1. Правова система ipLex360
  2. Законодавство
  3. Наказ


ДЕРЖАВНА СУДОВА АДМІНІСТРАЦІЯ УКРАЇНИ
Н А К А З
25.07.2007 N 72
Зареєстровано в міністерстві
юстиції України
10 серпня 2007 р.
за N 925/14192
( Наказ втратив чинність на підставі Наказу Державної судової адміністрації N 88 від 20.06.2013 )
Про затвердження форм звітності про розгляд справ апеляційними і місцевими господарськими судами та Інструкції щодо їх заповнення і подання
Відповідно до Закону України "Про судоустрій України", Положення про Державну судову адміністрацію України, затвердженого Указом Президента України від 3 березня 2003 року N 182, та з метою забезпечення своєчасного одержання звітності про розгляд апеляційними та місцевими господарськими судами судових справ і матеріалів
НАКАЗУЮ:
1. Затвердити форми звітності про розгляд справ апеляційними та місцевими господарськими судами: N 1-АС "Звіт про розгляд господарських справ місцевими судами", N 2-АС "Звіт про результати перегляду господарських справ за апеляціями", що додаються.
2. Затвердити Інструкцію щодо заповнення і подання форм звітності про розгляд справ апеляційними та місцевими господарськими судами, що додається.
3. Головам апеляційних господарських судів подавати Державній судовій адміністрації України (далі - ДСА України) звітність за формою N 2-АС до 10 числа місяця, що настає за звітним періодом, копію - територіальному управлінню ДСА України.
4. Головам місцевих господарських судів подавати ДСА України звітність за формою N 1-АС до 10 числа місяця, що настає за звітним періодом, копію - територіальному управлінню ДСА України.
5. ДСА України подавати Державному комітету статистики України зведену звітність про розгляд справ по Україні до 30 числа місяця, що настає за звітним періодом, а їх копії - Верховному Суду України не пізніше 3 днів після подання Державному комітету статистики України.
6. Управлінню організації роботи з ведення судової статистики, діловодства та архіву судів (Букіна Л.Є.) довести наказ до відома голів апеляційних і місцевих господарських судів.
7. Головам судів ознайомити з цим наказом працівників апарату судів.
8. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника Голови ДСА України Булку О.А.
Голова
ПОГОДЖЕНО:
Голова Державного
комітету статистики
України
Перший заступник Голови
Верховного Суду України
І.І.Балаклицький



О.Г.Осауленко

П.П.Пилипчук
ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ Державної судової
адміністрації України
25.07.2007 N 72
Зареєстровано в міністерстві
юстиції України
10 серпня 2007 р.
за N 925/14192
ІНСТРУКЦІЯ
щодо заповнення і подання форм звітності про розгляд справ апеляційними та місцевими господарськими судами
1. Загальні положення
1.1. Ця Інструкція визначає правила заповнення звітів про розгляд апеляційними та місцевими господарськими судами судових справ і матеріалів (далі - звіти), порядок їх складання і подання.
Викладені в Інструкції правила ґрунтуються на вимогах чинного законодавства.
1.2. У суді за дотримання вимог цієї Інструкції відповідає працівник апарату суду (консультант, помічник голови суду, помічник судді, спеціаліст із судової статистики), на якого головою суду чи особою, яка виконує його обов'язки відповідно до чинного законодавства, покладено обов'язки щодо складання звітів, а контроль за цією ділянкою роботи здійснює голова суду.
1.3. Звіти містять дані про кількість справ і матеріалів, що перебували на розгляді, розглянуті та не розглянуті за станом на початок і кінець звітного періоду.
1.4. Звіти складаються накопичувальним підсумком даних за відповідні звітні періоди: півріччя і рік.
1.5. Первинні звіти про розгляд судових справ і матеріалів складаються на підставі відповідних документів первинного обліку справ.
1.6. Організації-складачі інформації, у звітних даних яких виявлені приписки та інші перекручення, уносять виправлення у звіти незалежно від того, хто встановив наявність приписок та інших перекручень у звітах, і подають виправлені звіти всім адресатам, яким були надіслані недостовірні дані. При цьому в супровідному листі до звітів слід зробити відповідну примітку про причини зміни даних.
Текстова частина звіту заповнюється українською мовою.
2. Порядок подання звітів
2.1. Первинні звіти про розгляд судових справ складають апеляційні господарські суди областей, апеляційні господарські суди міст Києва та Севастополя, Апеляційний господарський суд Автономної Республіки Крим, місцеві господарські суди (далі - суди).
2.2. Державною судовою адміністрацією України (далі - ДСА України) складається зведений звіт про розгляд судових справ судами. Звіт підписує виконавець та керівник структурного підрозділу ДСА України, який здійснює зведення звітів.
2.3. Інформація про порядок і терміни подання звітів міститься на титульному аркуші кожного звіту.
2.4. За достовірність і своєчасне подання звітів відповідають голови судів, начальники територіальних управлінь державної судової адміністрації, а також безпосередні виконавці звітів. Указані особи підписують звіти. За достовірність документів первинного обліку відповідають особи, які їх заповнюють.
2.5. Звіти складаються у двох примірниках. Перші примірники звітів залишаються в суді, де зберігаються в спеціальній справі за номенклатурою справ суду, інші - надсилаються адресатам, указаним на титульному аркуші звіту.
2.6. ДСА України подає зведені звіти про розгляд справ і матеріалів по Україні Державному комітету статистики України до 30 числа місяця, що настає за звітним періодом, копії - Верховному Суду України не пізніше 3 днів після подання Державному комітету статистики України.
2.7. Звіти подаються в електронному та паперовому вигляді із супровідним листом до встановленого терміну. Показники звітів у паперовому вигляді повинні відповідати показникам звітів в електронному вигляді.
3. Порядок заповнення звітів судів першої інстанції
3.1. Залишки нерозглянутих справ на початок звітного періоду вказуються за станом на 1 січня звітного року.
3.2. Залишки на кінець звітного періоду вказуються за станом на останнє число кожного звітного періоду.
3.3. Усі суми відображаються в національній валюті - гривнях, без урахування копійок.
Звіт за формою N 1-АС
"Звіт про розгляд господарських справ місцевими судами"
3.4. Звіт складається на підставі документів первинного обліку господарських справ.
3.5. Розділ 1 "Загальні показники господарського судочинства" містить основні загальні відомості стосовно кількості розглянутих справ за основними категоріями спорів та про банкрутство, які в підсумку відображають загальну кількість справ у звітному періоді, у яких закінчено провадження, а також залишок нерозглянутих справ на кінець звітного періоду.
3.6. У рядку 1 обліковуються справи зі спорів про укладення, зміну, розірвання договорів та визнання їх недійсними. Справи з майнових спорів про виконання господарських договорів та з інших підстав указуються у рядку 2, а в рядку 3 - про банкрутство, у рядку 4 - справи зі спорів про визнання актів недійсними. Справи зі спорів про право на об'єкти інтелектуальної власності, розпорядження майновими правами інтелектуальної власності, комерційну концесію відображаються у рядку 5, а в рядку 6 - справи з інших позадоговірних немайнових спорів (не врахованих у рядках 1-5). У рядку 6 "Усього" обліковуються справи за всіма категоріями спорів.
3.7. У графі 1 цього розділу зазначається залишок нерозглянутих справ на початок звітного періоду, який залишається незмінним упродовж усього року незалежно від того, за який період складається звіт, а в графі 2 - кількість позовних заяв, що надійшли впродовж звітного періоду.
3.8. У графах 3-5 наводяться дані про кількість позовних заяв, з них відмовлено в прийнятті (графа 3), повернуто (графа 4), порушено провадження (графа 5). Якщо справа порушена в одному господарському суді з подальшою передачею її на розгляд до іншого господарського суду за підсудністю, то така справа підлягає зняттю з обліку в суді, де виносилась ухвала про порушення справи (за умови, що така справа вже обліковувалась у графі 5).
3.9. Якщо справу передано на новий розгляд в інший господарський суд, то справа відображається у звіті суду, який її отримав. У разі коли новий розгляд здійснюється тим самим судом, що здійснював перший розгляд, справа до звітності включається повторно на загальних підставах.
3.10. У разі об'єднання кількох справ в одне провадження відображення їх у звіті здійснюється за правилами, установленими окремо для кожної з них, тобто так, як вони були зареєстровані до об'єднання.
3.11. Кількість справ, у яких закінчено провадження, обліковується у графах 6-12. Зокрема, усі справи, у яких закінчено провадження, указуються у графі 6, з винесенням рішення - у графі 7, у графі 8 наводяться дані про кількість справ, у яких закінчено провадження з прийняттям рішення, задоволених повністю або частково, припинених провадженням відображається у графі 9, залишених без розгляду - у графі 10. Справи, у яких закінчено провадження, строки розгляду яких не продовжувалися у встановленому порядку, відображаються у графі 11, а справи, у яких закінчено провадження, що порушені за заявою прокурорів та їх заступників, - у графі 12.
3.12. У графі 13 обліковуються всі не розглянуті на кінець звітного періоду справи, уключаючи ті, у яких зупинено провадження, що відображаються у графі 14.
3.13. Кількість процесуальних документів, які розіслано з порушенням строків, передбачених статтею 87 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), наводиться у графі 15.
3.14. Справи, що приймаються до провадження для перегляду рішення або ухвали за нововиявленими обставинами (ст. 112 ГПК України), враховуються як такі, що надійшли вперше, включаються до загальної кількості справ звітного періоду та обліковуються у графі 16.
3.15. Розділ 2 "Загальні показники судових рішень, прийнятих у межах провадження та поза його межами, які підлягають оскарженню" призначений для обліку судових актів, прийнятих у межах провадження справ та поза його межами у звітному періоді, які можуть бути оскаржені в судах вищого рівня. Зазначені відомості є узагальнюючими стосовно кількості судових актів, прийнятих у справах, у яких закінчено провадження, та тих, що перебувають у провадженні (ураховуються всі проміжні та додаткові судові акти). Уведення цього розділу зумовлено необхідністю відстеження більш точного навантаження суддів та врахування всіх необхідних показників при визначенні якості роботи судів.
3.16. У рядку 1 обліковуються справи зі спорів про укладення, зміну, розірвання договорів та визнання їх недійсними. Справи з майнових спорів про виконання господарських договорів та з інших підстав наводяться у рядку 2, а в рядку 3 - про банкрутство, у рядку 4 - справи зі спорів про визнання актів недійсними. Справи зі спорів про право на об'єкти інтелектуальної власності, розпорядження майновими правами інтелектуальної власності, комерційну концесію відображаються у рядку 5, а в рядку 6 - справи з інших позадоговірних немайнових спорів (не врахованих у рядках 1-5). У рядку 7 "Усього" обліковуються справи за всіма категоріями спорів.
3.17. У графі 1 наводяться судові рішення, прийняті у звітному періоді, які підлягають оскарженню.
3.18. У графах 2-7 наводяться дані щодо судових рішень, прийнятих у межах провадження та на стадії їх виконання. У графі 2 відображають кількість усього прийнятих у межах провадження та на стадії виконання рішень. Відстрочка або розстрочка виконання рішень, зміна способу та порядку виконання рішення, ухвали, постанови відображена у графі 3. У графі 4 враховуються процесуальні акти стосовно розгляду скарг на дії чи бездіяльність органів виконавчої служби. У графі 5 ураховуються ухвали про вжиття запобіжних заходів та подальшого порушення провадження у справі, у графі 6 - зі справ про банкрутство, а у графі 7 - інші судові рішення, прийняті в межах провадження та на стадії їх виконання.
3.19. У графі 8 відображаються дані щодо судових рішень, прийнятих за межами провадження, з яких ужиття запобіжних заходів до порушення провадження у справі наводяться у графі 9, а інші - у графі 10. У графах 9, 10 відображаються ухвали щодо розгляду заяв відповідно до ГПК України, які виносяться без порушення провадження у справах.
3.20. У розділі 3 "Спори, що виникають під час укладення, зміни та розірвання договорів, а також визнання їх недійсними" зазначаються спори, що виникли під час укладення, зміни та розірвання договорів, а також визнання їх недійсними. Усю кількість таких розглянутих справ указують у рядку 1, у тому числі: кількість розглянутих справ, пов'язаних з орендними правовідносинами, - у рядку 2, з яких спори, пов'язані з орендою земельної ділянки (рядок 3); цілісних майнових комплексів (рядок 4); лізинговими зобов'язаннями (рядок 5); договорами кредитування (рядок 6); купівлею-продажем (рядок 7), у тому числі об'єктів приватизації (рядок 8); кількість розглянутих справ, пов'язаних з обігом цінних паперів (рядок 9), у тому числі векселів (рядок 10); спори, пов'язані із зовнішньоекономічною діяльністю (рядок 11); кількість розглянутих справ, пов'язаних із сумісною діяльністю (рядок 12), із них за позовами суб'єктів господарювання іноземних держав (рядок 13); землекористуванням (рядок 14); іншими видами спорів (рядок 15).
3.21. У графі 1 наводиться загальна кількість спорів, які виникли під час укладення, зміни та розірвання договорів. У графах 2-11 наводяться результати вирішення спорів: графа 2 - спори, пов'язані з розглядом розбіжностей під час укладення договору; графа 3 - спори, пов'язані зі зміною договору, з яких задоволено позначається у графі 4; графа 5 - спори, пов'язані з розірванням договору, з них задоволено позначається у графі 6; спори, пов'язані із зобов'язанням укласти договір, відображаються у графі 7, а кількість задоволених спорів, що пов'язані з зобов'язанням укласти договір, наводиться у графі 8; спори, пов'язані із визнанням договору недійсним, наводяться у графі 9, про задоволення - у графі 10; усі інші спори, що виникли під час укладення, зміни та розірвання договорів, а також визнання їх недійсними, указуються у графі 10.
3.22. У розділі 4 "Розгляд справ про визнання актів недійсними" містяться показники, які характеризують видавників оспорюваного акта, тобто відповідачів у справах про визнання недійсними актів нормативного та ненормативного характеру.
3.23. У рядку 1 відображають усю кількість розглянутих справ про визнання актів недійсними. У рядку 2 зазначаються судові справи щодо актів, виданих органами державної виконавчої влади, які визнано недійсними, а саме: Кабінетом Міністрів України (рядок 3), у тому числі Державною податковою адміністрацією України або її територіальними органами (рядок 4), у тому числі у зв'язку із застосуванням законодавства: про додаток на додану вартість (рядок 5), додаток на прибуток (рядок 6), акцизний збір (рядок 7); Головним контрольно-ревізійним управлінням або його територіальними органами (рядок 8), Державною митною службою України або її органами (рядок 9); Пенсійним фондом України або його територіальними відділеннями (рядок 10); Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку або її територіальними відділеннями (рядок 11); Антимонопольним комітетом або його територіальними органами (рядок 12); Фондом державного майна або його регіональними відділеннями (рядок 13), а також виданих Національним банком України або його територіальними управліннями (рядок 14). Розгляд справ про визнання актів недійсними, виданих іншими державними органами, відображається у рядку 15, а кількість розглянутих справ щодо актів, виданих органами місцевого самоврядування, обліковується у рядку 16, а у рядку 17 указуються справи про визнання актів недійсними, які видані підприємствами, установами, організаціями (незалежно від організаційно-правової форми діяльності та форми власності на майно).
3.24. У графі 1 відображається кількість усього розглянутих справ про визнання актів недійсними. Відповідно у графах 2-12 зазначаються справи про визнання актів недійсними, пов'язані з питаннями: оподаткування (графа 2), ціноутворення (графа 3), митного контролю (графа 4), конкуренції і монопольної діяльності (графа 5), банківської діяльності (графа 6), приватизації (графа 7), реєстрації суб'єктів підприємництва (графа 8), створення підприємства, організації (графа 9), припинення діяльності (ліквідація, реорганізація) (графа 10), інші (графа 11). З графи 11 (інші) окремо виділяється розгляд справ про визнання недійсними актів, пов'язаних з питаннями землекористування (графа 12).
3.25. Кількість актів, визнаних недійсними, наводиться у графі 13, а в графі 14 відображається кількість актів, які визнані недійсними у зв'язку з невідповідністю чинному законодавству.
3.26. У таблиці А "Загальна характеристика справ, у яких закінчено провадження" розділу 5 "Результати розгляду справ про банкрутство із застосуванням Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" вказується кількість справ, у яких закінчено провадження, що їх порушено за ініціативою: кредиторів (рядок 1), органів контрольно-ревізійної служби (рядок 2), органів державної податкової служби (рядок 3), інших органів стягнення (рядок 4), боржників (рядок 5), інших (рядок 6). Загальна кількість справ, у яких закінчено провадження про банкрутство із застосуванням Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", зазначається в рядку 7.
3.27. У графі 1 наводиться кількість справ, у яких закінчено провадження, а в графі 2 - кількість справ, залишених без розгляду. У графах 3-7 зазначаються справи, у яких закінчено провадження, що припинено: із затвердженням умов санкції (графа 3), із затвердженням ліквідбалансу (графа 4), з укладенням мирової угоди (графа 5), у зв'язку із задоволенням вимог кредиторів (графа 6), з інших підстав (графа 7). Кількість справ, у яких винесено постанови про визнання банкрутом у звітному періоді, зазначається у графі 8, із них у справах, у яких закінчено провадження, вказується у графі 9. Кількість розглянутих справ, у яких угоди визнавались недійсними, відображається у графі 10, а кількість розглянутих справ, у яких оскаржувались дії ліквідкомісії, обліковуються у графі 11, у тому числі із задоволенням вимог заявників - у графі 12.
3.28. У довідці до таблиці А розділу 5 (пункт 1) указується кількість ліквідованих підприємств з державною формою власності, а в пункті 2 - кількість справ, у яких закінчено провадження після визнання мирової угоди недійсною і поновлювалось на цій підставі. Якщо ж перше закінчення провадження і друге (після поновлення) відбулися впродовж одного звітного періоду, то справа не обліковується у 2 пункті.
3.29. У таблиці Б "Характеристика майнових вимог кредиторів у справах про банкрутство, у яких закінчено провадження" у рядку 1 вказується кількість заяв кредиторів із майновими вимогами. До загальної кількості кредиторів у справі включаються також і ті, які відкликали свої заяви після порушення справи.
3.30. У рядку 2 обліковується загальна сума майнових вимог, заявлена кредиторами (у гривнях), а у рядку 3 обліковується загальна сума майнових вимог кредиторів, визнана судом (у гривнях). До загальної суми майнових вимог у справі необхідно включати також суму майнових вимог ініціювального кредитора.
3.31. У таблиці А "Загальна характеристика справ, у яких закінчено провадження" розділу 5.1 "Результати розгляду справ про банкрутство із застосуванням Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" у рядку 1 відображається вся кількість справ, у тому числі порушених за заявою кредиторів: суб'єктів підприємництва юридичних осіб - рядок 2, фізичних осіб - рядок 3. Справи, у яких закінчено провадження, що порушені за заявою органів державної податкової служби, наводяться у рядку 4, а справи, порушені за заявою органів контрольно-ревізійної служби, - у рядку 5, за заявами Пенсійного фонду України та його відділень - у рядку 6. У рядку 7 наводяться всі інші справи, які не обліковані в рядках 2-6.
3.32. У графі 1 відображається кількість справ, у яких закінчено провадження, а у графі 2 - кількість справ, залишених без розгляду. У графах 3-8 зазначаються справи, у яких закінчено провадження і які припинено: у зв'язку із затвердженням звіту керуючого санкцією (графа 3), із укладенням мирової угоди (графа 4), із затвердженням звіту ліквідатора (графа 5), у тому числі з ліквідацією державного підприємства (графа 6), у зв'язку з виконанням усіх зобов'язань перед кредиторами (графа 7), з інших підстав (графа 8). Загальна кількість справ, у яких винесено постанови про визнання банкрутом у звітному періоді, зазначається у графі 9, у тому числі зі справ, у яких закінчено провадження, вказується у графі 10. Кількість розглянутих справ, із яких оскаржувались дії ліквідкомісії (ліквідатора) - у графі 11, із них із задоволенням вимог заявників - у графі 12.
3.33. Справи, у яких закінчено провадження, що порушені за заявою прокурорів, наводяться у рядку 8, а за заявою боржників - у рядку 9. Окремо виділяють справи, порушені за заявою фізичних осіб-боржників, суб'єктів підприємництва (рядок 10).
3.34. У довідці до розділу 5.1 у рядку 1 вказується кількість ліквідованих підприємств, у статутному фонді яких частина державної власності перевищує 25 відсотків, кількість справ, у яких закінчено провадження після визнання мирової угоди недійсною, вказується у рядку 2.
3.35. У таблиці Б "Характеристика майнових (грошових) вимог кредиторів у справах про банкрутство, у яких закінчено провадження" у рядку 1 зазначається кількість заяв кредиторів із майновими (грошовими) вимогами, загальна сума майнових (грошових) вимог, заявлених кредиторами (у гривнях), - у рядку 2, а у рядку 3 наводиться сума майнових (грошових) вимог кредиторів, визнаних судом (у гривнях).
3.36. Розділ 5.2 "Загальна кількість справ про відновлення платоспроможності боржників або визнання їх банкрутами" є підсумковим розділом стосовно розділів 5 та 5.1. і містить узагальнювальні дані про результати справ, пов'язаних з банкрутством суб'єктів підприємництва. У таблиці А "Загальна характеристика справ, у яких закінчено провадження" у рядку "Усього" зазначається загальна кількість справ про відновлення платоспроможності боржників або визнання їх банкрутами.
3.37. У графі 1 обліковується кількість справ, у яких закінчено провадження, а в графі 2 - кількість справ, залишених без розгляду. У графах 3-7 зазначаються справи, у яких закінчено провадження і які припинено: у зв'язку із санкцією (графа 3), з укладенням мирової угоди (графа 4), із затвердженням звіту ліквідатора та ліквідбалансу (графа 5), у зв'язку з виконанням усіх зобов'язань перед кредиторами (графа 6), з інших підстав (графа 7). Загальна кількість справ, у яких винесено постанови про визнання банкрутом у звітному періоді, зазначається у графі 8, з них справ, у яких закінчено провадження, - у графі 9. Кількість розглянутих справ, у яких оскаржувались дії ліквідкомісії (ліквідатора), наведено у графі 10, у тому числі із задоволенням вимог заявників - у графі 11.
3.38. У довідці до розділу 5.2 у рядку 1 указується кількість ліквідованих підприємств з державною формою власності, у рядку 2 - кількість ліквідованих підприємств, у статутному фонді яких частина державної власності перевищує 25 відсотків, кількість справ, у яких закінчено провадження після визнання мирової угоди недійсною, - у рядку 3.
3.39. У таблиці Б "Характеристика майнових (грошових) вимог кредиторів у справах про банкрутство, у яких закінчено провадження" у рядку 1 обліковується кількість заяв кредиторів з майновими (грошовими) вимогами, загальна сума майнових (грошових) вимог, заявлених кредиторами (у гривнях), - у рядку 2, а у рядку 3 наводиться сума майнових (грошових) вимог кредиторів, визнаних судом (у гривнях).
3.40. У розділі 6 "Майнові спори, що виникають під час виконання господарських договорів та з інших підстав" ураховуються всі справи, у яких закінчено провадження у звітному періоді з майнових спорів, як тих, що виникли під час виконання господарських договорів, так і позадоговірних.
3.41. Справи щодо декількох видів майнових спорів відображається лише один раз за видом спору з більшою сумою позовних вимог. Суми, заявлені та присуджені до стягнення за іншим видом спору, додатково враховуються у відповідних рядках розділу без повторного врахування справи.
3.42. Якщо ж справа була пов'язана з розглядом майнового і немайнового спору, то вона обліковується один раз за немайновим спором у розділі 3 звіту, а суми, заявлені і присуджені до стягнення за майновим спором, ураховуються у відповідних рядках розділу 6 без повторного наведення самої справи.
3.43. Справи за всіма категоріями майнових спорів, що виникають під час виконання господарських договорів та з інших підстав, наводяться у рядку 1 "Усього".
3.44. У рядку 2 враховуються справи, пов'язані з розрахунками за продукцію, товари, послуги, крім випадків, коли такі спори виникли не внаслідок виконання певних договорів, зазначених в інших рядках розділу 6, у тому числі за спожиті енергоносії - у рядку 2. Облік спорів, пов'язаних із поверненням грошових коштів органами, що здійснюють контрольні функції, ведеться у рядку 4. Справи, пов'язані з відшкодуванням позадоговірної (деліктної) шкоди, яка виникла внаслідок скоєння правопорушень, а не внаслідок неналежного виконання договірних зобов'язань, обліковують у рядку 5, а відшкодування моральної шкоди наводиться у рядку 6, виконання договору контрактації - у рядку 7, орендними правовідносинами - у рядку 8, застосування законодавства про приватизацію - у рядку 9, лізинговими правовідносинами - у рядку 10.
3.45. У рядку 11 ураховуються справи, за якими транспортні органи визнані винними у пошкодженні, нестачі, псуванні, втраті вантажу, а також з інших підстав. Якщо ж вина транспортного органу в спричиненні шкідливих наслідків не доведена, то таку справу слід відображати у рядку 58. Показник у рядку 11 є узагальнюючим відносно конкретизуючих показників (рядки 12-18). Зокрема, у рядку 12 відображаються майнові спори, що виникли під час виконання господарських договорів на перевезення і пов'язані з пошкодженням, втратою, псуванням вантажу, з них: автомобільним транспортом - у рядку 13; залізницею - у рядку 14; морським транспортом - у рядку 15, річковим транспортом - у рядку 16, повітряним транспортом - у рядку 17. Майнові спори, що виникли під час виконання договорів, пов'язаних з міжнародними перевезеннями, повинні обліковуватись у рядку 18.
3.46. Майнові спори, що виникають під час виконання господарських договорів та з інших підстав, що пов'язані з договором підряду, враховуються у рядку 19; обігом цінних паперів - у рядку 20, у тому числі векселів - у рядку 21; виконання договору кредитування - у рядку 22, у тому числі за іноземним кредитуванням під державні гарантії - у рядку 23; виконання договору комісії - у рядку 24; сумісною діяльністю - у рядку 25; охороною навколишнього природного середовища - у рядку 26; застосування податкового законодавства - у рядку 27, у тому числі із сплатою (стягненням) ПДВ - у рядку 28, застосуванням 0% ставки ПДВ - у рядку 29, відшкодуванням ПДВ та відсотків - у рядку 30, фіксованим сільськогосподарським податком - у рядку 31, узгодженням сум податкових зобов'язань - у рядку 32, податком на прибуток - у рядку 33, акцизним збором - у рядку 34, рентними платежами - у рядку 35, оподаткуванням фізичних осіб - у рядку 36; правом власності на землю - у рядку 37, у тому числі з: іпотекою і орендою землі - у рядку 38, оплатою за землю - у рядку 39, пільгами - у рядку 40; грошовим і валютним обігом - рядок 41, у тому числі з: валютними розрахунками - у рядку 42, стягненням пені - у рядку 43, обігом готівки - у рядку 44, касовими операціями - у рядку 45; зовнішньоекономічною діяльністю - у рядку 46, у тому числі ліцензуванням - у рядку 47.
3.47. У рядку 46 розділу 6 звіту обліковуються майнові спори, пов'язані із зовнішньоекономічною діяльністю. До них слід відносити такі, що виникли під час виконання цивільно-правових угод, укладених за участю іноземних фірм, спори з приводу оподаткування експортно-імпортних операцій, застосування митного законодавства, а також усі інші спори, що виникають у процесі зовнішньоекономічної діяльності відповідно до Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність". До цієї категорії не належать спори, що виникають під час міжнародних перевезень. Такі спори обліковуються в рядках 11, 18.
3.48. У рядку 48 розділу 6 звіту обліковуються майнові спори, пов'язані із застосуванням антимонопольного законодавства, а зборами - у рядку 49, у тому числі з обов'язковим пенсійним страхуванням - у рядку 50, митними платежами - у рядку 51, у тому числі з акцизами - у рядку 52, ПДВ - у рядку 53, вилучення майна (конфіскація) - у рядку 54, виконанням державних контрактів - у рядку 55, інноваційною діяльністю - у рядку 56, пільгами для іноземних інвесторів - у рядку 57, іншими майновими спорами - у рядку 58.
3.49. Майнові спори, що виникають під час виконання господарських договорів та з інших підстав, обліковуються за позовами: Пенсійного фонду України та його територіальних відділень - у рядку 59; Антимонопольного комітету України або його територіальних органів - у рядку 60; митних органів - у рядку 61, органів контрольно-ревізійної служби - у рядку 62; органів контролю за додержанням цін - у рядку 63; Фонду соціального захисту інвалідів України або його відділень - у рядку 64; Державної податкової адміністрації України або її територіальних органів - у рядку 65, у тому числі у зв'язку із застосуванням законодавства про: ПДВ - у рядку 66, про податок на прибуток - у рядку 67, про акцизний збір - у рядку 68; Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку або її територіальних відділень - у рядку 69; прокурорів та їх заступників - у рядку 70; Фонду державного майна України - у рядку 71; фізичних осіб-суб'єктів підприємницької діяльності без створення юридичної особи - у рядку 72; іноземних інвесторів - у рядку 73; іншого органу - у рядку 74.
3.50. Під час заповнення вартісних показників розділу 6, передбачених у графах 2-5, суми, заявлені і присуджені до стягнення, відображаються у національній валюті України. Якщо майнові вимоги заявлялись в іноземній валюті, то суми, заявлені і присуджені до стягнення, обчислюються у національній валюті України відповідно до офіційного курсу, встановленого Національним банком України на день подання позову (пункт 4 частини першої статті 55 ГПК України).
3.51. Суми позовних вимог, присуджені до стягнення, не можуть перевищувати розміру сум, заявлених до стягнення. Виняток з цього правила становить лише випадок, коли суддя під час вирішення господарського спору виходить за межі позовних вимог (пункт 2 статті 83 ГПК України).
3.52. Розділ 7 "Спори про право на об'єкти інтелектуальної власності розпорядження майновими правами інтелектуальної власності, комерційну концесію". У цьому розділі обліковуються всі справи, у яких закінчено провадження, зі спорів про право інтелектуальної власності.
3.53. У рядку 1 відображаються спори про право на товарні марки та розпорядження правами на них, у тому числі спори про визнання недійсним свідоцтва на товарну марку, вказуються у рядку 2. Спори про право на інший об'єкт промислової власності та розпорядження правами на цей об'єкт обліковуються у рядку 3, у тому числі спори про визнання недійсним правоохоронного документа на об'єкт промислової власності відображаються у рядку 4. Спори про авторське право і суміжні права обліковуються у рядку 5, а спори про комерційну концесію - у рядку 6. Усі спори про право на об'єкти інтелектуальної власності, розпорядження майновими правами інтелектуальної власності, комерційну концепцію наводяться у рядку 7 "Усього".
3.54. Кількість справ, у яких закінчено провадження протягом звітного періоду, щодо спорів про право на об'єкти інтелектуальної власності, розпорядження майновими правами інтелектуальної власності, комерційну концесію відображаються у графі 1, з них кількість справ, які задоволено повністю або частково, обліковується у графі 2.

................
Перейти до повного тексту