Відповідно до статті 4 Закону України "Про ветеринарну медицину", Положення про Державний департамент ветеринарної медицини, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 червня 2001 року N 641 "Деякі питання Державного департаменту ветеринарної медицини", та з метою посилення заходів профілактики і боротьби з губчастоподібною енцефалопатією великої рогатої худоби

1. Затвердити Інструкцію щодо діагностики, профілактики та боротьби з губчастоподібною енцефалопатією великої рогатої худоби (додається).

2. Начальнику управління забезпечення протиепізоотичної роботи Державного департаменту ветеринарної медицини Кучерявенку О.О. подати цей наказ на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України і в 10-денний термін після реєстрації забезпечити його тиражування та надсилання установам ветеринарної медицини Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя.

3. Начальникам управлінь ветеринарної медицини Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя довести зазначену Інструкцію до установ системи державної ветеринарної медицини України та забезпечити контроль за її виконанням.

4. Контроль за виконанням наказу покласти на першого заступника голови Державного департаменту ветеринарної медицини України Горжеєва В.М.

Губчастоподібна енцефалопатія великої рогатої худоби (далі - ГЕ ВРХ), Bovine spongiform encephalopathy (BSE) - трансмісивна спонгіформна енцефалопатія або спонгіформна енцефалопатія - особливо небезпечна пріонна хвороба, що має тривалий інкубаційний період, супроводжується дистрофічними (губчастоподібними) ураженнями центральної нервової системи, поступовим розвитком порушення координації рухів, поведінки і чутливості та 100%-ною летальністю. ГЕ ВРХ передається іншим видам тварин (вівці, кози, кошачі, норки) і людям (новий варіант Крейцтфельдта-Якоба хвороби).

Збудником ГЕ ВРХ, як і інших трансмісивних губчастоподібних енцефалопатій, є патологічний пріон, який являє собою специфічний сіалоглікопротеїн та характеризується надзвичайно високою стійкістю до дії фізичних та хімічних факторів.

ГЕ ВРХ виникає після згодовування великій рогатій худобі кормів, до яких уходить тваринне борошно (м'ясо-кісткове, кісткове та ін.), уражене патологічним пріоном. Відома лише оральна передача інфекції. Клінічні ознаки хвороби з'являються після інкубаційного періоду, який продовжується від 20 місяців до 10 років і довше. Тривалість клінічного перебігу хвороби від трьох тижнів до шести місяців.

Діагностику ГЕ ВРХ проводять комплексно на підставі клініко-епізоотологічних показників та лабораторних методів - гістологічних, імуногістохімічних, пріон-тестів (Western-blot, ІФА та ін.), електронно-мікроскопічних. Лабораторно досліджують стовбурове відділення головного мозку, переважно довгастий мозок, що дає змогу встановити губчастоподібні дистрофічні зміни, патологічний пріон-протеїн (PrPsc) або скрейпі асоційовані фібрили.

3.1. Державний департамент ветеринарної медицини, його територіальні органи або за його дорученням відповідні державні установи ветеринарної медицини здійснюють безперервний епізоотологічний моніторинг ГЕ ВРХ, який є умовою здійснення зовнішньоекономічної діяльності України з іншими країнами у відповідності до чинних ветеринарних вимог щодо імпорту в Україну вантажів, підконтрольних службі державної ветеринарної медицини, а саме:

кормів, кормових добавок, сировини, продуктів тваринного походження, які містять білки жуйних тварин;

імунобіологічних засобів та сировини тваринного походження, особливо призначених для проведення ветеринарних обробок ВРХ, овець, кіз, диких парнокопитих тварин, норок, котів;

великої та дрібної рогатої худоби і диких парнокопитих тварин.

3.2. З країн неблагополучних або благополучних, але які були неблагополучними з ГЕ ВРХ менше ніж 7 років тому, категорично забороняється ввозити в Україну:

диких, зоопаркових та циркових жуйних тварин (велика рогата худоба, зубри, буйволи, яки, антилопи, бізони, олені та ін.);

м'ясо і м'ясопродукти від великої рогатої худоби, овець і кіз;

консерви, ковбаси та інші види готових м'ясних виробів, які виготовлені з яловичини, баранини, козлятини;

м'ясо диких жуйних тварин;

кормові добавки і корми тваринного походження;

корми, для виробництва яких використовувалася яловичина, баранина, козлятина або субпродукти від великої та дрібної рогатої худоби;

тваринне (м'ясне, м'ясо-кісткове, кісткове) борошно, отримане з трупів чи залишків забою великої рогатої худоби, овець і кіз;

корми для собак і котів, у яких є білки жуйних тварин;

іншу продукцію, що містить компоненти нервових тканин чи м'ясо-кісткове борошно жуйних тварин.

3.3. Увезення племінної, забійної великої рогатої худоби, овець та кіз, сперми плідників (биків, баранів, козлів), зигот, ембріонів, яйцеклітин жуйних тварин здійснювати відповідно до вимог Санітарного кодексу наземних тварин Міжнародного епізоотичного бюро (МЕБ).

4.1. Обов'язкова ідентифікація (нумерація) всієї великої рогатої худоби незалежно від віку і виду господарств (приватні, державні, колективні).

4.2. Заборона виготовлення тваринного борошна з трупів жуйних тварин.

4.3. Заборона згодовування тваринного борошна (м'ясо-кісткове, кісткове та ін.) усім видам сільськогосподарських тварин, крім птиці та риби.

Для чого:

комбікорми, до складу яких входить тваринне борошно, для птиці та риби виготовляються на окремому комбікормовому заводі;

транспортування кормів, до складу яких входить тваринне борошно, здійснюється окремим транспортом;

державні лабораторії ветеринарної медицини, за дорученням Державного департаменту ветеринарної медицини, періодично досліджують корми, комбікорми та кормові добавки для тварин (крім птиці та риби) на відсутність у них білків жуйних тварин.

4.4. Заборона згодовування телятам замінника молока, у якому міститься тваринний жир з тканин жуйних тварин.