Відповідно до частини шістнадцятої статті 33 Кодексу цивільного захисту України , пункту 34 Порядку проведення евакуації у разі загрози виникнення або виникнення надзвичайних ситуацій , затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2013 року № 841 (зі змінами), з метою розв’язання питання планування заходів з евакуації населення, а також заходів з евакуації матеріальних і культурних цінностей

1. Затвердити Методику планування заходів з евакуації, що додається.

2. Департаменту формування політики щодо підконтрольних Міністрові органів влади та моніторингу МВС (Боднар В.Є.) забезпечити подання цього наказу на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України в установленому порядку.

3. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.

4. Контроль за виконанням цього наказу покласти на Голову Державної служби України з надзвичайних ситуацій Чечоткіна М.О.

1. Ця Методика установлює загальні вимоги до розроблення документів щодо планування заходів з евакуації населення та матеріальних і культурних цінностей із зон надзвичайних ситуацій.

2. Планування заходів з евакуації населення та матеріальних і культурних цінностей у разі загрози або виникнення надзвичайних ситуацій та із зон збройних конфліктів (далі - планування евакуації) покладається на центральні органи виконавчої влади, Раду міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації, органи місцевого самоврядування та суб’єкти господарювання.

3. Для планування евакуації в центральних органах виконавчої влади, місцевих державних адміністраціях, органах місцевого самоврядування та на суб’єктах господарювання утворюються комісії з питань евакуації. На суб’єктах господарювання з чисельністю працюючого персоналу менш як 50 осіб призначається особа, яка виконує функції зазначеної комісії.

4. Планування евакуації здійснюється на підставі рішення комісії з питань евакуації відповідного рівня, у якому визначаються:

аналіз ситуації, що склалася або може скластися;

райони (населені пункти), у яких необхідно здійснювати заходи з евакуації;

безпечні райони (населені пункти) для розміщення евакуйованого населення та матеріальних і культурних цінностей;

час початку евакуації населення та матеріальних і культурних цінностей та час закінчення;

порядок вивезення населення (виведення пішки) та матеріальних і культурних цінностей транспортними засобами;

організація управління евакуацією;

заходи забезпечення евакуації населення та матеріальних і культурних цінностей.

5. Для завчасного планування евакуаційних заходів розробляються такі документи:

комісіями з питань евакуації центральних органів виконавчої влади - план евакуації працівників апарату;

комісіями з питань евакуації місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування - план евакуації населення та план приймання і розміщення евакуйованого населення (у разі планування розміщення на їх території евакуйованого населення);

комісіями з питань евакуації суб’єктів господарювання - план евакуації працівників.

6. Плани евакуації населення (працівників) розробляються комісією з питань евакуації, підписуються її головою, затверджуються керівником органу (суб’єкта господарювання), який утворив таку комісію, погоджуються органом, на території якого планується розміщення евакуйованого населення.

Комісія з питань евакуації, утворена Радою міністрів Автономної Республіки Крим, місцевою державною адміністрацією, органом місцевого самоврядування, на території якого планується розміщення евакуйованого населення, розробляє план його приймання і розміщення в безпечному районі, який затверджується керівником органу, що утворив відповідну комісію.

7. Плани, визначені в пункті 5 цієї Методики, щороку уточнюються до 01 березня станом на 01 січня поточного року. Унесення змін до планів засвідчується підписом голови комісії з питань евакуації.

8. Координацію діяльності центральних та місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування з питань евакуації та методичне керівництво плануванням цих заходів здійснює Державна служба України з надзвичайних ситуацій.

З метою координації заходів з евакуації на загальнодержавному рівні уточнені копії планів евакуації населення (працівників апарату) та планів приймання і розміщення евакуйованого населення надаються центральними органами виконавчої влади, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями до Державної служби України з надзвичайних ситуацій в електронній формі щороку до 15 березня поточного року.

1. Плани евакуації населення (працівників) центральних органів виконавчої влади, Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування, суб’єктів господарювання складаються з текстової частини та карти або схеми.

2. Текстова частина плану евакуації населення місцевих органів виконавчої влади та місцевого самоврядування складається з трьох розділів:

І. Планування заходів з організації та проведення евакуації.

ІІ. Планування заходів із забезпечення евакуації.

ІІІ. Особливості планування евакуації осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення.

3. У розділі І "Планування заходів з організації та проведення евакуації" наводяться висновки з оцінки обстановки та зазначається інформація щодо:

1) складу органів з евакуації, порядку та строків приведення їх у готовність до виконання завдань за призначенням;

2) порядку оповіщення населення про початок евакуації;

3) кількості населення, яке підлягає евакуації, за категоріями;

4) порядку вивезення населення (працівників) та матеріальних і культурних цінностей транспортними засобами та виведення населення пішки;

5) розподілу суб’єктів господарювання за збірними пунктами евакуації (далі - ЗПЕ), пунктами посадки;

6) безпечних районів (пунктів) розміщення евакуйованого населення (працівників) та матеріальних і культурних цінностей;

7) пунктів посадки на транспортні засоби;

8) маршрутів евакуації;

9) пунктів висадки в безпечних районах;

10) заходів з приймання, розміщення, захисту та життєзабезпечення евакуйованого населення (працівників) та матеріальних і культурних цінностей у безпечних районах.

4. У розділі ІІ "Планування заходів із забезпечення евакуації" зазначається інформація щодо:

1) забезпечення управління та зв’язку під час евакуації;

2) транспортного забезпечення, а саме:

кількість транспортних засобів кожного виду і строки їх подачі до пунктів посадки, від яких транспортних підприємств залучаються транспортні засоби;

кількість населення, яке вивозиться (загальна чисельність по кожному пункту посадки);

строки відправлення евакуйованого населення в безпечні райони (місця посадки та час відправлення);

строки прибуття евакуйованого населення до пунктів висадки (час прибуття в пункти висадки);

кількість рейсів (кількість людей за рейсами та кількість транспортних засобів);

порядок вивезення евакуйованого населення з пунктів висадки до пунктів розміщення (кількість автотранспортних засобів, від яких транспортних підприємств виділяються, час прибуття до пункту висадки, маршрути руху автотранспорту до пунктів розміщення);

3) медичного забезпечення;

4) охорони громадського порядку та забезпечення безпеки руху на маршрутах евакуації (у разі необхідності);

5) першочергового життєзабезпечення евакуйованого населення в безпечних районах та під час евакуації;

6) організації розвідки (інженерної, радіаційної, хімічної, пожежної, медичної, біологічної) (у разі необхідності);

7) порядку інформування та інструктажу;

8) календарного плану проведення заходів з евакуації.

5. Розділ ІІІ "Особливості планування евакуації осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення" розробляється відповідно до вимог розділу V цієї Методики.

6. При плануванні евакуаційних заходів у центральних органах виконавчої влади визначаються порядок роботи підпорядкованих суб’єктів господарювання, що знаходяться в небезпечних районах, чисельність осіб, що працюють у зміну, і кількість змін.

Центральні органи виконавчої влади повинні мати узагальнені дані щодо евакуації працівників підпорядкованих їм суб’єктів господарювання та матеріальних і культурних цінностей.

7. При плануванні евакуаційних заходів для апарату центральних органів виконавчої влади, а також суб’єктів господарювання в текстовій частині плану евакуації працівників визначаються:

1) порядок оповіщення та збору працівників;

2) порядок інструктажу працівників щодо порядку дій у разі виникнення надзвичайних ситуацій та здійснення евакуаційних заходів;

3) безпечний район (пункт) розміщення евакуйованих працівників;

4) транспортні засоби, що виділяються для евакуації, та розподіл їх між структурними підрозділами;

5) ЗПЕ, пункти посадки (висадки) та час прибуття до них працівників;

6) порядок розміщення працівників у безпечному районі та організація їх всебічного забезпечення;

7) управління заходами з евакуації.

8. На карті (схемі) до планів евакуації населення (працівників) центральних органів виконавчої влади, Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування, суб’єктів господарювання позначаються:

1) розміщення органів з евакуації;

2) межі зон (районів) виникнення надзвичайних ситуацій;

3) станції (пункти) посадки (навантаження), станції (пункти) висадки (розвантаження);

4) безпечні райони (пункти) розміщення евакуйованого населення (працівників);

5) маршрути вивезення (виведення) населення (працівників) у безпечні райони;

6) пости регулювання руху на маршрутах евакуації;

7) заклади охорони здоров’я на маршрутах евакуації та в районах розміщення евакуйованих;

8) автозаправні станції, станції (пункти) технічного обслуговування та ремонту;

9) пункти зв’язку;

10) інші необхідні умовні позначення.

9. Розміщення органів з евакуації, межі зон (районів) виникнення надзвичайних ситуацій тощо на картах та схемах відображаються оперативно-тактичними умовними позначками.

10. За наявності двох і більше маршрутів евакуації їх нумерують. На маршрутах вивезення евакуйованого населення автотранспортом позначаються вихідні пункти, назви міст і населених пунктів проходження автоколон.