної послуги) та вид наданої адміністративної послуги;

дата видання розпорядження та припису щодо охорони пам’ятки, припинення робіт на пам’ятці, її території та в зонах охорони; застосування фінансових санкцій; складання протоколу про адміністративне правопорушення (далі - вжиття заходу реагування на порушення законодавства у сфері охорони культурної спадщини) та вид вжитого заходу реагування.

дата і номер рішення, відповідно до якого об’єкт занесений до Реєстру або внесені зміни до відомостей Реєстру;

дата і номер рішення про вилучення пам’ятки з Реєстру.

2. Підставою внесення відомостей до Реєстру є:

занесення об’єкта культурної спадщини до Реєстру;

внесення змін до відомостей Реєстру;

визначення меж територій пам’ятки та затвердження зон охорони;

встановлення режиму використання пам’ятки, її території, зон охорони;

укладання охоронного договору;

призначення охоронного заходу;