Відповідно до статей 61, 65 Закону України "Про Національну поліцію", частини десятої статті 21 Закону України "Про Національну гвардію України", статті 70 Закону України "Основи законодавства України про охорону здоров’я", з метою приведення нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України у відповідність до вимог законодавства НАКАЗУЮ:

1. Унести зміни до Положення про діяльність медичної (військово-лікарської) комісії МВС, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 03 квітня 2017 року № 285, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 28 квітня 2017 року за № 559/30427, виклавши його в новій редакції, що додається.

2. Департаменту охорони здоров’я та реабілітації Міністерства внутрішніх справ України (Смик А.) забезпечити подання цього наказу на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України в установленому законодавством порядку.

3. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.

1. Це Положення визначає порядок проведення лікарської, військово-лікарської та лікарсько-льотної експертиз медичними (військово-лікарськими) комісіями (далі - М(ВЛ)К), утвореними в закладах охорони здоров’я, що належать до сфери управління Міністерства внутрішніх справ України (далі - ЗОЗ МВС).

2. Основними завданнями М(ВЛ)К є:

1) визначення за станом здоров’я та фізичного розвитку, а для окремих видів службової діяльності, крім цього, за індивідуальними психофізіологічними особливостями, придатності кандидатів на службу в поліції, кандидатів на навчання в закладах вищої освіти із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських (далі - ЗВО), здобувачів вищої освіти в ЗВО, придатності (непридатності) поліцейських до подальшої служби в поліції, проходження служби у відрядженні за кордоном;

2) визначення за станом здоров’я та фізичного розвитку придатності кандидатів на військову службу за контрактом, у військовому резерві, кандидатів на навчання у вищих військових навчальних закладах Національної гвардії України (далі - ВВНЗ), ступеня придатності військовослужбовців Національної гвардії України (далі - НГУ) до подальшого проходження військової служби;

3) визначення причинного зв’язку захворювань, поранень (контузій, травм або каліцтв) поліцейських, військовослужбовців НГУ, колишніх поліцейських, колишніх військовослужбовців НГУ, а також колишніх осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ (далі - колишні особи рядового і начальницького складу);

4) визначення причинного зв’язку захворювань, поранень (контузій, травм або каліцтв), що спричинили смерть (загибель) поліцейських, військовослужбовців НГУ, колишніх поліцейських, колишніх військовослужбовців НГУ, колишніх осіб рядового і начальницького складу;

5) проведення лікарсько-льотної експертизи щодо кандидатів на службу в поліції, поліцейських, кандидатів на військову службу за контрактом, військовослужбовців НГУ, працівників поліції та НГУ, які претендують на призначення або призначені на посади льотного складу, персоналу з управління повітряним рухом, персоналу з керування безпілотними авіаційними комплексами (далі - БпАК).

3. М(ВЛ)К відповідно до покладених на них завдань:

1) проводять лікарську експертизу щодо кандидатів на службу в поліції, поліцейських і колишніх поліцейських, кандидатів на навчання в ЗВО, здобувачів вищої освіти в ЗВО;

2) проводять військово-лікарську експертизу щодо кандидатів на військову службу за контрактом, у військовому резерві, на навчання у ВВНЗ, військовослужбовців НГУ, колишніх військовослужбовців НГУ, колишніх осіб рядового і начальницького складу;

3) проводять лікарсько-льотну експертизу;

4) контролюють у межах компетенції лікувально-діагностичну роботу в ЗОЗ МВС;

5) узагальнюють та аналізують результати проведення лікарської, лікарсько-льотної та військово-лікарської експертиз, розробляють пропозиції щодо вдосконалення цієї діяльності;

6) спільно з лікарями ЗОЗ МВС аналізують, узагальнюють результати лікування і медичного обстеження та здійснюють оцінку впливу умов служби на стан здоров’я та придатність до служби.

4. М(ВЛ)К у своїй роботі керуються законодавством України, цим Положенням, іншими нормативно-правовими актами з питань охорони здоров’я.

Визначення стану психічного здоров’я та встановлення діагнозу психічного розладу здійснюються відповідно до вимог статті 7 Закону України "Про психіатричну допомогу" та інших нормативно-правових актів Міністерства охорони здоров’я України у сфері надання психіатричної допомоги.

При здійсненні військово-лікарської експертизи щодо військовослужбовців НГУ, резервістів, кандидатів на військову службу за контрактом, кандидатів на навчання у ВВНЗ М(ВЛ)К керуються Положенням про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженим наказом Міністра оборони України від 14 серпня 2008 року № 402, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 17 листопада 2008 року за № 1109/15800 (далі - Положення про ВЛЕ).

Лікарсько-льотна експертиза проводиться лікарсько-льотними комісіями (далі - ЛЛК). При здійсненні лікарсько-льотної експертизи щодо кандидатів на службу в поліції, поліцейських, кандидатів на військову службу за контрактом та військовослужбовців НГУ, інших працівників поліції та НГУ, які претендують на призначення або призначені на посади льотного складу, персоналу з управління повітряним рухом, персоналу з керування БпАК, ЛЛК керуються Положенням про лікарсько-льотну експертизу в державній авіації України, затвердженим наказом Міністерства оборони України від 20 листопада 2017 року № 602, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 27 грудня 2017 року за № 1566/31434 (далі - Положення про ЛЛЕ).

Рішення М(ВЛ)К щодо придатності (непридатності) осіб на службу в поліції приймаються відповідно до Переліку захворювань і фізичних вад, що перешкоджають проходженню служби в поліції (додаток 1) (далі - Перелік захворювань) та Пояснень щодо застосування статей Переліку захворювань і фізичних вад, що перешкоджають проходженню служби в поліції (додаток 2) (далі - Пояснення щодо застосування Переліку захворювань).

Рішення М(ВЛ)К щодо придатності (непридатності) осіб до військової служби приймаються відповідно до Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності на військову службу, наведеного в додатку 1 до Положення про ВЛЕ.

Рішення М(ВЛ)К про причинний зв’язок захворювань, поранень (контузій, травм або каліцтв) поліцейських, колишніх поліцейських приймаються згідно з вимогами цього Положення. Рішення М(ВЛ)К про причинний зв’язок захворювань, поранень (контузій, травм або каліцтв) військовослужбовців НГУ, колишніх військовослужбовців НГУ приймаються згідно з вимогами Положення про ВЛЕ.

При встановленні причинного зв’язку захворювань із наслідками аварії на атомній електростанції (далі - АЕС), інших ядерних об’єктах М(ВЛ)К керуються наказом Міністерства охорони здоров’я України від 17 травня 1997 року № 150 "Про затвердження нормативних актів щодо хвороб, при яких може бути встановлений причинний зв’язок з дією іонізуючого випромінення та інших шкідливих чинників внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС", зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 26 вересня 1997 року за № 448/2252.

Рішення щодо визначення придатності до служби колишніх поліцейських, колишніх військовослужбовців НГУ, колишніх осіб рядового і начальницького складу на час звільнення їх зі служби, причинного зв’язку їхніх захворювань, поранень (контузій, травм або каліцтв) приймаються М(ВЛ)К відповідно до вимог цього Положення, законодавства України, чинного на дату звільнення зазначених осіб зі служби.

5. Лікарська, військово-лікарська та лікарсько-льотна експертизи щодо кандидатів на службу в поліції, кандидатів на навчання в ЗВО, ВВНЗ, здобувачів вищої освіти в ЗВО, поліцейських, резервістів, кандидатів на військову службу за контрактом, військовослужбовців НГУ, інших працівників поліції та НГУ проводиться за рахунок коштів, передбачених кошторисом на утримання відповідного ЗОЗ МВС, у якому утворено М(ВЛ)К, відповідно до вимог законодавства України.

6. Проведення медичної, у тому числі військово-лікарської, експертизи з психіатричним, психологічним та психофізіологічним обстеженням за договорами з фізичними особами та юридичними особами державної форми власності здійснюється за кошти таких осіб відповідно до Переліку платних послуг, які надаються в державних і комунальних закладах охорони здоров’я та вищих медичних навчальних закладах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 вересня 1996 року № 1138.

1. Лікарська та військово-лікарська експертизи проводяться штатними та позаштатними М(ВЛ)К. Лікарсько-льотна експертиза проводиться позаштатними ЛЛК, які утворюються у штатних М(ВЛ)К (за потреби).

2. Штатними М(ВЛ)К є Центральна медична (військово-лікарська) комісія (далі - ЦМ(ВЛ)К) Державної установи "Головний медичний центр Міністерства внутрішніх справ України" (далі - ДУ ГМЦ), М(ВЛ)К державних установ "Територіальне медичне об’єднання Міністерства внутрішніх справ України" по областях, місту Києву (далі - ДУ ТМО).

3. ЦМ(ВЛ)К - штатна М(ВЛ)К, на яку покладається організація лікарської, військово-лікарської та лікарсько-льотної експертиз у ЗОЗ МВС. ЦМ(ВЛ)К здійснює координацію діяльності М(ВЛ)К ДУ ТМО та позаштатних М(ВЛ)К з питань проведення лікарської та військово-лікарської експертиз.

4. До позаштатних М(ВЛ)К належать госпітальна М(ВЛ)К, гарнізонна М(ВЛ)К, ЛЛК (постійно діючі) та М(ВЛ)К ЗВО, М(ВЛ)К ВВНЗ, які утворюються за потреби (тимчасово діючі).

Госпітальні М(ВЛ)К утворюються в госпіталях або лікарнях ДУ ТМО, госпіталі ДУ ГМЦ, військовому госпіталі НГУ.

Гарнізонні М(ВЛ)К утворюються при поліклініках ДУ ТМО або закладах охорони здоров’я НГУ (за потреби).

Позаштатні М(ВЛ)К з питань лікарської та військово-лікарської експертиз підпорядковуються вищим штатним М(ВЛ)К.

5. До складу штатних М(ВЛ)К входять голова (начальник) комісії, лікарі, медичні реєстратори.

Начальник ЦМ(ВЛ)К призначається наказом начальника ДУ ГМЦ за погодженням із керівником структурного підрозділу апарату МВС, на якого покладено функції формування і реалізації державної політики у сфері охорони здоров’я (далі - структурний підрозділ апарату МВС з охорони здоров’я).

Заступники начальника ЦМ(ВЛ)К призначаються наказом начальника ДУ ГМЦ за погодженням начальника ЦМ(ВЛ)К та керівника структурного підрозділу апарату МВС з охорони здоров’я.

Голова (начальник) М(ВЛ)К ДУ ТМО призначається начальником ДУ ТМО за погодженням начальника ЦМ(ВЛ)К та керівника структурного підрозділу апарату МВС з охорони здоров’я.

6. Штатні М(ВЛ)К мають штампи, печатки.

7. Штатні М(ВЛ)К комплектуються лікарями, які мають сертифікат лікаря - спеціаліста за відповідною лікарською спеціальністю, свідоцтво про присвоєння кваліфікаційної категорії.

8. Психіатричне, психологічне, психофізіологічне обстеження проводяться лікарями-психіатрами, практичними психологами (лікарями-психологами) та лікарями-психофізіологами (лікарями з функціональної діагностики) Державної установи "Центр психіатричної допомоги та професійного психофізіологічного відбору МВС України", центрів психіатричної допомоги та професійного психофізіологічного відбору ДУ ТМО. Лікарі-психіатри та лікарі-психофізіологи (лікарі з функціональної діагностики) беруть участь у роботі М(ВЛ)К на правах її членів.

9. За потреби до роботи штатних М(ВЛ)К можуть залучатися інші лікарі ЗОЗ МВС.

10. Перелік ЗОЗ МВС, у яких утворюються позаштатні госпітальні і гарнізонні М(ВЛ)К, та перелік ЗВО, у яких утворюються тимчасово діючі М(ВЛ)К ЗВО, затверджуються керівником структурного підрозділу апарату МВС з охорони здоров’я.

Перелік ЗОЗ МВС, у яких утворюються ЛЛК, затверджується Центральною військово-лікарською комісією Збройних Сил України в установленому законодавством України порядку.

11. До складу позаштатної М(ВЛ)К входить голова, не менше двох членів із числа лікарів ЗОЗ МВС, які мають сертифікат лікаря - спеціаліста за однією з лікарських спеціальностей, свідоцтво про присвоєння кваліфікаційної категорії, та медичний реєстратор. Склад позаштатної М(ВЛ)К затверджується начальником ЗОЗ МВС, у якому створюється М(ВЛ)К.

Головою госпітальної М(ВЛ)К призначається заступник керівника госпіталю, лікарні, а в ЗОЗ МВС, де ця посада штатним розписом не передбачена,- начальник одного з лікувальних відділень.

Голови госпітальної, гарнізонної М(ВЛ)К у питаннях лікарської експертизи підпорядковуються начальнику штатної М(ВЛ)К, якій вони підзвітні.

12. У разі прийняття позаштатними М(ВЛ)К рішення про непридатність особи до служби прийняті рішення підлягають розгляду та затвердженню (за потреби перегляду) штатними М(ВЛ)К.

Рішення, вказівки штатних М(ВЛ)К з питань лікарської та військово-лікарської експертиз є обов’язковими для виконання позаштатними М(ВЛ)К.

13. До складу тимчасово діючої позаштатної М(ВЛ)К, яка утворюється за потреби в ЗВО, ВВНЗ, входять лікарі медичної частини ЗВО, ВВНЗ, за потреби залучаються лікарі штатної М(ВЛ)К, лікарі державних і комунальних закладів охорони здоров’я (далі - ЗОЗ).

Головою тимчасово діючої позаштатної М(ВЛ)К ЗВО, ВВНЗ призначається керівник медичної частини ЗВО, ВВНЗ.

14. Функції штатних М(ВЛ)К:

1) організація та проведення лікарської і військово-лікарської експертиз;

2) розгляд звернень, заяв і скарг з питань лікарської і військово-лікарської експертиз, аналіз та узагальнення результатів розгляду;

3) контроль за проведенням лікарської і військово-лікарської експертиз у підзвітних позаштатних М(ВЛ)К, затвердження (незатвердження) чи скасування їхніх рішень, надання їм (за необхідності) методичної і практичної допомоги;

4) перевірка і узагальнення результатів роботи підзвітних М(ВЛ)К;

5) надання роз’яснень, вказівок, рекомендацій з питань лікарської та військово-лікарської експертиз підзвітним М(ВЛ)К;

6) організація навчання лікарів ЗОЗ МВС з питань проведення лікарської і військово-лікарської експертиз;

7) організація роботи ЛЛК у ЗОЗ МВС (за потреби);

8) подання до ЦМ(ВЛ)К річних звітів.

15. Штатні М(ВЛ)К мають право:

1) запитувати за потреби документацію, яка необхідна для виконання покладених на них функцій;

2) залучати лікарів ЗОЗ МВС до розв’язання питань проведення лікарської та військово-лікарської експертиз;

3) направляти осіб, які проходять лікарську та/або військово-лікарську експертизу, на обстеження до ЗОЗ МВС, інших державних або комунальних ЗОЗ;

4) переглядати власні рішення і рішення підзвітних М(ВЛ)К (за наявності підстав).

16. ЦМ(ВЛ)К здійснює, крім функцій, зазначених у підпунктах 1-7 пункту 14, пункту 15 цього розділу, такі функції:

1) спільно із структурним підрозділом апарату МВС з охорони здоров’я та лікарями ЗОЗ МВС розробляє проєкти нормативно-правових актів, організаційно-розпорядчих документів з питань проведення лікарської експертизи;

2) організовує та проводить наради і збори з питань лікарської та військово-лікарської експертиз;

3) на постійній основі контролює якість проведення лікарської, військово-лікарської, лікарсько-льотної експертиз та організацію роботи підпорядкованих М(ВЛ)К.

17. Функції позаштатних М(ВЛ)К:

1) госпітальна М(ВЛ)К проводить лікарську експертизу щодо поліцейських, військово-лікарську експертизу щодо військовослужбовців НГУ, які перебувають на обстеженні і лікуванні в госпіталі (лікарні), за погодженням із штатною М(ВЛ)К та підрозділом кадрового забезпечення;

2) гарнізонна М(ВЛ)К проводить лікарську експертизу щодо кандидатів на службу в поліції, поліцейських, кандидатів на навчання до ЗВО та військово-лікарську експертизу щодо кандидатів на військову службу за контрактом, військовослужбовців НГУ;

3) тимчасово діючі позаштатні М(ВЛ)К ЗВО, ВВНЗ проводять медичний огляд кандидатів на навчання до відповідного ЗВО, ВВНЗ.

18. Утримання ЦМ(ВЛ)К, М(ВЛ)К ДУ ТМО та тимчасово діючих М(ВЛ)К ЗВО здійснюється в межах бюджетних асигнувань, затверджених кошторисами ДУ ГМЦ, ДУ ТМО, ЗВО, ВВНЗ, у яких утворені М(ВЛ)К.

19. Забезпечення штатних М(ВЛ)К інструментарієм, медичним і господарським майном здійснюється згідно з Табелем оснащення медичної (військово-лікарської) комісії (додаток 3).

1. Направлення на медичний огляд для проведення лікарської (військово-лікарської) експертизи, форма якого наведена в додатку 4 до цього Положення (далі - Направлення на медичний огляд), оформлюється підрозділами кадрового забезпечення поліції, командуванням головного органу військового управління, оперативно-територіальних об’єднань, з’єднань, військових частин НГУ (далі - військові частини).

2. У Направленні на медичний огляд зазначаються мета й питання, які підлягають розгляду М(ВЛ)К, а також:

1) для кандидатів на службу в поліції, поліцейських при вирішенні питання придатності для подальшої служби - посада та графа Переліку захворювань, згідно з якою необхідно проводити експертизу;

2) для осіб, що звільняються зі служби,- строки проходження служби, інформація щодо участі в бойових діях, антитерористичних операціях, збройних конфліктах;

3) для осіб, які приймаються на службу в поліцію, НГУ після звільнення з військових формувань, органів внутрішніх справ, поліції,- коли і з яких підстав їх було звільнено зі служби, та надаються відомості про проходження ними медичного огляду М(ВЛ)К у минулому;

4) для осіб, які є кандидатами на навчання в ЗВО,- назва ЗВО із зазначенням спеціальності (спеціалізації);

5) для поліцейських, військовослужбовців НГУ, направлених на медичний огляд до М(ВЛ)К для визначення придатності до проходження служби у відрядженні за кордоном,- країна проходження служби.

3. У разі якщо в Направленні на медичний огляд не зазначені всі необхідні відомості для розв’язання експертного питання, М(ВЛ)К не допускає таку особу до проходження лікарської чи військово-лікарської експертизи.

4. У разі якщо в поліцейських, які перебувають на лікуванні в ЗОЗ МВС, виявлено хронічні захворювання з вираженими функціональними порушеннями, несприятливим прогнозом, керівник ЗОЗ МВС інформує про це відповідний підрозділ кадрового забезпечення поліції з метою направлення таких поліцейських на медичний огляд М(ВЛ)К для визначення придатності до подальшої служби в поліції.

5. У разі якщо у військовослужбовців НГУ, які перебувають на лікуванні в ЗОЗ МВС, виявлено хронічні захворювання з вираженими функціональними порушеннями, несприятливим прогнозом, військово-лікарська експертиза може бути проведена за направленням керівників ЗОЗ МВС, у яких вони перебувають на лікуванні, за узгодженням із командуванням військової частини.

6. Поліцейські, військовослужбовці НГУ, які впродовж 4 місяців не можуть приступити до виконання своїх службових обов’язків через захворювання, наслідки поранення (контузії, травми або каліцтва), що мають стійкий чи необоротний характер, направляються підрозділом кадрового забезпечення на лікарську, військово-лікарську експертизи для визначення придатності до подальшого проходження служби.

Час перебування поліцейських, військовослужбовців НГУ на лікуванні у зв’язку з одержанням ними при виконанні службових обов’язків поранень (контузій, травм або каліцтв) строками не обмежується. На медичний огляд вони направляються після закінчення лікування.

7. До початку медичного огляду особам проводиться рентгенологічне (флюорографічне) обстеження органів грудної клітки, електрокардіографія, загальні аналізи крові та сечі, аналіз крові на цукор, обстеження на сифіліс, гепатити В, С та ВIЛ-інфікування. Кандидати на службу в поліції та на військову службу за контрактом можуть надати результати зазначених обстежень за умови проходження їх у строк не пізніше одного місяця до початку медичного огляду М(ВЛ)К.

8. Перед початком медичного огляду особі, яка направлена на медичний огляд, М(ВЛ)К видається Акт медичного огляду (додаток 5). До Акта медичного огляду долучаються результати обстежень, зазначених у пункті 7 цього розділу, та документація, зазначена в Направленні на медичний огляд.

9. Медичний огляд особи у М(ВЛ)К проводиться з обов’язковим обстеженням лікарями: терапевтом, хірургом, невропатологом, офтальмологом, отоларингологом, дерматовенерологом, стоматологом, психіатром та лікарем-психологом (практичним психологом) ЗОЗ МВС, а за медичними показаннями - лікарями інших спеціальностей. Жінки обов’язково обстежуються гінекологом.

10. При проходженні медичного огляду особа має надавати (на вимогу) реєстратору, лікарям - членам М(ВЛ)К оригінал документа, що посвідчує особу (паспорт громадянина України), а також службове посвідчення або військово-обліковий документ.

11. Кожен лікар - член М(ВЛ)К заносить до Акта медичного огляду анамнестичні та об’єктивні дані, діагноз виявлених захворювань, поранень (контузій, травм або каліцтв), робить власний висновок щодо придатності особи до служби. За необхідності особа, яка проходить медичний огляд, направляється лікарем М(ВЛ)К до лікарів інших спеціальностей та на додаткові обстеження для обґрунтування діагнозу.

12. У разі виникнення необхідності в уточненні діагнозу захворювання, поранення (контузії, травми, каліцтва) чи їх наслідків М(ВЛ)К може запропонувати особі амбулаторне або стаціонарне обстеження в ЗОЗ МВС.

У разі неможливості проведення необхідного дослідження стану здоров’я у ЗОЗ МВС стаціонарне або амбулаторне обстеження може проводитися в інших державних або комунальних ЗОЗ. У таких випадках особі видається Акт дослідження стану здоров’я (додаток 6). Після проведення обстеження Акт дослідження стану здоров’я, завірений підписами керівника ЗОЗ і лікаря, що проводив обстеження, та скріплений печаткою цього закладу, передається до М(ВЛ)К.

Акт дослідження стану здоров’я додається до Акта медичного огляду, розглядається М(ВЛ)К і є додатковим матеріалом при прийнятті експертного рішення.

13. Психіатричне, психологічне та психофізіологічне обстеження осіб, які проходять медичний огляд у М(ВЛ)К, проводиться лікарями-психіатрами, лікарями-психологами (практичними психологами), лікарями-психофізіологами (лікарями з функціональної діагностики) в ЗОЗ МВС.

14. Психофізіологічне обстеження кандидатів на службу в поліції, кандидатів на навчання в ЗВО, поліцейських при переміщенні по службі, проходженні служби у відрядженні за кордоном проводиться за відповідними пунктами Таблиці вимог до індивідуальних психофізіологічних особливостей, що визначають придатність до окремих видів службової діяльності поліцейських, кандидатів на службу в поліції, кандидатів на навчання в закладах вищої освіти із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських (при обстеженні програмно-апаратним комплексом "Прогноз") (додаток 7) (далі - Таблиця вимог до індивідуальних психофізіологічних особливостей при обстеженні ПАК "Прогноз") або Таблиці вимог до індивідуальних психофізіологічних особливостей, що визначають придатність до окремих видів службової діяльності поліцейських, кандидатів на службу в поліції, кандидатів на навчання в закладах вищої освіти із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських, (при обстеженні програмно-апаратним комплексом "Психолот") (додаток 8) (далі - Таблиця вимог до індивідуальних психофізіологічних особливостей при обстеженні ПАК "Психолот").

Психофізіологічне обстеження за відповідними пунктами Таблиці вимог до індивідуальних психофізіологічних особливостей при обстеженні ПАК "Прогноз" проводиться з урахуванням положень Пояснень щодо застосування пунктів Таблиці вимог до індивідуальних психофізіологічних особливостей, що визначають придатність до окремих видів службової діяльності поліцейських, кандидатів на службу в поліції, кандидатів на навчання в закладах вищої освіти із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських (при обстеженні програмно-апаратним комплексом "Прогноз") (додаток 9).

15. До Акта медичного огляду додаються:

Направлення на медичний огляд М(ВЛ)К;

результати спеціальних (лабораторних, рентгенологічних, інструментальних тощо) обстежень, проведених відповідно до пунктів 7, 11 цього розділу;

первинна облікова документація за формою № 100-1/о "Протокол про проходження попереднього, періодичного та позачергового психіатричних оглядів, у тому числі на предмет вживання психоактивних речовин №__", затвердженою наказом Міністерства охорони здоров’я України від 18 квітня 2022 року № 651, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 15 червня 2022 року за № 649/37985, яку заповнює лікар-психіатр ЗОЗ МВС;

висновок за результатами психологічного обстеження (додаток 10);

протокол психофізіологічного обстеження (при обстеженні програмно-апаратним комплексом "Прогноз") (додаток 11) або протокол психофізіологічного обстеження (при обстеженні програмно-апаратним комплексом "Психолот") (додаток 12), заповнений лікарем-психофізіологом (лікарем з функціональної діагностики) із зазначенням порядкового номера обстеження;

довідки про раніше проведені профілактичні щеплення (кандидатам на службу в поліції та кандидатам на навчання в ЗВО);

витяг з медичної карти амбулаторного хворого, виданий закладом охорони здоров’я, у якому особа перебуває на медичному обслуговуванні;

витяги з медичних карт стаціонарного хворого (за наявності);

службова характеристика, медична характеристика військовослужбовця, Акт дослідження стану здоров’я (за наявності), документація щодо обставини отримання травми та інші документи, що можуть бути враховані при прийнятті експертного рішення.

16. За результатами проходження медичного огляду та вивчення даних про особу, яка проходить медичний огляд, М(ВЛ)К приймає експертне рішення у формі постанови щодо придатності (непридатності) особи до служби, причинного зв’язку захворювань, поранень (контузій, травм або каліцтв), інформація про що відображається в заключній частині Акта медичного огляду. Залежно від результату медичного огляду оформляються такі документи: Довідка медичної (військово-лікарської) комісії (додаток 13) (далі - Довідка) або Свідоцтво про хворобу (додаток 14). Інформація про прийняте М(ВЛ)К рішення вноситься до Книги обліку документації медичної (військово-лікарської) комісії (додаток 15) (далі - Книга обліку документації).

17. У разі якщо особа, що проходить медичний огляд, відмовляється чи ухиляється від обстеження, необхідного для визначення придатності до служби, не має необхідних документів, які підтверджують наявність і характер захворювання, поранень (контузій, травм або каліцтв), їх наслідків, рішення у формі постанови М(ВЛ)К не приймається. Особі може бути запропоновано написати заяву про відмову від проходження медичного огляду.

Про прийняте рішення М(ВЛ)К інформує відповідний підрозділ кадрового забезпечення (службу персоналу) чи командування військової частини, яке видало Направлення на медичний огляд.

18. У разі незгоди з рішенням штатної М(ВЛ)К особа, яка проходила медичний огляд, може оскаржити його в ЦМ(ВЛ)К.

19. Рішення М(ВЛ)К про придатність поліцейського до служби може бути реалізоване у строк, що не перевищує 12 місяців від дати проведення медичного огляду. Рішення М(ВЛ)К про придатність кандидата на службу в поліцію, кандидата на навчання в ЗВО може бути реалізоване протягом 6 місяців з дати проведення медичного огляду.

Свідоцтво про хворобу з рішенням М(ВЛ)К про непридатність поліцейського до служби реалізується невідкладно.

20. Лікарська експертиза щодо кандидатів на службу в поліцію, поліцейських для визначення придатності до служби в поліції на посаді водолаза проводиться штатними М(ВЛ)К.

Придатність осіб до служби в поліції на посаді водолаза визначається за графою II Переліку захворювань з урахуванням Додаткових вимог до стану здоров’я осіб, що призначаються на посаду водолаза (додаток 16).

Кандидати на службу в поліції на посаді водолаза проходять медичний огляд при прийомі на службу в поліції, а особи, що проходять службу в поліції на зазначеній посаді,- один раз на 12 місяців.

21. Направлення на медичний огляд до ЛЛК здійснюється підрозділом кадрового забезпечення поліції або командуванням військової частини в порядку, визначеному в пункті 18 розділу III Положення про ЛЛЕ.

Медичний огляд осіб льотного складу, персоналу з керування повітряним рухом, персоналу з керування БпАК із числа поліцейських, військовослужбовців НГУ, інших працівників поліції та НГУ проводиться ЛЛК, що функціонують у штатних М(ВЛ)К. Порядок проходження особами лікарсько-льотної експертизи, строк дії постанов ЛЛК, їх формулювання визначаються Положенням про ЛЛЕ.

1. Медичний огляд кандидатів на службу в поліції здійснюється в порядку, визначеному в розділі III цього Положення.

2. Кандидати на службу в поліції подають до М(ВЛ)К витяги з медичних карт амбулаторного хворого, виписки з медичних карт стаціонарного хворого, відомості про проведені профілактичні щеплення, а також довідки (інформацію) із спеціалізованого закладу з надання психіатричної допомоги, за потреби - з протитуберкульозного, дерматовенерологічного диспансерів, інші медичні документи, що характеризують стан здоров’я особи, не менше ніж за останні п’ять років.

Військовослужбовці НГУ, які були звільнені зі служби протягом останнього року і є кандидатами на службу в поліції, надають медичну характеристику з місця служби.

За наявності об’єктивних обставин, що унеможливлюють отримання особою необхідної документації, М(ВЛ)К допускає таку особу до медичного огляду. У разі відсутності в кандидата на службу хворобливих проявів, які обмежують придатність до служби, М(ВЛ)К приймає рішення про придатність особи до служби із зазначенням, що лікарська експертиза проведена без урахування інформації ЗОЗ, у якому особа перебуває на медичному обслуговуванні.

Медична документація долучається до Акта медичного огляду на початку медичного обстеження лікарями - членами М(ВЛ)К.

3. Кандидати на службу в поліції, які були раніше звільнені з органів внутрішніх справ, поліції, військових формувань за станом здоров’я, подають до М(ВЛ)К копію відповідного рішення М(ВЛ)К. У таких випадках лікарська експертиза проводиться після стаціонарного обстеження зазначених осіб з урахуванням пункту 12 розділу III цього Положення.

4. Висновки лікарів-членів М(ВЛ)К щодо придатності або непридатності кандидатів на службу в поліції приймаються відповідно до категорії "Кандидати на службу" Переліку захворювань.

5. Кандидати на службу в поліції проходять у ЗОЗ МВС обстеження щодо виявлення алкогольної, наркотичної та токсичної залежності в порядку, визначеному законодавством України.

6. У разі якщо в кандидата на службу в поліції виявлено гостре захворювання або загострення хронічного захворювання, М(ВЛ)К інформує підрозділ кадрового забезпечення про необхідність лікування. Питання придатності (непридатності) особи до служби в поліції в такому випадку розглядається М(ВЛ)К за результатами проведеного лікування.

7. Довідка, яка містить результат проведення медичного огляду, про придатність кандидата на службу в поліції разом з висновком за результатами психологічного обстеження передається до підрозділу кадрового забезпечення.

1. Лікарська експертиза щодо поліцейського проводиться в порядку, визначеному в розділі III цього Положення, з урахуванням особливостей, передбачених цим розділом.

2. Лікарська експертиза щодо поліцейського проводиться за складеним підрозділом кадрового забезпечення Направленням на медичний огляд, до якого долучається службова характеристика з місця проходження служби.

3. За наявності в поліцейського поранення (контузії, травми або каліцтва), їх наслідків підрозділ кадрового забезпечення подає до М(ВЛ)К завірену в установленому порядку копію акта розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку за формою Н-1, наведеною в додатку 2 до Порядку розслідування та ведення обліку нещасних випадків, що сталися з поліцейськими, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 05 жовтня 2020 року № 705, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17 листопада 2020 року за № 1139/35422 (далі - Акт про нещасний випадок).

4. Згідно з Актом про нещасний випадок та відповідною медичною документацією, складеною за результатами лікування особи, яка отримала поранення (контузію, травму або каліцтво), М(ВЛ)К приймає постанову про їх причинний зв’язок.

5. У разі коли в поліцейського під час проведення лікарської експертизи діагностуються хронічні захворювання, що можуть перешкоджати службі в поліції, та в разі неможливості під час амбулаторного огляду зробити експертний висновок М(ВЛ)К направляє його на стаціонарне обстеження до ЗОЗ МВС відповідно до пункту 12 розділу III цього Положення або на медичний огляд госпітальною М(ВЛ)К за наявності її в ЗОЗ МВС.

6. У разі якщо в поліцейського під час обстеження виявлено гостре захворювання, загострення хронічного захворювання, поранення (контузії, травми або каліцтва), які потребують лікування та унеможливлюють прийняття однозначного рішення, М(ВЛ)К інформує про це підрозділ кадрового забезпечення. Поліцейському в таких випадках рекомендується пройти необхідне лікування. Рішення М(ВЛ)К приймається після закінчення лікування за його результатами - визначеними наслідками, якщо подальше лікування не призведе до зміни рішення М(ВЛ)К щодо придатності (непридатності) поліцейського до служби.

У разі якщо за результатами проведеного обстеження та лікування особа додатково потребує медико-психологічної реабілітації, М(ВЛ)К зазначає це у своєму рішенні.

7. Рішення М(ВЛ)К щодо ступеня придатності поліцейських до служби приймається за категорією "Поліцейські" згідно із графою Переліку захворювань у разі переміщення відповідно до посади, на яку він призначається, в інших випадках - відповідно до посади, на якій він перебуває на час медичного огляду М(ВЛ)К.

8. У разі коли в поліцейського при переміщенні по службі діагностується патологія, що підпадає під дію статті Переліку захворювань, яка передбачає непридатність до служби на відповідній посаді, за погодженням з керівниками органів та підрозділів поліції, у яких такі поліцейські проходять службу, розглядає питання щодо можливості проходження ним служби на посадах, умови служби яких відповідають стану здоров’я на час медичного огляду, ураховуючи його вік, тривалість служби та спроможність виконувати службові обов’язки.

9. У разі встановлення непридатності поліцейського до служби на посаді за індивідуальними психофізіологічними особливостями М(ВЛ)К за погодженням з керівниками органів та підрозділів поліції, у яких такі поліцейські проходять службу, розглядає питання його придатності до служби в поліції на посаді, не вказаній у Таблиці вимог до індивідуальних психофізіологічних особливостей при обстеженні ПАК "Прогноз" або Таблиці вимог до індивідуальних психофізіологічних особливостей при обстеженні ПАК "Психолот".

10. Медичний огляд поліцейських щодо можливості проходження служби (проживання) в інших країнах при направленні їх у відрядження за кордон тривалістю більше 6 місяців проводиться штатними М(ВЛ)К. Поліцейські, які виїжджають за кордон у короткотермінові відрядження (до 6 місяців), проходять медичний огляд у ЗОЗ МВС за місцем служби.

У Направленні на медичний огляд зазначаються назва країни, до якої відряджається особа, характер майбутньої служби, строк відрядження.

Медичний огляд здійснюється в порядку та з урахуванням вимог, зазначених у пунктах 7-17 розділу III цього Положення, з обов’язковим психологічним та психофізіологічним обстеженням особи. Крім того, додатково здійснюються такі дослідження: визначення лейкоцитарної формули, біохімічний аналіз крові (білірубін, білок, холестерин, аспартатамінотрансфераза, аланінамінотрансфераза, тимолова проба), визначення групи та резус-належності крові. Перед виїздом у тривале відрядження особам проводиться повна санація порожнини рота.

У разі виїзду до країн, перебування в яких пов’язане з високим ризиком інфекційних захворювань, обов’язково проводяться необхідні щеплення. За наявності в особи, яка проходить медичний огляд, захворювань, що є протипоказанням для здійснення профілактичних щеплень проти карантинних захворювань (холера, жовта лихоманка тощо), приймається рішення про наявність протипоказань до проходження служби в цій країні.

Рішення М(ВЛ)К про можливість проходження служби за кордоном дійсне протягом 6 місяців з дати медичного огляду. Якщо впродовж зазначеного строку виїзд не відбувся або до виїзду незалежно від дати медичного огляду у стані здоров’я особи відбулися зміни, медичний огляд проводиться повторно.

11. Колишні поліцейські, колишні особи рядового і начальницького складу можуть ініціювати питання визначення їх придатності до служби за станом здоров’я на час звільнення зі служби та причинного зв’язку їх захворювань, поранень (контузій, травм або каліцтв). У такому разі лікарська (військово-лікарська) експертиза проводиться штатною М(ВЛ)К за наявності Направлення на медичний огляд, оформленого за місцем служби.

Колишні поліцейські, колишні особи рядового і начальницького складу мають право звернутися із заявою до М(ВЛ)К щодо перегляду раніше прийнятого рішення М(ВЛ)К. Такі особи повинні подати до М(ВЛ)К наявну медичну документацію, складену в період проходження служби, у разі наявності поранень (контузій, травм або каліцтв) - документацію щодо обставин їх отримання та надання у зв’язку із цим медичної допомоги.

У таких випадках рішення (постанови) М(ВЛ)К приймаються щодо захворювань, поранень (контузії, травми або каліцтва), діагнози яких були встановлені в період проходження служби в поліції, органах внутрішніх справ, НГУ.

12. Показання свідків не є підставою для встановлення в поліцейських, колишніх поліцейських, колишніх осіб рядового і начальницького складу факту перенесеного захворювання, поранення (контузії, травми або каліцтва).

1. Медичний огляд кандидатів на навчання в ЗВО проводиться перед зарахуванням на навчання в ЗВО (не більше як за 6 місяців) у штатних або гарнізонних М(ВЛ)К згідно з Направленням на медичний огляд.

Медичний огляд здобувачів вищої освіти (за потреби) проводиться штатною М(ВЛ)К за місцем знаходження ЗВО.

2. Інформація про результати медичного огляду кандидатів на навчання в ЗВО вноситься до Картки медичного обстеження кандидата на навчання в закладах вищої освіти із специфічними умовами навчання, який здійснює підготовку поліцейських (додаток 17) (далі - Картка медичного обстеження кандидата на навчання).

Інформація про результати медичного огляду здобувачів вищої освіти в ЗВО вноситься до Акта медичного огляду.

3. Медичний огляд кандидатів на навчання в ЗВО із числа цивільних осіб проводиться відповідно до вимог до проведення лікарської експертизи щодо кандидатів на службу в поліції, зазначених у розділах III, IV цього Положення. Рішення М(ВЛ)К про придатність (непридатність) таких осіб до навчання приймаються за категорією "Кандидати на службу" згідно із графою І Переліку захворювань.

4. Медичний огляд кандидатів на навчання в ЗВО із числа поліцейських, здобувачів вищої освіти в ЗВО проводиться відповідно до вимог до проведення лікарської експертизи щодо поліцейських, зазначених у розділах III, V цього Положення. Рішення М(ВЛ)К про придатність (непридатність) таких осіб до навчання приймаються за категорією "Поліцейські" згідно із графою І Переліку захворювань.

У разі якщо в кандидата на навчання із числа поліцейських виявлено патологію, яка згідно із статтею Переліку захворювань передбачає індивідуальне рішення, він може бути визнаний М(ВЛ)К придатним до навчання в ЗВО за умови, що діагностована патологія не перешкоджатиме подальшому проходженню служби на відповідній посаді.

5. У разі виявлення у здобувача вищої освіти в ЗВО, який вступив до ЗВО із числа цивільних осіб, патології, яка згідно із статтею та графою І Переліку захворювань передбачає індивідуальне рішення, М(ВЛ)К приймає рішення про непридатність або придатність до навчання залежно від діагностованої патології, яка перешкоджатиме або не перешкоджатиме проходженню служби на певних посадах. У разі виявлення патології, яка згідно із статтею та графою І Переліку захворювань передбачає непридатність поліцейського до служби, приймається рішення про непридатність такої особи до навчання та служби в поліції.

У разі виявлення у здобувача вищої освіти в ЗВО, який вступив до ЗВО із числа поліцейських, патології, яка згідно з Переліком захворювань передбачає прийняття рішення про непридатність або індивідуальне рішення, М(ВЛ)К розглядає питання його придатності до служби в поліції відповідно до граф Переліку захворювань, які відповідають спеціалізації навчання, та з урахуванням пунктів 8, 9 розділу V цього Положення.

6. Довідка, оформлена за результатами проведення медичного огляду кандидата на навчання в ЗВО, яка містить результат про придатність до навчання, разом з Картою медичного обстеження кандидата на навчання передається до підрозділу кадрового забезпечення (служби персоналу), що направляв особу до М(ВЛ)К. Інформація про медичний огляд вноситься до Книги обліку документації.

Картка медичного обстеження кандидата на навчання, визнаного непридатним до навчання, Акт медичного огляду здобувача вищої освіти в ЗВО до підрозділу кадрового забезпечення (служби персоналу) не передаються.

7. Рішення М(ВЛ)К щодо придатності (непридатності) кандидатів на навчання у ВВНЗ, здобувачів вищої освіти - військовослужбовців НГУ приймаються відповідно до Положення про ВЛЕ.

1. Кандидати на військову службу, резервісти та військовослужбовці НГУ проходять медичний огляд у М(ВЛ)К за місцезнаходженням військової частини відповідно до цього Положення та Положення про ВЛЕ.

У разі неможливості забезпечення проведення медичного огляду М(ВЛ)К за місцем знаходження військової частини огляд може проводитися іншою М(ВЛ)К згідно з Направленням на медичний огляд, підписаним командуванням військової частини.

2. Військовослужбовець НГУ, який направляється до М(ВЛ)К для проходження військово-лікарської експертизи, подає Направлення на медичний огляд, підписане командуванням військової частини, медичну та службову характеристики, акти про нещасні випадки (за наявності), складені за місцем служби, медичну документацію, яка характеризує стан здоров’я за період служби.

3. У разі проведення військово-лікарської експертизи щодо військовослужбовця НГУ амбулаторно М(ВЛ)К може направити його на стаціонарне обстеження в порядку, визначеному в пункті 12 розділу III цього Положення.

4. Встановлення причинного зв’язку захворювань, поранень (контузій, травм або каліцтв) колишніх військовослужбовців НГУ чи перегляд постанови М(ВЛ)К здійснюються з урахуванням пункту 11 розділу V цього Положення та норм Положення про ВЛЕ.

5. Військовослужбовці строкової служби можуть бути визнані непридатними до подальшого проходження військової служби за станом здоров’я лише за результатами стаціонарного обстеження (лікування).

1. За результатами лікарської (військово-лікарської) експертизи М(ВЛ)К приймають рішення (постанови) М(ВЛ)К, які включають відомості про діагноз, придатність (непридатність) до служби в поліції або НГУ та причинний зв’язок захворювань, поранень (контузій, травм або каліцтв).

2. Рішення (постанови) М(ВЛ)К щодо поліцейських, військовослужбовців НГУ приймаються станом на дату їх медичного огляду, а щодо колишніх поліцейських, колишніх військовослужбовців НГУ - на дату фактичного звільнення зі служби за результатами розгляду документації, складеної в період проходження служби.

3. Рішення (постанови) приймаються з урахуванням мети проведення лікарської (військово-лікарської) експертизи, зазначеної в Направленні на медичний огляд.

4. Формулювання рішень М(ВЛ)К щодо ступеня придатності осіб:

1) щодо кандидатів на службу в поліцію, кандидатів на навчання в ЗВО, здобувачів вищої освіти в ЗВО:

2) щодо поліцейських:

"Придатний до служби в поліції";

"Непридатний до служби в поліції";

3) щодо поліцейських, які проходять медичний огляд у зв’язку з направленням у відрядження за кордон у складі миротворчого персоналу, участю в міжнародних миротворчих операціях:

5. У разі якщо в особи, що проходить медичний огляд, діагностовано патологію, яка не передбачена статтею Переліку захворювань, М(ВЛ)К має право прийняти рішення відповідно до тієї статті Переліку захворювань, яка найбільше відповідає патології (захворюванню) та придатності до служби.

6. Придатність (непридатність) поліцейських, у яких при призначенні на посаду чи переміщенні по службі під час проведення лікарської експертизи діагностовано патологію, що згідно із статтею Переліку захворювань передбачає прийняття індивідуального рішення, визначається з урахуванням віку особи, характеру патології та професійного спрямування проходження ними служби.

7. У разі застосування в рішенні формулювання "Придатний до служби в поліції, непридатний до служби на посаді" М(ВЛ)К в індивідуальному порядку, з урахуванням характеру патології та особливостей фактично виконуваної роботи, зазначає протипоказання для цієї особи (робота, що потребує значного фізичного напруження, пов’язана з тривалим ходінням або стоянням, перебуванням на холоді чи у вологих приміщеннях, на висоті, біля механізмів, які рухаються, вогню, води; нічні чергування, часті й тривалі відрядження). Поліцейські, які за результатами проведення лікарської експертизи визнаються придатними до служби в поліції із зазначенням певних обмежень, можуть бути переміщені на інші посади з урахуванням їх стану здоров’я.

8. У всіх випадках зазначення діагнозу в рішенні (постанові) М(ВЛ)К щодо поліцейських та військовослужбовців НГУ встановлюється причинний зв’язок захворювань, поранень (контузій, травм або каліцтв).

9. Рішення М(ВЛ)К про причинний зв’язок захворювань, поранень (контузій, травм або каліцтв) поліцейських, колишніх осіб рядового і начальницького складу приймаються з такими формулюваннями:

1) "Поранення (контузія, травма або каліцтво), ТАК, отримане під час виконання службових обов’язків у період дії воєнного стану під час безпосередньої участі в бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів" - якщо поранення (контузія, травма або каліцтво) отримане в період дії воєнного стану під час безпосередньої участі в заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, під час виконання службових обов’язків за зазначених обставин;

2) "Поранення (контузія, травма або каліцтво), ТАК, отримане під час виконання службових обов’язків у період участі в антитерористичній операції, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та в період здійснення зазначених заходів із захисту незалежності, суверенітету і територіальної цілісності України" - якщо поранення (контузія, травма або каліцтво) отримане за зазначених обставин;

3) "Поранення (контузія, травма або каліцтво), ТАК, пов’язане з виконанням службових обов’язків" - якщо поранення (контузія, травма або каліцтво) отримане під час виконання службових обов’язків, пов’язаних із здійсненням повноважень та основних завдань поліції;

4) "Травма (зазначити фактор), ТАК, пов’язана з виконанням службових обов’язків" - при ураженнях, зумовлених термічними факторами (опіки, обмороження), впливом радіоактивних речовин, інших джерел іонізуючого випромінювання, компонентів ракетного палива, джерел електромагнітного поля, а також дією токсичних речовин, які виникають під час виконання службових обов’язків;

5) "Поранення (контузія, травма або каліцтво), отримане під час проходження служби в результаті нещасного випадку, НІ, не пов’язане з виконанням службових обов’язків" - якщо воно отримане поліцейським у період проходження служби за обставин, не пов’язаних з виконанням службових обов’язків;

6) "Захворювання, ТАК, отримане під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення" - якщо захворювання виникло під час перебування безпосередньо в районах антитерористичної операції (далі - АТО) в період її проведення, під час безпосередньої участі в здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій і Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та в період здійснення зазначених заходів, або коли захворювання, яке виникло до цього, у зазначений період досягло такого розвитку, що призводить до непридатності до служби, а також у разі хронічних, повільно прогресуючих захворювань, якщо їх перші прояви відносяться до періоду участі в АТО, що підтверджується медичними документами про початок захворювання (погіршення стану здоров’я) в той період;

7) "Захворювання, поранення (контузія, травма або каліцтво), ТАК, пов’язане з виконанням службових обов’язків під час перебування у країнах, де велися бойові дії" - якщо захворювання діагностовано, поранення (травма, контузія або каліцтво) отримано в період служби в іноземних державах, які вели бойові дії, згідно з Переліком держав і періодів бойових дій на їх території, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1994 року № 63;

8) "Захворювання, ТАК, пов’язане з проходженням служби в поліції" - якщо воно діагностовано в період проходження служби в поліції та органах внутрішніх справ або якщо захворювання було діагностовано до служби в поліції, а в період служби в поліції досягло такого розвитку, що призводить до прийняття рішення про непридатність;

9) "Захворювання, НI, не пов’язане зі службою в поліції" - якщо воно було діагностовано до вступу на службу в поліції і служба в поліції не вплинула на його перебіг. Постанова в такому формулюванні приймається також за наслідками поранень (контузій, травм або каліцтв) та будь-яких інших вад і хвороб, якщо вони були отримані до служби, а служба в поліції не вплинула на них і відповідно на придатність до служби;

11) "Захворювання, ТАК, пов’язане з наслідками ядерної катастрофи (зазначити якої), що отримане в період проходження служби" - якщо захворювання діагностовано в період проходження служби в зонах підвищеного радіаційного забруднення внаслідок аварії (АЕС чи інший ядерний об’єкт).

10. Рішення М(ВЛ)К про причинний зв’язок захворювання, поранення (контузії, травми або каліцтва), яке призвело до смерті поліцейського, приймається в редакції одного з формулювань, визначених у підпунктах 1-11 пункту 9 цього розділу.

11. Рішення М(ВЛ)К про причинний зв’язок захворювань, поранень (контузій, травм або каліцтв) військовослужбовців НГУ приймаються у формулюваннях, передбачених Положенням про ВЛЕ.

12. Якщо в особи, яка проходить медичний огляд, виявлено декілька захворювань, поранень (контузій, травм або каліцтв) та їх наслідків, що отримані за різних обставин, рішення М(ВЛ)К про їх причинний зв’язок приймаються в окремих формулюваннях залежно від обставин виникнення патології.

13. У Свідоцтві про хворобу, складеному щодо поліцейського чи військовослужбовця НГУ, у якого за результатами медичного огляду діагностовано наслідки поранення (контузії, травми або каліцтва), зазначаються обставини їх отримання з обов’язковим зазначенням документів, на підставі яких зроблено запис ( Акт про нещасний випадок, довідка про обставини травми), а також дані об’єктивного обстеження щодо діагностованих наслідків та викладається повністю їх діагноз.

14. Установлення причинного зв’язку захворювань, поранень (контузій, травм або каліцтв), що призвели до смерті колишніх поліцейських, колишніх військовослужбовців НГУ, колишніх осіб рядового і начальницького складу, проводиться штатними М(ВЛ)К з урахуванням раніше прийнятого рішення М(ВЛ)К (за наявності) про причинний зв’язок захворювань, поранень (контузій, травм або каліцтв), лікарського свідоцтва про смерть, висновку патологоанатомічного дослідження (судово-медичної експертизи) про причину їх смерті. Лікарське свідоцтво про смерть, складене без проведення патологоанатомічного дослідження, ураховується М(ВЛ)К в разі підтвердження діагнозу медичною документацією, складеною за життя зазначених осіб.

При встановленні причинного зв’язку захворювань, поранень (контузій, травм або каліцтв), що призвели до смерті колишніх поліцейських, колишніх військовослужбовців, колишніх осіб рядового і начальницького складу, М(ВЛ)К приймають рішення в одному з формулювань, визначених у підпунктах 1-11 пункту 9 цього розділу та в Положенні про ВЛЕ.

15. Рішення М(ВЛ)К про причинний зв’язок травм (травматичних уражень), зумовлених радіоактивними речовинами, іншими джерелами іонізуючого випромінювання, компонентами ракетного палива, джерелами електромагнітного поля, а також дією токсичних речовин, які виникли в поліцейських у зв’язку з виконанням службових обов’язків, приймаються за участю радіолога, токсиколога.

16. Для встановлення причинного зв’язку захворювань, поранень (контузій, травм або каліцтв) осіб, звільнених зі служби, з участю в АТО, у бойових діях до штатної М(ВЛ)К необхідно надати відомості про результати їх медичного огляду в М(ВЛ)К перед вступом на службу та в період проходження служби, документи про період та місце служби, період перебування в АТО, участі в інших бойових діях, медичні документи за період служби, посвідчення учасника бойових дій, документацію, що підтверджує факт і обставини отримання поранення (контузії, травми або каліцтва), акти службового розслідування, висновок судово-медичної експертизи.

Особи, які не проходили медичний огляд М(ВЛ)К при звільненні, додатково надають М(ВЛ)К Направлення на медичний огляд, складене підрозділами кадрового забезпечення (військовими частинами, територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки) із зазначенням мети проведення експертизи.

17. Надання архівних документів про проходження служби, участь у бойових діях, перебування в полоні проводять підрозділи кадрового забезпечення або територіальні центри комплектування та соціальної підтримки в установленому законодавством порядку. Архівні документи про перебування на лікуванні в ЗОЗ надають до М(ВЛ)К колишні поліцейські, колишні військовослужбовці НГУ, особи рядового чи начальницького складу.

18. При встановленні причинного зв’язку поранень (контузій, травм або каліцтв) осіб, які є учасниками бойових дій, за наявності в них очевидних тілесних ушкоджень (дефектів кісток черепа, рубців після поранень, наслідків ампутації кінцівки, наявності сторонніх тіл), у спірних випадках М(ВЛ)К розглядає і враховує результати огляду судово-медичним експертом щодо характеру та давності ушкоджень.

1. Залежно від результатів проведеної лікарської та/або військово-лікарської експертизи М(ВЛ)К приймається рішення, яке може бути оформлене як Свідоцтво про хворобу, Довідка або Постанова медичної (військово-лікарської) комісії (додаток 18) (далі - Постанова М(ВЛ)К).

2. Рішення М(ВЛ)К оформлюється як Свідоцтво про хворобу, якщо за результатами медичного огляду поліцейський, військовослужбовець НГУ, здобувач вищої освіти в ЗВО, ВВНЗ визнаний непридатним або обмежено придатним до служби. В інших випадках рішення М(ВЛ)К щодо осіб, зазначених у пункті 2 розділу І цього Положення, оформляється як Довідка або Постанова М(ВЛ)К.

3. Рішення М(ВЛ)К зазначається:

1) щодо кандидатів на службу в поліцію - в Акті медичного огляду, Книзі обліку документації, Довідці;

2) щодо кандидатів на навчання в ЗВО із числа цивільних осіб - у Картці медичного обстеження кандидата на навчання, Довідці та Книзі обліку документації, щодо поліцейських та військовослужбовців НГУ - крім того, у медичній карті амбулаторного хворого;

3) щодо поліцейських, військовослужбовців НГУ за результатами проведеного медичного огляду - в Акті медичного огляду, Довідці або Свідоцтві про хворобу, медичній карті амбулаторного (стаціонарного) хворого, Книзі обліку документації, в інших випадках - у Книзі протоколів засідань медичної (військово-лікарської) комісії (додаток 19) (далі - Книга протоколів засідань) та Постанові М(ВЛ)К.

4. Штатною М(ВЛ)К Свідоцтво про хворобу складається в п’яти примірниках. Один примірник Свідоцтва про хворобу у триденний строк з дня його складення передається до відповідного підрозділу кадрового забезпечення в порядку, зазначеному в Направленні на медичний огляд. Три примірники видаються особі, яка пройшла медичний огляд. Один примірник долучається до Акта медичного огляду і залишається в М(ВЛ)К.

5. Позаштатною М(ВЛ)К Свідоцтво про хворобу складається в шести примірниках, які у триденний строк з дня закінчення медичного огляду подаються для затвердження до відповідної штатної М(ВЛ)К. Штатна М(ВЛ)К має їх розглянути впродовж двох днів з дня їх надходження, за винятком експертних випадків, що потребують уточнення (запитування документації про обставини одержання поранення (контузії, травми або каліцтва), медичних документів, виклик на очний медичний огляд до штатної М(ВЛ)К). Після розгляду і затвердження примірник Свідоцтва про хворобу повертається до М(ВЛ)К, яка його склала, для збереження.

У разі незгоди з рішенням (постановою) позаштатної М(ВЛ)К штатна М(ВЛ)К повертає Свідоцтво про хворобу до М(ВЛ)К, яка його склала, з відповідним обґрунтуванням прийнятого рішення.

6. Довідка з рішенням позаштатної М(ВЛ)К (госпітальної, гарнізонної), що не підлягає затвердженню штатною М(ВЛ)К, оформляється в день закінчення медичного огляду і у триденний строк передається до підрозділу кадрового забезпечення.

7. Рішення госпітальної М(ВЛ)К вноситься до медичної карти стаціонарного хворого, Книги протоколів засідань, Книги обліку документації.

8. У разі проведення лікарської або військово-лікарської експертизи за даними медичної документації у Книзі протоколів засідань зазначаються документи, на підставі яких приймається експертне рішення (витяги з медичної документації, документація щодо участі в АТО, у бойових діях, обставини отримання поранення (контузії, травми або каліцтва), часу виникнення і загострення захворювання). Наводиться скорочений зміст зазначених документів.

За наявності підстав для встановлення М(ВЛ)К причинного зв’язку патології, ступеня придатності особи до служби рішення М(ВЛ)К оформляється як Постанова М(ВЛ)К та надсилається заявнику.

У разі якщо за результатами розгляду звернення особи немає підстав для задоволення її прохання, Постанова М(ВЛ)К не оформляється, особі, яка звертається, надається письмове роз’яснення.

9. У разі втрати Свідоцтва про хворобу, Постанови М(ВЛ)К чи Довідки їх дублікати видаються М(ВЛ)К на підставі запитів підрозділу кадрового забезпечення, командування військової частини чи заяви особи, щодо якої складені документи.

Стаття 1. Стаття передбачає стани після перенесених тяжких гострих форм інфекційних і паразитарних захворювань (черевного тифу, паратифу, лептоспірозу, дифтерії, малярії, сальмонельозної інфекції тощо) з ускладненнями, а також хронічні рецидивні форми цих захворювань, які не піддаються або важко піддаються лікуванню. За наслідками цих захворювань у разі збереження стійких порушень функцій органів та систем експертне рішення щодо ступеня придатності до служби слід приймати з урахуванням відповідних статей Переліку захворювань.

У разі затяжного, рецидивного перебігу гострого інфекційного або паразитарного захворювання, паразитоносійства, коли протягом 2 місяців зберігаються стійкі зміни у функціональному стані органу або системи, формуються різноманітні ускладнення, особам зі стійким виділенням збудників кишкових захворювань, що не піддаються лікуванню, після завершення курсу лікування медичний огляд проводиться за пунктом "а". За цим самим пунктом проводиться медичний огляд осіб, у яких, за даними стаціонарного обстеження, виявлено хронічний перебіг інфекційного або паразитарного захворювання із значним або помірним порушенням функцій, що знижують працездатність.

До пункту "б" належать наслідки перенесених гострих інфекційних і паразитарних захворювань, хронічні захворювання за наявності стійких незначних порушень функцій, що виявляються протягом року та більше.

До пункту "в" належать стани після перенесених гострих інфекційних, паразитарних захворювань за наявності тимчасових функціональчних розладів, коли після завершення стаціонарного лікування у хворих залишаються загальна астенізація, занепад сил, розлади харчування (протягом року після захворювання).

Медичний огляд кандидатів на службу в поліції та на навчання в ЗВО, які перенесли гострі інфекційні та паразитарні хвороби, незалежно від ступеня тяжкості проводиться за результатами стаціонарного обстеження не раніше ніж через шість місяців після завершення курсу лікування. У разі якщо при стаціонарному обстеженні осіб, які перенесли інфекційні та паразитарні хвороби, функціональних порушень з боку органів та систем не виявлено, стаття 1 не застосовується.

Стаття 2. До пункту "а" належать:

усі форми туберкульозу легень, респіраторної системи з бактеріовиділенням, розпадом легеневої тканини (або без них) з вираженими симптомами інтоксикації, що унеможливлюють проходження служби;

генералізований (міліарний) туберкульоз з переважним ураженням легень та плеври;

фістульозна (норицева) форма туберкульозного бронхоаденіту, фістульозні ураження бронхів із виділенням мікобактерій;

великі залишкові зміни в легенях, плеврі, що супроводжуються значними порушеннями функції зовнішнього дихання;

наслідки хірургічного лікування туберкульозу легень, рубцеві зміни легень та плеври із зміщенням легень та міжстіння, які супроводжуються значними або помірними порушеннями функції зовнішнього дихання, за неефективного лікування або відмови від його продовження.

Питання придатності поліцейських до служби вирішується при визначеному лікарсько-експертному наслідку (результаті) лікування захворювання, загальний термін якого, ураховуючи госпітальний та санаторний періоди, може сягати 12 місяців (але не менше 3 місяців). Медичний огляд проводиться не раніше ніж через 3 місяці повного курсу лікування.

До пункту "б" належать усі встановлені в результаті стаціонарного обстеження форми активного туберкульозу легень, плеври або наслідки радикального хірургічного лікування без виділення мікобактерій, без розпаду легеневої тканини з помірно вираженими клінічними симптомами.

До пункту "в" належать усі форми туберкульозу легень, внутрішньогрудних лімфовузлів та плеври, коли в результаті тривалого госпітального та санаторно-курортного лікування досягнуто зникнення клініко-рентгенологічних симптомів хвороби: симптоми інтоксикації зникли, інфільтративні зміни в легенях переважно розсмокталися, порожнини розпаду зарубцювалися і виділення мікобактерій закінчилося. Згідно із цим самим пунктом оглядаються особи із великими залишковими змінами, з неактивними комбінованими змінами в межах 3 і більше сегментів, а також особи в найближчі 3 роки після клінічного вилікування із залишковими змінами унаслідок перенесеного туберкульозного ексудативного плевриту, наслідками хірургічного лікування при незначному порушенні або без порушення функції зовнішнього дихання.

Медичний огляд осіб, які перенесли туберкульозний плеврит понад 3 роки тому і не мають рентгенологічних змін у легенях, здійснюється згідно із статтею 48 Переліку захворювань залежно від ступеня порушення функції зовнішнього дихання.

До пункту "г" належать малі залишкові зміни після вилікуваного (у тому числі спонтанного) туберкульозу легень без порушень функцій.

У разі поєднання двох і більше ознак, характерних для малих залишкових змін, слід розцінювати ці залишкові зміни як великі.

Повторний медичний огляд осіб, вилікуваних від туберкульозу легень, проводиться після обстеження у стаціонарі не раніше ніж через 3 роки після клінічного вилікування.

Особи, які перебували в контакті з хворими на туберкульоз та яким проводиться специфічна профілактика, визнаються непридатними до служби та на навчання в ЗВО до завершення курсу специфічної профілактики.

Стаття 3. До пункту "а" належать:

туберкульоз мозкових оболонок, головного та спинного мозку;

генералізований туберкульоз із багатоваріантним перебігом, сукупним ураженням різних органів і систем (легень, плеври, периферичних лімфатичних залоз, мозкових оболонок, очеревини, кишечника, сечостатевих органів, кісток і суглобів, очей, шкіри тощо) незалежно від результатів лікування;

активний прогресуючий туберкульоз хребта, кісток і суглобів з розладами функцій у вигляді значних паралічів і парезів, напливними абсцесами чи норицями;

туберкульоз сечостатевих органів з розпадом та/або бациловиділенням;

туберкульоз очей з прогресуючим зниженням зору;

поширені і спотворювальні форми туберкульозу шкіри;

прогресуючий туберкульоз перикарда, очеревини і внутрішньочеревних лімфатичних залоз шлунка, кишечника, печінки, селезінки, ЛОР-органів;

метатуберкульозний нефросклероз;

залишкові зміни, наслідки перенесеного туберкульозу сечостатевої системи, стан після видалення нирки та іншого хірургічного лікування нирок і сечовивідних шляхів зі значними порушеннями функцій (рубцеві зміни сечового міхура зі значними розладами сечовипускання, стан після двосторонньої кастрації внаслідок туберкульозу) та ХНН другої - третьої стадій.

До пункту "б" належать активний обмежений туберкульоз хребта, кісток і суглобів, сечостатевих органів та інших позагрудних локалізацій у стадії згасання без натічників і нориць; залишкові зміни чи наслідки перенесеного туберкульозу органів сечової системи, стани після хірургічного лікування туберкульозу нирок і сечовивідних шляхів із ХНН першої стадії чи помірними розладами сечовипускання, стан після хірургічного лікування інших органів з помірними розладами функції.

До цього пункту належить активний згасаючий туберкульоз позагрудної локалізації після закінчення основного курсу специфічної терапії протягом 3-5 років.

До пункту "в" належить туберкульоз позагрудних локалізацій після клінічного вилікування (через 3 роки, а туберкульоз хребта, трубчастих кісток та суглобів - через 5 років).

Діагноз туберкульозу позагрудної локалізації повинен бути підтверджений цитологічними, мікробіологічними, гістологічними, імунологічними та іншими методами. Лікування хворих на кістково-суглобовий туберкульоз триває не менше 9-12 місяців (сечостатевої системи - не менше 4-6 місяців).

Повторний медичний огляд поліцейських, вилікуваних від туберкульозу хребта, великих кісток та суглобів з метою медичної та професійної реабілітації проводиться після обстеження у стаціонарі не раніше ніж через 5 років після клінічного вилікування.

Стаття 4. Передбачає стани після перенесених гострих та хронічних вірусних гепатитів, діагнози яких установлені після обстеження крові на маркери гепатитів, консультації інфекціоніста (за можливості - гематолога).

Придатність до служби поліцейських визначається залежно від ступеня порушень функцій печінки та їх стійкості. Виявлення в поліцейських антигенів вірусного гепатиту "В" або "С" є підставою для ретельного обстеження з метою виключення хронічного захворювання печінки. Експертне рішення приймається після обстеження у стаціонарі.

До пункту "а" належать гострі та хронічні вірусні гепатити, диференційовані за маркерами, що мають тяжкий або тривалий перебіг, важко лікуються або не піддаються лікуванню, після закінчення якого зберігаються стійкі (протягом року) значно виражені порушення функцій печінки, інших органів, систем.

Пункт "б" передбачає хронічний та рецидивний перебіг вірусних гепатитів, диференційованих за маркерами, що встановлені в стаціонарі після проведення курсу лікування, із стійкими помірними порушеннями функції печінки (збільшення трансаміназ у 5-10 разів понад норму).

До пункту "в" належить хронічний перебіг вірусних гепатитів з проведенням лікування або без нього, з незначним порушенням функції печінки або мінімальною активністю. До цього пункту також належить хронічний перебіг вірусних гепатитів з проведенням лікування за відсутності порушення функції печінки.

Кандидати на службу в поліції та кандидати на навчання в ЗВО в разі виявлення антигенів вірусного гепатиту "В" або "С", діагностування в них хронічних вірусних гепатитів або вірусоносійства, незалежно від ступеня порушення функції печінки визнаються непридатними до служби (на навчання) за відповідними пунктами цієї статті.

Кандидати, які перенесли гострий вірусний гепатит, за відсутності в них порушень функцій печінки і шлунково-кишкового тракту можуть бути визнані придатними до служби (на навчання) не раніше ніж через 12 місяців після закінчення лікування.

Стаття 5. Передбачає різні клінічні стадії хвороби, зумовленої вірусом імунодефіциту людини (ВІЛ) за рубриками МКХ В20-В24, та безсимптомне носійство ВІЛ - Z21.

Діагноз має підтверджуватися результатами імунологічного дослідження сироватки крові на наявність антитіл до ВІЛ та за необхідності визначення рівнів CD4 клітин. Тестування на наявність антитіл до ВІЛ у крові обстежуваного має базуватися та проводитися відповідно до принципів ДКТ, регламентованих ВООЗ. Позитивний результат ІФА на наявність антитіл до ВІЛ потребує обов’язкового підтвердження методом імунного блоту або ПЛР крові.

У разі виникнення в поліцейського важких СПІД-індикаторних захворювань (В20-В22), що передбачає тривале (більше 4 місяців) стаціонарне лікування, а також при низькому рівні CD4 клітин (<200) медичний огляд проводиться за пунктом "а". Якщо термін стаціонарного лікування СНІД-індикаторних захворювань буде менше 4 місяців, а рівень CD4 клітин >200, медичний огляд проводиться за пунктом "б". Поліцейським, які отримують ВААРТ і мають рівень CD4 клітин >200, медичний огляд проводиться за пунктом "б".

З метою забезпечення конфіденційності відомостей про ВІЛ-статус особи в експертному документі дозволяється зазначати діагноз "Хронічна ретровірусна інфекція".

У разі захворювання поліцейського протягом перших трьох місяців від початку служби захворювання на ВІЛ не пов’язується з проходженням служби.

Стаття 6. Діагнози захворювань, що належать до пунктів "а", "б", установлюються у спеціалізованих закладах охорони здоров’я (відділеннях) після ретельного обстеження. У разі ураження сифілісом внутрішніх органів, кісток, нервової системи залежно від ступеня порушення їх функцій огляд проводиться також за відповідними статтями Переліку захворювань.

У разі діагностування в кандидатів на службу в поліції первинного, вторинного, прихованого або неуточненого сифілісу під час лікування або одразу після завершення курсу протисифілітичного лікування вони визнаються непридатними до вилікування. Критеріями вилікування слід вважати документально підтверджений факт зняття їх з диспансерного клініко-серологічного нагляду в дерматовенеролога після закінчення курсу лікування в термін, регламентований відповідними чинними інструкціями МОЗ, негативні результати лабораторних досліджень та відсутність клінічних ознак захворювання. У разі сповільненої негативації класичних серологічних реакцій на сифіліс огляд проводиться за пунктом "б".

При незадовільних результатах лікування аногенітальної герпесвірусної інфекції (рецидиви виникають двічі і більше разів на рік), клінічних проявах папіломовірусних інфекцій урогенітального тракту, що порушують функцію, медичний огляд проводиться за відповідними пунктами статей Переліку захворювань.

Стаття 7. Під дію пункту "а" підпадають поліцейські, що хворіють на мікози, у разі незадовільних результатів їх лікування. Діагнози захворювань мають бути підтверджені результатами лабораторних досліджень.

До пункту "б" належать:

мікози гладкої шкіри, шкіри великих складок, волосистої частини голови, видимих слизових оболонок (висівкоподібний лишай, пахова епідермофітія, трихофітія, мікроспорія, фавус, кандидоз), еритразма;

мікози кистей;

інтертригінозна, дисгідротична, сквамозна (сквамозно-гіперкератотична) форми мікозів стоп у разі помітних явищ запалення і наявності свербежу шкіри цієї ділянки, виявлення значних гіперкератотичних нашарувань, тріщин на п’ятах та/або оніхомікозу;

оніхомікоз стоп та/або кистей.

Критерієм вилікування оніхомікозу для вирішення питання щодо придатності осіб до служби за наявності в них мікотичного ураження 1-3 нігтьових пластинок може вважатися факт видалення уражених нігтів або їх уражених частин при проведенні курсу системної та/або місцевої протигрибкової терапії.

Рішення про придатність поліцейських до служби приймається після проведення курсу лікування.

Стаття 8. До пункту "а" належать:

новоутворення головного мозку та спинного мозку;

злоякісні новоутворення кісток та суглобів незалежно від поширеності та стадії;

злоякісні новоутворення органів та систем з віддаленими та регіонарними метастазами, рецидивами пухлин, стани після хірургічного лікування, цитостатичної, променевої терапії злоякісних новоутворень при неможливості радикального вилікування або при відмові хворого від лікування;

стани після радикального лікування злоякісних новоутворень органів і систем незалежно від наявності або відсутності функціональних порушень протягом перших 3 років.

До пункту "б" належать стани після радикального лікування злоякісних новоутворень органів і систем за відсутності функціональних порушень.

Після завершення 5-річного строку після успішного радикального лікування первинної пухлини в поліцейських медичний огляд проводиться за його результатами за відповідними статтями Переліку захворювань залежно від ступеня порушення функції.

Стаття 9. До пункту "а" належать злоякісні та інші новоутворення лімфоїдної, кровотворної та споріднених тканин, мієлодиспластичні синдроми з прогресуючим перебігом, значними змінами у складі крові, періодичними загостреннями, відсутністю або недостатнім ефектом лікування, наявністю рецидивів.

До пункту "а" належать:

хронічні лейкози в стадії виражених клініко-гематологічних проявів та в термінальній стадії;

лімфогранулематоз та неходжкінська лімфома IV стадії;

лімфогранулематоз та неходжкінська лімфома І-III стадій у разі неможливості досягнення стійкої ремісії з використанням препаратів І лінії, рецидиву захворювання;

справжня поліцітемія в еритремічній та анемічній стадіях.

До пункту "б" належать злоякісні та інші новоутворення лімфоїдної, кровотворної та споріднених тканин без прогресуючого перебігу, з тривалим позитивним ефектом лікування та загостреннями не частіше одного разу на рік.

До пункту "б" належать:

хронічні мієло- та лімфопроліферативні захворювання в початковій стадії за відсутності показань до специфічного лікування або тривалий (більше 1 року) позитивний ефект від лікування препаратами І лінії;

лімфогранулематоз та неходжкінська лімфома I-III стадій за відсутності ранніх (до завершення стандартного курсу лікування) рецидивів та при досягненні стійкої (більше 1 року) ремісії після проведеного лікування;

гостра лейкемія при досягненні повної клініко-гематологічної ремісії після проведення курсів індукції та консолідації ремісії при збереженій працездатності;

справжня поліцитемія в початковій стадії;

мієлодиспластичний синдром з рефрактерною анемією за наявності незначної дисплазії лише одного еритроїдного паростка за відсутності показань до трансфузій еритромаси і збереження працездатності.

До пункту "в" належать:

лімфогранулематоз I-III стадій у фазі тривалої стійкої (понад 5 років після останнього курсу специфічного лікування) ремісії;

розлади стану здоров’я тимчасового характеру, зумовлені проведенням променевого або цитостатичного лікування.

Стаття 10. За наявності доброякісних новоутворень особам, які проходять медичний огляд, пропонується лікування та проведення експертизи за його результатами.

До пункту "а" належать:

новоутворення центральної чи периферичної нервової системи такі, що прогресують або призводять до паралічів, парезів кінцівок зі стійкими порушеннями чутливості або трофіки (гіпотрофії м’язів; контрактури, хронічні трофічні виразки); такі, що супроводжуються розладом функцій кори або підкоркових утворень, порушенням функції черепних нервів, ендокринними розладами, а також стійким больовим синдромом (каузалгія, неврома, що викликає різкі болі, тощо);

фіброми носоглотки з прогресуючим перебігом, середостіння з порушенням функцій органів (зміщення, здавлення, руйнування навколишніх органів);

новоутворення бронхолегеневого апарату, що супроводжуються кровохарканням, бронхостенозом, ателектазом або іншими клінічними проявами;

новоутворення органів травлення, що призводять до зниження ступеня вгодованості і потребують стаціонарного лікування;

новоутворення залоз внутрішньої секреції, що викликають порушення функції прилеглих органів унаслідок зміщення, здавлення без ендокринних розладів;

міоми матки при розмірах, що відповідають 12-тижневій і більше вагітності і супроводжуються кровотечами, які призводять до анемії, а також наявність субмукозних або субсерозних вузлів з порушенням їх кровопостачання, швидким ростом (збільшення пухлини за рік до розмірів, що відповідають більш як 5-тижневій вагітності);

поширені або множинні папіломи сечового міхура, які супроводжуються дизурічними явищами або кровотечею, що знижують працездатність.

До пункту "б" належать новоутворення:

органів травлення з незначним порушенням функції або без порушення функції, що не потребують стаціонарного лікування;

жіночих статевих органів, що підлягають видаленню (поліпи цервікального каналу, кісти, фіброми піхви тощо);

міоми матки, що не потребують хірургічного лікування (які призводять до збільшення матки до розмірів 11-тижневої вагітності);

куприкові кісти та рецидивні дермоїдні куприкові кісти після хірургічного лікування.

До пункту "в" належать доброякісні новоутворення шкіри:

новоутворення шкіри, підшкірної тканини, відповідних кровоносних або лімфатичних судин на ділянках, які може натерти формений одяг, спорядження, взуття, що ускладнює їх носіння;

пігментні невуси значних розмірів на відкритих ділянках шкіри, що спричиняють косметичний дефект;

меланомонебезпечні невуси (гігантський пігментний невус, синій невус Яддосона, меланоз Дюбрея тощо).

За наявності кіст, поліпів, гемангіом внутрішніх органів придатність кандидатів на службу в поліції визначається індивідуально залежно від локалізації та ступеня порушення їх функції, у тому числі за відповідними статтями Переліку захворювань.

Радикальне хірургічне лікування доброякісних новоутворень без порушення функції не обмежує придатності осіб до служби в поліції та на навчання в ЗВО.

Стаття 11. До цієї статті належать різновиди нетоксичного зоба (простий зоб, нетоксичний вузловий зоб), гіпотиреоз, тиреотоксикоз, тиреоідит, хвороби щитоподібної залози та близькі стани, пов’язані з йодною недостатністю, інші розлади щитоподібної залози. Наявність хвороби і ступінь її проявів мають бути підтверджені ендокринологом.

До пункту "а" належать захворювання та патологічні стани, що знижують працездатність хворого:

вузловий та дифузний токсичний зоб тяжкого або середнього ступеня тяжкості;

гіпотиреоз тяжкого та середнього ступеня тяжкості за наявності ускладнень, що потребують призначення у складі замісної терапії тиреоїдних гормонів у дозі 50 мкг та більше на добу.

До цього пункту слід відносити стани після тотальної струмектомії.

До пункту "б" належать:

легкі форми гіпотиреозу, що потребують призначення у складі замісної терапії тиреоідних гормонів у дозі до 50 мкг на добу;

легкі зворотні форми дифузно-токсичного зоба;

стани після часткової струмектомії з порушенням функції залози.

За цим пунктом також проводиться медичний огляд осіб, у яких за результатами стаціонарного обстеження вперше виявлено тиреотоксикоз.

До пункту "в" належить дифузний зоб III стадії за відсутності ендокринних порушень. За цим пунтом проводиться медичний огляд поліцейських, які перенесли гострі та підгострі тиреоідити, та поліцейських після хірургічних втручань на щитоподібній залозі в разі нормалізації її функцій після лікування.

При підозрі на наявність вузлів особам проводять ультразвукове обстеження з повторним оглядом ендокринологом. За відсутності функціональних порушень (гормони тиреоідного профілю в межах норми) та структурних змін щитовидної залози пальпаторні розміри 1А, 1Б, II патологією не вважаються. За наявності вузлового зоба та змішаного зоба III стадії рішення щодо кандидатів на службу в поліції приймається за пунктом "б".

У разі виявлення вузлового зоба пропонується пункційна біопсія щитовидної залози під контролем ультразвукового дослідження із цитологією біоптату. У разі відсутності даних про новоутворення або виявлення доброякісного новоутворення медичний огляд проводиться за відповідними пунктами цієї статті або статті 10 залежно від розміру щитоподібної залози і наявності функціональних порушень, у разі виявлення злоякісних новоутворень - за пунктами статті 8.

За наявності аутоімунного тиреоідиту (зоба Хошимото) оцінка проводиться після інструментальних та клінічних обстежень залежно від наявності порушень функції.

Стаття 12. Наявність хвороби і ступінь її проявів мають бути підтверджені ендокринологом. Медичний огляд поліцейських проводиться після стаціонарного обстеження та лікування.

До пункту "а" належать:

цукровий діабет тяжкого ступеня та середнього ступеня тяжкості із стійкими вираженими розладами, гіперглікемією і глюкозурією, ацетонурією, кетозом, універсальною діабетичною ангіопатією;

цукровий діабет, що потребує для компенсації вуглеводного обміну регулярного введення інсуліну;

цукровий діабет з лабільним перебігом за відсутності стійкого ефекту лікування, за наявності в анамнезі діабетичної коми;

нецукровий діабет, що потребує постійного проведення замісної терапії;

хвороби залоз внутрішньої секреції (гіпофіза, надниркової, щитовидної, паращитовидних і статевих залоз) із незворотними змінами органів і систем та порушенням їх функцій, коли працездатність особи стійко знижена.

До пункту "б" належать:

цукровий діабет середнього ступеня тяжкості, коли компенсація вуглеводного обміну досягається введенням інсуліну до 60 одиниць на добу або регулярним пероральним уживанням цукрознижуючих препаратів на фоні постійної дієтотерапії, за відсутності в анамнезі ацетонурії, кетозу, діабетичної коми;

стійкі розлади, зумовлені хворобами ендокринних залоз середньої тяжкості, коли при відповідному лікуванні зберігається зниження працездатності;

аліментарне ожиріння IV ступеня.

До пункту "в" належать:

цукровий діабет легкого ступеня тяжкості з невисокою гіперглікемією, яка нормалізується дієтотерапією і не потребує стаціонарного лікування, вперше виявлений цукровий діабет (без діабетичної коми в анамнезі);

функціональна гіпербілірубінемія (синдром Жильбера) з постійним підвищенням білірубіну 30 ммоль/л та більше;

аліментарне ожиріння III ступеня.

Кандидати з гіпоталамічним синдромом нейроендокринної форми визнаються непридатними до служби в поліції та на навчання в ЗВО за всіма графами, з аліментарним ожирінням II ступеня - за II та III графами Переліку захворювань.

При ожирінні іншого походження ступінь придатності до служби визначається з урахуванням тяжкості основного захворювання за відповідними статтями Переліку захворювань.

Для оцінки стану вгодованості використовується індекс маси тіла. Можуть використовуватися дані таблиці 1.

Медичний огляд осіб з незбалансованим харчуванням та недостатнім фізичним розвитком проводиться за статтею 83 Переліку захворювань.

Стаття 13. Хвороби крові і кровотворної системи, окремі порушення із залученням імунного механізму, їх наслідки, установлені стаціонарним обстеженням і оглядом гематолога.

При імунодефіцитних станах, які супроводжуються, крім патологічних змін кровотворної системи, порушеннями інших органів, огляд проводиться залежно від ступеня порушень функцій ураженого органу або системи органів за відповідними статтями Переліку захворювань.

До пункту "а" належать: апластичні та сідеробластичні анемії, спадкові форми гемолітичних анемій, спадкові форми тромбоцитопатій, гемофілій, коагулопатій, які супроводжуються кровотечами, крововиливами, швидкопрогресуючі системні захворювання крові та кровотворних органів, стійкі імунодефіцитні стани (крім хвороби, викликаної вірусом імунодефіциту людини), що супроводжуються частими (2 та більше разів на рік) рецидивами інфекційних ускладнень, коли працездатність стійко втрачена і відсутній позитивний ефект лікування.

До поліцейських за відсутності ознак прогресування в разі стійкого ефекту лікування при досягненні ремісії захворювання крові і кровотворних органів та окремих порушень із залученням імунного механізму застосовується пункт "б", у разі тривалої стійкої ремісії (понад 5 років після останнього курсу специфічного лікування) може бути застосований пункт "в".

Особи з аліментарними, набутими гемолітичними анеміями, набутими порушеннями системи гемостазу, іншими порушеннями, що належать до непухлинних хвороб системи крові, оглядаються за пунктами "а", "б", "в" залежно від перебігу захворювання, стійкості змін у складі крові та функції системи гемостазу, порушення функції кровотворних органів та ефекту від проведеного лікування. Особи, які перенесли епізод аліментарної або постгеморагічної анемії, набутої гемолітичної анемії, набутого порушення системи гемостазу та інших набутих минущих змін у системі крові більше ніж за рік до проходження медичного огляду, і в яких на момент огляду дані про патологію відсутні, під дію цієї статті не підпадають.

Обстеження хворих з підозрою на саркоїдоз проводиться в умовах спеціалізованого відділення. Діагноз саркоїдозу повинен бути підтверджений морфологічно. За неможливості морфологічної верифікації або відмови від неї діагноз установлюється на основі комплексу клініко-рентгенологічних ознак. Експертне рішення приймається за пунктами "а", "б" чи "в" залежно від ступеня порушень функцій уражених органів, поширеності та перебігу захворювання.

Кандидати на службу в поліції при вперше виявлених тимчасових розладах функцій крові та кровотворних органів (симптоматичні анемія, лейкопенія, тромбоцитопенія, порушення функцій еритроцитів та тромбоцитів), не зумовлених системними захворюваннями крові протягом місяця, визнаються непридатними до служби з повторним оглядом комісією.

Стаття 14. До пункту "а" належать слабоумство (деменція), амнестичний синдром, за винятком обумовленого зловживанням психоактивними речовинами, затяжні (більше 1 місяця) психотичні (галюцинаторні, маячні, афективні, дисоціативні) розлади, органічні розлади особистості та поведінки зі стійкою соціальною дезадаптацією.

До пункту "б" належать короткочасні (до 1 місяця) психотичні розлади з розвитком стійких непсихотичних порушень, повторні непсихотичні розлади та первинні стійкі (хронічні) непсихотичні розлади, що постійно обмежують працездатність.

До пункту "в" належать короткочасні (до 1 місяця) непсихотичні розлади в гострому періоді травми або органічного ураження головного мозку, які закінчилися повним одужанням.

Кандидати на службу в поліції, які перенесли короткочасні непсихотичні розлади з повним одужанням, у разі стійкої компенсації психічного здоров’я протягом 5 років за відсутності залишкових явищ ураження головного мозку, визнаються придатними до служби.

Стаття 15. До пункту "а" належать деменція, амнестичний синдром, затяжні та хронічні психотичні розлади, розлади особистості та поведінки зі стійкою соціальною дезадаптацією, обумовлені вживанням психоактивних речовин.

До пункту "б" належать короткочасні (до 1 місяця) психотичні розлади, розлади особистості та поведінки з нестійкою соціальною дезадаптацією, стійкі когнітивні розлади, обумовлені вживанням психоактивних речовин, стан відміни, синдром залежності, стани гострої інтоксикації з делірієм, судомами, патологічне сп’яніння.

До пункту "в" належать вживання психоактивних речовин із згубними наслідками, епізодичне вживання наркотичних речовин, документально чи лабораторно підтверджене, стан гострої інтоксикації неускладнений.

Поліцейські не підпадають під дію цього пункту. Питання щодо їх подальшої служби вирішується в дисциплінарному порядку.

Стаття 16. До пункту "а" належать усі форми та типи шизофренії, шизотипові розлади, хронічні маячні розлади, гострі та транзиторні психотичні розлади (тривалістю більше 1 місяця), індуковані маячні розлади, шизоафективні розлади.

До пункту "б" належать гострі та транзиторні психотичні розлади (тривалістю до 1 місяця) при повному одужанні.

Стаття 17. До пункту "а" належать епізоди манії, депресії, змішані афективні стани з помірними чи тяжкими проявами та рекурентні афективні розлади.

До пункту "б" належать епізоди гіпоманії, легкі депресивні розлади, хронічні афективні розлади (циклотимія, дистимія тощо).

Стаття 18. До пункту "а" належать повторні, стійкі, затяжні (більше 4 місяців) дисоціативні розлади, стійкі зі значними проявами невротичні, пов’язані зі стресом та соматоформні розлади, які зумовлюють повну непрацездатність.

До пункту "б" належать гострі, короткочасні (до 1 місяця) дисоціативні розлади з виходом у повне одужання, повторні, стійкі чи затяжні (більше 4 місяців) невротичні, пов’язані зі стресом та соматоформні розлади, які стійко обмежують працездатність.

До пункту "в" належать невротичні, пов’язані зі стресом та соматоформні розлади (тривалістю до 4 місяців), які закінчилися повним одужанням.

Кандидати на службу в поліції, які перенесли короткочасні непсихотичні розлади з повним одужанням, у разі стійкої компенсації психічного здоров’я протягом 5 років визнаються придатними до служби.

Стаття 19. До пункту "а" належать специфічні, змішані, стійкі розлади особистості, що проявляються частими декомпенсаціями, значною соціальною дезадаптацією, а також поведінкові синдроми, пов’язані з фізіологічними порушеннями і фізичними факторами, які супроводжуються значними органічними чи функціональними розладами відповідних органів і систем (наприклад, нервова анорексія зі значним зниженням маси тіла, дистрофічними змінами внутрішніх органів, залоз внутрішньої секреції, гіповітамінозом тощо).

До пункту "б" належать специфічні, змішані, стійкі розлади особистості з періодичною соціальною дезадаптацією.

Стаття 20. До пункту "а" належить помірна, тяжка, глибока розумова відсталість (JQ від 49 балів і нижче).

До пункту "б" належать легка розумова відсталість (JQ 50-69 балів) та порушення психологічного розвитку.

Кандидати на службу в поліції, які перенесли в минулому психози, за відповідними статтями визнаються непридатними до служби.

Стаття 21. До пункту "а" належать хвороби нервової системи, що супроводжуються паралічами або глибокими парезами, вираженим паркінсонізмом, вираженими гіперкінезами, діенцефальними кризами (крім психогенно зумовлених вегето-судинних пароксизмів), нападами Кожевниковської або Джексонівської епілепсії, атактичними розладами, вираженою гідроцефалією (розширення передніх рогів бокових шлуночків мозку більше 20 мм), оптикохіазмальним арахноїдитом з розладом зору, а також наслідки перенесеного мієліту з явищами паралічу або вираженого парезу.

До пункту "б" належать форми хвороб, які повільно протікають і за ступенем порушення функцій центральної нервової системи обмежують можливість виконання службових обов’язків, але не виключають її повністю (залишкові явища вторинного енцефаліту з помірно вираженим геміпарезом у формі зниження сили м’язів, незначного підвищення тонусу м’язів, що не супроводжується розладом мови, пам’яті, ходьби, помірною гідроцефалією (розширення передніх рогів бокових шлуночків мозку до 15-20 мм).

До пункту "в" належать залишкові явища ураження нервової системи із незначним порушенням функцій (гіпомімія, анізорефлексія, недостатність конвергенції тощо) з окремими органічними знаками, поєднаними з вегетосудинною нестійкістю та астено-невротичними проявами.

За цим пунктом кандидати протягом 12 місяців після перенесення гострих запальних хвороб ЦНС нетяжкого перебігу за відсутності наслідків визнаються непридатними до служби та навчання в ЗВО.

До пункту "г" належать залишкові явища ураження нервової системи у вигляді вегетосудинної нестійкості без порушення функцій.

При оцінюванні клінічної картини гіпертензивного синдрому, крім підвищення тиску спинномозкової рідини, ураховується наявність застійних змін на очному дні, наявність розширення шлуночкової системи мозку та його ступінь (за даними пневмоенцефалограми, КТ або МРТ).

При виявленні нейроінфекції або її наслідків разом з пунктами цієї статті слід застосовувати пункти інших відповідних статей Переліку захворювань (статті 1, 6 тощо).

Стаття 22. До пункту "а" належать: розсіяний склероз, хвороба Паркінсона, аміотрофічний бічний склероз, лейкодистрофія, церебральний ліпідоз, хорея Гетінгтона, торсійна дистонія, атаксія Фрідрейха, спинально-м’язова атрофія, сірінгомієлія з різко вираженими порушеннями трофіки, тяжкі форми мієлопатій, дитячий церебральний параліч та інші паралітичні синдроми.

До пункту "б" належать хвороби, перебіг яких характеризується повільним, протягом тривалого часу (1-2 роки) наростанням симптомів (повільно прогресуюча сірінгомієлія з атрофією м’язів та розладом чутливості, краніостеноз із синдромом внутрішньочерепної гіпертензії тощо) при помірному порушенні функції.

До пункту "в" належать хвороби нервової системи, коли об’єктивні ознаки виражені незначно (сірінгомієлія з нерізко вираженим дисоційованим розладом чутливості, без атрофії м’язів та трофічних розладів), коли симптоми захворювання довго утримуються в тому самому стані або повільно прогресують тривалий час (більше 2 років).

Стаття 23. До пункту "а" належать такі форми невральної аміотрофії, міастенії, міопатії, пароксизмальної міоплегії, наслідки поліневритів (поліневропатій), плекситів запального та інтоксикаційного походження, що мають несприятливий перебіг та супроводжуються значно вираженими розладами рухів, чутливості і трофіки (різко виражені атрофії м’язів при однобічному процесі: плеча - більше 4 см, передпліччя - більше 3 см, стегна - більше 8 см, гомілки - більше 6 см, контрактури, хронічні трофічні виразки, пролежні, розлади чутливості, каузалгія тощо). До цього самого пункту належать радикуліти із частими рецидивами (більше 2 разів на рік) і тривалим перебігом, що супроводжуються тяжким стійким больовим синдромом з вираженими руховими та вегетативно-трофічними порушеннями, які потребують довготривалого лікування, а також плексопатії (плексити) і тяжкі форми невралгії в разі безуспішного лікування.

До пункту "б" належать деякі форми невральної аміотрофії із сприятливим перебігом (синдром Руссі-Леві), хвороби периферійних нервів та сплетінь, при яких помірно порушена основна функція; стійкий параліч лицьового нерва, порушення функцій кінцівок. До цього пункту належать хронічні рецидивні радикулопатії (радикуліти), плексопатії (плексити), невропатії (неврити) з помірним порушенням функції під час загострення та вираженим больовим синдромом, що важко купірується, які потребують стаціонарного або амбулаторного лікування протягом 2 місяців.

До пункту "в" належать хвороби периферичних нервів та сплетінь з рідкими загостреннями без тенденції до наростання рухових, чутливих та трофічних розладів, а також наявні нерізко виражені залишкові явища, зумовлені перенесеними в минулому загостреннями, які суттєво не обмежують функцію кінцівки та працездатність оглянутого. За цим пунктом оглядаються особи з наслідками невриту лицьового, серединного нервів з незначним порушенням функції.

До цього пункту належать залишкові явища хвороб периферичних нервів у вигляді незначних порушень чутливості, незначних атрофій чи зниження сили м’язів, які мають тенденцію до відновлення; поєднання дегенеративно-дистрофічних змін у хребті, які не порушують його функцію, з незначно вираженими неврологічними розладами.

До пункту "г" належать дорсалгія, цервікалгія, торакалгія, люмбалгія без радикулопатії.

Після хірургічного лікування з приводу грижі міжхребцевого диска застосовується пункт "б" чи "в" цієї статті залежно від ступеня порушення функції.

Стаття 24. Стаття передбачає епілепсію як хронічне захворювання головного мозку з генералізованими або парціальними нападами, психічними еквівалентами або специфічними змінами особистості. У таких випадках медичний огляд проводиться щодо захворювань, які призвели до розвитку судомного синдрому.

До пункту "а" належить епілепсія з нападами або з вираженими психічними розладами, епілептичний статус, міоклонус-епілепсія, катаплексія та нарколепсія.

До пункту "б" належать пароксизмальні розлади, що суттєво не впливають на функції органів та систем, а також різні форми мігрені з довготривалими (доба та більше) нападами.

Наявність епілептичного нападу має бути підтверджена лікарськими спостереженнями. В окремих випадках до уваги можуть братися акти, підписані офіційними особами немедичного персоналу, результати опитування очевидців лікарем, якщо зазначений напад та стан після перенесеного нападу можна вважати епілептичним. У сумнівних випадках слід запитувати дані з місця проживання, навчання, роботи, служби. У випадках, коли єдиним помітним проявом хвороби є слабко виражені малі припадки або специфічні розлади настрою, що рідко виникають, питання придатності до служби оглянутих вирішується після стаціонарного обстеження з урахуванням даних ЕЕГ. Особи з епілептичними нападами, які виникли внаслідок перенесених органічних захворювань (симптоматична епілепсія), оглядаються за пунктами відповідних статей Переліку захворювань. Наявність в анамнезі принаймні одного епілептичного припадку, підтвердженого документально лікувальним закладом, є протипоказанням для вступу на службу в поліції.

Стаття 25. Передбачає вроджені або набуті вади положення повік (зрощення, виворіт, заворот тощо); захворювання повік, кон’юнктиви, сльозових шляхів та орбіти з урахуванням ступеня порушення зорових та рухових функцій. Якщо можливе поліпшення цих станів після хірургічного лікування, воно має бути проведене до прийняття експертного рішення.

До пункту "а" належать:

зрощення повік між собою або з очним яблуком;

різко виражені виразкові блефарити з рубцевим переродженням та значним облисінням країв повік;

хронічні кон’юнктивіти з гіпертрофією та різко вираженою інфільтрацією тканини при безуспішному стаціонарному лікуванні;

хронічне трахоматозне ураження кон’юнктиви, а також захворювання сльозових шляхів, які не піддаються хірургічному лікуванню;

птоз вродженого або набутого характеру, при якому верхня повіка прикриває більше половини зіниці на одному оці або не менше однієї третини зіниці на обох очах без напруження лобного м’яза;

стани після реконструктивних операцій на сльозових шляхах з уведенням лакопротеза.

При ускладненнях трахоми зі стійким порушенням функцій ока постанова приймається за відповідними статтями Переліку захворювань з урахуванням ступеня їх вираженості.

До пункту "б" цієї статті належать ті самі захворювання на одному оці або помірно виражені на обох очах. При захворюваннях, передбачених пунктом "б", кандидати на службу в поліції визнаються непридатними до служби, щодо поліцейських рішення приймається за результатами лікування; при відмові від хірургічного лікування постанова про придатність приймається залежно від ступеня вираженості, тяжкості перебігу хвороби й ефективності лікування.

До пункту "в" належать:

простий блефарит з окремими лусочками та незначною гіперемією країв повік;

фолікулярний кон’юнктивіт з поодинокими фолікулами;

бархатистість кон’юнктиви в кутиках повік та в ділянці кон’юнктивальних склепінь;

окремі дрібні поверхневі рубчики кон’юнктиви нетрахоматозного походження, а також гладкі рубчики кон’юнктиви трахоматозного походження без інших змін кон’юнктиви та рогівки, без рецидивів трахоматозного процесу протягом року.

При захворюваннях, передбачених пунктом "в", постанова щодо придатності поліцейських приймається залежно від ступеня вираженості, тяжкості перебігу хвороби й ефективності лікування.

За наявності прогресуючої справжньої крилоподібної пліви кандидати на службу в поліції визнаються непридатними до служби за всіма графами, а поліцейські підлягають лікуванню. При рецидивах крилоподібної пліви після незадовільних результатів повторного оперативного лікування постанова виноситься за пунктом "б" з урахуванням функцій ока.

При весняному катарі та інших алергічних ураженнях кон’юнктиви придатність до служби визначається залежно від ступеня проявів, тяжкості перебігу захворювання, частоти загострень та ефективності здійснюваного лікування.

Стаття 26. Передбачає хронічні, важко виліковні або невиліковні захворювання всіх оболонок і заломлюючих середовищ очей туберкульозного, люетичного, дистрофічного та іншого походження.

У випадках закінченого процесу або непрогресуючого перебігу захворювань з рідкими (не частіше 2 разів на рік) загостреннями, а також після пересадження тканин придатність до служби поліцейських визначається залежно від функцій очей за відповідними статтями Переліку захворювань. За наявності новоутворень ока та його придатків медичний огляд проводиться відповідно до статей 8 або 10.

До пункту "а" належать захворювання з прогресуючим зниженням зорових функцій та ті, які не піддаються консервативному або хірургічному лікуванню, а також тапеторетинальна абіодистрофія сітківки та стани після кератопротезування незалежно від функцій ока.

Пігментна дистрофія сітківки з пігментом чи без нього, з порушенням темнової адаптації (гемералопією) має бути підтверджена виконанням годинної адаптометрії з використанням контрольних методів дослідження сутінкового зору. При встановленому в умовах стаціонару діагнозі застосовується пункт "а", незалежно від інших функцій очей.

При стійкому звуженні поля зору знизу - ззовні (за вертикальною та горизонтальною меридіанами) від крапки фіксації до рівня менше 30 градусів на обох очах постанова за всіма графами Переліку захворювань приймається за пунктом "а", те саме на одному оці - за пунктом "б"; при звуженні поля зору в межах від 30 до 45 градусів на обох очах - за пунктом "б", те саме на одному оці - за пунктом "в".

До пункту "а" також належать стійкі центральні геміанопічні скотоми. При стійких абсолютних центральних та парацентральних скотомах на одному або на обох очах кандидати на службу в поліції та поліцейські визнаються непридатними до служби в поліції.

До пункту "б" належать:

хронічні увеїти, що супроводжуються підвищенням внутрішньоочного тиску, у тому числі глаукомоциклітичні кризи, діагностовані у стаціонарних умовах;

кератоконус і кератоглобус;

афакія, артифакія на одному або обох очах;

короткозорість обох очей в одному з меридіанів більше 3,0 Д за наявності дистрофічних змін на очному дні (периферична дистрофія сітківки, множинні хоріоретинальні вогнища, задня стафілома тощо);

прогресуюча атрофія зорового нерва;

стороннє тіло всередині ока, що не викликає запальних або дистрофічних змін.

При афакії, артифакії на одному або обох очах у поліцейського, який проходить медичний огляд за IV графою Переліку захворювань, постанова виноситься відповідно до вимог статті 31 залежно від гостроти зору, з корекцією будь-якого виду, що практично переноситься, у тому числі з контактними лінзами, з урахуванням специфіки служби.

Афакія на одному оці розцінюється як двостороння, якщо на другому оці є помутніння кришталика, що знижує гостроту зору до 0,4 і нижче.

Вивих та підвивих кришталика розцінюються як афакія.

Так звана кольорова переливчастість (райдужність), грудочки, зернятка та вакуолі, виявлені тільки під час дослідження із щілинною лампою, а також вроджене відкладення пігменту на передній капсулі кришталика, що не знижують гостроту зору, не є протипоказанням для проходження служби в поліції та до навчання в ЗВО.

Особи, які працюють з РР та ДІВ, у яких виявлені при біомікроскопії помутніння під задньою капсулою кришталика, визнаються непридатними до роботи з ними.

При непрогресуючій атрофії зорового нерва придатність до служби за всіма графами Переліку захворювань визначається залежно від функцій ока (гостроти зору, поля зору та інших) з урахуванням даних обстеження невропатолога, терапевта і за потреби інших спеціалістів, даних додаткового обстеження (МРТ тощо). Кандидати на навчання в ЗВО визнаються непридатними.

У всіх випадках наявності внутрішньоочних сторонніх тіл питання про придатність до служби поліцейських вирішується не раніше, ніж через 3 місяці після поранення. Поліцейські за I-III графами та кандидати на службу в поліції та на навчання в ЗВО визнаються непридатними. При збережених функціях ока (гострота зору, поле зору, темнова адаптація тощо), відсутності запальних явищ та ознак металозу придатність до служби поліцейських за графою IV визначається індивідуально з урахуванням специфіки служби.

У разі виявлення паренхіматозного кератиту люетичного походження застосовується стаття 6 Переліку захворювань. При цьому захворюванні кандидати на службу в поліції визнаються непридатними за всіма графами, поліцейські підлягають лікуванню.

Стаття 27. До осіб, які перенесли операцію у зв’язку з відшаруванням сітківки на обох очах будь-якої етіології, навіть при позитивних результатах, незалежно від тривалості нагляду після операції застосовується пункт "а" цієї статті.

При стійких позитивних результатах оперативного лікування з приводу відшарування сітківки на одному оці (задовільні функції ока - гострота зору, поле зору тощо) у поліцейських, які проходять медичний огляд за IV графою, рішення за пунктом "б" приймається із вказівкою про необхідність обмеження фізичних навантажень, заборону роботи водіями транспортних засобів, а також робіт, пов’язаних із вібрацією тіла.

При виявленні розривів сітківки кандидати на службу в поліції та на навчання в ЗВО визнаються непридатними. Поліцейські підлягають оперативному лікуванню, після чого щодо осіб, які проходять медичний огляд за графою IV, приймається рішення в індивідуальному порядку з урахуванням специфіки служби та функцій ока, за графами І-III - про непридатність до служби.

Стаття 28. Діагноз глаукоми має бути підтверджений в умовах стаціонару із застосуванням навантажувальних проб, тонографії та гоніоскопії. Питання про придатність до військової служби вирішується після встановлення медикаментозного режиму, за потреби - хірургічного лікування з урахуванням ступеня стабілізації процесу та функцій органу зору (гострота зору, поле зору, наявність парацентральних скотом, у тому числі й при навантажувальних пробах, а також наявність екскавації диска зорового нерва тощо).

До цієї статті належить також і вторинна глаукома.

Стаття 29. При застосуванні цієї статті за наявності змін полів зору, зниженні гостроти зору необхідно керуватися також вимогами статей 26, 30 і 31 Переліку захворювань.

Стійкі центральні геміанопічні скотоми, стійка диплопія після травми очної ямки з пошкодженням м’язів ока або уражень головного мозку, які порушують функцію зору, належать до пункту "а".

Стійкий параліч рухових м’язів очного яблука будь-якої етіології незалежно від наявності або відсутності диплопії належить до пункту "а".

Окремі ністагмоїдні посмикування очей при крайніх відведеннях очних яблук не є перешкодою до служби в поліції та на навчання в ЗВО.

У разі якщо ністагм є однією з ознак ураження нервової системи або вестибулярного апарату чи вроджений, постанова приймається за основним захворюванням за відповідними статтями, а при зниженні гостроти зору - також з урахуванням вимог статті 31 Переліку захворювань.

Особи із співдружньою косоокістю непридатні до служби на посадах, що потребують бінокуляного зору (за графами I-III). Особи, які проходять медичний огляд за графою IV, визнаються непридатними до служби при косоокості з кутом більше 15 градусів з урахуванням ступеня аметропії та гостроти зору відповідно до статтей 30, 31 Переліку захворювань.

При співдружній косоокості менше 15 градусів діагноз необхідно підтвердити дослідженням бінокулярного зору - наявність бінокулярного зору свідчить про відсутність співдружньої косоокості.

У разі альтернуючої (переміжної) косоокості з відносно високою гостротою зору слід утримуватися від хірургічного лікування через можливість виникнення диплопії.

Стаття 30. Вид і ступінь аномалії рефракції визначаються скіаскопією, за необхідності - рефрактометрією. У2 граничних випадках обстеження проводиться в умовах циклоплегії.

Експертна постанова щодо осіб з аномаліями рефракції приймається з урахуванням ступеня аметропії та гостроти зору відповідно до вимог цієї статті та статті 31.

Під час прийняття рішення враховуються дані огляду очного дна щодо виявлення дистрофічних змін, які зумовлюють застосування статті 26.

Кандидати на службу в поліцію, що проходять огляд за графами I, IV, визнаються непридатними за наявності короткозорості чи далекозорості більше 6,0 Д або астигматизму будь-якого виду з різницею рефракції у двох основних меридіанах більше 3,0 Д.

Кандидати на службу в поліції, які проходять огляд за графами II, III, можуть мати короткозорість чи далекозорість не більше 3,0 Д або астигматизм будь-якого виду не більше 2,0 Д.

Вимоги до показників аномалії рефракції в кандидатів на навчання:

у цивільних осіб, що вступають до ЗВО і проходять медичний огляд за графами I, IV, поліцейських, які вступають на заочні факультети і відділення ЗВО і проходять огляд за графою IV, допускаються короткозорість чи далекозорість не вище 6,0 Д, астигматизм будь-якого виду не більше 3,0 Д;

поліцейські та цивільні особи, які вступають до ЗВО, що готують спеціалістів служби безпеки дорожнього руху або патрульної служби, та які проходять медичний огляд за графами II, III, визнаються придатними за наявності короткозорості або далекозорості не більше 3,0 Д або астигматизму будь-якого виду не більше 2,0 Д.

Стаття 31. Під час прийняття постанов М(ВЛ)К щодо кандидатів на службу в поліції за графами I, IV та поліцейських при звільненні із служби враховується гострота зору з корекцією; щодо кандидатів на службу в поліції, поліцейських при визначенні придатності до служби на посадах - за графами II, III, кандидатів на навчання в ЗВО - без корекції та з корекцією.

Вимоги до показників гостроти зору в осіб, що проходять медичний огляд М(ВЛ)К, кандидатів на службу в поліції:

у кандидатів на службу в поліції, що проходять огляд за графами I, IV, гострота зору з корекцією має бути не нижче 0,5 на кожне око або бінокулярно;

кандидати на службу в поліції за графою II можуть мати гостроту зору кожного ока не нижче 0,5, з корекцією - 0,8 та вище на кожне око або бінокулярно;

кандидати на службу в поліції, які проходять огляд за графою III, повинні мати гостроту зору кожного ока без корекції не нижче 0,6.

Вимоги до показників гостроти зору кандидатів на навчання в ЗВО:

у цивільних осіб - кандидатів на навчання в ЗВО, що проходять медичний огляд за графами I, IV, поліцейських, які вступають на заочні факультети і відділення ЗВО і проходять огляд за графою IV, гострота зору кожного ока з корекцією має бути не нижче 0,5;

у поліцейських та цивільних осіб, які вступають в ЗВО, що готують спеціалістів служби безпеки дорожнього руху або патрульної служби, та які проходять медичний огляд за графами II, III, гострота зору без корекції має бути не нижче 0,6, з корекцією - 0,8-1,0 на одне око або бінокулярно.

Ураховується гострота зору з корекцією будь-якими лінзами. У разі корекції анізометропії звичайними сферичними лінзами гострота зору враховується з корекцією, що практично переноситься, з різницею в силі лінз для обох очей не більше 2,0 Д.

В осіб, які користуються контактними лінзами, гострота зору визначається з корекцією пробними окулярними лінзами. Такі особи повинні користуватися звичайними окулярами, гострота зору з якими дає змогу забезпечити виконання службових обов’язків.

При стійкому спазмі, парезі або паралічі акомодації потребується обстеження за участю невропатолога, терапевта та лікарів інших спеціальностей. Якщо спазм, парез або параліч акомодації зумовлені захворюваннями нервової системи, внутрішніх або інших органів, постанова приймається за основним захворюванням.

При спазмі, парезі або паралічі акомодації на одному або обох очах після невдалого стаціонарного лікування придатність оглянутих до служби за всіма графами Переліку захворювань визначається індивідуально залежно від гостроти зору та ступеня аномалії рефракції з урахуванням вимог цієї статті та статті 30.

Під час діагностики видів і ступенів порушення кольоровідчуття слід керуватися методичними вказівками до поліхроматичних таблиць Рабкіна та (за можливості) даними аномалоскопії. Під час заповнення офтальмологічного розділу медико-експертної документації обов’язково вказуються номери таблиць, які досліджуваний не розпізнає.

Особи з аномальною трихромазією типу С визнаються придатними до служби та на навчання в ЗВО, з дихромазією - непридатними за всіма графами.

За наявності аномальної трихромазії типів А та В придатність до служби за графами I, IV визначається індивідуально з урахуванням специфіки служби на посадах, не пов’язаних із необхідністю розрізняти кольори.

Постанова виноситься з таким формулюванням:

"Придатний до служби в поліції на посаді

що не потребує нормального кольоровідчуття".

При винесенні постанов щодо кандидатів на навчання в ЗВО за графами I, IV зазначається:

"

з подальшим використанням на посадах, які не потребують нормального кольоровідчуття".

Кандидати на службу в поліції на посадах водіїв-співробітників та водіїв оперативного транспорту всіх типів автомобілів за наявності в них аномальної трихромазії типів А або В визнаються непридатними.

Кандидати на службу в полції та на навчання в ЗВО, поліцейські, які вступають до ЗВО (з подальшим використанням на посадах за графами II, III Переліку захворювань), за наявності аномальної трихромазії типів А або В визнаються непридатними до служби та навчання в ЗВО.

Стаття 32. До цієї статті належать наслідки оптикореконструктивних операцій з наявністю післяопераційних ускладнень або змін на очному дні.

Придатність до служби осіб, що перенесли оптико-реконструктивні операції на роговій оболонці (за винятком кератопротезування, операції Lasic та кератотомії), визначається не раніше одного року після операції за відсутності післяопераційних ускладнень та дистрофічних змін на очному дні залежно від функції ока за відповідними статтями Переліку захворювань. Обов’язковим є надання під час медичного огляду виписки з лікувального закладу, у якому була проведена операція, з даними рефракції та гостроти зору до та після операції.

Кандидати на службу в поліції та кандидати на навчання в ЗВО, яким рішення виноситься за графами II, III Переліку захворювань, визнаються непридатними до служби або навчання незалежно від результатів оперативного лікування.

Експертна постанова щодо поліцейських, які проходять медичний огляд за графами I, IV і перенесли оптико-реконструктивну операцію, виноситься залежно від післяопераційного стану очей, результату операції з урахуванням характеру служби.

Придатність до служби та навчання в ЗВО осіб, які перенесли лазерну корекцію зору на рогівці, за всіма графами визначається через один рік після операції. Особи, що перенесли операції Lasic або кератотомію, визнаються непридатними за всіма графами незалежно від результатів операції.

При афакії, наявності інтраокулярної корекції (артифакії) навіть на одному оці кандидати на службу в поліції за всіма графами, кандидати на навчання в ЗВО визнаються непридатними до служби незалежно від гостроти зору. Щодо поліцейських з односторонньою артифакією придатність до служби визначається індивідуально з урахуванням функцій ока, його стану та специфіки служби.

Стаття 33. Під дію статті підпадають такі хвороби зовнішнього вуха: зовнішній отит, перихондрит, набутий стеноз слухового проходу (постзапальний, травматичний) тощо при позитивному ефекті від проведеного лікування.

Особи, які страждають на хронічну рецидивну екзему зовнішнього слухового проходу, вушної раковини, привушної області, оглядаються за статтею 67 Переліку захворювань.

Стаття 34. Під дію статті підпадають такі хвороби середнього вуха та соскоподібного відростка: негнійний та гнійний середній отит, запалення або закупорка слухової труби, мастоїдит і споріднені стани, холестеатома, нетравматична перфорація барабанної перетинки, гострий та хронічний мірингіт, адгезивні процеси середнього вуха (тимпаносклероз), поліп середнього вуха тощо.

Кандидатам на службу в поліції слід пропонувати лікування, медичний огляд проводити за результатами його проведення.

До пункту "а" належать стани після хірургічного лікування хронічних захворювань середнього вуха за наявності таких ускладнень, як неповна епідермізація операційної порожнини з гноєм, грануляціями або холестеатомоподібними масами в ній, а також гнійні середні отити не тільки із зазначеними в цій статті ускладненнями, а й за несприятливого їх перебігу: загострення двічі на рік і більше, які супроводжуються втратою працездатності.

Після радикальних або реконструктивно-відновних операцій на середньому вусі при повній епідермізації післяопераційної порожнини огляд проводиться за пунктом "в" цієї статті.

Кандидати на службу в поліції із сухою перфорацією барабанної перетинки в мезотимпанумі визнаються непридатними до служби на посадах, які потребують значної напруги слухового апарату, а також на посадах, які пов’язані з несенням патрульно-постової служби на відкритому повітрі.

Поліцейські із зазначеними в статті 34 Переліку захворювань формами хронічного гнійного отиту при незначних порушеннях слухової функції (підтверджених аудіологічним обстеженням) і відсутності уражень вестибулярного апарату в окремих випадках у порядку індивідуальної оцінки можуть визнаватися придатними до служби.

Рубці на місці колишніх перфорацій і обвапнування барабанної перетинки без порушення барофункції та її рухомості, без зниження гостроти слуху не дають підстав для використання цієї статті.

Поліцейським, які перенесли радикальну чи реконструктивну операцію на середньому вусі з позитивними результатами, медичний огляд проводиться за пунктом "б" статті 36 Переліку захворювань.

Стаття 35. Під дію статті підпадають хвороби внутрішнього вуха з порушенням вестибулярної функції: хвороба Меньєра, вестибулярний нейроніт, лабіринтит, отосклероз тощо.

До пункту "а" належать різко виражені меньєроподібні захворювання, а також інші тяжкі форми вестибулярних розладів органічного або функціонального характеру, напади яких спостерігалися при стаціонарному обстеженні або підтверджені спеціалізованим лікувально-профілактичним закладом.

До пункту "б" належать випадки меньєроподібних захворювань, напади яких перебігають короткочасно, з помірно вираженими вестибулярно-вегетативними розладами, що не впливають суттєво на виконання службових обов’язків.

До пункту "в" належать випадки підвищеної чутливості до закачування за відсутності симптомів вестибулярних розладів і захворювань інших органів, а також нестійкі, вестибулярно-вегетативні порушення, які проявляються рідкими (не частіше 2-3 разів на рік) нетривалими (декілька хвилин) нападоподібними запамороченнями з розладами рівноваги у спокої або русі, нудотою, незначним підвищенням потовиділення, поблідненням або почервонінням обличчя.

При медичному огляді кандидатів на службу в поліції на посадах, пов’язаних із частими поїздками на автомототранспорті, авіатранспорті, а також усіх кандидатів на навчання в ЗВО здійснюється обов’язкове дослідження вестибулярного апарату. При підозрі на тимчасовий характер вестибулярних розладів, що може бути при перевтомі, інтоксикації, гострих захворюваннях тощо, потребується всебічне, іноді стаціонарне обстеження і лікування.