Відповідно до статті 6 Закону України від 16 липня 1999 року N 996 "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні"

Унести до положень (стандартів) бухгалтерського обліку 2 "Баланс", 3 "Звіт про фінансові результати", 4 "Звіт про рух грошових коштів", 5 "Звіт про власний капітал", 7 "Основні засоби", 8 "Нематеріальні активи", 9 "Запаси", 10 "Дебіторська заборгованість", 11 "Зобов'язання", 12 "Фінансові інвестиції", 14 "Оренда", 16 "Витрати", 20 "Консолідована фінансова звітність", 21 "Вплив змін валютних курсів", 25 "Фінансовий звіт суб'єкта малого підприємництва" зміни і доповнення, що додаються.

5. У Положенні (стандарті) бухгалтерського обліку 7 "Основні засоби", затвердженому наказом Міністерства фінансів України від 27 квітня 2000 року N 92, зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 18 травня 2000 року за N 288/4509:

5.1. Абзац перший пункту 10 після слова "отримання" доповнити словами "з урахуванням витрат, передбачених пунктом 8 Положення (стандарту) 7".

5.2. Пункт 17 доповнити абзацом другим такого змісту:

"Якщо залишкова вартість об'єкта основних засобів дорівнює нулю, то його переоцінена залишкова вартість визначається додаванням справедливої вартості цього об'єкта до його первісної (переоціненої) вартості без зміни суми зносу об'єкта".

5.3. Пункт 20 викласти в такій редакції:

"20. У разі наявності (на дату проведення чергової (останньої) дооцінки об'єкта основних засобів) перевищення суми попередніх уцінок об'єкта і втрат від зменшення його корисності над сумою попередніх дооцінок залишкової вартості цього об'єкта і відновлення його корисності, сума чергової (останньої) дооцінки, але не більше зазначеного перевищення, включається до складу доходів звітного періоду, а різниця (якщо сума чергової (останньої) дооцінки більше зазначеного перевищення) спрямовується на збільшення іншого додаткового капіталу.

У разі наявності (на дату проведення чергової (останньої) уцінки об'єкта основних засобів) перевищення суми попередніх дооцінок об'єкта і відновлення його корисності над сумою попередніх уцінок залишкової вартості цього об'єкта і втрат від зменшення його корисності сума чергової (останньої) уцінки, але не більше зазначеного перевищення, спрямовується на зменшення іншого додаткового капіталу, а різниця (якщо сума чергової (останньої) уцінки більше зазначеного перевищення) включається до витрат звітного періоду".

6. У Положенні (стандарті) бухгалтерського обліку 8 "Нематеріальні активи", затвердженому наказом Міністерства фінансів України від 18 жовтня 1999 року N 242, зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 2 листопада 1999 року за N 750/4043:

6.1. В абзаці восьмому пункту 4 слова "(відокремлений від підприємства)" вилучити.

6.2. Пункт 21 доповнити абзацами другим і третім такого змісту:

"Якщо залишкова вартість об'єкта нематеріальних активів дорівнює нулю, то його переоцінена залишкова вартість визначається додаванням справедливої вартості цього об'єкта до його первісної (переоціненої) вартості без зміни суми зносу об'єкта.

Відомості про зміни первісної вартості та суми зносу нематеріальних активів заносяться до регістрів їх аналітичного обліку".

6.3. Пункт 23 викласти в такій редакції:

"23. У разі наявності (на дату проведення чергової (останньої) дооцінки об'єкта нематеріальних активів) перевищення суми попередніх уцінок об'єкта і втрат від зменшення його корисності над сумою попередніх дооцінок залишкової вартості цього об'єкта і відновлення його корисності, сума чергової (останньої) дооцінки, але не більше зазначеного перевищення, включається до складу доходів звітного періоду, а різниця (якщо сума чергової (останньої) дооцінки більше зазначеного перевищення) спрямовується на збільшення іншого додаткового капіталу.

У разі наявності (на дату проведення чергової (останньої) уцінки об'єкта нематеріальних активів) перевищення суми попередніх дооцінок об'єкта і відновлення його корисності над сумою попередніх уцінок залишкової вартості цього об'єкта і втрат від зменшення його корисності сума чергової (останньої) уцінки, але не більше зазначеного перевищення, спрямовується на зменшення іншого додаткового капіталу, а різниця (якщо сума чергової (останньої) уцінки більше зазначеного перевищення) включається до витрат звітного періоду".

6.4. Пункт 32 викласти в такій редакції:

"32. Втрати від зменшення корисності об'єкта нематеріальних активів включаються до складу витрат звітного періоду із збільшенням суми зносу об'єкта нематеріальних активів, а щодо об'єкта нематеріальних активів, відображеного в обліку за переоціненою вартістю, - відображаються в порядку, передбаченому абзацом другим пункту 23 цього Положення (стандарту)".

6.5. Пункт 33 викласти в такій редакції:

"33. Якщо причини зменшення корисності об'єкта нематеріальних активів перестали існувати, то сума відновлення корисності, але не більше суми попереднього зменшення корисності, відображається визнанням доходу з одночасним зменшенням суми зносу об'єкта нематеріальних активів. Відновлення корисності об'єкта нематеріальних активів, відображеного в обліку за переоціненою вартістю, відображається в порядку, передбаченому абзацом першим пункту 23 цього Положення (стандарту)".

6.6. Пункт 35 доповнити другим реченням:

"Регістри аналітичного обліку нематеріальних активів, що вибули, додаються до документів, якими оформлені факти вибуття цих об'єктів".

7. У Положенні (стандарті) бухгалтерського обліку 9 "Запаси", затвердженому наказом Міністерства фінансів України від 20 жовтня 1999 року N 246, зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 2 листопада 1999 року за N 751/4044:

7.1. У пункті 9 друге речення абзацу шостого вилучити.

7.2. У пункті 10 слова "собівартість їх виробництва" замінити словами "їхня виробнича собівартість".

7.3. У другому реченні пункту 22 слово "застосовують" замінити словами "можуть застосовувати (якщо інші методи оцінки вибуття запасів не виправдані)".

8. У Положенні (стандарті) бухгалтерського обліку 10 "Дебіторська заборгованість", затвердженому наказом Міністерства фінансів України від 8 жовтня 1999 року N 237, зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 25 жовтня 1999 року за N 725/4018:

8.1. Пункт 6 доповнити другим реченням такого змісту:

"У разі відстрочення платежу за продукцію, товари, роботи, послуги з утворенням від цього різниці між справедливою вартістю дебіторської заборгованості та номінальною сумою грошових коштів та/ або їх еквівалентів, що підлягають отриманню за продукцію, товари, роботи, послуги, така різниця визнається дебіторською заборгованістю за нарахованими доходами (процентами) у періоді її нарахування".

8.2. Четверте речення пункту 9 доповнити текстом такого змісту: "(приклад визначення величини резерву сумнівних боргів наведено в додатку до цього Положення (стандарту))".

8.3. Пункт 11 доповнити: